Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лати́ська абе́тка (латис. latviešu alfabēts) — абетка на основі латиниці, що використовується для запису латиської мови.
Історія
Першу латиську абетку видано в Ризі 1683 року. Тодішню латиську систему написання розробили німецькі ченці, що створювали релігійні тексти. За її основу вони взяли німецьку систему, що не дуже добре відбивала особливості розмовної латиської мови.
До Другої світової війни (а пізніше і в латвійській еміграції) в деяких видання книг та періодиці використовувались літери ō, ŗ та Ch ch. Використання літери ŗ припинено в 1946 році. Внаслідок виходу з вжитку цих літер значення деяких слів тепер можна зрозуміти лише з контексту, часто відбувається чергування приголосних та їхнє випадання (у другій та п'ятій відмінах).
Сучасна латиська абетка
Сучасна абетка латиської мови складається з 33 літер. 11 з них утворюються за допомогою діактритичних знаків:
| A a | Ā ā | B b | C c | Č č | D d | E e | Ē ē |
| F f | G g | Ģ ģ | H h | I i | Ī ī | J j | K k |
| Ķ ķ | L l | Ļ ļ | M m | N n | Ņ ņ | O o | P p |
| R r | S s | Š š | T t | U u | Ū ū | V v | Z z |
| Ž ž |
Іноді окремо виділяють такі диграфи: Dz dz, Dž dž, Ie ie.
На кирилиці алфавіт виглядав би так: а á б в ѓ д е é ж з ѕ и и́ ј к ќ л љ м н њ о п р с т у ý ф х ц ч џ ш - порівняння, не є офіційним алфавітом!
| Буква | Назва | МФА | Написання | Назва | МФА |
|---|---|---|---|---|---|
| A, a | a | /ɑ/ | Ķ, ķ | ķē | /c/ |
| Ā, ā | garais ā | /ɑː/ | L, l | el | /l/ |
| B, b | bē | /b/ | Ļ, ļ | eļ | /ʎ/ |
| C, c | cē | /ts/ | M, m | em | /m/ |
| Č, č | čē | /tʃ/ | N, n | en | /n/,/ŋ/ |
| D, d | dē | /d/ | , ņ | eņ | /ɲ/ |
| E, e | e | /e/,/æ/ | O, o | o | /ua̯/,/o/,/oː/ |
| Ē, ē | garais ē | /eː/,/æː/ | P, p | pē | /p/ |
| F, f | ef | /f/ | R, r | er | /r/ |
| G, g | gā | /g/ | S, s | es | /s/ |
| Ģ, ģ | ģē | /ɟ/ | Š, š | eš | /ʃ/ |
| H, h | hā | /x/,/h/ | T, t | tē | /t/ |
| I, i | i | /i/ | U, u | u | /u/ |
| Ī, ī | garais ī | /iː/ | Ū, ū | garais ū | /uː/ |
| J, j | jē | /j/ | V, v | vē | /v/ |
| K, k | kā | /k/ | Z, z | zē | /z/ |
| Ž, ž | žē | /ʒ/ |
Переваги та вади абетки
- Літера o може вимовлятись як дифтонг [uo], голосні [ɔ] або [ɔː].
- Літера e може вимовлятись як [е] або [æ].
- Літера ē може вимовлятись як [eː] або [æː].
- Одна літера позначає дентальний звук [n] та велярний [ŋ].
Таким чином, хоча значна частина фонем відповідає латиським літерам, текст, написаний латиською мовою, не завжди можна правильно вимовити. Це робить її досить складною для розуміння, і деякі латиські слова за вимовою можуть бути дуже схожими і відрізнятись лише довжиною одного звука.
Латиська розкладка клавіатури
Стандартна латиська розкладка базується на типовій латинській клавіатурі QWERTY, менш поширеною є система розташування знаків QGJRMV. Використовувати діакритичні знаки дає змогу клавіша AltGr.
Посилання
- (латис.) Jānis Kušķis. Kā lietot Ŗ, ŗ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lati ska abe tka latis latviesu alfabets abetka na osnovi latinici sho vikoristovuyetsya dlya zapisu latiskoyi movi IstoriyaDoreformena 1921 latiska abetka zi samovchitelya vidanogo v 1916 roci Pershu latisku abetku vidano v Rizi 1683 roku Todishnyu latisku sistemu napisannya rozrobili nimecki chenci sho stvoryuvali religijni teksti Za yiyi osnovu voni vzyali nimecku sistemu sho ne duzhe dobre vidbivala osoblivosti rozmovnoyi latiskoyi movi Do Drugoyi svitovoyi vijni a piznishe i v latvijskij emigraciyi v deyakih vidannya knig ta periodici vikoristovuvalis literi ō ŗ ta Ch ch Vikoristannya literi ŗ pripineno v 1946 roci Vnaslidok vihodu z vzhitku cih liter znachennya deyakih sliv teper mozhna zrozumiti lishe z kontekstu chasto vidbuvayetsya cherguvannya prigolosnih ta yihnye vipadannya u drugij ta p yatij vidminah Suchasna latiska abetkaSuchasna abetka latiskoyi movi skladayetsya z 33 liter 11 z nih utvoryuyutsya za dopomogoyu diaktritichnih znakiv A a A a B b C c C c D d E e E e F f G g G g H h I i i i J j K k k k L l L l M m N n N n O o P p R r S s S s T t U u u u V v Z z Z z Inodi okremo vidilyayut taki digrafi Dz dz Dz dz Ie ie Na kirilici alfavit viglyadav bi tak a a b v ѓ d e e zh z ѕ i i ј k ќ l љ m n њ o p r s t u y f h c ch џ sh porivnyannya ne ye oficijnim alfavitom Bukva Nazva MFA Napisannya Nazva MFA A a a ɑ k k ke c A a garais a ɑː L l el l B b be b L l el ʎ C c ce ts M m em m C c ce tʃ N n en n ŋ D d de d n en ɲ E e e e ae O o o ua o oː E e garais e eː aeː P p pe p F f ef f R r er r G g ga g S s es s G g ge ɟ S s es ʃ H h ha x h T t te t I i i i U u u u i i garais i iː u u garais u uː J j je j V v ve v K k ka k Z z ze z Z z ze ʒ Perevagi ta vadi abetkiLitera o mozhe vimovlyatis yak diftong uo golosni ɔ abo ɔː Litera e mozhe vimovlyatis yak e abo ae Litera e mozhe vimovlyatis yak eː abo aeː Odna litera poznachaye dentalnij zvuk n ta velyarnij ŋ Takim chinom hocha znachna chastina fonem vidpovidaye latiskim literam tekst napisanij latiskoyu movoyu ne zavzhdi mozhna pravilno vimoviti Ce robit yiyi dosit skladnoyu dlya rozuminnya i deyaki latiski slova za vimovoyu mozhut buti duzhe shozhimi i vidriznyatis lishe dovzhinoyu odnogo zvuka Latiska rozkladka klaviaturiNestandartna rozkladka klaviaturi z latiskoyu abetkoyu Standartna latiska rozkladka bazuyetsya na tipovij latinskij klaviaturi QWERTY mensh poshirenoyu ye sistema roztashuvannya znakiv QGJRMV Vikoristovuvati diakritichni znaki daye zmogu klavisha AltGr Posilannya latis Janis Kuskis Ka lietot Ŗ ŗ