Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мірелейон тур Bodrum Camii колишній палацовий комплекс споруд в столиці Візантійської імперії від якого випадково зберег

Мірелейон

Мірелейон

Мірелейон (тур. Bodrum Camii) — колишній палацовий комплекс споруд в столиці Візантійської імперії, від якого випадково збереглася лише припалацова церква. В столиці Туреччини перетворена на мечеть Бодрум-джамі.

Мірелейон
image
Мечеть Бодрум-джамі, в минулому припалацова православна церква Мірелейон
41°00′30″ пн. ш. 28°57′20″ сх. д. / 41.00861111002777193° пн. ш. 28.95555556002777919° сх. д. / 41.00861111002777193; 28.95555556002777919Координати: 41°00′30″ пн. ш. 28°57′20″ сх. д. / 41.00861111002777193° пн. ш. 28.95555556002777919° сх. д. / 41.00861111002777193; 28.95555556002777919
Тип споруди мечеть і церква
Розташування image Туреччина[1], Еміненю[1]
Початок будівництва 10 століття[2]
Будівельна система цегла
Стиль Архітектура Візантійської імперії
Належність іслам і православ'я[2]
image
image
Мірелейон (Туреччина)
image Мірелейон у Вікісховищі

Візантійський період

Напередодні 922 року тоді ще друнгарій Роман Лакапін (керівник військового загону візантійської армії) придбав в дев'ятому кварталі Константинополя ділянку землі в районі Мірелейон. Ще в п'ятому столітті тут спорудили цистерну для питної води на випадок облоги. Кам'яна цистерна мала ротонду, зовнішній купол якої досягав 41, 8 метра і був другим за величиною після бетонного куполу Пантеону в Римі. Після обрання Романа Лакапіна імператором ділянку забудували новим палацовим комплексом та церквою, котру вже тоді призначили для родинного мавзолею.

У грудні 922 року першою в родинному склепі поховали дружину Романа — Феодору, а 931 року сина і співправителя Романа — Христофора. Роман Лакапін перервав традицію шести століть, впродовж якої візантійських імператорів ховали в церкві Святих апостолів. Обставини склались погано для імператора і він передав палац і церкву під монастир. По вигнанні імператора того постригли в ченці на острові Проте, а по смерті перевезли прах і поховали в склепі Мірелейона.

Під час військових дій 1203 року храм і монастир горіли, а Константинополь був захоплений лицарями і візантійцями. В десятиліття Латинської імперії (1204—1261 рр.) стояв пусткою. Храм відновили лише наприкінці 13 ст. в добу династії Палеологів.

Опис пам'ятки архітектури

image
Мірелейон, план збереженої припалацової церкви без зруйнованого екзонартекса.

Церква вибудувана на підмурках, цокольні приміщення якої і слугували мавзолеєм родини Лакапінів. Споруда цегляна, хрестово-купольна за розплануванням, однобанна. Мала нартекс та екзонартекс. Підбанник прорізаний низкою вікон. Три нави споруди на сході закінчувались гранчастими абсидами. Зовнішні фасади ритмично розбиті напівциркульними контрфорсами на окремі ділянки, останні прикрашені лише вікнами та ретельною кладкою цегли, не критою тиньком. В турецьку добу поряд з нартексом вибудували мінарет, а на місці поруйнованого  — дерев'яну галерею.

Турецький період

image
Мечеть Бодрум джамі, фото 2007 року.

Після захоплення Константинополя турками-османами церква була перетворена на мечеть. Всі мозаїки і фрески з візантійськими зображеннями були знищені як невідповідні мусульманському віросповіданню. Близько 1500 року — це мечеть великого візира Месіх паші в правління Баязида ІІ. Назва Бодрум джамі перекладається як «підвал», «підвальне приміщення» як натяк на приміщення, що слугували родинним мавзолеєм імператора Романа Лакапіна і його родини в добу Візантії.

Мечеть двічі постраждала від пожежі в 1784 та в 1911 роках і в 20 столітті була покинутою. Але зовнішні цегляні фасади були пошкоджені мало. 1930 року неподалік мечеті проведені розкопки і знайдена кам'яна цистерна візантійської доби (розкопками керував англієць Девід Толбот Райс). В 1964—1965 рр. проведені реставраційні роботи, фінансовані Археологічним музеєм Стамбула, які згодом припинили. З 1986 року споруду колишньої церкви ремонтували (відновлені дахи, вікна і дерев'яна галерея на місці колишнього ) і передали під місцеву мечеть.

Джерела

  • В. Лихачева, «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986
  • Сборник «Культура Византии, вторая половина 7-12 вв.», М, «Наука», 1989

Див. також

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мірелейон

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. https://www.thebyzantinelegacy.com/myrelaion

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mirelejon tur Bodrum Camii kolishnij palacovij kompleks sporud v stolici Vizantijskoyi imperiyi vid yakogo vipadkovo zbereglasya lishe pripalacova cerkva V stolici Turechchini peretvorena na mechet Bodrum dzhami MirelejonMechet Bodrum dzhami v minulomu pripalacova pravoslavna cerkva Mirelejon41 00 30 pn sh 28 57 20 sh d 41 00861111002777193 pn sh 28 95555556002777919 sh d 41 00861111002777193 28 95555556002777919 Koordinati 41 00 30 pn sh 28 57 20 sh d 41 00861111002777193 pn sh 28 95555556002777919 sh d 41 00861111002777193 28 95555556002777919Tip sporudi mechet i cerkvaRoztashuvannya Turechchina 1 Eminenyu 1 Pochatok budivnictva 10 stolittya 2 Budivelna sistema ceglaStil Arhitektura Vizantijskoyi imperiyiNalezhnist islam i pravoslav ya 2 Mirelejon Turechchina Mirelejon u VikishovishiVizantijskij periodNaperedodni 922 roku todi she drungarij Roman Lakapin kerivnik vijskovogo zagonu vizantijskoyi armiyi pridbav v dev yatomu kvartali Konstantinopolya dilyanku zemli v rajoni Mirelejon She v p yatomu stolitti tut sporudili cisternu dlya pitnoyi vodi na vipadok oblogi Kam yana cisterna mala rotondu zovnishnij kupol yakoyi dosyagav 41 8 metra i buv drugim za velichinoyu pislya betonnogo kupolu Panteonu v Rimi Pislya obrannya Romana Lakapina imperatorom dilyanku zabuduvali novim palacovim kompleksom ta cerkvoyu kotru vzhe todi priznachili dlya rodinnogo mavzoleyu U grudni 922 roku pershoyu v rodinnomu sklepi pohovali druzhinu Romana Feodoru a 931 roku sina i spivpravitelya Romana Hristofora Roman Lakapin perervav tradiciyu shesti stolit vprodovzh yakoyi vizantijskih imperatoriv hovali v cerkvi Svyatih apostoliv Obstavini sklalis pogano dlya imperatora i vin peredav palac i cerkvu pid monastir Po vignanni imperatora togo postrigli v chenci na ostrovi Prote a po smerti perevezli prah i pohovali v sklepi Mirelejona Pid chas vijskovih dij 1203 roku hram i monastir gorili a Konstantinopol buv zahoplenij licaryami i vizantijcyami V desyatilittya Latinskoyi imperiyi 1204 1261 rr stoyav pustkoyu Hram vidnovili lishe naprikinci 13 st v dobu dinastiyi Paleologiv Opis pam yatki arhitekturiMirelejon plan zberezhenoyi pripalacovoyi cerkvi bez zrujnovanogo ekzonarteksa Cerkva vibuduvana na pidmurkah cokolni primishennya yakoyi i sluguvali mavzoleyem rodini Lakapiniv Sporuda ceglyana hrestovo kupolna za rozplanuvannyam odnobanna Mala narteks ta ekzonarteks Pidbannik prorizanij nizkoyu vikon Tri navi sporudi na shodi zakinchuvalis granchastimi absidami Zovnishni fasadi ritmichno rozbiti napivcirkulnimi kontrforsami na okremi dilyanki ostanni prikrasheni lishe viknami ta retelnoyu kladkoyu cegli ne kritoyu tinkom V turecku dobu poryad z narteksom vibuduvali minaret a na misci porujnovanogo derev yanu galereyu Tureckij periodMechet Bodrum dzhami foto 2007 roku Pislya zahoplennya Konstantinopolya turkami osmanami cerkva bula peretvorena na mechet Vsi mozayiki i freski z vizantijskimi zobrazhennyami buli znisheni yak nevidpovidni musulmanskomu virospovidannyu Blizko 1500 roku ce mechet velikogo vizira Mesih pashi v pravlinnya Bayazida II Nazva Bodrum dzhami perekladayetsya yak pidval pidvalne primishennya yak natyak na primishennya sho sluguvali rodinnim mavzoleyem imperatora Romana Lakapina i jogo rodini v dobu Vizantiyi Mechet dvichi postrazhdala vid pozhezhi v 1784 ta v 1911 rokah i v 20 stolitti bula pokinutoyu Ale zovnishni ceglyani fasadi buli poshkodzheni malo 1930 roku nepodalik mecheti provedeni rozkopki i znajdena kam yana cisterna vizantijskoyi dobi rozkopkami keruvav angliyec Devid Tolbot Rajs V 1964 1965 rr provedeni restavracijni roboti finansovani Arheologichnim muzeyem Stambula yaki zgodom pripinili Z 1986 roku sporudu kolishnoyi cerkvi remontuvali vidnovleni dahi vikna i derev yana galereya na misci kolishnogo i peredali pid miscevu mechet DzherelaV Lihacheva Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 Sbornik Kultura Vizantii vtoraya polovina 7 12 vv M Nauka 1989Div takozhPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mirelejon Kreslennya arhitektora Velika bazilika Mala bazilika Cerkva Dvanadcyati apostoliv Studijskij monastir Monastir Dafni Mistectvo Vizantiyi Zhivopis Vizantijskoyi imperiyi Arhitektura Vizantijskoyi imperiyi Arheologichnij muzej Stambula archINFORM 1994 d Track Q265049 https www thebyzantinelegacy com myrelaion

Дата публікації:
Топ