Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ти́мченко Йо́сип Андрі́йович (26 квітня 1852, с. Окіп, Харківська губернія, Російська імперія, нині Україна — 20 травня 1924, Одеса, УРСР) — український механік-винахідник, винайшов кіноапарат за два роки до братів Люм'єр.
| Йосип Тимченко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 (26) квітня 1852 Окіп, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 20 травня 1924 (72 роки) Одеса |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія УНР СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | винахідник, механік, технік, кінорежисер |
| Галузь | механіка, інженерія і автоматизація |
| Відомий завдяки | Винайшов перший кіноапарат (1893 рік) |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет (1873) |
| Заклад | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
| Magnum opus | кінокамера, опадомір і анемограф |
| Посада | Механік Новоросійського університету |
| Нагороди | Золоті медалі на виставках в Одесі, Кишеневі, Нижньому Новгороді, Парижі (1884, 1886, 1896, 1900) |
| IMDb | ID 15239165 |
| |
Життєпис
Народився 15 квітня 1852 року в селі Окіп Харківської губернії у родині селянина-кріпака. Навчався у механічних майстернях Харківського університету. Хлопець закінчив церковно-приходську школу. 14-літнього Йосипа батько відвіз в науку до Олександра Едельберґа у механічні майстерні Харківського університету. Там хлопчина пропрацював сім років і заслужив репутацію справжнього майстра точної механіки.
1873 року Йосип разом із друзями захопився ідеями Міклухо-Маклая і вирушив до Одеси, щоб звідти потрапити до Океанії. Але імпровізована експедиція розвалилася, оскільки один з організаторів подорожі виявився шахраєм і втік з усіма грошима. Друзі Йосипа повернулися до Харкова, а Тимченко з дружиною залишились в Одесі, в чужому місті без грошей, голодували. Саме в цей час Анастасія народила сина, якого назвали Андрієм. Але малюк помер від недоїдання у віці трьох місяців.
Тоді Йосип спочатку найнявся у Товаристві Пароплавства та Торгівлі, де і винаходить свою першу апаратуру для перевірки парових котлів, а згодом очолив майстерню Одеського університету, де швидко зробив кар'єру. Допоміг природний талант до механіки і конструювання. Вже через кілька років Тимченко прославив себе і всю Одесу — подарував імператорові Александру II електричний хронометр власної конструкції. Імператор у відповідь віддав талановитому винахіднику власний золотий годинник з гербом.
Власним коштом збудував майстерню в приміщенні на Преображенській, 24, де мешкав із сім'єю.
З 1880 року керував механічними майстернями Новоросійського університету (Одеса): був головним механіком університету. Тимченко Йосип Андрійович винаходить і сам конструює механічні програмні пристрої для Одеської обсерваторії: задаючи програму, встановлює в потрібне положення шестерні — і телескоп сам стежить за переміщенням небесного тіла по орбіті. Він винаходить спеціальні прилади та інструменти для мікрохірургії, точну вимірювальну апаратуру для магнітометеорологіческіх досліджень, а також електричний годинник. Він починає отримувати відносно солідну зарплату. Правда, частина зарплати йде на облаштування майстерні та особисті ініціативи — винаходи. В кінцевому підсумку, Тимченко ризикує і бере на будівництво великої майстерні чималий кредит. Але ризик виправдовує себе. Приватні замовлення ллються рікою, та й в університеті задоволені, адже Тимченко самотужки облаштовує обсерваторію і метеорологічну станцію.
У 1890 році винахідник береться за свій наймасштабніший проєкт — автоматизацію грязелікарні Куяльницького курорту. Він проектує систему подачі і підігріву лікувальних грязей власної конструкції.
Автор багатьох оригінальних винаходів — передусім автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, деякі з яких неодноразово були відзначені золотими та срібними медалями на світових виставках.
Брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.
Йосип Андрійович не лише давав друге життя зіпсованим приладам, а й за власною ініціативою створював нові унікальні пристрої та механізми для дослідницьких робіт. Серед його численних винаходів були: анеморумбограф, який автоматично записував силу і напрям вітру, ртутний барограф, сейсмограф, дощограф, астрограф, фотометр, спектрогеліограф, лекційний електрометр, ваговий прилад для пояснення студентам закону Паскаля тощо.
Завдяки спільним зусиллям професора О. Косовського та механіка Й. Тимченка було засновано Одеську геофізичну обсерваторію й започатковано всебічне вивчення клімату і магнетизму півдня України.
Влітку 1893 року (за два роки до відкриття братів Люм'єрів) — разом з фізиком Миколою Любимовим розробив скачковий механізм «равлик», який було використано для удосконалення стробоскопу. Принцип дії цього механізму став основою для нового апарату «кінескопу», у створенні якого брав участь винахідник .
У листопаді 1893 року в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерибасівської та Колодязного провулку) відбулася публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих «кінескопом» на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа».
У січні 1894 року на IX з'їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії Тимченко за допомогою свого апарата демонстрував зображення на екрані. Учасники з'їзду схвально сприйняли апарат Тимченка й висловили подяку винахіднику.
Це сталося за рік до появи комерційного кінематографу в Західній Європі. Таким чином Йосип Тимченко випередив західноєвропейських винахідників Л. Люм'єра, Ж. Демені, С. Складовського. Але його апарат ніколи не був запатентований.
«Кінескоп» Й.Тимченка досі зберігається в запасниках Політехнічного музею в Москві.
Йосип Андрійович був настільки захопленим своїми справами в майстерні Одеського університету, що мало звертав уваги на «другорядний» винахід. Він розробляв устаткування для лабораторій, обсерваторії університету, сконструював автоматичну телефонну станцію, хірургічні інструменти для операцій на очах.
У 1909 році у Йосипа Тимченка відняли його майстерню. Керівництво Одеського університету вирішило, що двоповерхова будівля стане в нагоді для перепрофілювання під протичумну лабораторію, а механік може жити і працювати в одному з гуртожитків. Як писав сам Тимченко, найбільше «захопити» приміщення хотіли медики, хоча і для їх факультету він за роки роботи зробив чимало.
Йосип Тимченко перевозить частину обладнання в рідне село Окіп на Харківщину, де на той час він встиг побудувати будинок, і продовжує роботу.
У 1912 році директор Астрономічної обсерваторії Олександр Орлов запросив Тимченка попрацювати у нього — механік повернувся до Одеси.
Але в 1914 році починається Перша світова війна і послуги механіка знову опиняються потрібні державі навіть сильніше, ніж раніше. Справа в тому, що Й.Тимченко сконструював верстат для виготовлення патронів, який дозволяв виготовляти їх в три рази швидше. Звичайно, за допомогою військових, яким таке виробництво було просто конче необхідне, винахідник отримує назад свою майстерню. Майже увесь свій заробіток, Йосип Андрійович витрачав на придбання необхідних для роботи інструментів. Він вважав, що мав право одержувати від університету платню лише за вартість матеріалів й за найм працівників для виконання замовлення. Працював механік зранку й до ночі. Аби відшукати кошти для подальшого існування своєї майстерні, змушений був виконувати приватні замовлення. Праця на користь вітчизняної науки становила для Йосипа Тимченка сенс усього життя.
У 1920 радянська влада розформувала Одеський університет. Винахідник звертався до більшовицької влади з проханням повернути власний дім і майстерню, проте пролетарські чинуші колишнього кріпака потрактували як «буржуя» і відмовили. 40 років роботи в університеті — і злидні в кінці життя.
Помер 20 травня 1924 року в бідності.
Нагороди
1882 — Срібна медаль на XV Всеросійській промислово-художній виставці у Москві;
1884 — Золота медаль на Сільськогосподарській та фабрично-заводській виставці в Одесі;
1886 — Золота медаль на Бессарабській виставці сільського господарства та промисловості в Кишиневі;
1889 — Срібна медаль на Всесвітній виставці в Парижі;
1896 — Золота медаль на XVI Всеросійській промисловій та художній виставці в Нижньому Новгороді;
1900 — Кавалер ордена Св. Станіслава 3-го ступеня;
1900 — Золота медаль на Всесвітній виставці в Парижі;
1902 — Золота медаль та 1-а премія на Міжнародній рибопромисловій виставці в Петербурзі;
1910 — Срібна медаль на Художньо-промисловій виставці в Одесі.
Винаходи та досягнення
Йосипу Тимченку належить кілька конструкторських розробок:
- В 1875 він розробив пристрій для перевірки манометрів парових котлів.
- У тому ж році виготовив електричний годинник, який був спочатку подарований губернатору, а потім відправлений до Санкт-Петербурга як подарунок імператору. Годинник загубився в дорозі.
- Сконструював програмний механічний пристрій для стеження за рухом небесних тіл на орбітах, який був використаний в Одеській обсерваторії.
- Розробив мікрохірургічні інструменти для операцій очей.
- Серед винаходів Тимченка — метеорологічні прилади, такі як плювіограф, анеморумбограф та ртутний барометр.
- У 1893 році Тимченко спільно з професором Московського університету фізиком Н. А. Любимовим розробив «равлик» — стрибковий механізм, який дозволяв уривчасто змінювати кадри в стробоскопі. Цей механізм використовувався в кінетоскопі, спроектованому спільно з М. Ф. Фрейденбергом. Кінетоскоп, який використовував для зйомки дискову фотопластинку, був вперше продемонстрований у січні 1894 року на дев'ятому з'їзді російських дослідників природи і лікарів. Показані фільми — «Вершник» і «Метальник списа» — були зняті на одеському іподромі.
- Тимченко також брав участь у створенні автоматичної телефонної станції Фрейденберга.
- Брав участь у Всеросійських та міжнародних виставках у Парижі, Петрограді, Одесі та Нижньому Новгороді, де був нагороджений п'ятьма золотими та трьома срібними медалями.
Вшанування пам'яті
За поданням Національної спілки кінематографістів України, розпорядженням одеського голови було прийнято рішення увічнити пам'ять українського винахідника у Одесі. З цією метою встановлено пам'ятник Тимченку і його сім'ї на Другому Християнському кладовищі, а також меморіальна дошка на фасаді будинку № 24 по вулиці Преображенській.
У Харкові, на Московському проспекті, буд. 10/12, 12 травня 2012 року встановлено [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] меморіальну дошку Й. А. Тимченку.
28 квітня 2016 року відповідно до закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» та політики декомунізації України в Одесі було перейменовано декілька вулиць. Зокрема, було увічнено пам'ять Тимченка і його ім'ям було названо колишню .
Юрій Чернявський на основі документальних матеріалів написав сценарій кінострічки «Стук входящего», де змалював українського патріота Йосипа Тимченка.
Див. також
Примітки
- . dumskaya.net (рос.). 28-04-2016. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
Посилання
- Й. А. Тимченка на Другому християнському кладовищі в Одесі 2012 рік;
- Стаття Укрінформ: Українець створив кіноапарат раніше за братів Люм'єрів [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Механік-винахідник Тимченко (російською) [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
Література та джерела
- Чернявский Ю. Стук выходящего — Львів : Кальварія, 1997. — 112 с. ;
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .;
- Станіслав Цалик. Кіно зродилось на Вкраїні. Таємниця Французького бульвару.[недоступне посилання з червня 2019];
- Мишаков О. О., Леві I. З. Видатний вітчизняний механік-винахідник Й. А. Тимченко, «Вісник Акад. наук УРСР» № 8, 1952.;
- В Одессе увековечат память Иосифа Тимченко — изобретателя аппарата для съёмки и показа картин[недоступне посилання з травня 2019]
- Енциклопедія про Одесу; [ 20 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Банита Л. Видатний український механик // Україна. — № 3. — 1951. — С. 34;
- Мишаков О. О., Леві I.З. Видатний вітчизняний механік-винахідник Й. А. Тимченко // Вісник Академії наук УРСР. — 1952. — № 8. — С. 72-77;
- Соколов И. В. Скачковый механизм «улитка» И. А. Тимченко // История изобретения кинематографа. — М.: Искусство, 1960. — С. 98-102;
- Цесевич В. П., Корпун Я. Ю. Механік-винахідник Й. А. Тимченко. — К.: Державне видавництво технічної літератури, 1961. — 62 с.;
- Шимон О. О. Хто ж був першим? // Сторінки з історії кіно на Україні. — К., 1964. — С. 7-15;
- Островский Г. Л. Дом, где родился кинематограф // Одесса, море, кино. — Одесса; Маяк, 1989. — С. 9-13;
- Малиновский А. В. Кто изобрел кино? // Кино в Одессе. — Одесса, 2000. — С. 7-11;
- Капельгородська Н., Глущенко Є. Визнані і забуті винахідники // Начерки далекої кіноісторії. — К.: АВДІ, 2005. — С. 22-24;
- Костроменко В. Впереди паровоза // Очерки истории Одесской киностудии. — Одесса, 2010. — С. 6-15;
- Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша / Б. Жолдак. — Київ : Грані-Т, 2009. — 125 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ;
- Миславский В., Гергеша В. Механик-изобретатель Иосиф Тимченко в документах и воспоминаниях. — Харьков: Фактор, 2012. — 288 с. .
- Дослідження Володимира Миславського та Віктора Гергеші «Механик-изобретатель Йосиф Тимченко в документах и воспоминаниях». [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti mchenko Jo sip Andri jovich 26 kvitnya 1852 s Okip Harkivska guberniya Rosijska imperiya nini Ukrayina 20 travnya 1924 Odesa URSR ukrayinskij mehanik vinahidnik vinajshov kinoaparat za dva roki do brativ Lyum yer Josip TimchenkoNarodivsya14 26 kvitnya 1852 Okip Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer20 travnya 1924 1924 05 20 72 roki OdesaPohovannyaDrugij hristiyanskij cvintarKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistvinahidnik mehanik tehnik kinorezhiserGaluzmehanika inzheneriya i avtomatizaciyaVidomij zavdyakiVinajshov pershij kinoaparat 1893 rik Alma materImperatorskij Harkivskij universitet 1873 ZakladOdeskij nacionalnij universitet imeni I I MechnikovaMagnum opuskinokamera opadomir i anemografPosadaMehanik Novorosijskogo universitetuNagorodiZoloti medali na vistavkah v Odesi Kishenevi Nizhnomu Novgorodi Parizhi 1884 1886 1896 1900 IMDbID 15239165 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timchenko ZhittyepisNarodivsya 15 kvitnya 1852 roku v seli Okip Harkivskoyi guberniyi u rodini selyanina kripaka Navchavsya u mehanichnih majsternyah Harkivskogo universitetu Hlopec zakinchiv cerkovno prihodsku shkolu 14 litnogo Josipa batko vidviz v nauku do Oleksandra Edelberga u mehanichni majsterni Harkivskogo universitetu Tam hlopchina propracyuvav sim rokiv i zasluzhiv reputaciyu spravzhnogo majstra tochnoyi mehaniki 1873 roku Josip razom iz druzyami zahopivsya ideyami Mikluho Maklaya i virushiv do Odesi shob zvidti potrapiti do Okeaniyi Ale improvizovana ekspediciya rozvalilasya oskilki odin z organizatoriv podorozhi viyavivsya shahrayem i vtik z usima groshima Druzi Josipa povernulisya do Harkova a Timchenko z druzhinoyu zalishilis v Odesi v chuzhomu misti bez groshej goloduvali Same v cej chas Anastasiya narodila sina yakogo nazvali Andriyem Ale malyuk pomer vid nedoyidannya u vici troh misyaciv Todi Josip spochatku najnyavsya u Tovaristvi Paroplavstva ta Torgivli de i vinahodit svoyu pershu aparaturu dlya perevirki parovih kotliv a zgodom ocholiv majsternyu Odeskogo universitetu de shvidko zrobiv kar yeru Dopomig prirodnij talant do mehaniki i konstruyuvannya Vzhe cherez kilka rokiv Timchenko proslaviv sebe i vsyu Odesu podaruvav imperatorovi Aleksandru II elektrichnij hronometr vlasnoyi konstrukciyi Imperator u vidpovid viddav talanovitomu vinahidniku vlasnij zolotij godinnik z gerbom Vlasnim koshtom zbuduvav majsternyu v primishenni na Preobrazhenskij 24 de meshkav iz sim yeyu Z 1880 roku keruvav mehanichnimi majsternyami Novorosijskogo universitetu Odesa buv golovnim mehanikom universitetu Timchenko Josip Andrijovich vinahodit i sam konstruyuye mehanichni programni pristroyi dlya Odeskoyi observatoriyi zadayuchi programu vstanovlyuye v potribne polozhennya shesterni i teleskop sam stezhit za peremishennyam nebesnogo tila po orbiti Vin vinahodit specialni priladi ta instrumenti dlya mikrohirurgiyi tochnu vimiryuvalnu aparaturu dlya magnitometeorologicheskih doslidzhen a takozh elektrichnij godinnik Vin pochinaye otrimuvati vidnosno solidnu zarplatu Pravda chastina zarplati jde na oblashtuvannya majsterni ta osobisti iniciativi vinahodi V kincevomu pidsumku Timchenko rizikuye i bere na budivnictvo velikoyi majsterni chimalij kredit Ale rizik vipravdovuye sebe Privatni zamovlennya llyutsya rikoyu ta j v universiteti zadovoleni adzhe Timchenko samotuzhki oblashtovuye observatoriyu i meteorologichnu stanciyu U 1890 roci vinahidnik beretsya za svij najmasshtabnishij proyekt avtomatizaciyu gryazelikarni Kuyalnickogo kurortu Vin proektuye sistemu podachi i pidigrivu likuvalnih gryazej vlasnoyi konstrukciyi Avtor bagatoh originalnih vinahodiv peredusim avtomatichnih meteorologichnih fizichnih i astronomichnih priladiv deyaki z yakih neodnorazovo buli vidznacheni zolotimi ta sribnimi medalyami na svitovih vistavkah Brav uchast u stvorenni pershoyi modeli avtomatichnoyi telefonnoyi stanciyi Frejdenberga Josip Andrijovich ne lishe davav druge zhittya zipsovanim priladam a j za vlasnoyu iniciativoyu stvoryuvav novi unikalni pristroyi ta mehanizmi dlya doslidnickih robit Sered jogo chislennih vinahodiv buli anemorumbograf yakij avtomatichno zapisuvav silu i napryam vitru rtutnij barograf sejsmograf doshograf astrograf fotometr spektrogeliograf lekcijnij elektrometr vagovij prilad dlya poyasnennya studentam zakonu Paskalya tosho Zavdyaki spilnim zusillyam profesora O Kosovskogo ta mehanika J Timchenka bulo zasnovano Odesku geofizichnu observatoriyu j zapochatkovano vsebichne vivchennya klimatu i magnetizmu pivdnya Ukrayini Vlitku 1893 roku za dva roki do vidkrittya brativ Lyum yeriv razom z fizikom Mikoloyu Lyubimovim rozrobiv skachkovij mehanizm ravlik yakij bulo vikoristano dlya udoskonalennya stroboskopu Princip diyi cogo mehanizmu stav osnovoyu dlya novogo aparatu kineskopu u stvorenni yakogo brav uchast vinahidnik U listopadi 1893 roku v odeskomu goteli Franciya na rozi vul Deribasivskoyi ta Kolodyaznogo provulku vidbulasya publichna demonstraciya dvoh kinofilmiv znyatih kineskopom na Odeskomu ipodromi Vershnik ta Metalnik spisa U sichni 1894 roku na IX z yizdi doslidnikiv prirodi ta likariv Rosijskoyi imperiyi Timchenko za dopomogoyu svogo aparata demonstruvav zobrazhennya na ekrani Uchasniki z yizdu shvalno sprijnyali aparat Timchenka j vislovili podyaku vinahidniku Ce stalosya za rik do poyavi komercijnogo kinematografu v Zahidnij Yevropi Takim chinom Josip Timchenko viperediv zahidnoyevropejskih vinahidnikiv L Lyum yera Zh Demeni S Skladovskogo Ale jogo aparat nikoli ne buv zapatentovanij Kineskop J Timchenka dosi zberigayetsya v zapasnikah Politehnichnogo muzeyu v Moskvi Josip Andrijovich buv nastilki zahoplenim svoyimi spravami v majsterni Odeskogo universitetu sho malo zvertav uvagi na drugoryadnij vinahid Vin rozroblyav ustatkuvannya dlya laboratorij observatoriyi universitetu skonstruyuvav avtomatichnu telefonnu stanciyu hirurgichni instrumenti dlya operacij na ochah U 1909 roci u Josipa Timchenka vidnyali jogo majsternyu Kerivnictvo Odeskogo universitetu virishilo sho dvopoverhova budivlya stane v nagodi dlya pereprofilyuvannya pid protichumnu laboratoriyu a mehanik mozhe zhiti i pracyuvati v odnomu z gurtozhitkiv Yak pisav sam Timchenko najbilshe zahopiti primishennya hotili mediki hocha i dlya yih fakultetu vin za roki roboti zrobiv chimalo Josip Timchenko perevozit chastinu obladnannya v ridne selo Okip na Harkivshinu de na toj chas vin vstig pobuduvati budinok i prodovzhuye robotu U 1912 roci direktor Astronomichnoyi observatoriyi Oleksandr Orlov zaprosiv Timchenka popracyuvati u nogo mehanik povernuvsya do Odesi Ale v 1914 roci pochinayetsya Persha svitova vijna i poslugi mehanika znovu opinyayutsya potribni derzhavi navit silnishe nizh ranishe Sprava v tomu sho J Timchenko skonstruyuvav verstat dlya vigotovlennya patroniv yakij dozvolyav vigotovlyati yih v tri razi shvidshe Zvichajno za dopomogoyu vijskovih yakim take virobnictvo bulo prosto konche neobhidne vinahidnik otrimuye nazad svoyu majsternyu Majzhe uves svij zarobitok Josip Andrijovich vitrachav na pridbannya neobhidnih dlya roboti instrumentiv Vin vvazhav sho mav pravo oderzhuvati vid universitetu platnyu lishe za vartist materialiv j za najm pracivnikiv dlya vikonannya zamovlennya Pracyuvav mehanik zranku j do nochi Abi vidshukati koshti dlya podalshogo isnuvannya svoyeyi majsterni zmushenij buv vikonuvati privatni zamovlennya Pracya na korist vitchiznyanoyi nauki stanovila dlya Josipa Timchenka sens usogo zhittya U 1920 radyanska vlada rozformuvala Odeskij universitet Vinahidnik zvertavsya do bilshovickoyi vladi z prohannyam povernuti vlasnij dim i majsternyu prote proletarski chinushi kolishnogo kripaka potraktuvali yak burzhuya i vidmovili 40 rokiv roboti v universiteti i zlidni v kinci zhittya Pomer 20 travnya 1924 roku v bidnosti Nagorodi1882 Sribna medal na XV Vserosijskij promislovo hudozhnij vistavci u Moskvi 1884 Zolota medal na Silskogospodarskij ta fabrichno zavodskij vistavci v Odesi 1886 Zolota medal na Bessarabskij vistavci silskogo gospodarstva ta promislovosti v Kishinevi 1889 Sribna medal na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1896 Zolota medal na XVI Vserosijskij promislovij ta hudozhnij vistavci v Nizhnomu Novgorodi 1900 Kavaler ordena Sv Stanislava 3 go stupenya 1900 Zolota medal na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1902 Zolota medal ta 1 a premiya na Mizhnarodnij ribopromislovij vistavci v Peterburzi 1910 Sribna medal na Hudozhno promislovij vistavci v Odesi Vinahodi ta dosyagnennyaJosipu Timchenku nalezhit kilka konstruktorskih rozrobok V 1875 vin rozrobiv pristrij dlya perevirki manometriv parovih kotliv U tomu zh roci vigotoviv elektrichnij godinnik yakij buv spochatku podarovanij gubernatoru a potim vidpravlenij do Sankt Peterburga yak podarunok imperatoru Godinnik zagubivsya v dorozi Skonstruyuvav programnij mehanichnij pristrij dlya stezhennya za ruhom nebesnih til na orbitah yakij buv vikoristanij v Odeskij observatoriyi Rozrobiv mikrohirurgichni instrumenti dlya operacij ochej Sered vinahodiv Timchenka meteorologichni priladi taki yak plyuviograf anemorumbograf ta rtutnij barometr U 1893 roci Timchenko spilno z profesorom Moskovskogo universitetu fizikom N A Lyubimovim rozrobiv ravlik stribkovij mehanizm yakij dozvolyav urivchasto zminyuvati kadri v stroboskopi Cej mehanizm vikoristovuvavsya v kinetoskopi sproektovanomu spilno z M F Frejdenbergom Kinetoskop yakij vikoristovuvav dlya zjomki diskovu fotoplastinku buv vpershe prodemonstrovanij u sichni 1894 roku na dev yatomu z yizdi rosijskih doslidnikiv prirodi i likariv Pokazani filmi Vershnik i Metalnik spisa buli znyati na odeskomu ipodromi Timchenko takozh brav uchast u stvorenni avtomatichnoyi telefonnoyi stanciyi Frejdenberga Brav uchast u Vserosijskih ta mizhnarodnih vistavkah u Parizhi Petrogradi Odesi ta Nizhnomu Novgorodi de buv nagorodzhenij p yatma zolotimi ta troma sribnimi medalyami Vshanuvannya pam yatiMemorialna doshka v Odesi na Preobrazhenskij 24 Memorialna doshka v Harkovi Za podannyam Nacionalnoyi spilki kinematografistiv Ukrayini rozporyadzhennyam odeskogo golovi bulo prijnyato rishennya uvichniti pam yat ukrayinskogo vinahidnika u Odesi Z ciyeyu metoyu vstanovleno pam yatnik Timchenku i jogo sim yi na Drugomu Hristiyanskomu kladovishi a takozh memorialna doshka na fasadi budinku 24 po vulici Preobrazhenskij U Harkovi na Moskovskomu prospekti bud 10 12 12 travnya 2012 roku vstanovleno 3 listopada 2013 u Wayback Machine memorialnu doshku J A Timchenku 28 kvitnya 2016 roku vidpovidno do zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnogo rezhimiv ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki ta politiki dekomunizaciyi Ukrayini v Odesi bulo perejmenovano dekilka vulic Zokrema bulo uvichneno pam yat Timchenka i jogo im yam bulo nazvano kolishnyu Yurij Chernyavskij na osnovi dokumentalnih materialiv napisav scenarij kinostrichki Stuk vhodyashego de zmalyuvav ukrayinskogo patriota Josipa Timchenka Div takozhIstoriya kino Kinematograf Ukrayini Ukrayinske kino u 1893 1922 rokah Alfred FedeckijPrimitki dumskaya net ros 28 04 2016 Arhiv originalu za 6 travnya 2016 Procitovano 1 travnya 2016 PosilannyaJ A Timchenka na Drugomu hristiyanskomu kladovishi v Odesi 2012 rik Stattya Ukrinform Ukrayinec stvoriv kinoaparat ranishe za brativ Lyum yeriv 20 travnya 2021 u Wayback Machine Mehanik vinahidnik Timchenko rosijskoyu 24 sichnya 2022 u Wayback Machine Literatura ta dzherelaChernyavskij Yu Stuk vyhodyashego Lviv Kalvariya 1997 112 s ISBN 9667092240 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Stanislav Calik Kino zrodilos na Vkrayini Tayemnicya Francuzkogo bulvaru nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mishakov O O Levi I Z Vidatnij vitchiznyanij mehanik vinahidnik J A Timchenko Visnik Akad nauk URSR 8 1952 V Odesse uvekovechat pamyat Iosifa Timchenko izobretatelya apparata dlya syomki i pokaza kartin nedostupne posilannya z travnya 2019 Enciklopediya pro Odesu 20 listopada 2010 u Wayback Machine Banita L Vidatnij ukrayinskij mehanik Ukrayina 3 1951 S 34 Mishakov O O Levi I Z Vidatnij vitchiznyanij mehanik vinahidnik J A Timchenko Visnik Akademiyi nauk URSR 1952 8 S 72 77 Sokolov I V Skachkovyj mehanizm ulitka I A Timchenko Istoriya izobreteniya kinematografa M Iskusstvo 1960 S 98 102 Cesevich V P Korpun Ya Yu Mehanik vinahidnik J A Timchenko K Derzhavne vidavnictvo tehnichnoyi literaturi 1961 62 s Shimon O O Hto zh buv pershim Storinki z istoriyi kino na Ukrayini K 1964 S 7 15 Ostrovskij G L Dom gde rodilsya kinematograf Odessa more kino Odessa Mayak 1989 S 9 13 Malinovskij A V Kto izobrel kino Kino v Odesse Odessa 2000 S 7 11 Kapelgorodska N Glushenko Ye Viznani i zabuti vinahidniki Nacherki dalekoyi kinoistoriyi K AVDI 2005 S 22 24 Kostromenko V Vperedi parovoza Ocherki istorii Odesskoj kinostudii Odessa 2010 S 6 15 Bogdan Zholdak pro Karpa Solenika Josipa Timchenka Ivana Piddubnogo Yuriya Kondratyuka Mikolu Lukasha B Zholdak Kiyiv Grani T 2009 125 s Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 256 5 Mislavskij V Gergesha V Mehanik izobretatel Iosif Timchenko v dokumentah i vospominaniyah Harkov Faktor 2012 288 s ISBN 978 966 180 344 1 Doslidzhennya Volodimira Mislavskogo ta Viktora Gergeshi Mehanik izobretatel Josif Timchenko v dokumentah i vospominaniyah 24 sichnya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi