Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мар ян Юрчик пол Marian Jurczyk 16 жовтня 1935 1935жовтня16 Карчевиці 30 грудня 2014 Щецин польський профспілковий діяч

Мар'ян Юрчик

Мар'ян Юрчик

Мар'ян Юрчик (пол. Marian Jurczyk; 16 жовтня 1935(1935жовтня16), Карчевиці — 30 грудня 2014, Щецин) — польський профспілковий діяч і правий націонал-консервативний політик, один з історичних лідерів руху Солідарність. Активний учасник робітничих протестів 1970—1971 років. У серпні 1980 року підписав у Щецині першу з серпневих угод. Голова Щецинського профцентру «Солідарності». Був непримиренним противником ПОРП, займав радикальну антикомуністичну позицію протистояння з владою ПНР. Інтерновано під час воєнного стану. У Третій Речі Посполитій — сенатор Польщі у 1997—2000 роках, президент (мер) Щецина у 1998—2000 і 2002—2006 роках. Засновник профоб'єднання Солідарність 80.

Мар'ян Юрчик
пол. Marian Jurczyk
image
 
Народження: 16 жовтня 1935(1935-10-16)[1]
Карчевіце, Ґміна Кломніце, Ченстоховський повіт, Сілезьке воєводство[1]
Смерть: 30 грудня 2014(2014-12-30) (79 років)
Щецин, Республіка Польща
Поховання: d
Країна: Республіка Польща
Нагороди:
image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Походження та робота

Народився у сім'ї сілезських селян з гміни Кломніце, поблизу Ченстохова (тоді Келецьке, нині Сілезьке воєводство). У дитинстві пережив нацистську окупацію. Сім'я зазнавала переслідувань, через що Юрчик все життя не міг подолати ворожості до Німеччини та німців. Відрізнявся глибокою католицькою релігійністю, допомагав при службах у костелі.

Закінчив сім класів сільської школи. З 16 років працював у Ченстохові на текстильному заводі Stradom. Низькі заробітки спонукали шукати працевлаштування у великому місті на приєднаних після війни територіях. Юрчик перебрався до Щецина, у 19 років вступив на корабельню імені Варського. Термінову службу в армії проходив в артилерійській частині Торуня. Повернувшись на корабельню, працював кранівником, зварювальником, пожежником, комірником, завскладу.

Спочатку, за багатьма відгуками, селянин Юрчик важко адаптувався у незнайомих міських умовах. Вирізнявся надзвичайним консерватизмом, «сільським поглядом» і у світогляді, і в трибі, і в побутових звичках.

З юності був переконаним польським націоналістом й антикомуністом, прихильником католицької соціальної доктрини. Події Польського Жовтня 1956 року (у цей час Юрчик служив в армії) пробудили соціальну та політичну активність. З націонал-католицьких і правопопулістських позицій Юрчик жорстко відкидав панівний режим компартії ПОРП (хоча під час антисемітської кампанії кінця 1960-х років, не бувши її учасником, поблажливо ставився до поширення на корабельні антисемітських листівок і використання робітників проти студентських демонстрантів).

Активіст у ПНР

«Щецинська республіка»

У грудні 1970 року Мар'ян Юрчик активно приєднався до робітничих протестів на Балтійському узбережжі. У Щецині ватажком був Едмунд Балука. Щецинські протести відрізнялися особливою жорсткістю (цьому сприяла позиція місцевого першого секретаря комітету ПОРП Антонія Валашека та коменданта міліції Юліана Урантувки). Відбулися зіткнення робітників з міліцією, було підпалено будівлю воєводського комітету ПОРП.

Разом з Едмундом Балукою, Адамом Ульфіком, Владиславом Токарським, Богданом Голашевським Юрчик очолював страйковий комітет на Щецинській корабельні. Брав участь у переговорах із партійно-державною делегацією Едварда Герека. Займав радикальні позиції в дусі «робітничої демократії», відігравав значну роль у спонтанно виниклій «Щецинській республіці».

Довіра та розчарування

Спочатку Юрчик довіряв обіцянкам Герека, даним після усунення від влади Владислава Гомулки. Його щира віра в нового лідера ПНР сягала того, що коли Герек з'являвся на телеекрані, господар будинку Юрчик вимагав повної тиші. У 1971—1972 роках брав участь у діяльності офіційних профспілок ПНР.

Проте Юрчик швидко розчарувався у гереківському курсі та долучився до нелегальної робочої групи на чолі з Балукою. Після вимушеної еміграції Балуки брав участь у католицькому протестному русі. Остаточно Юрчик відкинув Герека у 1976 році, після придушення робітничих протестів у Варшаві та Радомі. Особливе обурення викликали партійні накази провадити збори у колективах і «гнівно засуджувати» страйкарів.

Лідер щецинської «Солідарності»

Щецинська угода

19 серпня 1980 року Мар'ян Юрчик очолив Міжзаводський страйковий комітет Щецина (MKS). Центр щецинського руху сформувався навколо Юрчика на корабельні імені Варського. Від імені комітету Юрчик вів переговори з першим секретарем воєводського комітету ПОРП Янушем Брихом і віцепрем'єром ПНР Казімежем Барциковським.

Щецинський MKS висунув до влади 36 вимог соціально-економічного та політичного характеру, витриманих у дусі робітничого популізму та радикального антикомунізму. На відміну від Леха Валенси у Гданську, Юрчик принципово відмовився від допомоги експертів з опозиційної інтелігенції. Страйк він вважав справою робітників і насторожено ставився до дисидентів, підозрюючи їх у схильності до компромісу з ПОРП. Те саме стосувалося представників закордонних ЗМІ — поставлена Юрчиком охорона корабельні, виконуючи його інструкції, здала міліції групу кореспондентів BBC.

У Гданську серед призвідників страйку були політики. У Щецині страйк був спонтанним і чисто робітничим. Але наше ставлення до іноземних журналістів, яких ми нехтували, було помилкою. Унаслідок про страйк у Щецині світ дізнався набагато менше, ніж про гданську. Мар'ян Юрчик

Барциковський розраховував під час переговорів «приручити» активістів (аж до корумпування) та включити їх до державної системи ПНР. Ці спроби зазнали повної невдачі, натрапивши на тверду позицію Юрчика. Проте віцепрем'єру вдалося помітно огранити політичну частину домовленостей. MKS Щецина досяг від віцепрем'єра Барциковського менших поступок, ніж MKS Гданська від віцепрем'єра Ягельського. Водночас Щецинську угоду страйкарів з урядом підписали 30 серпня 1980 року, на день раніше, ніж всесвітньо відомий гданський документ.

Щецинський профцентр

Мар'ян Юрчик швидко вирушив до загальнонаціонального керівництва Солідарності. Перебував у Всепольській комісії, очолював профцентр у Щецині та Західній Померанії. Належав до радикального «фундаменталістського» крила «Солідарності» (інші відомі представники — Анджей Гвязда, Ян Рулевський, Гжегож Палька, Анджей Розплоховський, Северин Яворський). Юрчик послідовно виступав за конфронтацію з урядущою компартією. Жорстко протистояв воєводському комітету ПОРП, регіональним секретарям Казімєжу Циприняку та Станіславу Міскевичу, які представляли «партійний бетон».

Ми виженемо комуністів із підприємств. Можливо, доведеться навіть встановити пару шибениць. Цих звірів слід тримати у клітинах. Мар'ян Юрчик

У період Бидгощського березня Юрчик виступав за переростання всепольського попереджувального страйку на загальний. Різко висловлювався на переговорах з віцепрем'єром Мечиславом Раковським: «Якщо ваша дружина щоразу обманює вас, ви будете їй довіряти? Ось і ми вам більше не довіряємо».

Щецинський профцентр «Солідарності» відзначався постійною готовністю до атаки. Уряд ПНР Юрчик називав «московською делегатурою», оголосив про створення «соціального трибуналу» для представників влади та висловив готовність до винесення висільних вироків. При цьому виявився чи не єдиний задокументований приклад антисемітизму Юрчика: він заявив, ніби в керівництві ПОРП «троє з чотирьох євреїв» (саме цей елемент його поглядів схвалював лідер «бетонного» Руху щецинських комуністів Іренеуш Каміньський).

У внутрішніх розкладах «Солідарності» Юрчик засуджував «культ Валенси». Зі свого боку, Валенса звинувачував Юрчика в «ножі в спину 30 серпня» — укладанні Щецинської угоди раніше за Гданську. Особливо негативно ставився Юрчик до таких радників профспілки, як-от Яцек Куронь, Адам Міхнік, Броніслав Геремек, Тадеуш Мазовецький. Він вважав, що представники інтелігенції, особливо ліві (як Куронь, Міхнік, Кароль Модзелевський) намагаються «вирвати „Солідарність“ у робітників і використовувати у своїх соціалістичних цілях».

На I з'їзді «Солідарності» Юрчик балотувався у голови профспілки. У своїй промові він акцентував антикомунізм і вимагав наступальної позиції, а також критикував Валенсу за антидемократичне керівництво профспілкою. За його кандидатуру було подано 201 голос — майже чверть делегатів, друге місце після Валенси. Це був показник широкої популярності щецинського профлідера.

Жовтнева промова Юрчика на меблевій фабриці в Тшебятуві, де прозвучали слова про шибениці для комуністів, згодом називалася одним із приводів силових дій з боку влади. Радянські пропагандистські органи особливо наголошували на діяльності Юрчика. Критикували не лише його позицію і називали «вішачем», а й повідомляли про «дикі п'яні оргії ночами у щецинській штаб-квартирі „робітничої профспілки“».

Наприкінці 1981 року Щецинський профцентр «Солідарності» та корабельні імені Варського займали непримиренну позицію щодо ПОРП й уряду генерала Ярузельського. На корабельні проводилася демонстративна акція — протестне голодування членів незалежної профспілки працівників міліції. Робочі корабельні на загальних зборах ухвалили резолюцію: «Ми рішуче відкидаємо ідею Фронту національної згоди та вимагаємо, щоб на період до вільних виборів влада була передана Громадській раді народного господарства».

Переслідування влади

Мар'яна Юрчика взяли під варту у перші години воєнного стану — в ніч проти 13 грудня 1981 року. Наказ про інтернування шістдесяти активістів Щецинської «Солідарності» віддав воєводський комендант міліції полковник Верніковський. Машину, в якій їхали Юрчик і секретар профцентру Станіслав Коцян, опергрупа держбезпеки зупинила на дорозі з Гданська до Щецина. Обох вивезли до лісу; перспектива видавалася зрозумілою. Однак невдовзі під'їхав кур'єр із пакетом. Прочитавши папери, начальник опергрупи наказав везти затриманих до голенювського центру інтернування.

Страйк Щецинської корабельні та його придушення відбувалися без Юрчика. У місцях інтернування він залишався до 18 листопада 1982 року.

Невдовзі після звільнення наприкінці 1982 року Мар'яна Юрчика знову заарештували. Готувався політичний процес над групою найрадикальніших активістів «Солідарності» та КОС-КОР. Перед судом мали постати Яцек Куронь, Адам Міхнік, Кароль Модзелевський, Анджей Гвязда, Генрик Вуєць, Ян Рулевський, Северин Яворський, Гжегож Палька, Анджей Розплоховський, Мар'ян Юрчик. Проте, побоюючись політичних ускладнень, влада утрималася від проведення процесу. Опозиціонерам запропонували емігрувати, але вони відповіли відмовою.

Підпільна «Солідарність» випустила у 1984 році серію поштових марок із зображеннями політв'язнів, зокрема Мар'яна Юрчика.

У 1984 році Юрчика звільнено за амністією. Був з ентузіазмом зустрінутий масою прихильників у Щецині. Його прийняли на корабельню, але наприкінці 1986 року звільнено (формально «за станом здоров'я»). Брав участь у діяльності підпільних структур «Солідарності».

Юрчик наполягав на збереженні як ідей, але й організаційної структури «Солідарності» 1980—1981 років. На цьому ґрунті він знову конфліктував із Валенсою, звинувачуючи його в узурпації керівництва профспілковим підпіллям. У 1987 році Юрчик створив «Робітничу групу Національної комісії „Солідарності“», яка не визнавала Валенсу головою. Однак ця структура не набула розвитку. Лідерство залишилося за Валенсою.

Загибель сина та невістки

5 серпня 1982 року наклали на себе руки син і невістка Мар'яна Юрчика. 23-річний Адам і 20-річна вагітна Дорота викинулися з вікна. Сталося це в різних місцях Щецина: Дорота вчинила самогубства у своїй квартирі, Адам за кілька годин в гостях у приятеля.

Похорон вилився в масову антикомуністичну демонстрацію та зіткнення із ЗОМО. Мар'ян Юрчик вважав загибель Адама та Дороти політичним вбивством і покладав підозри на Службу держбезпеки (СБ). Але ні офіційне, ні громадське розслідування не знайшли підтверджень цієї версії.

Адам Юрчик не мав стосунку до політики, не брав участі у протестах, не перебував у «Солідарності». Він захоплювався музикою, був близьким до хіпі. Іноді виникали підозри щодо вживання наркотиків. Стосунки Адама з батьком-консерватором були досить прохолодними. Дорота і раніше відрізнялася суїцидальними нахилами. Висока ймовірність, що самогубство Дороти було спричинене важкою депресією, а Адам повторив її вчинок із почуття провини перед дружиною. Однак Юрчик-старший до кінця життя був упевнений у вбивстві обох.

Консервативний політик

Національна «Солідарність 80»

Навесні-восени 1988 року, за нової страйкової хвилі, Юрчик, попри свою знаність і популярність, не був основним лідером протестів у Щецині. Ця роль перейшла до профспілкового юриста Анджея Мільчановського, переконаного прихильника Валенси. Центром щецинського страйкового руху вперше стала не корабельня імені Варського, а інші підприємства, насамперед морський порт — де діяли осередки «Солідарності», організовані за координувальної участі Мільчановського.

Юрчик різко засудив переговори у Магдаленці. Домовленості Валенси з Ярузельським, Кіщаком і Раковським він вважав «змовою з комуністами» та «зрадою робітничої справи». Суперечності переростали у серйозний конфлікт. Валенса та Мільчановський переконували Юрчика відійти від політики і навіть емігрувати — на тій підставі, що він надто «засвічений» і не відповідає новому етапу боротьби. Юрчик відповідав категоричною відмовою. Стосунки дедалі більше напружувалися. Юрчика навіть не запросили до участі у Круглому столі — хоча, на відміну від таємних магдаленських контактів, готовий був брати участь у публічних переговорах. За його словами, він «завжди був за те, щоб розмовляти, а не стріляти».

У червні 1989 року Мар'ян Юрчик заснував у Щецині правопопулістський профрух Солідарність 80, що виступав за радикальну декомунізацію, сильну соціальну політику, проти приватизації, яку Юрчик вважав «розграбуванням національного надбання на користь номенклатури ПОРП». «Солідарність 80» об'єднала близько 150 тисяч членів, переважно у Західному Помор'ї (центр — Щецин) та Сілезії (рідні місця Юрчика). У 1992 році «Солідарність 80» підтримувала уряд Яна Ольшевського.

Блокування з Ольшевським викликало невдоволення багатьох активістів профспілки, які не вважали за ефективну його політику. На з'їзді у червні 1994 року група адвоката Збігнева Полторака домоглася усунення Юрчика з головної посади. Юрчик і його прихильники не визнали цього рішення. Проте суд 1996 року визнав Полторака легітимним головою «Солідарності 80».

Юрчик та його прихильники («Щецинської традиції») заснували у Щецині Національну незалежну самоврядну профспілку «Солідарність 80» (Krajowy Niezależny Samorządny Związek Zawodowy «Solidarność '80»). У «Національній Солідарності 80» наголошувалося почесне лідерство Мар'яна Юрчика.

Президент Щецина

Спочатку Юрчик не балотувався на виборні посади, розглядаючи Третю Річ Посполиту як «державу, створену змовою». Однак у 1997 році вибрався до сенату Польщі від Щецина. Наступного року створив Незалежний громадський рух, який вступив у правий блок націонал-популістських партій на чолі з Ольшевським.

Популярність Юрчика у Щецині зумовила його обрання президентом (мером) міста 18 листопада 1998 року. Першим своїм рішенням він анулював контракт із німецькою компанією Euroinvest Saller на будівництво великого супермаркету. Мотивація була суто політичною (антинімецький націоналізм), без економічних підстав. Німецькі партнери колишньої влади Щецина звернулися до суду і домоглися компенсації. Юрчика притягнули до відповідальності за заподіяння місту збитків на суму близько 10 мільйонів злотих. 2007 року суд визнав Юрчика винним і засудив до двох років позбавлення волі умовно, а також наклав штраф і зобов'язав відшкодувати збитки. Наступного року апеляційна інстанція скасувала вирок. У грудні 2009 року Юрчика остаточно виправдали.

Наприкінці січня 2000 року Юрчик залишив посаду мера Щецина за рішенням Конституційного трибуналу, який заборонив поєднання адміністративних посад із членством у сенаті. Але на виборах 2002 року Юрчика знову обрали президентом Щецина. Опоненти критикували його за управлінську некомпетентність і католицький догматизм (під час обґрунтування рішень мер посилався на біблійні тексти). Вони всіляко наголошували, що Юрчик так і не здобув вищої освіти. Натякали і на вікові проблеми (Юрчик міг забути прізвище свого заступника, якого щойно призначив).

Ліва опозиція ініціювала у 2004 році міський референдум про усунення Юрчика. Голосування визнали таким, що не відбулося через недостатню явку (на референдум прийшли менш як 20 % городян). Хоча популярність Юрчика у місті на той час знизилася, мешканці Щецина не бажали демонстративного розриву з ним.

На виборах 2006 року 70-річний Юрчик уже не зміг досягти третього обрання.

Звинувачення та виправдання

У березні 2000 року спеціальний Люстраційний суд звинуватив Юрчика у контактах із СБ — нібито у 1977 році агенти комуністичної держбезпеки, загрожуючи життю, змусили його до співпраці. Юрчик не заперечував цього, але категорично не визнавав своїх контактів співпрацею. Матеріали з архівів СБ підтвердили: передана їм «інформація» була або недостовірною, або незастосовною; сам Юрчик розглядався як нелояльний і постійно перебував на підозрі. Останню спробу зв'язку СБ зробила у серпні 1980 року, але Юрчик відмовився зустрічатися та заявив про розрив.

За протестом Юрчика Верховний суд Польщі у 2001 році зняв висунуті звинувачення у «люстраційній брехні». Юрчика повністю виправдали.

Прихильність до традицій

Після закінчення терміну повноважень він переважно жив приватним життям. Мешкав Юрчик у власному будинку. Журналісти-інтерв'юери відзначали скромність обстави й іронізували над плітками про нібито «багату віллу» Юрчика.

Іноді, зазвичай до ювілейних дат, Мар'ян Юрчик виступав із публічними заявами. Його погляди, основані на традиціях робітничого руху, націонал-патріотизмі та польської версії соціального католицизму найбільш повно формулювалися у виступі 30 серпня 2010 року до 30-х роковин підписання Щецинських угод:

На мою думку, за останні тридцять років Польща далеко відійшла від ідеалів Серпня-80 — чистоти, рівності, єдності та товариства. Тридцять років тому на воротах корабелень у Гданську та Щецині були хрести, зображення Ченстоховської Богоматері, портрети Івана Павла II. Біля воріт лунали молитви. Пам'ять нації, що постійно оновлюється, дозволила нам вижити, зберігаючи вірність своїй культурі та релігії в роки, коли ми не були вільною країною. Тепер все найцінніше продано за безцінь, часто в кримінальних угодах. Політичні еліти дбають лише про інтереси своїх партій. Встанемо знову перед воротами цього центру суднобудування, вклонимося цьому місцю, згадаємо ті надії. Ще не пізно отямитися від поганого сну та відродити націю на польських духовних засадах.

17 грудня 2010 року — у 40-ті роковини розстрілів на Балтійському узбережжі — Юрчик звернувся до президента Польщі Броніслава Коморовського із закликом підтримати відновлення щецинських корабельних підприємств. У своїй останній публічній заяві Юрчик сказав, що все його життя було віддано Польщі та Щецину.

Смерть і пам'ять

Помер у віці 79 років. Лех Валенса назвав Юрчика «доброю і хороброю» людиною. Але при цьому зауважив, що мав на Юрчика «невелику образу» — надто швидке укладання Щецинської угоди (за словами Валенси, між ними була домовленість про одночасне закінчення страйку). Стефан Неселовський назвав Юрчика "швидше людиною боротьби, ніж демократичного творення", але зазначив, що Юрчик при цьому ніколи не порушував демократію. У низці некрологів відзначалася визначна роль Мар'яна Юрчика у польській історії. Але при цьому вказувалося, що на певному етапі він втратив розуміння подій і контроль над ними, а разом із цим і місце в політиці.

У ПНР Юрчик уособлював масовий низовий протест. Він мав вигляд типового представника «наймитів і пастухів», які, на думку ультраконсерватора Елігіуша Нев'ядомського (вбивця президента Польщі Габрієля Нарутовича) були опорою Юзефа Пілсудського. Популістська ненависть до панівної еліти ПОРП неминуче набувала радикально антикомуністичного характеру. У Третій Речі Посполитій «Солідарність-80» поєднала антикомунізм з антилібералізмом і знову дала вихід популістському соціальному протесту.

Харизматична популярність Юрчика в Щецині, організаторські досягнення, активність і динамізм дозволяють вважати його визначним діячем польського робітничого руху.

Нагороди

11 листопада 1990 року в День незалежності Польщі, Мар'яна Юрчика нагороджено Лицарським хрестом ордена Відродження Польщі від польського уряду у вигнанні. За кілька днів після смерті Юрчика президент Коморовський видав указ про його посмертне нагородження Командорським хрестом ордена Відродження Польщі.

Примітки

  1. http://www.encyklopedia-solidarnosci.pl/wiki/index.php?title=Marian_Jurczyk
  2. S.A, Wirtualna Polska Media. Wiadomości z kraju i ze świata – wszystko co ważne – WP. wiadomosci.wp.pl (пол.). Процитовано 18 лютого 2024.
  3. . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  4. . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 січня 2021.
  5. . Архів оригіналу за 8 січня 2010. Процитовано 22 березня 2016.
  6. Jak zginęły dzieci Jurczyka? (mp3)
  7. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  8. . Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  9. Wyborcza.pl. szczecin.wyborcza.pl. Процитовано 18 лютого 2024.
  10. . Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2021.
  11. . Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  12. . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 18 вересня 2014.
  13. Szczeciński rok 1980. Niewygodna historia Komisji Mieszanej. Rzeczpospolita (пол.). Процитовано 18 лютого 2024.
  14. . Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 2 січня 2021.
  15. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 2 січня 2021.
  16. Ф.Кузнецов. Вешатель. «Литературная газета», ноябрь 1981.
  17. . Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
  18. Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
  19. . Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
  20. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  21. . Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 2 січня 2021.
  22. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022.
  23. . Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  24. Накаряков В. Н. Диверсии против Польши. Советская Россия, 1985.
  25. . Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 13 січня 2021.
  26. Wyborcza.pl. szczecin.wyborcza.pl. Процитовано 18 лютого 2024.
  27. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2013.
  28. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
  29. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013.
  30. . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 10 лютого 2014.
  31. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2013.
  32. [ S�d: Marian Jurczyk - bez odszkodowania za sw� lustracj�]. web.archive.org. 12 березня 2009. Архів оригіналу за 12 березня 2009. Процитовано 18 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  33. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
  34. Marian Jurczyk: Polska odeszła od ideałów Sierpnia '80 [ 2013-05-24 у Wayback Machine.]
  35. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2014.
  36. . Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 22 березня 2016.
  37. Nie żyje Marian Jurczyk, jeden z czołowych działaczy opozycji w PRL. TVN24 (пол.). 30 грудня 2014. Процитовано 18 лютого 2024.
  38. . Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 22 березня 2016.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mar yan Yurchik pol Marian Jurczyk 16 zhovtnya 1935 1935zhovtnya16 Karchevici 30 grudnya 2014 Shecin polskij profspilkovij diyach i pravij nacional konservativnij politik odin z istorichnih lideriv ruhu Solidarnist Aktivnij uchasnik robitnichih protestiv 1970 1971 rokiv U serpni 1980 roku pidpisav u Shecini pershu z serpnevih ugod Golova Shecinskogo profcentru Solidarnosti Buv neprimirennim protivnikom PORP zajmav radikalnu antikomunistichnu poziciyu protistoyannya z vladoyu PNR Internovano pid chas voyennogo stanu U Tretij Rechi Pospolitij senator Polshi u 1997 2000 rokah prezident mer Shecina u 1998 2000 i 2002 2006 rokah Zasnovnik profob yednannya Solidarnist 80 Mar yan Yurchik pol Marian Jurczyk Narodzhennya 16 zhovtnya 1935 1935 10 16 1 Karchevice Gmina Klomnice Chenstohovskij povit Silezke voyevodstvo 1 Smert 30 grudnya 2014 2014 12 30 79 rokiv Shecin Respublika PolshaPohovannya dKrayina Respublika Polsha Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiPohodzhennya ta robotaNarodivsya u sim yi silezskih selyan z gmini Klomnice poblizu Chenstohova todi Kelecke nini Silezke voyevodstvo U ditinstvi perezhiv nacistsku okupaciyu Sim ya zaznavala peresliduvan cherez sho Yurchik vse zhittya ne mig podolati vorozhosti do Nimechchini ta nimciv Vidriznyavsya glibokoyu katolickoyu religijnistyu dopomagav pri sluzhbah u kosteli Zakinchiv sim klasiv silskoyi shkoli Z 16 rokiv pracyuvav u Chenstohovi na tekstilnomu zavodi Stradom Nizki zarobitki sponukali shukati pracevlashtuvannya u velikomu misti na priyednanih pislya vijni teritoriyah Yurchik perebravsya do Shecina u 19 rokiv vstupiv na korabelnyu imeni Varskogo Terminovu sluzhbu v armiyi prohodiv v artilerijskij chastini Torunya Povernuvshis na korabelnyu pracyuvav kranivnikom zvaryuvalnikom pozhezhnikom komirnikom zavskladu Spochatku za bagatma vidgukami selyanin Yurchik vazhko adaptuvavsya u neznajomih miskih umovah Viriznyavsya nadzvichajnim konservatizmom silskim poglyadom i u svitoglyadi i v tribi i v pobutovih zvichkah Z yunosti buv perekonanim polskim nacionalistom j antikomunistom prihilnikom katolickoyi socialnoyi doktrini Podiyi Polskogo Zhovtnya 1956 roku u cej chas Yurchik sluzhiv v armiyi probudili socialnu ta politichnu aktivnist Z nacional katolickih i pravopopulistskih pozicij Yurchik zhorstko vidkidav panivnij rezhim kompartiyi PORP hocha pid chas antisemitskoyi kampaniyi kincya 1960 h rokiv ne buvshi yiyi uchasnikom poblazhlivo stavivsya do poshirennya na korabelni antisemitskih listivok i vikoristannya robitnikiv proti studentskih demonstrantiv Aktivist u PNR Shecinska respublika U grudni 1970 roku Mar yan Yurchik aktivno priyednavsya do robitnichih protestiv na Baltijskomu uzberezhzhi U Shecini vatazhkom buv Edmund Baluka Shecinski protesti vidriznyalisya osoblivoyu zhorstkistyu comu spriyala poziciya miscevogo pershogo sekretarya komitetu PORP Antoniya Valasheka ta komendanta miliciyi Yuliana Urantuvki Vidbulisya zitknennya robitnikiv z miliciyeyu bulo pidpaleno budivlyu voyevodskogo komitetu PORP Razom z Edmundom Balukoyu Adamom Ulfikom Vladislavom Tokarskim Bogdanom Golashevskim Yurchik ocholyuvav strajkovij komitet na Shecinskij korabelni Brav uchast u peregovorah iz partijno derzhavnoyu delegaciyeyu Edvarda Gereka Zajmav radikalni poziciyi v dusi robitnichoyi demokratiyi vidigravav znachnu rol u spontanno viniklij Shecinskij respublici Dovira ta rozcharuvannya Spochatku Yurchik doviryav obicyankam Gereka danim pislya usunennya vid vladi Vladislava Gomulki Jogo shira vira v novogo lidera PNR syagala togo sho koli Gerek z yavlyavsya na teleekrani gospodar budinku Yurchik vimagav povnoyi tishi U 1971 1972 rokah brav uchast u diyalnosti oficijnih profspilok PNR Prote Yurchik shvidko rozcharuvavsya u gerekivskomu kursi ta doluchivsya do nelegalnoyi robochoyi grupi na choli z Balukoyu Pislya vimushenoyi emigraciyi Baluki brav uchast u katolickomu protestnomu rusi Ostatochno Yurchik vidkinuv Gereka u 1976 roci pislya pridushennya robitnichih protestiv u Varshavi ta Radomi Osoblive oburennya viklikali partijni nakazi provaditi zbori u kolektivah i gnivno zasudzhuvati strajkariv Lider shecinskoyi Solidarnosti Shecinska ugoda 19 serpnya 1980 roku Mar yan Yurchik ocholiv Mizhzavodskij strajkovij komitet Shecina MKS Centr shecinskogo ruhu sformuvavsya navkolo Yurchika na korabelni imeni Varskogo Vid imeni komitetu Yurchik viv peregovori z pershim sekretarem voyevodskogo komitetu PORP Yanushem Brihom i viceprem yerom PNR Kazimezhem Barcikovskim Shecinskij MKS visunuv do vladi 36 vimog socialno ekonomichnogo ta politichnogo harakteru vitrimanih u dusi robitnichogo populizmu ta radikalnogo antikomunizmu Na vidminu vid Leha Valensi u Gdansku Yurchik principovo vidmovivsya vid dopomogi ekspertiv z opozicijnoyi inteligenciyi Strajk vin vvazhav spravoyu robitnikiv i nastorozheno stavivsya do disidentiv pidozryuyuchi yih u shilnosti do kompromisu z PORP Te same stosuvalosya predstavnikiv zakordonnih ZMI postavlena Yurchikom ohorona korabelni vikonuyuchi jogo instrukciyi zdala miliciyi grupu korespondentiv BBC U Gdansku sered prizvidnikiv strajku buli politiki U Shecini strajk buv spontannim i chisto robitnichim Ale nashe stavlennya do inozemnih zhurnalistiv yakih mi nehtuvali bulo pomilkoyu Unaslidok pro strajk u Shecini svit diznavsya nabagato menshe nizh pro gdansku Mar yan Yurchik Barcikovskij rozrahovuvav pid chas peregovoriv priruchiti aktivistiv azh do korumpuvannya ta vklyuchiti yih do derzhavnoyi sistemi PNR Ci sprobi zaznali povnoyi nevdachi natrapivshi na tverdu poziciyu Yurchika Prote viceprem yeru vdalosya pomitno ograniti politichnu chastinu domovlenostej MKS Shecina dosyag vid viceprem yera Barcikovskogo menshih postupok nizh MKS Gdanska vid viceprem yera Yagelskogo Vodnochas Shecinsku ugodu strajkariv z uryadom pidpisali 30 serpnya 1980 roku na den ranishe nizh vsesvitno vidomij gdanskij dokument Shecinskij profcentr Mar yan Yurchik shvidko virushiv do zagalnonacionalnogo kerivnictva Solidarnosti Perebuvav u Vsepolskij komisiyi ocholyuvav profcentr u Shecini ta Zahidnij Pomeraniyi Nalezhav do radikalnogo fundamentalistskogo krila Solidarnosti inshi vidomi predstavniki Andzhej Gvyazda Yan Rulevskij Gzhegozh Palka Andzhej Rozplohovskij Severin Yavorskij Yurchik poslidovno vistupav za konfrontaciyu z uryadushoyu kompartiyeyu Zhorstko protistoyav voyevodskomu komitetu PORP regionalnim sekretaryam Kazimyezhu Ciprinyaku ta Stanislavu Miskevichu yaki predstavlyali partijnij beton Mi vizhenemo komunistiv iz pidpriyemstv Mozhlivo dovedetsya navit vstanoviti paru shibenic Cih zviriv slid trimati u klitinah Mar yan Yurchik U period Bidgoshskogo bereznya Yurchik vistupav za pererostannya vsepolskogo poperedzhuvalnogo strajku na zagalnij Rizko vislovlyuvavsya na peregovorah z viceprem yerom Mechislavom Rakovskim Yaksho vasha druzhina shorazu obmanyuye vas vi budete yij doviryati Os i mi vam bilshe ne doviryayemo Shecinskij profcentr Solidarnosti vidznachavsya postijnoyu gotovnistyu do ataki Uryad PNR Yurchik nazivav moskovskoyu delegaturoyu ogolosiv pro stvorennya socialnogo tribunalu dlya predstavnikiv vladi ta visloviv gotovnist do vinesennya visilnih virokiv Pri comu viyavivsya chi ne yedinij zadokumentovanij priklad antisemitizmu Yurchika vin zayaviv nibi v kerivnictvi PORP troye z chotiroh yevreyiv same cej element jogo poglyadiv shvalyuvav lider betonnogo Ruhu shecinskih komunistiv Ireneush Kaminskij U vnutrishnih rozkladah Solidarnosti Yurchik zasudzhuvav kult Valensi Zi svogo boku Valensa zvinuvachuvav Yurchika v nozhi v spinu 30 serpnya ukladanni Shecinskoyi ugodi ranishe za Gdansku Osoblivo negativno stavivsya Yurchik do takih radnikiv profspilki yak ot Yacek Kuron Adam Mihnik Bronislav Geremek Tadeush Mazoveckij Vin vvazhav sho predstavniki inteligenciyi osoblivo livi yak Kuron Mihnik Karol Modzelevskij namagayutsya virvati Solidarnist u robitnikiv i vikoristovuvati u svoyih socialistichnih cilyah Na I z yizdi Solidarnosti Yurchik balotuvavsya u golovi profspilki U svoyij promovi vin akcentuvav antikomunizm i vimagav nastupalnoyi poziciyi a takozh kritikuvav Valensu za antidemokratichne kerivnictvo profspilkoyu Za jogo kandidaturu bulo podano 201 golos majzhe chvert delegativ druge misce pislya Valensi Ce buv pokaznik shirokoyi populyarnosti shecinskogo proflidera Zhovtneva promova Yurchika na meblevij fabrici v Tshebyatuvi de prozvuchali slova pro shibenici dlya komunistiv zgodom nazivalasya odnim iz privodiv silovih dij z boku vladi Radyanski propagandistski organi osoblivo nagoloshuvali na diyalnosti Yurchika Kritikuvali ne lishe jogo poziciyu i nazivali vishachem a j povidomlyali pro diki p yani orgiyi nochami u shecinskij shtab kvartiri robitnichoyi profspilki Naprikinci 1981 roku Shecinskij profcentr Solidarnosti ta korabelni imeni Varskogo zajmali neprimirennu poziciyu shodo PORP j uryadu generala Yaruzelskogo Na korabelni provodilasya demonstrativna akciya protestne goloduvannya chleniv nezalezhnoyi profspilki pracivnikiv miliciyi Robochi korabelni na zagalnih zborah uhvalili rezolyuciyu Mi rishuche vidkidayemo ideyu Frontu nacionalnoyi zgodi ta vimagayemo shob na period do vilnih viboriv vlada bula peredana Gromadskij radi narodnogo gospodarstva Peresliduvannya vladiMar yana Yurchika vzyali pid vartu u pershi godini voyennogo stanu v nich proti 13 grudnya 1981 roku Nakaz pro internuvannya shistdesyati aktivistiv Shecinskoyi Solidarnosti viddav voyevodskij komendant miliciyi polkovnik Vernikovskij Mashinu v yakij yihali Yurchik i sekretar profcentru Stanislav Kocyan opergrupa derzhbezpeki zupinila na dorozi z Gdanska do Shecina Oboh vivezli do lisu perspektiva vidavalasya zrozumiloyu Odnak nevdovzi pid yihav kur yer iz paketom Prochitavshi paperi nachalnik opergrupi nakazav vezti zatrimanih do golenyuvskogo centru internuvannya Strajk Shecinskoyi korabelni ta jogo pridushennya vidbuvalisya bez Yurchika U miscyah internuvannya vin zalishavsya do 18 listopada 1982 roku Nevdovzi pislya zvilnennya naprikinci 1982 roku Mar yana Yurchika znovu zaareshtuvali Gotuvavsya politichnij proces nad grupoyu najradikalnishih aktivistiv Solidarnosti ta KOS KOR Pered sudom mali postati Yacek Kuron Adam Mihnik Karol Modzelevskij Andzhej Gvyazda Genrik Vuyec Yan Rulevskij Severin Yavorskij Gzhegozh Palka Andzhej Rozplohovskij Mar yan Yurchik Prote poboyuyuchis politichnih uskladnen vlada utrimalasya vid provedennya procesu Opozicioneram zaproponuvali emigruvati ale voni vidpovili vidmovoyu Pidpilna Solidarnist vipustila u 1984 roci seriyu poshtovih marok iz zobrazhennyami politv yazniv zokrema Mar yana Yurchika U 1984 roci Yurchika zvilneno za amnistiyeyu Buv z entuziazmom zustrinutij masoyu prihilnikiv u Shecini Jogo prijnyali na korabelnyu ale naprikinci 1986 roku zvilneno formalno za stanom zdorov ya Brav uchast u diyalnosti pidpilnih struktur Solidarnosti Yurchik napolyagav na zberezhenni yak idej ale j organizacijnoyi strukturi Solidarnosti 1980 1981 rokiv Na comu grunti vin znovu konfliktuvav iz Valensoyu zvinuvachuyuchi jogo v uzurpaciyi kerivnictva profspilkovim pidpillyam U 1987 roci Yurchik stvoriv Robitnichu grupu Nacionalnoyi komisiyi Solidarnosti yaka ne viznavala Valensu golovoyu Odnak cya struktura ne nabula rozvitku Liderstvo zalishilosya za Valensoyu Zagibel sina ta nevistki5 serpnya 1982 roku naklali na sebe ruki sin i nevistka Mar yana Yurchika 23 richnij Adam i 20 richna vagitna Dorota vikinulisya z vikna Stalosya ce v riznih miscyah Shecina Dorota vchinila samogubstva u svoyij kvartiri Adam za kilka godin v gostyah u priyatelya Pohoron vilivsya v masovu antikomunistichnu demonstraciyu ta zitknennya iz ZOMO Mar yan Yurchik vvazhav zagibel Adama ta Doroti politichnim vbivstvom i pokladav pidozri na Sluzhbu derzhbezpeki SB Ale ni oficijne ni gromadske rozsliduvannya ne znajshli pidtverdzhen ciyeyi versiyi Adam Yurchik ne mav stosunku do politiki ne brav uchasti u protestah ne perebuvav u Solidarnosti Vin zahoplyuvavsya muzikoyu buv blizkim do hipi Inodi vinikali pidozri shodo vzhivannya narkotikiv Stosunki Adama z batkom konservatorom buli dosit proholodnimi Dorota i ranishe vidriznyalasya suyicidalnimi nahilami Visoka jmovirnist sho samogubstvo Doroti bulo sprichinene vazhkoyu depresiyeyu a Adam povtoriv yiyi vchinok iz pochuttya provini pered druzhinoyu Odnak Yurchik starshij do kincya zhittya buv upevnenij u vbivstvi oboh Konservativnij politikNacionalna Solidarnist 80 Navesni voseni 1988 roku za novoyi strajkovoyi hvili Yurchik popri svoyu znanist i populyarnist ne buv osnovnim liderom protestiv u Shecini Cya rol perejshla do profspilkovogo yurista Andzheya Milchanovskogo perekonanogo prihilnika Valensi Centrom shecinskogo strajkovogo ruhu vpershe stala ne korabelnya imeni Varskogo a inshi pidpriyemstva nasampered morskij port de diyali oseredki Solidarnosti organizovani za koordinuvalnoyi uchasti Milchanovskogo Yurchik rizko zasudiv peregovori u Magdalenci Domovlenosti Valensi z Yaruzelskim Kishakom i Rakovskim vin vvazhav zmovoyu z komunistami ta zradoyu robitnichoyi spravi Superechnosti pererostali u serjoznij konflikt Valensa ta Milchanovskij perekonuvali Yurchika vidijti vid politiki i navit emigruvati na tij pidstavi sho vin nadto zasvichenij i ne vidpovidaye novomu etapu borotbi Yurchik vidpovidav kategorichnoyu vidmovoyu Stosunki dedali bilshe napruzhuvalisya Yurchika navit ne zaprosili do uchasti u Kruglomu stoli hocha na vidminu vid tayemnih magdalenskih kontaktiv gotovij buv brati uchast u publichnih peregovorah Za jogo slovami vin zavzhdi buv za te shob rozmovlyati a ne strilyati U chervni 1989 roku Mar yan Yurchik zasnuvav u Shecini pravopopulistskij profruh Solidarnist 80 sho vistupav za radikalnu dekomunizaciyu silnu socialnu politiku proti privatizaciyi yaku Yurchik vvazhav rozgrabuvannyam nacionalnogo nadbannya na korist nomenklaturi PORP Solidarnist 80 ob yednala blizko 150 tisyach chleniv perevazhno u Zahidnomu Pomor yi centr Shecin ta Sileziyi ridni miscya Yurchika U 1992 roci Solidarnist 80 pidtrimuvala uryad Yana Olshevskogo Blokuvannya z Olshevskim viklikalo nevdovolennya bagatoh aktivistiv profspilki yaki ne vvazhali za efektivnu jogo politiku Na z yizdi u chervni 1994 roku grupa advokata Zbigneva Poltoraka domoglasya usunennya Yurchika z golovnoyi posadi Yurchik i jogo prihilniki ne viznali cogo rishennya Prote sud 1996 roku viznav Poltoraka legitimnim golovoyu Solidarnosti 80 Yurchik ta jogo prihilniki Shecinskoyi tradiciyi zasnuvali u Shecini Nacionalnu nezalezhnu samovryadnu profspilku Solidarnist 80 Krajowy Niezalezny Samorzadny Zwiazek Zawodowy Solidarnosc 80 U Nacionalnij Solidarnosti 80 nagoloshuvalosya pochesne liderstvo Mar yana Yurchika Prezident Shecina Spochatku Yurchik ne balotuvavsya na viborni posadi rozglyadayuchi Tretyu Rich Pospolitu yak derzhavu stvorenu zmovoyu Odnak u 1997 roci vibravsya do senatu Polshi vid Shecina Nastupnogo roku stvoriv Nezalezhnij gromadskij ruh yakij vstupiv u pravij blok nacional populistskih partij na choli z Olshevskim Populyarnist Yurchika u Shecini zumovila jogo obrannya prezidentom merom mista 18 listopada 1998 roku Pershim svoyim rishennyam vin anulyuvav kontrakt iz nimeckoyu kompaniyeyu Euroinvest Saller na budivnictvo velikogo supermarketu Motivaciya bula suto politichnoyu antinimeckij nacionalizm bez ekonomichnih pidstav Nimecki partneri kolishnoyi vladi Shecina zvernulisya do sudu i domoglisya kompensaciyi Yurchika prityagnuli do vidpovidalnosti za zapodiyannya mistu zbitkiv na sumu blizko 10 miljoniv zlotih 2007 roku sud viznav Yurchika vinnim i zasudiv do dvoh rokiv pozbavlennya voli umovno a takozh naklav shtraf i zobov yazav vidshkoduvati zbitki Nastupnogo roku apelyacijna instanciya skasuvala virok U grudni 2009 roku Yurchika ostatochno vipravdali Naprikinci sichnya 2000 roku Yurchik zalishiv posadu mera Shecina za rishennyam Konstitucijnogo tribunalu yakij zaboroniv poyednannya administrativnih posad iz chlenstvom u senati Ale na viborah 2002 roku Yurchika znovu obrali prezidentom Shecina Oponenti kritikuvali jogo za upravlinsku nekompetentnist i katolickij dogmatizm pid chas obgruntuvannya rishen mer posilavsya na biblijni teksti Voni vsilyako nagoloshuvali sho Yurchik tak i ne zdobuv vishoyi osviti Natyakali i na vikovi problemi Yurchik mig zabuti prizvishe svogo zastupnika yakogo shojno priznachiv Liva opoziciya iniciyuvala u 2004 roci miskij referendum pro usunennya Yurchika Golosuvannya viznali takim sho ne vidbulosya cherez nedostatnyu yavku na referendum prijshli mensh yak 20 gorodyan Hocha populyarnist Yurchika u misti na toj chas znizilasya meshkanci Shecina ne bazhali demonstrativnogo rozrivu z nim Na viborah 2006 roku 70 richnij Yurchik uzhe ne zmig dosyagti tretogo obrannya Zvinuvachennya ta vipravdannya U berezni 2000 roku specialnij Lyustracijnij sud zvinuvativ Yurchika u kontaktah iz SB nibito u 1977 roci agenti komunistichnoyi derzhbezpeki zagrozhuyuchi zhittyu zmusili jogo do spivpraci Yurchik ne zaperechuvav cogo ale kategorichno ne viznavav svoyih kontaktiv spivpraceyu Materiali z arhiviv SB pidtverdili peredana yim informaciya bula abo nedostovirnoyu abo nezastosovnoyu sam Yurchik rozglyadavsya yak neloyalnij i postijno perebuvav na pidozri Ostannyu sprobu zv yazku SB zrobila u serpni 1980 roku ale Yurchik vidmovivsya zustrichatisya ta zayaviv pro rozriv Za protestom Yurchika Verhovnij sud Polshi u 2001 roci znyav visunuti zvinuvachennya u lyustracijnij brehni Yurchika povnistyu vipravdali Prihilnist do tradicijPislya zakinchennya terminu povnovazhen vin perevazhno zhiv privatnim zhittyam Meshkav Yurchik u vlasnomu budinku Zhurnalisti interv yueri vidznachali skromnist obstavi j ironizuvali nad plitkami pro nibito bagatu villu Yurchika Inodi zazvichaj do yuvilejnih dat Mar yan Yurchik vistupav iz publichnimi zayavami Jogo poglyadi osnovani na tradiciyah robitnichogo ruhu nacional patriotizmi ta polskoyi versiyi socialnogo katolicizmu najbilsh povno formulyuvalisya u vistupi 30 serpnya 2010 roku do 30 h rokovin pidpisannya Shecinskih ugod Na moyu dumku za ostanni tridcyat rokiv Polsha daleko vidijshla vid idealiv Serpnya 80 chistoti rivnosti yednosti ta tovaristva Tridcyat rokiv tomu na vorotah korabelen u Gdansku ta Shecini buli hresti zobrazhennya Chenstohovskoyi Bogomateri portreti Ivana Pavla II Bilya vorit lunali molitvi Pam yat naciyi sho postijno onovlyuyetsya dozvolila nam vizhiti zberigayuchi virnist svoyij kulturi ta religiyi v roki koli mi ne buli vilnoyu krayinoyu Teper vse najcinnishe prodano za bezcin chasto v kriminalnih ugodah Politichni eliti dbayut lishe pro interesi svoyih partij Vstanemo znovu pered vorotami cogo centru sudnobuduvannya vklonimosya comu miscyu zgadayemo ti nadiyi She ne pizno otyamitisya vid poganogo snu ta vidroditi naciyu na polskih duhovnih zasadah 17 grudnya 2010 roku u 40 ti rokovini rozstriliv na Baltijskomu uzberezhzhi Yurchik zvernuvsya do prezidenta Polshi Bronislava Komorovskogo iz zaklikom pidtrimati vidnovlennya shecinskih korabelnih pidpriyemstv U svoyij ostannij publichnij zayavi Yurchik skazav sho vse jogo zhittya bulo viddano Polshi ta Shecinu Smert i pam yatPomer u vici 79 rokiv Leh Valensa nazvav Yurchika dobroyu i horobroyu lyudinoyu Ale pri comu zauvazhiv sho mav na Yurchika neveliku obrazu nadto shvidke ukladannya Shecinskoyi ugodi za slovami Valensi mizh nimi bula domovlenist pro odnochasne zakinchennya strajku Stefan Neselovskij nazvav Yurchika shvidshe lyudinoyu borotbi nizh demokratichnogo tvorennya ale zaznachiv sho Yurchik pri comu nikoli ne porushuvav demokratiyu U nizci nekrologiv vidznachalasya viznachna rol Mar yana Yurchika u polskij istoriyi Ale pri comu vkazuvalosya sho na pevnomu etapi vin vtrativ rozuminnya podij i kontrol nad nimi a razom iz cim i misce v politici U PNR Yurchik uosoblyuvav masovij nizovij protest Vin mav viglyad tipovogo predstavnika najmitiv i pastuhiv yaki na dumku ultrakonservatora Eligiusha Nev yadomskogo vbivcya prezidenta Polshi Gabriyelya Narutovicha buli oporoyu Yuzefa Pilsudskogo Populistska nenavist do panivnoyi eliti PORP neminuche nabuvala radikalno antikomunistichnogo harakteru U Tretij Rechi Pospolitij Solidarnist 80 poyednala antikomunizm z antiliberalizmom i znovu dala vihid populistskomu socialnomu protestu Harizmatichna populyarnist Yurchika v Shecini organizatorski dosyagnennya aktivnist i dinamizm dozvolyayut vvazhati jogo viznachnim diyachem polskogo robitnichogo ruhu Nagorodi11 listopada 1990 roku v Den nezalezhnosti Polshi Mar yana Yurchika nagorodzheno Licarskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi vid polskogo uryadu u vignanni Za kilka dniv pislya smerti Yurchika prezident Komorovskij vidav ukaz pro jogo posmertne nagorodzhennya Komandorskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi Primitkihttp www encyklopedia solidarnosci pl wiki index php title Marian Jurczyk S A Wirtualna Polska Media Wiadomosci z kraju i ze swiata wszystko co wazne WP wiadomosci wp pl pol Procitovano 18 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2021 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 2 sichnya 2021 Arhiv originalu za 8 sichnya 2010 Procitovano 22 bereznya 2016 Jak zginely dzieci Jurczyka mp3 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2021 Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 Wyborcza pl szczecin wyborcza pl Procitovano 18 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 19 grudnya 2020 Procitovano 2 sichnya 2021 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2021 Procitovano 2 sichnya 2021 Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 18 veresnya 2014 Szczecinski rok 1980 Niewygodna historia Komisji Mieszanej Rzeczpospolita pol Procitovano 18 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2021 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 2 sichnya 2021 F Kuznecov Veshatel Literaturnaya gazeta noyabr 1981 Arhiv originalu za 8 lipnya 2016 Procitovano 22 bereznya 2016 Przemyslaw Gasztold Towarzysze z betonu Dogmatyzm w PZPR 1980 1990 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu Warszawa 2019 Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 14 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 2 sichnya 2021 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2022 Procitovano 28 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 3 sichnya 2022 Nakaryakov V N Diversii protiv Polshi Sovetskaya Rossiya 1985 Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2021 Wyborcza pl szczecin wyborcza pl Procitovano 18 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 13 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 13 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 10 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 13 zhovtnya 2013 S d Marian Jurczyk bez odszkodowania za sw lustracj web archive org 12 bereznya 2009 Arhiv originalu za 12 bereznya 2009 Procitovano 18 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2022 Marian Jurczyk Polska odeszla od idealow Sierpnia 80 2013 05 24 u Wayback Machine Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 18 veresnya 2014 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2018 Procitovano 22 bereznya 2016 Nie zyje Marian Jurczyk jeden z czolowych dzialaczy opozycji w PRL TVN24 pol 30 grudnya 2014 Procitovano 18 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano 22 bereznya 2016 Posilannya

Дата публікації:
Топ