Єроні м Почапо вський гербу Котвиця світське ім я Єремі я Почапо вський за свіденням деяких істориків зокрема Кояловича

Єроні́м Почапо́вський гербу Котвиця (світське ім'я Єремі́я Почапо́вський, за свіденням деяких істориків, зокрема Кояловича, мав світське ім'я Михайло, пол. Jeremiasz Poczapowski herbu Kotwica; ? — 15 жовтня 1637 / 16 жовтня 1636/) — єпископ Української Греко-католицької церкви; з 1621 року — єпископ Луцький і Острозький.

Єронім Почаповський
Єремія Почаповський

Єпископ Луцький і Острозький

7 травня 1621 — 15 жовтня 1637

Обрання:

23 жовтня 1620

Церква:

Українська Греко-Католицька Церква

Попередник:

Євстахій Єло-Малинський

Наступник:

Никифор Лосовський

Освіта:

Грецька Колегія св. Атанасія у Римі

Смерть:

15 жовтня 1637

Єпископська хіротонія:

1621

Життєпис

Походив з українського шляхетського роду Почаповських гербу Котвиця. Правдоподібно, його родина осіла у Новогрудському воєводстві.

Навчався у Грецькій Колегії св. Атанасія в Римі (1616—1619). Призначений єпископом Луцьким і Острозьким в 1621 році. Єпископські свячення здійснив унійний Київський митрополит Йосиф Велямин Рутський. На його замовлення малював ікони («образи») маляр Федір Сенькович. В кінці 1632 року волинська православна шляхта обрала єпископом на Луцьку кафедру свого кандидата з княжого роду Пузин — Атанасія Пузину, також йому було підпорядковано Володимир-Волинську єпархію. Після цього в єпархії дойшло до сутичок між православними та уніятами. Щоб заспокоїти люд, король Владислав IV Ваза видав спеціальні статті, якими визнав обрання Атанасія Пузини. Згідно з документом «Пункти заспокоєння», скріпленим підписом і печаткою короля Владислава IV Вази, 1 листопада 1632 — Почаповський, зберігаючи титул єпископа Луцького, мав переселитись у Жидичинський монастир, володіти ним і його вотчинами до свого переміщення на іншу кафедру чи смерті. Наступник його вже не мав титулуватись єпископом Луцьким.

Адам Кисіль, королівський придворний, на початках своєї служби отримав від короля завдання: згідно з королівським дипломом, відібрати від Єроніма Почаповського Жидичинську архімандрію з монастирем, маєтками Тернками і Теремним, церквою Богородиці в передмісті Луцька та передати єпископу Атанасію (Пузині).

Посилання

датою смерті в польських джерелах
Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 262.
Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 327—328. (рос.);

Джерела

Ks. Kazimierz Dola. «Katalog arcybiskupów i biskupów rezydencjalnych eparchii polskich obrządku grecko-unickiego od Unii Brzeskiej (1596) do roku 1945» // «Historia Kościoła w Polsce» t. II 1764—1945, cz. 2 1918—1945. — Poznań-Warszawa, 1979. — S. 304—311, 307. (пол.)
Kasper Niesiecki. «Herbarz Polski». — Lipsk, 1839—1845. — t. 7. — S. 339. (пол.)
Jan Dzięgielewsks. Poczapowski Jeremiasz h. Kotwicz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/1. — Zeszyt 111. — S. 49-50. (пол.)

Посилання

Почаповський Єронім // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1460. — 1000 екз.

[1] датою смерті в польських джерелах

[2] Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 262.

[3] Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 327—328. (рос.);