Кропивницький академічний обласний український музично драматичний театр ім М Л Кропивницького обласний музично драматич

Кропивницький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького — обласний музично-драматичний театр у місті Кропивницький, перший професійний український театр, головна театральна сцена Кіровоградської області.

Кропивницький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького

48°30′ пн. ш. 32°15′ сх. д. / 48.500° пн. ш. 32.250° сх. д. / 48.500; 32.250Координати: 48°30′ пн. ш. 32°15′ сх. д. / 48.500° пн. ш. 32.250° сх. д. / 48.500; 32.250
Країна	Україна
Місто	Кропивницький
Адреса	вул. Театральна, 4
Назва на честь (епонім)	Кропивницький Марко Лукич
Тип	обласний український музично-драматичний театр
Статус	академічний
Відкрито	1867 рік
teatr-koryfeiv.com.ua
Ідентифікатори і посилання
	UA-35-101-0293

Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького у Вікісховищі

Історія

Єлисаветградський зимовий театр у XIX ст. В ньому 27 жовтня 1882 р. відбулась перша вистава «Товариства українських артистів під орудою М. Л. Кропивницького»

Приміщення театру споруджено у Єлисаветграді (тепер Кропивницький) 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького. В цьому ж приміщенні 27 жовтня 1882 року народився перший професійний національний реалістичний театр під орудою М. Л. Кропивницького — людини могутнього таланту: блискучий актор, режисер-новатор, поет, композитор, реформатор української сцени, антрепренер, педагог, чарівний співак, високий майстер художнього слова, театральний діяч, засновник першого в Україні та Росії дитячого театру. Виставою «Наталка Полтавка» І.Котляревського він заявив світові про зрілість української театральної культури та її самобутність. Створив цей театр всупереч всіляким категоричним царським законам.

Визначаючи історичне місце утворення професійного театру, член-кореспондент АН України Є. Кирилюк наголошував: «Коли Кам'янка-Струмилова — є колискою давнього театру, а Полтава — театру нової доби, то Кіровоградщина є батьківщиною професійного національного театру». Письменник Володимир Панченко, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» підкреслює «Професійний театр корифеїв з'явився тому, що вельми дужою була українська стихія в наших степах. Кропивничанам судилося продовжити велику справу своїх попередників, а значить — творити стихію національної театральної культури всупереч усім негараздам». Президент України у розпорядженні від 19 липня 1996 року зазначив «загальнонаціональне історико-культурне значення Кіровоградського обласного українського музично-драматичного театру імені М. Л. Кропивницького — продовжувача найкращих традицій першого українського професійного театру, де плекалися таланти видатних театральних митців».

У творчій біографії кропивничан чимало яскравих сторінок. Славні традиції корифеїв у літературі, драматургії, музиці продовжило нове покоління земляків: Ю.Яновський, Є.Маланюк, В.Біль-Білоцерківський, Ю.Олеша, Ю.Мейтус, К.Шутенко. Відомими майстрами сцени стали М.Крушельницький, Г.Юра, І.Мар'яненко, В.Магар.

Єлисаветградський театр до 1920 року змінив шість власників. 1919 року мав назву «Красный театр им. Троцкого»; 1920 — «1-й советский», Міський театр ім. Т. Г. Шевченка; 1921 — «Перший радянський»; «Советский им. Шевченка»; 1925 — Пересувний український робітничо-селянський… 1933 (у зв'язку з капітальним ремонтом) театр ім. Т. Г. Шевченка відряджається Наркомосом УРСР для обслуговування новоутвореної області до Чернігова. Очолює його художній керівник Г.Воловик. На початку 1934 року театр переходить на стаціонарне обслуговування і назавжди залишається в Чернігові.

Місто залишилося без театру. Під час утворення Кіровоградської області організовується новий театр, який отримує статус обласного закладу (з базою в м. Олександрії). Першим директором стаціонарного театру призначено Л.Шекідзе (1938). З 1940 року театр носить ім"я М. Л. Кропивницького. 1944 року театр повертається з евакуації і назавжди осідає в Кропивницькому.

За цей час театр поставив Шевченківські твори або за мотивами його творів: «Катерина» (1939 р., 1955 р., 1964 р., 1975 р.), «Мати-наймичка» (1969 р.), «Невольник» (1961 р.), «Титарівна» (1977 р., 1981 р.), «Назар Стодоля» (1987 р.), «Гайдамаки» (2007 р.)

За рішенням ЮНЕСКО в 1982 році широко відзначалося сторіччя театру. (Документ ОРІ-80/ws/ 6-Addendum від 01.10.1981 р.). Кропивничанам притаманний постійний творчий пошук. Надзвичайно плідним було і залишається освоєння колективом найкращих зразків світової класики. Мольєр, Шекспір, Бомарше, Гольдоні, Бальзак, Гюго, Лопе де Вега, Кальдерон, Шоу, Фігейредо — далеко не повний перелік імен авторів, чиї твори йшли на сцені театру. Значна увага приділяється новому прочитанню української класики. Кропивничани першими дали сценічне життя призабутим і колись забороненим творам: п'єсам «Чумаки» І.Карпенка-Карого (1956), «Соло на флейті» І.Микитенка (1957), «Республіка на колесах» Я.Мамонтова (1957), «Дума про Британку» Ю.Яновського (1980), «Замулені джерела» (1958), «Перед волею» М.Кропивницького (1996), «Хрест життя» М.Старицького (1978), «Чмир» М.Кропивницького (2003), «Бажання екстриму» А.Крима (2003). Здійснили експериментальну постановку моновистави за п'єсою Я.Верещака «Хованка» (2006).

Спадкоємці корифеїв демонстрували своє мистецтво більш, ніж у ста містах України, Росії, Башкирії, Татарії, Осетії, Молдови, Прибалтики, Білорусі, гастролюють у всіх районах Кіровоградської області.

Сучасність

У 2000 році в театрі створено «Золотий фонд театру ім. М. Л. Кропивницького», на стенди якого занесені імена фундаторів театру та його сподвижників, які стояли біля колиски першого професійного театру, а також імена спадкоємців усіх років, які удостоєні високих почесних звань.

За роки незалежності театр взяв участь майже у тридцяти престижних театральних фестивалях, у тому числі семи міжнародних. 17 травня 2004 року кропивничани першими серед мистецьких колективів України відіграли благодійну виставу за п'єсою «Ревізор» Миколи Гоголя і виручені кошти перерахували на спорудження Кобзаревої церкви у Каневі. Керівник літературно-драматургічної частини В. П. Шурапов (лауреат НСТД України в галузі літературознавства і театральної критики, а також обласних премій: краєзнавчої ім. В.Ястребова, В.Винниченка, Є.Маланюка та журналістської в номінації «Телерадіожурналістика» підготував та видав ряд книг про театр, серед них: «Театру Марка Кропивницького — 120», «Про що мовчить сцена», «Синьйор Монтеккі», «Мельпомени рік благословенний, або знак долі», «Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне», «Марко Кропивницький та його спадкоємці» та ін.

Від 2002 року колектив очолював художній керівник-директор театру заслужений діяч мистецтв України М. В. Ілляшенко. Лауреат премій імені Володимира Винниченка та Марка Кропивницького.

Постановою колегії Міністерства культури і туризму України від 22 лютого 2006 року № 2 / 11- г Кіровоградському обласному українському музично-драматичному театру ім. М. Л. Кропивницького надано статус академічного. У 2007 р. урочисто відзначено 125-річчя театру.

Театр відкрили після реконструкції в жовтні 2012 року. За результатами перемоги на конкурсі заміщення вакантних посад, з вересня 2012 року театр корифеїв очолили Володимир Єфімов (директор), Євген Курман (головний режисер з 2012 по 2021).

Наступний конкурс 2021 року мав відбутися 17 серпня, проте обидва здобувачі ( та Євген Курман) напередодні відізвали свої заяви, й Кіровоградська обласна рада повторно оголосила конкурс. Документи на конкурс подали три кандидати, мотиваційний лист одного з них, , один в один збігається із мотиваційним листом з попереднього подання. Під час конкурсного засідання на питання про збіг, кандидат Дорошеву зауважив про подібність бачень, позицій, та й загалом, він-де цю програму «декларував, писав і провадив ще 30 років тому». По завершенню конкурсного етапу відбулася низка подій, в яких робилася спроба розібратися в ситуації: етер на «Суспільне Кропивницький», пресконференцію провів , взяв участь з обговорення у медійних проєктах.

Репертуар

2019, 20 січня — «Всі миші люблять сир» Оксани Сенатович; реж. Євген Курман
2019, 7 березня — «Обережно — жінки!» ^[ru]; реж. Людмила Колосович
2019, 22 червня — «Попкорн, або Куди ми котимося» ^[en]; реж. Євген Курман
2019, 15 листопада — «Ніч семи покривал» за мотивами Євангелія від Марка, Оскара Вайлда та інших авторів; реж. Євген Курман
2019, 25 грудня — «Матінка Хурделиця» інсценізація Євгена Курмана; реж. Євген Курман
2020, 27 вересня — «Кохання Панночки» за п’єсою Марка Кропивницького по повісті «Вій» Миколя Гоголя; реж. Євген Курман
2021, 25 лютого — «На полі крові» за поемою Лесі Українки; реж.
2021, 26 березня — «Наталка Полтавка» за однойменною п'єсою Івана Котляревського; реж. Євген Курман

Галерея

Реконструйований театр ззовні
Фасад театру взимку
Зовнішня ілюмінація театру
Другий поверх
Реконструйований театр зсередини
Вид на сцену
Фасад театру до реконструкції

Примітки

. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 3 грудня 2010.
. Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 14 травня 2013.
(укр.). «Без Купюр». 10 серпня 2021. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 2021-8-22.
(укр.). Інформагенція «Центральноукраїнське бюро новин». 16 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
Конкурсна кухня. Дещо про мотивацію. Олексій Дорошев на конкурсі Кіровоградського театру (укр.). Портал «Театральна риболовля». 18 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
Сьогодні.Головне. Обрання директора театру (укр.). «Суспільне Кропивницький». 23 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
(укр.). Інформагенція «Центральноукраїнське бюро новин». 24 листопада 2021. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
Яке майбутнє чекає на театр корифеїв? (ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ) (укр.). Інформагенція «Центральноукраїнське бюро новин». 25 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
Театр без директора, «колізей» продали, День флірту та Чорна п’ятниця (укр.). Ранкове «поБУДка Show» на телеканалі «Вітер». 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
Сергій ВИННИЧЕНКО (15 вересня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (6 жовтня 2020). (укр.). «День». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 2020-10-8.

Див. також

Театр корифеїв

Джерела і посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького

Ярош В. П. Кіровоградський український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор.
Про Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького [ 16 травня 2009 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка Управління культури і туризму Кіровоградської облдержадміністрації [ 12 травня 2009 у Wayback Machine.]
Kirovohrad Academic Ukrainian Music and Drama Theater [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)

[1] . Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 3 грудня 2010.

[2] . Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 14 травня 2013.

[Кропивницький_Відмова-3] (укр.). «Без Купюр». 10 серпня 2021. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 2021-8-22.

[Кропивницький-2_Мотиваційний_лист-4] (укр.). Інформагенція «Центральноукраїнське бюро новин». 16 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.

[Дорошев_Риболовля-5] Конкурсна кухня. Дещо про мотивацію. Олексій Дорошев на конкурсі Кіровоградського театру (укр.). Портал «Театральна риболовля». 18 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.

[Кропивницький-2_Суспільне-6] Сьогодні.Головне. Обрання директора театру (укр.). «Суспільне Кропивницький». 23 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.

[Кропивницький-2_Компанієць_Анонс-7] (укр.). Інформагенція «Центральноукраїнське бюро новин». 24 листопада 2021. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.

[Кропивницький-2_Компанієць_Пресконференція-8] Яке майбутнє чекає на театр корифеїв? (ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ) (укр.). Інформагенція «Центральноукраїнське бюро новин». 25 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.

[Кропивницький-2_поБУДка-9] Театр без директора, «колізей» продали, День флірту та Чорна п’ятниця (укр.). Ранкове «поБУДка Show» на телеканалі «Вітер». 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.

[Кропивницький_часопис-10] Сергій ВИННИЧЕНКО (15 вересня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.

[Панночка_День-11] Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (6 жовтня 2020). (укр.). «День». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 2020-10-8.