Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Курдиста́н (курдською: Kurdistan/ كوردستان) — історико-географічне поняття та етнічна територія на Близькому Сході, у межах якої курди становлять цілковиту або відносну більшість населення.
 Розселення курдів станом на 1992 рік | |
  | |
| Розташування | Верхня Месопотамія, нагір'я Загрос, Східна Анатолія, Південно-Східна Анатолія, північ Сирії, північ Іраку північно-західна частина Іранського нагір'я |
|---|---|
| Країни |  Туреччина Ірак Іран Сирія |
| Площа | 190,000 — 390,000 км² — 500,000 км² |
| Населення | 40 млн. осіб (Оцінка) |
| Релігія | Іслам (суніти, шиїти, алавіти), алевіти, езідізм, християнство, юдаїзм |
| Мова | Курдська |
| Поділ | Іракський Курдистан Іранський Курдистан Турецький Курдистан Сирійський Курдистан |
| Площа | 190,000–390,000 km²–500,000 km² 74,000–151,000 sq. mi[] |
| Найбільші міста | Ербіль (Гавлер) Діярбакир (Амед) Керманшах (Кірмашан) Кіркук (Керкук) Сулейманія (Слемані) Шанлиурфа (Ріга) Сенендедж (Сіне) Ван (Ван) |
| Національний домен | .krd |
Назва
Термін уперше вжитий в 12 столітті для частини нинішнього Іранського Курдистану (Ардалан).
Географія
Курдистаном нині називають область приблизно між 34 і 40 градусами північної широти й 38 і 48 градусами східної довготи, що займає приблизно на 1 тис. км із заходу на схід, а з півночі на південь — від 300 до 500 км. Її загальна площа становить приблизно 392 тис. км² (у Туреччині — близько 190 тис., в Ірані — 125 тис., в Іраку — 65 тис., у Сирії — 12 тис.).
Ця територія поділена між чотирма державами — Туреччиною, Іраном, Іраком і Сирією й не має природних меж.
Населення
Курдистан — історична батьківщина курдського народу, де проживає його переважна більшість. У Турецькому Курдистані мешкає до 20 млн, Іранському Курдистані до 8 млн, Іракському Курдистані до 6,5 млн, у Сирійському Курдистані до 2,5 млн. Є чимало курдів, що живуть за межами цієї території (кілька сотень тисяч у східноіранський провінції Хорасан, до 1 мільйона в країнах колишнього СРСР, понад 150 тис. — в Ізраїлі, ще до 1 мільйона знаходиться в еміграції переважно в Західній Європі), причому найсильніша курдська діаспора зосереджена в Німеччині; але курдські діаспори є також в Австралії, США й інших країнах Америки.
На території Курдистану проживають також представники некурдських народів: араби, турки, перси, вірмени, азербайджанці й асирійці; до середини 20 століття проживало також чимало євреїв, що згодом емігрували до Ізраїлю.
Мова
На території Курдистану близько 60% курдів у Туреччині, Північно-Західному та Східному Ірані, у Сирії, у частині Північного Іраку розмовляють діалектами курманджі з латинською та арабською графікою.
До 30% курдів у Західному та Південно-Західному Ірані, Східному та Південно-Східному Іраку використовують діалект сорані або «центральнокурдська мова», що мають тільки арабську графіку.
Південнокурдська мова поширена у західному Ірані (провінції Керманшах та Ілам), та східному Іраці (між містами Ханакін та Мандалі).
У Турецькому Курдистані є особлива група заза, яка вважає себе курдами та розмовляє мовою зазакі з латинською графікою. Мова зазакі споріднена із прикаспійськими мовами, перш за все талиською. Відмінності між зазакі та іншими курдськими діалектами досить глибокі, взаєморозуміння між ними неможливе, у зв'язку з чим серед лінгвістів прийнято вважати зазакі окремою мовою.
Найближчим родичем зазакі, у середовищі куртських діалектів, є ґорані, яким розмовляють курди регіону Керманшах в Ірані. Ґурані також вважають себе курдами.
Релігія
Більшість населення Курдистану є мусульмани-суніти (75%). Шиїти становлять до 20%. Окрему групу утворюють єзиди, які сповідують особливий культ, що поєднує елементи юдаїзму, християнства, ісламу, маніхейства та зороастризму. Частина населення Курдистану належать до алавітів, що поєднують елементи шиїзму та християнства.
Курдська держава
У 1920 році за Севрською мирною угодою прийнято рішення про створення незалежного Курдистану. 10 жовтня 1921 курди оголосили про створення Королівства Курдистан зі столицею в Сулейманії. Королем Курдистану став . Рік після того в курдських районах північного Іраку виявили багаті родовища нафти, через що західні країни відмовилися підтримати незалежний Курдистан. У відповідь на це у вересні 1922 року курди знову проголосили незалежне Королівство Курдистан. Відповідно до Лозаннської конференції від 1923 року, Курдистан розділили Туреччина, Франція та Велика Британія. У липні 1924, британські війська поклали кінець королівству. 1925 року під час повстання шейха Саїда були намагання курдів створити Королівство Курдистан на південному сході Туреччини. Повстання тривало всього 3 місяці, його придушила турецька армія.
У 1920-і роки на території Турецького Курдистану три роки існувала самопроголошена Араратська республіка та в Іранському Курдистані держава під керівництвом Сімко Шікака. У 1940-их роках на території Іранського Курдистану існувала Мехабадська республіка.
Курдська державність існує тільки на території Іракського Курдистану. Серед курдів панує задум створення , тобто незалежної держави на всій території етнічного Курдистану, а як перший етап — отримання іншими частинами Курдистану того ж статусу, який нині має Іракський Курдистан.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 21 жовтня 2007.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курдистан |
- Курдський центр у Москві [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Максим МУЛЯР. Курдська автономія і посткемалівська Туреччина // zbruch.eu, 10.05.2013 [ 1 серпня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Курдистан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurdistan znachennya Kurdista n kurdskoyu Kurdistan كوردستان istoriko geografichne ponyattya ta etnichna teritoriya na Blizkomu Shodi u mezhah yakoyi kurdi stanovlyat cilkovitu abo vidnosnu bilshist naselennya Kurdistan kurd Kurdistan Rozselennya kurdiv stanom na 1992 rik Roztashuvannya Verhnya Mesopotamiya nagir ya Zagros Shidna Anatoliya Pivdenno Shidna Anatoliya pivnich Siriyi pivnich Iraku pivnichno zahidna chastina Iranskogo nagir ya Krayini Turechchina Irak Iran Siriya Plosha 190 000 390 000 km 500 000 km dzherelo ne vkazane 3882 dni Naselennya 40 mln osib Ocinka Religiya Islam suniti shiyiti alaviti aleviti ezidizm hristiyanstvo yudayizm Mova Kurdska Podil Irakskij Kurdistan Iranskij Kurdistan Tureckij Kurdistan Sirijskij Kurdistan Plosha 190 000 390 000 km 500 000 km 74 000 151 000 sq mi dzherelo Najbilshi mista Erbil Gavler Diyarbakir Amed Kermanshah Kirmashan Kirkuk Kerkuk Sulejmaniya Slemani Shanliurfa Riga Senendedzh Sine Van Van Nacionalnij domen krdNazvaTermin upershe vzhitij v 12 stolitti dlya chastini ninishnogo Iranskogo Kurdistanu Ardalan GeografiyaKurdistanom nini nazivayut oblast priblizno mizh 34 i 40 gradusami pivnichnoyi shiroti j 38 i 48 gradusami shidnoyi dovgoti sho zajmaye priblizno na 1 tis km iz zahodu na shid a z pivnochi na pivden vid 300 do 500 km Yiyi zagalna plosha stanovit priblizno 392 tis km u Turechchini blizko 190 tis v Irani 125 tis v Iraku 65 tis u Siriyi 12 tis Cya teritoriya podilena mizh chotirma derzhavami Turechchinoyu Iranom Irakom i Siriyeyu j ne maye prirodnih mezh NaselennyaKurdistan istorichna batkivshina kurdskogo narodu de prozhivaye jogo perevazhna bilshist U Tureckomu Kurdistani meshkaye do 20 mln Iranskomu Kurdistani do 8 mln Irakskomu Kurdistani do 6 5 mln u Sirijskomu Kurdistani do 2 5 mln Ye chimalo kurdiv sho zhivut za mezhami ciyeyi teritoriyi kilka soten tisyach u shidnoiranskij provinciyi Horasan do 1 miljona v krayinah kolishnogo SRSR ponad 150 tis v Izrayili she do 1 miljona znahoditsya v emigraciyi perevazhno v Zahidnij Yevropi prichomu najsilnisha kurdska diaspora zoseredzhena v Nimechchini ale kurdski diaspori ye takozh v Avstraliyi SShA j inshih krayinah Ameriki Na teritoriyi Kurdistanu prozhivayut takozh predstavniki nekurdskih narodiv arabi turki persi virmeni azerbajdzhanci j asirijci do seredini 20 stolittya prozhivalo takozh chimalo yevreyiv sho zgodom emigruvali do Izrayilyu MovaDokladnishe Kurdska mova Poshirennya kurdskih dialektiv Kurmandzhi Sorani Pivdennokurdska mova Zazaki Gurani Zmishani Na teritoriyi Kurdistanu blizko 60 kurdiv u Turechchini Pivnichno Zahidnomu ta Shidnomu Irani u Siriyi u chastini Pivnichnogo Iraku rozmovlyayut dialektami kurmandzhi z latinskoyu ta arabskoyu grafikoyu Do 30 kurdiv u Zahidnomu ta Pivdenno Zahidnomu Irani Shidnomu ta Pivdenno Shidnomu Iraku vikoristovuyut dialekt sorani abo centralnokurdska mova sho mayut tilki arabsku grafiku Pivdennokurdska mova poshirena u zahidnomu Irani provinciyi Kermanshah ta Ilam ta shidnomu Iraci mizh mistami Hanakin ta Mandali U Tureckomu Kurdistani ye osobliva grupa zaza yaka vvazhaye sebe kurdami ta rozmovlyaye movoyu zazaki z latinskoyu grafikoyu Mova zazaki sporidnena iz prikaspijskimi movami persh za vse taliskoyu Vidminnosti mizh zazaki ta inshimi kurdskimi dialektami dosit gliboki vzayemorozuminnya mizh nimi nemozhlive u zv yazku z chim sered lingvistiv prijnyato vvazhati zazaki okremoyu movoyu Najblizhchim rodichem zazaki u seredovishi kurtskih dialektiv ye gorani yakim rozmovlyayut kurdi regionu Kermanshah v Irani Gurani takozh vvazhayut sebe kurdami ReligiyaBilshist naselennya Kurdistanu ye musulmani suniti 75 Shiyiti stanovlyat do 20 Okremu grupu utvoryuyut yezidi yaki spoviduyut osoblivij kult sho poyednuye elementi yudayizmu hristiyanstva islamu manihejstva ta zoroastrizmu Chastina naselennya Kurdistanu nalezhat do alavitiv sho poyednuyut elementi shiyizmu ta hristiyanstva Kurdska derzhavaTeritoriya Kordistanu zgidno z Sevrskoyu mirnoyu ugodoyu U 1920 roci za Sevrskoyu mirnoyu ugodoyu prijnyato rishennya pro stvorennya nezalezhnogo Kurdistanu 10 zhovtnya 1921 kurdi ogolosili pro stvorennya Korolivstva Kurdistan zi stoliceyu v Sulejmaniyi Korolem Kurdistanu stav Rik pislya togo v kurdskih rajonah pivnichnogo Iraku viyavili bagati rodovisha nafti cherez sho zahidni krayini vidmovilisya pidtrimati nezalezhnij Kurdistan U vidpovid na ce u veresni 1922 roku kurdi znovu progolosili nezalezhne Korolivstvo Kurdistan Vidpovidno do Lozannskoyi konferenciyi vid 1923 roku Kurdistan rozdilili Turechchina Franciya ta Velika Britaniya U lipni 1924 britanski vijska poklali kinec korolivstvu 1925 roku pid chas povstannya shejha Sayida buli namagannya kurdiv stvoriti Korolivstvo Kurdistan na pivdennomu shodi Turechchini Povstannya trivalo vsogo 3 misyaci jogo pridushila turecka armiya U 1920 i roki na teritoriyi Tureckogo Kurdistanu tri roki isnuvala samoprogoloshena Araratska respublika ta v Iranskomu Kurdistani derzhava pid kerivnictvom Simko Shikaka U 1940 ih rokah na teritoriyi Iranskogo Kurdistanu isnuvala Mehabadska respublika Kurdska derzhavnist isnuye tilki na teritoriyi Irakskogo Kurdistanu Sered kurdiv panuye zadum stvorennya tobto nezalezhnoyi derzhavi na vsij teritoriyi etnichnogo Kurdistanu a yak pershij etap otrimannya inshimi chastinami Kurdistanu togo zh statusu yakij nini maye Irakskij Kurdistan Div takozhIrakskij Kurdistan Iranskij Kurdistan Tureckij Kurdistan Sirijskij Kurdistan Robitnicha partiya Kurdistanu ta Abdulla Odzhalan Referendum pro nezalezhnist Irakskogo Kurdistanu 2017 Primitki Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2007 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kurdistan Kurdskij centr u Moskvi 8 travnya 2021 u Wayback Machine Maksim MULYaR Kurdska avtonomiya i postkemalivska Turechchina zbruch eu 10 05 2013 1 serpnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Kurdistan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi