Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Францу́зький кінемато́граф включає у себе твори кіно, створені французькою нацією, або її представниками за кордоном. Франція — батьківщина кіно. Декілька ключових рухів кінематографа, таких як Нова хвиля, почалися саме в цій країні. Кіноіндустрія Франції є однією з найсильніших та шанованих у світі та за популярністю поступається хіба що Голлівуду.
Історія
Заснування кінематографа
Народження кіно пов'язане із винайденням апарата, що дав змогу відтворювати проєкції об'єктів, що рухаються, і цей апарат був створений братами Луї та Огюстом Люм'єрами. В минулому цей факт викликав хвилі заперечень багатьох істориків світу, наприклад, у США винахідником кіно вважають Томаса Едісона, в Німеччині — Макса Складановського, у Британії — та , в Російській імперії над розв'язання цієї проблеми працювали росіянин Іван Акімов та українець Йосип Тимченко, у Чехії — Пуркіне, у Франції — також Еміль Рейно, Етьєн-Жюль Маре, та інші. Кожен із них певною мірою сприяв винайденню кіноапарата, але все-таки лише брати Люм'єр досягли остаточного та незаперечного успіху в передачі рухомого зображення.
Проста структура, маленька вага та невеликі розміри давали змогу легко користуватись ним. Така вдала конструкція пояснювалась тим, що брати Люм'єр змалечку захоплювалися фотосправою. У їхнього батька, Антуана Люм'єра, в Ліоні була фабрика фотопаперу та пластинок. Добре знаючи процеси, пов'язані із фотографією, та будучи хіміками за освітою, брати стикались з багатьма вченими, які працювали над фіксацією рухомого зображення — хронофотографією: Е. Ж. Маре, Я. Янсенном, Ж. Демені, та знали, над чим вони працюють. Але остаточна ідея створення конструкції кіноапарата, за визнанням Луї Люм'єра, прийшла після ознайомлення з механізмом Едісона. Його кінетоскоп дістав поширення як у США, так і в Європі, але мав дві істотні вади: відсутність проєкції на екран і «розмазаність» через рух плівки. В окуляр, розташований у верхній частині апарату, могла дивитися лише одна людина, а розмір зображення не перевищував сірникової коробки.
Оскільки на початку брати Люм'єр відмовлялися продавати свої апарати, найдопитливіші конкуренти почали створювати власні моделі самотужки. Серед тих, хто пішов цим шляхом, Жорж Мельєс, Шарль та , Леон Гомон. Починаючи з 1896 і по 1902, вони сформували 4 домінуючі світові кінокомпанії: Pathé Frères, Gaumont, та .
Перша експериментальна демонстрація кінофільму Люм'єр була проведена 22 березня 1895 року для «членів спільноти заохочення національної індустрії». Того ж дня був продемонстрований фільм «Вихід робочих із фабрики Люм'єр».
На другій демонстрації для членів фотографічного конгресу 1 червня цього ж року були показані ще 7 фільмів, зокрема та . Як правило, це були сюжети з життя й побуту родини Люм'єр у хронікальній манері та знімались з однієї позиції, одним відрізком від самого початку й до кінця. Ця сама програма була продемонстрована 28 грудня 1895 року в індійському салоні на Бульварі Капуцинок. То був перший публічний показ кінематографа братів Люм'єр. Цю дату заведено вважати «Днем народження» кіно. Демонстрація проводилася цілий день і тривала 20 хвилин, квиток коштував один франк. Щоденна виручка в 2000–2500 франків наочно демонструє інтерес публіки до нового жанру мистецтва.
Брати Пате
Одне із перших кінопідприємств було створено братами Шарлем та (фр. Pathé Frères). Спочатку вони продавали кінетоскопи Едісона, а отримавши відмову на закупівлю кіноапарата братів Люм'єр, почали самі працювати над створенням аналогічного апарату. З допомогою запрошеного механіка вони виготовили свою першу модель і 1896 року отримали патент. Як і більшість інших підприємців, Пате зробили все, щоб перетворити кінематограф у вигідну справу, а тому налагодили масове виробництво апаратури. Вже у 1897 році вони побудували у Венсані (передмістя Парижа) студію для зйомки, обробки та випуску фільмів, там же був цілий цех із виготовлення апаратури. При вдосконаленні усіх наступних моделей Ш. Пате головну увагу приділяв стабільності кадру в процесі знімання та проєкції. Торговою маркою Пате став галльський півень.
Леон Гомон (фр. Léon Gaumont) випустив свій перший апарат під маркою «Хроно» у 1896 році та створив студію в Бьюті Шомон. Його торговою маркою стала маргаритка із ініціалами «Л. Г.»
Перші студії виглядали доволі примітивно, на подвір'ї ставились підмостки розміром 6 на 8 метрів, на них встановлювались декорації, а все знімання відбувалось при денному освітленні. До 1907 року кожен охочий міг придбати фільм і заплатити за кількість погонних метрів плівки. Також можна було обміняти стрічки — це потягнуло за собою виникнення комісіонерів з обміну, а також створення дублікатів стрічок, які розповсюджувались без затрат на виробництво. Поступово ажіотаж, який панував перші кілька років після створення кіно, спадав, примітивність техніки знімання та сюжетів уже не цікавила публіку. Кінопідприємці почали шукати способів повернути інтерес до сінематографу за рахунок поліпшення якості фільмів та урізноманітнення сюжетів, але ключовою фігурою на цьому кризовому етапі став Жорж Мельєс.
Жорж Мельєс(фр. Georges Méliès) займає особливу позицію в історії кінематографа, саме він перетворив винахід братів Люм'єр на інструмент для створення фантастичних видовищ. Він був першим президентом французького кінематографічного синдикату, головою перших кінематографічних конгресів, а також ввів стандартну перфорацію на кінострічці.
Мельєс здобув технічну освіту, але з малих років цікавився мистецтвом. Він працював карикатуристом у газетах і журналах, потім був театральним декоратором і нарешті — актором та режисером. У період перших кінопоказів він очолював театр Роберта Удена, майстра ілюзій та чарівних перетворень, займався фокусами та головував у Товаристві ілюзіоністів.
На кінематограф від дивився спочатку як на засіб урізноманітнити свій театральний репертуар. Фільм був одним із номерів розважальної програми, та пізніше Мельєса зацікавив сам апарат і він звернувся до першовинахідників, але, як і решті, Люм'єр відмовили у продажу. Тоді він їде до Англії, де продають аналогічні камери, та починає знімати, будучи одночасно і режисером, і оператором.
Якось знімаючи вуличний рух, Мельєс був змушений припинити запис на кілька секунд через несправність апарата й потім знімав далі. При проявлянні негатива засвічений шматок плівки був вирізаний, а потім, при перегляді, було виявлене незвичайне явище: одномоментно картина змінилася, оскільки змінилося положення пішоходів і транспорту на вулиці. Це був перший знімальний трюк — «стоп-камера» — який дав змогу здійснювати будь-яку заміну об'єкта, що знімається, використовуючи зупинку апарата. Так було започатковано трюкову зйомку. Так само випадково Мельєсом були відкриті прискорена й уповільнена зйомка, пізніше почали використовуватись затемнення, напливи, знімання на чорному оксамиті тощо.
Дедалі більше захоплюючись зніманням, Ж. Мельєс побудував у Монтрейлі скляний павільйон розмірами 7 на 17 метрів і обладнав його для трюкової зйомки: облаштував люки, крісло для наїздів та від'їздів знімальної камери, чорний оксамитовий фоном і так далі. Також він намагався перейти від чорно-білого до кольорового кіно, розфарбовуючи фільми кадр за кадром вручну. Це виправдовувало себе, оскільки довжина фільмів тоді становила 15–20 метрів, і мало попит при створенні казок, які стали спеціальністю студії Мельєс. 1897 року була здійснена перша спроба створити аудіофільм, записавши паралельно голос співака Полюса на фонограф, але цей досвід виявився невдалим.
Період із 1900 по 1905 був найуспішнішим для студії. Знімаються найвдаліші фантастичні фільми: «Подорож на Місяць», «Двадцять тисяч л'є під водою», «Людина-оркестр» та інші. Всі ці фільми відрізняються багатством технічних рішень та креативних ідей, комізмом і подекуди поганим смаком, але завжди доповнюються незмінною щирістю. Не без підстав Жорж Мельєс казав, що винайшов рішення, яке допомогло кінематографу в кризовій ситуації, і це рішення було в інсценуванні заздалегідь придуманого акторами сюжету.
У 1902 році він створив фірму «Старфільм», але став поступово відходити на другий план. Зробивши значний внесок у розбудову кіно, він почав відставати від наступників, які використовували та вдосконалювали відкриті ним прийоми. Його фільми були занадто театралізованими, інсценовані, ненатуральні, а публіка вимагала реалізму.
1909 року Жорж Мельєс був змушений відмовитись від самостійності та почав працювати на братів Пате.
Діяльність студії Мельєса, на якій він зняв 400 чи 500 стрічок, припинилась в роки Першої світової війни, коли на суспільну та економічну кризу наклалась власна творча. Він збанкрутував, і на сорокаріччя кіноіндустрії лише один журналіст впізнав у продавцеві іграшок легендарного кінодіяча минулого.
Технічний розвиток
Відкриття Мельєса спеціальних видів кінознімання наштовхнуло інших винахідників на пошуки та експерименти в кіно. Проводились експерименти із мікро- та покадровою зйомкою студії братів Пате, студія «Гомон» експериментує із звуком, ведуться розробки кольорового відео, а 1908 року Андре Дебрі випустив знімальну камеру «Парво», яка дозволила проводити нормальне та прискорене знімання та стала однією із розповсюджених у світі.
Зростання виробництва фільмів викликало необхідність у кваліфікованих фахівцях, тоді як в перші роки в кіно були зайняті випадкові люди, найчастіше фотографи, що самі знімали та виступали режисерами. У братів Люм'єр режисером був оператор Проміо, у Пате головним режисером працював завідувач постановок одного з паризьких театрів Фернан Зекка, у Гомона зніманням керувала секретарка А. Гі. Це позначалось на якості сюжетів та фільмів. Ситуації ще більше загострилася після пожежі 1897 року на благодійному базарі, де через займання кіноплівок загинуло кілька сотень людей. Після цього префектура заборонила показ фільмів в місцях, не забезпечених спеціальними будками. Це поклало початок стаціонарним кінотеатрам.
Французький кінематограф напередодні Першої світової війни
В період між 1908 та 1910 роками починають розвиватись кіноіндустрії інших країн: Італії, Данії, Росії, у США було створено «Компанію кінематографічних патентів». Розвивається звукове кіно, розвивається реклама. Тривалість фільмів зростає та збільшується до півтори-двох годин. Почалася боротьба за кінотеатри, Pathé Frères, Gaumont, та орендують та будують власні кінозали-палаци з величезною кількістю місць. Найбільший з них — «Іподром» — вміщає 6000 чоловік.
Для кіно цього періоду характерні наступні риси:
- орієнтація на смаки широкого кола глядачів
- прихід нового покоління режисерів, на противагу першим самоучкам
- захоплення та пошуку в області кольорового та звукового кіно (на цьому етапі ще не успішні)
- пригодницькі романи,
- натуралістичний стиль у кіно — використання пейзажів для створення відповідної атмосфери, але повна відсутність соціальної тематики
Жанри, що є популярними:
- пригодницькі кіноромани («Рокамболь», «Нік Вінтер», «Зігомар», «Фантомас», «Протеа» та інші)
- історичне кіно
Період Першої світової війни та повоєнні роки
В період Першої світової війни та повоєнні роки французький кінематограф не міг сперечатись із американським, що набував розквіту. Невтішна ситуація була обумовлена переважно економічними обставинами — недостатнє фінансування, зруйновані або конфісковані приміщення кінотеатрів не були сприятливим середовищем для розвитку. Виробництво кіно поступово зменшувалось та переміщалось закордон. Разом з тим популярність кіно росла серед усіх верств населення.
Період Другої світової війни та повоєнні роки
Сучасне обличчя французького кіно почало формуватись вже після Другої світової війни. На нього вплинули її наслідки, переосмислення окупації призвело до розвитку антифашизму та звернення до гуманізму. З 1946 щорічно (окрім 1948 та 1950) проводиться Міжнародний кінофестиваль у Каннах. У 1976 започатковано премію «Сезар», що є аналогом американського «Оскар». В період 1940–1950 працюють видатні актори: Жерар Філіп, Бурвіль, Жан Маре, Марія Казарес, Луї де Фюнес, Серж Реджані та інші.
Передумовою виникнення такого явища як Нова хвиля був цілий комплекс обставин: невдалі для французького кіно показники кінопрокатів, результати Каннського кінофестивалю, прогрес у технічній сфері, що привів до створення надчутливої кіноплівки та портативної апаратури. Окрім того, поява нової хвилі пов'язана із спробами деяких кінокритиків втілити свою філософію у реальність кіноіндустрії через створення власних фільмів.
Нова хвиля французького кіно дарує світові кіно таких митців як Жан-Люк Годар, Клод Лелуш, Франсуа Трюффо, Клод Шаброль, Луї Маль. З'явилися всесвітньовідомі мюзикли Жака Демі «Шербурзькі парасольки» (1964) та (1967).
1960 — 1970. З'явилася ціла плеяда акторів, серед яких найвідоміші Жанна Моро, Жан-Луї Трентіньян, Жан-Поль Бельмондо, Бріжит Бардо, Анна Каріна, Жан-П'єр Лео, Клод Жад, Стефан Одран, Катрін Денев, Ален Делон, Анні Жирардо, .
Учасники нової хвилі заперечували існування єдиної естетичної концепції. Їх об'єднувало бажання змінити умови кіновиробництва, антипатія до зарок 50-х та концепція авторського кіно, яка стверджувала, що фільм має відображати особистість свого автора через індивідуальну стилістику. Але кожен із представників нової хвилі ставив перед собою власні цілі, надихався своїми ідеями бачення майбутнього французького кіно. Зокрема, саркастичний Клод Шаброль свідомо висміював романтичні погляди на людину та моральні цінності.
Сучасне французьке кіно
Сучасне французьке кіно — це витончене мистецтво, в якому психологія та драматизм поєднуються з пікантністю та художньою красою зйомки. Сьогодні його стиль визначають режисери Люк Бессон, П'єр Жане, Франсуа Озон, Філіпп Гаррель та актори Жан Рено, Одрі Тоту, Софі Марсо, Матьє Кассовітц, Крістіан Клав'є, Луї Гаррель.
Особливості французького кіно
Цікавинки
- Авторство терміну «кінематограф» також належить братам Люм'єр та ґрунтується на поєднанні двох грецьких слів: «кінема» — рух та «графа» — писати.
- У Франції створюється найбільша кількість фільмів на душу населення.
Примітки
- Кінематограф Франції [ 22 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2011. Процитовано 3 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 3 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 3 листопада 2011.
Посилання
- Історія кінематографа Франції [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті (рос.)
- Офіційний сайт Каннського кінофестивалю [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (фр.) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francu zkij kinemato graf vklyuchaye u sebe tvori kino stvoreni francuzkoyu naciyeyu abo yiyi predstavnikami za kordonom Franciya batkivshina kino Dekilka klyuchovih ruhiv kinematografa takih yak Nova hvilya pochalisya same v cij krayini Kinoindustriya Franciyi ye odniyeyu z najsilnishih ta shanovanih u sviti ta za populyarnistyu postupayetsya hiba sho Gollivudu Reklama demonstraciyi filmiv bratami Lyum yer 1895 rik IstoriyaZasnuvannya kinematografa Narodzhennya kino pov yazane iz vinajdennyam aparata sho dav zmogu vidtvoryuvati proyekciyi ob yektiv sho ruhayutsya i cej aparat buv stvorenij bratami Luyi ta Ogyustom Lyum yerami V minulomu cej fakt viklikav hvili zaperechen bagatoh istorikiv svitu napriklad u SShA vinahidnikom kino vvazhayut Tomasa Edisona v Nimechchini Maksa Skladanovskogo u Britaniyi ta v Rosijskij imperiyi nad rozv yazannya ciyeyi problemi pracyuvali rosiyanin Ivan Akimov ta ukrayinec Josip Timchenko u Chehiyi Purkine u Franciyi takozh Emil Rejno Etyen Zhyul Mare ta inshi Kozhen iz nih pevnoyu miroyu spriyav vinajdennyu kinoaparata ale vse taki lishe brati Lyum yer dosyagli ostatochnogo ta nezaperechnogo uspihu v peredachi ruhomogo zobrazhennya Prosta struktura malenka vaga ta neveliki rozmiri davali zmogu legko koristuvatis nim Taka vdala konstrukciya poyasnyuvalas tim sho brati Lyum yer zmalechku zahoplyuvalisya fotospravoyu U yihnogo batka Antuana Lyum yera v Lioni bula fabrika fotopaperu ta plastinok Dobre znayuchi procesi pov yazani iz fotografiyeyu ta buduchi himikami za osvitoyu brati stikalis z bagatma vchenimi yaki pracyuvali nad fiksaciyeyu ruhomogo zobrazhennya hronofotografiyeyu E Zh Mare Ya Yansennom Zh Demeni ta znali nad chim voni pracyuyut Ale ostatochna ideya stvorennya konstrukciyi kinoaparata za viznannyam Luyi Lyum yera prijshla pislya oznajomlennya z mehanizmom Edisona Jogo kinetoskop distav poshirennya yak u SShA tak i v Yevropi ale mav dvi istotni vadi vidsutnist proyekciyi na ekran i rozmazanist cherez ruh plivki V okulyar roztashovanij u verhnij chastini aparatu mogla divitisya lishe odna lyudina a rozmir zobrazhennya ne perevishuvav sirnikovoyi korobki Oskilki na pochatku brati Lyum yer vidmovlyalisya prodavati svoyi aparati najdopitlivishi konkurenti pochali stvoryuvati vlasni modeli samotuzhki Sered tih hto pishov cim shlyahom Zhorzh Melyes Sharl ta Leon Gomon Pochinayuchi z 1896 i po 1902 voni sformuvali 4 dominuyuchi svitovi kinokompaniyi Pathe Freres Gaumont ta Luyi ta Ogyust Lyum yeri Persha eksperimentalna demonstraciya kinofilmu Lyum yer bula provedena 22 bereznya 1895 roku dlya chleniv spilnoti zaohochennya nacionalnoyi industriyi Togo zh dnya buv prodemonstrovanij film Vihid robochih iz fabriki Lyum yer Na drugij demonstraciyi dlya chleniv fotografichnogo kongresu 1 chervnya cogo zh roku buli pokazani she 7 filmiv zokrema ta Yak pravilo ce buli syuzheti z zhittya j pobutu rodini Lyum yer u hronikalnij maneri ta znimalis z odniyeyi poziciyi odnim vidrizkom vid samogo pochatku j do kincya Cya sama programa bula prodemonstrovana 28 grudnya 1895 roku v indijskomu saloni na Bulvari Kapucinok To buv pershij publichnij pokaz kinematografa brativ Lyum yer Cyu datu zavedeno vvazhati Dnem narodzhennya kino Demonstraciya provodilasya cilij den i trivala 20 hvilin kvitok koshtuvav odin frank Shodenna viruchka v 2000 2500 frankiv naochno demonstruye interes publiki do novogo zhanru mistectva Kinoteatr Gaumont Palace 1914 rikBrati Pate Odne iz pershih kinopidpriyemstv bulo stvoreno bratami Sharlem ta fr Pathe Freres Spochatku voni prodavali kinetoskopi Edisona a otrimavshi vidmovu na zakupivlyu kinoaparata brativ Lyum yer pochali sami pracyuvati nad stvorennyam analogichnogo aparatu Z dopomogoyu zaproshenogo mehanika voni vigotovili svoyu pershu model i 1896 roku otrimali patent Yak i bilshist inshih pidpriyemciv Pate zrobili vse shob peretvoriti kinematograf u vigidnu spravu a tomu nalagodili masove virobnictvo aparaturi Vzhe u 1897 roci voni pobuduvali u Vensani peredmistya Parizha studiyu dlya zjomki obrobki ta vipusku filmiv tam zhe buv cilij ceh iz vigotovlennya aparaturi Pri vdoskonalenni usih nastupnih modelej Sh Pate golovnu uvagu pridilyav stabilnosti kadru v procesi znimannya ta proyekciyi Torgovoyu markoyu Pate stav gallskij piven Leon Gomon Leon Gomon fr Leon Gaumont vipustiv svij pershij aparat pid markoyu Hrono u 1896 roci ta stvoriv studiyu v Byuti Shomon Jogo torgovoyu markoyu stala margaritka iz inicialami L G Pershi studiyi viglyadali dovoli primitivno na podvir yi stavilis pidmostki rozmirom 6 na 8 metriv na nih vstanovlyuvalis dekoraciyi a vse znimannya vidbuvalos pri dennomu osvitlenni Do 1907 roku kozhen ohochij mig pridbati film i zaplatiti za kilkist pogonnih metriv plivki Takozh mozhna bulo obminyati strichki ce potyagnulo za soboyu viniknennya komisioneriv z obminu a takozh stvorennya dublikativ strichok yaki rozpovsyudzhuvalis bez zatrat na virobnictvo Postupovo azhiotazh yakij panuvav pershi kilka rokiv pislya stvorennya kino spadav primitivnist tehniki znimannya ta syuzhetiv uzhe ne cikavila publiku Kinopidpriyemci pochali shukati sposobiv povernuti interes do sinematografu za rahunok polipshennya yakosti filmiv ta uriznomanitnennya syuzhetiv ale klyuchovoyu figuroyu na comu krizovomu etapi stav Zhorzh Melyes Zhorzh Melyes Zhorzh Melyes fr Georges Melies zajmaye osoblivu poziciyu v istoriyi kinematografa same vin peretvoriv vinahid brativ Lyum yer na instrument dlya stvorennya fantastichnih vidovish Vin buv pershim prezidentom francuzkogo kinematografichnogo sindikatu golovoyu pershih kinematografichnih kongresiv a takozh vviv standartnu perforaciyu na kinostrichci Melyes zdobuv tehnichnu osvitu ale z malih rokiv cikavivsya mistectvom Vin pracyuvav karikaturistom u gazetah i zhurnalah potim buv teatralnim dekoratorom i nareshti aktorom ta rezhiserom U period pershih kinopokaziv vin ocholyuvav teatr Roberta Udena majstra ilyuzij ta charivnih peretvoren zajmavsya fokusami ta golovuvav u Tovaristvi ilyuzionistiv Na kinematograf vid divivsya spochatku yak na zasib uriznomanitniti svij teatralnij repertuar Film buv odnim iz nomeriv rozvazhalnoyi programi ta piznishe Melyesa zacikaviv sam aparat i vin zvernuvsya do pershovinahidnikiv ale yak i reshti Lyum yer vidmovili u prodazhu Todi vin yide do Angliyi de prodayut analogichni kameri ta pochinaye znimati buduchi odnochasno i rezhiserom i operatorom Yakos znimayuchi vulichnij ruh Melyes buv zmushenij pripiniti zapis na kilka sekund cherez nespravnist aparata j potim znimav dali Pri proyavlyanni negativa zasvichenij shmatok plivki buv virizanij a potim pri pereglyadi bulo viyavlene nezvichajne yavishe odnomomentno kartina zminilasya oskilki zminilosya polozhennya pishohodiv i transportu na vulici Ce buv pershij znimalnij tryuk stop kamera yakij dav zmogu zdijsnyuvati bud yaku zaminu ob yekta sho znimayetsya vikoristovuyuchi zupinku aparata Tak bulo zapochatkovano tryukovu zjomku Tak samo vipadkovo Melyesom buli vidkriti priskorena j upovilnena zjomka piznishe pochali vikoristovuvatis zatemnennya naplivi znimannya na chornomu oksamiti tosho Dedali bilshe zahoplyuyuchis znimannyam Zh Melyes pobuduvav u Montrejli sklyanij paviljon rozmirami 7 na 17 metriv i obladnav jogo dlya tryukovoyi zjomki oblashtuvav lyuki krislo dlya nayizdiv ta vid yizdiv znimalnoyi kameri chornij oksamitovij fonom i tak dali Takozh vin namagavsya perejti vid chorno bilogo do kolorovogo kino rozfarbovuyuchi filmi kadr za kadrom vruchnu Ce vipravdovuvalo sebe oskilki dovzhina filmiv todi stanovila 15 20 metriv i malo popit pri stvorenni kazok yaki stali specialnistyu studiyi Melyes 1897 roku bula zdijsnena persha sproba stvoriti audiofilm zapisavshi paralelno golos spivaka Polyusa na fonograf ale cej dosvid viyavivsya nevdalim Period iz 1900 po 1905 buv najuspishnishim dlya studiyi Znimayutsya najvdalishi fantastichni filmi Podorozh na Misyac Dvadcyat tisyach l ye pid vodoyu Lyudina orkestr ta inshi Vsi ci filmi vidriznyayutsya bagatstvom tehnichnih rishen ta kreativnih idej komizmom i podekudi poganim smakom ale zavzhdi dopovnyuyutsya nezminnoyu shiristyu Ne bez pidstav Zhorzh Melyes kazav sho vinajshov rishennya yake dopomoglo kinematografu v krizovij situaciyi i ce rishennya bulo v inscenuvanni zazdalegid pridumanogo aktorami syuzhetu U 1902 roci vin stvoriv firmu Starfilm ale stav postupovo vidhoditi na drugij plan Zrobivshi znachnij vnesok u rozbudovu kino vin pochav vidstavati vid nastupnikiv yaki vikoristovuvali ta vdoskonalyuvali vidkriti nim prijomi Jogo filmi buli zanadto teatralizovanimi inscenovani nenaturalni a publika vimagala realizmu 1909 roku Zhorzh Melyes buv zmushenij vidmovitis vid samostijnosti ta pochav pracyuvati na brativ Pate Diyalnist studiyi Melyesa na yakij vin znyav 400 chi 500 strichok pripinilas v roki Pershoyi svitovoyi vijni koli na suspilnu ta ekonomichnu krizu naklalas vlasna tvorcha Vin zbankrutuvav i na sorokarichchya kinoindustriyi lishe odin zhurnalist vpiznav u prodavcevi igrashok legendarnogo kinodiyacha minulogo Tehnichnij rozvitok Vidkrittya Melyesa specialnih vidiv kinoznimannya nashtovhnulo inshih vinahidnikiv na poshuki ta eksperimenti v kino Provodilis eksperimenti iz mikro ta pokadrovoyu zjomkoyu studiyi brativ Pate studiya Gomon eksperimentuye iz zvukom vedutsya rozrobki kolorovogo video a 1908 roku Andre Debri vipustiv znimalnu kameru Parvo yaka dozvolila provoditi normalne ta priskorene znimannya ta stala odniyeyu iz rozpovsyudzhenih u sviti Zrostannya virobnictva filmiv viklikalo neobhidnist u kvalifikovanih fahivcyah todi yak v pershi roki v kino buli zajnyati vipadkovi lyudi najchastishe fotografi sho sami znimali ta vistupali rezhiserami U brativ Lyum yer rezhiserom buv operator Promio u Pate golovnim rezhiserom pracyuvav zaviduvach postanovok odnogo z parizkih teatriv Fernan Zekka u Gomona znimannyam keruvala sekretarka A Gi Ce poznachalos na yakosti syuzhetiv ta filmiv Situaciyi she bilshe zagostrilasya pislya pozhezhi 1897 roku na blagodijnomu bazari de cherez zajmannya kinoplivok zaginulo kilka soten lyudej Pislya cogo prefektura zaboronila pokaz filmiv v miscyah ne zabezpechenih specialnimi budkami Ce poklalo pochatok stacionarnim kinoteatram Francuzkij kinematograf naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni V period mizh 1908 ta 1910 rokami pochinayut rozvivatis kinoindustriyi inshih krayin Italiyi Daniyi Rosiyi u SShA bulo stvoreno Kompaniyu kinematografichnih patentiv Rozvivayetsya zvukove kino rozvivayetsya reklama Trivalist filmiv zrostaye ta zbilshuyetsya do pivtori dvoh godin Pochalasya borotba za kinoteatri Pathe Freres Gaumont ta orenduyut ta buduyut vlasni kinozali palaci z velicheznoyu kilkistyu misc Najbilshij z nih Ipodrom vmishaye 6000 cholovik Dlya kino cogo periodu harakterni nastupni risi oriyentaciya na smaki shirokogo kola glyadachiv prihid novogo pokolinnya rezhiseriv na protivagu pershim samouchkam zahoplennya ta poshuku v oblasti kolorovogo ta zvukovogo kino na comu etapi she ne uspishni prigodnicki romani naturalistichnij stil u kino vikoristannya pejzazhiv dlya stvorennya vidpovidnoyi atmosferi ale povna vidsutnist socialnoyi tematiki Zhanri sho ye populyarnimi prigodnicki kinoromani Rokambol Nik Vinter Zigomar Fantomas Protea ta inshi istorichne kinoPeriod Pershoyi svitovoyi vijni ta povoyenni roki V period Pershoyi svitovoyi vijni ta povoyenni roki francuzkij kinematograf ne mig sperechatis iz amerikanskim sho nabuvav rozkvitu Nevtishna situaciya bula obumovlena perevazhno ekonomichnimi obstavinami nedostatnye finansuvannya zrujnovani abo konfiskovani primishennya kinoteatriv ne buli spriyatlivim seredovishem dlya rozvitku Virobnictvo kino postupovo zmenshuvalos ta peremishalos zakordon Razom z tim populyarnist kino rosla sered usih verstv naselennya Period Drugoyi svitovoyi vijni ta povoyenni roki Suchasne oblichchya francuzkogo kino pochalo formuvatis vzhe pislya Drugoyi svitovoyi vijni Na nogo vplinuli yiyi naslidki pereosmislennya okupaciyi prizvelo do rozvitku antifashizmu ta zvernennya do gumanizmu Z 1946 shorichno okrim 1948 ta 1950 provoditsya Mizhnarodnij kinofestival u Kannah U 1976 zapochatkovano premiyu Sezar sho ye analogom amerikanskogo Oskar V period 1940 1950 pracyuyut vidatni aktori Zherar Filip Burvil Zhan Mare Mariya Kazares Luyi de Fyunes Serzh Redzhani ta inshi Nova hvilya Peredumovoyu viniknennya takogo yavisha yak Nova hvilya buv cilij kompleks obstavin nevdali dlya francuzkogo kino pokazniki kinoprokativ rezultati Kannskogo kinofestivalyu progres u tehnichnij sferi sho priviv do stvorennya nadchutlivoyi kinoplivki ta portativnoyi aparaturi Okrim togo poyava novoyi hvili pov yazana iz sprobami deyakih kinokritikiv vtiliti svoyu filosofiyu u realnist kinoindustriyi cherez stvorennya vlasnih filmiv Nova hvilya francuzkogo kino daruye svitovi kino takih mitciv yak Zhan Lyuk Godar Klod Lelush Fransua Tryuffo Klod Shabrol Luyi Mal Z yavilisya vsesvitnovidomi myuzikli Zhaka Demi Sherburzki parasolki 1964 ta 1967 1960 1970 Z yavilasya cila pleyada aktoriv sered yakih najvidomishi Zhanna Moro Zhan Luyi Trentinyan Zhan Pol Belmondo Brizhit Bardo Anna Karina Zhan P yer Leo Klod Zhad Stefan Odran Katrin Denev Alen Delon Anni Zhirardo Uchasniki novoyi hvili zaperechuvali isnuvannya yedinoyi estetichnoyi koncepciyi Yih ob yednuvalo bazhannya zminiti umovi kinovirobnictva antipatiya do zarok 50 h ta koncepciya avtorskogo kino yaka stverdzhuvala sho film maye vidobrazhati osobistist svogo avtora cherez individualnu stilistiku Ale kozhen iz predstavnikiv novoyi hvili staviv pered soboyu vlasni cili nadihavsya svoyimi ideyami bachennya majbutnogo francuzkogo kino Zokrema sarkastichnij Klod Shabrol svidomo vismiyuvav romantichni poglyadi na lyudinu ta moralni cinnosti Suchasne francuzke kino Zhan Reno i Zhulyet Binosh u Kannah 2002 rik Suchasne francuzke kino ce vitonchene mistectvo v yakomu psihologiya ta dramatizm poyednuyutsya z pikantnistyu ta hudozhnoyu krasoyu zjomki Sogodni jogo stil viznachayut rezhiseri Lyuk Besson P yer Zhane Fransua Ozon Filipp Garrel ta aktori Zhan Reno Odri Totu Sofi Marso Matye Kassovitc Kristian Klav ye Luyi Garrel Osoblivosti francuzkogo kinoPochinayuchi iz 1980 roku u sviti poshiryuvavsya vpliv Gollivudskogo kino ale kino Franciyi micno zakripilosya na poziciyi lidera v zhanri komediyi ta CikavinkiAvtorstvo terminu kinematograf takozh nalezhit bratam Lyum yer ta gruntuyetsya na poyednanni dvoh greckih sliv kinema ruh ta grafa pisati U Franciyi stvoryuyetsya najbilsha kilkist filmiv na dushu naselennya PrimitkiKinematograf Franciyi 22 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 26 grudnya 2011 Procitovano 3 listopada 2011 Arhiv originalu za 9 chervnya 2012 Procitovano 3 listopada 2011 Arhiv originalu za 7 listopada 2012 Procitovano 3 listopada 2011 PosilannyaIstoriya kinematografa Franciyi 16 veresnya 2016 u Wayback Machine na sajti ros Oficijnij sajt Kannskogo kinofestivalyu 29 veresnya 2007 u Wayback Machine fr angl