Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курга н також Могила насип над стародавньою могилою високий земляний рідше кам яний насип над стародавнім похованням Є р

Могила (насип)

Могила (насип)

Курга́н, також Могила — насип над стародавньою могилою; високий земляний, рідше кам'яний, насип над стародавнім похованням. Є різновидом поховальних пам'ятників, має форму земляного насипу, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, має штучне походження.

image
Могила-святилище. Малюнок
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Курган (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Могила (значення).

Етимологія

Курган

Згідно з етимологічним словником української мови слово курган запозичене з половецької мови kurgan, що означає: твердиня, насипний вал, фортеця, висока могила. Слово є пов'язаним зі словом з перської мови gurxane, яке у свою чергу походить від gur — могила та xane — дім.

Могила

У козацьких думах, літературних творах та розмовній мові високі насипи на місці давніх поховань здавна називають могилами.

Згідно з етимологічним словником української мови слово могила має праслов'янське походження mogyla, що означало купа, яке в свою чергу походило від mogti — могти, що первісно значило тягти (стягувати до купи).

Загальна характеристика

image
Чорна могила — одна з найвідоміших давньоруських могил. Україна

Чим більше пагорб, тим більше заслуг і слави в похованого. За своїми масштабами будівництво могил перевершило багато видів підземних споруд, охопивши десятки різних народів і кілька історичних епох (від 4-го тис. до Р. Х. до XIV—XVI ст.). Найбільше в Україні кімерійських, скіфських та сарматських могил. Могили зводилися звичайно напівсферичної або конічної форми, висотою до 20 м. Будівельним матеріалом служили для них ґрунт, брикети дерну, камінь. На відміну від інших підземних споруд, які зводилися в гірських масивах або у виробках під поверхнею землі, поховальні камери могил ставали «підземними» завдяки створенню насипу над ними. У деяких випадках могильна камера споруджувалася після зведення могили способом прохідницьких робіт.

Кургани-могили збереглися на всіх континентах (за винятком Австралії та Антарктиди), причому українське Північне Причорномор'я зосередило досить численну й представницьку їхню частину. Примітно, що перша відома згадка про могили причорноморських степів зроблена Геродотом в V ст. до Р. Х. У своїй «Історії» він розповідає, що місцеві жителі показали йому в гирлі Дністра величезну могилу, в якій, за переказами, були поховані останні кімерійські царі. Незважаючи на інтерес до могил шукачів скарбів, згадки про них в епоху середньовіччя були досить рідкісні. У середині XVII ст. турецький мандрівник Евлія Челебі (1611—1682) описав деякі могили України, у тому числі т. зв. «Пагорб Сулеймана», з вершини якого він бачив всю турецьку армію (свідчення значних розмірів кургану).

Дослідження

image
Степанівський курганний комплекс, Україна. Зовнішній вигляд кургану

Піонером у дослідженні слов'янської спадщини виявився ідеолог польського національно-визвольного руху, історик Іоахим Лелевель (1786—1861). Саме він в 1800 р., будучи ще студентом, образно використав символ могили й сформулював ідею, що надихнула цілу плеяду діячів польської культури:

«Наша батьківщина лежить у могилі. Ми… повинні трудитися над тим, щоб скинути навалений над нею пагорб і витягти лежачий під ним попіл Фенікса — нашої Батьківщини».

Могили згадувалися в рядках Олександра Пушкіна й Адама Міцкевича, вони склали важливу частину символіки в поезії Тараса Шевченка (образ козацької могили).

Першим ідею опису й вимірів «всіх більших могил» висунув у 1818 р. польський учений З. Ходаковський. Детальну програму дослідження могил від Дунаю до Волги розробив і представив у 1837 р. в Товариство історії й стародавностей російський етнограф В. В. Пассек (1808—1842). Мета пропонованої роботи полягала в тім, щоби «відкрити новий шлях для історичних досліджень про ті століття, для яких не існує літопису». Це закладало основи нової науки — археології, що як історичні джерела розглядала не письмові свідчення, а пам'ятники матеріальної культури.

До середини XIX ст. дослідження могил носили переважно описовий і картографічний характер. Населення України завжди зв'язувало могили з похованнями, вважаючи їх козацькими могилами, однак учені висували й інші версії: оборонні споруди, спостережні пункти, визначники сторін світу, стародавні святилища, храми та ін. Різноманіттю думок сприяла та обставина, що у більшості обстежених могил один бік був завжди крутішим за протилежний, причому крутий схил був обов'язково звернений до півночі. Пізніше було встановлено, що це явище не рукотворне, а природне. З південного боку насипу, швидше танув сніг (іноді кілька разів на рік), поступово розмиваючи й подовжуючи саме цей схил. За тисячоліття крутизна схилів і форма основи істотно видозмінювалися.

Перші розкопки причорноморських могил провів на початку 1850-х років генерал і археолог О. С. Уваров (1825—1885), використовуючи як землекопів солдат. З другої половини XIX ст. починається лавиноподібне зростання розкопок могил на терені України, знахідки з яких поповнили найкращі музеї Російської імперії. Більшість розкопок на території України (понад 500 могил) виконувалися під керівництвом професора Варшавського, а потім Московського університетів Дм. Я. Самоквасова (1843—1911). Після завершення розкопок групою Д. Я. Самоквасова, великі могили відновлювалися у попередньому вигляді. Це були перші випадки відновлення могил у світовій практиці, які, на жаль, одержали лише обмежене поширення.

В останні десятиліття XIX ст. були проведені масштабні розкопки скіфсько-сарматських могил українських степів, які проводив професор Петербурзького університету М. І. Веселовський (1848—1918). Його археологічні експедиції істотно поповнили фонди Ермітажу й склали джерельну базу для вивчення скіфо-сарматського світу. Особливо варто виділити розкопки могил епохи бронзи, проведені на початку ХХ ст. В. О. Городцовим (1860—1945) у Харківській і Катеринославській губерніях (досліджено 187 могил). Аналіз отриманих даних дозволив ученому вийти на виділення ямної, катакомбної й зрубної археологічних культур, які послідовно змінювали одна одну. Ця класифікація (періодизація) археологічних культур стародавнього світу одержала світове визнання. Відому скіфську могилу «Чортомлик» та ін. могили Січеславщини досліджував у 1862—1863 роках І. Є. Забєлін.

Протягом ХХ ст. були детально досліджені сотні великих могил українських степів. Так, 1924 року академік Д. І. Яворницький (1855—1940) досліджував могили катакомбної культури бронзової доби. Український археолог Б. М. Мозолевський (1936—1993) дослідив відому скіфську Товсту Могилу та віднайшов славнозвісну пектораль. Дослідження велися і у період німецької окупації України в роки другої світової війни (за особливим наказом А. Гітлера).

Численні могильні знахідки поповнили скарбницю світової культури шедеврами творів мистецтва різних історичних епох і допомогли відтворити історію народів, що колись населяли землі України — від докімерійського, кімерійського, скіфського, сарматського до слов'янського періоду. Наймолодшій могилі на землях середнього Подніпров'я — 2,5 тисячі років. Більшість могил українських степів — до- і кімерійського часу (3-2 тис. до Р. Х.), також є багато скіфських, менше — сарматських могил. Насипали могили і кочовики десятого-тринадцятого століть (печеніги, половці).

Галерея

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  2. . Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  3. Курган // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. . Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
  5. . Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 12 липня 2016.
  7. . Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  8. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  9. . Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 12 липня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курган

Література

  • Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (Листопад 2012)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kurga n takozh Mogila nasip nad starodavnoyu mogiloyu visokij zemlyanij ridshe kam yanij nasip nad starodavnim pohovannyam Ye riznovidom pohovalnih pam yatnikiv maye formu zemlyanogo nasipu izolovane okrugle pidvishennya roztashovane na rivnini z rizko virazhenoyu pidoshovnoyu liniyeyu maye shtuchne pohodzhennya Mogila svyatilishe MalyunokU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurgan znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mogila znachennya EtimologiyaKurgan Zgidno z etimologichnim slovnikom ukrayinskoyi movi slovo kurgan zapozichene z poloveckoyi movi kurgan sho oznachaye tverdinya nasipnij val fortecya visoka mogila Slovo ye pov yazanim zi slovom z perskoyi movi gurxane yake u svoyu chergu pohodit vid gur mogila ta xane dim Mogila U kozackih dumah literaturnih tvorah ta rozmovnij movi visoki nasipi na misci davnih pohovan zdavna nazivayut mogilami Zgidno z etimologichnim slovnikom ukrayinskoyi movi slovo mogila maye praslov yanske pohodzhennya mogyla sho oznachalo kupa yake v svoyu chergu pohodilo vid mogti mogti sho pervisno znachilo tyagti styaguvati do kupi Zagalna harakteristikaChorna mogila odna z najvidomishih davnoruskih mogil Ukrayina Chim bilshe pagorb tim bilshe zaslug i slavi v pohovanogo Za svoyimi masshtabami budivnictvo mogil perevershilo bagato vidiv pidzemnih sporud ohopivshi desyatki riznih narodiv i kilka istorichnih epoh vid 4 go tis do R H do XIV XVI st Najbilshe v Ukrayini kimerijskih skifskih ta sarmatskih mogil Mogili zvodilisya zvichajno napivsferichnoyi abo konichnoyi formi visotoyu do 20 m Budivelnim materialom sluzhili dlya nih grunt briketi dernu kamin Na vidminu vid inshih pidzemnih sporud yaki zvodilisya v girskih masivah abo u virobkah pid poverhneyu zemli pohovalni kameri mogil stavali pidzemnimi zavdyaki stvorennyu nasipu nad nimi U deyakih vipadkah mogilna kamera sporudzhuvalasya pislya zvedennya mogili sposobom prohidnickih robit Kurgani mogili zbereglisya na vsih kontinentah za vinyatkom Avstraliyi ta Antarktidi prichomu ukrayinske Pivnichne Prichornomor ya zoseredilo dosit chislennu j predstavnicku yihnyu chastinu Primitno sho persha vidoma zgadka pro mogili prichornomorskih stepiv zroblena Gerodotom v V st do R H U svoyij Istoriyi vin rozpovidaye sho miscevi zhiteli pokazali jomu v girli Dnistra velicheznu mogilu v yakij za perekazami buli pohovani ostanni kimerijski cari Nezvazhayuchi na interes do mogil shukachiv skarbiv zgadki pro nih v epohu serednovichchya buli dosit ridkisni U seredini XVII st tureckij mandrivnik Evliya Chelebi 1611 1682 opisav deyaki mogili Ukrayini u tomu chisli t zv Pagorb Sulejmana z vershini yakogo vin bachiv vsyu turecku armiyu svidchennya znachnih rozmiriv kurganu DoslidzhennyaStepanivskij kurgannij kompleks Ukrayina Zovnishnij viglyad kurganu Pionerom u doslidzhenni slov yanskoyi spadshini viyavivsya ideolog polskogo nacionalno vizvolnogo ruhu istorik Ioahim Lelevel 1786 1861 Same vin v 1800 r buduchi she studentom obrazno vikoristav simvol mogili j sformulyuvav ideyu sho nadihnula cilu pleyadu diyachiv polskoyi kulturi Nasha batkivshina lezhit u mogili Mi povinni truditisya nad tim shob skinuti navalenij nad neyu pagorb i vityagti lezhachij pid nim popil Feniksa nashoyi Batkivshini Mogili zgaduvalisya v ryadkah Oleksandra Pushkina j Adama Mickevicha voni sklali vazhlivu chastinu simvoliki v poeziyi Tarasa Shevchenka obraz kozackoyi mogili Pershim ideyu opisu j vimiriv vsih bilshih mogil visunuv u 1818 r polskij uchenij Z Hodakovskij Detalnu programu doslidzhennya mogil vid Dunayu do Volgi rozrobiv i predstaviv u 1837 r v Tovaristvo istoriyi j starodavnostej rosijskij etnograf V V Passek 1808 1842 Meta proponovanoyi roboti polyagala v tim shobi vidkriti novij shlyah dlya istorichnih doslidzhen pro ti stolittya dlya yakih ne isnuye litopisu Ce zakladalo osnovi novoyi nauki arheologiyi sho yak istorichni dzherela rozglyadala ne pismovi svidchennya a pam yatniki materialnoyi kulturi Do seredini XIX st doslidzhennya mogil nosili perevazhno opisovij i kartografichnij harakter Naselennya Ukrayini zavzhdi zv yazuvalo mogili z pohovannyami vvazhayuchi yih kozackimi mogilami odnak ucheni visuvali j inshi versiyi oboronni sporudi sposterezhni punkti viznachniki storin svitu starodavni svyatilisha hrami ta in Riznomanittyu dumok spriyala ta obstavina sho u bilshosti obstezhenih mogil odin bik buv zavzhdi krutishim za protilezhnij prichomu krutij shil buv obov yazkovo zvernenij do pivnochi Piznishe bulo vstanovleno sho ce yavishe ne rukotvorne a prirodne Z pivdennogo boku nasipu shvidshe tanuv snig inodi kilka raziv na rik postupovo rozmivayuchi j podovzhuyuchi same cej shil Za tisyacholittya krutizna shiliv i forma osnovi istotno vidozminyuvalisya Pershi rozkopki prichornomorskih mogil proviv na pochatku 1850 h rokiv general i arheolog O S Uvarov 1825 1885 vikoristovuyuchi yak zemlekopiv soldat Z drugoyi polovini XIX st pochinayetsya lavinopodibne zrostannya rozkopok mogil na tereni Ukrayini znahidki z yakih popovnili najkrashi muzeyi Rosijskoyi imperiyi Bilshist rozkopok na teritoriyi Ukrayini ponad 500 mogil vikonuvalisya pid kerivnictvom profesora Varshavskogo a potim Moskovskogo universitetiv Dm Ya Samokvasova 1843 1911 Pislya zavershennya rozkopok grupoyu D Ya Samokvasova veliki mogili vidnovlyuvalisya u poperednomu viglyadi Ce buli pershi vipadki vidnovlennya mogil u svitovij praktici yaki na zhal oderzhali lishe obmezhene poshirennya V ostanni desyatilittya XIX st buli provedeni masshtabni rozkopki skifsko sarmatskih mogil ukrayinskih stepiv yaki provodiv profesor Peterburzkogo universitetu M I Veselovskij 1848 1918 Jogo arheologichni ekspediciyi istotno popovnili fondi Ermitazhu j sklali dzherelnu bazu dlya vivchennya skifo sarmatskogo svitu Osoblivo varto vidiliti rozkopki mogil epohi bronzi provedeni na pochatku HH st V O Gorodcovim 1860 1945 u Harkivskij i Katerinoslavskij guberniyah doslidzheno 187 mogil Analiz otrimanih danih dozvoliv uchenomu vijti na vidilennya yamnoyi katakombnoyi j zrubnoyi arheologichnih kultur yaki poslidovno zminyuvali odna odnu Cya klasifikaciya periodizaciya arheologichnih kultur starodavnogo svitu oderzhala svitove viznannya Vidomu skifsku mogilu Chortomlik ta in mogili Sicheslavshini doslidzhuvav u 1862 1863 rokah I Ye Zabyelin Protyagom HH st buli detalno doslidzheni sotni velikih mogil ukrayinskih stepiv Tak 1924 roku akademik D I Yavornickij 1855 1940 doslidzhuvav mogili katakombnoyi kulturi bronzovoyi dobi Ukrayinskij arheolog B M Mozolevskij 1936 1993 doslidiv vidomu skifsku Tovstu Mogilu ta vidnajshov slavnozvisnu pektoral Doslidzhennya velisya i u period nimeckoyi okupaciyi Ukrayini v roki drugoyi svitovoyi vijni za osoblivim nakazom A Gitlera Chislenni mogilni znahidki popovnili skarbnicyu svitovoyi kulturi shedevrami tvoriv mistectva riznih istorichnih epoh i dopomogli vidtvoriti istoriyu narodiv sho kolis naselyali zemli Ukrayini vid dokimerijskogo kimerijskogo skifskogo sarmatskogo do slov yanskogo periodu Najmolodshij mogili na zemlyah serednogo Podniprov ya 2 5 tisyachi rokiv Bilshist mogil ukrayinskih stepiv do i kimerijskogo chasu 3 2 tis do R H takozh ye bagato skifskih menshe sarmatskih mogil Nasipali mogili i kochoviki desyatogo trinadcyatogo stolit pechenigi polovci GalereyaMonahiv kurgan v Kahokiyi SShA Rekonstrukciya poselennya na Kinkejdskih gorbah Missisipska kultura Skifskij kurgan v Virmeniyi Kurgan Gulbishe Kurgan Bezimennij Kurgan posered polya Zaporizka oblast Kurgannij mogilnik v urochishi Porubi bilya Plisneska Lvivskoyi oblasti Gravyura XIX st V Sichinskogo Shaulina mogila v Nosivci Mamaj goraDiv takozhGajmanova Mogila Davnoruski mogili Zolotij kurgan Oguz mogila Kam yani Mogili Kozel mogila Kul Oba Kurgan Ak Mechetskij kurgan Sarmatski kurgani Stepanivskij kurgannij kompleks Kimerijski kurgani Chornoliski kurgani Kurgani Pantikapeyi ta Olviyi Melitopolskij kurgan Melgunovskij kurgan Oleksandropilskij kurgan Persha Zavadska Skifski mogili Soloha mogila Tovsta Mogila Tumulus Chabanceva Mogila Chortomlik mogila Primitki Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 Arhiv originalu za 14 lipnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 Kurgan Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 7 chervnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 Arhiv originalu za 27 serpnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 12 lipnya 2016 Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 12 lipnya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KurganS A Skorij O Ye Kislij Kurgan nadmogilnij pagorb 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 518 ISBN 978 966 00 0855 4 S A Skorij O Ye Kislij Kurgan 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Murzin V Yu Kamennye strazhi Ukrainy Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 11 s 30 37 LiteraturaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2012

Дата публікації:
Топ