Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія (нім. Land Mecklenburg-Vorpommern) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в північно-східній частині країни. Столиця — місто Шверін. Сусідами землі є Бранденбург, Нижня Саксонія, Шлезвіг-Гольштейн, а також Польща і Данія. Утворена 9 липня 1945
3 жовтня 1990 (відновлення) року. Площа — 23.211,25 км². Населення — 1 610 774 (31 грудня 2020). На теренах землі розмовляють німецькою і нижньонімецькою. СДПН і ХДС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Мануела Швезіг (СДПН). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 26 вересня 2021 року, в ньому представлені такі партії: СДПН (26 депутатів), ХДС (18), АдН (14), Ліві (11), позафракційні (2). Має 3 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 42,78 млрд € (2017). Борг землі становить 12,022 млрд € (31 грудня 2015). Рівень безробіття — 6,7 % (листопад 2019). Міжнародний код — DE-MV.
Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Німеччина | ||||
Столиця | Шверін | ||||
Площа | 23.211,25 км² | ||||
Населення | 1 610 774 (31 грудня 2020) | ||||
Густота | 69 осіб/км² | ||||
Утворена | 9 липня 1945 3 жовтня 1990 (відновлення) | ||||
ВВП | 42,78 млрд € (2017) | ||||
Борг | 12,022 млрд € (31 грудня 2015) | ||||
Голова | Мануела Швезіг (СДПН) | ||||
Уряд | СДПН і ХДС | ||||
Ландтаг | СДПН (26 депутатів), ХДС (18), АдН (14), Ліві (11), позафракційні (2) | ||||
Останні вибори | 26 вересня 2021 | ||||
Наступні вибори | осінь 2026 | ||||
Голосів у Бундесраті | 3 | ||||
ISO | DE-MV | ||||
Сайт | www.mecklenburg-vorpommern.eu |
Назва
- Мекленбург-Передня Померанія (нім. Mecklenburg-Vorpommern, ниж.-нім. Mekelnborg-Vörpommern) — найпоширеніша назва землі.
- Земля Мекленбург-Передня Померанія (нім. Land Mecklenburg-Vorpommern) — офіційна назва землі.
- Мекленбург-Форпоммерн (нім. Mecklenburg-Vorpommern)
- Мегаполіс-Передня Померанія (лат. Megapolis-Pomerania Citerior)
- Меклембургія-Переднє Помор'я (пол. Meklemburgia-Pomorze Przednie)
Географія
Земля розташована на північному сході Німеччини, омивається Балтійським морем. На території землі багато озер, найбільше з них — озеро Мюріц, площа якого 117 км². До Мекленбургу — Передньої Померанії відноситься найбільший в Німеччині острів — Рюген, відомий своїми крейдовими скелями. В Мекленбурзі — Передній Померанії 270 природних та ландшафтних заповідників та 3 національні парки.
Історія
Близько двох тисяч років тому, германські племена заселили цю територію. Більшість з них покинули її протягом періоду міграції і були замінені або асимільовані слов'янськими полабами впродовж наступних 600 років. Поки західну частину Мекленбургу заселяли бодричі, східну, також як і південну Західну Померанію заселяли велети (пізніше Liuticians), поки північна частина Західної Померанії була заселена руянами. Уздовж узбережжя, вікінги заснували торговельні міста: Рерік, Ральсвік і . В 1160 році область завоював Генріх Лев і у складі Герцогства Саксонія, приєднав в 1180 до Священної Римської імперії. Остаточно вся земля була підпорядкована німцями в XII столітті.
У XII столітті, Генріх Лев, Герцог Саксів, завоював бодричів, підкорив і обернув їх в християнство. Впродовж часу, німецькі ченці, дворянство, селяни і торговці, прибували на ці землі і оселялися тут. Після XII століття, територія залишилася стабільною і незалежною від своїх сусідів. Мекленбург вперше став герцогством Священної Римської Імперії в 1348 році. Хоча пізніше відбувався поділ території в межах однієї й тієї ж династії, Мекленбург завжди зберігав загальну історію і ідентичність. Держави Мекленбург, Мекленбург-Шверин і Мекленбург-Штреліц стали Великими Герцогствами в 1815 році. Після Першої світової війни і зречення Німецького Кайзера, монархія була скасована і був встановлений республіканський уряд.
Західна Померанія — значно менша, західна, частина колишнього німецького регіону Померанія (слов'янською Помор'я); східна частина була частиною Польщі починаючи з кінця Другої світової війни. В середні віки областю керували померанські герцоги як частиною Герцогства Померанія. З того часу вона була під шведським управлінням після Вестфальського миру в 1648 році. Південна частина (Altvorpommern) шведської Померанії стала Прусською в 1720 році, північна частина (Neuvorpommern) — у 1815 році.
У 1945 році земля була створена внаслідок об'єднання земель Мекленбург і Західна Померанія.
Розслідування
За даними видання Ostsee Zeitung, Мануела Швезіг, що на той час була прем'єр-міністром федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, у 2017—2022 роках регулярно отримувала електронні листи від компанії Nord Stream 2 AG, засновником якої є Газпром. Мануела, за даними журналістів, виконувала вказівки, отримувані з Газпрому. У листах прессекретар Північного потоку-2 Штеффен Еберт давав Мануелі вказівки щодо просування російського проекту у публічному полі, та надавав дані про хід будівництва, можливу критику проекту та запрошував на іміджеві заходи.
Ландтаг
Розподіл місць у Померанському ландтазі за результатами виборів 26 вересня 2021 року. Уряд очолює коаліція СДПН і Лівих.
Розподіл 79 місць:
Адміністративний поділ
Райони (Landkreise) до 2011 року:
|
і вільні міста (kreisfreie Städte),
- Ґрайфсвальд (HGW)
- Нойбранденбурґ (NB)
- Росток (HRO)
- Шверин (SN)
- Штральзунд (HST)
- Вісмар (HWI)
У ході адміністративної реформи після 4 вересня 2011 року, земля Мекленбург-Передня Померанія була розділена на 6 районів (нім. Landkreis) та 2 вільних міста (нім. Kreisfreie Stadt), райони діляться на міста (нім. Stadt) та (нім. Gemeinde), великі міста діляться на місцеві квартали (нім. Ortsteil).
Райони
- Росток (Landkreis Rostock)
- Людвіґслюст-Пархім (Landkreis Ludwigslust-Parchim)
- Мекленбурґіше-Зеенпляте (Landkreis Mecklenburgische Seenplatte)
- Північно-Західний Мекленбурґ (Landkreis Nordwestmecklenburg)
- Передня Померанія-Ґрайфсвальд (Landkreis Vorpommern-Greifswald)
- Передня Померанія-Рюґен (Landkreis Vorpommern-Rügen)
Вільних міста
Міста
станом на 31 грудня 2013 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Культура
У колишніх ганзейських містах збереглися і нині реставруються численні пам'ятники середньовічної архітектури, наприклад палац Шверинський з 300 баштами і башточками — колишня резиденція великих герцогів Мекленбурга-Шверина. У цьому місті особливий інтерес представляє Державний художній музей з багатою колекцією голландського і фламандського живопису XVII століття і собор. Добре збереглися середньовічні оборонні споруди в Нойбранденбурзі.
Примітки
- Statistisches Amt M-V – Bevölkerungsstand der Kreise, Ämter und Gemeinden 2020 (XLS-файл) (нім.)
- . statista.com. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
- . www.destatis.de. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 4 травня 2020.
- Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
- Глава регіону в Німеччині "працювала" на проектну компанію "Північного потоку - 2", - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2023.
- dpa/OZ. Liveticker: Gerät Schwesig wegen der Klimastiftung MV weiter unter Druck?. www.ostsee-zeitung.de (нім.). Процитовано 24 березня 2023.
- Statistisches Landesamt M-V — Bevölkerungsentwicklung der Kreise und Gemeinden 2013 [ 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
Джерела
- Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мекленбург-Передня Померанія
- Географічні дані про Мекленбург-Передня Померанія // OpenStreetMap
- Офіційний сайт федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія[недоступне посилання з липня 2019]
Балтійське море | Балтійське море | Балтійське море |
Шлезвіг-Гольштейн | Польща | |
Нижня Саксонія | Бранденбург |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Me klenburg Pere dnya Pomera niya nim Land Mecklenburg Vorpommern zemlya Federativnoyi Respubliki Nimechchina Roztashovana v pivnichno shidnij chastini krayini Stolicya misto Shverin Susidami zemli ye Brandenburg Nizhnya Saksoniya Shlezvig Golshtejn a takozh Polsha i Daniya Utvorena 9 lipnya 1945 3 zhovtnya 1990 vidnovlennya roku Plosha 23 211 25 km Naselennya 1 610 774 31 grudnya 2020 Na terenah zemli rozmovlyayut nimeckoyu i nizhnonimeckoyu SDPN i HDS ocholyuyut zemelnij uryad Golova uryadu Manuela Shvezig SDPN Za rezultami viboriv do landtagu sho vidbulisya 26 veresnya 2021 roku v nomu predstavleni taki partiyi SDPN 26 deputativ HDS 18 AdN 14 Livi 11 pozafrakcijni 2 Maye 3 deputativ u Bundesrati verhnij palati parlamentu Nimechchini Valovij vnutrishnij produkt zemli skladaye 42 78 mlrd 2017 Borg zemli stanovit 12 022 mlrd 31 grudnya 2015 Riven bezrobittya 6 7 listopad 2019 Mizhnarodnij kod DE MV Me klenburg Pere dnya Pomera niya Karte Krayina Nimechchina Stolicya Shverin Plosha 23 211 25 km Naselennya 1 610 774 31 grudnya 2020 Gustota 69 osib km Utvorena 9 lipnya 1945 3 zhovtnya 1990 vidnovlennya VVP 42 78 mlrd 2017 Borg 12 022 mlrd 31 grudnya 2015 Golova Manuela Shvezig SDPN Uryad SDPN i HDS Landtag SDPN 26 deputativ HDS 18 AdN 14 Livi 11 pozafrakcijni 2 Ostanni vibori 26 veresnya 2021 Nastupni vibori osin 2026 Golosiv u Bundesrati 3 ISO DE MV Sajt www mecklenburg vorpommern euNazvaMeklenburg Perednya Pomeraniya nim Mecklenburg Vorpommern nizh nim Mekelnborg Vorpommern najposhirenisha nazva zemli Zemlya Meklenburg Perednya Pomeraniya nim Land Mecklenburg Vorpommern oficijna nazva zemli Meklenburg Forpommern nim Mecklenburg Vorpommern Megapolis Perednya Pomeraniya lat Megapolis Pomerania Citerior Meklemburgiya Perednye Pomor ya pol Meklemburgia Pomorze Przednie GeografiyaZemlya roztashovana na pivnichnomu shodi Nimechchini omivayetsya Baltijskim morem Na teritoriyi zemli bagato ozer najbilshe z nih ozero Myuric plosha yakogo 117 km Do Meklenburgu Perednoyi Pomeraniyi vidnositsya najbilshij v Nimechchini ostriv Ryugen vidomij svoyimi krejdovimi skelyami V Meklenburzi Perednij Pomeraniyi 270 prirodnih ta landshaftnih zapovidnikiv ta 3 nacionalni parki IstoriyaDokladnishe Gercogstvo Meklenburg Shverinske Shverinskij zamok Blizko dvoh tisyach rokiv tomu germanski plemena zaselili cyu teritoriyu Bilshist z nih pokinuli yiyi protyagom periodu migraciyi i buli zamineni abo asimilovani slov yanskimi polabami vprodovzh nastupnih 600 rokiv Poki zahidnu chastinu Meklenburgu zaselyali bodrichi shidnu takozh yak i pivdennu Zahidnu Pomeraniyu zaselyali veleti piznishe Liuticians poki pivnichna chastina Zahidnoyi Pomeraniyi bula zaselena ruyanami Uzdovzh uzberezhzhya vikingi zasnuvali torgovelni mista Rerik Ralsvik i V 1160 roci oblast zavoyuvav Genrih Lev i u skladi Gercogstva Saksoniya priyednav v 1180 do Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ostatochno vsya zemlya bula pidporyadkovana nimcyami v XII stolitti U XII stolitti Genrih Lev Gercog Saksiv zavoyuvav bodrichiv pidkoriv i obernuv yih v hristiyanstvo Vprodovzh chasu nimecki chenci dvoryanstvo selyani i torgovci pribuvali na ci zemli i oselyalisya tut Pislya XII stolittya teritoriya zalishilasya stabilnoyu i nezalezhnoyu vid svoyih susidiv Meklenburg vpershe stav gercogstvom Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi v 1348 roci Hocha piznishe vidbuvavsya podil teritoriyi v mezhah odniyeyi j tiyeyi zh dinastiyi Meklenburg zavzhdi zberigav zagalnu istoriyu i identichnist Derzhavi Meklenburg Meklenburg Shverin i Meklenburg Shtrelic stali Velikimi Gercogstvami v 1815 roci Pislya Pershoyi svitovoyi vijni i zrechennya Nimeckogo Kajzera monarhiya bula skasovana i buv vstanovlenij respublikanskij uryad Zahidna Pomeraniya znachno mensha zahidna chastina kolishnogo nimeckogo regionu Pomeraniya slov yanskoyu Pomor ya shidna chastina bula chastinoyu Polshi pochinayuchi z kincya Drugoyi svitovoyi vijni V seredni viki oblastyu keruvali pomeranski gercogi yak chastinoyu Gercogstva Pomeraniya Z togo chasu vona bula pid shvedskim upravlinnyam pislya Vestfalskogo miru v 1648 roci Pivdenna chastina Altvorpommern shvedskoyi Pomeraniyi stala Prusskoyu v 1720 roci pivnichna chastina Neuvorpommern u 1815 roci U 1945 roci zemlya bula stvorena vnaslidok ob yednannya zemel Meklenburg i Zahidna Pomeraniya RozsliduvannyaZa danimi vidannya Ostsee Zeitung Manuela Shvezig sho na toj chas bula prem yer ministrom federalnoyi zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya u 2017 2022 rokah regulyarno otrimuvala elektronni listi vid kompaniyi Nord Stream 2 AG zasnovnikom yakoyi ye Gazprom Manuela za danimi zhurnalistiv vikonuvala vkazivki otrimuvani z Gazpromu U listah pressekretar Pivnichnogo potoku 2 Shteffen Ebert davav Manueli vkazivki shodo prosuvannya rosijskogo proektu u publichnomu poli ta nadavav dani pro hid budivnictva mozhlivu kritiku proektu ta zaproshuvav na imidzhevi zahodi LandtagManuela Shvezig golova zemelnogo uryadu z 2016 roku Rozpodil misc u Pomeranskomu landtazi za rezultatami viboriv 26 veresnya 2021 roku Uryad ocholyuye koaliciya SDPN i Livih 9 34 12 14 5 5 9 34 12 14 5 5 Rozpodil 79 misc Livi 9 Social demokratichna partiya Nimechchini SDPN 34 Hristiyansko demokratichnij soyuz HDS 12 Alternativa dlya Nimechchini ADN 14 Soyuz 90 Zeleni Zeleni 5 Vilna demokratichna partiya VDP 5Administrativnij podilAdministrativna karta zemli do reformi Rajoni Landkreise do 2011 roku DBR Demin DM Gyustrov GU Lyudvigslyust LWL Meklenburg Shtrelic MST Myuric MUR NVP NWM OVP Parhim PCH Ryugen RUG UER i vilni mista kreisfreie Stadte Grajfsvald HGW Nojbrandenburg NB Rostok HRO Shverin SN Shtralzund HST Vismar HWI Administrativna mapa zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya U hodi administrativnoyi reformi pislya 4 veresnya 2011 roku zemlya Meklenburg Perednya Pomeraniya bula rozdilena na 6 rajoniv nim Landkreis ta 2 vilnih mista nim Kreisfreie Stadt rajoni dilyatsya na mista nim Stadt ta nim Gemeinde veliki mista dilyatsya na miscevi kvartali nim Ortsteil Rajoni Rostok Landkreis Rostock Lyudvigslyust Parhim Landkreis Ludwigslust Parchim Meklenburgishe Zeenplyate Landkreis Mecklenburgische Seenplatte Pivnichno Zahidnij Meklenburg Landkreis Nordwestmecklenburg Perednya Pomeraniya Grajfsvald Landkreis Vorpommern Greifswald Perednya Pomeraniya Ryugen Landkreis Vorpommern Rugen Vilnih mista Rostok HRO Shverin SN Mista 24 najbilshih mista zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya stanom na 31 grudnya 2013 Rostok 203 431 Anklyam 12 797 Shverin 91 583 Lyudvigslyust 12 095 Nojbrandenburg 63 437 Demin 11 393 Shtralzund 57 301 Volgast 12 355 Grajfsvald 56 445 Gagenov 11 324 Vismar 42 219 Pazevalk 10 470 Gyustrov 28 540 Bad Doberan 11 607 Varen 20 940 Grefesmyulen 10 594 Nojshtrelic 20 399 Bojcenburg 10 254 Parhim 17 129 Grimen 9 969 Ribnic Damgarten 15 104 Zasnic 9 481 Bergen auf Ryugen 13 564 Yukermyunde 8 846KulturaU kolishnih ganzejskih mistah zbereglisya i nini restavruyutsya chislenni pam yatniki serednovichnoyi arhitekturi napriklad palac Shverinskij z 300 bashtami i bashtochkami kolishnya rezidenciya velikih gercogiv Meklenburga Shverina U comu misti osoblivij interes predstavlyaye Derzhavnij hudozhnij muzej z bagatoyu kolekciyeyu gollandskogo i flamandskogo zhivopisu XVII stolittya i sobor Dobre zbereglisya serednovichni oboronni sporudi v Nojbrandenburzi PrimitkiStatistisches Amt M V Bevolkerungsstand der Kreise Amter und Gemeinden 2020 XLS fajl nim statista com 9 sichnya 2018 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 4 travnya 2020 www destatis de Arhiv originalu za 21 lipnya 2016 Procitovano 4 travnya 2020 Arbeitslosenquoten im November 2019 Lander und Kreise statistik arbeitsagentur de Statistik der Bundesagentur fur Arbeit Procitovano 2 grudnya 2019 Glava regionu v Nimechchini pracyuvala na proektnu kompaniyu Pivnichnogo potoku 2 ZMI RBK Ukraina ukr Procitovano 24 bereznya 2023 dpa OZ Liveticker Gerat Schwesig wegen der Klimastiftung MV weiter unter Druck www ostsee zeitung de nim Procitovano 24 bereznya 2023 Statistisches Landesamt M V Bevolkerungsentwicklung der Kreise und Gemeinden 2013 11 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim DzherelaFakti pro Nimechchinu red Zhanet Shayan Sabine Gile per Volodimir Shelest Frankfurt na Majni Zociyetets Ferlag 2010 ISBN 978 3 7973 1211 2PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meklenburg Perednya Pomeraniya Geografichni dani pro Meklenburg Perednya Pomeraniya OpenStreetMap Oficijnij sajt federalnoyi zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Baltijske more Baltijske more Baltijske more Shlezvig Golshtejn Polsha Nizhnya Saksoniya Brandenburg