Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Плу́гів — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Золочівська об'єднана громада. Населення становить 809 осіб.
| село Плугів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Громада | Золочівська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1469 |
| Населення | 809 |
| Площа | 2,949 км² |
| Густота населення | 275 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80746 |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′56″ пн. ш. 25°01′30″ сх. д. / 49.74889° пн. ш. 25.02500° сх. д.Координати: 49°44′56″ пн. ш. 25°01′30″ сх. д. / 49.74889° пн. ш. 25.02500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 307 м |
| Найближча залізнична станція | Зарваниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80744, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Підлипці |
| Карта | |
  Плугів | |
 Плугів | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване в посеред мальовничих висот Подільської височини; на межі геоморфологічних районів Гологори і Вороняки; в кінці крутого уступу Розточчя та Поділля.
Тут проходить Європейський вододіл між басейнами Чорного і Балтійського морів:
Населення
Перепис 1989 року зафіксував у селі 822 мешканців. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкало 806 осіб. Мовний склад був таким:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
 українська | 805 | 99.5 |
 російська | 3 | 0.4 |
 вірменська | 1 | 0.1 |
Історія
Перша згадка про село Плугів сягає 1469 року. Саме тоді пан показував королівським ревізорам «акт вічного надання». Село звалося тоді Плєхов, а в пізніших актах – Плухів. У 1477 році Павло син Яна із Сенна, власник Олеська, позичив у Петровського 60 гривень, за що віддав йому село Плугів. За ревізією 1515 року село належало Львівської землі, на території якого знаходилось 10 ланів землі, заселених селянами, а також ручний млин.
У 1532 році продав феодалу Андрію Гурці місто Золочів із навколишніми селами серед ких був Плугів. Феодал Гурка був змушений звільнити мешканців від податків на 14 років, щоб вони могли відбудувати свої садиби, знищені частими війнами, набігами татар і турків.
1598 року Марек Собеський купив Плугів та багато інших сіл у Зборовських. Селяни платили йому данину в розмірі 100 польських злотих на Зелені свята, відробляли панщину: косили сіножаті та працювали в полі на жнивах.
14 вересня 1604 року в селі зупинялося українсько-польське військо яке 20 червня 1605 року захопило Москву.
У 1649 році село та його околиці були спустошені татарами, представник села заявив Софії Теофілії Собеській, що через спустошення села не зміг вибрати податків, бо люди вимерли.
У 1672 році Плугів був захоплений татарами. Село було знищене. Вигляд тодішнього села описаний у «Anegtotes» 1687 року: «Село по недавнім знищенні татрами, мало всього кількадесят хат, сплетених наскоро з галуззя, є розкинене в долині в лісових горбках. Над потоком клекотіло кілька млинів, а в середині стояла нужденна корчма».
В 1749 році митрополит Атанасій Шептицький своєю грамотю виданою в Уневі затвердив статут братства при церкві св. Параскеви у Плугові.
На час скасування панщини в Плугові 87 дворів мали від 14 до 16 моргів землі. Крім цього, 42 господарства мали у своєму користуванні від 570 санжів до 4 моргів землі. Заможніші селяни працювали менше і замість панщини часто платили викуп, який становив 28 тис. франків протягом 20 років.
Під час Австрійського панування біля Плугова були засновані німецькі колонії Броніславівка і Казимирівка. У 1860-х роках XIX століття село було поділене на дві частини: до колії — Закути, а друга — Плугівщина. В 1856 році була перша громадська школа. У Броніславівні існувала з 1867 року німецька «етатова» школа.
1869 року розпочалося будівництво моста через Золочівку. Він складався з двох металевих ферм завдовжки 100 метрів. Ферми закріплені на трьох опорах з твердої пород тесаного каміння, яке з’єднували міцним розчином. Металеві конструкції виготовляли на заводах Арциксенція Альбрехта і місті Цешині в Шльонську. Металеві ферми великих розмірів з’єднували по детально на місці будівництва. Окремі елементи мосту з'єднували шляхом ковальської клепки.
На початку грудня 1870 року закінчилися будівельні роботи. У 1871 році почалося будівництво заставленої дороги через село Плугів. Багато селян взяло участь у роботах по будівництву залізниці. У 1884 році в селі було 234 будинки, 1178 мешканців. В 1914 році залізничний міст було заміновано і знищено. В 1917 році збудовано дерев’яний міст, набагато менший, але наступного року його було спалено.
1922 року розпочалося будівництво теперішнього моста, завершено у 1926. Будували його поляки. Камінь завозили з Тернопільщини.
Визначні пам'ятки та інфраструктура
Село славилося двома церквами, збудованими у першій половині XVII століття.
Церква положення ризи Пресвятої Богородиці стояла на горбі, між могилами, де спочивали козаки, що під проводом гетьмана Б. Хмельницького билися з поляками під Золочевом, надгробні хрести яких, на жаль, не збереглися. В цій церкві відправлялися Богослужби кілька разів на рік. Прибирали там переважно перд святами.
У 1675 році церква на Зеленій горі була спалена, частина селян, що були на молебні татари забрали в Ясир. Була серед них і красива дівчина з роду Зелених яка у неволі вона вийшла заміж за заможного татарина, повернулася до села і передала грошей на відбудову церкви.
У 1677 році жителі села закупили нову дерев'яну церкву в Поморянах і спорудили її на місці спаленої.
1911 року її покрили бляхою. У 1944 році її замінували німецькі війська така як там знаходилася перехідна лінія між другою і третьою смугою оборони німців, згодом церква разом із дзвіницею була підірвана. На її місці тепер височить дерев’яний хрест, як знак святого місця. За часів незалежності поруч зведено нову муровану церкву.
Церква святої Параскевії розташована на високому горбі, стоїть на дубових підвалинах, зведена зі смерекових брусків, з трьома верхами випровадженими вісімкою, крита ґонтом. Збудована у 1645 році. Церква зведена на місці попередньої дерев’яної церкви. Стіни церкви вкриті розписами XIX століття. Чотириярусний іконостас 1740 року з горизонтальним укладом ярусів, доброї роботи, оздоблений майстерною різьбою ренесансового типу з рисами бароко.
Обидві церкви були споруджені подільськими народними умільцями з дерев’яних колод без жодного цвяха і криті ґонтоми у формі хреста з банею посередині.
Транспорт
Через село проходять автошлях національного значення Н02 та залізниця, на якій знаходиться пасажирський залізничний зупинний пункт Зарваниця приміських електропоїздів сполученням Львів — Тернопіль.
Відомі особи
- Юрій Горліс-Горський — український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, письменник, проживав у селі.
- Антон Шмигельський — український поет та військовий журналіст.
- Галамай Степан Петрович — український юрист, громадський діяч, журналіст, мемуарист, член ОУН та проводу ОУН.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- Похід на Москву / П. Блавацький. — Київ: Видавець Корбуш, 2020. – 208 с.
- Петрушевич А.Сводная Галицко-русская летопись с 1700 до конца августа 1772 года : [в 6 т.] / - Львів : Тип. Ставропиг. Ін-та, 1874 - 1897. Ч. 1 . – 1887. – XV,-С.183
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2020.
- Городиський Леон, Зінчишин Ігор. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., 44 арк. іл. — С. 269. — .
- Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис...С. 94
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plu giv selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Zolochivska ob yednana gromada Naselennya stanovit 809 osib selo Plugiv Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Zolochivska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1469 Naselennya 809 Plosha 2 949 km Gustota naselennya 275 osib km Poshtovij indeks 80746 Telefonnij kod 380 3265 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 44 56 pn sh 25 01 30 sh d 49 74889 pn sh 25 02500 sh d 49 74889 25 02500 Koordinati 49 44 56 pn sh 25 01 30 sh d 49 74889 pn sh 25 02500 sh d 49 74889 25 02500 Serednya visota nad rivnem morya 307 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Zarvanicya Misceva vlada Adresa radi 80744 Lvivska obl Zolochivskij r n s Pidlipci Karta Plugiv Plugiv Mapa Plugiv u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane v posered malovnichih visot Podilskoyi visochini na mezhi geomorfologichnih rajoniv Gologori i Voronyaki v kinci krutogo ustupu Roztochchya ta Podillya Tut prohodit Yevropejskij vododil mizh basejnami Chornogo i Baltijskogo moriv richka Zolochivka sho protikaye cherez selo ye pritokoyu Zahidnogo Bugu richka Stripa z pritokami sho bere svij pochatok v susidnih selah Pidlipci ta Polyani ye pritokoyu Dnistra NaselennyaPerepis 1989 roku zafiksuvav u seli 822 meshkanciv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v seli meshkalo 806 osib Movnij sklad buv takim Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 805 99 5 rosijska 3 0 4 virmenska 1 0 1IstoriyaPersha zgadka pro selo Plugiv syagaye 1469 roku Same todi pan pokazuvav korolivskim revizoram akt vichnogo nadannya Selo zvalosya todi Plyehov a v piznishih aktah Pluhiv U 1477 roci Pavlo sin Yana iz Senna vlasnik Oleska pozichiv u Petrovskogo 60 griven za sho viddav jomu selo Plugiv Za reviziyeyu 1515 roku selo nalezhalo Lvivskoyi zemli na teritoriyi yakogo znahodilos 10 laniv zemli zaselenih selyanami a takozh ruchnij mlin U 1532 roci prodav feodalu Andriyu Gurci misto Zolochiv iz navkolishnimi selami sered kih buv Plugiv Feodal Gurka buv zmushenij zvilniti meshkanciv vid podatkiv na 14 rokiv shob voni mogli vidbuduvati svoyi sadibi znisheni chastimi vijnami nabigami tatar i turkiv 1598 roku Marek Sobeskij kupiv Plugiv ta bagato inshih sil u Zborovskih Selyani platili jomu daninu v rozmiri 100 polskih zlotih na Zeleni svyata vidroblyali panshinu kosili sinozhati ta pracyuvali v poli na zhnivah 14 veresnya 1604 roku v seli zupinyalosya ukrayinsko polske vijsko yake 20 chervnya 1605 roku zahopilo Moskvu U 1649 roci selo ta jogo okolici buli spustosheni tatarami predstavnik sela zayaviv Sofiyi Teofiliyi Sobeskij sho cherez spustoshennya sela ne zmig vibrati podatkiv bo lyudi vimerli U 1672 roci Plugiv buv zahoplenij tatarami Selo bulo znishene Viglyad todishnogo sela opisanij u Anegtotes 1687 roku Selo po nedavnim znishenni tatrami malo vsogo kilkadesyat hat spletenih naskoro z galuzzya ye rozkinene v dolini v lisovih gorbkah Nad potokom klekotilo kilka mliniv a v seredini stoyala nuzhdenna korchma V 1749 roci mitropolit Atanasij Sheptickij svoyeyu gramotyu vidanoyu v Unevi zatverdiv statut bratstva pri cerkvi sv Paraskevi u Plugovi Na chas skasuvannya panshini v Plugovi 87 dvoriv mali vid 14 do 16 morgiv zemli Krim cogo 42 gospodarstva mali u svoyemu koristuvanni vid 570 sanzhiv do 4 morgiv zemli Zamozhnishi selyani pracyuvali menshe i zamist panshini chasto platili vikup yakij stanoviv 28 tis frankiv protyagom 20 rokiv Pid chas Avstrijskogo panuvannya bilya Plugova buli zasnovani nimecki koloniyi Bronislavivka i Kazimirivka U 1860 h rokah XIX stolittya selo bulo podilene na dvi chastini do koliyi Zakuti a druga Plugivshina V 1856 roci bula persha gromadska shkola U Bronislavivni isnuvala z 1867 roku nimecka etatova shkola 1869 roku rozpochalosya budivnictvo mosta cherez Zolochivku Vin skladavsya z dvoh metalevih ferm zavdovzhki 100 metriv Fermi zakripleni na troh oporah z tverdoyi porod tesanogo kaminnya yake z yednuvali micnim rozchinom Metalevi konstrukciyi vigotovlyali na zavodah Arciksenciya Albrehta i misti Ceshini v Shlonsku Metalevi fermi velikih rozmiriv z yednuvali po detalno na misci budivnictva Okremi elementi mostu z yednuvali shlyahom kovalskoyi klepki Na pochatku grudnya 1870 roku zakinchilisya budivelni roboti U 1871 roci pochalosya budivnictvo zastavlenoyi dorogi cherez selo Plugiv Bagato selyan vzyalo uchast u robotah po budivnictvu zaliznici U 1884 roci v seli bulo 234 budinki 1178 meshkanciv V 1914 roci zaliznichnij mist bulo zaminovano i znisheno V 1917 roci zbudovano derev yanij mist nabagato menshij ale nastupnogo roku jogo bulo spaleno 1922 roku rozpochalosya budivnictvo teperishnogo mosta zaversheno u 1926 Buduvali jogo polyaki Kamin zavozili z Ternopilshini Viznachni pam yatki ta infrastrukturaCerkva svyatoyi Paraskeviyi 1645 roku Selo slavilosya dvoma cerkvami zbudovanimi u pershij polovini XVII stolittya Cerkva polozhennya rizi Presvyatoyi Bogorodici stoyala na gorbi mizh mogilami de spochivali kozaki sho pid provodom getmana B Hmelnickogo bilisya z polyakami pid Zolochevom nadgrobni hresti yakih na zhal ne zbereglisya V cij cerkvi vidpravlyalisya Bogosluzhbi kilka raziv na rik Pribirali tam perevazhno perd svyatami U 1675 roci cerkva na Zelenij gori bula spalena chastina selyan sho buli na molebni tatari zabrali v Yasir Bula sered nih i krasiva divchina z rodu Zelenih yaka u nevoli vona vijshla zamizh za zamozhnogo tatarina povernulasya do sela i peredala groshej na vidbudovu cerkvi U 1677 roci zhiteli sela zakupili novu derev yanu cerkvu v Pomoryanah i sporudili yiyi na misci spalenoyi 1911 roku yiyi pokrili blyahoyu U 1944 roci yiyi zaminuvali nimecki vijska taka yak tam znahodilasya perehidna liniya mizh drugoyu i tretoyu smugoyu oboroni nimciv zgodom cerkva razom iz dzviniceyu bula pidirvana Na yiyi misci teper visochit derev yanij hrest yak znak svyatogo miscya Za chasiv nezalezhnosti poruch zvedeno novu murovanu cerkvu Cerkva svyatoyi Paraskeviyi roztashovana na visokomu gorbi stoyit na dubovih pidvalinah zvedena zi smerekovih bruskiv z troma verhami viprovadzhenimi visimkoyu krita gontom Zbudovana u 1645 roci Cerkva zvedena na misci poperednoyi derev yanoyi cerkvi Stini cerkvi vkriti rozpisami XIX stolittya Chotiriyarusnij ikonostas 1740 roku z gorizontalnim ukladom yarusiv dobroyi roboti ozdoblenij majsternoyu rizboyu renesansovogo tipu z risami baroko Obidvi cerkvi buli sporudzheni podilskimi narodnimi umilcyami z derev yanih kolod bez zhodnogo cvyaha i kriti gontomi u formi hresta z baneyu poseredini TransportCherez selo prohodyat avtoshlyah nacionalnogo znachennya N02 ta zaliznicya na yakij znahoditsya pasazhirskij zaliznichnij zupinnij punkt Zarvanicya primiskih elektropoyizdiv spoluchennyam Lviv Ternopil Vidomi osobiYurij Gorlis Gorskij ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach starshina Armiyi UNR pismennik prozhivav u seli Anton Shmigelskij ukrayinskij poet ta vijskovij zhurnalist Galamaj Stepan Petrovich ukrayinskij yurist gromadskij diyach zhurnalist memuarist chlen OUN ta provodu OUN Primitki Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2016 Pohid na Moskvu P Blavackij Kiyiv Vidavec Korbush 2020 208 s ISBN 978 966 2955 49 1 Petrushevich A Svodnaya Galicko russkaya letopis s 1700 do konca avgusta 1772 goda v 6 t Lviv Tip Stavropig In ta 1874 1897 Ch 1 1887 XV S 183 Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Gorodiskij Leon Zinchishin Igor Mandrivka po Terebovli i Terebovlyanshini Istorichnij naris putivnik Lviv Kamenyar 1998 294 s 44 ark il S 269 ISBN 966 7255 01 8 Timchishin Ya Savka M Timoshenko P Podorozhi po Lvivshini Krayeznavcho turistichnij naris S 94