Під час розгляду складного руху (коли точка або тіло рухається в одній системі відліку, а ця система відліку в свою чергу рухається відносно іншої системи) виникає питання про зв'язок швидкостей у двох системах відліку.
Класична механіка
У класичній механіці абсолютна швидкість точки дорівнює векторній сумі її відносної і переносної швидкостей:
Дана рівність відображає зміст твердження .
Простою мовою: Швидкість руху тіла відносно нерухомої системи відліку дорівнює векторній сумі швидкості цього тіла відносно рухомої системи відліку і швидкості (відносно нерухомої системи) тієї точки рухомої системи відліку, в якій у даний момент часу знаходиться тіло.
Приклади
- Абсолютна швидкість мухи, що повзе по радіусу обертової грамофонної платівки, дорівнює сумі швидкості її руху відносно пластинки і тієї швидкості, яку має точка пластинки під мухою відносно землі (тобто з якою її переносить пластинка за рахунок свого обертання).
- Якщо людина йде по коридору вагона зі швидкістю 5 км/год відносно вагона, а вагон рухається зі швидкістю 50 км/год відносно Землі, то людина рухається відносно Землі зі швидкістю 50+5=55 км/год, коли йде у напрямку руху поїзда, і зі швидкістю 50-5=45 км/год, коли йде у зворотному напрямку. Якщо людина в коридорі вагона рухається відносно Землі зі швидкістю 55 кілометрів на годину, а поїзд зі швидкістю 50 кілометрів на годину, то швидкість людини відносно поїзда 55-50=5 км/год.
- Якщо хвилі рухаються відносно берега зі швидкістю 30 км/год, і корабель також зі швидкістю 30 кілометрів на годину, то хвилі рухаються відносно корабля зі швидкістю 30-30=0 км/год, тобто відносно корабля вони стають нерухомими.
Релятивістська механіка
У XIX столітті фізика зіткнулася з проблемою поширення цього правила додавання швидкостей на оптичні (електромагнітні) процеси. По суті стався конфлікт між двома ідеями класичної механіки (перша - абсолютна система відліку, друга - принцип відносності), перенесеними в нову галузь - теорію електромагнітних процесів.
Наприклад, якщо розглянути приклад із хвилями на поверхні води з попереднього розділу і спробувати узагальнити на електромагнітні хвилі, то вийде суперечність зі спостереженнями (див., наприклад, дослід Майкельсона).
Класичне правило додавання швидкостей відповідає перетворенню координат з однієї системи осей в іншу систему, що рухається відносно першої без прискорення. Якщо за такого перетворення ми зберігаємо поняття одночасності, тобто зможемо вважати одночасними дві події не тільки за їх реєстрації в одній системі координат, але й у будь-якій іншій інерціальній системі, то перетворення називаються галілеєвими. Крім того, за галілеєвих перетворень просторова відстань між двома точками - різниця між їх координатами в одній інерційній системі відліку - завжди дорівнює відстані між ними в іншій інерціальній системі.
Друга ідея - принцип відносності. Перебуваючи на кораблі, що рухається рівномірно і прямолінійно, неможливо виявити його рух якимись внутрішніми механічними ефектами. Чи поширюється цей принцип на оптичні ефекти? Чи не можна виявити абсолютний рух системи за викликаними цим рухом оптичними або, що те ж саме, електродинамічними ефектами? Інтуїція (досить явно пов'язана з класичним принципом відносності) говорить, що абсолютний рух неможливо виявити ніякими спостереженнями. Але, якщо світло поширюється з певною швидкістю відносно кожної з рухомих інерційних систем, то ця швидкість зміниться під час переходу від однієї системи до іншої. Це випливає з класичного правила додавання швидкостей. Говорячи математичною мовою, величина швидкості світла не буде інваріантна відносно галілеєвих перетворень. Це порушує принцип відносності, точніше, не дозволяє поширити принцип відносності на оптичні процеси. Таким чином електродинаміка зруйнувала зв'язок двох, здавалося б, очевидних положень класичної фізики - правила додавання швидкостей і принципу відносності. Більше того, ці два положення стосовно електродинаміки виявилися несумісними.
Спеціальна теорія відносності дає відповідь на це питання. Вона розширює поняття принципу відносності, поширюючи його й на оптичні процеси. Одночасно спеціальна теорія відносності кардинально змінює уявлення про простір і час. Правило додавання швидкостей при цьому не скасовується зовсім, а лише уточнюється для великих швидкостей за допомогою перетворення Лоренца:
Можна помітити, що в разі, коли , перетворення Лоренца переходять у перетворення Галілея. Це свідчить про те, що механіка в спеціальній теорії відносності зводиться до механіки Ньютона за швидкостей, малих порівняно зі швидкістю світла. Це пояснює, яким чином співвідносяться спеціальна теорія відносності і класична механіка - перша є узагальненням другої.
Див. також
Примітки
- Краткий курс теоретической механики. — Москва : Высшая школа, 1995. — С. 156. — .
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pid chas rozglyadu skladnogo ruhu koli tochka abo tilo ruhayetsya v odnij sistemi vidliku a cya sistema vidliku v svoyu chergu ruhayetsya vidnosno inshoyi sistemi vinikaye pitannya pro zv yazok shvidkostej u dvoh sistemah vidliku Klasichna mehanikaU klasichnij mehanici absolyutna shvidkist tochki dorivnyuye vektornij sumi yiyi vidnosnoyi i perenosnoyi shvidkostej v a v r v e displaystyle vec v a vec v r vec v e Dana rivnist vidobrazhaye zmist tverdzhennya Prostoyu movoyu Shvidkist ruhu tila vidnosno neruhomoyi sistemi vidliku dorivnyuye vektornij sumi shvidkosti cogo tila vidnosno ruhomoyi sistemi vidliku i shvidkosti vidnosno neruhomoyi sistemi tiyeyi tochki ruhomoyi sistemi vidliku v yakij u danij moment chasu znahoditsya tilo Prikladi Absolyutna shvidkist muhi sho povze po radiusu obertovoyi gramofonnoyi plativki dorivnyuye sumi shvidkosti yiyi ruhu vidnosno plastinki i tiyeyi shvidkosti yaku maye tochka plastinki pid muhoyu vidnosno zemli tobto z yakoyu yiyi perenosit plastinka za rahunok svogo obertannya Yaksho lyudina jde po koridoru vagona zi shvidkistyu 5 km god vidnosno vagona a vagon ruhayetsya zi shvidkistyu 50 km god vidnosno Zemli to lyudina ruhayetsya vidnosno Zemli zi shvidkistyu 50 5 55 km god koli jde u napryamku ruhu poyizda i zi shvidkistyu 50 5 45 km god koli jde u zvorotnomu napryamku Yaksho lyudina v koridori vagona ruhayetsya vidnosno Zemli zi shvidkistyu 55 kilometriv na godinu a poyizd zi shvidkistyu 50 kilometriv na godinu to shvidkist lyudini vidnosno poyizda 55 50 5 km god Yaksho hvili ruhayutsya vidnosno berega zi shvidkistyu 30 km god i korabel takozh zi shvidkistyu 30 kilometriv na godinu to hvili ruhayutsya vidnosno korablya zi shvidkistyu 30 30 0 km god tobto vidnosno korablya voni stayut neruhomimi Relyativistska mehanikaU XIX stolitti fizika zitknulasya z problemoyu poshirennya cogo pravila dodavannya shvidkostej na optichni elektromagnitni procesi Po suti stavsya konflikt mizh dvoma ideyami klasichnoyi mehaniki persha absolyutna sistema vidliku druga princip vidnosnosti perenesenimi v novu galuz teoriyu elektromagnitnih procesiv Napriklad yaksho rozglyanuti priklad iz hvilyami na poverhni vodi z poperednogo rozdilu i sprobuvati uzagalniti na elektromagnitni hvili to vijde superechnist zi sposterezhennyami div napriklad doslid Majkelsona Klasichne pravilo dodavannya shvidkostej vidpovidaye peretvorennyu koordinat z odniyeyi sistemi osej v inshu sistemu sho ruhayetsya vidnosno pershoyi bez priskorennya Yaksho za takogo peretvorennya mi zberigayemo ponyattya odnochasnosti tobto zmozhemo vvazhati odnochasnimi dvi podiyi ne tilki za yih reyestraciyi v odnij sistemi koordinat ale j u bud yakij inshij inercialnij sistemi to peretvorennya nazivayutsya galileyevimi Krim togo za galileyevih peretvoren prostorova vidstan mizh dvoma tochkami riznicya mizh yih koordinatami v odnij inercijnij sistemi vidliku zavzhdi dorivnyuye vidstani mizh nimi v inshij inercialnij sistemi Druga ideya princip vidnosnosti Perebuvayuchi na korabli sho ruhayetsya rivnomirno i pryamolinijno nemozhlivo viyaviti jogo ruh yakimis vnutrishnimi mehanichnimi efektami Chi poshiryuyetsya cej princip na optichni efekti Chi ne mozhna viyaviti absolyutnij ruh sistemi za viklikanimi cim ruhom optichnimi abo sho te zh same elektrodinamichnimi efektami Intuyiciya dosit yavno pov yazana z klasichnim principom vidnosnosti govorit sho absolyutnij ruh nemozhlivo viyaviti niyakimi sposterezhennyami Ale yaksho svitlo poshiryuyetsya z pevnoyu shvidkistyu vidnosno kozhnoyi z ruhomih inercijnih sistem to cya shvidkist zminitsya pid chas perehodu vid odniyeyi sistemi do inshoyi Ce viplivaye z klasichnogo pravila dodavannya shvidkostej Govoryachi matematichnoyu movoyu velichina shvidkosti svitla ne bude invariantna vidnosno galileyevih peretvoren Ce porushuye princip vidnosnosti tochnishe ne dozvolyaye poshiriti princip vidnosnosti na optichni procesi Takim chinom elektrodinamika zrujnuvala zv yazok dvoh zdavalosya b ochevidnih polozhen klasichnoyi fiziki pravila dodavannya shvidkostej i principu vidnosnosti Bilshe togo ci dva polozhennya stosovno elektrodinamiki viyavilisya nesumisnimi Specialna teoriya vidnosnosti daye vidpovid na ce pitannya Vona rozshiryuye ponyattya principu vidnosnosti poshiryuyuchi jogo j na optichni procesi Odnochasno specialna teoriya vidnosnosti kardinalno zminyuye uyavlennya pro prostir i chas Pravilo dodavannya shvidkostej pri comu ne skasovuyetsya zovsim a lishe utochnyuyetsya dlya velikih shvidkostej za dopomogoyu peretvorennya Lorenca v r e l v 1 v 2 1 v 1 v 2 c 2 displaystyle v rel frac v 1 v 2 1 dfrac v 1 v 2 c 2 Mozhna pomititi sho v razi koli v c 0 displaystyle v c rightarrow 0 peretvorennya Lorenca perehodyat u peretvorennya Galileya Ce svidchit pro te sho mehanika v specialnij teoriyi vidnosnosti zvoditsya do mehaniki Nyutona za shvidkostej malih porivnyano zi shvidkistyu svitla Ce poyasnyuye yakim chinom spivvidnosyatsya specialna teoriya vidnosnosti i klasichna mehanika persha ye uzagalnennyam drugoyi Div takozhPeretvorennya Galileya Peretvorennya Lorenca Skladnij ruhPrimitkiKratkij kurs teoreticheskoj mehaniki Moskva Vysshaya shkola 1995 S 156 ISBN 5 06 003117 9 LiteraturaB G Kuznecov Ejnshtejn Zhizn smert bessmertie Moskva Nauka 1972 ru Teoreticheskaya mehanika Moskva Nauka 1987