Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марі́я Ка́ллас (грец. Μαρία Κάλλας; 2 грудня 1923, Нью-Йорк — 16 вересня 1977, Париж) — грецька оперна співачка (сопрано), одна з найвідоміших оперних співачок ХХ століття. Світову популярність здобула після Другої світової війни.
| Марія Каллас | |
|---|---|
| англ. Maria Callas грец. Μαρία Κάλλας | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Maria Anna Cecilia Sofia Kalogeropoulou[1][2] грец. Μαρία Άννα Καικιλία Σοφία[1][2] |
| Дата народження | 2 грудня 1923 |
| Місце народження | Нью-Йорк, США |
| Дата смерті | 16 вересня 1977 (53 роки) |
| Місце смерті | XVI округ Парижа, Париж, Франція[3] |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Поховання | Егейське море |
| Роки активності | 1939—1962-і |
| Громадянство | Париж, Франція |
| Національність | грекиня |
| Професія | оперна співачка |
| Освіта | Афінська консерваторія і d |
| Вчителі | d |
| Співацький голос | d |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Колективи | Метрополітен-опера, Ла-Скала |
| Заклад | Джульярдська школа |
| Лейбл | EMI |
| Нагороди | |
| www.callas.it | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Марія Каллас народилася 2 грудня 1923 в Нью-Йорку в змішаній греко-американській сім'ї. Ще дитиною дуже розвинула музичний слух, слухаючи грамофонні записи й радіо; займалася фортепіано, потім брала уроки співу. Через бідність у 1936 році сім'я повернулася до Греції, де Каллас почала займатися співом в Афінській консерваторії у Ельвіри де Ідальго, яка дала їй основи бельканто. 3 ранньої юності потужне звучання голосу і трьохоктавний діапазон визначили основне амплуа співачки — найважчі партії італійського репертуару, а також опери Ріхарда Вагнера.
Студенткою дебютувала партією Сантуцци в «Сільській честі» П'єтро Масканьї (1938, Афіни). Під час Другої світової війни і окупації Греції італійськими військами виступала на різних сценах. Після війни звинувачена в тім, що «співала окупантам», у зв'язку з чим Каллас заборонили виступати. Співачка змушена була залишити батьківщину й емігрувати до Італії, де з успіхом виконала партію Джоконди в 1947 році на фестивалі «Арена ді Верона».
Визнання Каллас отримала в 1949 році, упродовж одного тижня втіливши Брунгільду в вагнерівській «Валькірії» і Ельвіру в «Пуританах» Вінченцо Белліні — рівного цьому не було в історії оперного мистецтва першої половини XX ст.: ці партії не тільки дуже важкі, а й діаметрально протилежні за музичним стилем і вокальним завданням. 1951 року Каллас увійшла до трупи міланського театру «Ла Скала», ставши його примадонною: тут вона виконала більшість із 37 партій репертуару. Голос Каллас чудово втілював трагічний пафос беллінієвої Норми, жвавість і дотепність россінієвої Розіни («Севільський цирульник»), скорботу і божевілля героїнь Доніцетті («Лючія ді Ламмермур») і Белліні («Сомнамбула»), гордість трагічних персонажок Верді.
У 1954 року Каллас пройшла курс лікування, щоб знизити вагу. У стилі довгий час наслідувала Одрі Хепберн. Новий образ дозволив втілювати на сцені оперні образи з приголомшливим реалізмом. Того ж року вона вперше з успіхом виступила у США (Чикаго), а за два роки відкрила сезон 1956—1957 в «Метрополітен-опера» виконанням головної партії в «Нормі» Белліні.
1959 року Каллас почала зустрічатись з Аристотелем Онассісом, покинувши чоловіка Баттісто Менегїні. Проте Онассіс ставився до Каллас зневажливо настільки, що цього соромились навіть його друзі. 1968 Каллас дізналась із газет, що Онассіс одружився із Жаклін Кеннеді. Однак і в шлюбі він регулярно бачився з Каллас.
Наприкінці 1950-х років у Каллас виникли серйозні проблеми з голосом, і в 1962 вона залишила сцену. Проте 1965 року вона двічі виступила в «Метрополітен-опера» в партії Тоски: її інтерпретації підтвердили думку про Каллас як про найбільш переконливу і приголомшливу виконавицю цієї ролі. З 1971 року Марія Каллас вела викладацьку роботу в Джульярдській музичній школі (Нью-Йорк). Серед величезної спадщини грамзаписів слід зазначити партії Норми (диригент Серафін, EMI), Анни Болени (диригент Гаваццені, EMI), Медеї (диригент Серафін, EMI), Тоски (диригент Де Сабата, EMI).
Померла Марія Каллас у Парижі 16 вересня 1977 року від інфаркту міокарда. Існує також версія, що інфаркт був тільки ускладненням дерматоміозиту, який теж міг бути основною причиною проблем із голосом.
Примітки
- Німецька національна бібліотека — 1912.
- Encyclopædia Britannica
- DiGaetani J. L. The definitive diva: the life and career of Maria Callas — NC: McFarland & Company, 2021. — P. 193. —
- Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 166. —
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2009. Процитовано 1 грудня 2009.
- [[https://web.archive.org/web/20120309104920/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5622 Архівовано 9 березня 2012 у Wayback Machine.] Названа причина смерти Марии Калласс — 18-12-2010, ana-mpa]
Література
- Наталія Загорська про Дєніса Давидова, Міхаїла Булґакова, Олександра Купріна, Норґейта Тенцинґа, Марію Каллас / Н. Загорська; переклад з російської Л. Кононович. — Київ: Грані-Т, 2008. — 125 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — . —
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марія Каллас |
- Мария Каллас /Мария Калогеропулос [ 9 березня 2010 у Wayback Machine.]
- belcanto.ru [ 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Класична музика.ру [ 4 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Радиопередачи «Мария Каллас» цикла М.Малькова «Из коллекции редких записей» [ 20 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Kallas perenapravlyaye syudi pro inshih lyudej iz cim prizvishem div Kallas prizvishe Mari ya Ka llas grec Maria Kallas 2 grudnya 1923 Nyu Jork 16 veresnya 1977 Parizh grecka operna spivachka soprano odna z najvidomishih opernih spivachok HH stolittya Svitovu populyarnist zdobula pislya Drugoyi svitovoyi vijni Mariya Kallasangl Maria Callas grec Maria KallasOsnovna informaciyaPovne im ya angl Maria Anna Cecilia Sofia Kalogeropoulou 1 2 grec Maria Anna Kaikilia Sofia 1 2 Data narodzhennya 2 grudnya 1923 1923 12 02 Misce narodzhennya Nyu Jork SShAData smerti 16 veresnya 1977 1977 09 16 53 roki Misce smerti XVI okrug Parizha Parizh Franciya 3 Prichina smerti infarkt miokardaPohovannya Egejske moreRoki aktivnosti 1939 1962 iGromadyanstvo Parizh FranciyaNacionalnist grekinyaProfesiya operna spivachkaOsvita Afinska konservatoriya i dVchiteli dSpivackij golos dInstrumenti vokal d Zhanri operaKolektivi Metropoliten opera La SkalaZaklad Dzhulyardska shkolaLejbl EMINagorodiwww callas itCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiBiografiyaMariya Kallas narodilasya 2 grudnya 1923 v Nyu Jorku v zmishanij greko amerikanskij sim yi She ditinoyu duzhe rozvinula muzichnij sluh sluhayuchi gramofonni zapisi j radio zajmalasya fortepiano potim brala uroki spivu Cherez bidnist u 1936 roci sim ya povernulasya do Greciyi de Kallas pochala zajmatisya spivom v Afinskij konservatoriyi u Elviri de Idalgo yaka dala yij osnovi belkanto 3 rannoyi yunosti potuzhne zvuchannya golosu i trohoktavnij diapazon viznachili osnovne amplua spivachki najvazhchi partiyi italijskogo repertuaru a takozh operi Riharda Vagnera Studentkoyu debyutuvala partiyeyu Santucci v Silskij chesti P yetro Maskanyi 1938 Afini Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i okupaciyi Greciyi italijskimi vijskami vistupala na riznih scenah Pislya vijni zvinuvachena v tim sho spivala okupantam u zv yazku z chim Kallas zaboronili vistupati Spivachka zmushena bula zalishiti batkivshinu j emigruvati do Italiyi de z uspihom vikonala partiyu Dzhokondi v 1947 roci na festivali Arena di Verona Viznannya Kallas otrimala v 1949 roci uprodovzh odnogo tizhnya vtilivshi Brungildu v vagnerivskij Valkiriyi i Elviru v Puritanah Vinchenco Bellini rivnogo comu ne bulo v istoriyi opernogo mistectva pershoyi polovini XX st ci partiyi ne tilki duzhe vazhki a j diametralno protilezhni za muzichnim stilem i vokalnim zavdannyam 1951 roku Kallas uvijshla do trupi milanskogo teatru La Skala stavshi jogo primadonnoyu tut vona vikonala bilshist iz 37 partij repertuaru Golos Kallas chudovo vtilyuvav tragichnij pafos belliniyevoyi Normi zhvavist i dotepnist rossiniyevoyi Rozini Sevilskij cirulnik skorbotu i bozhevillya geroyin Donicetti Lyuchiya di Lammermur i Bellini Somnambula gordist tragichnih personazhok Verdi U 1954 roku Kallas projshla kurs likuvannya shob zniziti vagu U stili dovgij chas nasliduvala Odri Hepbern Novij obraz dozvoliv vtilyuvati na sceni operni obrazi z prigolomshlivim realizmom Togo zh roku vona vpershe z uspihom vistupila u SShA Chikago a za dva roki vidkrila sezon 1956 1957 v Metropoliten opera vikonannyam golovnoyi partiyi v Normi Bellini 1959 roku Kallas pochala zustrichatis z Aristotelem Onassisom pokinuvshi cholovika Battisto Menegyini Prote Onassis stavivsya do Kallas znevazhlivo nastilki sho cogo soromilis navit jogo druzi 1968 Kallas diznalas iz gazet sho Onassis odruzhivsya iz Zhaklin Kennedi Odnak i v shlyubi vin regulyarno bachivsya z Kallas Naprikinci 1950 h rokiv u Kallas vinikli serjozni problemi z golosom i v 1962 vona zalishila scenu Prote 1965 roku vona dvichi vistupila v Metropoliten opera v partiyi Toski yiyi interpretaciyi pidtverdili dumku pro Kallas yak pro najbilsh perekonlivu i prigolomshlivu vikonavicyu ciyeyi roli Z 1971 roku Mariya Kallas vela vikladacku robotu v Dzhulyardskij muzichnij shkoli Nyu Jork Sered velicheznoyi spadshini gramzapisiv slid zaznachiti partiyi Normi dirigent Serafin EMI Anni Boleni dirigent Gavacceni EMI Medeyi dirigent Serafin EMI Toski dirigent De Sabata EMI Pomerla Mariya Kallas u Parizhi 16 veresnya 1977 roku vid infarktu miokarda Isnuye takozh versiya sho infarkt buv tilki uskladnennyam dermatomiozitu yakij tezh mig buti osnovnoyu prichinoyu problem iz golosom PrimitkiNimecka nacionalna biblioteka 1912 d Track Q27302 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 DiGaetani J L The definitive diva the life and career of Maria Callas NC McFarland amp Company 2021 P 193 ISBN 978 1 4766 4340 3 d Track Q6245338d Track Q1454d Track Q3303647 Bauer P Deux siecles d histoire au Pere Lachaise Versailles 2006 P 166 ISBN 978 2 914611 48 0 d Track Q13413524d Track Q621d Track Q13413419 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2009 Procitovano 1 grudnya 2009 https web archive org web 20120309104920 http web ana mpa gr anarussian articleview1 php id 5622 Arhivovano9 bereznya 2012 u Wayback Machine Nazvana prichina smerti Marii Kallass 18 12 2010 ana mpa LiteraturaNataliya Zagorska pro Dyenisa Davidova Mihayila Bulgakova Oleksandra Kuprina Norgejta Tencinga Mariyu Kallas N Zagorska pereklad z rosijskoyi L Kononovich Kiyiv Grani T 2008 125 s Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 77 3 ISBN 978 966 4651 73 5PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mariya Kallas Mariya Kallas Mariya Kalogeropulos 9 bereznya 2010 u Wayback Machine belcanto ru 25 lyutogo 2010 u Wayback Machine Klasichna muzika ru 4 grudnya 2009 u Wayback Machine Radioperedachi Mariya Kallas cikla M Malkova Iz kollekcii redkih zapisej 20 lyutogo 2019 u Wayback Machine ros