Милу́ші (пол. Miłusze, англ. Mylushi, чеськ. Milushi) — село Луцької міської громади, Луцького району Волинської області. розташоване на крайньому півдні Поліської низовини, на лівому березі річки Стир, за 5 км від обласного центру – міста Луцька.
село Милуші | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Луцький район |
Громада | Луцька міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1446 |
Населення | ▲ 765 (01.01.2020) |
Площа | 0,87 км² |
Густота населення | 879,3 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45631 |
Телефонний код | +380 332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°46′46″ пн. ш. 25°16′33″ сх. д. / 50.77944° пн. ш. 25.27583° сх. д.Координати: 50°46′46″ пн. ш. 25°16′33″ сх. д. / 50.77944° пн. ш. 25.27583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 191 м |
Водойми | р. Стир |
Місцева влада | |
Карта | |
Милуші | |
Милуші | |
Мапа | |
Милуші у Вікісховищі |
В минулому територію села та його околиць вкривали ліси. З найдавніших часів жителі займалися землеробством, скотарством, лісовими промислами, рибальством. За археологічними даними, в його північній частині знайдено пам’ятки поморсько–кльошової культури – кам'яну тонко-обушну сокиру, а також предмети культури: керамічні вироби, прикрашені шнуровими відтисками.
Історія
Цікава легенда про заснування села Милуші дійшла до наших днів з часів Київської Русі. В минулому територія села відігравала роль форпосту на підступах до міста Лучеськ, яким володів князь Свидригайло. Впродовж 1440-х років він роздає жалувані грамоти на села і маєтки своїм слугам. Територія ж була заселена вихідцями із племен дулібів, полян, древлян. Один із них - Мал, мав на вихованні доньку Малушу. Під час військових сутичок вона потрапляє в полон, де в неї закохується хоробрий князівський воїн Ходко. За військову доблесть він отримує від Свидригайла територію біля міста, визволяє Малушу та одружується з нею, поселення називає в честь дружини. З часом назва змінюється – поселення Малуши стає Милушами.
Перші писемні згадки про село датуються до середини XV ст. Так, згадується втеча підданих Яна Чаплинського із села Міловше до маєтку Мозерського маршалка Яна Бабинського в козацькі загони село Ольшани, на початку квітня 1642 року.
За Люблінською унією 1569 року Милуші, як складова Волині, стає частиною Королівства Польського і Великого Князівства Литовського аж до 1793 року. Після II поділу Польщі між Російською та Австрійською імперіями, місцевість підпадає у володіння Росії.
Запис у Клірових відомостях, що датується 1 січнем 1800 року повідомляє, про зміни в селі від священника Миколи Теодоровича: «К оной церкве земли пашенной на 22 дни, сенокоса на 6 косарей, лесов для пастбищ, огород на 7 днейпахоты на котором и домсвященника». Відомо також, що Милушівська церква Параскеви – Пятниці якийсь час підпорядковувалася сусідній церкві у селі Сирниках і була приписною до неї. Як свідчить документ, у 1880 році, церква була пофарбована олійними фарбами ззовні та всередині та була вона дуже бідною. А всі, хто народжувався чи вінчався, реєструвались у метричних книгах церкви Святої Покрови села Сирники, так само і подавались церковні звіти. Діяла в Милушах і церковно – приходська школа, в якій за навчання збиралося з приходу 100 руб. на рік вчителю і 50 руб. на утеплення. Навчалося 37 хлопців і 5-ро дівчат. Керував селом на той час поміщик Півницький. Йому належало 22 селянські двори з 92 кріпаками. За інвентарним записом 1848 року, кріпаки мали 276 десятин орної землі, 46 десятин сіножатей і 24 десятини під городами. Під час проведення реформи 1861 року у Російській державі, поміщик відрізав у своїх селян 174 десятини землі, в т. ч. орної – 140, сіножатей – 28 і городньої – 6 десятин.
У 1906 році село Торчинської волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 4 верст, від волості 22. Дворів 47, мешканців 304.
В описі з 1911 року у селі Милуші Луцького повіту Торчинської волості мешкало 550 жителів, розташовувалися однокласова школа і водяний млин, що мав 20 000 пудів річного перемелу, в якому працювало 2 робітники.
У 1912 році за Столипінською аграрною реформою почалось переселення селян на хутори. Від села Милуші було утворено 2 хутори. Один – нині існуюче похідне поселення Милушин, що збереглося і розширилось в наші дні. Інший – на трасі сіл Зміїнець – Боголюби.
З кінця 1920 до 19 вересня 1939 року, село Милуші Луцького повіту знаходилось у складі Другої Польської Республіки. На території села було побудовано цегляну будівлю, де містилася адміністрація Княгининівської гміни Луцького повіту.
17 вересня 1939 року, село перейшло під контроль Радянського Союзу. 4 грудня 1939 року була утворена Волинська область з центром у Луцьку, куди ввійшло село Милуші.
Після проголошення незалежності України, є її невід'ємною частиною.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 625 осіб, з яких 306 чоловіків та 319 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 748 осіб.
Зміна чисельності населення
Рік | Село | Зміна чисельності |
---|---|---|
1906 | 304 | — |
1911 | 550 | +246 |
1989 | 625 | +75 |
2001 | 748 | +123 |
2020 | 765 | +17 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Вулиці
- Центральна
- Польова
- Перемоги
- Тиха
- Гагаріна
- Надстирна
- Торгова
Пам'ятки археології
На території села відомі такі пам'ятки археології:
- У північній частині села, на високому лівому березі Стиру — двошарове поселення поморсько-кльошової культури і давньоруського періоду, відкрите розвідкою І. Майданець і Г. Охріменка в 1987 р.
- На східній околиці села, в урочищі Круглик — двошарове поселення лужицької та пшеворської культур. Розкопками Д. Козака відкрите одне пшеворське житло.
- На східній околиці села, на лівому березі Стиру — багатошарове поселення стжижовської, черняхівської культур і давньоруського періоду XI-ХІІ ст. площею до 1 га. Відкрите розвідкою Г. Охріменка і В. Шкоропада у 1985 р. Сліди пам'ятки зафіксовані на території, що прилягає до церкви.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 20 липня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюWF
не вказано текст
Література
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 228—229.
Посилання
- Погода в селі Милуші [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milu shi pol Milusze angl Mylushi chesk Milushi selo Luckoyi miskoyi gromadi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti roztashovane na krajnomu pivdni Poliskoyi nizovini na livomu berezi richki Stir za 5 km vid oblasnogo centru mista Lucka selo Milushi Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Luckij rajon Gromada Lucka miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1446 Naselennya 765 01 01 2020 Plosha 0 87 km Gustota naselennya 879 3 osib km Poshtovij indeks 45631 Telefonnij kod 380 332 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 46 46 pn sh 25 16 33 sh d 50 77944 pn sh 25 27583 sh d 50 77944 25 27583 Koordinati 50 46 46 pn sh 25 16 33 sh d 50 77944 pn sh 25 27583 sh d 50 77944 25 27583 Serednya visota nad rivnem morya 191 m Vodojmi r Stir Misceva vlada Karta Milushi Milushi Mapa Milushi u Vikishovishi V minulomu teritoriyu sela ta jogo okolic vkrivali lisi Z najdavnishih chasiv zhiteli zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom lisovimi promislami ribalstvom Za arheologichnimi danimi v jogo pivnichnij chastini znajdeno pam yatki pomorsko kloshovoyi kulturi kam yanu tonko obushnu sokiru a takozh predmeti kulturi keramichni virobi prikrasheni shnurovimi vidtiskami IstoriyaCikava legenda pro zasnuvannya sela Milushi dijshla do nashih dniv z chasiv Kiyivskoyi Rusi V minulomu teritoriya sela vidigravala rol forpostu na pidstupah do mista Luchesk yakim volodiv knyaz Svidrigajlo Vprodovzh 1440 h rokiv vin rozdaye zhaluvani gramoti na sela i mayetki svoyim slugam Teritoriya zh bula zaselena vihidcyami iz plemen dulibiv polyan drevlyan Odin iz nih Mal mav na vihovanni donku Malushu Pid chas vijskovih sutichok vona potraplyaye v polon de v neyi zakohuyetsya horobrij knyazivskij voyin Hodko Za vijskovu doblest vin otrimuye vid Svidrigajla teritoriyu bilya mista vizvolyaye Malushu ta odruzhuyetsya z neyu poselennya nazivaye v chest druzhini Z chasom nazva zminyuyetsya poselennya Malushi staye Milushami Pershi pisemni zgadki pro selo datuyutsya do seredini XV st Tak zgaduyetsya vtecha piddanih Yana Chaplinskogo iz sela Milovshe do mayetku Mozerskogo marshalka Yana Babinskogo v kozacki zagoni selo Olshani na pochatku kvitnya 1642 roku Za Lyublinskoyu uniyeyu 1569 roku Milushi yak skladova Volini staye chastinoyu Korolivstva Polskogo i Velikogo Knyazivstva Litovskogo azh do 1793 roku Pislya II podilu Polshi mizh Rosijskoyu ta Avstrijskoyu imperiyami miscevist pidpadaye u volodinnya Rosiyi Zapis u Klirovih vidomostyah sho datuyetsya 1 sichnem 1800 roku povidomlyaye pro zmini v seli vid svyashennika Mikoli Teodorovicha K onoj cerkve zemli pashennoj na 22 dni senokosa na 6 kosarej lesov dlya pastbish ogorod na 7 dnejpahoty na kotorom i domsvyashennika Vidomo takozh sho Milushivska cerkva Paraskevi Pyatnici yakijs chas pidporyadkovuvalasya susidnij cerkvi u seli Sirnikah i bula pripisnoyu do neyi Yak svidchit dokument u 1880 roci cerkva bula pofarbovana olijnimi farbami zzovni ta vseredini ta bula vona duzhe bidnoyu A vsi hto narodzhuvavsya chi vinchavsya reyestruvalis u metrichnih knigah cerkvi Svyatoyi Pokrovi sela Sirniki tak samo i podavalis cerkovni zviti Diyala v Milushah i cerkovno prihodska shkola v yakij za navchannya zbiralosya z prihodu 100 rub na rik vchitelyu i 50 rub na uteplennya Navchalosya 37 hlopciv i 5 ro divchat Keruvav selom na toj chas pomishik Pivnickij Jomu nalezhalo 22 selyanski dvori z 92 kripakami Za inventarnim zapisom 1848 roku kripaki mali 276 desyatin ornoyi zemli 46 desyatin sinozhatej i 24 desyatini pid gorodami Pid chas provedennya reformi 1861 roku u Rosijskij derzhavi pomishik vidrizav u svoyih selyan 174 desyatini zemli v t ch ornoyi 140 sinozhatej 28 i gorodnoyi 6 desyatin U 1906 roci selo Torchinskoyi volosti Luckogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 4 verst vid volosti 22 Dvoriv 47 meshkanciv 304 V opisi z 1911 roku u seli Milushi Luckogo povitu Torchinskoyi volosti meshkalo 550 zhiteliv roztashovuvalisya odnoklasova shkola i vodyanij mlin sho mav 20 000 pudiv richnogo peremelu v yakomu pracyuvalo 2 robitniki U 1912 roci za Stolipinskoyu agrarnoyu reformoyu pochalos pereselennya selyan na hutori Vid sela Milushi bulo utvoreno 2 hutori Odin nini isnuyuche pohidne poselennya Milushin sho zbereglosya i rozshirilos v nashi dni Inshij na trasi sil Zmiyinec Bogolyubi Z kincya 1920 do 19 veresnya 1939 roku selo Milushi Luckogo povitu znahodilos u skladi Drugoyi Polskoyi Respubliki Na teritoriyi sela bulo pobudovano ceglyanu budivlyu de mistilasya administraciya Knyagininivskoyi gmini Luckogo povitu 17 veresnya 1939 roku selo perejshlo pid kontrol Radyanskogo Soyuzu 4 grudnya 1939 roku bula utvorena Volinska oblast z centrom u Lucku kudi vvijshlo selo Milushi Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini ye yiyi nevid yemnoyu chastinoyu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 625 osib z yakih 306 cholovikiv ta 319 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 748 osib Zmina chiselnosti naselennya Rik Selo Zmina chiselnosti 1906 304 1911 550 246 1989 625 75 2001 748 123 2020 765 17 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Ridna mova 2001 rik Mova Vidsotok ukrayinska 98 69 rosijska 1 18 VuliciCentralna Polova Peremogi Tiha Gagarina Nadstirna TorgovaPam yatki arheologiyiNa teritoriyi sela vidomi taki pam yatki arheologiyi U pivnichnij chastini sela na visokomu livomu berezi Stiru dvosharove poselennya pomorsko kloshovoyi kulturi i davnoruskogo periodu vidkrite rozvidkoyu I Majdanec i G Ohrimenka v 1987 r Na shidnij okolici sela v urochishi Kruglik dvosharove poselennya luzhickoyi ta pshevorskoyi kultur Rozkopkami D Kozaka vidkrite odne pshevorske zhitlo Na shidnij okolici sela na livomu berezi Stiru bagatosharove poselennya stzhizhovskoyi chernyahivskoyi kultur i davnoruskogo periodu XI HII st plosheyu do 1 ga Vidkrite rozvidkoyu G Ohrimenka i V Shkoropada u 1985 r Slidi pam yatki zafiksovani na teritoriyi sho prilyagaye do cerkvi Primitki Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 20 lipnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 24 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu WF ne vkazano tekstLiteraturaKuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 228 229 PosilannyaPogoda v seli Milushi 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi