Павлокома (пол. Pawłokoma) — село в Польщі, у гміні Динів Ряшівського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на Закерзонні (в історичному Надсянні). Населення — 534 особи (2011). Село Павлокома розташоване за 40 км на захід від Перемишля, у долині річки Сян.
Село Координати 49°48′42″ пн. ш. 22°17′17″ сх. д. / 49.81166667002777615° пн. ш. 22.28833333002777906° сх. д.Координати: 49°48′42″ пн. ш. 22°17′17″ сх. д. / 49.81166667002777615° пн. ш. 22.28833333002777906° сх. д.
Павлокома у Вікісховищі |
Історія
Перша відома письмова згадка про Павлокому датована 1441 роком. До первісних 5 мешканців Павлокоми прибували з часом, крім двірської служби, чужі люди, корчували тут ліси та дали початок селу. Вже 1595 року там існувала парафія східного обряду.
Усі міжвоєнні та воєнні 1940-ві роки село було відоме високим рівнем української національної свідомості. Село належало до Березівського повіту Львівського воєводства. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусили відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Добромильського повіту. Територія ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич) і утвореного 17.01.1940 Бірчанського району (районний центр — Бірча). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська знову оволоділи цією територією. В березні 1945 року територія віддана Польщі.
3 березня 1945 року польські бандити під командою поручника львівської АК Юзефа Бісса «Вацлава» в жорстокий спосіб позбавили життя 365 павлокомських українців разом із місцевим парохом о. Володимиром Лемцьом.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення
- у 1879 році було 758 українців, 100 римо-католиків та 100 євреїв;
- у 1909 році 970 українців, 240 римо-католиків, 2 родини євреїв;
- у 1930 році у селі мешкало 982 українця, 261 римо-католик, 7 єврейських родин.
У 1936 році у селі мешкало 898 українців-грекокатоликів.
На 01.01.1939 у селі було 1370 жителів (1030 українців-грекокатоликів, 160 українців-римокатоликів, 70 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв).
Релігія
До другої світової війни в селі були дерев'яна Церква Пресвятої Богородиці (за шематизмом 1879 р.), в 1909 році тимчасова каплиця, в 1930 р. нова мурована церква Покрова Пресв. Богородиці. При церкві були Братство тверезості і апостольство молитви. Церква була парафіяльною, до парафії належали с. Бартківка і с. Сільниця. До 1930 р. парафія входила до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії, у 1934—1947 рр. — до Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини).
Парохами села були:
- у 1879 р. — о. А. Копистянський,
- у 1909 р. — о. І. Городецький.
Опісля душпастирями були оо.: Чайковський, Антонович, Лебедович, Калужняцький, Гук, Добрянський, Паславський.
В 1936 р. управителем був о. Василь Шевчук, а після нього о. В. Лемцьо (вбитий поляками).
Коли перша дерев'яна церква в Павлокомі згоріла, її мешканці ходили до церкви в Сільниці, де була колись самостійна греко-католицька парафія. Місце, де стояла та церква і де були побудовані приходські будинки в Сільниці, називають тепер «пробощувка». Коли церква і в Сільниці згоріла, у Павлокомі побудували нову дерев'яну, що була до 1909 р. а опісля збудовано нову, муровану Покрови Пресвятої Богородиці. Сільничани не хотіли складати датків на парафіяльні і церковні потреби матерньої церкви в Павлокомі і всі перейшли в 1875 р. на латинський обряд і приєднані були до латинської парафії в Диляґовій. Метрики вінчань велись від 1784 р.; інші метрикальні книги пропали під час війни.
Освіта
В 1909 р. була школа з українською мовою навчання. У Бартківці і Дильонговій — польські школи. Всіх українських дітей в школах — 120. У 1930—1936 роках була двокласова школа з польською мовою навчання.
У 1909 році була заснована читальня ім. Качковського, у 1930 році — читальня товариства «Просвіти».
Відомі люди
Уродженці
- Гук Мирослав — окружний референт пропаганди Чортківської округи, лицар Срібного хреста заслуги УПА.
- Микола Левицький — місцевий народний діяч і учитель.
- Андрій Мудрик (1893—1969) — кооператор, суспільний діяч і організатор кооперації, молочарства, автор опису п.н. «Трагедія села Павлокоми», у збірнику «Перемишль західній бастіон України», у якому описує рідне село і його повоєну трагедію.
- Петро-Йосип Потічний — вістун УПА, професор Мак-Мастерського університету (Канада).
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 266 | 62 | 174 | 30 |
Жінки | 268 | 71 | 149 | 48 |
Разом | 534 | 133 | 323 | 78 |
Див. також
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павлокома
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
- zik.com.ua Петро Олійник: Ми повинні сказати правду: так, українці убивали поляків, а поляки убивали українців[недоступне посилання з листопадаа 2019] // 6 березня 2006
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 108.
- Павлокома. 4 березня 2012 року. Виступ голови громадського об'єднання «Закерзоння» Володимира Середи
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Pawłokoma // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 904. (пол.) — S. 904. (пол.)
- Семчишин М. Ярославщина та Засяння. 1031—1947. — 1986. — 816 с.
- Потічний П. Павлокома 1441-1945. Історія села, Торонто: Фундація Павлокома, “Літопис УПА”, 2001, 576 с. [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Паньків М., Місило Є. Павлокома 3.ІІІ.1945. Даровано життя, щоб правду розказати [ 7 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Варшава : : Український Архів & УКАР, 2006. 424 с.
- Misiło E. Pawłokoma 3 III 1945 r. [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] Warszawa: UKAR, 2006. 183 s. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlokoma pol Pawlokoma selo v Polshi u gmini Diniv Ryashivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Roztashovane na Zakerzonni v istorichnomu Nadsyanni Naselennya 534 osobi 2011 Selo Pavlokoma roztashovane za 40 km na zahid vid Peremishlya u dolini richki Syan Selo Pavlokoma pol Pawlokoma Koordinati 49 48 42 pn sh 22 17 17 sh d 49 81166667002777615 pn sh 22 28833333002777906 sh d 49 81166667002777615 22 28833333002777906 Koordinati 49 48 42 pn sh 22 17 17 sh d 49 81166667002777615 pn sh 22 28833333002777906 sh d 49 81166667002777615 22 28833333002777906 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Ryashivskij povitGmina DinivPersha zgadka 1441Visota centru 338 mNaselennya 534 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 36 065Avtomobilnij kod RZESIMC 0602006GeoNames 762553OSM r3058802 R PavlokomaPavlokoma Polsha PavlokomaPavlokoma Pidkarpatske voyevodstvo Pavlokoma u VikishovishiIstoriyaPersha vidoma pismova zgadka pro Pavlokomu datovana 1441 rokom Do pervisnih 5 meshkanciv Pavlokomi pribuvali z chasom krim dvirskoyi sluzhbi chuzhi lyudi korchuvali tut lisi ta dali pochatok selu Vzhe 1595 roku tam isnuvala parafiya shidnogo obryadu Usi mizhvoyenni ta voyenni 1940 vi roki selo bulo vidome visokim rivnem ukrayinskoyi nacionalnoyi svidomosti Selo nalezhalo do Berezivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vona nalezhala do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR selo v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchene do Dobromilskogo povitu Teritoriya vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich i utvorenogo 17 01 1940 Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili ciyeyu teritoriyeyu V berezni 1945 roku teritoriya viddana Polshi Dokladnishe Tragediya sela Pavlokomi 3 bereznya 1945 roku polski banditi pid komandoyu poruchnika lvivskoyi AK Yuzefa Bissa Vaclava v zhorstokij sposib pozbavili zhittya 365 pavlokomskih ukrayinciv razom iz miscevim parohom o Volodimirom Lemcom U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Naselennyau 1879 roci bulo 758 ukrayinciv 100 rimo katolikiv ta 100 yevreyiv u 1909 roci 970 ukrayinciv 240 rimo katolikiv 2 rodini yevreyiv u 1930 roci u seli meshkalo 982 ukrayincya 261 rimo katolik 7 yevrejskih rodin U 1936 roci u seli meshkalo 898 ukrayinciv grekokatolikiv Na 01 01 1939 u seli bulo 1370 zhiteliv 1030 ukrayinciv grekokatolikiv 160 ukrayinciv rimokatolikiv 70 polyakiv 100 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu i 10 yevreyiv ReligiyaCerkva Pokrovi Bogorodici Sporudzhena u 1909 zrujnovana u 1965r Fragment ikonostasu cerkvi u Pavlokomi stanom na 1960 r Otec Vasil Shevchuk poperednik na posadi paroha miscevoyi gromadi vbitogo polyakami Volodimira Lemcya zgodom vijskovij kapelan UPA na psevdo Kadilo Do drugoyi svitovoyi vijni v seli buli derev yana Cerkva Presvyatoyi Bogorodici za shematizmom 1879 r v 1909 roci timchasova kaplicya v 1930 r nova murovana cerkva Pokrova Presv Bogorodici Pri cerkvi buli Bratstvo tverezosti i apostolstvo molitvi Cerkva bula parafiyalnoyu do parafiyi nalezhali s Bartkivka i s Silnicya Do 1930 r parafiya vhodila do Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi u 1934 1947 rr do Dinivskogo dekanatu Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Parohami sela buli u 1879 r o A Kopistyanskij u 1909 r o I Gorodeckij Opislya dushpastiryami buli oo Chajkovskij Antonovich Lebedovich Kaluzhnyackij Guk Dobryanskij Paslavskij V 1936 r upravitelem buv o Vasil Shevchuk a pislya nogo o V Lemco vbitij polyakami Koli persha derev yana cerkva v Pavlokomi zgorila yiyi meshkanci hodili do cerkvi v Silnici de bula kolis samostijna greko katolicka parafiya Misce de stoyala ta cerkva i de buli pobudovani prihodski budinki v Silnici nazivayut teper proboshuvka Koli cerkva i v Silnici zgorila u Pavlokomi pobuduvali novu derev yanu sho bula do 1909 r a opislya zbudovano novu murovanu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Silnichani ne hotili skladati datkiv na parafiyalni i cerkovni potrebi maternoyi cerkvi v Pavlokomi i vsi perejshli v 1875 r na latinskij obryad i priyednani buli do latinskoyi parafiyi v Dilyagovij Metriki vinchan velis vid 1784 r inshi metrikalni knigi propali pid chas vijni OsvitaV 1909 r bula shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya U Bartkivci i Dilongovij polski shkoli Vsih ukrayinskih ditej v shkolah 120 U 1930 1936 rokah bula dvoklasova shkola z polskoyu movoyu navchannya U 1909 roci bula zasnovana chitalnya im Kachkovskogo u 1930 roci chitalnya tovaristva Prosviti Vidomi lyudiUrodzhenci Guk Miroslav okruzhnij referent propagandi Chortkivskoyi okrugi licar Sribnogo hresta zaslugi UPA Mikola Levickij miscevij narodnij diyach i uchitel Andrij Mudrik 1893 1969 kooperator suspilnij diyach i organizator kooperaciyi molocharstva avtor opisu p n Tragediya sela Pavlokomi u zbirniku Peremishl zahidnij bastion Ukrayini u yakomu opisuye ridne selo i jogo povoyenu tragediyu Petro Josip Potichnij vistun UPA profesor Mak Masterskogo universitetu Kanada DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 266 62 174 30 Zhinki 268 71 149 48 Razom 534 133 323 78Div takozhTragediya sela Pavlokomi PiskorovichiPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pavlokoma GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 27 listopada 2016 zik com ua Petro Olijnik Mi povinni skazati pravdu tak ukrayinci ubivali polyakiv a polyaki ubivali ukrayinciv nedostupne posilannya z listopadaa 2019 6 bereznya 2006 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 108 Pavlokoma 4 bereznya 2012 roku Vistup golovi gromadskogo ob yednannya Zakerzonnya Volodimira Seredi Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaPawlokoma Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 904 pol S 904 pol Semchishin M Yaroslavshina ta Zasyannya 1031 1947 1986 816 s Potichnij P Pavlokoma 1441 1945 Istoriya sela Toronto Fundaciya Pavlokoma Litopis UPA 2001 576 s 17 travnya 2021 u Wayback Machine Pankiv M Misilo Ye Pavlokoma 3 III 1945 Darovano zhittya shob pravdu rozkazati 7 lyutogo 2021 u Wayback Machine Varshava Ukrayinskij Arhiv amp UKAR 2006 424 s Misilo E Pawlokoma 3 III 1945 r 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Warszawa UKAR 2006 183 s pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi