Мога́ндас Кара́мчанд Га́нді (гуджараті મોહનદાસ કરમચંદ ગાંધી, гінді मोहनदास करमचंद गांधी, МФА: [moːˈɦəndaːs kəˈɾəmtʂənd ˈɡaːndʱiː] , Магатма Ганді; 2 жовтня 1869, Порбандар — 30 січня 1948, Нью-Делі) — індійський державний і політичний діяч, національний герой. Один із керівників та ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Сформулював філософію ненасильства, що вплинула на національні та міжнародні рухи прихильників мирних змін.
Магатма Ганді | |
---|---|
гудж. મોહનદાસ ગાંધી | |
Ім'я при народженні | гудж. મોહનદાસ ગાંધી |
Прізвисько | Bapu |
Народився | 2 жовтня 1869[1][2][…] Порбандар, d, Британська Індія[4] |
Помер | 30 січня 1948[1][2][…] (78 років) Ганді Смріті, Нью-Делі, Домініон Індія[7] ·вогнепальне поранення[8] |
Поховання | Радж-Ґхат |
Країна | Індія |
Національність | Гуджаратці[9] |
Місце проживання | Лондон[9] Індія[9] ПАР[9] |
Діяльність | політик, баристер, політичний публіцист, журналіст, філософ, автобіограф, есеїст, редактор газети, активіст громадянських прав, мемуарист, гуманіст, антивоєнний активіст, революціонер, письменник, правник, борець за свободу |
Галузь | філософія, юриспруденція і пацифізм |
Alma mater | d (1877), d, Університетський коледж Лондона і d |
Вчителі | d |
Відомі учні | d |
Знання мов | гуджараті[2] |
Учасник | Соляний похід |
Членство | d і d |
Роки активності | з 1893 |
Напрямок | ненасильство і вегетаріанство |
Magnum opus | Сатьяграха |
Партія | Індійський національний конгрес[9] |
Конфесія | індуїзм |
Батько | d[10] |
Мати | d[10] |
Брати, сестри | d[10], d[10], d[10], d[10] і d[10] |
У шлюбі з | Кастурба Ганді[11] |
Діти | d[11][12], d[13][12], d[12] і d[12] |
Зріст | 164 см |
Очі | d |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0003987 |
|
Біографія
Ранні роки
Прізвище «Ганді» перекладається як «бакалійник», тобто продавець прянощів. Саме до цієї касти з варни вайш'їв і належав Могандас.
Народився 2 жовтня 1869 року в місті Порбандар. Був шостою дитиною в сім'ї.
Батько Ганді (Карамчанд Ганді) був міністром у декількох князівствах півострова Катхіявар. Ганді ріс у родині, де дотримувалися звичаїв індуїстської релігії, що не могло не вплинути на формування його світогляду. Карамчанд та його дружина Путлібай (мати Моганадаса) належали до найбільш ортодоксального вішнуїстського напряму в індуїстській релігії, вони не вживали алкоголю, м'яса, не курили тютюну.
Коли Могандасу було сім років, у його батька виник конфлікт з британським агентом у Порбандарі. Карамчанд позбувся своєї посади, проте князь сусіднього Раджкота негайно запропонував йому аналогічне місце. Родина Ганді переїхала до цього міста, де Мохандас пішов до початкової, а згодом і до середньої школи. Майбутній лідер нації не вирізнявся якимись помітними успіхами в навчанні, був дуже несміливим і уникав товариства інших дітей.
У 13 років Могандас одружився зі своєю ровесницею Кастурбай. У подружжя було четверо синів: Харілай (1888—1949), Манілай (28 жовтня 1892—1956), Рамдас (1897—1969) і Девдас (1900—1957). Представники сучасної індійської сім'ї політиків Ганді до числа їхніх нащадків не належать. Від старшого сина Харілая Ганді відмовився. За його свідченням, він пив, вів розпусне життя і залазив у борги. Кілька разів Харілай міняв релігію, помер від сифілісу. Всі інші сини були послідовниками батька та активістами його руху за незалежність Індії. Девдас також відомий своїм шлюбом з Лакша — дочкою Раджаджі, одного з керівників Індійського національного конгресу і гарячого прихильника Ґанді та індійського національного героя. Однак Раджаджі належав до варни брамінів, а міжварнові шлюби суперечили релігійним переконанням Ґанді. Проте в 1933 році батьки дали Девдасу дозвіл на шлюб.
Навчання у Великій Британії
4 вересня 1888 року вісімнадцятирічний Ганді відплив з Бомбея в Лондон на навчання, де через 3 роки отримав диплом баристера (адвоката). Він не лише удосконалив свою англійську, а й вивчив ще французьку мову, в Лондонському університеті та Школі права опановував юридичні та природничі науки. Молодий Ганді досконало опанував уміння одягатися по-європейському та поводитися в товаристві, навіть брав уроки європейських музики й танців. Як не дивно, тільки у Великій Британії та в англійському перекладі Магатма ознайомився зі священними книгами індуїзму. Величезне враження справила на нього книга , присвячена буддизму. Він читав також Коран, Старий і Новий заповіти християн.
Південна Африка
Одержавши 1891 року юридичну освіту у Великій Британії, Ганді до 1893 року трудився адвокатською практикою в Бомбеї, де не здобув значних успіхів через те, що не був знайомий з традиційним індійським та мусульманським правом, а також через власну чесність (юридична система Британської Індії була тоді наскрізь корумпованою) та сором'язливість.
У 1893 році за запрошенням старшого брата переїжджає у південноафриканську провінцію Наталь. У 1893–1914 роках служив юрисконсультом гуджаратської торговельної фірми в Південній Африці. Тут Ганді очолив боротьбу проти расової дискримінації та утиску індійців, організовував мирні демонстрації, писав петиції до уряду. У 1894 році заснував Індійський конгрес Наталю і розпочав боротьбу за надання індійцям рівних громадянських прав з південноафриканськими білими. В результаті південноафриканським індійцям удалося домогтися скасування деяких дискримінаційних законів.
1904 року Ганді полишив свою адвокатську практику, яка приносила чималий прибуток, купив ферму Фенікс поблизу Дурбана, де й оселився разом із сім'єю та однодумцями. Його приваблювало скромне життя та занурення в релігію. Він читав релігійні тексти, завів листування з Левом Толстим. Ця ферма стала прототипом ашрамів (осередків), які він згодом закладав по всій Індії.
У Південній Африці Ганді виробив тактику ненасильницького опору (сатьяґраги). Під час другої англо-бурської (1899–1902) та англо-зулуської (1906) війн Ганді створив санітарні загони з-поміж індійців для допомоги британцям, хоча, за його власним визнанням, вважав за справедливу боротьбу бурів і зулусів; свої дії він розглядав як доказ лояльності індійців до Британської імперії, що, на думку Ганді, мало переконати британців надати Британській Індії право на самоврядування. Першою масовою кампанією сатьяграхи став знаменитий марш на Трансвааль, який відбувся 13 листопада 1913 року.
Уряд Наталю запропонував 1906 року запровадити обов'язкову реєстрацію всіх індійців. Ганді скликав масові збори індійців у театрі Імперіал у Йоганнесбурзі, які різко виступили проти принизливої реєстрації. Тоді Ганді вперше вдається до тактики ненасильницького опору. Індійці організовано і твердо відмовляються підкорятись закону. Переговори спершу не дали наслідків, так само, як і поїздка Ганді до Великої Британії. Боротьба починається мітингом в Йоганнесбурзі 1 січня 1908 року, де індійці демонстративно спалюють повістки на реєстрацію. На цьому мітингу Ганді було вперше заарештовано. Лише наприкінці наступного року було досягнуто компромісу — індійцям дозволили реєструватися добровільно. Потім він неодноразово сидів у тюрмі і в Африці, і в Британській Індії, а тим, хто хотів стати його послідовником, завжди ставив запитання: «Чи готові ви до ув'язнення?»
Боротьба за незалежність Індії
Після повернення на батьківщину (січень 1915 року) Ганді зблизився з партією Індійський національний конгрес і незабаром став одним із лідерів національно-визвольного руху Індії, ідейним керівником Конгресу. Після Першої світової війни Ганді та його послідовники виступають на велелюдних мітингах із закликами до боротьби проти британського панування. Цю боротьбу Ганді обмежував винятково ненасильницькими формами, засуджуючи будь-яке насильство з боку революційного народу.
Така позиція Ганді відповідала інтересам індійської буржуазії, і партія Індійський національний конгрес підтримала її повністю. У 1919–1947 роках Національний конгрес під керівництвом Ганді перетворився на масову національну організацію, що мала підтримку народу. Залучення мас у національно-визвольний рух є великою заслугою Ганді й джерелом його величезної популярності.
Під час Другої світової війни Ганді проголосив, що Індія не може брати участі у війні за свободу в той час, коли самій Індії у свободі відмовлено. Тоді він розпочав кампанію «Quit India» («Полишіть Індію»). Це призвело до насильства й масових арештів. Самого Ганді заарештовано 9 серпня 1942 року й він провів під арештом два роки. За ці два роки Ґанді пережив дві важкі втрати: померла його дружина та відданий секретар Магадев Десаї.
У рамках боротьби за незалежність Ганді вдається до бойкоту британських товарів (зокрема сукна), дбає про відродження традиційних індійських ремесел. Символом боротьби стає традиційна індійська самопрядка (чаркха), до якої повертаються більшість індусів. Індуси надають перевагу товарам власного виробництва, хоч вони гіршої якості, ніж британські. Внаслідок його дій Велика Британія втрачає монополію на сіль, що фактично тримала в покорі індійців останні 300 років.
Ганді був противник роз'єднання Британської Індії за релігійною ознакою на суверенні індуську та мусульманську держави. Саме тому, присвятивши життя боротьбі за сварадж, тобто самостійність батьківщини, він відмовився брати участь у церемонії першого піднесення прапора незалежної Індії в Делі. Коли після розділу країни розпочалися масові конфлікти між індусами та мусульманами, 13 січня 1948 року Ганді оголосив голодування до смерті з вимогою припинити кровопролиття. В результаті, завдяки закликам та зусиллям лідерів обох релігійних громад насильство вдалося вгамувати. Як один із кроків на шляху до припинення ворожнечі уряд Індії дав гарантії виплати Пакистану обіцяних при поділі 550 млн рупій, що викликало обурення в середовищі радикально налаштованих індусів.
Вбивство
Перший замах на життя Магатми Ганді відбувся 20 січня 1948 року, через два дні після того, як він припинив голодування. Він звертався до вірян з веранди свого будинку в Делі, коли біженець з Пенджабу на ім'я Маданлал кинув у нього саморобну вибухівку. Пристрій розірвався за кілька кроків від Ганді, але ніхто не постраждав. Індійський уряд, стривожений цим інцидентом, наполягав на посиленні особистої охорони Ганді, але він не хотів навіть слухати. «Якщо мені судилося загинути від кулі божевільного, я зроблю це із посмішкою». На той момент йому було 78 років.
30 січня 1948 Ганді прокинувся на світанку і взявся за роботу над проектом конституції, який треба було представити конгресу. Весь день пішов на обговорення з колегами майбутнього основного закону країни. Настав час вечірньої молитви, і в супроводі своєї племінниці він вийшов на галявину перед будинком.
Як завжди, зібралася юрба, що бурхливо вітала «батька нації». Прихильники його вчення кинулися до свого кумира, намагаючись, за стародавнім звичаєм, доторкнутися до ніг Магатми. Скориставшись метушнею, Натхурам Годзе наблизився до Ґанді й тричі вистрілив у нього. Перші дві кулі пройшли наскрізь, третя застрягла в легенях поблизу серця. Магатма що помирав, підтримуваний з обох боків племінницями, прошепотів: «О, Рама! О, Рама!» (гінді हे ! राम) (ці слова написані на меморіалі, спорудженому на місці смертельного замаху). Потім показав жестом, що прощає вбивцю, після чого помер на місці. Це сталося о 17 годині 17 хвилин.
Годзе не намагався тікати та був заарештований на місці злочину. Незабаром влада з'ясувала, що вбивця діяв не сам. Була розкрита антиурядова змова. Перед судом постали дев'ять підозрюваних, вісім з яких були визнані винними у вбивстві. Двох засудили до смертної кари й повісили 15 листопада 1949 року. Решта змовників отримали тривалі терміни ув'язнення.
30 січня 2008, у 60-у річницю з дня загибелі Ганді, частина його праху була розвіяна над морем на мисі Коморин, південного краю півострова Індостан.
Погляди та впливи
Ганді сповідував індуїзм, одначе вважав за спільні етичні позиції індуїзму, ісламу та християнства. Він сповідував агімсу: релігійно-етичний принцип ненасильства, що ставить вимогу не завдавати болю та зла будь-яким живим істотам. Індуси вірять, що у своєму житті людина має пройти 4 стадії. Одна з них — брагмачар'я, життя учня, коли людина замість марнувати час на земні насолоди, має спрямувати свої сили на осягнення духовних істин та виховання духовних цінностей. Ґанді розпочав брагмачар'ю на 36-му році життя. Основним принципом свого життя він уважав сатья, прихильність правді. Йому належить вислів: «Правда;— це Бог».
Політичні погляди Ганді були близькі до анархізму. Його політичним ідеалом, що описано в праці «Гінд Сварадж», була демократична держава з мінімальними функціями центрального урядового апарату. Така держава складалася б із численних малих самоврядних громад, панчаятів, що сконцентрували б основну політичну владу. Центральна влада мала б бути наділеною переважно повноваженнями в галузі безпеки. Ганді виступав за деіндустріалізацію суспільства, повернення до переважно аграрної економіки, що, на його думку, мало стати запорукою справжньої, а не удаваної, демократії. Жителі держави мали б бути рівні в політичних та громадянських правах, зокрема незалежно від статі, а кастовий поділ мав опинитися поза законом. Саме такою він мріяв бачити Індію, одначе наполягав на мирному, безкровному шляху до свого політичного ідеалу, як на його невіддільній частині.
Своїм політичним наступником Ганді називав Джавагарлала Неру, майбутнього першого прем'єр-міністра незалежної Індії, політичні погляди якого відрізнялися від поглядів самого Ґанді нахилом у бік соціалізму. Хоча на певних етапах симпатії Ганді були на боці іншого, консервативнішого діяча Індійського національного конгресу на ім'я .
Ганді і Толстой
Ганді познайомився з філософією Льва Толстого, коли прочитав його книги. У своїй біографії він говорив про те, що коли вперше йому до рук потрапили книги письменника, його це настільки вразило, що всі інші книги здалися йому «нікчемними в порівнянні з незалежністю думки, глибокою моральністю і щирістю Толстого». Пізніше він говорив: «Троє сучасників сильно на мене вплинули: Райчандбай своїм безпосереднім спілкуванням зі мною, Толстой своєю книгою „Царство Боже всередині вас“ і Рескін своєю книгою „Біля останньої межі“». В одному з листів Толстой у 1910 писав Ганді: «…ваша діяльність у Трансваалі, як нам здається на кінці світу, є справа найцентральніша, найважливіша з усіх справ, які робляться тепер у світі, і участь у якій неминуче візьмуть не тільки народи християнського, але всього світу».
Вшанування та значення
Політичну філософію Могандаса Ганді не забуто після його трагічної смерті. Його прямі послідовники розвивали в Індії політичне вчення «ґандизм», також життя та погляди Ганді стали натхненними для визвольного руху чорношкірих американців, боротьби Африканського національного конгресу проти апартеїду в Південній Африці та демократичних революцій у Європі.
Великий вплив мали ідеї Ганді на світогляд борця за права людини Мартіна Лютера Кінга, співачки Джоан Баез, норвезького вченого , що заснував такі галузі наукових досліджень, як конфліктологія та вивчення миру.
Видатний індійський письменник, лауреат Нобелівської премії Рабіндранатх Тхакур назвав Ганді «Магатмою», що означає «Велика душа» (гінді महात्मा, məhatma; з санскриту, mahātmā — велика душа). Під цим ім'ям він і увійшов до світової історії. Але сам Ганді цього пафосного імені не любив і не хотів, щоб його так називали.
Альберт Ейнштейн висловився про Могандаса Ганді:
«Моральний вплив, який справив Ганді на мислячих людей, є набагато сильнішим, ніж здається можливим у наш час із його надлишком насильства і грубої сили. Ми вдячні долі, що подарувала нам такого блискучого сучасника, що є дороговказом для наступних поколінь... Можливо, наступні покоління просто не повірять, що така людина зі звичайної плоті та крові ходила по цій грішній землі». |
Загалом Ганді дванадцять разів висували на Нобелівську премію миру, останнього разу незадовго до смерті в 1948 році. Оскільки премію не присуджують посмертно, Нобелівський комітет вирішив не присуджувати того року жодної премії.
2 жовтня — у день народження Могандаса Ганді — за резолюцією Генеральної Асамблей ООН від 15 червня 2007 відзначається Міжнародний день ненасильства. В Індії Ганді вважається національним героєм, другого жовтня відзначається національне свято Ґанді-Джаянті. Так само пам'ятним днем у Індії є 30 січня — день смерті Ганді. З ім'ям Ганді пов'язане щорічне святкування Дня Незалежності 15 серпня.
У Делі, на місці кремації Могандаса Ганді у 1948 році встановлений меморіал під назвою Радж-Ґгат.
У Нью-Делі діє музей Ганді, що називається «Ганді Смріті».
З 1995 року індійським урядом заснована Міжнародна премія миру імені Ганді.
Ще 1924 року французький письменник Ромен Роллан присвятив Ганді однойменну книгу «Магатма Ганді».
1980 року Філіп Ґлас написав присвячену Ганді оперу Сатьяграха.
Біографії Ганді присвячено кінофільм 1982 року Ґанді режисера Річарда Аттенборо. Проте на думку Салмана Рушді цей фільм є неісторичним способом творення святих за західним зразком. На думку Рушді, перетворюючи Ганді на міф, випускають з уваги справжню людину.
У 2007 році знятий фільм «Ганді, мій батьку» про складні стосунки Ганді з сином .
Увіковічнення пам'яті
- Радж-Ґгат
- Ганді Смріті
- Меморіал Магатмі Ганді. У рамках святкування дня незалежності Індії, в 1997 році було прийнято рішення про створення меморіалу Магатмі Ганді в США.
- Пам'ятники і меморіали, присвячені Магатмі Ганді, є у багатьох містах світу: Київ, Нью-Йорк, Сан-Франциско, Пітермаріцбург, Москва, Гонолулу, Лондон, Алмати, Душанбе та ін. Цікаво, що майже всі скульптури зображають Ганді в похилому віці, який іде босий та спирається на костур. Цей образ частіш за все асоціюється зі знаменитим індусом.
- На честь М. Ганді випущено поштові марки багатьох держав світу.
- Пам'ятник Ганді в місті Алмати
- Пам'ятник Ганді у Лондоні
- Пам'ятник Ганді у Вашингтоні
- Пам'ятник Ганді у Брисбені
Цікаві факти
- У «Золотому теляті» Ільфа і Петрова є фраза, що стала крилатою: «Ганді приїхав у Данді» (згадка про так званий соляний похід Ганді)
- У повісті «І не залишилося нікого» Еріка-Френка Рассела є згадка про якогось Ганді, творця системи громадянської непокори на Терре.
- Сер Вінстон Черчилль називав Ганді «напівголим факіром», а британці, в опитуванні Бі-бі-сі 2000 року визнали Магатму «людиною тисячоліття».
- Могандас Ганді входить в 10-ку найосвіченіших постатей світової історії за даними каталогу Бібліотеки конгресу США.
- За п'ять місяців до смерті Ґанді Індія мирним шляхом домоглася національної незалежності. Роботу 78-річного Ганді було завершено, і він розумів, що час його смерті наближається. «Ава, принеси мені всі важливі папери, — сказав він онуці вранці трагічного дня. — Я маю відзначити сьогодні. Завтрашній день може ніколи не настати». У багатьох місцях своїх статей і промов Ганді робив натяки, що свідчили про те, що він передчував свій кінець.
- Могандас Ганді написав два листи Адольфу Гітлеру, в яких відмовляв його від розв'язання Другої світової війни. Ці листи часто тлумачать хибно, оскільки Ганді починав їх зі звернення «Дорогий друже» і «Мій друже»..
- Укр. переклад листів: [1] [ 26 лютого 2014 у Wayback Machine.], [2] [ 6 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Мудрі висловлювання
- Спочатку вони тебе не помічають, потім сміються над тобою, потім борються з тобою. А потім ти перемагаєш.
- Коли б у мене не було почуття гумору, я б давно наклав на себе руки.
- Принцип «око за око» зробить весь світ сліпим.
- Світ достатньо великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність.
- Якщо ти хочеш зміни у майбутньому — стань цією зміною у сьогоденні.
- Слабкий ніколи не прощає. Прощати — властивість сильного.
- Найкращий спосіб знайти себе — це розчинитися в служінні іншим.
- Що б ти не зробив в житті — це буде замало. Але дуже важливо, щоб ти це зробив.
- Свобода нічого не варта, якщо вона не містить у собі свободу помилятися.
- Я знаю тільки одного тирана, і це тихий голос совісті.
- Про велич нації і її моральний прогрес можна судити по тому, як вона поводиться з тваринами.
- Це завжди було незрозумілим для мене: як люди можуть поважати себе, принижуючи таких самих, як вони.
- Маленьке тіло, обумовлене духом і натхненне непогасною вірою у свою місію, може змінювати хід історії.
- Любов ніколи не вимагає — вона завжди дає. Любов завжди страждає — ніколи не висловлює протесту, ніколи не мстить за себе.
- Знайди мету — ресурси знайдуться.
- Єдиний спосіб жити — це давати жити іншим.
- Я розраховую тільки на хороше в людях. Я сам не без гріха, і тому я не вважаю себе в праві загострювати увагу на помилках інших.
- Це не дуже мудро бути упевненим у власній мудрості. Необхідно пам'ятати про те, що найсильніший може проявити слабкість, а мудрий може припуститися помилки.
- Справи совісті не вирішуються більшістю голосів.
- Долайте ненависть любов'ю, неправду — правдою, насильство — терпінням.
- Те, що можливе для одного, можливе для всіх.
- Без моєї згоди ніхто не може мені зашкодити.
- Бог є любов — це єдина істина, яку я цілком визнаю. Любов дорівнює Богові.
- Яка різниця для мертвих, сиріт і бездомних, в ім'я чого творяться свавілля і руйнування — в ім'я тоталітаризму або в ім'я священної демократії і лібералізму?
- Моє переконання таке, що ніяка людина не втрачає свободу інакше як через свою власну слабкість.
- Людина — це продукт своїх власних думок. Про що вона думає, тим вона і стає.
- «Ні», сказане з глибокою переконаністю, краще, ніж «так», сказане тільки для того, щоб обрадувати або, гірше за те, щоб уникнути проблем.
- Сила — у відсутності страху, а не у кількості м'язів на нашому тілі.
- Істинна краса полягає все-таки у чистоті серця.
- Якщо бажаєш, щоб світ змінився, — сам стань цією зміною.
Твори
Онлайн
- М.-К.Ґанді. Моя віра в ненасильство [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.] — укр. переклад.
- Махатма Ганді. Сатьяграха у Південній Африці [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
Повне зібрання творів
Найповніше видання творів Ґанді було видане в Індії під егідою Міністерства інформації та радіомовлення, видання становить 100 томів.
- The Collected Works of Mahatma Gandhi, Ministry of Information and Broadcasting, Government of India, 100 v., New Delhi 1958—1994. .(англ.)
Інші видання
- Dalton, Dennis, ed. (1996). Mahatma Gandhi: selected political writings. Hackett Publishing. . Retrieved 8 February 2012.(англ.)
- Duncan, Ronald, ed. (2011). Selected Writings of Mahatma Gandhi. Literary Licensing, LLC. . Free online access. Retrieved 10 February 2012.(англ.)
- Fischer, Louis, ed. (2012). The Essential Gandhi: An Anthology of His Writings on His Life, Work, and Ideas. Random House Digital, Inc.. .(англ.)
- Gandhi, Mohandas Karamchand (1940). An Autobiography or The Story of My Experiments With Truth (2 ed.). Ahmedabad: Navajivan Publishing House. .(англ.) Текст є на сторінці Wikisource.
- Jack, Homer A., ed. (1994). The Gandhi reader: a source book of his life and writings. Grove Press. .(англ.)
- М. К. Ганди. «Моя Вера» изд. «Йога Экс-прес», авг.2009, 256 с.(рос.)
- Махатма Ганди: Избранные труды, «Педагогика в Индии», изд. дом Амонашвили, 1998, (рос.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118639145 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- https://books.google.com/books?id=FauJL7LKXmkC — С. 1–3.
- Mahatma Gandhi Biography // біографія
- Mohandas K. GandhiBiography // IMDb — 1990.
- JSTOR — 1995.
- https://books.google.com/books?id=x-dsbNz7syQC&pg=PT12 — С. 12.
- Mahatma Gandhi Biography
- Gandhi Heritage Portal — 2013.
- http://wowmusings.blogspot.com/2006/12/how-many-children-did-mahatma-gandhi.html
- https://gandhijayanti2017.com/mahatma-gandhi-family-tree/
- ПИСЬМА М. ГАНДИ О НЕПРОТИВЛЕНИИ. 1909-1910 / Лев Толстой. tolstoy.ru. Процитовано 7 травня 2023.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 8 квітня 2013.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 12 квітня 2012.
Література
- Ганді Мохандас Карамчанд // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ганді, Могандас // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Е. Щербенко. Ґанді Махатма // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.170 .
- Bondurant, Joan Valérie (1971). Conquest of violence: the Gandhian philosophy of conflict. University of California Press. GGKEY: NDWFBERN9B5. Retrieved 7 February 2012.(англ.)
- Brown, Judith M. (23 October 1991). Gandhi: Prisoner of Hope. Yale University Press. .(англ.)
- Brown, Judith M.; Parel, Anthony. The Cambridge Companion to Gandhi. Cambridge University Press. .(англ.)
- Gandhi, Rajmohan (2006). Gandhi: the man, his people, and the empire. University of California Press. .(англ.)
- Rühe, Peter (2004). Gandhi. Phaidon. .(англ.)
- Sharp, Gene (1979). Gandhi as a political strategist: with essays on ethics and politics. P. Sargent Publishers. .(англ.)
- Sofri, Gianni (1999). Gandhi and India: a century in focus. Windrush Press. (англ.)
- Wolpert, Stanley (2002). Gandhi's Passion: The Life and Legacy of Mahatma Gandhi. Oxford University Press. (англ.)
- Гальтунг, Юган. Політична етика Ганді / Ю. Гальтунг, А. Несс; пер. з норв. Н. Іваничук. — Л. : Місіонер, 2001. — 280 с. — Бібліогр.: с. 272—274.
- Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ґанді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука / Леся Воронина; художник Наталка Клочкова. — Київ : Грані-Т, 2010. — 125 с. : іл. — (Життя видатних дітей). — 2000 примірників. —
- Гальтунг Ю., Несс А. Політична етика Ганді / Пер. з норвеж. — Львів: Місіонер, 2001. — 279 с.
Посилання
- Ганді [ 31 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Ґанді Моґандас Каранчан [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 291-292. — 1000 екз.
- Ґанді Могандас Карамчанд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Mani Bhavan Gandhi Sangrahalaya Gandhi Museum & Library — музей і бібліотека [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Gandhi Research Foundation — One-Stop info on Gandhi — фундація дослідження спадщини Ганді [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gandi Moga ndas Kara mchand Ga ndi gudzharati મ હનદ સ કરમચ દ ગ ધ gindi म हनद स करमच द ग ध MFA moːˈɦendaːs keˈɾemtʂend ˈɡaːndʱiː Magatma Gandi 2 zhovtnya 1869 Porbandar 30 sichnya 1948 Nyu Deli indijskij derzhavnij i politichnij diyach nacionalnij geroj Odin iz kerivnikiv ta ideologiv nacionalno vizvolnih ruhiv Indiyi Sformulyuvav filosofiyu nenasilstva sho vplinula na nacionalni ta mizhnarodni ruhi prihilnikiv mirnih zmin Magatma Gandigudzh મ હનદ સ ગ ધ Im ya pri narodzhenni gudzh મ હનદ સ ગ ધ Prizvisko BapuNarodivsya 2 zhovtnya 1869 1869 10 02 1 2 Porbandar d Britanska Indiya 4 Pomer 30 sichnya 1948 1948 01 30 1 2 78 rokiv Gandi Smriti Nyu Deli Dominion Indiya 7 vognepalne poranennya 8 Pohovannya Radzh GhatKrayina IndiyaNacionalnist Gudzharatci 9 Misce prozhivannya London 9 Indiya 9 PAR 9 Diyalnist politik barister politichnij publicist zhurnalist filosof avtobiograf eseyist redaktor gazeti aktivist gromadyanskih prav memuarist gumanist antivoyennij aktivist revolyucioner pismennik pravnik borec za svoboduGaluz filosofiya yurisprudenciya i pacifizmAlma mater d 1877 d Universitetskij koledzh Londona i dVchiteli dVidomi uchni dZnannya mov gudzharati 2 Uchasnik Solyanij pohidChlenstvo d i dRoki aktivnosti z 1893Napryamok nenasilstvo i vegetarianstvoMagnum opus SatyagrahaPartiya Indijskij nacionalnij kongres 9 Konfesiya induyizmBatko d 10 Mati d 10 Brati sestri d 10 d 10 d 10 d 10 i d 10 U shlyubi z Kasturba Gandi 11 Diti d 11 12 d 13 12 d 12 i d 12 Zrist 164 smOchi dAvtografNagorodi Lyudina roku gruden 1930 IMDb ID 0003987Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Mogandas Gandi u vici semi rokiv 1876 r Prizvishe Gandi perekladayetsya yak bakalijnik tobto prodavec pryanoshiv Same do ciyeyi kasti z varni vajsh yiv i nalezhav Mogandas Narodivsya 2 zhovtnya 1869 roku v misti Porbandar Buv shostoyu ditinoyu v sim yi Batko Gandi Karamchand Gandi buv ministrom u dekilkoh knyazivstvah pivostrova Kathiyavar Gandi ris u rodini de dotrimuvalisya zvichayiv induyistskoyi religiyi sho ne moglo ne vplinuti na formuvannya jogo svitoglyadu Karamchand ta jogo druzhina Putlibaj mati Moganadasa nalezhali do najbilsh ortodoksalnogo vishnuyistskogo napryamu v induyistskij religiyi voni ne vzhivali alkogolyu m yasa ne kurili tyutyunu Koli Mogandasu bulo sim rokiv u jogo batka vinik konflikt z britanskim agentom u Porbandari Karamchand pozbuvsya svoyeyi posadi prote knyaz susidnogo Radzhkota negajno zaproponuvav jomu analogichne misce Rodina Gandi pereyihala do cogo mista de Mohandas pishov do pochatkovoyi a zgodom i do serednoyi shkoli Majbutnij lider naciyi ne viriznyavsya yakimis pomitnimi uspihami v navchanni buv duzhe nesmilivim i unikav tovaristva inshih ditej U 13 rokiv Mogandas odruzhivsya zi svoyeyu rovesniceyu Kasturbaj U podruzhzhya bulo chetvero siniv Harilaj 1888 1949 Manilaj 28 zhovtnya 1892 1956 Ramdas 1897 1969 i Devdas 1900 1957 Predstavniki suchasnoyi indijskoyi sim yi politikiv Gandi do chisla yihnih nashadkiv ne nalezhat Vid starshogo sina Harilaya Gandi vidmovivsya Za jogo svidchennyam vin piv viv rozpusne zhittya i zalaziv u borgi Kilka raziv Harilaj minyav religiyu pomer vid sifilisu Vsi inshi sini buli poslidovnikami batka ta aktivistami jogo ruhu za nezalezhnist Indiyi Devdas takozh vidomij svoyim shlyubom z Laksha dochkoyu Radzhadzhi odnogo z kerivnikiv Indijskogo nacionalnogo kongresu i garyachogo prihilnika Gandi ta indijskogo nacionalnogo geroya Odnak Radzhadzhi nalezhav do varni braminiv a mizhvarnovi shlyubi superechili religijnim perekonannyam Gandi Prote v 1933 roci batki dali Devdasu dozvil na shlyub Navchannya u Velikij Britaniyi 4 veresnya 1888 roku visimnadcyatirichnij Gandi vidpliv z Bombeya v London na navchannya de cherez 3 roki otrimav diplom baristera advokata Vin ne lishe udoskonaliv svoyu anglijsku a j vivchiv she francuzku movu v Londonskomu universiteti ta Shkoli prava opanovuvav yuridichni ta prirodnichi nauki Molodij Gandi doskonalo opanuvav uminnya odyagatisya po yevropejskomu ta povoditisya v tovaristvi navit brav uroki yevropejskih muziki j tanciv Yak ne divno tilki u Velikij Britaniyi ta v anglijskomu perekladi Magatma oznajomivsya zi svyashennimi knigami induyizmu Velichezne vrazhennya spravila na nogo kniga prisvyachena buddizmu Vin chitav takozh Koran Starij i Novij zapoviti hristiyan Pivdenna Afrika Gandi v Pivdennij Africi 1895 Mogandas Gandi i jogo druzhina Kasturbaj 1902 Gandi v 1918 roci Oderzhavshi 1891 roku yuridichnu osvitu u Velikij Britaniyi Gandi do 1893 roku trudivsya advokatskoyu praktikoyu v Bombeyi de ne zdobuv znachnih uspihiv cherez te sho ne buv znajomij z tradicijnim indijskim ta musulmanskim pravom a takozh cherez vlasnu chesnist yuridichna sistema Britanskoyi Indiyi bula todi naskriz korumpovanoyu ta sorom yazlivist U 1893 roci za zaproshennyam starshogo brata pereyizhdzhaye u pivdennoafrikansku provinciyu Natal U 1893 1914 rokah sluzhiv yuriskonsultom gudzharatskoyi torgovelnoyi firmi v Pivdennij Africi Tut Gandi ocholiv borotbu proti rasovoyi diskriminaciyi ta utisku indijciv organizovuvav mirni demonstraciyi pisav peticiyi do uryadu U 1894 roci zasnuvav Indijskij kongres Natalyu i rozpochav borotbu za nadannya indijcyam rivnih gromadyanskih prav z pivdennoafrikanskimi bilimi V rezultati pivdennoafrikanskim indijcyam udalosya domogtisya skasuvannya deyakih diskriminacijnih zakoniv 1904 roku Gandi polishiv svoyu advokatsku praktiku yaka prinosila chimalij pributok kupiv fermu Feniks poblizu Durbana de j oselivsya razom iz sim yeyu ta odnodumcyami Jogo privablyuvalo skromne zhittya ta zanurennya v religiyu Vin chitav religijni teksti zaviv listuvannya z Levom Tolstim Cya ferma stala prototipom ashramiv oseredkiv yaki vin zgodom zakladav po vsij Indiyi U Pivdennij Africi Gandi virobiv taktiku nenasilnickogo oporu satyagragi Pid chas drugoyi anglo burskoyi 1899 1902 ta anglo zuluskoyi 1906 vijn Gandi stvoriv sanitarni zagoni z pomizh indijciv dlya dopomogi britancyam hocha za jogo vlasnim viznannyam vvazhav za spravedlivu borotbu buriv i zulusiv svoyi diyi vin rozglyadav yak dokaz loyalnosti indijciv do Britanskoyi imperiyi sho na dumku Gandi malo perekonati britanciv nadati Britanskij Indiyi pravo na samovryaduvannya Pershoyu masovoyu kampaniyeyu satyagrahi stav znamenitij marsh na Transvaal yakij vidbuvsya 13 listopada 1913 roku Uryad Natalyu zaproponuvav 1906 roku zaprovaditi obov yazkovu reyestraciyu vsih indijciv Gandi sklikav masovi zbori indijciv u teatri Imperial u Jogannesburzi yaki rizko vistupili proti prinizlivoyi reyestraciyi Todi Gandi vpershe vdayetsya do taktiki nenasilnickogo oporu Indijci organizovano i tverdo vidmovlyayutsya pidkoryatis zakonu Peregovori spershu ne dali naslidkiv tak samo yak i poyizdka Gandi do Velikoyi Britaniyi Borotba pochinayetsya mitingom v Jogannesburzi 1 sichnya 1908 roku de indijci demonstrativno spalyuyut povistki na reyestraciyu Na comu mitingu Gandi bulo vpershe zaareshtovano Lishe naprikinci nastupnogo roku bulo dosyagnuto kompromisu indijcyam dozvolili reyestruvatisya dobrovilno Potim vin neodnorazovo sidiv u tyurmi i v Africi i v Britanskij Indiyi a tim hto hotiv stati jogo poslidovnikom zavzhdi staviv zapitannya Chi gotovi vi do uv yaznennya Borotba za nezalezhnist Indiyi Pislya povernennya na batkivshinu sichen 1915 roku Gandi zblizivsya z partiyeyu Indijskij nacionalnij kongres i nezabarom stav odnim iz lideriv nacionalno vizvolnogo ruhu Indiyi idejnim kerivnikom Kongresu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Gandi ta jogo poslidovniki vistupayut na velelyudnih mitingah iz zaklikami do borotbi proti britanskogo panuvannya Cyu borotbu Gandi obmezhuvav vinyatkovo nenasilnickimi formami zasudzhuyuchi bud yake nasilstvo z boku revolyucijnogo narodu Taka poziciya Gandi vidpovidala interesam indijskoyi burzhuaziyi i partiya Indijskij nacionalnij kongres pidtrimala yiyi povnistyu U 1919 1947 rokah Nacionalnij kongres pid kerivnictvom Gandi peretvorivsya na masovu nacionalnu organizaciyu sho mala pidtrimku narodu Zaluchennya mas u nacionalno vizvolnij ruh ye velikoyu zaslugoyu Gandi j dzherelom jogo velicheznoyi populyarnosti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Gandi progolosiv sho Indiya ne mozhe brati uchasti u vijni za svobodu v toj chas koli samij Indiyi u svobodi vidmovleno Todi vin rozpochav kampaniyu Quit India Polishit Indiyu Ce prizvelo do nasilstva j masovih areshtiv Samogo Gandi zaareshtovano 9 serpnya 1942 roku j vin proviv pid areshtom dva roki Za ci dva roki Gandi perezhiv dvi vazhki vtrati pomerla jogo druzhina ta viddanij sekretar Magadev Desayi U ramkah borotbi za nezalezhnist Gandi vdayetsya do bojkotu britanskih tovariv zokrema sukna dbaye pro vidrodzhennya tradicijnih indijskih remesel Simvolom borotbi staye tradicijna indijska samopryadka charkha do yakoyi povertayutsya bilshist indusiv Indusi nadayut perevagu tovaram vlasnogo virobnictva hoch voni girshoyi yakosti nizh britanski Vnaslidok jogo dij Velika Britaniya vtrachaye monopoliyu na sil sho faktichno trimala v pokori indijciv ostanni 300 rokiv Gandi buv protivnik roz yednannya Britanskoyi Indiyi za religijnoyu oznakoyu na suverenni indusku ta musulmansku derzhavi Same tomu prisvyativshi zhittya borotbi za svaradzh tobto samostijnist batkivshini vin vidmovivsya brati uchast u ceremoniyi pershogo pidnesennya prapora nezalezhnoyi Indiyi v Deli Koli pislya rozdilu krayini rozpochalisya masovi konflikti mizh indusami ta musulmanami 13 sichnya 1948 roku Gandi ogolosiv goloduvannya do smerti z vimogoyu pripiniti krovoprolittya V rezultati zavdyaki zaklikam ta zusillyam lideriv oboh religijnih gromad nasilstvo vdalosya vgamuvati Yak odin iz krokiv na shlyahu do pripinennya vorozhnechi uryad Indiyi dav garantiyi viplati Pakistanu obicyanih pri podili 550 mln rupij sho viklikalo oburennya v seredovishi radikalno nalashtovanih indusiv Vbivstvo Pershij zamah na zhittya Magatmi Gandi vidbuvsya 20 sichnya 1948 roku cherez dva dni pislya togo yak vin pripiniv goloduvannya Vin zvertavsya do viryan z verandi svogo budinku v Deli koli bizhenec z Pendzhabu na im ya Madanlal kinuv u nogo samorobnu vibuhivku Pristrij rozirvavsya za kilka krokiv vid Gandi ale nihto ne postrazhdav Indijskij uryad strivozhenij cim incidentom napolyagav na posilenni osobistoyi ohoroni Gandi ale vin ne hotiv navit sluhati Yaksho meni sudilosya zaginuti vid kuli bozhevilnogo ya zroblyu ce iz posmishkoyu Na toj moment jomu bulo 78 rokiv 30 sichnya 1948 Gandi prokinuvsya na svitanku i vzyavsya za robotu nad proektom konstituciyi yakij treba bulo predstaviti kongresu Ves den pishov na obgovorennya z kolegami majbutnogo osnovnogo zakonu krayini Nastav chas vechirnoyi molitvi i v suprovodi svoyeyi pleminnici vin vijshov na galyavinu pered budinkom Yak zavzhdi zibralasya yurba sho burhlivo vitala batka naciyi Prihilniki jogo vchennya kinulisya do svogo kumira namagayuchis za starodavnim zvichayem dotorknutisya do nig Magatmi Skoristavshis metushneyu Nathuram Godze nablizivsya do Gandi j trichi vistriliv u nogo Pershi dvi kuli projshli naskriz tretya zastryagla v legenyah poblizu sercya Magatma sho pomirav pidtrimuvanij z oboh bokiv pleminnicyami proshepotiv O Rama O Rama gindi ह र म ci slova napisani na memoriali sporudzhenomu na misci smertelnogo zamahu Potim pokazav zhestom sho proshaye vbivcyu pislya chogo pomer na misci Ce stalosya o 17 godini 17 hvilin Godze ne namagavsya tikati ta buv zaareshtovanij na misci zlochinu Nezabarom vlada z yasuvala sho vbivcya diyav ne sam Bula rozkrita antiuryadova zmova Pered sudom postali dev yat pidozryuvanih visim z yakih buli viznani vinnimi u vbivstvi Dvoh zasudili do smertnoyi kari j povisili 15 listopada 1949 roku Reshta zmovnikiv otrimali trivali termini uv yaznennya 30 sichnya 2008 u 60 u richnicyu z dnya zagibeli Gandi chastina jogo prahu bula rozviyana nad morem na misi Komorin pivdennogo krayu pivostrova Indostan Poglyadi ta vpliviGandi spoviduvav induyizm odnache vvazhav za spilni etichni poziciyi induyizmu islamu ta hristiyanstva Vin spoviduvav agimsu religijno etichnij princip nenasilstva sho stavit vimogu ne zavdavati bolyu ta zla bud yakim zhivim istotam Indusi viryat sho u svoyemu zhitti lyudina maye projti 4 stadiyi Odna z nih bragmachar ya zhittya uchnya koli lyudina zamist marnuvati chas na zemni nasolodi maye spryamuvati svoyi sili na osyagnennya duhovnih istin ta vihovannya duhovnih cinnostej Gandi rozpochav bragmachar yu na 36 mu roci zhittya Osnovnim principom svogo zhittya vin uvazhav satya prihilnist pravdi Jomu nalezhit visliv Pravda ce Bog Gandi i Neru 1937 Politichni poglyadi Gandi buli blizki do anarhizmu Jogo politichnim idealom sho opisano v praci Gind Svaradzh bula demokratichna derzhava z minimalnimi funkciyami centralnogo uryadovogo aparatu Taka derzhava skladalasya b iz chislennih malih samovryadnih gromad panchayativ sho skoncentruvali b osnovnu politichnu vladu Centralna vlada mala b buti nadilenoyu perevazhno povnovazhennyami v galuzi bezpeki Gandi vistupav za deindustrializaciyu suspilstva povernennya do perevazhno agrarnoyi ekonomiki sho na jogo dumku malo stati zaporukoyu spravzhnoyi a ne udavanoyi demokratiyi Zhiteli derzhavi mali b buti rivni v politichnih ta gromadyanskih pravah zokrema nezalezhno vid stati a kastovij podil mav opinitisya poza zakonom Same takoyu vin mriyav bachiti Indiyu odnache napolyagav na mirnomu bezkrovnomu shlyahu do svogo politichnogo idealu yak na jogo neviddilnij chastini Svoyim politichnim nastupnikom Gandi nazivav Dzhavagarlala Neru majbutnogo pershogo prem yer ministra nezalezhnoyi Indiyi politichni poglyadi yakogo vidriznyalisya vid poglyadiv samogo Gandi nahilom u bik socializmu Hocha na pevnih etapah simpatiyi Gandi buli na boci inshogo konservativnishogo diyacha Indijskogo nacionalnogo kongresu na im ya Gandi i Tolstoj Gandi poznajomivsya z filosofiyeyu Lva Tolstogo koli prochitav jogo knigi U svoyij biografiyi vin govoriv pro te sho koli vpershe jomu do ruk potrapili knigi pismennika jogo ce nastilki vrazilo sho vsi inshi knigi zdalisya jomu nikchemnimi v porivnyanni z nezalezhnistyu dumki glibokoyu moralnistyu i shiristyu Tolstogo Piznishe vin govoriv Troye suchasnikiv silno na mene vplinuli Rajchandbaj svoyim bezposerednim spilkuvannyam zi mnoyu Tolstoj svoyeyu knigoyu Carstvo Bozhe vseredini vas i Reskin svoyeyu knigoyu Bilya ostannoyi mezhi V odnomu z listiv Tolstoj u 1910 pisav Gandi vasha diyalnist u Transvaali yak nam zdayetsya na kinci svitu ye sprava najcentralnisha najvazhlivisha z usih sprav yaki roblyatsya teper u sviti i uchast u yakij neminuche vizmut ne tilki narodi hristiyanskogo ale vsogo svitu Vshanuvannya ta znachennyaPolitichnu filosofiyu Mogandasa Gandi ne zabuto pislya jogo tragichnoyi smerti Jogo pryami poslidovniki rozvivali v Indiyi politichne vchennya gandizm takozh zhittya ta poglyadi Gandi stali nathnennimi dlya vizvolnogo ruhu chornoshkirih amerikanciv borotbi Afrikanskogo nacionalnogo kongresu proti aparteyidu v Pivdennij Africi ta demokratichnih revolyucij u Yevropi Velikij vpliv mali ideyi Gandi na svitoglyad borcya za prava lyudini Martina Lyutera Kinga spivachki Dzhoan Baez norvezkogo vchenogo sho zasnuvav taki galuzi naukovih doslidzhen yak konfliktologiya ta vivchennya miru Vidatnij indijskij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi Rabindranath Thakur nazvav Gandi Magatmoyu sho oznachaye Velika dusha gindi मह त म mehatma z sanskritu mahatma velika dusha Pid cim im yam vin i uvijshov do svitovoyi istoriyi Ale sam Gandi cogo pafosnogo imeni ne lyubiv i ne hotiv shob jogo tak nazivali Albert Ejnshtejn vislovivsya pro Mogandasa Gandi Moralnij vpliv yakij spraviv Gandi na mislyachih lyudej ye nabagato silnishim nizh zdayetsya mozhlivim u nash chas iz jogo nadlishkom nasilstva i gruboyi sili Mi vdyachni doli sho podaruvala nam takogo bliskuchogo suchasnika sho ye dorogovkazom dlya nastupnih pokolin Mozhlivo nastupni pokolinnya prosto ne poviryat sho taka lyudina zi zvichajnoyi ploti ta krovi hodila po cij grishnij zemli Zagalom Gandi dvanadcyat raziv visuvali na Nobelivsku premiyu miru ostannogo razu nezadovgo do smerti v 1948 roci Oskilki premiyu ne prisudzhuyut posmertno Nobelivskij komitet virishiv ne prisudzhuvati togo roku zhodnoyi premiyi 2 zhovtnya u den narodzhennya Mogandasa Gandi za rezolyuciyeyu Generalnoyi Asamblej OON vid 15 chervnya 2007 vidznachayetsya Mizhnarodnij den nenasilstva V Indiyi Gandi vvazhayetsya nacionalnim geroyem drugogo zhovtnya vidznachayetsya nacionalne svyato Gandi Dzhayanti Tak samo pam yatnim dnem u Indiyi ye 30 sichnya den smerti Gandi Z im yam Gandi pov yazane shorichne svyatkuvannya Dnya Nezalezhnosti 15 serpnya U Deli na misci kremaciyi Mogandasa Gandi u 1948 roci vstanovlenij memorial pid nazvoyu Radzh Ggat U Nyu Deli diye muzej Gandi sho nazivayetsya Gandi Smriti Z 1995 roku indijskim uryadom zasnovana Mizhnarodna premiya miru imeni Gandi She 1924 roku francuzkij pismennik Romen Rollan prisvyativ Gandi odnojmennu knigu Magatma Gandi 1980 roku Filip Glas napisav prisvyachenu Gandi operu Satyagraha Biografiyi Gandi prisvyacheno kinofilm 1982 roku Gandi rezhisera Richarda Attenboro Prote na dumku Salmana Rushdi cej film ye neistorichnim sposobom tvorennya svyatih za zahidnim zrazkom Na dumku Rushdi peretvoryuyuchi Gandi na mif vipuskayut z uvagi spravzhnyu lyudinu U 2007 roci znyatij film Gandi mij batku pro skladni stosunki Gandi z sinom Uvikovichnennya pam yatiRadzh Ggat Gandi Smriti Memorial Magatmi Gandi U ramkah svyatkuvannya dnya nezalezhnosti Indiyi v 1997 roci bulo prijnyato rishennya pro stvorennya memorialu Magatmi Gandi v SShA Pam yatniki i memoriali prisvyacheni Magatmi Gandi ye u bagatoh mistah svitu Kiyiv Nyu Jork San Francisko Pitermaricburg Moskva Gonolulu London Almati Dushanbe ta in Cikavo sho majzhe vsi skulpturi zobrazhayut Gandi v pohilomu vici yakij ide bosij ta spirayetsya na kostur Cej obraz chastish za vse asociyuyetsya zi znamenitim indusom Na chest M Gandi vipusheno poshtovi marki bagatoh derzhav svitu Pam yatnik Gandi v misti Almati Pam yatnik Gandi u Londoni Pam yatnik Gandi u Vashingtoni Pam yatnik Gandi u BrisbeniCikavi faktiU Zolotomu telyati Ilfa i Petrova ye fraza sho stala krilatoyu Gandi priyihav u Dandi zgadka pro tak zvanij solyanij pohid Gandi U povisti I ne zalishilosya nikogo Erika Frenka Rassela ye zgadka pro yakogos Gandi tvorcya sistemi gromadyanskoyi nepokori na Terre Ser Vinston Cherchill nazivav Gandi napivgolim fakirom a britanci v opituvanni Bi bi si 2000 roku viznali Magatmu lyudinoyu tisyacholittya Mogandas Gandi vhodit v 10 ku najosvichenishih postatej svitovoyi istoriyi za danimi katalogu Biblioteki kongresu SShA Za p yat misyaciv do smerti Gandi Indiya mirnim shlyahom domoglasya nacionalnoyi nezalezhnosti Robotu 78 richnogo Gandi bulo zaversheno i vin rozumiv sho chas jogo smerti nablizhayetsya Ava prinesi meni vsi vazhlivi paperi skazav vin onuci vranci tragichnogo dnya Ya mayu vidznachiti sogodni Zavtrashnij den mozhe nikoli ne nastati U bagatoh miscyah svoyih statej i promov Gandi robiv natyaki sho svidchili pro te sho vin peredchuvav svij kinec Mogandas Gandi napisav dva listi Adolfu Gitleru v yakih vidmovlyav jogo vid rozv yazannya Drugoyi svitovoyi vijni Ci listi chasto tlumachat hibno oskilki Gandi pochinav yih zi zvernennya Dorogij druzhe i Mij druzhe Ukr pereklad listiv 1 26 lyutogo 2014 u Wayback Machine 2 6 serpnya 2014 u Wayback Machine Mudri vislovlyuvannyaSpochatku voni tebe ne pomichayut potim smiyutsya nad toboyu potim boryutsya z toboyu A potim ti peremagayesh Koli b u mene ne bulo pochuttya gumoru ya b davno naklav na sebe ruki Princip oko za oko zrobit ves svit slipim Svit dostatno velikij shob zadovolniti potrebi bud yakoyi lyudini ale zanadto malij shob zadovolniti lyudsku zhadibnist Yaksho ti hochesh zmini u majbutnomu stan ciyeyu zminoyu u sogodenni Slabkij nikoli ne proshaye Proshati vlastivist silnogo Najkrashij sposib znajti sebe ce rozchinitisya v sluzhinni inshim Sho b ti ne zrobiv v zhitti ce bude zamalo Ale duzhe vazhlivo shob ti ce zrobiv Svoboda nichogo ne varta yaksho vona ne mistit u sobi svobodu pomilyatisya Ya znayu tilki odnogo tirana i ce tihij golos sovisti Pro velich naciyi i yiyi moralnij progres mozhna suditi po tomu yak vona povoditsya z tvarinami Ce zavzhdi bulo nezrozumilim dlya mene yak lyudi mozhut povazhati sebe prinizhuyuchi takih samih yak voni Malenke tilo obumovlene duhom i nathnenne nepogasnoyu viroyu u svoyu misiyu mozhe zminyuvati hid istoriyi Lyubov nikoli ne vimagaye vona zavzhdi daye Lyubov zavzhdi strazhdaye nikoli ne vislovlyuye protestu nikoli ne mstit za sebe Znajdi metu resursi znajdutsya Yedinij sposib zhiti ce davati zhiti inshim Ya rozrahovuyu tilki na horoshe v lyudyah Ya sam ne bez griha i tomu ya ne vvazhayu sebe v pravi zagostryuvati uvagu na pomilkah inshih Ce ne duzhe mudro buti upevnenim u vlasnij mudrosti Neobhidno pam yatati pro te sho najsilnishij mozhe proyaviti slabkist a mudrij mozhe pripustitisya pomilki Spravi sovisti ne virishuyutsya bilshistyu golosiv Dolajte nenavist lyubov yu nepravdu pravdoyu nasilstvo terpinnyam Te sho mozhlive dlya odnogo mozhlive dlya vsih Bez moyeyi zgodi nihto ne mozhe meni zashkoditi Bog ye lyubov ce yedina istina yaku ya cilkom viznayu Lyubov dorivnyuye Bogovi Yaka riznicya dlya mertvih sirit i bezdomnih v im ya chogo tvoryatsya svavillya i rujnuvannya v im ya totalitarizmu abo v im ya svyashennoyi demokratiyi i liberalizmu Moye perekonannya take sho niyaka lyudina ne vtrachaye svobodu inakshe yak cherez svoyu vlasnu slabkist Lyudina ce produkt svoyih vlasnih dumok Pro sho vona dumaye tim vona i staye Ni skazane z glibokoyu perekonanistyu krashe nizh tak skazane tilki dlya togo shob obraduvati abo girshe za te shob uniknuti problem Sila u vidsutnosti strahu a ne u kilkosti m yaziv na nashomu tili Istinna krasa polyagaye vse taki u chistoti sercya Yaksho bazhayesh shob svit zminivsya sam stan ciyeyu zminoyu TvoriOnlajn M K Gandi Moya vira v nenasilstvo 1 bereznya 2014 u Wayback Machine ukr pereklad Mahatma Gandi Satyagraha u Pivdennij Africi 2 bereznya 2016 u Wayback Machine Povne zibrannya tvoriv Najpovnishe vidannya tvoriv Gandi bulo vidane v Indiyi pid egidoyu Ministerstva informaciyi ta radiomovlennya vidannya stanovit 100 tomiv The Collected Works of Mahatma Gandhi Ministry of Information and Broadcasting Government of India 100 v New Delhi 1958 1994 ISBN 978 81 230 0239 2 angl Inshi vidannya Dalton Dennis ed 1996 Mahatma Gandhi selected political writings Hackett Publishing ISBN 978 0 87220 330 3 Retrieved 8 February 2012 angl Duncan Ronald ed 2011 Selected Writings of Mahatma Gandhi Literary Licensing LLC ISBN 978 1 258 00907 6 Free online access Retrieved 10 February 2012 angl Fischer Louis ed 2012 The Essential Gandhi An Anthology of His Writings on His Life Work and Ideas Random House Digital Inc ISBN 978 0 307 81620 7 angl Gandhi Mohandas Karamchand 1940 An Autobiography or The Story of My Experiments With Truth 2 ed Ahmedabad Navajivan Publishing House ISBN 0 8070 5909 9 angl Tekst ye na storinci Wikisource Jack Homer A ed 1994 The Gandhi reader a source book of his life and writings Grove Press ISBN 978 0 8021 3161 4 angl M K Gandi Moya Vera izd Joga Eks pres avg 2009 256 s ros ISBN 978 5 903084 22 7 Mahatma Gandi Izbrannye trudy Pedagogika v Indii izd dom Amonashvili 1998 ISBN 5 89147 019 5 ros PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118639145 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 https books google com books id FauJL7LKXmkC S 1 3 Mahatma Gandhi Biography biografiya d Track Q27801d Track Q36279 Mohandas K GandhiBiography IMDb 1990 d Track Q37312 JSTOR 1995 d Track Q1420342 https books google com books id x dsbNz7syQC amp pg PT12 S 12 Mahatma Gandhi Biography Gandhi Heritage Portal 2013 d Track Q16156297 http wowmusings blogspot com 2006 12 how many children did mahatma gandhi html https gandhijayanti2017 com mahatma gandhi family tree PISMA M GANDI O NEPROTIVLENII 1909 1910 Lev Tolstoj tolstoy ru Procitovano 7 travnya 2023 Arhiv originalu za 3 listopada 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 15 chervnya 2010 Procitovano 8 kvitnya 2013 Istorichna pravda Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 12 kvitnya 2012 LiteraturaGandi Mohandas Karamchand Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Gandi Mogandas Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X E Sherbenko Gandi Mahatma Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 170 ISBN 978 966 611 818 2 Bondurant Joan Valerie 1971 Conquest of violence the Gandhian philosophy of conflict University of California Press GGKEY NDWFBERN9B5 Retrieved 7 February 2012 angl Brown Judith M 23 October 1991 Gandhi Prisoner of Hope Yale University Press ISBN 978 0 300 05125 4 angl Brown Judith M Parel Anthony The Cambridge Companion to Gandhi Cambridge University Press ISBN 978 0 521 13345 6 angl Gandhi Rajmohan 2006 Gandhi the man his people and the empire University of California Press ISBN 978 0 520 25570 8 angl Ruhe Peter 2004 Gandhi Phaidon ISBN 978 0 7148 4459 6 angl Sharp Gene 1979 Gandhi as a political strategist with essays on ethics and politics P Sargent Publishers ISBN 978 0 87558 090 6 angl Sofri Gianni 1999 Gandhi and India a century in focus Windrush Press ISBN 978 1 900624 12 1 angl Wolpert Stanley 2002 Gandhi s Passion The Life and Legacy of Mahatma Gandhi Oxford University Press ISBN 978 0 19 992392 2 angl Galtung Yugan Politichna etika Gandi Yu Galtung A Ness per z norv N Ivanichuk L Misioner 2001 280 s Bibliogr s 272 274 Lesya Voronina pro Bryusa Li Mahatmu Gandi Zhorzh Sand Friderika Shopena Ivana Mikolajchuka Lesya Voronina hudozhnik Natalka Klochkova Kiyiv Grani T 2010 125 s il Zhittya vidatnih ditej 2000 primirnikiv ISBN 978 966 465 301 2 Galtung Yu Ness A Politichna etika Gandi Per z norvezh Lviv Misioner 2001 279 s PosilannyaGandi 31 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Gandi Mogandas Karanchan 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 291 292 1000 ekz Gandi Mogandas Karamchand Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Mani Bhavan Gandhi Sangrahalaya Gandhi Museum amp Library muzej i biblioteka 23 serpnya 2011 u Wayback Machine Gandhi Research Foundation One Stop info on Gandhi fundaciya doslidzhennya spadshini Gandi 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine