Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Люелін Гіллет Томас англ Llewellyn Hilleth Thomas нар 21 жовтня 1903 1903жовтня21 Лондон пом 20 квітня 1992 Ролі британс

Люелін Томас

Люелін Томас

Люелін Гіллет Томас (англ. Llewellyn Hilleth Thomas; нар. 21 жовтня 1903(1903жовтня21), Лондон — пом. 20 квітня 1992, Ролі) — британський й американський фізик-теоретик і фахівець з прикладної математики. Наукові роботи Томаса присвячені атомній, ядерній та молекулярній фізиці, теорії відносності, астрофізиці, гідродинаміці, теорії прискорювачів елементарних частинок, створенню та використанню обчислювальних методів вирішення фізичних завдань. До основних досягнень вченого відносяться використання релятивістських ефектів для розрахунку спін-орбітальної взаємодії в атомі водню (прецесія Томаса) та створення наближеної теорії багаточасткових квантових систем (теорія Томаса — Фермі).

Люелін Томас
image
Народився21 жовтня 1903(1903-10-21)[1][2][3]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер20 квітня 1992(1992-04-20)[4][2][3] (88 років)
Ролі, США
Країнаimage Велика Британія
image США
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету, інформатик
Alma materКембриджський університет
ЗакладУніверситет штату Огайо
Університет штату Північна Кароліна
Науковий керівникРальф Фаулер
Аспіранти, докторантиd[5]
d[5]
d[5]
d[5]
ЧленствоНаціональна академія наук США
Нагороди

член Американського фізичного товариства[d]

d (1982)

image Люелін Томас у Вікісховищі

Біографія

Лондон — Кембридж — Копенгаген (1903—1929)

Люелін Гіллет Томас народився в Лондоні та був старшим із п'яти дітей у сім'ї, яка мала валлійське коріння. Його батько Чарльз Джеймс Томас працював медичним інспектором Лондона. До семи років Гіллет, як його зазвичай називали родичі та друзі, виховувався вдома матір'ю Вініфред Мей Томас (до шлюбу Льюїс), яка навчила сина читань, письму, арифметики, елементарної геометрії та історії. Він вступив до приватної початкової школи, а з 11 до 18 років відвідував лондонську приватну школу Merchant Taylors' School, де вивчав латинську та грецьку мови, математику, фізику та хімію, зокрема за книгами Дж. Дж. Томсона («Елементи електрики та магнетизму»), Джеймса Джинса («Механіка») та Вільяма Осгуда («Диференціальне та інтегральне числення»). У 1919 році Томас склав вступні іспити в Лондонський університет, у 1921 році — іспити, що передують випускному, і отримав стипендію на навчання в Трініті-коледжі Кембриджського університету з нахилом на чисту та прикладну математику. У Кембриджі він відвідував лекції Чарльза Галтона Дарвіна, Джона Літтлвуда, Джеффрі Тейлора, Ральфа Фаулера, Артура Еддінгтона, Артура Мілна та Джозефа Лармора. У 1923 році Томас отримав стипендію на навчання у вищому коледжі, а через рік, після успішного проходження математичного курсу (Mathematical Tripos), здобув ступінь бакалавра мистецтв з математики з відзнакою та стипендію Ісаака Ньютона.

На той час Томас почав працювати під керівництвом Ральфа Фаулера з питань, щодо квантової теорії будови атома. Квантова механіка ще не була створена до цього моменту, тому проблема проходження заряджених частинок через речовину розглядалася вченим-початківцем у рамках так званої старої квантової теорії, зокрема ним використовувалися деякі результати Дуґласа Гартрі (іншого учня Фаулера), які стосувалися орбіт електронів в атомі Бора. Томас також написав роботу з адіабатичних інваріантів у квантовій теорії, за цю роботу його нагородили премією Сміта. У 1925 році Томас отримав стипендію на проходження стажування та вирушив на рік до Інституту Нільса Бора в Копенгагені, один з основних центрів, де в той час саме створювалася квантова механіка. Однак, за його власним визнанням, Томас «завжди повільно приймав нові ідеї та нічого з цього не розумів протягом чотирьох або п'яти років».

За час перебування у Копенгагені молодий вчений, працюючи самостійно, отримав кілька важливих результатів. У статті «Обчислення атомних полів» (англ. The calculation of atomic fields, 1927) він розробив квазікласичну статистичну модель атома, в якій електрони розподілені однорідно по фазовому простору, причому електронна щільність однозначно пов'язана з потенційною енергією в електромагнітному полі, створюваному ядрами та іншими електронами. Отримавши самоузгоджене рівняння для потенціалу та чисельно вирішивши його, Томас зміг обчислити значення ефективного ядерного заряду, екранованого електронами, у задовільній узгодженості з даними, які взяли з інших джерел. У 1927 році теорію незалежно розвинув Енріко Фермі, який застосував для розробки нову квантову статистику, узагальнену у 1930 році Полем Діраком, який врахував обмінну взаємодію між електронами, тому отримала назву теорії Томаса — Фермі, або теорії Томаса — Фермі — Дірака. У наступні роки модель Томаса — Фермі, попри свою обмеженість, широко використовувалася для отримання наближених якісних результатів в атомній та ядерній фізиці, фізиці плазми, астрофізиці, фізиці твердого тіла та стала прототипом сучасної теорії функціоналу густини, розробленої у середині 1960-х років.

image
Нісіна Йосіо, Люелін Томас і Фрідріх Гунд (Копенгаген, 1926)

Іншим досягненням Томаса за час перебування в Копенгагені стало пояснення величини розщеплення ліній тонкої структури спектрів шляхом так званої прецесії Томаса — релятивістської поправки до спін-орбітальної взаємодії, яка виникає внаслідок некомутативності складання швидкостей та яку необхідно враховувати при розгляді руху частки зі спіном навколо ядра. Гіпотеза спіна, запропонована незадовго до цього Гоудсмітом і Уленбеком, викликала сумніви, оскільки давала величину розщеплення ліній в атомі водню, яка вдвічі перевищувала спостережувану на досліді. Облік релятивістських ефектів пояснив появу у формулі коефіцієнта image, часто званого фактором Томаса, і тим самим дозволив отримати тонку структуру ліній, що узгоджується з експериментальними даними, і їх розщеплення в аномальному ефекті Зеемана. Пізніше, у 1926 році, Томас розглянув загальне завдання про рух електрона, що обертається, в зовнішньому електромагнітному полі та отримав рівняння, які були перевідкриті у 1959 році та відомі під назвою рівнянь Баргмана — Мішеля — Телегді. Ці співвідношення знайшли застосування для пояснення ефектів спінової поляризації в електрон-позитронних накопичувальних кільцях і в експериментах з мюонами. Стаття Томаса «Рух електрона, що обертається» (англ. The Motion of the Spinning Electron, 1926) зіграла вирішальну роль у прийнятті уявлень про спін і переконала в його існуванні навіть такого скептика, як Вольфганг Паулі.

Після повернення в Кембридж Томаса обрали членом Трініті-коледжу, у 1927 році захистив докторську дисертацію, а ще через рік здобув ступінь магістра мистецтв.

Університет штату Огайо (1929—1946)

У 1929 році за рекомендацією Фаулера Томас отримав місце доцента в Університеті штату Огайо, у 1936 році він обійняв посаду повного професора фізики. Тут він викладав ряд курсів з різних розділів фізики, астрофізики та астрономії. У цей час його наукові інтереси охоплювали широке коло тем: атомна та ядерна фізика, астрофізика, квантова теорія складних молекул і твердих тіл, фізика прискорювачів, квантова теорія поля, динаміка газів і рідин, обчислювальна математика. Так, у 1930 році він написав піонерську статтю, присвячену радіаційній в'язкості, тобто випромінювання електромагнітних хвиль потоками речовини, що рухаються, наприклад, в околицях зірок. В іншій важливій праці 1935 року Томас розглянув проблему взаємодії між нуклонами та доклав свої результати до опису структури ядра тритію. У 1938 році він показав, що при певній конфігурації магнітного поля, що передбачає періодичну залежність від азимутального кута, орбіти заряджених частинок у циклотроні виявляються стійкими та ізохронними. Цей результат ліг в основу ідеї ізохронного циклотрона, пристрою, який знайшов широке застосування в ядерній фізиці та медицині.

Під час Другої світової війни, у 1943—1945 роках, Томас працював на Абердинському випробувальному полігоні, в Лабораторії балістики. Тут він займався військовими дослідженнями в галузі балістики та фізики вибуху, написав кілька внутрішніх звітів та статтю, присвячену ударним хвилям. Серед його колег були Грегорі Брейт, Субрахманьян Чандрасекар й Едвін Габбл. Після війни Томас продовжив співпрацю з цією лабораторією і був членом її наукового комітету. Навчальний 1945/46 рік став останнім, який він провів в університеті штату Огайо.

Колумбійський університет та IBM (1946—1968)

image
Люелін Томас (Копенгаген, 1963)

У 1946 році за рекомендацією Ісидора Рабі та Джона фон Неймана Томаса запросили на роботу до щойно організованої при Колумбійському університеті Лабораторії наукових обчислень імені Томаса Дж. Вотсона, яка фінансувалася корпорацією IBM. Відповідно до умов роботи в компанії, він обійняв посаду «техніка» та займався проблемами застосування обчислювальних машин для наукових досліджень, а також читав в університеті лекції з методів чисельного розв'язання диференціальних рівнянь. Ще у 1946 році Томас першим висунув ідею пам'яті на магнітних осердях, пізніше розробив принципи зберігання інформації за допомогою електромагнітної лінії затримки, запропонував метод розв'язання систем лінійних рівнянь, відомий як алгоритм Томаса, одним з перших використовував комп'ютерні методи для вирішення низки фізичних завдань (наприклад знаходження методом ітерації хвильових функцій системи трьох квантових частинок, розв'язання задач гідродинаміки, теорії пружності, обчислення розподілу електронної густини в атомах). Роль Томаса у здійсненні в лабораторії різних програм і досліджень була настільки велика, що її директор Воллес Еккерт якось зауважив: «Ймовірно, на схемі організаційної структури має бути окреме місце з ім'ям Томаса». Крім того, у 1950 році він отримав місце професора на фізичному факультеті університету, де читав лекції з загальної теорії відносності, теорії груп, квантової механіки, магнітогідродинаміки. Його роботи у сфері фізики у той період були присвячені вивченню динаміки релятивістських частинок, гідродинаміці, обчисленню розподілу заряду у складних атомах тощо. Завдяки різнобічності та глибині знань Томас отримав на фізичному факультеті популярність як «мудрець зі 116-ї вулиці».

У 1954 році, коли в США розроблялися проєкти великих супутників, Томас запропонував засоби захисту від потенційно ворожих космічних апаратів. Це привернуло до нього увагу розпал маккартизма, оскільки він був американським громадянином і тому його діяльність викликала підозри. Щоб отримати допуск до секретної роботи та позбутися проблем, у 1957 році Томас отримав громадянство США. Крім Лабораторії балістики, він співпрацював з Лабораторією морської артилерії та проєктом «Шервуд» Комісії з атомної енергії США. У 1968 році Томас пішов у відставку зі своїх постів у Вотсонівській лабораторії та Колумбійському університеті.

Останні роки (1968—1992). Сім'я

Після виходу у відставку Томас став запрошеним професором фізики та математики в Університеті Північної Кароліни, де викладав і займався дослідженнями до 1976 року. У 1980 році фізичний факультет цього університету заснував щорічну Томасівську лекцію (L. H. Thomas Lecture), читати яку запрошують видатних вчених. Томас помер у Ролі (Північна Кароліна) 20 квітня 1992 року у віці 88 років.

Зі своєю майбутньою дружиною, Наомі Естель Фреч, Томас познайомився восени 1929 року в університеті штату Огайо, де дівчина була студенткою. Вона здобула ступінь магістра мистецтв у галузі спектроскопії у 1932 році, а через рік вони побралися. Протягом наступних дев'яти років у них народилося четверо дітей — двоє хлопчиків (один із них помер у восьмирічному віці) та дві дівчинки. Наомі Естель працювала вчителем математики та фізики в Packer Collegiate Institute і пережила чоловіка майже на 16 років.

Нагороди та членства

Основні публікації

  • Thomas L. H. The motion of the spinning electron // Nature. — 1926. — Vol. 117 (27 June). — P. 514. — DOI:10.1038/117514a0.
  • Thomas L. H. The calculation of atomic fields // Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society. — 1927. — Т. 23 (27 червня). — С. 542—548. — DOI:10.1017/S0305004100011683.
  • Thomas L. H. The kinematics of an electron with an axis // Philosophical Magazine. — 1927. — Т. 3 (27 червня). — С. 1—22. — DOI:10.1080/14786440108564170.
  • Thomas L. H. Radiation field in a fluid in motion // Quarterly Journal of Mathematics. — 1930. — Т. 1 (27 червня). — С. 239—251. — DOI:10.1093/qmath/os-1.1.239.
  • Thomas L. H. The interaction between a neutron and a proton and the structure of Himage // Physical Review. — 1935. — Т. 47 (27 червня). — С. 903—909. — DOI:10.1103/PhysRev.47.903.
  • Thomas L. H. The paths of ions in the cyclotron I. Orbits in the magnetic field // Physical Review. — 1938. — Т. 54 (27 червня). — С. 580—588. — DOI:10.1103/PhysRev.54.580.
  • Shaffer W. H., Nielsen H. H., Thomas L. H. The rotation-vibration energies of tetrahedrally symmetric pentatomic molecules. I // Physical Review. — 1939. — Т. 56 (27 червня). — С. 895—907. — DOI:10.1103/PhysRev.56.895.
  • Thomas L. H. A Practical Method for the Solution of Certain Problems in Quantum Mechanics by Successive Removal of Terms from the Hamiltonian by Contact Transformations of the Dynamical Variables Part I. General Theory // Journal of Chemical Physics. — 1942. — Т. 10 (27 червня). — С. 532—537. — DOI:10.1063/1.1723760.
  • Thomas L. H. Note on Becker's Theory of the Shock Front // Journal of Chemical Physics. — 1944. — Т. 12 (27 червня). — С. 449—453. — DOI:10.1063/1.1723889.
  • Sheldon J., Thomas L. H. The use of large scale computing in physics // Journal of Applied Physics. — 1953. — Т. 24 (27 червня). — С. 235—242. — DOI:10.1063/1.1721257.
  • Thomas L. H. The stability of plane Poiseuille flow // Physical Review. — 1953. — Т. 91 (27 червня). — С. 780—783. — DOI:10.1103/PhysRev.91.780.
  • Bakamjian B., Thomas L. H. Relativistic particle dynamics. II // Physical Review. — 1953. — Т. 92 (27 червня). — С. 1300—1310. — DOI:10.1103/PhysRev.92.1300.
  • Thomas L. H. Satellite Countermeasures // Time : magazine. — 2024. — 3 May.
  • Thomas L. H., Umeda K. Atomic Scattering Factors Calculated from the TFD Atomic Model // Journal of Chemical Physics. — 1957. — Т. 26 (27 червня). — С. 293—303. — DOI:10.1063/1.1743287.

Виноски

  1. I was always slow in accepting new ideas and understood nothing of this for four or five years.
  2. Perhaps there should be a box on the organizational chart labelled L.H. Thomas.

Примітки

  1. https://physicstoday.scitation.org/doi/10.1063/1.2808649
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Jackson, 2009, с. 4—5.
  7. Jackson, 2009, с. 5—6.
  8. Thomas, 1975, с. 3.
  9. Zangwill, 2013, с. 339—342.
  10. Jackson, 2009, с. 6—7, 14.
  11. Эволюция понятий квантовой механики. — М. : Наука, 1985. — С. 155.
  12. Jackson, 2009, с. 8.
  13. Jackson, 2009, с. 8—9.
  14. Jackson, 2009, с. 9.
  15. Jackson, 2009, с. 9—10.
  16. Brennan J.F. Архівована копія. — P. 40—41. з джерела 15 березня 2016
  17. Jackson, 2009, с. 10—11.
  18. Jackson, 2009, с. 11.
  19. Jackson, 2009, с. 12.
  20. Jackson, 2009, с. 6.

Література

  • Thomas L. H. Reminiscences // International Journal of Quantum Chemistry. — 1975. — Т. S9 (27 червня). — С. 3—4. — DOI:10.1002/qua.560090803.
  • Thomas L. H. Recollections of the discovery of the Thomas precessional frequency // AIP Conference Proceedings. — 1983. — Т. 95 (27 червня). — С. 4—12. — DOI:10.1063/1.33853.
  • Храмов Ю. А. Томас Левелин Хиллет (Thomas Llewellyn Hilleth) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 262. — 400 с. — 200 000 экз.
  • Price P. J. Llewellyn H. Thomas // Physics Today. — 1994. — Т. 47, № 9 (27 червня). — С. 115—116. — DOI:10.1063/1.2808649.
  • Jackson J. D. Llewellyn Hilleth Thomas // Biographical Memoirs of the National Academy of Sciences. — Washington, 2009. — 27 червня. — С. 1—18.
  • Zangwill A. Hartree and Thomas: the forefathers of density functional theory // Archive for History of Exact Sciences. — 2013. — Т. 67 (27 червня). — С. 331—348. — DOI:10.1007/s00407-013-0114-4.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyuelin Gillet Tomas angl Llewellyn Hilleth Thomas nar 21 zhovtnya 1903 1903zhovtnya21 London pom 20 kvitnya 1992 Roli britanskij j amerikanskij fizik teoretik i fahivec z prikladnoyi matematiki Naukovi roboti Tomasa prisvyacheni atomnij yadernij ta molekulyarnij fizici teoriyi vidnosnosti astrofizici gidrodinamici teoriyi priskoryuvachiv elementarnih chastinok stvorennyu ta vikoristannyu obchislyuvalnih metodiv virishennya fizichnih zavdan Do osnovnih dosyagnen vchenogo vidnosyatsya vikoristannya relyativistskih efektiv dlya rozrahunku spin orbitalnoyi vzayemodiyi v atomi vodnyu precesiya Tomasa ta stvorennya nablizhenoyi teoriyi bagatochastkovih kvantovih sistem teoriya Tomasa Fermi Lyuelin TomasNarodivsya21 zhovtnya 1903 1903 10 21 1 2 3 London Spoluchene KorolivstvoPomer20 kvitnya 1992 1992 04 20 4 2 3 88 rokiv Roli SShAKrayina Velika Britaniya SShADiyalnistmatematik fizik vikladach universitetu informatikAlma materKembridzhskij universitetZakladUniversitet shtatu Ogajo Universitet shtatu Pivnichna KarolinaNaukovij kerivnikRalf FaulerAspiranti doktorantid 5 d 5 d 5 d 5 ChlenstvoNacionalna akademiya nauk SShANagorodichlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d d 1982 Lyuelin Tomas u VikishovishiBiografiyaLondon Kembridzh Kopengagen 1903 1929 Lyuelin Gillet Tomas narodivsya v Londoni ta buv starshim iz p yati ditej u sim yi yaka mala vallijske korinnya Jogo batko Charlz Dzhejms Tomas pracyuvav medichnim inspektorom Londona Do semi rokiv Gillet yak jogo zazvichaj nazivali rodichi ta druzi vihovuvavsya vdoma matir yu Vinifred Mej Tomas do shlyubu Lyuyis yaka navchila sina chitan pismu arifmetiki elementarnoyi geometriyi ta istoriyi Vin vstupiv do privatnoyi pochatkovoyi shkoli a z 11 do 18 rokiv vidviduvav londonsku privatnu shkolu Merchant Taylors School de vivchav latinsku ta grecku movi matematiku fiziku ta himiyu zokrema za knigami Dzh Dzh Tomsona Elementi elektriki ta magnetizmu Dzhejmsa Dzhinsa Mehanika ta Vilyama Osguda Diferencialne ta integralne chislennya U 1919 roci Tomas sklav vstupni ispiti v Londonskij universitet u 1921 roci ispiti sho pereduyut vipusknomu i otrimav stipendiyu na navchannya v Triniti koledzhi Kembridzhskogo universitetu z nahilom na chistu ta prikladnu matematiku U Kembridzhi vin vidviduvav lekciyi Charlza Galtona Darvina Dzhona Littlvuda Dzheffri Tejlora Ralfa Faulera Artura Eddingtona Artura Milna ta Dzhozefa Larmora U 1923 roci Tomas otrimav stipendiyu na navchannya u vishomu koledzhi a cherez rik pislya uspishnogo prohodzhennya matematichnogo kursu Mathematical Tripos zdobuv stupin bakalavra mistectv z matematiki z vidznakoyu ta stipendiyu Isaaka Nyutona Na toj chas Tomas pochav pracyuvati pid kerivnictvom Ralfa Faulera z pitan shodo kvantovoyi teoriyi budovi atoma Kvantova mehanika she ne bula stvorena do cogo momentu tomu problema prohodzhennya zaryadzhenih chastinok cherez rechovinu rozglyadalasya vchenim pochatkivcem u ramkah tak zvanoyi staroyi kvantovoyi teoriyi zokrema nim vikoristovuvalisya deyaki rezultati Duglasa Gartri inshogo uchnya Faulera yaki stosuvalisya orbit elektroniv v atomi Bora Tomas takozh napisav robotu z adiabatichnih invariantiv u kvantovij teoriyi za cyu robotu jogo nagorodili premiyeyu Smita U 1925 roci Tomas otrimav stipendiyu na prohodzhennya stazhuvannya ta virushiv na rik do Institutu Nilsa Bora v Kopengageni odin z osnovnih centriv de v toj chas same stvoryuvalasya kvantova mehanika Odnak za jogo vlasnim viznannyam Tomas zavzhdi povilno prijmav novi ideyi ta nichogo z cogo ne rozumiv protyagom chotiroh abo p yati rokiv Za chas perebuvannya u Kopengageni molodij vchenij pracyuyuchi samostijno otrimav kilka vazhlivih rezultativ U statti Obchislennya atomnih poliv angl The calculation of atomic fields 1927 vin rozrobiv kvaziklasichnu statistichnu model atoma v yakij elektroni rozpodileni odnoridno po fazovomu prostoru prichomu elektronna shilnist odnoznachno pov yazana z potencijnoyu energiyeyu v elektromagnitnomu poli stvoryuvanomu yadrami ta inshimi elektronami Otrimavshi samouzgodzhene rivnyannya dlya potencialu ta chiselno virishivshi jogo Tomas zmig obchisliti znachennya efektivnogo yadernogo zaryadu ekranovanogo elektronami u zadovilnij uzgodzhenosti z danimi yaki vzyali z inshih dzherel U 1927 roci teoriyu nezalezhno rozvinuv Enriko Fermi yakij zastosuvav dlya rozrobki novu kvantovu statistiku uzagalnenu u 1930 roci Polem Dirakom yakij vrahuvav obminnu vzayemodiyu mizh elektronami tomu otrimala nazvu teoriyi Tomasa Fermi abo teoriyi Tomasa Fermi Diraka U nastupni roki model Tomasa Fermi popri svoyu obmezhenist shiroko vikoristovuvalasya dlya otrimannya nablizhenih yakisnih rezultativ v atomnij ta yadernij fizici fizici plazmi astrofizici fizici tverdogo tila ta stala prototipom suchasnoyi teoriyi funkcionalu gustini rozroblenoyi u seredini 1960 h rokiv Nisina Josio Lyuelin Tomas i Fridrih Gund Kopengagen 1926 Inshim dosyagnennyam Tomasa za chas perebuvannya v Kopengageni stalo poyasnennya velichini rozsheplennya linij tonkoyi strukturi spektriv shlyahom tak zvanoyi precesiyi Tomasa relyativistskoyi popravki do spin orbitalnoyi vzayemodiyi yaka vinikaye vnaslidok nekomutativnosti skladannya shvidkostej ta yaku neobhidno vrahovuvati pri rozglyadi ruhu chastki zi spinom navkolo yadra Gipoteza spina zaproponovana nezadovgo do cogo Goudsmitom i Ulenbekom viklikala sumnivi oskilki davala velichinu rozsheplennya linij v atomi vodnyu yaka vdvichi perevishuvala sposterezhuvanu na doslidi Oblik relyativistskih efektiv poyasniv poyavu u formuli koeficiyenta 1 2 displaystyle 1 2 chasto zvanogo faktorom Tomasa i tim samim dozvoliv otrimati tonku strukturu linij sho uzgodzhuyetsya z eksperimentalnimi danimi i yih rozsheplennya v anomalnomu efekti Zeemana Piznishe u 1926 roci Tomas rozglyanuv zagalne zavdannya pro ruh elektrona sho obertayetsya v zovnishnomu elektromagnitnomu poli ta otrimav rivnyannya yaki buli perevidkriti u 1959 roci ta vidomi pid nazvoyu rivnyan Bargmana Mishelya Telegdi Ci spivvidnoshennya znajshli zastosuvannya dlya poyasnennya efektiv spinovoyi polyarizaciyi v elektron pozitronnih nakopichuvalnih kilcyah i v eksperimentah z myuonami Stattya Tomasa Ruh elektrona sho obertayetsya angl The Motion of the Spinning Electron 1926 zigrala virishalnu rol u prijnyatti uyavlen pro spin i perekonala v jogo isnuvanni navit takogo skeptika yak Volfgang Pauli Pislya povernennya v Kembridzh Tomasa obrali chlenom Triniti koledzhu u 1927 roci zahistiv doktorsku disertaciyu a she cherez rik zdobuv stupin magistra mistectv Universitet shtatu Ogajo 1929 1946 U 1929 roci za rekomendaciyeyu Faulera Tomas otrimav misce docenta v Universiteti shtatu Ogajo u 1936 roci vin obijnyav posadu povnogo profesora fiziki Tut vin vikladav ryad kursiv z riznih rozdiliv fiziki astrofiziki ta astronomiyi U cej chas jogo naukovi interesi ohoplyuvali shiroke kolo tem atomna ta yaderna fizika astrofizika kvantova teoriya skladnih molekul i tverdih til fizika priskoryuvachiv kvantova teoriya polya dinamika gaziv i ridin obchislyuvalna matematika Tak u 1930 roci vin napisav pionersku stattyu prisvyachenu radiacijnij v yazkosti tobto viprominyuvannya elektromagnitnih hvil potokami rechovini sho ruhayutsya napriklad v okolicyah zirok V inshij vazhlivij praci 1935 roku Tomas rozglyanuv problemu vzayemodiyi mizh nuklonami ta doklav svoyi rezultati do opisu strukturi yadra tritiyu U 1938 roci vin pokazav sho pri pevnij konfiguraciyi magnitnogo polya sho peredbachaye periodichnu zalezhnist vid azimutalnogo kuta orbiti zaryadzhenih chastinok u ciklotroni viyavlyayutsya stijkimi ta izohronnimi Cej rezultat lig v osnovu ideyi izohronnogo ciklotrona pristroyu yakij znajshov shiroke zastosuvannya v yadernij fizici ta medicini Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1943 1945 rokah Tomas pracyuvav na Aberdinskomu viprobuvalnomu poligoni v Laboratoriyi balistiki Tut vin zajmavsya vijskovimi doslidzhennyami v galuzi balistiki ta fiziki vibuhu napisav kilka vnutrishnih zvitiv ta stattyu prisvyachenu udarnim hvilyam Sered jogo koleg buli Gregori Brejt Subrahmanyan Chandrasekar j Edvin Gabbl Pislya vijni Tomas prodovzhiv spivpracyu z ciyeyu laboratoriyeyu i buv chlenom yiyi naukovogo komitetu Navchalnij 1945 46 rik stav ostannim yakij vin proviv v universiteti shtatu Ogajo Kolumbijskij universitet ta IBM 1946 1968 Lyuelin Tomas Kopengagen 1963 U 1946 roci za rekomendaciyeyu Isidora Rabi ta Dzhona fon Nejmana Tomasa zaprosili na robotu do shojno organizovanoyi pri Kolumbijskomu universiteti Laboratoriyi naukovih obchislen imeni Tomasa Dzh Votsona yaka finansuvalasya korporaciyeyu IBM Vidpovidno do umov roboti v kompaniyi vin obijnyav posadu tehnika ta zajmavsya problemami zastosuvannya obchislyuvalnih mashin dlya naukovih doslidzhen a takozh chitav v universiteti lekciyi z metodiv chiselnogo rozv yazannya diferencialnih rivnyan She u 1946 roci Tomas pershim visunuv ideyu pam yati na magnitnih oserdyah piznishe rozrobiv principi zberigannya informaciyi za dopomogoyu elektromagnitnoyi liniyi zatrimki zaproponuvav metod rozv yazannya sistem linijnih rivnyan vidomij yak algoritm Tomasa odnim z pershih vikoristovuvav komp yuterni metodi dlya virishennya nizki fizichnih zavdan napriklad znahodzhennya metodom iteraciyi hvilovih funkcij sistemi troh kvantovih chastinok rozv yazannya zadach gidrodinamiki teoriyi pruzhnosti obchislennya rozpodilu elektronnoyi gustini v atomah Rol Tomasa u zdijsnenni v laboratoriyi riznih program i doslidzhen bula nastilki velika sho yiyi direktor Volles Ekkert yakos zauvazhiv Jmovirno na shemi organizacijnoyi strukturi maye buti okreme misce z im yam Tomasa Krim togo u 1950 roci vin otrimav misce profesora na fizichnomu fakulteti universitetu de chitav lekciyi z zagalnoyi teoriyi vidnosnosti teoriyi grup kvantovoyi mehaniki magnitogidrodinamiki Jogo roboti u sferi fiziki u toj period buli prisvyacheni vivchennyu dinamiki relyativistskih chastinok gidrodinamici obchislennyu rozpodilu zaryadu u skladnih atomah tosho Zavdyaki riznobichnosti ta glibini znan Tomas otrimav na fizichnomu fakulteti populyarnist yak mudrec zi 116 yi vulici U 1954 roci koli v SShA rozroblyalisya proyekti velikih suputnikiv Tomas zaproponuvav zasobi zahistu vid potencijno vorozhih kosmichnih aparativ Ce privernulo do nogo uvagu rozpal makkartizma oskilki vin buv amerikanskim gromadyaninom i tomu jogo diyalnist viklikala pidozri Shob otrimati dopusk do sekretnoyi roboti ta pozbutisya problem u 1957 roci Tomas otrimav gromadyanstvo SShA Krim Laboratoriyi balistiki vin spivpracyuvav z Laboratoriyeyu morskoyi artileriyi ta proyektom Shervud Komisiyi z atomnoyi energiyi SShA U 1968 roci Tomas pishov u vidstavku zi svoyih postiv u Votsonivskij laboratoriyi ta Kolumbijskomu universiteti Ostanni roki 1968 1992 Sim ya Pislya vihodu u vidstavku Tomas stav zaproshenim profesorom fiziki ta matematiki v Universiteti Pivnichnoyi Karolini de vikladav i zajmavsya doslidzhennyami do 1976 roku U 1980 roci fizichnij fakultet cogo universitetu zasnuvav shorichnu Tomasivsku lekciyu L H Thomas Lecture chitati yaku zaproshuyut vidatnih vchenih Tomas pomer u Roli Pivnichna Karolina 20 kvitnya 1992 roku u vici 88 rokiv Zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Naomi Estel Frech Tomas poznajomivsya voseni 1929 roku v universiteti shtatu Ogajo de divchina bula studentkoyu Vona zdobula stupin magistra mistectv u galuzi spektroskopiyi u 1932 roci a cherez rik voni pobralisya Protyagom nastupnih dev yati rokiv u nih narodilosya chetvero ditej dvoye hlopchikiv odin iz nih pomer u vosmirichnomu vici ta dvi divchinki Naomi Estel pracyuvala vchitelem matematiki ta fiziki v Packer Collegiate Institute i perezhila cholovika majzhe na 16 rokiv Nagorodi ta chlenstvaPremiya Smita 1925 Chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA 1958 IBM Fellow 1963 Pochesnij doktor nauk Kembridzhskogo universitetu 1965 Premiya Devissona Dzhermera 1982 Chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva Amerikanskoyi asociaciyi spriyannya rozvitku nauki Korolivskogo astronomichnogo tovaristva ta in Osnovni publikaciyiThomas L H The motion of the spinning electron Nature 1926 Vol 117 27 June P 514 DOI 10 1038 117514a0 Thomas L H The calculation of atomic fields Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society 1927 T 23 27 chervnya S 542 548 DOI 10 1017 S0305004100011683 Thomas L H The kinematics of an electron with an axis Philosophical Magazine 1927 T 3 27 chervnya S 1 22 DOI 10 1080 14786440108564170 Thomas L H Radiation field in a fluid in motion Quarterly Journal of Mathematics 1930 T 1 27 chervnya S 239 251 DOI 10 1093 qmath os 1 1 239 Thomas L H The interaction between a neutron and a proton and the structure of H3 displaystyle 3 Physical Review 1935 T 47 27 chervnya S 903 909 DOI 10 1103 PhysRev 47 903 Thomas L H The paths of ions in the cyclotron I Orbits in the magnetic field Physical Review 1938 T 54 27 chervnya S 580 588 DOI 10 1103 PhysRev 54 580 Shaffer W H Nielsen H H Thomas L H The rotation vibration energies of tetrahedrally symmetric pentatomic molecules I Physical Review 1939 T 56 27 chervnya S 895 907 DOI 10 1103 PhysRev 56 895 Thomas L H A Practical Method for the Solution of Certain Problems in Quantum Mechanics by Successive Removal of Terms from the Hamiltonian by Contact Transformations of the Dynamical Variables Part I General Theory Journal of Chemical Physics 1942 T 10 27 chervnya S 532 537 DOI 10 1063 1 1723760 Thomas L H Note on Becker s Theory of the Shock Front Journal of Chemical Physics 1944 T 12 27 chervnya S 449 453 DOI 10 1063 1 1723889 Sheldon J Thomas L H The use of large scale computing in physics Journal of Applied Physics 1953 T 24 27 chervnya S 235 242 DOI 10 1063 1 1721257 Thomas L H The stability of plane Poiseuille flow Physical Review 1953 T 91 27 chervnya S 780 783 DOI 10 1103 PhysRev 91 780 Bakamjian B Thomas L H Relativistic particle dynamics II Physical Review 1953 T 92 27 chervnya S 1300 1310 DOI 10 1103 PhysRev 92 1300 Thomas L H Satellite Countermeasures Time magazine 2024 3 May Thomas L H Umeda K Atomic Scattering Factors Calculated from the TFD Atomic Model Journal of Chemical Physics 1957 T 26 27 chervnya S 293 303 DOI 10 1063 1 1743287 VinoskiI was always slow in accepting new ideas and understood nothing of this for four or five years Perhaps there should be a box on the organizational chart labelled L H Thomas Primitkihttps physicstoday scitation org doi 10 1063 1 2808649 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 SNAC 2010 d Track Q29861311 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Jackson 2009 s 4 5 Jackson 2009 s 5 6 Thomas 1975 s 3 Zangwill 2013 s 339 342 Jackson 2009 s 6 7 14 Evolyuciya ponyatij kvantovoj mehaniki M Nauka 1985 S 155 Jackson 2009 s 8 Jackson 2009 s 8 9 Jackson 2009 s 9 Jackson 2009 s 9 10 Brennan J F Arhivovana kopiya P 40 41 z dzherela 15 bereznya 2016 Jackson 2009 s 10 11 Jackson 2009 s 11 Jackson 2009 s 12 Jackson 2009 s 6 LiteraturaThomas L H Reminiscences International Journal of Quantum Chemistry 1975 T S9 27 chervnya S 3 4 DOI 10 1002 qua 560090803 Thomas L H Recollections of the discovery of the Thomas precessional frequency AIP Conference Proceedings 1983 T 95 27 chervnya S 4 12 DOI 10 1063 1 33853 Hramov Yu A Tomas Levelin Hillet Thomas Llewellyn Hilleth Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 262 400 s 200 000 ekz Price P J Llewellyn H Thomas Physics Today 1994 T 47 9 27 chervnya S 115 116 DOI 10 1063 1 2808649 Jackson J D Llewellyn Hilleth Thomas Biographical Memoirs of the National Academy of Sciences Washington 2009 27 chervnya S 1 18 Zangwill A Hartree and Thomas the forefathers of density functional theory Archive for History of Exact Sciences 2013 T 67 27 chervnya S 331 348 DOI 10 1007 s00407 013 0114 4 Posilannya

Дата публікації:
Топ