Ла́стівці — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Ластівці | |
---|---|
Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Жванецька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1512 |
Населення | 591 |
Площа | 2,865 км² |
Густота населення | 206,28 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32364 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°34′54″ пн. ш. 26°26′39″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 26.44417° сх. д.Координати: 48°34′54″ пн. ш. 26°26′39″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 26.44417° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32364, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Ластівці |
Карта | |
Ластівці | |
Ластівці | |
Мапа | |
Ластівці у Вікісховищі |
Назва
Село належало братам «Ластовецьким» чи «Лостовським» від них отримало і назву.
Географія
Подільське село Ластівці розташоване по обидва береги річки Жванчик, за 23 кілометра від Кам’янця-Подільського та за 6 кілометрів від автошляху національного значення Н03.
Клімат
Ластівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія
Перша письмова згадка про село «Losthowcze» датується 1493 роком, а дещо пізніше зустрічаються назви: «Лостовци» (1530-1542), «Lutofce» (1630), «Лошковціи» (1800), «Ластівці» (1926).
На селянській садибі знайдено золотий дукат з вільного імперського міста Франкфурт 1645 року.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках жителі село вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За переписом населення України 2001 року населення становить 591 особа.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Відомі люди
Уродженці
- (1932—2006) — український поет, автор збірки віршів і поем «Жива пісня» (Кам'янець-Подільський, 2011).
- Діонісій Кшичковський (1861—1943) — польський архітектор.
- Розум’як Вадим — український військовослужбовець 59 мотопіхотної бригади, учасник російсько-української війни.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Галерея
- Дорога на село
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- Капличка
- Крамниця
- Автобусна зупинка
-
Ліс та річка в с. Ластівці -
Річка що тече через ліс -
Будинок культури с. Ластівці
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- Ластівці с
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 49.
- Загинув ще один військовий з Хмельниччини
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La stivci selo v Ukrayini u Zhvaneckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Lastivci Cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Zhvanecka silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1512 Naselennya 591 Plosha 2 865 km Gustota naselennya 206 28 osib km Poshtovij indeks 32364 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 34 54 pn sh 26 26 39 sh d 48 58167 pn sh 26 44417 sh d 48 58167 26 44417 Koordinati 48 34 54 pn sh 26 26 39 sh d 48 58167 pn sh 26 44417 sh d 48 58167 26 44417 Misceva vlada Adresa radi 32364 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Lastivci Karta Lastivci Lastivci Mapa Lastivci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lastivci NazvaSelo nalezhalo bratam Lastoveckim chi Lostovskim vid nih otrimalo i nazvu GeografiyaPodilske selo Lastivci roztashovane po obidva beregi richki Zhvanchik za 23 kilometra vid Kam yancya Podilskogo ta za 6 kilometriv vid avtoshlyahu nacionalnogo znachennya N03 Klimat Lastivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Persha pismova zgadka pro selo Losthowcze datuyetsya 1493 rokom a desho piznishe zustrichayutsya nazvi Lostovci 1530 1542 Lutofce 1630 Loshkovcii 1800 Lastivci 1926 Na selyanskij sadibi znajdeno zolotij dukat z vilnogo imperskogo mista Frankfurt 1645 roku Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah zhiteli selo vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 8 veresnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Zhvaneckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku naselennya stanovit 591 osoba Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Vidomi lyudiUrodzhenci 1932 2006 ukrayinskij poet avtor zbirki virshiv i poem Zhiva pisnya Kam yanec Podilskij 2011 Dionisij Kshichkovskij 1861 1943 polskij arhitektor Rozum yak Vadim ukrayinskij vijskovosluzhbovec 59 motopihotnoyi brigadi uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri GalereyaDoroga na selo Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Kaplichka Kramnicya Avtobusna zupinka Lis ta richka v s Lastivci Richka sho teche cherez lis Budinok kulturi s LastivciDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiLastivci s VVRU 2017 46 stor 11 Inz Djonizy Krzyczkowski Album inzynierow i technikow w Polsce Lwow 1932 T I cz III S 49 Zaginuv she odin vijskovij z Hmelnichchini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi