Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Майдан Свободи — центральний майдан міста Харкова, займає шосте місце за величиною у Європі та дванадцяте у світі
| Майдан Свободи Харків | |
|---|---|
 Західна частина майдану | |
| Район | Шевченківський |
| Колишні назви | |
| Ветеринарна площа, площа Дзержинського, | |
| радянського періоду (українською) | майдан Дзержинського |
| радянського періоду (російською) | площадь Дзержинского |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 690-750 м |
| Координати | 50°00′23″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 50.00639° пн. ш. 36.23111° сх. д.Координати: 50°00′23″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 50.00639° пн. ш. 36.23111° сх. д. |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Держпром, Університет |
| Автобуси | 20е/т, 33е, 76е, 77е, 119е, 215т, 217е/т, 234е, 244е/т, 245е, 256т, 270е, 285е, 287е, 288е, 293е |
| Трамваї | 12 |
| Тролейбуси | 2, 18 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | обласний палац дитячої й юнацької творчості, головний корпус ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Держпром, північний корпус ХНУ ім. В.Н. Каразіна, готель «Харків», колишній будинок проєктів, Будинок рад (ХОДА) |
| Архітектурні пам'ятки | Держпром |
| Пам'ятники | пам'ятник Харківським студбатівцям |
| Державні установи | Харківська обласна рада, ХОДА, Харківська міська рада, почесне консульство Австрійської республіки, Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти, Господарський суд Харківської області, Харківський окружний адміністративний суд |
| Навчальні заклади | ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ХІБМ, науковий фізико-технологічний центр МОН України та НАН України, спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з тенісу, тенісний клуб «Унікорт» |
| Заклади культури | Х обласний палац дитячої та юнацької творчості, Британська Рада в Харкові |
| Забудова | багатоповерхова |
| Парки | Сад ім. Т.Г. Шевченка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Майдан Свободи у Вікісховищі | |
З моменту формування — Ветеринарна площа (до 1925), від чіткого оформлення (планування — 1923—1925, мощення — 1930—1931) до 1942 року мав назву майдан Дзержинського. У 1942 році, під час першої окупації Харкова нацистами, мав назву — майдан Німецької армії (нім. Platz der Wehrmacht). Під час другої окупації Харкова нацистами — з кінця березня 1943 до 23 серпня 1943 він був майданом Лейбштандарте СС (нім. Platz der Leibstandarte SS), названим на честь 1-ї дивізії Лейбштандарте СС «Адольф Гітлер», яка захопила місто. З 1943 і по 1991 роки знову називався майданом Дзержинського. У 1991 році майдан отримав сучасну назву — майдан Свободи.
Характеристики майдану
- Довжина — від 960 до 750 метрів;
- Ширина прямокутної частини — від 96 до 125 метрів;
- Діаметр круглої частини — 350 метрів;
- Площа — 11,9 гектарів;
- Різниця висот уздовж майдану — понад 11 метрів (від вищої точки на Сумській вулиці до найнижчою — біля Держпрому);
- Майдан має форму реторти, поверненої горлом до Сумської вулиці;
- Вісь круглої частини майдану проходить через вісь симетрії будівлі Держпрому і під кутом 20 градусів до осі прямокутної частини;
- Прямокутна частина майдану вимощена бруківкою і виходить на Сумську вулицю, кругла — на проспект Науки;
- Під майданом дві станції метро — «Університет» Салтівської лінії і «Держпром» Олексіївської лінії.
Історія
Територія, розташована на північний схід від Сумської вулиці, в XIX — на початку XX століття належала університету. На ній розміщувалися клініки та навчальні корпуси факультету, за якими лежали пустирі, що перепиналися ярами, зокрема (засипаний в 1930-х роках).
До революції місце теперішньої частково займала невелика вимощена Ветеринарна площа, названа так через двоповерхову будівлю Ветеринарного інституту. По суті це був пустир.
Окрім інституту, на Ветеринарну площу виходили будівлі хірургічного корпусу інституту.
У 1924 році, враховуючи ріст столиці УРСР, архітектором В. К. Троценком була розроблена попередня схема цього району Харкова, пізніше названого Задержпром'ям.
За планом були розбиті квартали у вигляді концентричних кілець: 1, 2, 3 і 4-та Кільцеві вулиці, що нині відповідно проспект Незалежності, Чичибабіна, Данилевського, Культури; розділені радіальними вулицями: 1, 2, 3 і 4-ю Радіальними, нині Юри Зойфера, Ромена Ролана, проспект Науки та Літературна. Радіальними були також Клочківський узвіз та вулиця Трінклера. Пробивання декількох радіальних вулиць за планом Троценка не було реалізоване: тих, що йдуть через сад Шевченка (там їх замінили алеї, зокрема Університетська алея), а Літературна вулиця виявилася відрізаною від майдану.
У 1925 за ініціативою Дзержинського було дозволено спорудити Будинок Державної промисловості. Для нього відвели три суміжні квартали на внутрішньому кільці. Це поклало початок формуванню нового району з майданом в центрі, який відмежувався Держпромом. Щоб відкрити вид на «перший радянський хмарочос» з боку Сумської вулиці, потрібно було значно зрізати землю та зачистити від малоповерхової забудови велику ділянку.
Один з найбільших у світі майданів вийшов незвичної форми у вигляді хімічної реторти. Прагнення надати майдану чіткішої конфігурації призвели до його просторового розчленування на прямокутну частину, яка слугує головним міським форумом, та круглу, в центрі якої до війни була величезна клумба, а потім на її місці було споруджено (1965).
Суперечки про форму майдану та межі його частин велися до 1920-х років. Планувалося навіть розділити майдан на двоє, а між ними від саду Шевченка до майбутнього побудувати монументальну будівлю, яка продовжувала б вулицю Трінклера. Від цього плану відмовилися, але архітектурно підкреслили різницю між частинами майдану, встановивши пам'ятник Леніну на межі двох частин у 1963.
Пам'ятник В. І. Леніну був відкритий 5 листопада 1963 року. Загальна його висота — 20,2 м, висота бронзової скульптури Леніна — 8,5 м. П'єдестал виконаний із червоного граніту. На постаменті висічені тематичні рельєфи, що зображують групу революціонерів, які йдуть під червоним прапором на бій за радянську владу, і групу трудівників країни — будівельників комуністичного суспільства. Автори проєкту пам'ятника — скульптори М. Вронський, А. Олійник, архітектор О. Сидоренко. Пам'ятник було демонтовано 28 вересня 2014 року під час мітингу. Відповідне рішення обласної державної адміністрації № 517 датоване тим же числом.
У 1990-х цю площу часто називали площею Незалежності. Але насправді вона ніколи не носила цю назву.
У 2019 році почалась реконструкція Круглого скверу, який розташований у північно-західній частині майдану. Планується реконструювати всі доріжки, встановити лавки, оновити освітлення, висадити дерева, а також встановити сухий фонтан. Завершення робіт очікується до дня міста 23 серпня 2019 року.
Під час російського вторгнення в Україну 1 березня 2022 року майдан зазнав атаки російськими ракетами «Калібр». Внаслідок вибуху буди значно пошкоджені будівля Харківської ОДА та прилеглі будівлі.
Історичні споруди, що виходять на майдан
- Держпром. Унікальний пам'ятник радянського конструктивізму, побудовано у 1926—1928 роках.
- Головний корпус Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, колишній Будинок Проєктів — побудований в 1930—1933 роках у стилі конструктивізму з монолітного залізобетону з дерев'яними перекриттями за проєктом Сергія Серафімова та Марії Зандберг-Серафімовой. Цей проєкт під назвою «Наздогнати та…» перегнати переміг на всесоюзному конкурсі 5 лютого 1930 р. Під час війни будівля сильно постраждала і була перебудована за проєктом В. Костенка, О. Касьянова, В. Ліпкіна та ін. в 1953—1963 рр. У результаті такої перебудови будівля повністю залишилася у своїй стилістиці. У 1950 році будівля була передана університету, її було урочисто відкрито після відбудови 7 вересня 1963 року. Площа приміщень — 61 тис. кв. м.
- Північний корпус Харківського національного університета імені В. Н. Каразіна, колишній Будинок Кооперації — третя будівля задуманого конструктивістського ансамблю площі. Будівництво розпочато у 1929 р. Спочатку тут планувалося розмістити Будинок Уряду УРСР, потім воно було віддано Управлінню сільського господарства. У 1934 році недобудовану будівлю було передано Військово-господарської академії, згодом — Військова інженерна радіотехнічна академія ім. Говорова. У 2005 році будинок було передано ХНУ ім. Каразіна.
- Готель «Харків» (колишній готель «Інтернаціонал», побудований у стилі конструктивізму архітектором Яновицьким у 1932—1936 роках, після війни відновлено за проєктом того ж автора з елементами сталінського ампіру.
- Будинок рад, типовий зразок післявоєнного сталінського «неоренесансу», колишній Харківський Обком КПУ. Побудований у 1954 році на місці зруйнованої під час війни будівлі Центрального Комітету КП(б)У, архітектори В. М. Орєхов та В. П. Костенко. У будівлі розташовані підрозділи Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної ради та Харківської міської ради.
- Будівля ветеринарного інституту, з 1960 новий Палац піонерів.
- Пам'ятник Каразіну, засновнику ХНУ ім. Каразіна. Відлитий за скульптурою І. І. Андреолетті. Відкрито влітку 1907 року на Сумській межі Університетського саду. У лютому 1934, у зв'язку з будівництвом на тому ж місці пам'ятника Шевченку, Каразіна перенесли на Університетську вулицю; в 2004 перенесено до центрального входу до університету.
Колишні
- Пам'ятник Леніну в центральні площі. Загальна висота 20,2 м, висота скульптури 8,5 м. Проєкт скульпторів Веронського, Олійника. Відкритий у 1963 році. 28 вересня 2014 року був демонтований великим скупченням людей.
- Будівля хімічного факультету Харківського Університету, яка була розташовано на місці сучасного входу до станції метро Держпром. Будівля була збудовано за проєктом архітектора В. В. Величка у 1911—1914 роках. Під час Другої світової війни будівля була зруйнована, та згодом демонтована.
Інші відомості
У липні 2009 року було розпочато перший капітальний ремонт пам'ятника В. І. Леніну:
- реставрація гранітних блоків (481 шт), розшивання і заповнення швів, поліровка поверхні;
- реставрація сходів (325 шт);
- очищення металевого постаменту.
В серпні, напередодні Дня міста, капітальний ремонт пам'ятника В. І. Леніну було завершено. На ремонт пам'ятника з міського бюджету було виділено 296 тис. грн.
28 вересня 2014 року Пам'ятник Леніну як один з пам'ятників тоталітаризму був демонтований активістами патріотичних сил.
Галерея
 |  |  |
 |  | |
 |  |  |
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майдан Свободи (Харків) |
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Лариса Нарижна (18 квітня 2019). . MediaPort. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
- . TVN24 (пол.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
- Головному корпусу Каразінського університету — 60 років | Каразінський університет. karazin.ua. Процитовано 7 вересня 2023.
- . www.mediaport.ua (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
- . www.oblrada.kharkov.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
- . the-past.inf.ua. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 25 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 16 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2022.
 | Це незавершена стаття про Харків. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Majdan Svobodi Majdan Svobodi centralnij majdan mista Harkova zajmaye shoste misce za velichinoyu u Yevropi ta dvanadcyate u svitiMajdan Svobodi HarkivZahidna chastina majdanuZahidna chastina majdanuRajon ShevchenkivskijKolishni nazviVeterinarna plosha plosha Dzerzhinskogo radyanskogo periodu ukrayinskoyu majdan Dzerzhinskogoradyanskogo periodu rosijskoyu ploshad DzerzhinskogoZagalni vidomostiProtyazhnist 690 750 mKoordinati 50 00 23 pn sh 36 13 52 sh d 50 00639 pn sh 36 23111 sh d 50 00639 36 23111 Koordinati 50 00 23 pn sh 36 13 52 sh d 50 00639 pn sh 36 23111 sh d 50 00639 36 23111TransportNajblizhchi stanciyi metro Derzhprom UniversitetAvtobusi 20e t 33e 76e 77e 119e 215t 217e t 234e 244e t 245e 256t 270e 285e 287e 288e 293eTramvayi 12Trolejbusi 2 18Budivli pam yatki infrastrukturaBudivli oblasnij palac dityachoyi j yunackoyi tvorchosti golovnij korpus HNU im V N Karazina Derzhprom pivnichnij korpus HNU im V N Karazina gotel Harkiv kolishnij budinok proyektiv Budinok rad HODA Arhitekturni pam yatki DerzhpromPam yatniki pam yatnik Harkivskim studbativcyamDerzhavni ustanovi Harkivska oblasna rada HODA Harkivska miska rada pochesne konsulstvo Avstrijskoyi respubliki Harkivskij regionalnij centr ocinyuvannya yakosti osviti Gospodarskij sud Harkivskoyi oblasti Harkivskij okruzhnij administrativnij sudNavchalni zakladi HNU im V N Karazina HIBM naukovij fiziko tehnologichnij centr MON Ukrayini ta NAN Ukrayini specializovana dityacho yunacka shkola olimpijskogo rezervu z tenisu tenisnij klub Unikort Zakladi kulturi H oblasnij palac dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Britanska Rada v HarkoviZabudova bagatopoverhovaParki Sad im T G ShevchenkaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Majdan Svobodi u Vikishovishi Z momentu formuvannya Veterinarna plosha do 1925 vid chitkogo oformlennya planuvannya 1923 1925 moshennya 1930 1931 do 1942 roku mav nazvu majdan Dzerzhinskogo U 1942 roci pid chas pershoyi okupaciyi Harkova nacistami mav nazvu majdan Nimeckoyi armiyi nim Platz der Wehrmacht Pid chas drugoyi okupaciyi Harkova nacistami z kincya bereznya 1943 do 23 serpnya 1943 vin buv majdanom Lejbshtandarte SS nim Platz der Leibstandarte SS nazvanim na chest 1 yi diviziyi Lejbshtandarte SS Adolf Gitler yaka zahopila misto Z 1943 i po 1991 roki znovu nazivavsya majdanom Dzerzhinskogo U 1991 roci majdan otrimav suchasnu nazvu majdan Svobodi Harakteristiki majdanuDovzhina vid 960 do 750 metriv Shirina pryamokutnoyi chastini vid 96 do 125 metriv Diametr krugloyi chastini 350 metriv Plosha 11 9 gektariv Riznicya visot uzdovzh majdanu ponad 11 metriv vid vishoyi tochki na Sumskij vulici do najnizhchoyu bilya Derzhpromu Majdan maye formu retorti povernenoyi gorlom do Sumskoyi vulici Vis krugloyi chastini majdanu prohodit cherez vis simetriyi budivli Derzhpromu i pid kutom 20 gradusiv do osi pryamokutnoyi chastini Pryamokutna chastina majdanu vimoshena brukivkoyu i vihodit na Sumsku vulicyu krugla na prospekt Nauki Pid majdanom dvi stanciyi metro Universitet Saltivskoyi liniyi i Derzhprom Oleksiyivskoyi liniyi IstoriyaTeritoriya roztashovana na pivnichnij shid vid Sumskoyi vulici v XIX na pochatku XX stolittya nalezhala universitetu Na nij rozmishuvalisya kliniki ta navchalni korpusi fakultetu za yakimi lezhali pustiri sho perepinalisya yarami zokrema zasipanij v 1930 h rokah Do revolyuciyi misce teperishnoyi chastkovo zajmala nevelika vimoshena Veterinarna plosha nazvana tak cherez dvopoverhovu budivlyu Veterinarnogo institutu Po suti ce buv pustir Okrim institutu na Veterinarnu ploshu vihodili budivli hirurgichnogo korpusu institutu U 1924 roci vrahovuyuchi rist stolici URSR arhitektorom V K Trocenkom bula rozroblena poperednya shema cogo rajonu Harkova piznishe nazvanogo Zaderzhprom yam Za planom buli rozbiti kvartali u viglyadi koncentrichnih kilec 1 2 3 i 4 ta Kilcevi vulici sho nini vidpovidno prospekt Nezalezhnosti Chichibabina Danilevskogo Kulturi rozdileni radialnimi vulicyami 1 2 3 i 4 yu Radialnimi nini Yuri Zojfera Romena Rolana prospekt Nauki ta Literaturna Radialnimi buli takozh Klochkivskij uzviz ta vulicya Trinklera Probivannya dekilkoh radialnih vulic za planom Trocenka ne bulo realizovane tih sho jdut cherez sad Shevchenka tam yih zaminili aleyi zokrema Universitetska aleya a Literaturna vulicya viyavilasya vidrizanoyu vid majdanu U 1925 za iniciativoyu Dzerzhinskogo bulo dozvoleno sporuditi Budinok Derzhavnoyi promislovosti Dlya nogo vidveli tri sumizhni kvartali na vnutrishnomu kilci Ce poklalo pochatok formuvannyu novogo rajonu z majdanom v centri yakij vidmezhuvavsya Derzhpromom Shob vidkriti vid na pershij radyanskij hmarochos z boku Sumskoyi vulici potribno bulo znachno zrizati zemlyu ta zachistiti vid malopoverhovoyi zabudovi veliku dilyanku Odin z najbilshih u sviti majdaniv vijshov nezvichnoyi formi u viglyadi himichnoyi retorti Pragnennya nadati majdanu chitkishoyi konfiguraciyi prizveli do jogo prostorovogo rozchlenuvannya na pryamokutnu chastinu yaka sluguye golovnim miskim forumom ta kruglu v centri yakoyi do vijni bula velichezna klumba a potim na yiyi misci bulo sporudzheno 1965 Trambuvannya Superechki pro formu majdanu ta mezhi jogo chastin velisya do 1920 h rokiv Planuvalosya navit rozdiliti majdan na dvoye a mizh nimi vid sadu Shevchenka do majbutnogo pobuduvati monumentalnu budivlyu yaka prodovzhuvala b vulicyu Trinklera Vid cogo planu vidmovilisya ale arhitekturno pidkreslili riznicyu mizh chastinami majdanu vstanovivshi pam yatnik Leninu na mezhi dvoh chastin u 1963 Pam yatnik V I Leninu buv vidkritij 5 listopada 1963 roku Zagalna jogo visota 20 2 m visota bronzovoyi skulpturi Lenina 8 5 m P yedestal vikonanij iz chervonogo granitu Na postamenti visicheni tematichni relyefi sho zobrazhuyut grupu revolyucioneriv yaki jdut pid chervonim praporom na bij za radyansku vladu i grupu trudivnikiv krayini budivelnikiv komunistichnogo suspilstva Avtori proyektu pam yatnika skulptori M Vronskij A Olijnik arhitektor O Sidorenko Pam yatnik bulo demontovano 28 veresnya 2014 roku pid chas mitingu Vidpovidne rishennya oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 517 datovane tim zhe chislom U 1990 h cyu ploshu chasto nazivali plosheyu Nezalezhnosti Ale naspravdi vona nikoli ne nosila cyu nazvu U 2019 roci pochalas rekonstrukciya Kruglogo skveru yakij roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini majdanu Planuyetsya rekonstruyuvati vsi dorizhki vstanoviti lavki onoviti osvitlennya visaditi dereva a takozh vstanoviti suhij fontan Zavershennya robit ochikuyetsya do dnya mista 23 serpnya 2019 roku Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 1 bereznya 2022 roku majdan zaznav ataki rosijskimi raketami Kalibr Vnaslidok vibuhu budi znachno poshkodzheni budivlya Harkivskoyi ODA ta prilegli budivli Istorichni sporudi sho vihodyat na majdanDerzhprom Unikalnij pam yatnik radyanskogo konstruktivizmu pobudovano u 1926 1928 rokah Golovnij korpus Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina kolishnij Budinok Proyektiv pobudovanij v 1930 1933 rokah u stili konstruktivizmu z monolitnogo zalizobetonu z derev yanimi perekrittyami za proyektom Sergiya Serafimova ta Mariyi Zandberg Serafimovoj Cej proyekt pid nazvoyu Nazdognati ta peregnati peremig na vsesoyuznomu konkursi 5 lyutogo 1930 r Pid chas vijni budivlya silno postrazhdala i bula perebudovana za proyektom V Kostenka O Kasyanova V Lipkina ta in v 1953 1963 rr U rezultati takoyi perebudovi budivlya povnistyu zalishilasya u svoyij stilistici U 1950 roci budivlya bula peredana universitetu yiyi bulo urochisto vidkrito pislya vidbudovi 7 veresnya 1963 roku Plosha primishen 61 tis kv m Pivnichnij korpus Harkivskogo nacionalnogo universiteta imeni V N Karazina kolishnij Budinok Kooperaciyi tretya budivlya zadumanogo konstruktivistskogo ansamblyu ploshi Budivnictvo rozpochato u 1929 r Spochatku tut planuvalosya rozmistiti Budinok Uryadu URSR potim vono bulo viddano Upravlinnyu silskogo gospodarstva U 1934 roci nedobudovanu budivlyu bulo peredano Vijskovo gospodarskoyi akademiyi zgodom Vijskova inzhenerna radiotehnichna akademiya im Govorova U 2005 roci budinok bulo peredano HNU im Karazina Gotel Harkiv kolishnij gotel Internacional pobudovanij u stili konstruktivizmu arhitektorom Yanovickim u 1932 1936 rokah pislya vijni vidnovleno za proyektom togo zh avtora z elementami stalinskogo ampiru Budinok rad tipovij zrazok pislyavoyennogo stalinskogo neorenesansu kolishnij Harkivskij Obkom KPU Pobudovanij u 1954 roci na misci zrujnovanoyi pid chas vijni budivli Centralnogo Komitetu KP b U arhitektori V M Oryehov ta V P Kostenko U budivli roztashovani pidrozdili Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Harkivskoyi oblasnoyi radi ta Harkivskoyi miskoyi radi Budivlya veterinarnogo institutu z 1960 novij Palac pioneriv Pam yatnik Karazinu zasnovniku HNU im Karazina Vidlitij za skulpturoyu I I Andreoletti Vidkrito vlitku 1907 roku na Sumskij mezhi Universitetskogo sadu U lyutomu 1934 u zv yazku z budivnictvom na tomu zh misci pam yatnika Shevchenku Karazina perenesli na Universitetsku vulicyu v 2004 pereneseno do centralnogo vhodu do universitetu Kolishni Pam yatnik Leninu v centralni ploshi Zagalna visota 20 2 m visota skulpturi 8 5 m Proyekt skulptoriv Veronskogo Olijnika Vidkritij u 1963 roci 28 veresnya 2014 roku buv demontovanij velikim skupchennyam lyudej Budivlya himichnogo fakultetu Harkivskogo Universitetu yaka bula roztashovano na misci suchasnogo vhodu do stanciyi metro Derzhprom Budivlya bula zbudovano za proyektom arhitektora V V Velichka u 1911 1914 rokah Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlya bula zrujnovana ta zgodom demontovana Inshi vidomostiU lipni 2009 roku bulo rozpochato pershij kapitalnij remont pam yatnika V I Leninu restavraciya granitnih blokiv 481 sht rozshivannya i zapovnennya shviv polirovka poverhni restavraciya shodiv 325 sht ochishennya metalevogo postamentu V serpni naperedodni Dnya mista kapitalnij remont pam yatnika V I Leninu bulo zaversheno Na remont pam yatnika z miskogo byudzhetu bulo vidileno 296 tis grn 28 veresnya 2014 roku Pam yatnik Leninu yak odin z pam yatnikiv totalitarizmu buv demontovanij aktivistami patriotichnih sil GalereyaVid na Majdan Svobodi z nimeckogo litaka 1942 rik Derzhprom 1943 rik Budivlya himichnogo fakultetu 1942 rikBudivlya Derzhuniversitetu majd Svobodi 4 Pivnichnij korpus HNU Budinok Kooperaciyi Derzhprom lyutij 2019 Golovnij korpus HNU Budinok Proyektiv lyutij 2019 Pivnichnij korpus HNU Budinok Kooperaciyi lyutij 2019PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Majdan Svobodi Harkiv Arhiv originalu za 29 veresnya 2021 Procitovano 29 veresnya 2021 Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 30 lipnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Larisa Narizhna 18 kvitnya 2019 MediaPort Arhiv originalu za 18 kvitnya 2019 Procitovano 18 kvitnya 2019 TVN24 pol Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 Golovnomu korpusu Karazinskogo universitetu 60 rokiv Karazinskij universitet karazin ua Procitovano 7 veresnya 2023 www mediaport ua ros Arhiv originalu za 16 listopada 2019 Procitovano 16 listopada 2019 www oblrada kharkov ua Arhiv originalu za 1 grudnya 2019 Procitovano 16 listopada 2019 the past inf ua Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 25 sichnya 2021 Arhiv originalu za 21 sichnya 2019 Procitovano 16 bereznya 2022 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 16 bereznya 2022 Ce nezavershena stattya pro Harkiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi