Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Морозова Людмила Миколаївна (6 липня 1907, Київ — 1 березня 1997, Гантер, штат Нью-Йорк, США, згідно із заповітом похована 12 березня 1997 в Києві на Берковецькому кладовищі) — українська художниця, членкиня Об'єднання митців-українців в Америці, меценатка, представниця української діаспори в США.
| Морозова Людмила Миколаївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 6 липня 1907 Київ, Російська імперія | |||
| Смерть | 1 березня 1997 (89 років) | |||
| Гантер, штат Нью-Йорк, США | ||||
| Поховання | 12 березня 1997, Київ, Берковецьке кладовище | |||
| Діяльність | художниця | |||
| | ||||
Життєпис
Людмила Морозова народилась у Києві 6 липня 1907 року. Мати майбутньої художниці, Тетяна Євгенівна Морозова, працювала вчителькою, згодом — інспекторкою жіночих шкіл Києва. Про батька мисткиня згадувала рідко — він був адвокатом, працював в уряді гетьмана Павла Скоропадського, але після повалення останнього у грудні 1918 року виїхав за кордон.
Дівчинка з дитинства мріяла стати художницею. Як сама пізніше згадувала, «з 14 років відчула своє призначення і почала вже тільки малювати. Перше зробила копію автопортрета коханого мого Рафаеля й свій автопортрет. Першою моєю вчителькою була відома малярка — », яка мала чудову фахову освіту — закінчила рисувальну школу Миколи Мурашка, Академію Делеклюза у Парижі, Петербурзьку академію мистецтв.
Людмила Морозова навчалася в Першій приватній жіночій гімназії О. Дучинської, де історію в той час викладала Наталія Дмитрівна Полонська, яка згодом стане видатної українською науковицею, першою жінкою приват-доцентом Університету святого Володимира у Києві. Саме від неї Людмила перейняла любов до минувшини, зацікавилася історією та культурою Стародавньої Греції. Зі своєю вчителькою Людмила підтримувала зв’язок усе життя: листувалася, допомагала матеріально, коли та останні роки жила у будинку для літніх людей у Німеччині.
Фахову мистецьку освіту майбутня художниця почала здобувати спочатку в художньо-індустріальній профшколі (1925—1927 рр.), де рисунок і народний орнамент у неї викладав Василь Васильович Кричевський. Потім навчалася у Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) у майстерні професора Федора Григоровича Кричевського, який мав незаперечний вплив на формування стилю і творчої особистості молодої художниці. Кричевський створив портрет Людмили Морозової, доля якого була драматичною — після смерті художника картину було викуплено у вдови з персональної виставки Ф. Кричевського, яка проходила у Москві. Портрет потрапив до збірки Третьяковської галереї. Людмила Морозова дуже сумувала з цього приводу, навіть мала намір зібрати кошти, щоб викупити картину і повернути її в Україну.
Молода художниця працювала у різних жанрах: портрет, краєвиди, натюрморт. Крім малярства, Людмила Морозова цікавилася давніми пам’ятками мистецтва, разом з групою відомого історика архітектури Іполита Владиславовича Моргілевського досліджувала київську архітектуру, малювала Михайлівський Золотоверхий, Софійський та Успенський собори, Трьохсвятительську й Андріївську церкви («Собор Св. Софії взимку», «Собор Св. Софії з Богданом», «Св. Софія з балкона Стрілецької вулиці», «Св. Андрій весною», «Св. Андрій з Подолу» тощо).
В липні-листопаді 1932 року Людмила Морозова разом із відомим українським археологом та мистецтвознавцем Миколою Омеляновичем Макаренком та його дружиною Анастасією Сергіївною Федоровою працювала художником в археологічній експедиції, яка проводилася в Маріуполі, брала участь у розкопках.
У 1936 році Людмила Морозова стала учасницею складної експедиції до Сванетії (гірська частина Грузії), яку очолив професор І. В. Моргілевський. Вона була першою українкою, однією з перших жінок-іноземок, які побували у цій таємничій країні. Завдяки картинам художниці світ зміг побачити чудові архітектурні скарби й мальовничі краєвиди землі сванів.
Часто відвідувала Полтавщину, якій присвятила низку творів («Село Яреськи», «Сутінки на Пслі»). Після створення великого полотна «Полтава» на Л. Морозову звернули увагу в мистецьких колах. У 1936 році вона вперше взяла участь у виставці українських митців з картиною «Дівчина і гуси». Наступного, 1937 року на виставці «Квітуча Україна» експонувалися вже два краєвиди малярки.
У 1930-х роках художниця стала свідком нищення київських храмів. Разом зі своїми вчителями І. В. Моргілевським та М. О. Макаренком Людмила Морозова виступила на захист Михайлівського Золотоверхого монастиря. Вчені намагалися зберегти хоча б мистецькі деталі інтер’єру: ікони, фрески, мозаїки. Серед тих, хто цим опікувався, були Іполит Моргилевський і Людмила Морозова. Вціліли унікальні світлини, зроблені на даху Михайлівського Золотоверхого собору в той час, коли вони робили докладне обстеження пам’ятки архітектури, приреченої на загибель.
Художниця чудом залишилася на волі у роки сталінських репресій. Згодом вона писала: «Життя особисте мала трагічне. Ми, зустрічаючись з близькими людьми, кожного разу прощались, бо могли завтра вже не побачитися. …Не можу не плакати, коли згадую, що мої друзі вмирали, а я їх не могла врятувати…».
Тяжким випробуванням стала Друга світова війна та німецька окупація Києва. На життя заробляла малюванням: «Мене й мою родину, несподівано, в час війни, рятувало малярство. Я майже кожного дня продавала краєвиди або квіти. За одну картину моя мама діставала маленьку пляшку молока, кілька бараболь й один часник. Хліба ми не мали». У серпні 1943 року разом із матір'ю вона залишила Київ і переїхала Львова, згодом — до Німеччини. Під час бомбардування Дрездена художниця втратила понад сто своїх картин довоєнного періоду.
П’ять років перебувала в американських таборах для переміщених осіб Ашафенбурга, Франкфурта-на-Майні та Берхтесгадена, але навіть в таких важких умовах продовжувала працювати творчо. На початку 1948 року у таборі Ашафенбурга пройшла курс навчання в технічній школі, отримала спеціальність художника з комерційної плакатної та рекламної справи.
Мати художниці не дожила, щоб поїхати з донькою до Америки, померла 31 грудня 1950 року. Після її смерті Людмила Морозова отримала дозвіл на виїзд до США.
З 1951 року художниця жила в Нью-Йорку. 1962 року придбала будиночок у містечку Гантері — за 130 кілометрів від Нью-Йорку, де і мешкала сама до останніх днів, бо сім’ї не мала. Будинок був своєрідною галереєю, де його власниця влаштовувала персональні виставки своїх творів. Мистецький спадок художниці був величезним: у 1985 р. тільки в її будинку, всі стіни якого були завішані картинами, зберігалося від 500 до 600 картин.
Творча доля Морозової склалася в Америці доволі успішно. З 1952 по 1974 рік вона викладала малярство в мистецькій школі, брала активну участь у всіх групових виставках Об'єднання митців-українців в Америці. 1956 року в Українському літературно-мистецькому клубі Нью-Йорку відбулася перша виставка Людмили Морозової спільно зі скульптором Сергієм Литвиненком, на якіій було представлено 122 роботи художниці.
Мисткиня здійснила свою дитячу мрію — кілька разів побувала у Греції, присвятила цій країни багато картин, малювала античні архітектурні пам’ятки, собори, міські та морські краєвиди («Містра», «Парфенон», «Ліндос» та інш.) Сорок кращих робіт подарувала Елладі у фонд відбудови храму, зруйнованого землетрусом.
Художниця піклувалася про знайомих киян, які жили в еміграції (Н. Полонська-Василенко, А. Грабовецький), через відомого піаніста С. Ріхтера надавала матеріальну допомогу гімназійним приятелькам, які повернулися в Київ після заслання. Понад 10 років листувалася і надсилала дарунки сліпому Гаю (Георгію) Репіну — внукові Іллі Репіна, — що лишився самотнім і був прикутий до шпитального ліжка в Регенсбурзі.
Людмила Морозова врятувала і все життя зберігала дві ікони з іконостасу Михайлівського собору. Вона мріяла побачити цей храм відновленим. У листі до студентів Української академії мистецтв художниця писала: «Дорогі й рідні студенти! Ви є щасливі і я щаслива із вами! Мистці не старіють і я душею із вами в дорогому Києві, де буде відбудовано св. Михайлівський собор і церква Успіння в Лаврі. Наше покоління мусить це зробити…».
Художниця створила фонд по збиранню коштів на відбудову Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. У Гантері часто проводилися благодійні художні виставки, зокрема й творів самої мисткині, проходили концерти в Українському культурному центрі.
В останні роки життя Людмила Морозова важко хворіла, перенесла операцію на очах. 1 березня 1997 року, за кілька місяців до 90-літнього ювілею, вона померла.
Художниця все життя мріяла повернутися до рідного Києва і заповіла, щоб її поховали на Батьківщині. Останню волю мисткині виконав громадський діяч українського походження Мар’ян Коць. Нині прах Людмили Морозової покоїться на київському міському цвинтарі Берківці.
Твори Людмили Морозової зберігаються у державних та приватних збірках і галереях Німеччини, Австралії, Великої Британії, Канади, США, Греції. Мисткиня безкоштовно передала Україні понад 150 своїх робіт, цінну колекцію порцеляни й величезний архів. Зокрема, унікальна добірка творів художниці представлена в постійній експозиції Музею української діаспори у Києві.
Творчість
Людмилу Морозову вважали однією з найкращих представниць школи українського імпресіонізму. В її творчості як художниці було кілька етапів (періодів), які вона сама вирізняла. Перший, український, тривав до 1943 року. Потім вона жила і працювала у Німеччині, з 1951 року мешкала у США. Художниця не раз подорожувала різними країнами, де створювала нові цикли своїх картин. Багато працювала на пленері, часто зверталася до теми культових споруд, пам'яток давньоруської архітектури, античного будівництва. Основні жанри картин: портрет, автопортрет, краєвид, архітектурний пейзаж, натюрморт.
Вшанування пам'яті
Прізвище художниці золотими літерами викарбуване на мармуровій дошці біля головного входу до Михайлівського Золотоверхого собору серед імен тих, хто допоміг відновити славетну київську святиню.
Галерея
- Автопортрет у рожевому. 1930-ті рр.
- Автопортрет. 1930-40 рр.
- Автопортрет в червоній блузі. 1956.
- Сванетія. Местія. 1936.
- Падаюча башта. 1936
- Зруйнований Київ. 1943.
- Свята Софія зимою. 1943.
- Дрезден. 1944.
- Акрополь.
- Містра. 1965.
- Натюрморт з яблуками. 1970-ті рр.
- Багряний краєвид. 1980.
- Зимовий пейзаж. 1990.
- Півонії.
- Букет квітів.
Примітки
- Український живопис XX — початку XXI ст. з колекції Національного художнього музею України: альбом. — Хмельницький; Київ: Галерея; Артанія Нова, 2006. — С. 291. — (Галерея); (Артанія Нова).
- Горбунова Г. Довгий шлях на Батьківщину. Життя та творчість Людмили Морозової [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Гуменюк, Олена. . Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- Макаревич М. Людмила Морозова, художниця із США: «Моє життя — це віра й любов» : [інтерв'ю з художницею] / Мирослава Макаревич // Україна. — 1995. — № 19—20. — С. 31—32: іл.
- Скрипка, Тамара. . Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Федорук О. Мистецький гарт Людмили Морозової / Олександр Федорук // Українки в історії. — Київ: Либідь, 2004. — С. 227—233: іл. — .
- Павельчук І. На перехресті модерну: Федір Кричевський на шляху до постімпресіонізму. — Київ, 2018. — С. 4.
- Щербак В. Її доля — драматична / Василь Щербак // Образотворче мистецтво. — 1999. — № 1—2. — С. 20—21.
- Кучугура Л. І. Дослідження видатного українського археолога М. О. Макаренка в м. Маріуполь у 1930–1933 роках // Праці НДІ пам'яткоохоронних досліджень. Вип. 2, ч. 2. — Київ: АртЕк, 2007. — С. 71—86.
- На оптимістичній ноті: про художній доробок Людмили Морозової, який надійшов до України // Пам’ятки України: історія та культура. — 1998. — № 1. — С. 69—72.
- Морозова Л. Лист до студентів Української академії мистецтв / Людмила Морозова // Мистецтво української діаспори. Вип. 1. — Київ, 1998. — С. 304.
- . h.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
- Третяк Н. Музей культурної спадщини на Московській / Наталія Третяк // Українська культура. — 2005. — № 5—6. — С. 8.
Джерела
- Людмила Морозова: альбом / авт.-упоряд. О. Федорук. — Київ; Львів: Вид-во М. П. Коць, 2003. — 222 с.
- Блюміна І. Киянка з Гантера: Про худож. Людмилу Морозову / І. Блюміна // Вітчизна. — 1996. — № 11/12. — С. 154—156.
- Блюміна І. Людмила Морозова: повернення в Україну / Ірина Блюміна // Мистецтво української діаспори. Вип. 1. — Київ: Тріумф,1998. — С. 233—238. — .
- Морозова Людмила Миколаївна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 410. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Морозова Людмила Миколаївна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 422.
- Павельчук І. На перехресті модерну: Федір Кричевський на шляху до постімпресіонізму / Іва Павельчук. — Київ: ВД «Києво-Могилянська академія», 2018. — 99 с. — . — Про портрет Л. Морозової. — С. 25, 35, 40—43, 45, 49, 52, 54, 73, 86.
- Федорук О. Мистецький гарт Людмили Морозової / Олександр Федорук // Українки в історії. — Київ: Либідь, 2004. — С. 227—233. — .
- Щербак В. Повернулась в Україну — на вічний спочинок: (До 100-річчя від дня народження Л. М. Морозової) / Василь Щербак // Мистецькі обрії. — 2008. — Вип. 1 (10): Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. — Київ: Музична Україна, 2008. — С. 336—340. — .
Посилання
- О. К. Федорук. Морозова Людмила Миколаївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morozova Lyudmila Mikolayivna 6 lipnya 1907 Kiyiv 1 bereznya 1997 Ganter shtat Nyu Jork SShA zgidno iz zapovitom pohovana 12 bereznya 1997 v Kiyevi na Berkoveckomu kladovishi ukrayinska hudozhnicya chlenkinya Ob yednannya mitciv ukrayinciv v Americi mecenatka predstavnicya ukrayinskoyi diaspori v SShA Morozova Lyudmila MikolayivnaNarodzhennya6 lipnya 1907 1907 07 06 Kiyiv Rosijska imperiyaSmert1 bereznya 1997 1997 03 01 89 rokiv Ganter shtat Nyu Jork SShAPohovannya12 bereznya 1997 Kiyiv Berkovecke kladovisheDiyalnisthudozhnicyaZhittyepisLyudmila Morozova narodilas u Kiyevi 6 lipnya 1907 roku Mati majbutnoyi hudozhnici Tetyana Yevgenivna Morozova pracyuvala vchitelkoyu zgodom inspektorkoyu zhinochih shkil Kiyeva Pro batka mistkinya zgaduvala ridko vin buv advokatom pracyuvav v uryadi getmana Pavla Skoropadskogo ale pislya povalennya ostannogo u grudni 1918 roku viyihav za kordon Divchinka z ditinstva mriyala stati hudozhniceyu Yak sama piznishe zgaduvala z 14 rokiv vidchula svoye priznachennya i pochala vzhe tilki malyuvati Pershe zrobila kopiyu avtoportreta kohanogo mogo Rafaelya j svij avtoportret Pershoyu moyeyu vchitelkoyu bula vidoma malyarka yaka mala chudovu fahovu osvitu zakinchila risuvalnu shkolu Mikoli Murashka Akademiyu Deleklyuza u Parizhi Peterburzku akademiyu mistectv Lyudmila Morozova navchalasya v Pershij privatnij zhinochij gimnaziyi O Duchinskoyi de istoriyu v toj chas vikladala Nataliya Dmitrivna Polonska yaka zgodom stane vidatnoyi ukrayinskoyu naukoviceyu pershoyu zhinkoyu privat docentom Universitetu svyatogo Volodimira u Kiyevi Same vid neyi Lyudmila perejnyala lyubov do minuvshini zacikavilasya istoriyeyu ta kulturoyu Starodavnoyi Greciyi Zi svoyeyu vchitelkoyu Lyudmila pidtrimuvala zv yazok use zhittya listuvalasya dopomagala materialno koli ta ostanni roki zhila u budinku dlya litnih lyudej u Nimechchini Fahovu mistecku osvitu majbutnya hudozhnicya pochala zdobuvati spochatku v hudozhno industrialnij profshkoli 1925 1927 rr de risunok i narodnij ornament u neyi vikladav Vasil Vasilovich Krichevskij Potim navchalasya u Kiyivskomu hudozhnomu instituti nini Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi u majsterni profesora Fedora Grigorovicha Krichevskogo yakij mav nezaperechnij vpliv na formuvannya stilyu i tvorchoyi osobistosti molodoyi hudozhnici Krichevskij stvoriv portret Lyudmili Morozovoyi dolya yakogo bula dramatichnoyu pislya smerti hudozhnika kartinu bulo vikupleno u vdovi z personalnoyi vistavki F Krichevskogo yaka prohodila u Moskvi Portret potrapiv do zbirki Tretyakovskoyi galereyi Lyudmila Morozova duzhe sumuvala z cogo privodu navit mala namir zibrati koshti shob vikupiti kartinu i povernuti yiyi v Ukrayinu Moloda hudozhnicya pracyuvala u riznih zhanrah portret krayevidi natyurmort Krim malyarstva Lyudmila Morozova cikavilasya davnimi pam yatkami mistectva razom z grupoyu vidomogo istorika arhitekturi Ipolita Vladislavovicha Morgilevskogo doslidzhuvala kiyivsku arhitekturu malyuvala Mihajlivskij Zolotoverhij Sofijskij ta Uspenskij sobori Trohsvyatitelsku j Andriyivsku cerkvi Sobor Sv Sofiyi vzimku Sobor Sv Sofiyi z Bogdanom Sv Sofiya z balkona Strileckoyi vulici Sv Andrij vesnoyu Sv Andrij z Podolu tosho V lipni listopadi 1932 roku Lyudmila Morozova razom iz vidomim ukrayinskim arheologom ta mistectvoznavcem Mikoloyu Omelyanovichem Makarenkom ta jogo druzhinoyu Anastasiyeyu Sergiyivnoyu Fedorovoyu pracyuvala hudozhnikom v arheologichnij ekspediciyi yaka provodilasya v Mariupoli brala uchast u rozkopkah U 1936 roci Lyudmila Morozova stala uchasniceyu skladnoyi ekspediciyi do Svanetiyi girska chastina Gruziyi yaku ocholiv profesor I V Morgilevskij Vona bula pershoyu ukrayinkoyu odniyeyu z pershih zhinok inozemok yaki pobuvali u cij tayemnichij krayini Zavdyaki kartinam hudozhnici svit zmig pobachiti chudovi arhitekturni skarbi j malovnichi krayevidi zemli svaniv Chasto vidviduvala Poltavshinu yakij prisvyatila nizku tvoriv Selo Yareski Sutinki na Psli Pislya stvorennya velikogo polotna Poltava na L Morozovu zvernuli uvagu v misteckih kolah U 1936 roci vona vpershe vzyala uchast u vistavci ukrayinskih mitciv z kartinoyu Divchina i gusi Nastupnogo 1937 roku na vistavci Kvitucha Ukrayina eksponuvalisya vzhe dva krayevidi malyarki U 1930 h rokah hudozhnicya stala svidkom nishennya kiyivskih hramiv Razom zi svoyimi vchitelyami I V Morgilevskim ta M O Makarenkom Lyudmila Morozova vistupila na zahist Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya Vcheni namagalisya zberegti hocha b mistecki detali inter yeru ikoni freski mozayiki Sered tih hto cim opikuvavsya buli Ipolit Morgilevskij i Lyudmila Morozova Vcilili unikalni svitlini zrobleni na dahu Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru v toj chas koli voni robili dokladne obstezhennya pam yatki arhitekturi prirechenoyi na zagibel Hudozhnicya chudom zalishilasya na voli u roki stalinskih represij Zgodom vona pisala Zhittya osobiste mala tragichne Mi zustrichayuchis z blizkimi lyudmi kozhnogo razu proshalis bo mogli zavtra vzhe ne pobachitisya Ne mozhu ne plakati koli zgaduyu sho moyi druzi vmirali a ya yih ne mogla vryatuvati Tyazhkim viprobuvannyam stala Druga svitova vijna ta nimecka okupaciya Kiyeva Na zhittya zaroblyala malyuvannyam Mene j moyu rodinu nespodivano v chas vijni ryatuvalo malyarstvo Ya majzhe kozhnogo dnya prodavala krayevidi abo kviti Za odnu kartinu moya mama distavala malenku plyashku moloka kilka barabol j odin chasnik Hliba mi ne mali U serpni 1943 roku razom iz matir yu vona zalishila Kiyiv i pereyihala Lvova zgodom do Nimechchini Pid chas bombarduvannya Drezdena hudozhnicya vtratila ponad sto svoyih kartin dovoyennogo periodu P yat rokiv perebuvala v amerikanskih taborah dlya peremishenih osib Ashafenburga Frankfurta na Majni ta Berhtesgadena ale navit v takih vazhkih umovah prodovzhuvala pracyuvati tvorcho Na pochatku 1948 roku u tabori Ashafenburga projshla kurs navchannya v tehnichnij shkoli otrimala specialnist hudozhnika z komercijnoyi plakatnoyi ta reklamnoyi spravi Mati hudozhnici ne dozhila shob poyihati z donkoyu do Ameriki pomerla 31 grudnya 1950 roku Pislya yiyi smerti Lyudmila Morozova otrimala dozvil na viyizd do SShA Z 1951 roku hudozhnicya zhila v Nyu Jorku 1962 roku pridbala budinochok u mistechku Ganteri za 130 kilometriv vid Nyu Jorku de i meshkala sama do ostannih dniv bo sim yi ne mala Budinok buv svoyeridnoyu galereyeyu de jogo vlasnicya vlashtovuvala personalni vistavki svoyih tvoriv Misteckij spadok hudozhnici buv velicheznim u 1985 r tilki v yiyi budinku vsi stini yakogo buli zavishani kartinami zberigalosya vid 500 do 600 kartin Tvorcha dolya Morozovoyi sklalasya v Americi dovoli uspishno Z 1952 po 1974 rik vona vikladala malyarstvo v misteckij shkoli brala aktivnu uchast u vsih grupovih vistavkah Ob yednannya mitciv ukrayinciv v Americi 1956 roku v Ukrayinskomu literaturno misteckomu klubi Nyu Jorku vidbulasya persha vistavka Lyudmili Morozovoyi spilno zi skulptorom Sergiyem Litvinenkom na yakiij bulo predstavleno 122 roboti hudozhnici Mistkinya zdijsnila svoyu dityachu mriyu kilka raziv pobuvala u Greciyi prisvyatila cij krayini bagato kartin malyuvala antichni arhitekturni pam yatki sobori miski ta morski krayevidi Mistra Parfenon Lindos ta insh Sorok krashih robit podaruvala Elladi u fond vidbudovi hramu zrujnovanogo zemletrusom Hudozhnicya pikluvalasya pro znajomih kiyan yaki zhili v emigraciyi N Polonska Vasilenko A Graboveckij cherez vidomogo pianista S Rihtera nadavala materialnu dopomogu gimnazijnim priyatelkam yaki povernulisya v Kiyiv pislya zaslannya Ponad 10 rokiv listuvalasya i nadsilala darunki slipomu Gayu Georgiyu Repinu vnukovi Illi Repina sho lishivsya samotnim i buv prikutij do shpitalnogo lizhka v Regensburzi Lyudmila Morozova vryatuvala i vse zhittya zberigala dvi ikoni z ikonostasu Mihajlivskogo soboru Vona mriyala pobachiti cej hram vidnovlenim U listi do studentiv Ukrayinskoyi akademiyi mistectv hudozhnicya pisala Dorogi j ridni studenti Vi ye shaslivi i ya shasliva iz vami Mistci ne stariyut i ya dusheyu iz vami v dorogomu Kiyevi de bude vidbudovano sv Mihajlivskij sobor i cerkva Uspinnya v Lavri Nashe pokolinnya musit ce zrobiti Hudozhnicya stvorila fond po zbirannyu koshtiv na vidbudovu Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru v Kiyevi U Ganteri chasto provodilisya blagodijni hudozhni vistavki zokrema j tvoriv samoyi mistkini prohodili koncerti v Ukrayinskomu kulturnomu centri V ostanni roki zhittya Lyudmila Morozova vazhko hvorila perenesla operaciyu na ochah 1 bereznya 1997 roku za kilka misyaciv do 90 litnogo yuvileyu vona pomerla Hudozhnicya vse zhittya mriyala povernutisya do ridnogo Kiyeva i zapovila shob yiyi pohovali na Batkivshini Ostannyu volyu mistkini vikonav gromadskij diyach ukrayinskogo pohodzhennya Mar yan Koc Nini prah Lyudmili Morozovoyi pokoyitsya na kiyivskomu miskomu cvintari Berkivci Tvori Lyudmili Morozovoyi zberigayutsya u derzhavnih ta privatnih zbirkah i galereyah Nimechchini Avstraliyi Velikoyi Britaniyi Kanadi SShA Greciyi Mistkinya bezkoshtovno peredala Ukrayini ponad 150 svoyih robit cinnu kolekciyu porcelyani j velicheznij arhiv Zokrema unikalna dobirka tvoriv hudozhnici predstavlena v postijnij ekspoziciyi Muzeyu ukrayinskoyi diaspori u Kiyevi TvorchistLyudmilu Morozovu vvazhali odniyeyu z najkrashih predstavnic shkoli ukrayinskogo impresionizmu V yiyi tvorchosti yak hudozhnici bulo kilka etapiv periodiv yaki vona sama viriznyala Pershij ukrayinskij trivav do 1943 roku Potim vona zhila i pracyuvala u Nimechchini z 1951 roku meshkala u SShA Hudozhnicya ne raz podorozhuvala riznimi krayinami de stvoryuvala novi cikli svoyih kartin Bagato pracyuvala na pleneri chasto zvertalasya do temi kultovih sporud pam yatok davnoruskoyi arhitekturi antichnogo budivnictva Osnovni zhanri kartin portret avtoportret krayevid arhitekturnij pejzazh natyurmort Vshanuvannya pam yatiPrizvishe hudozhnici zolotimi literami vikarbuvane na marmurovij doshci bilya golovnogo vhodu do Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru sered imen tih hto dopomig vidnoviti slavetnu kiyivsku svyatinyu GalereyaAvtoportret u rozhevomu 1930 ti rr Avtoportret 1930 40 rr Avtoportret v chervonij bluzi 1956 Svanetiya Mestiya 1936 Padayucha bashta 1936 Zrujnovanij Kiyiv 1943 Svyata Sofiya zimoyu 1943 Drezden 1944 Akropol Mistra 1965 Natyurmort z yablukami 1970 ti rr Bagryanij krayevid 1980 Zimovij pejzazh 1990 Pivoniyi Buket kvitiv PrimitkiUkrayinskij zhivopis XX pochatku XXI st z kolekciyi Nacionalnogo hudozhnogo muzeyu Ukrayini albom Hmelnickij Kiyiv Galereya Artaniya Nova 2006 S 291 ISBN 966 8834 03 8 Galereya ISBN 966 8914 00 7 Artaniya Nova Gorbunova G Dovgij shlyah na Batkivshinu Zhittya ta tvorchist Lyudmili Morozovoyi 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Gumenyuk Olena Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 Makarevich M Lyudmila Morozova hudozhnicya iz SShA Moye zhittya ce vira j lyubov interv yu z hudozhniceyu Miroslava Makarevich Ukrayina 1995 19 20 S 31 32 il Skripka Tamara Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Fedoruk O Misteckij gart Lyudmili Morozovoyi Oleksandr Fedoruk Ukrayinki v istoriyi Kiyiv Libid 2004 S 227 233 il ISBN 966 06 0361 4 Pavelchuk I Na perehresti modernu Fedir Krichevskij na shlyahu do postimpresionizmu Kiyiv 2018 S 4 Sherbak V Yiyi dolya dramatichna Vasil Sherbak Obrazotvorche mistectvo 1999 1 2 S 20 21 Kuchugura L I Doslidzhennya vidatnogo ukrayinskogo arheologa M O Makarenka v m Mariupol u 1930 1933 rokah Praci NDI pam yatkoohoronnih doslidzhen Vip 2 ch 2 Kiyiv ArtEk 2007 S 71 86 Na optimistichnij noti pro hudozhnij dorobok Lyudmili Morozovoyi yakij nadijshov do Ukrayini Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 1998 1 S 69 72 Morozova L List do studentiv Ukrayinskoyi akademiyi mistectv Lyudmila Morozova Mistectvo ukrayinskoyi diaspori Vip 1 Kiyiv 1998 S 304 h ua Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 13 travnya 2017 Tretyak N Muzej kulturnoyi spadshini na Moskovskij Nataliya Tretyak Ukrayinska kultura 2005 5 6 S 8 DzherelaLyudmila Morozova albom avt uporyad O Fedoruk Kiyiv Lviv Vid vo M P Koc 2003 222 s Blyumina I Kiyanka z Gantera Pro hudozh Lyudmilu Morozovu I Blyumina Vitchizna 1996 11 12 S 154 156 Blyumina I Lyudmila Morozova povernennya v Ukrayinu Irina Blyumina Mistectvo ukrayinskoyi diaspori Vip 1 Kiyiv Triumf 1998 S 233 238 ISBN 966 7523 01 2 Morozova Lyudmila Mikolayivna Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 410 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Morozova Lyudmila Mikolayivna Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 422 Pavelchuk I Na perehresti modernu Fedir Krichevskij na shlyahu do postimpresionizmu Iva Pavelchuk Kiyiv VD Kiyevo Mogilyanska akademiya 2018 99 s ISBN 978 966 518 732 5 Pro portret L Morozovoyi S 25 35 40 43 45 49 52 54 73 86 Fedoruk O Misteckij gart Lyudmili Morozovoyi Oleksandr Fedoruk Ukrayinki v istoriyi Kiyiv Libid 2004 S 227 233 ISBN 966 06 0361 4 Sherbak V Povernulas v Ukrayinu na vichnij spochinok Do 100 richchya vid dnya narodzhennya L M Morozovoyi Vasil Sherbak Mistecki obriyi 2008 Vip 1 10 Aktualni problemi misteckoyi praktiki i mistectvoznavchoyi nauki Kiyiv Muzichna Ukrayina 2008 S 336 340 ISBN 978 966 82 59 40 1 PosilannyaO K Fedoruk Morozova Lyudmila Mikolayivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2019 T 21 Mikro Moya 712 s ISBN 978 966 02 9001 3