Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Львівський повіт Львівський земський повіт пол Powiat lwowski істор

Львівський повіт (II Річ Посполита)

Львівський повіт (II Річ Посполита)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Львівський повіт.


Львівський (земський) повіт (пол. Powiat lwowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця, яка продовжила існування і у складі Польщі. Адміністративний центр — м. Львів.

Львівський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1867
Населення: 142 800
Площа: 1 276 км²
Густота: 112 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Львів
image
Мапа повіту
Повітова влада
Староста: Леон Замечнік

Зміни адміністративного поділу

Включений до складу Львівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР.

image
Адміністративний будинок Львівського староства, Львів, вул. Січових Стрільців 8

Адміністративним органом, що управляв Львівським повітом було Львівське староство, яке знаходилось у Львові по вул. 3 травня (сучасна вул.Січових Стрільців) в будинку №8.

Керівником Львівського староства станом на 1926 рік був воєводський радник (radca Wojew. Zeleski Zygmunt).

image
Львівський повіт

1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів село Рокитне вилучене з Грудецького повіту і включене до Львівського.

Розпорядженням Ради Міністрів 11 квітня 1930 р. з повіту вилучено і приєднано до міста Львів того ж воєводства: села Замарстинів, Клепарів, Голоско Мале, Знесіння, Сигнівка, Кульпарків, присілок Левандівка села Білогорща, частини земель сіл Козельники і Кривчиці.

1 квітня 1933 р. ліквідовано гміну Вайнберґен Львівського повіту і воєводства, а її територію приєднано до міста Винники того ж повіту і воєводства.

1 серпня 1934 року проведено укрупнення сільських ґмін, за рахунок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1922 рр. — 131

1922—1924 рр. — 132

1924—1930 рр. — 131

1930—1933 рр. — 125

1933—1934 рр. — 124

1934—1939 рр. — 14

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Білка Шляхецка Білка Крулєвска (Нижня Білка), Білка Шляхецка (Верхня Білка), Германув (Тарасівка), Міклашув (Миклашів), Журавнікі (Журавники), Зухожице (Сухоріччя), Чарнушовіце (Чорнушовичі) 7
2 Ґміна Бжуховиці Боркі Домініканьскє (Бірки), Боркі Яновскє (Бірки), Бжуховіце (Брюховичі), Вулька Гамулєцка (Воля-Гомулецька), Голоско Вєлькє, Зарудце (Зарудці), Зашкув (Зашків), Завадув (Завадів), Косьцєюв (Костеїв), Козіце (Кожичі), Рокітно (з 01.02.1922), Женсна Польска (Рясне), Женсна Руска (Рясне-Руське) 13
3 Ґміна Давідув Давідув (Давидів), Козєльнікі, Кротошин, Пасєкі Зубрицкє (Пасіки-Зубрицькі), Сіхув (Сихів), Сєдліска (Селисько), Толщув (Товщів), Зубжа (Зубра), Черепін 9
4 Ґміна Зімна Вода Білогорща, Кальтвассер, Рудно, Скнилів, Скнилівок, Зимна Вода, Зимновідка 7
5 Ґміна Красув Бродкі, Ґлуховєц (Глухівець), Красув (Красів), Лінденфельд, Любяна (Луб'яна), Новосюлкі (Новосілка), Подцємне (Підтемне), Поляна, Раковєц, Райхенбах 10
6 Ґміна Кшивчице Кривчиці, Лисиничі, Підбірці 3
7 Ґміна Малєхув (з 1937 року — ґміна Дубляни) Дубляни, Гряда, Грибовичі, Жидатиче, Збоїща, Ляшкі Муроване, Малехів, Малі Підліски, Ситихів, Сороки-Львівські, Стронятин 11
8 Ґміна Наварія Басьовка (Басівка), Ґлінна, Годовіце (Годовиця), Лєсьньовіце (Лісновичі), Малічковіце (Малечковичі), Мілошовіце (Мілошевичі), Мосткі, Наґужани (Нагоряни), Навар'я, Подсадкі, Полянка, Поршна, Пустомити, Сємянувка (Семенівка) 14
9 Ґміна Острув Айнзідель, Добжани (Добряни), Дорнфельд, Гумєнєц, Заґрудкі, Лани, Ніконковіце (Никоновичі), Острув, Пяскі (Піски), Розенберґ, Сердица, Срокі Щежецкє (Сороки Щирецькі), Фалькенштайн, Хрусно Нове (Хоросно), Хрусно Старе (Хоросно), Ястшембкув (Яструбків) 16
10 Ґміна Пруси Борщовичі, Кам'янопіль, Пикуловичі, Пруси 4
11 Ґміна Сокольнікі Волкув (Вовків), Жиравка (Жирівка), Заґуже (Загір'я), Кугаюв (Кугаїв), Мілятиче (Милятичі), Сокольнікі (Сокільники), Солонка 7
12 Ґміна Черкаси Вербіж, Дмитре, Гонятиче (Гонятичі), Горбаче (Горбачі), Кагуюв (Кагуїв), Попеляни, Черкаси 7
13 Ґміна Чишкі Віннічкі, Ґає (Гаї), Ґлуховіце (Глухівці), Ґанчари (Гончари), Дмитровіце (Дмитровичі), Подберезьце (Підберізці), Чижикув (Чижиків), Чишкі (Чишки) 8
14 Ґміна Яричув Стари Віслобокі (Вислобоки), Запитув (Запитів), Кукізув (Кукезів), Подліскі Вєлькє (Великі Підліски), Ременув (Ременів), Руданьце (Руданці), Яричув Стари (Старий Яричів), Цеперув (Цеперів) 8
отримала статус міської ґміни Винники (до 1924) 1
передано до міського повіту Львів Замарстинів (до 11.04.1930), Клепарів (до 11.04.1930), Голоско Мале (до 11.04.1930), Знесіння (до 11.04.1930), Сигнівка (до 11.04.1930), Кульпарків (до 11.04.1930) 6
ліквідовано Вайнберґен (до 01.04.1933) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Міста (Міські ґміни)

  1. містечко Новий Яричів — місто з 1934
  2. містечко Щирець — місто з 1934
  3. м. Винники — права міської ґміни з 1924 року. Місто з 1933

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 49 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 156 730 мешканців (77 535 українців-грекокатоликів — 49,47 % та ще 745 польськомовних українців — 0,48 %, 12 965 українців-латинників — 8,28 %, 56 795 поляків — 36,23 %, 1 295 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,83 %, 5 150 євреїв — 3,29 % і 2 245 німців та інших національностей — 1,43 %).

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 142 800 населення ніби-то було аж 80 712 (56,52 %) поляків при 58 395 (40,89 %) українців, 1 569 (1,1 %) євреїв і 1 809 (1,27 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Перейменування

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:

Друга світова війна

12 вересня 1939 року німці окупували більшість території повіту, однак 19 вересня передали територію радянським військам, оскільки за пактом Ріббентропа — Молотова територія належала до радянської зони впливу.

Див. також

Примітки

  1. Sonnenschein, М. (1926). (польська) . Львів. с. 113. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  2. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 marca 1933 r. o zmianie granic miasta Winnik w powiecie i województwie lwowskiem. [ 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-720 [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.] Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини
  7. Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 50
  9. Zmiana niemieckich nazw miejscowości. „Gazeta Lwowska”, s. 2, Nr 60 z 15 marca 1939. 
  10. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim.[недоступне посилання] (пол.)

Джерела

  • Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
  • Байцар Андрій.Літопис Винник // Винниківський вісник № 437-438, серпень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник № 444 — № 445, листопад — грудень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник № 446 — № 447, 31 грудня 2013 р.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lvivskij povit Lvivskij zemskij povit pol Powiat lwowski istorichna administrativno teritorialna odinicya yaka prodovzhila isnuvannya i u skladi Polshi Administrativnij centr m Lviv Lvivskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1867 Naselennya 142 800 Plosha 1 276 km Gustota 112 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Lviv Mapa povitu Povitova vlada Starosta Leon ZamechnikZmini administrativnogo podiluVklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva 3 grudnya 1920 roku na okupovanih polyakami zemlyah ZUNR Administrativnij budinok Lvivskogo starostva Lviv vul Sichovih Strilciv 8 Administrativnim organom sho upravlyav Lvivskim povitom bulo Lvivske starostvo yake znahodilos u Lvovi po vul 3 travnya suchasna vul Sichovih Strilciv v budinku 8 Kerivnikom Lvivskogo starostva stanom na 1926 rik buv voyevodskij radnik radca Wojew Zeleski Zygmunt Lvivskij povit 1 lyutogo 1922 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv selo Rokitne viluchene z Grudeckogo povitu i vklyuchene do Lvivskogo Rozporyadzhennyam Radi Ministriv 11 kvitnya 1930 r z povitu vilucheno i priyednano do mista Lviv togo zh voyevodstva sela Zamarstiniv Klepariv Golosko Male Znesinnya Signivka Kulparkiv prisilok Levandivka sela Bilogorsha chastini zemel sil Kozelniki i Krivchici 1 kvitnya 1933 r likvidovano gminu Vajnbergen Lvivskogo povitu i voyevodstva a yiyi teritoriyu priyednano do mista Vinniki togo zh povitu i voyevodstva 1 serpnya 1934 roku provedeno ukrupnennya silskih gmin za rahunok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Silski gmini Kilkist 1920 1922 rr 131 1922 1924 rr 132 1924 1930 rr 131 1930 1933 rr 125 1933 1934 rr 124 1934 1939 rr 14 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Bilka Shlyahecka Bilka Krulyevska Nizhnya Bilka Bilka Shlyahecka Verhnya Bilka Germanuv Tarasivka Miklashuv Miklashiv Zhuravniki Zhuravniki Zuhozhice Suhorichchya Charnushovice Chornushovichi 7 2 Gmina Bzhuhovici Borki Dominikanskye Birki Borki Yanovskye Birki Bzhuhovice Bryuhovichi Vulka Gamulyecka Volya Gomulecka Golosko Vyelkye Zarudce Zarudci Zashkuv Zashkiv Zavaduv Zavadiv Koscyeyuv Kosteyiv Kozice Kozhichi Rokitno z 01 02 1922 Zhensna Polska Ryasne Zhensna Ruska Ryasne Ruske 13 3 Gmina Daviduv Daviduv Davidiv Kozyelniki Krotoshin Pasyeki Zubrickye Pasiki Zubricki Sihuv Sihiv Syedliska Selisko Tolshuv Tovshiv Zubzha Zubra Cherepin 9 4 Gmina Zimna Voda Bilogorsha Kaltvasser Rudno Skniliv Sknilivok Zimna Voda Zimnovidka 7 5 Gmina Krasuv Brodki Gluhovyec Gluhivec Krasuv Krasiv Lindenfeld Lyubyana Lub yana Novosyulki Novosilka Podcyemne Pidtemne Polyana Rakovyec Rajhenbah 10 6 Gmina Kshivchice Krivchici Lisinichi Pidbirci 3 7 Gmina Malyehuv z 1937 roku gmina Dublyani Dublyani Gryada Gribovichi Zhidatiche Zboyisha Lyashki Murovane Malehiv Mali Pidliski Sitihiv Soroki Lvivski Stronyatin 11 8 Gmina Navariya Basovka Basivka Glinna Godovice Godovicya Lyesnovice Lisnovichi Malichkovice Malechkovichi Miloshovice Miloshevichi Mostki Naguzhani Nagoryani Navar ya Podsadki Polyanka Porshna Pustomiti Syemyanuvka Semenivka 14 9 Gmina Ostruv Ajnzidel Dobzhani Dobryani Dornfeld Gumyenyec Zagrudki Lani Nikonkovice Nikonovichi Ostruv Pyaski Piski Rozenberg Serdica Sroki Shezheckye Soroki Shirecki Falkenshtajn Hrusno Nove Horosno Hrusno Stare Horosno Yastshembkuv Yastrubkiv 16 10 Gmina Prusi Borshovichi Kam yanopil Pikulovichi Prusi 4 11 Gmina Sokolniki Volkuv Vovkiv Zhiravka Zhirivka Zaguzhe Zagir ya Kugayuv Kugayiv Milyatiche Milyatichi Sokolniki Sokilniki Solonka 7 12 Gmina Cherkasi Verbizh Dmitre Gonyatiche Gonyatichi Gorbache Gorbachi Kaguyuv Kaguyiv Popelyani Cherkasi 7 13 Gmina Chishki Vinnichki Gaye Gayi Gluhovice Gluhivci Ganchari Gonchari Dmitrovice Dmitrovichi Podberezce Pidberizci Chizhikuv Chizhikiv Chishki Chishki 8 14 Gmina Yarichuv Stari Visloboki Visloboki Zapituv Zapitiv Kukizuv Kukeziv Podliski Vyelkye Veliki Pidliski Remenuv Remeniv Rudance Rudanci Yarichuv Stari Starij Yarichiv Ceperuv Ceperiv 8 otrimala status miskoyi gmini Vinniki do 1924 1 peredano do miskogo povitu Lviv Zamarstiniv do 11 04 1930 Klepariv do 11 04 1930 Golosko Male do 11 04 1930 Znesinnya do 11 04 1930 Signivka do 11 04 1930 Kulparkiv do 11 04 1930 6 likvidovano Vajnbergen do 01 04 1933 1 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Mista Miski gmini mistechko Novij Yarichiv misto z 1934 mistechko Shirec misto z 1934 m Vinniki prava miskoyi gmini z 1924 roku Misto z 1933NaselennyaU 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 49 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 156 730 meshkanciv 77 535 ukrayinciv grekokatolikiv 49 47 ta she 745 polskomovnih ukrayinciv 0 48 12 965 ukrayinciv latinnikiv 8 28 56 795 polyakiv 36 23 1 295 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 83 5 150 yevreyiv 3 29 i 2 245 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 43 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 142 800 naselennya nibi to bulo azh 80 712 56 52 polyakiv pri 58 395 40 89 ukrayinciv 1 569 1 1 yevreyiv i 1 809 1 27 nimciv superechat shematizmam i danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami PerejmenuvannyaRishennyam ministra vnutrishnih sprav 11 bereznya 1939 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski Lyubyanka pol Lubianka zamist Lindenfeld nim Lindenfeld Dobzhanka pol Dobrzanka zamist Dornfeld nim Dornfeld Podzamche pol Podzamcze pol Podzamcze zamist Rozenberg nim Rosenberg Troyandova Gora teper chastina Shircya selisha miskogo tipu Pustomitivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Volya Konopnicka pol Wola Konopnicka zamist Kaltvaser nim Kaltwasser Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 4 travnya 1939 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski Srednya pol Srednia zamist Ajnzidel nim Einsiedel Sokolica pol Sokolica zamist Falkenshtajn nim Falkenstein Druga svitova vijna12 veresnya 1939 roku nimci okupuvali bilshist teritoriyi povitu odnak 19 veresnya peredali teritoriyu radyanskim vijskam oskilki za paktom Ribbentropa Molotova teritoriya nalezhala do radyanskoyi zoni vplivu Div takozhLvivskij povit Lvivskij povit Avstro Ugorshina Nimecki koloniyi Lvivskogo povituPrimitkiSonnenschein M 1926 polska Lviv s 113 Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2021 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 11 kwietnia 1930 r o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w wojewodztwie lwowskiem 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 18 marca 1933 r o zmianie granic miasta Winnik w powiecie i wojewodztwie lwowskiem 25 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1934 r o podniesieniu niektorych miasteczek w wojewodztwie lwowskiem do rzedu miast objetych ustawa gminna z 1889 r 17 veresnya 2017 u Wayback Machine pol http vinnikiplus in ua publ 21 1 0 720 9 sichnya 2014 u Wayback Machine Bajcar Andrij Administrativno teritorialnij ustrij Vinnikivshini Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 50 Zmiana niemieckich nazw miejscowosci Gazeta Lwowska s 2 Nr 60 z 15 marca 1939 Zarzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 4 maja 1939 r o ustaleniu nazw niektorych miejscowosci w powiecie grodeckim jaworowskim lwowskim nizanskim samborskim i zolkiewskim w wojewodztwie lwowskim nedostupne posilannya pol DzherelaBajcar Andrij Vinniki turistichni Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Vinniki Drukservis 2016 312 s Bajcar Andrij Litopis Vinnik Vinnikivskij visnik 437 438 serpen 2013 r Bajcar Andrij Administrativno teritorialnij ustrij Vinnikivshini vid knyazhoyi dobi do suchasnosti Vinnikivskij visnik 444 445 listopad gruden 2013 r Bajcar Andrij Administrativno teritorialnij ustrij Vinnikivshini vid knyazhoyi dobi do suchasnosti prodovzhennya Vinnikivskij visnik 446 447 31 grudnya 2013 r

Дата публікації:
Топ