о. Іва́н Теодо́рович Лебедо́вич (2 вересня 1890, Гораєць на Любачівщині — 24 червня 1981, Філадельфія, США) — український священник, учасник визвольних змагань 1918/1919, капелан УГА, письменник, автор нарису «Польові Духовники Української Галицької Армії»
о. Іван Лебедович | |
---|---|
Сотник | |
Загальна інформація | |
Народження | 2 вересня 1890 Гораєць, (тепер Польща) |
Смерть | 24 червня 1981 (90 років) м. Філадельфія, США |
Поховання | Філадельфія |
Військова служба | |
Приналежність | ЗУНР |
Життєпис
Вчився в Українській державній чоловічій гімназії у Перемишлі, котрою тоді керував Григорій Цеглинський, закінчив її 1910 року.
Як гімназист був активним молодіжним діячем; заснував у Горайці спортивне товариство «Січ» на статутах «Сокола». Після середньої школи він вступив на теологічні студії. Три роки вчився в духовній семінарії у Львові і четвертий рік — у Перемишлі.
З початком Першої світової війни зазнав утисків з боку польської гілки влади і, як багато українських духівників в тому часі, був ув'язнений. При наближенні російського фронту частину духівників перевезли до Талергофу, Лебедович був серед звільнених.
5 грудня 1915 року висвячений в катедрі Св. Івана Хрестителя у Перемишлі; першу душпастирську працю о. Іван виконував у Сяноці, де вчив релігії у п'яти школах. 1 листопада 1916 року призначений адміністратором парафії в Павлокомі.
В травні 1917 року зголосився на польового духівника при австрійському війську; призначено до І армії — в Семигороді, у місті Марошвашаргелі. Ранньою весною 1918 року перейшов до Перемишля і після 2 тижнів його послали на італійський фронт, до 77-го полку піхоти, що рекрутувався з околиць Самбора, Дрогобича та Перемишля, квартирувався в Анноне побіля Удіне. Брав участь у 13-ій австрійській офензиві на італійському фронті над річкою П'яве у травні 1918 року.
У грудні 1918 року відмовився італійським представникам влади голоситися рекрутом до армії Галлера. Початком січня 1919 переведений до табору військовополонених в Кассіно. Першими числами березня 1919 був переведений з багатьма іншими до табору над озером Комо.
В березні 1919 року отець Іван був звільнений від своїх обов'язків; через Відень, де був пункт голошення до Української Галицької Армії, дістається до Українського уряду; його призначено до Станіславова в Міністерство військових справ.
При польському наступі перебував в Камінці-Струмиловій у родини, зголосився до референта Духівництва 1-го Корпусу отця Петра Кашуби, став польовим духівником І Галицького корпусу, що тоді квартирував у Радехові при польовому шпиталі, яким керував доктор Олександр Подолинський. Комендантом Радехова в тому часі був сотник , парохом — професор гімназії .
Прийняв бойовий хрест з УГА, в часі травневого наступу польських військ УГА була затиснена між Збручем і Дністром, тоді пережив сипний тиф.
При Чортківській офензиві зі шпиталем підійшов під Золочів, в польових умовах дістав гарячку та повторно тифом і зліг в селі Плугів. При заломленні наступу був відвезений до мадярського шпиталю Червоного Хреста в Тернополі — наполіг на відвезенні з армією УГА доктору Білозору, з чим він погодився. В часі слідування обозом захворів і доктор Микола Терлецький.
У недужому стані 16 липня 1919 року перейшов за Збруч; в часі реконвалесценції душпастирював отець .
По уздоровленні прилучився до дієвої армії, його частина дійшла до Вінниці. В Трикутнику смерті не боячись ходив востаннє причащати щодня по кільканадцять хорих на тиф стрільців та старшин. Втому тяжкому часі сотник Нестор Яців надіслав кількох стрільців і душпастирство відразу після відспівування довбало мерзлий ґрунт з стрілецтвом на нові гробівці уночі — щоб не ширити неприємного вражіння серед стрілецтва.
На Різдвяне Водосвяття в Чечельнику доктор Ґалан Володимир наказав дати святкову сальву, а то так, що почав тріщати лід на ставі, і духовенство з приходом мало швидко відійти, щоби не скупатися.
Пережив своєрідне «примирення» з більшовицькими загонами; але незабаром перейшов до V Сокальської бригади під командою Миколи Аркаса. Коли з ініціативи сотника Юліяна Головінського та інших зірвано з більшовиками «союз», частини УГА почали об'єднуватися з військами УНР, так як при червоному союзі духівництво не передбачалося, посів вакансію учителя неграмотних. Поляки пішли на змову з червоною Москвою і почали роззброювати українські військові частини, осаджуючи їх у таборах полонених. У цей час Лебедович захворів — знову на тиф, його відпустили на волю.
Працюючи в церквах, отець Лебедович розказував вірним про боротьбу і посвяту українського воїна. В цьому часі його відвідала родинна трагедія — при пологах дочкою Ромою Лідією помирає дружина Наталія, тоді панотець переїздить з Віжомлі біля Судової Вишні.
Від 1922 до 1944 року був парохом Бірчі на Перемищині. З наближенням радянського фронту отець Іван з дочкою подався на еміґрацію.
1948 року родина переїхала до Філадельфії, Лебедович включився в суспільно-громадську та наукову працю в українських організаціях. Працював у НТШ, «За Український Патріархат», земляцтві «Перемищина», інших українських організаціях.
Помер 24 червня 1981 року у Філадельфії і там був похований.
Праці
Є автором численних статей та книжок:
- «З мартирології духовенства Західної України — матеріали до історії»,
- «Бірчанщина — страждальна земля»;
- «Полеві духовники Української Галицької Армії» — вийшла друком у Вінніпезі 1963 року, автор віддзеркалив вклад 38 капеланів, які боролися за волю України в 1917–1921 роках. 325 сторінок, фотографій 46, вступне слово Степана Шаха
- Написав передмову до книги Степана Шаха «Де срібнолентий Сян пливе». Історичний нарис державної української гімназії в Перемишлі, 1977
Примітки
- Шах С. «Де срібнолентий Сян пливе». Історичний нарис державної української гімназії в Перемишлі, 1977 [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]. — С. 11—14.
Посилання
- Іван Лебедович[недоступне посилання з квітня 2019]
- Родина Лебедовичів з Горайця служить Україні [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
o Iva n Teodo rovich Lebedo vich 2 veresnya 1890 18900902 Gorayec na Lyubachivshini 24 chervnya 1981 Filadelfiya SShA ukrayinskij svyashennik uchasnik vizvolnih zmagan 1918 1919 kapelan UGA pismennik avtor narisu Polovi Duhovniki Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi o Ivan Lebedovich SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya2 veresnya 1890 1890 09 02 Gorayec teper Polsha Smert24 chervnya 1981 1981 06 24 90 rokiv m Filadelfiya SShAPohovannyaFiladelfiyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRZhittyepisVchivsya v Ukrayinskij derzhavnij cholovichij gimnaziyi u Peremishli kotroyu todi keruvav Grigorij Ceglinskij zakinchiv yiyi 1910 roku Yak gimnazist buv aktivnim molodizhnim diyachem zasnuvav u Gorajci sportivne tovaristvo Sich na statutah Sokola Pislya serednoyi shkoli vin vstupiv na teologichni studiyi Tri roki vchivsya v duhovnij seminariyi u Lvovi i chetvertij rik u Peremishli Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni zaznav utiskiv z boku polskoyi gilki vladi i yak bagato ukrayinskih duhivnikiv v tomu chasi buv uv yaznenij Pri nablizhenni rosijskogo frontu chastinu duhivnikiv perevezli do Talergofu Lebedovich buv sered zvilnenih 5 grudnya 1915 roku visvyachenij v katedri Sv Ivana Hrestitelya u Peremishli pershu dushpastirsku pracyu o Ivan vikonuvav u Syanoci de vchiv religiyi u p yati shkolah 1 listopada 1916 roku priznachenij administratorom parafiyi v Pavlokomi V travni 1917 roku zgolosivsya na polovogo duhivnika pri avstrijskomu vijsku priznacheno do I armiyi v Semigorodi u misti Maroshvashargeli Rannoyu vesnoyu 1918 roku perejshov do Peremishlya i pislya 2 tizhniv jogo poslali na italijskij front do 77 go polku pihoti sho rekrutuvavsya z okolic Sambora Drogobicha ta Peremishlya kvartiruvavsya v Annone pobilya Udine Brav uchast u 13 ij avstrijskij ofenzivi na italijskomu fronti nad richkoyu P yave u travni 1918 roku U grudni 1918 roku vidmovivsya italijskim predstavnikam vladi golositisya rekrutom do armiyi Gallera Pochatkom sichnya 1919 perevedenij do taboru vijskovopolonenih v Kassino Pershimi chislami bereznya 1919 buv perevedenij z bagatma inshimi do taboru nad ozerom Komo V berezni 1919 roku otec Ivan buv zvilnenij vid svoyih obov yazkiv cherez Viden de buv punkt goloshennya do Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi distayetsya do Ukrayinskogo uryadu jogo priznacheno do Stanislavova v Ministerstvo vijskovih sprav Pri polskomu nastupi perebuvav v Kaminci Strumilovij u rodini zgolosivsya do referenta Duhivnictva 1 go Korpusu otcya Petra Kashubi stav polovim duhivnikom I Galickogo korpusu sho todi kvartiruvav u Radehovi pri polovomu shpitali yakim keruvav doktor Oleksandr Podolinskij Komendantom Radehova v tomu chasi buv sotnik parohom profesor gimnaziyi Prijnyav bojovij hrest z UGA v chasi travnevogo nastupu polskih vijsk UGA bula zatisnena mizh Zbruchem i Dnistrom todi perezhiv sipnij tif Pri Chortkivskij ofenzivi zi shpitalem pidijshov pid Zolochiv v polovih umovah distav garyachku ta povtorno tifom i zlig v seli Plugiv Pri zalomlenni nastupu buv vidvezenij do madyarskogo shpitalyu Chervonogo Hresta v Ternopoli napolig na vidvezenni z armiyeyu UGA doktoru Bilozoru z chim vin pogodivsya V chasi sliduvannya obozom zahvoriv i doktor Mikola Terleckij U neduzhomu stani 16 lipnya 1919 roku perejshov za Zbruch v chasi rekonvalescenciyi dushpastiryuvav otec Po uzdorovlenni priluchivsya do diyevoyi armiyi jogo chastina dijshla do Vinnici V Trikutniku smerti ne boyachis hodiv vostannye prichashati shodnya po kilkanadcyat horih na tif strilciv ta starshin Vtomu tyazhkomu chasi sotnik Nestor Yaciv nadislav kilkoh strilciv i dushpastirstvo vidrazu pislya vidspivuvannya dovbalo merzlij grunt z strilectvom na novi grobivci unochi shob ne shiriti nepriyemnogo vrazhinnya sered strilectva Na Rizdvyane Vodosvyattya v Chechelniku doktor Galan Volodimir nakazav dati svyatkovu salvu a to tak sho pochav trishati lid na stavi i duhovenstvo z prihodom malo shvidko vidijti shobi ne skupatisya Perezhiv svoyeridne primirennya z bilshovickimi zagonami ale nezabarom perejshov do V Sokalskoyi brigadi pid komandoyu Mikoli Arkasa Koli z iniciativi sotnika Yuliyana Golovinskogo ta inshih zirvano z bilshovikami soyuz chastini UGA pochali ob yednuvatisya z vijskami UNR tak yak pri chervonomu soyuzi duhivnictvo ne peredbachalosya posiv vakansiyu uchitelya negramotnih Polyaki pishli na zmovu z chervonoyu Moskvoyu i pochali rozzbroyuvati ukrayinski vijskovi chastini osadzhuyuchi yih u taborah polonenih U cej chas Lebedovich zahvoriv znovu na tif jogo vidpustili na volyu Pracyuyuchi v cerkvah otec Lebedovich rozkazuvav virnim pro borotbu i posvyatu ukrayinskogo voyina V comu chasi jogo vidvidala rodinna tragediya pri pologah dochkoyu Romoyu Lidiyeyu pomiraye druzhina Nataliya todi panotec pereyizdit z Vizhomli bilya Sudovoyi Vishni Vid 1922 do 1944 roku buv parohom Birchi na Peremishini Z nablizhennyam radyanskogo frontu otec Ivan z dochkoyu podavsya na emigraciyu 1948 roku rodina pereyihala do Filadelfiyi Lebedovich vklyuchivsya v suspilno gromadsku ta naukovu pracyu v ukrayinskih organizaciyah Pracyuvav u NTSh Za Ukrayinskij Patriarhat zemlyactvi Peremishina inshih ukrayinskih organizaciyah Pomer 24 chervnya 1981 roku u Filadelfiyi i tam buv pohovanij PraciYe avtorom chislennih statej ta knizhok Z martirologiyi duhovenstva Zahidnoyi Ukrayini materiali do istoriyi Birchanshina strazhdalna zemlya Polevi duhovniki Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi vijshla drukom u Vinnipezi 1963 roku avtor viddzerkaliv vklad 38 kapelaniv yaki borolisya za volyu Ukrayini v 1917 1921 rokah 325 storinok fotografij 46 vstupne slovo Stepana Shaha Napisav peredmovu do knigi Stepana Shaha De sribnolentij Syan plive Istorichnij naris derzhavnoyi ukrayinskoyi gimnaziyi v Peremishli 1977PrimitkiShah S De sribnolentij Syan plive Istorichnij naris derzhavnoyi ukrayinskoyi gimnaziyi v Peremishli 1977 27 veresnya 2013 u Wayback Machine S 11 14 PosilannyaIvan Lebedovich nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Rodina Lebedovichiv z Gorajcya sluzhit Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro voyaka chi voyachku Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi