Ву лиця Трі нклера вулиця у Шевченківському районі Харкова у районі Держпрома Довжина 1 100 км Починається від майдану С

Ву́лиця Трі́нклера — вулиця у Шевченківському районі Харкова, у районі Держпрома. Довжина 1,100 км. Починається від майдану Свободи, перетинається з проспектом Незалежності, вулицями Данилевського і Культури. В неї впирається вулиця . Закінчується на перетині з . Забудована переважно п'ятиповерховими будинками. Названа на честь видатного хірурга, вченого та педагога Миколи Трінклера.

Вулиця Трінклера Харків
Вигляд з вулиці Данилевського Вигляд з вулиці Данилевського
Місцевість	Центр
Район	Шевченківський район
Назва на честь	Миколи Трінклера
Колишні назви
Лазаретна
радянського періоду (українською)	Вулиця Трінклера
радянського періоду (російською)	Улица Тринклера
Загальні відомості
Протяжність	1 170 м
Координати початку	50°00′33″ пн. ш. 36°14′03″ сх. д. / 50.0093250° пн. ш. 36.2342194° сх. д. / 50.0093250; 36.2342194
Координати	50°00′ пн. ш. 36°14′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 36.233° сх. д. / 50.000; 36.233
Координати кінця	50°00′33″ пн. ш. 36°14′03″ сх. д. / 50.0093250° пн. ш. 36.2342194° сх. д. / 50.0093250; 36.2342194
поштові індекси	61022, 61023
Транспорт
Найближчі станції метро	Держпром, Університет
Автобуси	Маршрут № 256т
Трамваї	Маршрут № 12
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури	Музей археології та етнографії Слобідської України, Музей природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Забудова	багатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2450303
Мапа

Вулиця Трінклера у Вікісховищі

Історія

Вулиця виникла в 70-х роках XIX століття, коли тут в 1877 році побудували дев'ять лазаретних бараків для лікування поранених і хворих солдат. Згодом на ній було побудовано клінічне містечко Харківського університету і житлові будинки, але ще довгий час залишалося багато пустирів. Навпроти шпиталю знаходилося одне з головних футбольних полів міста. Після 1917 року була забудована північна частина магістралі, і вона простяглася до нинішньої . Тоді ж було побудовано великий будинок нинішньої стоматологічної клініки та Інституту гігієни праці та професійних захворювань (архітектор В. А. Естрович), прокладена трамвайна лінія.

Перша назва — Лазаретна. Нинішню назву носить з 30 вересня 1925 р. Відповідно до рішення Міської управи від 7 вересня 1942 р., у період німецької окупації змінювала назву на вул. Воробйова. Згідно зі списком вулиць 1954 році, у повоєнний період також деякий час носила ім'я Воробйова.

Будинки

Буд. 6 — Науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань і обласна стоматологічна поліклініка. Побудований для Інституту комунальної гігієни архітектором В. А. Естровичем у 1935 р

Буд. 8 — Музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Будинок побудований архітектором В. В. Величко в 1899—1901 рр. як гуртожиток для студентів університету. Тривалий час тут розміщувався біологічний факультет університету. Після реконструкції інтер'єрів в ньому відкрився музей природи. Симетрична будівля відступає від червоної лінії і домінує в забудові вулиці. Фасади виконані в формах російського класицизму XIX століття.

Об'єкти на вулиці Трінклера

Клініка терапевтичної урології та андрології «Санос»
Медично-реабілітаційна служба «Лікар Костюк»
Харківська обласна стоматологічна поліклініка
Телерадіокомпанія «SIMON»
Радіо «Шансон»
Видавничий дім «Імперіал»

Примітки

Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 320. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Харьков: Прапор. с. 62—63.

Джерела

Улицы Харькова — Тринклера [ 7 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Дьяченко Н. Т. «Улицы и площади Харькова», УЛИЦА ТРИНКЛЕРА [ 17 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

[:0-1] Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 320. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()

[2] Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. (1985). Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. Харьков: Прапор. с. 62—63.