Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (листопад 2014) |
| цієї статті під сумнівом. (листопад 2014) |
Черне́цтво — частина (т. зв. чорного) духовенства, складається з ченців, черниць або монахів, монахинь (грец. монахос — самітник). Це особи, які, відмовившись від світського життя, перебувають у спеціальних гуртожитках, монастирях, скитах-лаврах або в цілковитому усамітненні. Вони посвячуються на службу Богові, прагнучи до досконалості життя і віддаючися молитві та покаянню, а ради нього також служінню ближнім, виконуючи діла милосердя (сиротинці, школи, шпиталі й взагалі опіка над хворими, доми для старших осіб, пастирське служіння тих ченців, які приймають свячення).
| Чернецтво | |
 Чернецтво у Вікісховищі |
Православне чернецтво
Чернець зрікається родинного життя і перебуває у безженстві (так звана обітниця-приречення чистоти), приймаючи невибагливе і вбоге життя (обітниця убозтва). Однак, не всі ченці, зокрема на сході, складали формальне приречення-присягу на «обітниці». Побут ченців і зобов'язання регулюються чернечим уставом, в Україні зазвичай студитським і василіянським. Залежно від чину ченці носять спеціальний, переважно чорний одяг. При постриженні (посвяченні), що має три ступені, чернець дістає, звичайно, нове ім'я, що підкреслює зміну попереднього життя, хоч це тепер, зокрема в католицькій церкві, не обов'язкове. Світські особи, що готуються стати ченцями, звуться послушниками, вони живуть у монастирях, де виконують різні послуги («послухи») при богослужбах, у господарстві, на монастирських підприємствах. Частина ченців (у Католицькій Церкві більшість) залишається в контакті зі світом: працюють активно в пастирстві, очолюють парафії, обслуговують шпиталі, школи, притулки, працюють у науці тощо.
Чернечий стан сам собою не включає жодних свячень, і давніше, зокрема на Сході, свячення приймало тільки невелике число: ті, що були потрібні до духовної обслуги в самих монастирях і їхніх церквах. Такі ченці із свяченням (диякони, ієреї, єпископи) творять так зване «чорне» духовенство. Загал чернецтва перебуває у монастирях, де вони отримують усе потрібне, а свою працю віддають на користь монастиря. У деяких монастирях на Сході, зокрема не католицьких, частина ченців сама дбає про свої щоденні потреби, збираючися разом тільки на спільні моління, й тому зберігає свої добра і ними адмініструє. Ті ченці працюють у рільництві, обслуговують майстерні, школи, шпиталі, беруть жваву участь не тільки в богослужбах, але й у душпастирстві. Довгий час вони були єдиними носіями освіти й культури, мистецтва.
В Україні давніше існувала й нечисленна група мандрівних ченців, що, шукаючи або вдосконалення, або кращих умов життя[], не жили в одному монастирі, а мандрували з одного до іншого.
Чернецтво (монастирська «братія») підлягають ігуменові («зверхник» грецькою мовою), якого вони обирають; виборні бували також інші чернечі пости. Великі монастирі очолювали звичайно архімандрити, що їх у давнину обирали з участю світських, а пізніше їх здебільше призначали тільки світськими (правом подавання) та вищою духовною владою. На Сході, всі монастирі були незалежні один від одного й підпорядковувалися місцевому єпископу; федерації, еґземпції та ставропігії прийшли значно пізніше.
:Див. також: Схима
Чернецтво в Україні
В Україні чернецтво з'явилося з початком християнства; є відомості, що при Десятинній церкві існував монастир уже у X ст. та що 1017 згорів Софійський монастир. З 1062 року в Києві існувала велика громада ченців у Печерському монастирі, а у XII ст. в Києві вже було 17 монастирів. За княжих часів усі митрополити та єпископи в українській церкві традиційно були з-поміж ченців і мали вплив на світські справи. У XVI–XVII ст., з поширенням права подавання, на монастир мали великий вплив світські особи. Призначення ігуменів та архімандритів відбувалося тоді часто поза церковною зверхністю, і сторонні особи використовували майно монастирів, збіднювали ченців та вносили заколот у їхнє життя. Суперництво, напади, сутички знижували духовний рівень чернецтва, хоч і тоді окремі ченці й чернечі громади були центрами релігійного і культурного життя. У монастирях працювали визначні богослови і письменники (Мелетій Смотрицький), а у ченці постригалися члени княжих й інших визначних родів; так, у кінці XVI ст. стали ченцями: князь , , ; у монастирі перебувала мати гетьмана Івана Мазепи Марія Магдалина. Українські ченці прислужилися освіті сусідніх країн, зокрема у першій половині XVIII ст. — Росії, наприклад, ієрархи Стефан Яворський чи Теофан Прокопович, що залишили слід у літературі й богословії. Чернечі громади ставали центрами культури вже з самого початку заснування таких монастирів як Києво-Печерська та Почаївська лаври, Дерманський монастир. У XVII ст. заснувалися такі чернечі громади, як Манявський скит (1611), монастирі Густинський (1612), Богоявленський у Києві (1615), Мгарський у Лубнах (1619).
У XIX ст., коли українське чернецтво у межах Російської імперії було русифіковане, національно-культурну діяльність провадили у Галичині і на Закарпатті греко-католицькі ченці, й деякі з їхніх монастирів (у Жовкві й Мукачеві) стали визначними культурно-освітними і релігійними центрами. У Бучацькому, Лаврівському, монастирях ЧСВВ ченці мали школи. У монастирі св. Онуфрія у Львові зберігалася бібліотека з цінними рукописами, василіянський архів та картинна галерея.
Перед Жовтневим переворотом 1917 року на Українських землях у межах тодішньої Російської імперії було 129 чернечих громад (чоловічих 81 і жіночих 48), які об'єднували близько 17 000 ченців (10 000 жінок і 7 000 чоловіків).
У 1918–29 роках більшість монастирів у СССР було ліквідовано. За Другої світової війни 1941–44 років на центральних і східних українських землях були чинними 16 монастирів. У 1946 році в усьому СССР діяли 104 монастирі; у 1949 році було 4 886 ченців; це число зменшилося 1959 року до 47 монастирів (за Російської імперії їх було 910) з 2 836 ченцями. У 1960-х роках почалося знову переслідування чернецтва, 1963 року закрито Києво-Печерську лавру. На початку 1970-х років в СССР залишилося тільки 16 монастирів з 1273 ченцями, у тому числі 75 % жінок. В Україні 1970 року було 9 монастирів (7 жіночих і 2 чоловічих) з 840 ченцями, зокрема 600 черниць. Більшість ченців — це старші віком люди (понад 65 років) з початковою освітою, рідко з середньою, і тільки 4 були кандидатами богослов'я. Перешкоди на поповнення молодих кандидатів у ченці створювала сама московська патріархія; вона заборонила приймати у ченці осіб, молодших від 30 років. 1964 року за антисовіцьку діяльність вигнано з Почаївської лаври багато ченців.
Чернецтво в Українській католицькій церкві набрало дещо відмінної структури і розвинуло багатогранну церковно-культурну діяльність. Поза Україною тепер діє 6 чоловічих і 5 жіночих чинів-згромаджень та один інститут катехиток, до них зближений.
Титул «чин» мають василіяни, студити, східні гілки бенедиктинців та францісканців й сестри василіянки. Всі інші, які постали за останнє століття, звуться згромадженнями. І чини, і згромадження централізовані на зразок західного чернецтва: всі вони включені також до активного душпастирського життя поза монастирями, за винятком суто замкненого монастиря сестер василіянок у Північній Америці, в Асторії. Ті, що поширилися на більше країн, поділені на провінції, які підлягають провінційним настоятелям (протоігуменам тощо), а всім чином-згромадженням керує головний настоятель (протоархимандрит, архімандрит, генеральний тощо). Разом з радою їх обирають на різний час. З минулого століття нема вже доживотних архімандритів-настоятелів одного монастиря. До чернецтва допускаються ті, що відбули першу пробу — новіціят, який триває 2–3 роки, і то з 18-літнього віку. Друга проба-школа триває звичайно 6 років, по яких кандидат може бути допущений до остаточних приречень, так званих вічних обітів, а в чинах — до так званої професії тих обітів; тільки після них можна приймати будь-які свячення. До минулого століття лише з ченців обирали єпископів Української католицької церкви.
1939 року в УКЦ було близько 70 чоловічих чернечих осідків і понад 1 000 ченців та понад 200 жініночих монастирів з понад 1 400 сестер-черниць. Тепер поза Україною є 53 чоловічі чернечі доми; всіх ченців 725, зокрема близько 300 в Україні та 218 жіночих монастирів і близько 2400 всіх черниць, зокрема близько 800 в Україні. Близький до них посвятою і працею Інститут катехиток у Бразилії має 6 осідків і понад 100 членів.
Сучасний стан чернецтва
Сучасний стан чернецтва в діяспорі й в Україні (приблизні числа):
- Василіяни — найстарший чин, централізований 1617 року, який у XVIII ст. нараховував 178 монастирів і 1 225 ч., у тому ч. 944 священників. До 1939 року мав 49 монастирів і 686 ч., тепер — 39 чернечих осідків і бл. 500 ченців, у тому ч. бл. 200 в Україні;
- Студити були відновлені на поч. XX ст., 1939 року мали 10 чернечих осідків і 225 ч., тепер 2 доми і бл. 20 ч. у діяспорі та бл. 100 в Україні;
- Редемптористи — сх. гілка, яку 1913 року заснував митр. А. Шептицький з гол. метою — місії для народу. 1939 року вони мали 9 домів з 151 ченцями, тепер — 6 чернечих осідків і близько 60 ченців та близько 100 в Україні.
- Салезіяни — це сх. гілка, існує з 1930 року. Мають тепер один осідок і бл. 20 ч.;
- Франціскани — сх. гілка, існує з 1945 року. Мають 1 дім і бл. 10 ч.;
- Бенедиктинці, сх. гілка, заснована в Пітсбурзькій єпархії з 1948 року. Мають 1 монастир і бл. 15 ч.;
- Сестри Василіянки мають головне завдання — виховання молоді. Перед війною мали 26 домів і бл. 300 черниць; тепер — 65 домів і бл. 800 сестер, у тому ч. бл. 350 в Україні;
- Сестри Служебниці, діють з 1892 року, опікуються вихованням дітей (сиротинці, школи тощо) та хворими. 1939 року мали 124 осідки і 711 сестер; тепер — 125 чернечих домів та понад 1 000 сестер, у тому ч. понад 300 в Україні;
- , діють з 1930 року в Бразилії, завдання — виховання молоді і діла милосердя. Мають 11 чернечих домів і бл. 80 сестер;
- діють з 1944 року у сфері виховання молоді і поширення доброї преси. Мають З доми і бл. 20 сестер;
- Йосифітки, існують з 1894 року для опіки над хворими і старшими. 1939 року мали 25 домів і бл. 100 сестер, тепер — 14 осідків і бл. 60 черниць;
- діють з 1911 року. 1939 року мали 10 домів і бл. 40 сестер; Студитки існують з 1921 року. 1939 року мали 7 домів і 71 сестру; Мироносиці існують з 1910 року для опіки над хворими й адорації Найсвятіших Тайн. 1939 року мали 3 доми і 94 сестри;
- існують з 1912 року для опіки над хворими і церквами. 1939 року мали 8 чернечих осідків і бл. 50 сестер;
- , сх. гілка зах. згромадження, працюють у шпиталях. 1939 року мали 3 осідки і 80 сестер;
- існують з 1940 року в Бразилії для поширення світського апостоляту між народом. Вони не є черницями, але посвятою і працею дуже до них зближені. Мають 6 домів і понад 100 членів.
На українських землях після Другої світової війни були закриті всі українські католицькі чернечі осідки, а ченців і черниць розігнано. Багато з них ще залишилося в живих, і в рамках можливостей далі продовжують свою діяльність, маючи також і молодих, які їм допомагають.
Лаври в Україні
Православна церква
Києво-Печерська лавра
Києво-Печерська лавра — православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва.
Чернецтво з гори Почаївської
Почаївська лавра — одне з найсвятіших мальовничих місць на території Західної України, яке також має цікаву багатовікову історію.
Чернецтво на горі Почаївській йде корінням у давні часи Хрещення Русі: за першопрестольним Києвом Волинь вважалася найдавнішою серед християнських земель на Русі. Після свого хрещення, рівноапостольний князь Володимир привів на Волинь грецьке і болгарське духовенство і взявся за хрещення сіл та міст.
Святогірська лавра
УГКЦ
Унівська Лавра
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу — один із найдавніших монастирських комплексів України, центральна обитель Галицької єпархії впродовж XIV–XVIII ст.ст., осередок чернечого життя монахів Студійського уставу, унікальний архітектурний ансамбль-пам'ятка.
Див. також
Література
- Н. О. Сінкевич. Чернецтво [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 500. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чернецтво |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Косак М. Шематизм Провінції св. Спасителя ЧСВВ в Галиції … і короткий погляд на монастир і монашество руске. Л. 1867
- Терновский Ф. Излишние малороссийские монахи конца 18 ст. КСт., 1882
- Goetz Z. Das Kiever Höhlenkloster als Kulturzentrum des vormongolischen Russlands. Пассау 1904
- Денисов Л. Православные монастыри Российской империи. М. 1908
- Войнар М. Василіяни в укр. народі. Нью-Йорк 1955
- Smolytsch I. Russische Mönchtum. Entstehung, Entwicklung und Wesen. 988—1717. Вюрцбурґ 1958
- Цьорох С. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь Василіянок. Рим 1964
- Великий А. Нарис історії Згромадження СС Служебниць П. Н. Д. М. Рим 1968
- Oriente Cattolico. Cenni e statistiche. Citta del Vaticano. 1974
- Blazejovskyj D. Byzantine Kyivan Rite Metropolitanes, Eparchies a. Exarchates. Nomenclature a. statistics. Рим 1980
- Ваврик М. Нарис розвитку й стану Василіянського Чину 17 — 20 ст. Рим 1980
- Каталог Сестер Чину св. Василія Великого. Рим 1983
- Catalogus Ordinis Basiliani S. Josaphat. Рим 1983.
Посилання
- Чернецтво [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2014 Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki listopad 2014 Cherne ctvo chastina t zv chornogo duhovenstva skladayetsya z chenciv chernic abo monahiv monahin grec monahos samitnik Ce osobi yaki vidmovivshis vid svitskogo zhittya perebuvayut u specialnih gurtozhitkah monastiryah skitah lavrah abo v cilkovitomu usamitnenni Voni posvyachuyutsya na sluzhbu Bogovi pragnuchi do doskonalosti zhittya i viddayuchisya molitvi ta pokayannyu a radi nogo takozh sluzhinnyu blizhnim vikonuyuchi dila miloserdya sirotinci shkoli shpitali j vzagali opika nad hvorimi domi dlya starshih osib pastirske sluzhinnya tih chenciv yaki prijmayut svyachennya Chernectvo Chernectvo u VikishovishiCar Ivan Groznij prosit igumena Korniliya postrigti jogo v chenci Kartina 1852 1916 oliya na polotni Pravoslavne chernectvoManyavskij skitUnivska lavraZimnenskij Svyato Uspenskij Svyatogorskij stavropigijnij zhinochij monastirKrehivskij monastirDokladnishe Chernec zrikayetsya rodinnogo zhittya i perebuvaye u bezzhenstvi tak zvana obitnicya prirechennya chistoti prijmayuchi nevibaglive i vboge zhittya obitnicya uboztva Odnak ne vsi chenci zokrema na shodi skladali formalne prirechennya prisyagu na obitnici Pobut chenciv i zobov yazannya regulyuyutsya chernechim ustavom v Ukrayini zazvichaj studitskim i vasiliyanskim Zalezhno vid chinu chenci nosyat specialnij perevazhno chornij odyag Pri postrizhenni posvyachenni sho maye tri stupeni chernec distaye zvichajno nove im ya sho pidkreslyuye zminu poperednogo zhittya hoch ce teper zokrema v katolickij cerkvi ne obov yazkove Svitski osobi sho gotuyutsya stati chencyami zvutsya poslushnikami voni zhivut u monastiryah de vikonuyut rizni poslugi posluhi pri bogosluzhbah u gospodarstvi na monastirskih pidpriyemstvah Chastina chenciv u Katolickij Cerkvi bilshist zalishayetsya v kontakti zi svitom pracyuyut aktivno v pastirstvi ocholyuyut parafiyi obslugovuyut shpitali shkoli pritulki pracyuyut u nauci tosho Chernechij stan sam soboyu ne vklyuchaye zhodnih svyachen i davnishe zokrema na Shodi svyachennya prijmalo tilki nevelike chislo ti sho buli potribni do duhovnoyi obslugi v samih monastiryah i yihnih cerkvah Taki chenci iz svyachennyam diyakoni iyereyi yepiskopi tvoryat tak zvane chorne duhovenstvo Zagal chernectva perebuvaye u monastiryah de voni otrimuyut use potribne a svoyu pracyu viddayut na korist monastirya U deyakih monastiryah na Shodi zokrema ne katolickih chastina chenciv sama dbaye pro svoyi shodenni potrebi zbirayuchisya razom tilki na spilni molinnya j tomu zberigaye svoyi dobra i nimi administruye Ti chenci pracyuyut u rilnictvi obslugovuyut majsterni shkoli shpitali berut zhvavu uchast ne tilki v bogosluzhbah ale j u dushpastirstvi Dovgij chas voni buli yedinimi nosiyami osviti j kulturi mistectva V Ukrayini davnishe isnuvala j nechislenna grupa mandrivnih chenciv sho shukayuchi abo vdoskonalennya abo krashih umov zhittya pereviriti ne zhili v odnomu monastiri a mandruvali z odnogo do inshogo Chernectvo monastirska bratiya pidlyagayut igumenovi zverhnik greckoyu movoyu yakogo voni obirayut viborni buvali takozh inshi chernechi posti Veliki monastiri ocholyuvali zvichajno arhimandriti sho yih u davninu obirali z uchastyu svitskih a piznishe yih zdebilshe priznachali tilki svitskimi pravom podavannya ta vishoyu duhovnoyu vladoyu Na Shodi vsi monastiri buli nezalezhni odin vid odnogo j pidporyadkovuvalisya miscevomu yepiskopu federaciyi egzempciyi ta stavropigiyi prijshli znachno piznishe Div takozh Shima Chernectvo v Ukrayini Dokladnishe V Ukrayini chernectvo z yavilosya z pochatkom hristiyanstva ye vidomosti sho pri Desyatinnij cerkvi isnuvav monastir uzhe u X st ta sho 1017 zgoriv Sofijskij monastir Z 1062 roku v Kiyevi isnuvala velika gromada chenciv u Pecherskomu monastiri a u XII st v Kiyevi vzhe bulo 17 monastiriv Za knyazhih chasiv usi mitropoliti ta yepiskopi v ukrayinskij cerkvi tradicijno buli z pomizh chenciv i mali vpliv na svitski spravi U XVI XVII st z poshirennyam prava podavannya na monastir mali velikij vpliv svitski osobi Priznachennya igumeniv ta arhimandritiv vidbuvalosya todi chasto poza cerkovnoyu zverhnistyu i storonni osobi vikoristovuvali majno monastiriv zbidnyuvali chenciv ta vnosili zakolot u yihnye zhittya Supernictvo napadi sutichki znizhuvali duhovnij riven chernectva hoch i todi okremi chenci j chernechi gromadi buli centrami religijnogo i kulturnogo zhittya U monastiryah pracyuvali viznachni bogoslovi i pismenniki Meletij Smotrickij a u chenci postrigalisya chleni knyazhih j inshih viznachnih rodiv tak u kinci XVI st stali chencyami knyaz u monastiri perebuvala mati getmana Ivana Mazepi Mariya Magdalina Ukrayinski chenci prisluzhilisya osviti susidnih krayin zokrema u pershij polovini XVIII st Rosiyi napriklad iyerarhi Stefan Yavorskij chi Teofan Prokopovich sho zalishili slid u literaturi j bogosloviyi Chernechi gromadi stavali centrami kulturi vzhe z samogo pochatku zasnuvannya takih monastiriv yak Kiyevo Pecherska ta Pochayivska lavri Dermanskij monastir U XVII st zasnuvalisya taki chernechi gromadi yak Manyavskij skit 1611 monastiri Gustinskij 1612 Bogoyavlenskij u Kiyevi 1615 Mgarskij u Lubnah 1619 U XIX st koli ukrayinske chernectvo u mezhah Rosijskoyi imperiyi bulo rusifikovane nacionalno kulturnu diyalnist provadili u Galichini i na Zakarpatti greko katolicki chenci j deyaki z yihnih monastiriv u Zhovkvi j Mukachevi stali viznachnimi kulturno osvitnimi i religijnimi centrami U Buchackomu Lavrivskomu monastiryah ChSVV chenci mali shkoli U monastiri sv Onufriya u Lvovi zberigalasya biblioteka z cinnimi rukopisami vasiliyanskij arhiv ta kartinna galereya Pered Zhovtnevim perevorotom 1917 roku na Ukrayinskih zemlyah u mezhah todishnoyi Rosijskoyi imperiyi bulo 129 chernechih gromad cholovichih 81 i zhinochih 48 yaki ob yednuvali blizko 17 000 chenciv 10 000 zhinok i 7 000 cholovikiv U 1918 29 rokah bilshist monastiriv u SSSR bulo likvidovano Za Drugoyi svitovoyi vijni 1941 44 rokiv na centralnih i shidnih ukrayinskih zemlyah buli chinnimi 16 monastiriv U 1946 roci v usomu SSSR diyali 104 monastiri u 1949 roci bulo 4 886 chenciv ce chislo zmenshilosya 1959 roku do 47 monastiriv za Rosijskoyi imperiyi yih bulo 910 z 2 836 chencyami U 1960 h rokah pochalosya znovu peresliduvannya chernectva 1963 roku zakrito Kiyevo Pechersku lavru Na pochatku 1970 h rokiv v SSSR zalishilosya tilki 16 monastiriv z 1273 chencyami u tomu chisli 75 zhinok V Ukrayini 1970 roku bulo 9 monastiriv 7 zhinochih i 2 cholovichih z 840 chencyami zokrema 600 chernic Bilshist chenciv ce starshi vikom lyudi ponad 65 rokiv z pochatkovoyu osvitoyu ridko z serednoyu i tilki 4 buli kandidatami bogoslov ya Pereshkodi na popovnennya molodih kandidativ u chenci stvoryuvala sama moskovska patriarhiya vona zaboronila prijmati u chenci osib molodshih vid 30 rokiv 1964 roku za antisovicku diyalnist vignano z Pochayivskoyi lavri bagato chenciv Chernectvo v Ukrayinskij katolickij cerkvi nabralo desho vidminnoyi strukturi i rozvinulo bagatogrannu cerkovno kulturnu diyalnist Poza Ukrayinoyu teper diye 6 cholovichih i 5 zhinochih chiniv zgromadzhen ta odin institut katehitok do nih zblizhenij Titul chin mayut vasiliyani studiti shidni gilki benediktinciv ta franciskanciv j sestri vasiliyanki Vsi inshi yaki postali za ostannye stolittya zvutsya zgromadzhennyami I chini i zgromadzhennya centralizovani na zrazok zahidnogo chernectva vsi voni vklyucheni takozh do aktivnogo dushpastirskogo zhittya poza monastiryami za vinyatkom suto zamknenogo monastirya sester vasiliyanok u Pivnichnij Americi v Astoriyi Ti sho poshirilisya na bilshe krayin podileni na provinciyi yaki pidlyagayut provincijnim nastoyatelyam protoigumenam tosho a vsim chinom zgromadzhennyam keruye golovnij nastoyatel protoarhimandrit arhimandrit generalnij tosho Razom z radoyu yih obirayut na riznij chas Z minulogo stolittya nema vzhe dozhivotnih arhimandritiv nastoyateliv odnogo monastirya Do chernectva dopuskayutsya ti sho vidbuli pershu probu noviciyat yakij trivaye 2 3 roki i to z 18 litnogo viku Druga proba shkola trivaye zvichajno 6 rokiv po yakih kandidat mozhe buti dopushenij do ostatochnih prirechen tak zvanih vichnih obitiv a v chinah do tak zvanoyi profesiyi tih obitiv tilki pislya nih mozhna prijmati bud yaki svyachennya Do minulogo stolittya lishe z chenciv obirali yepiskopiv Ukrayinskoyi katolickoyi cerkvi 1939 roku v UKC bulo blizko 70 cholovichih chernechih osidkiv i ponad 1 000 chenciv ta ponad 200 zhininochih monastiriv z ponad 1 400 sester chernic Teper poza Ukrayinoyu ye 53 cholovichi chernechi domi vsih chenciv 725 zokrema blizko 300 v Ukrayini ta 218 zhinochih monastiriv i blizko 2400 vsih chernic zokrema blizko 800 v Ukrayini Blizkij do nih posvyatoyu i praceyu Institut katehitok u Braziliyi maye 6 osidkiv i ponad 100 chleniv Suchasnij stan chernectva Suchasnij stan chernectva v diyaspori j v Ukrayini priblizni chisla Vasiliyani najstarshij chin centralizovanij 1617 roku yakij u XVIII st narahovuvav 178 monastiriv i 1 225 ch u tomu ch 944 svyashennikiv Do 1939 roku mav 49 monastiriv i 686 ch teper 39 chernechih osidkiv i bl 500 chenciv u tomu ch bl 200 v Ukrayini Studiti buli vidnovleni na poch XX st 1939 roku mali 10 chernechih osidkiv i 225 ch teper 2 domi i bl 20 ch u diyaspori ta bl 100 v Ukrayini Redemptoristi sh gilka yaku 1913 roku zasnuvav mitr A Sheptickij z gol metoyu misiyi dlya narodu 1939 roku voni mali 9 domiv z 151 chencyami teper 6 chernechih osidkiv i blizko 60 chenciv ta blizko 100 v Ukrayini Saleziyani ce sh gilka isnuye z 1930 roku Mayut teper odin osidok i bl 20 ch Franciskani sh gilka isnuye z 1945 roku Mayut 1 dim i bl 10 ch Benediktinci sh gilka zasnovana v Pitsburzkij yeparhiyi z 1948 roku Mayut 1 monastir i bl 15 ch Sestri Vasiliyanki mayut golovne zavdannya vihovannya molodi Pered vijnoyu mali 26 domiv i bl 300 chernic teper 65 domiv i bl 800 sester u tomu ch bl 350 v Ukrayini Sestri Sluzhebnici diyut z 1892 roku opikuyutsya vihovannyam ditej sirotinci shkoli tosho ta hvorimi 1939 roku mali 124 osidki i 711 sester teper 125 chernechih domiv ta ponad 1 000 sester u tomu ch ponad 300 v Ukrayini diyut z 1930 roku v Braziliyi zavdannya vihovannya molodi i dila miloserdya Mayut 11 chernechih domiv i bl 80 sester diyut z 1944 roku u sferi vihovannya molodi i poshirennya dobroyi presi Mayut Z domi i bl 20 sester Josifitki isnuyut z 1894 roku dlya opiki nad hvorimi i starshimi 1939 roku mali 25 domiv i bl 100 sester teper 14 osidkiv i bl 60 chernic diyut z 1911 roku 1939 roku mali 10 domiv i bl 40 sester Studitki isnuyut z 1921 roku 1939 roku mali 7 domiv i 71 sestru Mironosici isnuyut z 1910 roku dlya opiki nad hvorimi j adoraciyi Najsvyatishih Tajn 1939 roku mali 3 domi i 94 sestri isnuyut z 1912 roku dlya opiki nad hvorimi i cerkvami 1939 roku mali 8 chernechih osidkiv i bl 50 sester sh gilka zah zgromadzhennya pracyuyut u shpitalyah 1939 roku mali 3 osidki i 80 sester isnuyut z 1940 roku v Braziliyi dlya poshirennya svitskogo apostolyatu mizh narodom Voni ne ye chernicyami ale posvyatoyu i praceyu duzhe do nih zblizheni Mayut 6 domiv i ponad 100 chleniv Na ukrayinskih zemlyah pislya Drugoyi svitovoyi vijni buli zakriti vsi ukrayinski katolicki chernechi osidki a chenciv i chernic rozignano Bagato z nih she zalishilosya v zhivih i v ramkah mozhlivostej dali prodovzhuyut svoyu diyalnist mayuchi takozh i molodih yaki yim dopomagayut Lavri v UkrayiniPravoslavna cerkva Kiyevo Pecherska lavra Dokladnishe Kiyevo Pecherska lavra Kiyevo Pecherska lavra pravoslavnij monastir zasnovanij u 1051 roci monahami Antoniyem i Feodosiyem u pecherah bilya litnoyi knyazhoyi rezidenciyi Berestovo poblizu Kiyeva Chernectvo z gori Pochayivskoyi Dokladnishe Pochayivska lavra Pochayivska lavra odne z najsvyatishih malovnichih misc na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini yake takozh maye cikavu bagatovikovu istoriyu Pochayivska lavra 2005 r Chernectvo na gori Pochayivskij jde korinnyam u davni chasi Hreshennya Rusi za pershoprestolnim Kiyevom Volin vvazhalasya najdavnishoyu sered hristiyanskih zemel na Rusi Pislya svogo hreshennya rivnoapostolnij knyaz Volodimir priviv na Volin grecke i bolgarske duhovenstvo i vzyavsya za hreshennya sil ta mist Svyatogirska lavra Dokladnishe Svyatogirska lavra UGKC Univska Lavra Dokladnishe Univska lavra Svyato Uspenska Univska Lavra Studijskogo ustavu odin iz najdavnishih monastirskih kompleksiv Ukrayini centralna obitel Galickoyi yeparhiyi vprodovzh XIV XVIII st st oseredok chernechogo zhittya monahiv Studijskogo ustavu unikalnij arhitekturnij ansambl pam yatka Div takozhKiyevo Pecherski svyati Chernectvo u Vizantiyi Ukrayinski monastiri kniga Spisok monastiriv UkrayiniLiteraturaN O Sinkevich Chernectvo 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 500 ISBN 978 966 00 1359 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ChernectvoEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kosak M Shematizm Provinciyi sv Spasitelya ChSVV v Galiciyi i korotkij poglyad na monastir i monashestvo ruske L 1867 Ternovskij F Izlishnie malorossijskie monahi konca 18 st KSt 1882 Goetz Z Das Kiever Hohlenkloster als Kulturzentrum des vormongolischen Russlands Passau 1904 Denisov L Pravoslavnye monastyri Rossijskoj imperii M 1908 Vojnar M Vasiliyani v ukr narodi Nyu Jork 1955 Smolytsch I Russische Monchtum Entstehung Entwicklung und Wesen 988 1717 Vyurcburg 1958 Coroh S Poglyad na istoriyu ta vihovnu diyalnist monahin Vasiliyanok Rim 1964 Velikij A Naris istoriyi Zgromadzhennya SS Sluzhebnic P N D M Rim 1968 Oriente Cattolico Cenni e statistiche Citta del Vaticano 1974 Blazejovskyj D Byzantine Kyivan Rite Metropolitanes Eparchies a Exarchates Nomenclature a statistics Rim 1980 Vavrik M Naris rozvitku j stanu Vasiliyanskogo Chinu 17 20 st Rim 1980 Katalog Sester Chinu sv Vasiliya Velikogo Rim 1983 Catalogus Ordinis Basiliani S Josaphat Rim 1983 PosilannyaChernectvo 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya