Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Люди́на економі́чна (лат. Homo Economicus) або економічна людина — концепція людей в деяких економічних теоріях як повністю раціональних і вузько корисливих діячів, які мають здатність виносити судження стосовно своїх суб'єктивно визначених цілей.
Ця теорія різко відрізняється від концепції Людина взаємна (Homo reciprocans), яка стверджує, що людина в першу чергу мотивована бажанням співпрацювати та поліпшувати своє середовище.
Походження терміну
Термін «людина економічна» вперше був використаний наприкінці ХІХ століття критиками роботи Джона Стюарта Мілля про політичну економію. Нижче представлений уривок із роботи Мілля, який згадували критики: «[Політична економія] не ставиться до всієї природи людини як до модифікованого соціального становища, а також до усієї поведінки людини у суспільстві. Вона ставиться до нього виключно як до істоти, яка бажає володіти багатством і яка здатна досягати цієї мети, аналізуючи порівняльну ефективність засобів її досягнення».
Пізніше в тій же ж роботі Мілль заявив, що пропонує «довільне визначення людини як істоти, яка неминуче робить те, завдяки чому може отримати найбільшу кількість необхідного, зручності та розкоші, з найменшою кількістю праці та фізичної самозречення, за допомогою яких їх можна отримати».
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дослідження про природу і причини багатства народів |
Адам Сміт у «Теорії моральних почуттів» стверджував, що люди співчувають добробуту інших. З іншого боку, у «Багатстві націй» Сміт писав: «Ми сподіваємося отримати свій обід не тому, що продавці та виробники м'яса, пива і хліба доброзичливі до нас, а тому, що вони дбають про власну вигоду... Кожен індивід постійно докладає зусиль до того, щоб відшукати найвигідніше застосування своєму капіталу...»
Цей коментар тепер описує того самого раціонального, зацікавленого у власній вигоді працівника, який бажає поменше працювати, якого запропонував Мілль.
Економісти наприкінці 19 століття — такі як Френсіс Еджуорт, Вільям Стенлі Джевонс, Леон Вальрас та Вільфредо Парето — будували математичні моделі на цих економічних припущеннях. У 20 столітті теорія раціонального вибору Ліонеля Роббінса стала домінувати у мейнстрімній економіці (mainstream economics). Термін «людина економічна» тоді набув більш конкретного значення: людина, яка раціонально діяла на повному знанні з власного інтересу та прагнення до багатства.
Економісти про людину економічну
Людвіг фон Мізес
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людвіг фон Мізес |
 | Основна шкода … полягає у віддаленні економічної теорії від аналізу реальності. Більшість епігонів економістів-класиків бачили задачу економічної науки у вивченні не подій, які дійсно відбуваються, а лише тих сил, які деяким, не зовсім зрозумілим чином, визначили виникнення реальних подій. За їхньою думкою, економічна наука не ставить насправді за мету пояснити процес формування ринкових цін, а намагається описувати невизначену взаємодію різноманітних факторів, які відіграють роль у ціноутворенні. По суті, вона вивчає не живих людей, а так звану „людину економічну“, фантома, який має дуже мало спільного з реальними людьми |  |
— Людвіг фон Мізес, «Первинні основи економічної науки» | ||
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії |
| | Основна помилка історичної школи Wirtschaftlische Staatswissenschaften в Німеччині і інституціоналізму в Америці полягає в інтерпретації економічної науки як опису поведінки ідеального типу homo oeconomicus. Відповідно до цієї теорії традиційна, або ортодоксальна, економічна наука вивчає не реальну поведінку людини, а абстрактні і гіпотетичні образи. Вона описує істоту, рухому виключно економічними мотивами, тобто одним прагненням отримати найбільшу речову або грошову вигоду. Така істота, кажуть критики, не має аналога в реальній дійсності; це фантом неправдивої кабінетної філософії. Жодна людина не схильна до виключної пристрасті стати якомога більш багатим, а деякі взагалі знаходяться поза впливом цього усередненого прагнення. Вивчаючи життя і історію, безглуздо звертатися по допомогу до цього примарного гомункулуса. | |
— Людвіг фон Мізес "Людська діяльність" | ||
Австрійська школа економіки протиставляє «людині економічній» творчого підприємця.
Див. також
Примітки
- Mises, Ludwig von. The Ultimate Foundation of Economic Science: An Essay on Method [ 23 травня 2020 у Wayback Machine.], 1962
- Хесус Уэрта де Сото. Австрийская экономическая школа [Рынок и предпринимательское творчество], Челябинк. — Социум, 2009. — 174 с.
Література
- Wach K., Od człowieka racjonalnego do emocjonalnego. Zmiana paradygmatu nauk ekonomicznych, «Horyzonty Wychowania» 2010, nr 9(17), ss. 95-106 (ISSN 1643-9171).
- Предко О. І. Вчення про «економічну людину»: зміна парадигм [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.] / О. І. Предко, М. Є. Предко // Економіка та держава. — 2015. — № 6. — С. 50-53
Джерела
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2018) |
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyudina znachennya Lyudi na ekonomi chna lat Homo Economicus abo ekonomichna lyudina koncepciya lyudej v deyakih ekonomichnih teoriyah yak povnistyu racionalnih i vuzko korislivih diyachiv yaki mayut zdatnist vinositi sudzhennya stosovno svoyih sub yektivno viznachenih cilej Cya teoriya rizko vidriznyayetsya vid koncepciyi Lyudina vzayemna Homo reciprocans yaka stverdzhuye sho lyudina v pershu chergu motivovana bazhannyam spivpracyuvati ta polipshuvati svoye seredovishe Pohodzhennya terminuTermin lyudina ekonomichna vpershe buv vikoristanij naprikinci HIH stolittya kritikami roboti Dzhona Styuarta Millya pro politichnu ekonomiyu Nizhche predstavlenij urivok iz roboti Millya yakij zgaduvali kritiki Politichna ekonomiya ne stavitsya do vsiyeyi prirodi lyudini yak do modifikovanogo socialnogo stanovisha a takozh do usiyeyi povedinki lyudini u suspilstvi Vona stavitsya do nogo viklyuchno yak do istoti yaka bazhaye voloditi bagatstvom i yaka zdatna dosyagati ciyeyi meti analizuyuchi porivnyalnu efektivnist zasobiv yiyi dosyagnennya Piznishe v tij zhe zh roboti Mill zayaviv sho proponuye dovilne viznachennya lyudini yak istoti yaka neminuche robit te zavdyaki chomu mozhe otrimati najbilshu kilkist neobhidnogo zruchnosti ta rozkoshi z najmenshoyu kilkistyu praci ta fizichnoyi samozrechennya za dopomogoyu yakih yih mozhna otrimati Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv Adam Smit u Teoriyi moralnih pochuttiv stverdzhuvav sho lyudi spivchuvayut dobrobutu inshih Z inshogo boku u Bagatstvi nacij Smit pisav Mi spodivayemosya otrimati svij obid ne tomu sho prodavci ta virobniki m yasa piva i hliba dobrozichlivi do nas a tomu sho voni dbayut pro vlasnu vigodu Kozhen individ postijno dokladaye zusil do togo shob vidshukati najvigidnishe zastosuvannya svoyemu kapitalu Cej komentar teper opisuye togo samogo racionalnogo zacikavlenogo u vlasnij vigodi pracivnika yakij bazhaye pomenshe pracyuvati yakogo zaproponuvav Mill Ekonomisti naprikinci 19 stolittya taki yak Frensis Edzhuort Vilyam Stenli Dzhevons Leon Valras ta Vilfredo Pareto buduvali matematichni modeli na cih ekonomichnih pripushennyah U 20 stolitti teoriya racionalnogo viboru Lionelya Robbinsa stala dominuvati u mejnstrimnij ekonomici mainstream economics Termin lyudina ekonomichna todi nabuv bilsh konkretnogo znachennya lyudina yaka racionalno diyala na povnomu znanni z vlasnogo interesu ta pragnennya do bagatstva Ekonomisti pro lyudinu ekonomichnuLyudvig fon Mizes Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudvig fon Mizes Osnovna shkoda polyagaye u viddalenni ekonomichnoyi teoriyi vid analizu realnosti Bilshist epigoniv ekonomistiv klasikiv bachili zadachu ekonomichnoyi nauki u vivchenni ne podij yaki dijsno vidbuvayutsya a lishe tih sil yaki deyakim ne zovsim zrozumilim chinom viznachili viniknennya realnih podij Za yihnoyu dumkoyu ekonomichna nauka ne stavit naspravdi za metu poyasniti proces formuvannya rinkovih cin a namagayetsya opisuvati neviznachenu vzayemodiyu riznomanitnih faktoriv yaki vidigrayut rol u cinoutvorenni Po suti vona vivchaye ne zhivih lyudej a tak zvanu lyudinu ekonomichnu fantoma yakij maye duzhe malo spilnogo z realnimi lyudmi Lyudvig fon Mizes Pervinni osnovi ekonomichnoyi nauki Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi Osnovna pomilka istorichnoyi shkoli Wirtschaftlische Staatswissenschaften v Nimechchini i institucionalizmu v Americi polyagaye v interpretaciyi ekonomichnoyi nauki yak opisu povedinki idealnogo tipu homo oeconomicus Vidpovidno do ciyeyi teoriyi tradicijna abo ortodoksalna ekonomichna nauka vivchaye ne realnu povedinku lyudini a abstraktni i gipotetichni obrazi Vona opisuye istotu ruhomu viklyuchno ekonomichnimi motivami tobto odnim pragnennyam otrimati najbilshu rechovu abo groshovu vigodu Taka istota kazhut kritiki ne maye analoga v realnij dijsnosti ce fantom nepravdivoyi kabinetnoyi filosofiyi Zhodna lyudina ne shilna do viklyuchnoyi pristrasti stati yakomoga bilsh bagatim a deyaki vzagali znahodyatsya poza vplivom cogo userednenogo pragnennya Vivchayuchi zhittya i istoriyu bezgluzdo zvertatisya po dopomogu do cogo primarnogo gomunkulusa Lyudvig fon Mizes Lyudska diyalnist Avstrijska shkola ekonomiki protistavlyaye lyudini ekonomichnij tvorchogo pidpriyemcya Div takozhLyudina vzayemna Dzhon Styuart Mill Dzheremi Bentam Teoriya racionalnogo viboruPrimitkiMises Ludwig von The Ultimate Foundation of Economic Science An Essay on Method 23 travnya 2020 u Wayback Machine 1962 Hesus Uerta de Soto Avstrijskaya ekonomicheskaya shkola Rynok i predprinimatelskoe tvorchestvo Chelyabink Socium 2009 174 s LiteraturaWach K Od czlowieka racjonalnego do emocjonalnego Zmiana paradygmatu nauk ekonomicznych Horyzonty Wychowania 2010 nr 9 17 ss 95 106 ISSN 1643 9171 Predko O I Vchennya pro ekonomichnu lyudinu zmina paradigm 26 sichnya 2020 u Wayback Machine O I Predko M Ye Predko Ekonomika ta derzhava 2015 6 S 50 53DzherelaCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2018 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi