Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луцька унійна єпархія (також Луцько-Острозька; лат. Eparchia Luceoriensis et Ostrogiensis Ruthenorum) — церковно-адміністративна одиниця у складі Руської Унійної Церкви, яка існувала на території Речі Посполитої (1596—1633 і 1702—1795), а після її поділів, буллою лат. «Maximus undique pressi calamitatibus» (від 15 листопада 1798) Папи Пія VI відновлена на території Російської імперії і скасована указом Миколи І у 1828 році. Луцька унійна єпархія підлягала Київській унійній митрополії.
| Луцька унійна єпархія | |
|---|---|
| лат. Eparchia Luceoriensis et Ostrogiensis Ruthenorum | |
 Сьогодні неіснуючий храм св. Івана Богослова в Луцьку — катедральний собор Луцьких унійних владик. Проект реконструкції Ростислава Метельницького | |
| Обряд | візантійський |
| Країна |  Річ Посполита→ Російська імперія |
| Головне місто | Луцьк // Острог |
| Дата заснування | 1596 |
| Дата скасування | 1828 |
| Парафій | 189 (1825—1827) |
| Катедральний собор | Церква святого Івана Богослова Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1803—1826) |
| Митрополія | Київська митрополія у складі Католицької церкви |
| | |
Історія
Виникла внаслідок приєднання єпископа Кирила Терлецького до Берестейської унії, під час Берестейського синоду (1596) потверджена в тогочасних кордонах. Її ординарій займав третє місце по старшинству після Київського митрополита і Володимирського єпископа. Після легалізації православної ієрархії королем Владиславом IV Вазою в 1633 році Луцьку єпархію отримав православний єпископ, а Луцький унійний єпископ Єронім Почаповський натомість зберігаючи титул єпископа Луцького, мав переселитись у Жидичинський монастир. Єпископ Никифор Лосовський був коад'ютором Київського митрополита, а потім єпархією керували митрополити Гавриїл Коленда, Кипріян Жоховський, Лев Заленський, у 1651—1664 роках — Перемишльський єпископ Прокопій Хмельовський, а в 1711—1713 роках єпископ Холмський Йосиф Левицький. Згідно зі звітом єпископа Якова Суші з 1664 року, при Унії залишилось 100 парафій і 7 монастирів.
Відродження прийшло після приєднання до Унії 1702 року православного Луцького єпископа Діонісія Жабокрицького. Значна реорганізація сітки парафій відбулась коли в 1703 році до Володимирської унійної єпархії перейшли парафії і монастирі Володимирського повіту і протопопії (деканати) Локачинська і Турійська, а повернулися парафії Кременецького і Луцького повітів та протопопії Кременецька і Збаразька. З огляду на політичну ситуацію, Жабокрицький часто перебував поза своєю єпархією, а в 1711 році був вивезений вглиб Московщини. Наступники Жабокрицького Йосиф Виговський (1713—1730), Теодосій (1730—1751) і Сильвестр Рудницькі (1752—1777) сприяли значному релігійному піднесенню в єпархії, особливо останній — коронуючи в 1773 році Почаївську чудотворну ікону Божої Матері. Унійною катедрою надалі залишався храм св. Йоана Богослова, єпископські резиденції були в Луцьку і Рожищі. У 1772 році Луцька унійна єпархія займала територію 35 тис. км², складалась із 45 деканатів, 1236 парафій (з них понад 100 вакантних) і від бл. 1770 року мала капітулу з 4 прелатурами і 4 каноніями. Єпархіальий клир навчався в єпархіальній семінарії (1763—1779) і Папській вірмено-руській колегії у Львові (стипендії єпископа Йосифа Виговського) або брав участь у курсах перед свяченнями, організованих перед 1773 роком єпископом Сильвестром Рудницьким у резиденції в Рожищі. На території Луцької унійної єпархії були василіянські монастирі Литовської (серед них Дерманський, Дубенський і Дорогобузький монастирі) та Руської провінцій (між іншим станом на 1744 рік в Почаївському монастирі мешкало 67 ченців) і три монастирі монахинь-василіянок.
Після поділів Речі Посполитої
У результаті Першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) Луцька унійна єпархія втратила на користь Австрії 10 деканатів і 116 парафій, які всупереч старанням єпископа Кипріяна Стецького замінити їх на частину Кам'янецької єпархії, у 1786 році були формально приєднані до Львівської унійної єпархії. У 1811—1815 роках ординарію Луцької унійної єпархії підпорядковувались також 328 церков і один монастир Тернопільського округу. Заслуженими душпастирями були єпископи Стефан Левинський, Флоріян Корсак (1804—1811) і Кирило Сиротинський (1825—1827). У 1826 році єпископом став Іван Красовський, хоч уважали, що він не здатний до церковних урядів. У Луцькій унійній єпархії існував також уряд єпископа-коад'ютора — Михайло Стадницький (1784—1787) і Стефан Левинський (1787—1797); керували єпархією також адміністратори (зазвичай ними були майбутні ординарії) — Стефан Левинський (1787—1797), Яків Мартушевич (1814—1818) та Кирило Сиротинський (1827—1828). Адміністратором по смерті Красовського став Сиротинський, якого після скасування єпархії призначено на єпископа-помічника Жировицької єпархії.
Станом на 1825—1827 роки Луцька унійна єпархія складалася з 189 парафій у 15 деканатах (Луцький, Дубровицький, Дубенський, Камінь-Каширський, Кашогродський (пол. Kaszogrodzki), Ковельський, Козинський (пол. Koziński), Кременецький, Острозький, Ратненсько-Зарицький (пол. Ratneńsko-Zarzycki), Рівненський, Старокостянтинівський, Заславський, Звягельський і Володимирський) і бл. 119 330 вірних. Надалі в єпархії функціонувала капітула з 5 прелатурами і 6 каноніями. Упродовж 1803—1826 років катедральним храмом єпархії була церква Покрови Пресвятої Богородиці. У 1828 році Луцька унійна єпархія була скасована (парафії Дубенського і Ковельського повітів увійшли до Жировицької (Литовської) єпархії, а решта — до ).
Новітній період
Відновити Луцьку унійну єпархію пробували Львівські митрополити Андрей Шептицький, висвятивши в 1914 році на єпископа Луцького Йосифа Боцяна і єпископа Острозького Дмитра Яремка, та Йосиф Сліпий, що висвятив у 1963 році на єпископа Луцького Василя Величковського.
У 1990 році зареєструвалася в Луцьку громада греко-католиків, був утворений Луцький деканат з парафіями в Луцьку (дві), Ковелі, Рівному, Сарнах і Володимирі-Волинському, який підпорядковувався спочатку Києво-Вишгородському екзархатові УГКЦ. 15 січня 2008 року Папа Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви про заснування Волинського (Луцького) екзархату УГКЦ.
Див. також
Примітки
- [Łucka] Diecezja unicka // Encyklopedia Katolicka… ― S. 600.
- Hugo Kołłątaj. Stan oświecenia w Polsce w ostatnich latach panowania Augusta III (1750—1764) [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.]. — Warszawa 1905. — S. 161—163. (пол.)
- [Łucka] Diecezja unicka // Encyklopedia Katolicka… ― S. 600—601.
Джерела
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 с.
- [Łucka] Diecezja unicka // Encyklopedia Katolicka. ― T. 11. ― Lublin 2006. ― S. 600—601. ― , (t. XI)(пол.)
Посилання
- Diocese of Lutzk e Ostrog (Ukrainian) [ 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lucka unijna yeparhiya takozh Lucko Ostrozka lat Eparchia Luceoriensis et Ostrogiensis Ruthenorum cerkovno administrativna odinicya u skladi Ruskoyi Unijnoyi Cerkvi yaka isnuvala na teritoriyi Rechi Pospolitoyi 1596 1633 i 1702 1795 a pislya yiyi podiliv bulloyu lat Maximus undique pressi calamitatibus vid 15 listopada 1798 Papi Piya VI vidnovlena na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi i skasovana ukazom Mikoli I u 1828 roci Lucka unijna yeparhiya pidlyagala Kiyivskij unijnij mitropoliyi Lucka unijna yeparhiyalat Eparchia Luceoriensis et Ostrogiensis RuthenorumSogodni neisnuyuchij hram sv Ivana Bogoslova v Lucku katedralnij sobor Luckih unijnih vladik Proekt rekonstrukciyi Rostislava MetelnickogoSogodni neisnuyuchij hram sv Ivana Bogoslova v Lucku katedralnij sobor Luckih unijnih vladik Proekt rekonstrukciyi Rostislava MetelnickogoObryad vizantijskijKrayina Rich Pospolita Rosijska imperiyaGolovne misto Luck OstrogData zasnuvannya 1596Data skasuvannya 1828Parafij 189 1825 1827 Katedralnij sobor Cerkva svyatogo Ivana Bogoslova Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1803 1826 Mitropoliya Kiyivska mitropoliya u skladi Katolickoyi cerkviIstoriyaLucka unijna yeparhiya na mapi Ruskoyi unijnoyi cerkvi u Rechi Pospolitij 1772 rik Vinikla vnaslidok priyednannya yepiskopa Kirila Terleckogo do Berestejskoyi uniyi pid chas Berestejskogo sinodu 1596 potverdzhena v togochasnih kordonah Yiyi ordinarij zajmav tretye misce po starshinstvu pislya Kiyivskogo mitropolita i Volodimirskogo yepiskopa Pislya legalizaciyi pravoslavnoyi iyerarhiyi korolem Vladislavom IV Vazoyu v 1633 roci Lucku yeparhiyu otrimav pravoslavnij yepiskop a Luckij unijnij yepiskop Yeronim Pochapovskij natomist zberigayuchi titul yepiskopa Luckogo mav pereselitis u Zhidichinskij monastir Yepiskop Nikifor Losovskij buv koad yutorom Kiyivskogo mitropolita a potim yeparhiyeyu keruvali mitropoliti Gavriyil Kolenda Kipriyan Zhohovskij Lev Zalenskij u 1651 1664 rokah Peremishlskij yepiskop Prokopij Hmelovskij a v 1711 1713 rokah yepiskop Holmskij Josif Levickij Zgidno zi zvitom yepiskopa Yakova Sushi z 1664 roku pri Uniyi zalishilos 100 parafij i 7 monastiriv Vidrodzhennya prijshlo pislya priyednannya do Uniyi 1702 roku pravoslavnogo Luckogo yepiskopa Dionisiya Zhabokrickogo Znachna reorganizaciya sitki parafij vidbulas koli v 1703 roci do Volodimirskoyi unijnoyi yeparhiyi perejshli parafiyi i monastiri Volodimirskogo povitu i protopopiyi dekanati Lokachinska i Turijska a povernulisya parafiyi Kremeneckogo i Luckogo povitiv ta protopopiyi Kremenecka i Zbarazka Z oglyadu na politichnu situaciyu Zhabokrickij chasto perebuvav poza svoyeyu yeparhiyeyu a v 1711 roci buv vivezenij vglib Moskovshini Nastupniki Zhabokrickogo Josif Vigovskij 1713 1730 Teodosij 1730 1751 i Silvestr Rudnicki 1752 1777 spriyali znachnomu religijnomu pidnesennyu v yeparhiyi osoblivo ostannij koronuyuchi v 1773 roci Pochayivsku chudotvornu ikonu Bozhoyi Materi Unijnoyu katedroyu nadali zalishavsya hram sv Joana Bogoslova yepiskopski rezidenciyi buli v Lucku i Rozhishi U 1772 roci Lucka unijna yeparhiya zajmala teritoriyu 35 tis km skladalas iz 45 dekanativ 1236 parafij z nih ponad 100 vakantnih i vid bl 1770 roku mala kapitulu z 4 prelaturami i 4 kanoniyami Yeparhialij klir navchavsya v yeparhialnij seminariyi 1763 1779 i Papskij virmeno ruskij kolegiyi u Lvovi stipendiyi yepiskopa Josifa Vigovskogo abo brav uchast u kursah pered svyachennyami organizovanih pered 1773 rokom yepiskopom Silvestrom Rudnickim u rezidenciyi v Rozhishi Na teritoriyi Luckoyi unijnoyi yeparhiyi buli vasiliyanski monastiri Litovskoyi sered nih Dermanskij Dubenskij i Dorogobuzkij monastiri ta Ruskoyi provincij mizh inshim stanom na 1744 rik v Pochayivskomu monastiri meshkalo 67 chenciv i tri monastiri monahin vasiliyanok Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi Pochayiv Risunok Zigmunta Fogelya 1791 U rezultati Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 r Lucka unijna yeparhiya vtratila na korist Avstriyi 10 dekanativ i 116 parafij yaki vsuperech starannyam yepiskopa Kipriyana Steckogo zaminiti yih na chastinu Kam yaneckoyi yeparhiyi u 1786 roci buli formalno priyednani do Lvivskoyi unijnoyi yeparhiyi U 1811 1815 rokah ordinariyu Luckoyi unijnoyi yeparhiyi pidporyadkovuvalis takozh 328 cerkov i odin monastir Ternopilskogo okrugu Zasluzhenimi dushpastiryami buli yepiskopi Stefan Levinskij Floriyan Korsak 1804 1811 i Kirilo Sirotinskij 1825 1827 U 1826 roci yepiskopom stav Ivan Krasovskij hoch uvazhali sho vin ne zdatnij do cerkovnih uryadiv U Luckij unijnij yeparhiyi isnuvav takozh uryad yepiskopa koad yutora Mihajlo Stadnickij 1784 1787 i Stefan Levinskij 1787 1797 keruvali yeparhiyeyu takozh administratori zazvichaj nimi buli majbutni ordinariyi Stefan Levinskij 1787 1797 Yakiv Martushevich 1814 1818 ta Kirilo Sirotinskij 1827 1828 Administratorom po smerti Krasovskogo stav Sirotinskij yakogo pislya skasuvannya yeparhiyi priznacheno na yepiskopa pomichnika Zhirovickoyi yeparhiyi Stanom na 1825 1827 roki Lucka unijna yeparhiya skladalasya z 189 parafij u 15 dekanatah Luckij Dubrovickij Dubenskij Kamin Kashirskij Kashogrodskij pol Kaszogrodzki Kovelskij Kozinskij pol Kozinski Kremeneckij Ostrozkij Ratnensko Zarickij pol Ratnensko Zarzycki Rivnenskij Starokostyantinivskij Zaslavskij Zvyagelskij i Volodimirskij i bl 119 330 virnih Nadali v yeparhiyi funkcionuvala kapitula z 5 prelaturami i 6 kanoniyami Uprodovzh 1803 1826 rokiv katedralnim hramom yeparhiyi bula cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici U 1828 roci Lucka unijna yeparhiya bula skasovana parafiyi Dubenskogo i Kovelskogo povitiv uvijshli do Zhirovickoyi Litovskoyi yeparhiyi a reshta do Novitnij period Vidnoviti Lucku unijnu yeparhiyu probuvali Lvivski mitropoliti Andrej Sheptickij visvyativshi v 1914 roci na yepiskopa Luckogo Josifa Bocyana i yepiskopa Ostrozkogo Dmitra Yaremka ta Josif Slipij sho visvyativ u 1963 roci na yepiskopa Luckogo Vasilya Velichkovskogo U 1990 roci zareyestruvalasya v Lucku gromada greko katolikiv buv utvorenij Luckij dekanat z parafiyami v Lucku dvi Koveli Rivnomu Sarnah i Volodimiri Volinskomu yakij pidporyadkovuvavsya spochatku Kiyevo Vishgorodskomu ekzarhatovi UGKC 15 sichnya 2008 roku Papa Venedikt XVI poblagosloviv rishennya Sinodu yepiskopiv Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi pro zasnuvannya Volinskogo Luckogo ekzarhatu UGKC Dokladnishe Luckij ekzarhat UGKCDiv takozhLucki yepiskopi UGKCPrimitki Lucka Diecezja unicka Encyklopedia Katolicka S 600 Hugo Kollataj Stan oswiecenia w Polsce w ostatnich latach panowania Augusta III 1750 1764 5 sichnya 2017 u Wayback Machine Warszawa 1905 S 161 163 pol Lucka Diecezja unicka Encyklopedia Katolicka S 600 601 DzherelaDmitro Blazhejovskij Iyerarhiya Kiyivskoyi Cerkvi 861 1996 Lviv Kamenyar 1996 567 s Lucka Diecezja unicka Encyklopedia Katolicka T 11 Lublin 2006 S 600 601 ISBN 83 86668 00 8 ISBN 83 7306 300 5 t XI pol PosilannyaDiocese of Lutzk e Ostrog Ukrainian 18 grudnya 2016 u Wayback Machine The Hierarchy of the Catholic Church angl