Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Добря́ни — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 366 осіб. Орган місцевого самоврядування — Тростянецька сільська рада.
| село Добряни | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Тростянецька сільська громада |
| Облікова картка | с. Добряни |
| Основні дані | |
| Засноване | 1439 |
| Населення | 366 |
| Площа | 1,21 км² |
| Густота населення | 302,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81610 |
| Телефонний код | +380 3241 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′16″ пн. ш. 23°57′03″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 23.95083° сх. д.Координати: 49°37′16″ пн. ш. 23°57′03″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 23.95083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 288 м |
| Водойми | річка Прірва |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81610, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Тернопілля |
| Карта | |
  Добряни | |
 Добряни | |
| Мапа | |
| | |
Географія
У селі бере початок річка Прірва.
Історія
Село знаходиться на північній окраїні району. У давнину належало до так званих королівщин, тому тут періодично проводились переписи маєтків (люстрації) для збирання податків. У 1515 році село займало 9 ланів землі. Тут існувала корчма та жорна, на яких селяни мололи своє зерно. Податок з корчми та жорен становив разом 12 грошів за рік.
Пізніше за часів управління Сигізмунда І (1506—1548) королівські прислужники пробували збільшити панщину: вони переміряли сільські землі і наказали працювати по 2 дні на тиждень від лану. Селяни були категорично проти цього і в 1537 році їм навіть вдалося якимось чином добитися в королівській канцелярії підтвердження свого привілею на восьмигодинну панщину, яку й виконували до 1565 року.
Люстрація того ж 1565 року вказує, що в селі проживало 68 селянських сімей, сімнадцять з яких були недавно поселені на поміщицьких та пустуючих землях. Уже в цей час у селі було помітне майнове розшарування селянства: п"ять сімей мали по 10 гектарів землі, п"ять — по 7,5, тридцять три — по 5, чотири — по 2,5гектара. Нові поселенці були наділені півлановими (10 га) наділами, за які повинні були відробляти по два дні панщини на тиждень.
У селі був млин на один камінь і фільварок. У фільварку нараховувалось 53 голови великої рогатої худоби, 78 свиней, 120 штук птиці. Фільварковий врожай становив 1005 кіп різного зерна (копа — 60 снопків). В основному сіяли жито, овес, гречку.
До нашого часу дійшло дві люстрації Добрян з 1570 року. Тоді село спробували ще раз перевести на відроблення дводенної панщини і тому адміністрація фільварку силою примушувала селян освоювати нові землі, щоб їхні наділи досягали 20 гектарів. До фільварку належало 90 гектарів, і щоб забезпечити його робочою силою, сюди примушували ходити на панщину людей з Люб"ян, Бродок, Димівки.
Усім життям сільської громади керував тивун. За свою службу він був звільнений від сплати податків. А представником королівської влади в селі був війт, який і був господарем фільварку. З усіх податків шоста частина йшла йому.
З податкогвого реєстру 1603 р. дізнаємося, що в селі було вже чимало бідняків — 2 загородники та 20 комірників. І одні і другі були безземельні.
Сумну картину господарського становища села після серії татарських нападів подає люстрація 1628 р. Із 17 ланів оброблялися лише 5. у селі проживало лише 9 сімей на п"ятигектарних наділах. Тут же вказується, що в Добрянах збирали мито, сума якого становила 30 золотих на рік (у 5 разів більша від прибутку млина).
Особливо пограбували Добряни у 1647 р. війська князя Яреми Вишневецького. Пізньої осені 1648 р. село знищили татари. У Львівському центральному державному історичному архіві зберігається свідчення селян Хоми Яценишина і Сеня Рум"яча про неможливість сплати селом подимного податку в 1649 р.12 лютого 1694 р., після невдалої спроби захоплення Львова, у Добрянах при відступі ночувала 60 000 татарська орда, яка спалила село. У 1772 році територія села увійшла до складу Габсбурзької монархії (від 1804 — Австрійської імперії). У 1786 році було засновано німецьку колонію Дорнфельд (нім. Dornfeld — колючкове поле) тепер це с. Тернопілля.
А в 1777 р. Добряни купив великий земельний магнат граф Потоцький. 1865 р. в селі було засновано школу, вчитель якої одержував мізерну зарплатню — 100 золотих. У 1880 р. в Добрянах нараховувалось 125 хат і проживало 725 чоловік. У 1896 році було вже близько 140 хат. Тоді ж було засновано читальню. Втікаючи від недолі, 13 сімей емігрувало за океан. Хоча в селі й існувала однокласна дворічна школа з одним учителем і відвідувало її понад 160 дітей, усе ж тут нараховувалося 55 чоловік зовсім неграмотних, а ще 20 ледве вміли підписуватись. Велике було і майнове розшарування селянства. Тут нараховувалось 40 кукркулів, у той же час було 55 бідняцьких сімей, які не могли прохарчуватися зі свого господарства. У 21 господарстві не було ніякої худоби, до 100 чоловік ходили на заробітки до міст. Великим землевласником була церква, якій належало 59 га землі. У 1934 р. в добрянах продовжувала працювати стара читальня, у якій нараховувалось всього 300 книжок. В ній працював театральний гурток. Через два роки на власні кошти селяни збудували власну читальню з місцевого матеріалу, дерево возили з лісу із-за Красова. В ній молодь ставила п'єси, давала концерти. Щоб поставити виставу, селяни мусили йти по дозвіл до польських жандармів, які перевіряли репертуар. 14 чнрвня 2016 році в Добрянах хоотіли обладнати смітєзвалище але селяни не дозволили це зробити ця спроба поновилася 17 березня 2017 року на цей раз селяни перекрили дорогу.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 364 | 99.45% |
| білоруська | 2 | 0.55% |
| Усього | 366 | 100% |
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- . ВРУ. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 2 липня 2014.
Джерела
- Dobrzany (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 84. (пол.).— S. 84. (пол.)
Посилання
- Облікова картка с. Добряни [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dobryani Dobrya ni selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 366 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Trostyanecka silska rada selo Dobryani Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Trostyanecka silska gromada Oblikova kartka s Dobryani Osnovni dani Zasnovane 1439 Naselennya 366 Plosha 1 21 km Gustota naselennya 302 48 osib km Poshtovij indeks 81610 Telefonnij kod 380 3241 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 37 16 pn sh 23 57 03 sh d 49 62111 pn sh 23 95083 sh d 49 62111 23 95083 Koordinati 49 37 16 pn sh 23 57 03 sh d 49 62111 pn sh 23 95083 sh d 49 62111 23 95083 Serednya visota nad rivnem morya 288 m Vodojmi richka Prirva Misceva vlada Adresa radi 81610 Lvivska obl Mikolayivskij r n s Ternopillya Karta Dobryani Dobryani Mapa Dobryani u VikishovishiGeografiyaU seli bere pochatok richka Prirva IstoriyaSelo znahoditsya na pivnichnij okrayini rajonu U davninu nalezhalo do tak zvanih korolivshin tomu tut periodichno provodilis perepisi mayetkiv lyustraciyi dlya zbirannya podatkiv U 1515 roci selo zajmalo 9 laniv zemli Tut isnuvala korchma ta zhorna na yakih selyani mololi svoye zerno Podatok z korchmi ta zhoren stanoviv razom 12 groshiv za rik Piznishe za chasiv upravlinnya Sigizmunda I 1506 1548 korolivski prisluzhniki probuvali zbilshiti panshinu voni peremiryali silski zemli i nakazali pracyuvati po 2 dni na tizhden vid lanu Selyani buli kategorichno proti cogo i v 1537 roci yim navit vdalosya yakimos chinom dobitisya v korolivskij kancelyariyi pidtverdzhennya svogo privileyu na vosmigodinnu panshinu yaku j vikonuvali do 1565 roku Lyustraciya togo zh 1565 roku vkazuye sho v seli prozhivalo 68 selyanskih simej simnadcyat z yakih buli nedavno poseleni na pomishickih ta pustuyuchih zemlyah Uzhe v cej chas u seli bulo pomitne majnove rozsharuvannya selyanstva p yat simej mali po 10 gektariv zemli p yat po 7 5 tridcyat tri po 5 chotiri po 2 5gektara Novi poselenci buli nadileni pivlanovimi 10 ga nadilami za yaki povinni buli vidroblyati po dva dni panshini na tizhden U seli buv mlin na odin kamin i filvarok U filvarku narahovuvalos 53 golovi velikoyi rogatoyi hudobi 78 svinej 120 shtuk ptici Filvarkovij vrozhaj stanoviv 1005 kip riznogo zerna kopa 60 snopkiv V osnovnomu siyali zhito oves grechku Do nashogo chasu dijshlo dvi lyustraciyi Dobryan z 1570 roku Todi selo sprobuvali she raz perevesti na vidroblennya dvodennoyi panshini i tomu administraciya filvarku siloyu primushuvala selyan osvoyuvati novi zemli shob yihni nadili dosyagali 20 gektariv Do filvarku nalezhalo 90 gektariv i shob zabezpechiti jogo robochoyu siloyu syudi primushuvali hoditi na panshinu lyudej z Lyub yan Brodok Dimivki Usim zhittyam silskoyi gromadi keruvav tivun Za svoyu sluzhbu vin buv zvilnenij vid splati podatkiv A predstavnikom korolivskoyi vladi v seli buv vijt yakij i buv gospodarem filvarku Z usih podatkiv shosta chastina jshla jomu Z podatkogvogo reyestru 1603 r diznayemosya sho v seli bulo vzhe chimalo bidnyakiv 2 zagorodniki ta 20 komirnikiv I odni i drugi buli bezzemelni Sumnu kartinu gospodarskogo stanovisha sela pislya seriyi tatarskih napadiv podaye lyustraciya 1628 r Iz 17 laniv obroblyalisya lishe 5 u seli prozhivalo lishe 9 simej na p yatigektarnih nadilah Tut zhe vkazuyetsya sho v Dobryanah zbirali mito suma yakogo stanovila 30 zolotih na rik u 5 raziv bilsha vid pributku mlina Osoblivo pograbuvali Dobryani u 1647 r vijska knyazya Yaremi Vishneveckogo Piznoyi oseni 1648 r selo znishili tatari U Lvivskomu centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi zberigayetsya svidchennya selyan Homi Yacenishina i Senya Rum yacha pro nemozhlivist splati selom podimnogo podatku v 1649 r 12 lyutogo 1694 r pislya nevdaloyi sprobi zahoplennya Lvova u Dobryanah pri vidstupi nochuvala 60 000 tatarska orda yaka spalila selo U 1772 roci teritoriya sela uvijshla do skladu Gabsburzkoyi monarhiyi vid 1804 Avstrijskoyi imperiyi U 1786 roci bulo zasnovano nimecku koloniyu Dornfeld nim Dornfeld kolyuchkove pole teper ce s Ternopillya A v 1777 r Dobryani kupiv velikij zemelnij magnat graf Potockij 1865 r v seli bulo zasnovano shkolu vchitel yakoyi oderzhuvav mizernu zarplatnyu 100 zolotih U 1880 r v Dobryanah narahovuvalos 125 hat i prozhivalo 725 cholovik U 1896 roci bulo vzhe blizko 140 hat Todi zh bulo zasnovano chitalnyu Vtikayuchi vid nedoli 13 simej emigruvalo za okean Hocha v seli j isnuvala odnoklasna dvorichna shkola z odnim uchitelem i vidviduvalo yiyi ponad 160 ditej use zh tut narahovuvalosya 55 cholovik zovsim negramotnih a she 20 ledve vmili pidpisuvatis Velike bulo i majnove rozsharuvannya selyanstva Tut narahovuvalos 40 kukrkuliv u toj zhe chas bulo 55 bidnyackih simej yaki ne mogli proharchuvatisya zi svogo gospodarstva U 21 gospodarstvi ne bulo niyakoyi hudobi do 100 cholovik hodili na zarobitki do mist Velikim zemlevlasnikom bula cerkva yakij nalezhalo 59 ga zemli U 1934 r v dobryanah prodovzhuvala pracyuvati stara chitalnya u yakij narahovuvalos vsogo 300 knizhok V nij pracyuvav teatralnij gurtok Cherez dva roki na vlasni koshti selyani zbuduvali vlasnu chitalnyu z miscevogo materialu derevo vozili z lisu iz za Krasova V nij molod stavila p yesi davala koncerti Shob postaviti vistavu selyani musili jti po dozvil do polskih zhandarmiv yaki pereviryali repertuar 14 chnrvnya 2016 roci v Dobryanah hootili obladnati smityezvalishe ale selyani ne dozvolili ce zrobiti cya sproba ponovilasya 17 bereznya 2017 roku na cej raz selyani perekrili dorogu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 364 99 45 biloruska 2 0 55 Usogo 366 100 Primitki Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 VRU Arhiv originalu za 5 travnya 2016 Procitovano 2 lipnya 2014 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaDobrzany 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 84 pol S 84 pol PosilannyaOblikova kartka s Dobryani 5 travnya 2016 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi