Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільям Максвелл Евартс Перкінс (англ. William Maxwell Evarts Perkins, 20 вересня 1884, Нью-Йорк — 17 червень 1947 Стемфорд) — американський літературний редактор, відомий своєю співпрацею з такими класиками американської літератури, як Ернест Гемінґвей, Френсіс Скотт Фіцджеральд та Томас Вулф.
| Максвелл Перкінс | |
|---|---|
| англ. William Maxwell Evarts Perkins | |
 | |
| Народився | 20 вересня 1884[2][4] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер | 17 червня 1947[1][2] (62 роки) або 21 червня 1947[4] (62 роки) Стемфорд ·плеврит |
| Країна |  США |
| Діяльність | видавець, літературний редактор, прозаїк-романіст |
| Alma mater | Гарвардський університет і Гарвардський коледж |
| Знання мов | англійська[1] |
| Заклад | Charles Scribner's Sons |
| Батько | d[5] |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d |
| Діти | d[5] |
| |
Біографія
Вільям Максвелл Перкінс народився 20 вересня 1884 року в Нью-Йорку в родині адвоката Едварда Кліффорда Перкінса та Елізабет Перкінс (в дівоцтві Евартс) — дочки Вільяма Максвелла Евартса. Його дитинство пройшло в Плейнфілді, штат Нью-Джерсі. Маквелл навчався в Школі Святого Павла в Конкорді, штат Нью-Гемпшир. 1907 року він закінчив , де вивчав економіку. У коледжі Максвелл відвідував також класи професора літератури Чарлза Таунсенда Коупленда. Знання, здбуті в Коупленда дуже прислужилися Перкінсу в його майбутній кар'єрі.
Після закінчення навчання Максвелл працював репортером в газеті The New York Times, а 1910 року пішов у видавництво Charles Scribner's Sons на посаду книжкового редактора. У той час це видавництво було відомим завдяки гучним іменам таких письменників, як Джон Голсуорсі, Генрі Джеймс та Едіт Вортон.
На відміну від більшості редакторів, Перкінс хотів публікувати насамперед молодих письменників, так 1919 року він робить свою першу знахідку в особі Френсіса Скотта Фіцджеральда. Перша книга Фіцджеральда «Романтичний егоїст» нікому в видавництві крім Макса Перкінса не сподобалася, проте Перкінс активно допомагав у роботі над романом, тож врешті книга таки була прийнята. Публікація книги Фіцджеральда «По цей бік раю» ознаменувала появу цілої плеяди нових письменників, що стало можливим зокрема і завдяки зусиллям Перкінса. Розпуста і алкоголізм Фіцджеральда напружували його відносини з Перкінсом, однак до кінця короткого життя Фіцджеральда вони залишалися друзями. Почасти це простежується в романі «Великий Гетсбі», який виграв від редакційної політики Перкінса. Перкінс був редактором усіх книг Фіцджеральда, опублікованих за життя письменника, велике літературознавче значення має листування, яке вони вели протягом 21 року.
1926 року Перкінс через Фіцджеральда познайомився з Ернестом Гемінґвеєм, який публікує у видавництві свій перший великий роман «І сонце сходить». Макс Перкінс довгий час захищав інтереси Гемінґвея у видавництві від закидів у профанації і лише публікація бестселера «Прощавай, зброє!» змусила критиків у видавництві замовкнути.
Найбільшим професійним завданням, з яким зіткнувся Перкінс протягом своєї кар'єри, було виховання художньої дисципліни у Томаса Вулфа. Вулф писав дуже багато і був буквально прив'язаний до кожного свого слова на папері. Під час спільної роботи Вулфа і Перкінса над «Поглянь на дім свій, янголе» Перкінс змусив Вулфа скоротити текст на 90 000 слів. Наступний роман «Про час і про ріку» був результатом дворічної «боротьби» Вулфа і Перкінса: Вулф писав так багато, що часом втрачав лінію оповіді, тому Перкінс постійно обмежував автора, намагаючись утримати розмір роману в певних рамках. Спочатку Вулф був вдячний Перкінсу за наставництво, але пізніше його стала дратувати поширена думка, ніби своїм успіхом він зобов'язаний редакторові. Після численних сварок з Перкінсом Вулф залишив видавництво, проте вони залишалися друзями аж до неочікуваної смерті Вулфа в 1938 році.
Хоча Перкінс відомий насамперед завдяки Фіцджеральду, Гемінґвею і Вулфу, він працював із багатьма письменниками. Так за рекомендацією і за допомогою Фіцджеральда він взяв участь у відборі, редагуванні і публікації оповідань , який не надто серйозно ставився до власної літературної творчості.
Перкінс був першим, хто публікував та Ерскіна Колдвелла. Поради Перкінса допомогли з її повістю «Оленя». Перкінс відмовляв від автобіографічного роману, над яким той довго працював, на користь більшої художності, внаслідок чого був написаний роман «Відтепер і на віки вічні». 1947 року за підтримки Перкінса змогла укласти контракт з видавництвом на друк «Miss MacIntosh, My Darling» на основі сорокасторінкового начерку.
Перкінс завжди шукав і заохочував талановитих письменників, що в той час було доволі нетиповим для редакторів. Окрім того він був відомий серед колег трепетним ставленням до книг. Про нього говорили, що хоча Перкінс і не претендував на роль письменника, він часто бачив краще за самого автора, в який бік має йти оповідь.
.
Перкінс помер 17 червня 1947 року в Стемфорді, штат Коннектикут, від пневмонії. Повість «Старий і море», видану 1952 року, Ернест Гемінґвей присвятив пам'яті Максвелла Перкінса .
Літературознавець Метью Брукколі (Matthew Bruccoli) назвав Перкінса найвідомішим літературним редактором американської літератури.
У кіно
- У фільмі «Крос-Крік» показано ділові відносини між письменницею-початківицею та Максом Перкінсом, роль якого виконав Малкольм Макдавелл.
- У біографічній драмі 2016 року «Геній» показано роки співпраці Перкінса з Томасом Вулфом.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Gale R. L. Perkins, Maxwell E. (20 September 1884–17 June 1947), editor // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1602641
- Find a Grave — 1996.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Maxwell, 2004, с. xxvii.
- Bruccoli, Matthew (2004). The Sons of Maxwell Perkins: Letters of F. Scott Fitzgerald, Ernest Hemingway, Thomas Wolfe, and Their Editor. Columbia SC: University of South Carolina Press. с. xvii. ISBN .
"Maxwell Perkins (1884–1947) is the only literary editor of whom students of American literature and most of their teachers have heard" ("Перкінс – єдиний літературний редактор, про якого чули учні на уроках американської літератури, а також більшість їхніх вчителів".
Література
- Biography, Max Perkins: Editor of Genius (1978), written by A. Scott Berg.
- Perkins' editorial papers are in the Charles Scribner's Sons collection at Princeton University.
- Profile by Malcolm Cowley, "Unshaken Friend, " The New Yorker (April 1 and edition of 8 Aprils, 1944).
- Ernest Hemingway and Carlos Baker. Ernest Hemingway, Selected Letters, 1917—1961. This book provides insight into Perkins' life through the eyes of Hemingway.
- Perkins' correspondence with F. Scott Fitzgerald is collected in Dear Scott, Dear Max: The Fitzgerald-Perkins Correspondence, ed. John Kuehl and Jackson Bryer (1991). A similar book regarding Perkins' relationship with Hemingway is The Only Thing That Counts, ed. Matthew J. Bruccoli and Robert W. Trogdon.
- A third book of Perkins' letters is also in print: Editor to Author: The Letters of Maxwell E. Perkins, edited by John Hall Whelock.
- Father to Daughter: The Family Letters of Maxwell Perkins, letters written by Perkins to his wife and five daughters, collected and edited by his granddaughters. Andrews Mcmeel Publishers (October 1995).
- As Ever Yours: The Letters of Max Perkins and Elizabeth Lemmon, edited by Rodger L. Tarr.
- «William Maxwell Evarts Perkins.» Encyclopedia of World Biography, 2nd ed. 17 Vols. Gale Research, 1998. Reproduced in Biography Resource Center. Farmington Hills, Michigan: Thomson Gale. 1999
Посилання
- Archibald Cox, Conscience of a Nation [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- «The return of a man called Perkins» [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.], John Walsh, The Independent, August 5, 2010
- Snapdragon Inn, former home of Maxwell Perkins in Windsor, Vermont [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- (англ.). Процитовано 11 серпня 2018.
- John Walsh (5 серпня 2010). . www.independent.co.uk (англ.). Independent. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 11 серпня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilyam Maksvell Evarts Perkins angl William Maxwell Evarts Perkins 20 veresnya 1884 Nyu Jork 17 cherven 1947 Stemford amerikanskij literaturnij redaktor vidomij svoyeyu spivpraceyu z takimi klasikami amerikanskoyi literaturi yak Ernest Gemingvej Frensis Skott Ficdzherald ta Tomas Vulf Maksvell Perkinsangl William Maxwell Evarts PerkinsNarodivsya20 veresnya 1884 1884 09 20 2 4 Nyu Jork Nyu Jork SShAPomer17 chervnya 1947 1947 06 17 1 2 62 roki abo 21 chervnya 1947 1947 06 21 4 62 roki Stemford plevritKrayina SShADiyalnistvidavec literaturnij redaktor prozayik romanistAlma materGarvardskij universitet i Garvardskij koledzhZnannya movanglijska 1 ZakladCharles Scribner s SonsBatkod 5 MatidBrati sestridDitid 5 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Perkins BiografiyaBudinok vidavnictva Charles Scribner s Sons Vilyam Maksvell Perkins narodivsya 20 veresnya 1884 roku v Nyu Jorku v rodini advokata Edvarda Klifforda Perkinsa ta Elizabet Perkins v divoctvi Evarts dochki Vilyama Maksvella Evartsa Jogo ditinstvo projshlo v Plejnfildi shtat Nyu Dzhersi Makvell navchavsya v Shkoli Svyatogo Pavla v Konkordi shtat Nyu Gempshir 1907 roku vin zakinchiv de vivchav ekonomiku U koledzhi Maksvell vidviduvav takozh klasi profesora literaturi Charlza Taunsenda Kouplenda Znannya zdbuti v Kouplenda duzhe prisluzhilisya Perkinsu v jogo majbutnij kar yeri Pislya zakinchennya navchannya Maksvell pracyuvav reporterom v gazeti The New York Times a 1910 roku pishov u vidavnictvo Charles Scribner s Sons na posadu knizhkovogo redaktora U toj chas ce vidavnictvo bulo vidomim zavdyaki guchnim imenam takih pismennikiv yak Dzhon Golsuorsi Genri Dzhejms ta Edit Vorton Na vidminu vid bilshosti redaktoriv Perkins hotiv publikuvati nasampered molodih pismennikiv tak 1919 roku vin robit svoyu pershu znahidku v osobi Frensisa Skotta Ficdzheralda Persha kniga Ficdzheralda Romantichnij egoyist nikomu v vidavnictvi krim Maksa Perkinsa ne spodobalasya prote Perkins aktivno dopomagav u roboti nad romanom tozh vreshti kniga taki bula prijnyata Publikaciya knigi Ficdzheralda Po cej bik rayu oznamenuvala poyavu ciloyi pleyadi novih pismennikiv sho stalo mozhlivim zokrema i zavdyaki zusillyam Perkinsa Rozpusta i alkogolizm Ficdzheralda napruzhuvali jogo vidnosini z Perkinsom odnak do kincya korotkogo zhittya Ficdzheralda voni zalishalisya druzyami Pochasti ce prostezhuyetsya v romani Velikij Getsbi yakij vigrav vid redakcijnoyi politiki Perkinsa Perkins buv redaktorom usih knig Ficdzheralda opublikovanih za zhittya pismennika velike literaturoznavche znachennya maye listuvannya yake voni veli protyagom 21 roku 1926 roku Perkins cherez Ficdzheralda poznajomivsya z Ernestom Gemingveyem yakij publikuye u vidavnictvi svij pershij velikij roman I sonce shodit Maks Perkins dovgij chas zahishav interesi Gemingveya u vidavnictvi vid zakidiv u profanaciyi i lishe publikaciya bestselera Proshavaj zbroye zmusila kritikiv u vidavnictvi zamovknuti Najbilshim profesijnim zavdannyam z yakim zitknuvsya Perkins protyagom svoyeyi kar yeri bulo vihovannya hudozhnoyi disciplini u Tomasa Vulfa Vulf pisav duzhe bagato i buv bukvalno priv yazanij do kozhnogo svogo slova na paperi Pid chas spilnoyi roboti Vulfa i Perkinsa nad Poglyan na dim svij yangole Perkins zmusiv Vulfa skorotiti tekst na 90 000 sliv Nastupnij roman Pro chas i pro riku buv rezultatom dvorichnoyi borotbi Vulfa i Perkinsa Vulf pisav tak bagato sho chasom vtrachav liniyu opovidi tomu Perkins postijno obmezhuvav avtora namagayuchis utrimati rozmir romanu v pevnih ramkah Spochatku Vulf buv vdyachnij Perkinsu za nastavnictvo ale piznishe jogo stala dratuvati poshirena dumka nibi svoyim uspihom vin zobov yazanij redaktorovi Pislya chislennih svarok z Perkinsom Vulf zalishiv vidavnictvo prote voni zalishalisya druzyami azh do neochikuvanoyi smerti Vulfa v 1938 roci Hocha Perkins vidomij nasampered zavdyaki Ficdzheraldu Gemingveyu i Vulfu vin pracyuvav iz bagatma pismennikami Tak za rekomendaciyeyu i za dopomogoyu Ficdzheralda vin vzyav uchast u vidbori redaguvanni i publikaciyi opovidan yakij ne nadto serjozno stavivsya do vlasnoyi literaturnoyi tvorchosti Perkins buv pershim hto publikuvav ta Erskina Koldvella Poradi Perkinsa dopomogli z yiyi povistyu Olenya Perkins vidmovlyav vid avtobiografichnogo romanu nad yakim toj dovgo pracyuvav na korist bilshoyi hudozhnosti vnaslidok chogo buv napisanij roman Vidteper i na viki vichni 1947 roku za pidtrimki Perkinsa zmogla uklasti kontrakt z vidavnictvom na druk Miss MacIntosh My Darling na osnovi sorokastorinkovogo nacherku Perkins zavzhdi shukav i zaohochuvav talanovitih pismennikiv sho v toj chas bulo dovoli netipovim dlya redaktoriv Okrim togo vin buv vidomij sered koleg trepetnim stavlennyam do knig Pro nogo govorili sho hocha Perkins i ne pretenduvav na rol pismennika vin chasto bachiv krashe za samogo avtora v yakij bik maye jti opovid Budinok v Nyu Kanaan shtat Konnektikut v yakomu rodina Perkinsiv prozhivala vid 1925 do 1949 roku Nini budinok zanesenij do nacionalnogo reyestru istorichnih misc Perkins pomer 17 chervnya 1947 roku v Stemfordi shtat Konnektikut vid pnevmoniyi Povist Starij i more vidanu 1952 roku Ernest Gemingvej prisvyativ pam yati Maksvella Perkinsa Literaturoznavec Metyu Brukkoli Matthew Bruccoli nazvav Perkinsa najvidomishim literaturnim redaktorom amerikanskoyi literaturi U kinoU filmi Kros Krik pokazano dilovi vidnosini mizh pismenniceyu pochatkiviceyu ta Maksom Perkinsom rol yakogo vikonav Malkolm Makdavell U biografichnij drami 2016 roku Genij pokazano roki spivpraci Perkinsa z Tomasom Vulfom PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gale R L Perkins Maxwell E 20 September 1884 17 June 1947 editor American National Biography Online S Ware New York Oxford University Press 2017 ISSN 1470 6229 doi 10 1093 ANB 9780198606697 ARTICLE 1602641 d Track Q16983137d Track Q103874928d Track Q20824348 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Maxwell 2004 s xxvii Bruccoli Matthew 2004 The Sons of Maxwell Perkins Letters of F Scott Fitzgerald Ernest Hemingway Thomas Wolfe and Their Editor Columbia SC University of South Carolina Press s xvii ISBN 978 0 224 61721 5 Maxwell Perkins 1884 1947 is the only literary editor of whom students of American literature and most of their teachers have heard Perkins yedinij literaturnij redaktor pro yakogo chuli uchni na urokah amerikanskoyi literaturi a takozh bilshist yihnih vchiteliv LiteraturaBiography Max Perkins Editor of Genius 1978 written by A Scott Berg Perkins editorial papers are in the Charles Scribner s Sons collection at Princeton University Profile by Malcolm Cowley Unshaken Friend The New Yorker April 1 and edition of 8 Aprils 1944 Ernest Hemingway and Carlos Baker Ernest Hemingway Selected Letters 1917 1961 This book provides insight into Perkins life through the eyes of Hemingway Perkins correspondence with F Scott Fitzgerald is collected in Dear Scott Dear Max The Fitzgerald Perkins Correspondence ed John Kuehl and Jackson Bryer 1991 A similar book regarding Perkins relationship with Hemingway is The Only Thing That Counts ed Matthew J Bruccoli and Robert W Trogdon A third book of Perkins letters is also in print Editor to Author The Letters of Maxwell E Perkins edited by John Hall Whelock Father to Daughter The Family Letters of Maxwell Perkins letters written by Perkins to his wife and five daughters collected and edited by his granddaughters Andrews Mcmeel Publishers October 1995 As Ever Yours The Letters of Max Perkins and Elizabeth Lemmon edited by Rodger L Tarr William Maxwell Evarts Perkins Encyclopedia of World Biography 2nd ed 17 Vols Gale Research 1998 Reproduced in Biography Resource Center Farmington Hills Michigan Thomson Gale 1999PosilannyaArchibald Cox Conscience of a Nation 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine The return of a man called Perkins 15 veresnya 2017 u Wayback Machine John Walsh The Independent August 5 2010 Snapdragon Inn former home of Maxwell Perkins in Windsor Vermont 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl Procitovano 11 serpnya 2018 John Walsh 5 serpnya 2010 www independent co uk angl Independent Arhiv originalu za 15 veresnya 2017 Procitovano 11 serpnya 2018