Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кри́мські тата́ри в Туре́ччині — частина громадян та мешканців Туреччини, які є кримськими татарами чи походять від них. До XX століття кримські татари іммігрували з Криму в Османську імперію трьома хвилями: перша хвиля виникла після анексії Кримського ханства Російською імперією в 1783 році, друга — після Кримської війни 1853—1856 років і третя — після Російсько-турецької війни 1877—1878 років.
| Турецькі кримські татари Türkiye'deki Kırım Tatarları | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 150.000-6.000.000 |
| Раса | європеоїди |
| Близькі до: | кримські татари, турки |
| Входить до | кримські татари |
| Мова | кримськотатарська, турецька мови |
| Релігія | іслам суннітського толку |
Історія кримськотатарської діаспори в Туреччині
Феномен кримськотатарської еміграції та діаспори в Османську імперію (Туреччину) є унікальним серед явищ подібного роду у світовій історії, щонайменше, в двох аспектах:
- в кількісному вимірі — демографічний кримськотатарський ресурс в сучасній Туреччині в кількісному відношенні на порядок перевершує той, що мають кримські татари на своїй історичній батьківщині — в Криму.
- в якісному (інтелектуальному) вимірі — участі кримських татар в суспільно-політичному, економічному, культурному та освітньому житті Османської імперії і Туреччини мала важливе, а інколи й вирішальне, значення в їх історичному розвитку.
Кримськотатарська діаспора в Османській імперії
Участь кримських татар в суспільно-політичному і культурному житті Османської імперії не обмежується лише безпосередньо османським періодом в історії Кримського ханства (1475—1774). Контакти між ханством і імперією Османів існували як до взяття Кафи — протягом XIV—XV століть, так і після підписання між Російською і Османською імперіями Кючук-Кайнарджійського мирного договору — аж до двадцятих років XX століття. В результаті сотні кримських татар і їх нащадків, так чи інакше залишили вагомий слід в історії Османської держави.
Більш того, через жорстку репресивну політику Російської імперії до корінного народу поневоленого Криму відбувалося безперервне наростання присутності кримськотатарських мігрантів в житті Османської імперії, причому, як в «кількісному», так і в «якісному» відношенні. Особливо в період з кінця XVIII до 20-х років XX століття. Причини цього процесу — вимушена масова еміграція. Саме в цей період, який відносно Криму і кримських татар можна охарактеризувати як період національної катастрофи, татари і їх нащадки почали відігравати досить значну роль в суспільно-політичному, економічному і культурному житті Османської імперії, зокрема, займаючи досить високі, а часом, ключові посади в структурі державного управління, отримувати широку популярність в сфері науки, освіти, літератури і мистецтва Османської імперії. За цей період Крим змушені були покинути, щонайменше, 1,8 млн. кримських татар.
В цілому, кримськотатарську діаспору, що мала значний вплив на історичний розвиток Туреччини, можна розділити на наступні групи:
- представники керівного апарату різних державних, адміністративно-політичних, фінансових і судових відомств, як в центрі (включаючи центральний уряд), так і в провінціях;
- найвищі чини османського мусульманського духовенства;
- представники управлінського апарату різних палацових служб султанів;
- високопоставлені чиновники військових відомств, полководці;
- впливові сановники різних представницьких органів;
- видатні діячі науки, освіти, літератури і мистецтва.
Кримські татари в органах управління Османської імперії
Кримські татари мали широке представництво в управлінні Османською імперією. В першу чергу це виражалося в присутні кримчаків серед членів Султанського Дивану (Диван-и Хумаюн), а також у складі інших владних структур, які виконували управлінські функції. Найвидатніше місце тут займає садразам Ахмед Тевфік-паша — останній османський великий візир, який чотири рази очолював кабінет міністрів, причому тричі — в найкритичніші хвилини існування держави, між 1918 і 1922 роками. Татари займали і інші впливові посади, такі як нішанджи — зберігач султанської печатки ([en]), кадіаскери Анатолії і Румелії Ляйих Мехмед ефенді, Саліх Мехмед ефенді, Татарджік Абдуллах, Ахмед Кямиль, Абдуллах Раміз-паша, Татарджікзаде Решид Ахмеда та ін., дефтердари (скарбники, міністри фінансів), «міністри закордонних справ» — [en]. Кримські татари були присутні серед глав різних фінансових відомств — назирів, вакуфів тощо, а також серед вищих чиновників митних, податкових і т. д. Багато етнічних кримських татар займали посади губернаторів (бейлербей, валі) різних провінцій (еялет) і великих областей (санджаків) Османської імперії. Вихідці з Криму в різний час керували більш ніж тридцятьма османськими провінціями — Кефе, Туніс, Очаків, Боснія, Салоніки, Скоп'є, Прізрен, Крит, Адана, Трабзон, Хиджаз, Тирхала, Кастамону, Анкара, Румелія, Мараш, Шаразор, Сілістра, Карс, Ніш, Кюстендил, Відін, Джаник, Ізміт, Нігболу, Кайсері і іншими. Серед кримських татар — глави різних османських представницьких органів, зокрема, Вищої ради юстиції (Меджліс-і вала), Державної ради (Шура-йі Девлет), Військової ради (Сераскеріату — Дар-и шура-йі аскери) і ін., а також посли і посольські службовці Османської імперії в Австро-Угорщині, Німеччині, Греції, Італії, Британії, Франції, Росії.
Кримські татари серед вищого османського духівництва
Кримські татари в Османській імперії були широко представлені і серед серед вищого мусульманського духовенства. Серед них глава усіх османських улемів і вищий авторитет в питаннях богослов'я і ісламського права шейх уль-іслам (1758-1759) Саліх Мехмед-ефенді, кадіаскери Анатолії і Румелії, муфтії різних рангів. Серед кримських татар був і накіб оль-ешраф — глава сеїдів Фазил Мехмед-паша, багато мударрісів — викладачів османських медресе (в тому числі, найпрестижніших, навіть один реіс-уль-упем — почесний голова усіх улемів (Ахмед Кяміль).
Внесок кримських татар в науку і мистецтво Османської імперії
Кримські татари внесли значний внесок в історію розвитку османської науки — математики, хімії, військової справи, медицини, так званих «мусульманських» наук, зокрема, мусульманського права — фікх. Не менший їх внесок в розвиток мистецтва — музики, літератури, каліграфії. Серед них було багато письменників, поетів, істориків, які посіли гідне місце в історії Туреччини.
Великий внесок вихідців з Кримського ханства в становленні турецької освіти європейського зразка. Історії реформ в сфері освітнього процесу в Туреччині тісно пов'язана з іменем видатного ученого-математика кінця XVIII — початку XIX століття, державного діяча Османської імперії в період реформи Нізам-і Джедід Хусеїна Рифки Кримського. Не менший внесок і сина Хусеїна Рифки — Емін-паші, який продовжив справу видатного батька і став одним з найяскравіших представників нової інтелектуальної еліти Османської імперії першої половини XIX століття.
Імміграція кримських татар в Турецьку республіку (XX століття)
Із занепадом Османської імперії в останній чверті XIX століття більшість кримських татар з Добруджі мігрували до Анатолії. Згодом міграція відбувалася у межах Анатолії. Ця модель міграції сприяла розриву родинних зв'язків, отже, зв'язку з батьківщиною, а також змішанню різних субетносів кримських татар.
Кримські татари взяли участь у розбудові нової Турецької Республіки, а також у формуванні турецької ідентичності.
Невелика кількість кримськотатарських втікачів з СРСР поповнила діаспору в Туреччині після Другої світової війни, інша частина мігрувала до Туреччини з Соціалістичної Республіки Румунія та Народної Республіки Болгарія після встановлення там комуністичного режиму.
Сьогодення
За різними оцінками, на сьогодні в Туреччині проживає від 1 до 7 млн осіб кримськотатарської діаспори. Тут діє кілька етнічних об'єднань. У той же час велика частина даного населення вважає себе не кримськими татарами, а турками кримського походження.
Основними осередками кримськотатарської общини в Туреччині є Кримськотатарське товариство культури і взаємодопомоги Туреччини в Анкарі і Фонд «Емель» у Стамбулі.
«Столицею» кримськотатарської діаспори в Туреччині вважається місто Ескішехір, розташоване за чотири години їзди від Стамбулу. З початку анексії Криму Росією, кримськотатарська діаспора в Туреччині активно допомагає кримським татарам в Україні. Тут збирають гроші для сімей політв'язнів, гуманітарну допомогу, проводять мітинги під посольством Росії, поширюють інформацію про репресії в Криму. Цим займаються переважно люди, об'єднані в дернеки — Товариства культури і взаємодопомоги кримських татар. Всього в Туреччині їх близько півсотні.
Дослідження кримськотатарської імміграції та діаспори
У Туреччині історію кримськотатарської імміграції та діаспори досліджували і досліджують кримськотатарські історики і філологи , , Хакан Киримли та інші. У Криму і Україні активно працювали над темою татарської еміграції в Туреччину Аблякім Ільмій, Амет Озенбашли, Аблязіз Велієв, , , тощо. Матеріали публікувались і публікуються в міжнародних наукових журналах, зокрема в таких як [en] і , наукових збірках в Туреччині і Україні.
Видатні представники
Див. також
Примітки
- Andrews, Benninghaus, 1989, с. 87.
- Andrews, 1992, с. 116-118.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
- . 17 липня 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2009. Процитовано 27 лютого 2017. (тур.)
- . Офіційний сайт Меджлісу кримськотатарського народу. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 7.05.2017.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
Джерела
- Нариман Абдульваап (10.07.2016). . Авдет — avdet.org. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 6.05.2017. (рос.)
- Peter Alford Andrews, Rüdiger Benninghaus. Ethnic groups in the Republic of Turkey. — Wiesbaden: Dr. Ludwig Reichert Verlag, 1989. — Т. 2. — .
- Peter Alford Andrews. Türkiye'de Etnik Gruplar. — Aralık: ANT Yayınları, 1992. — .
Посилання
- Фатіма Османова (27.08.2015). . Іслам в Україні — islam.in.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 6.05.2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kri mski tata ri v Ture chchini chastina gromadyan ta meshkanciv Turechchini yaki ye krimskimi tatarami chi pohodyat vid nih Do XX stolittya krimski tatari immigruvali z Krimu v Osmansku imperiyu troma hvilyami persha hvilya vinikla pislya aneksiyi Krimskogo hanstva Rosijskoyu imperiyeyu v 1783 roci druga pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv i tretya pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Turecki krimski tatari Turkiye deki Kirim TatarlariKilkist150 000 6 000 000RasayevropeoyidiBlizki do krimski tatari turkiVhodit dokrimski tatariMovakrimskotatarska turecka moviReligiyaislam sunnitskogo tolkuIstoriya krimskotatarskoyi diaspori v TurechchiniFenomen krimskotatarskoyi emigraciyi ta diaspori v Osmansku imperiyu Turechchinu ye unikalnim sered yavish podibnogo rodu u svitovij istoriyi shonajmenshe v dvoh aspektah v kilkisnomu vimiri demografichnij krimskotatarskij resurs v suchasnij Turechchini v kilkisnomu vidnoshenni na poryadok perevershuye toj sho mayut krimski tatari na svoyij istorichnij batkivshini v Krimu v yakisnomu intelektualnomu vimiri uchasti krimskih tatar v suspilno politichnomu ekonomichnomu kulturnomu ta osvitnomu zhitti Osmanskoyi imperiyi i Turechchini mala vazhlive a inkoli j virishalne znachennya v yih istorichnomu rozvitku Krimskotatarska diaspora v Osmanskij imperiyi Uchast krimskih tatar v suspilno politichnomu i kulturnomu zhitti Osmanskoyi imperiyi ne obmezhuyetsya lishe bezposeredno osmanskim periodom v istoriyi Krimskogo hanstva 1475 1774 Kontakti mizh hanstvom i imperiyeyu Osmaniv isnuvali yak do vzyattya Kafi protyagom XIV XV stolit tak i pislya pidpisannya mizh Rosijskoyu i Osmanskoyu imperiyami Kyuchuk Kajnardzhijskogo mirnogo dogovoru azh do dvadcyatih rokiv XX stolittya V rezultati sotni krimskih tatar i yih nashadkiv tak chi inakshe zalishili vagomij slid v istoriyi Osmanskoyi derzhavi Bilsh togo cherez zhorstku represivnu politiku Rosijskoyi imperiyi do korinnogo narodu ponevolenogo Krimu vidbuvalosya bezperervne narostannya prisutnosti krimskotatarskih migrantiv v zhitti Osmanskoyi imperiyi prichomu yak v kilkisnomu tak i v yakisnomu vidnoshenni Osoblivo v period z kincya XVIII do 20 h rokiv XX stolittya Prichini cogo procesu vimushena masova emigraciya Same v cej period yakij vidnosno Krimu i krimskih tatar mozhna oharakterizuvati yak period nacionalnoyi katastrofi tatari i yih nashadki pochali vidigravati dosit znachnu rol v suspilno politichnomu ekonomichnomu i kulturnomu zhitti Osmanskoyi imperiyi zokrema zajmayuchi dosit visoki a chasom klyuchovi posadi v strukturi derzhavnogo upravlinnya otrimuvati shiroku populyarnist v sferi nauki osviti literaturi i mistectva Osmanskoyi imperiyi Za cej period Krim zmusheni buli pokinuti shonajmenshe 1 8 mln krimskih tatar V cilomu krimskotatarsku diasporu sho mala znachnij vpliv na istorichnij rozvitok Turechchini mozhna rozdiliti na nastupni grupi predstavniki kerivnogo aparatu riznih derzhavnih administrativno politichnih finansovih i sudovih vidomstv yak v centri vklyuchayuchi centralnij uryad tak i v provinciyah najvishi chini osmanskogo musulmanskogo duhovenstva predstavniki upravlinskogo aparatu riznih palacovih sluzhb sultaniv visokopostavleni chinovniki vijskovih vidomstv polkovodci vplivovi sanovniki riznih predstavnickih organiv vidatni diyachi nauki osviti literaturi i mistectva Krimski tatari v organah upravlinnya Osmanskoyi imperiyi Krimski tatari mali shiroke predstavnictvo v upravlinni Osmanskoyu imperiyeyu V pershu chergu ce virazhalosya v prisutni krimchakiv sered chleniv Sultanskogo Divanu Divan i Humayun a takozh u skladi inshih vladnih struktur yaki vikonuvali upravlinski funkciyi Najvidatnishe misce tut zajmaye sadrazam Ahmed Tevfik pasha ostannij osmanskij velikij vizir yakij chotiri razi ocholyuvav kabinet ministriv prichomu trichi v najkritichnishi hvilini isnuvannya derzhavi mizh 1918 i 1922 rokami Tatari zajmali i inshi vplivovi posadi taki yak nishandzhi zberigach sultanskoyi pechatki en kadiaskeri Anatoliyi i Rumeliyi Lyajih Mehmed efendi Salih Mehmed efendi Tatardzhik Abdullah Ahmed Kyamil Abdullah Ramiz pasha Tatardzhikzade Reshid Ahmeda ta in defterdari skarbniki ministri finansiv ministri zakordonnih sprav en Krimski tatari buli prisutni sered glav riznih finansovih vidomstv naziriv vakufiv tosho a takozh sered vishih chinovnikiv mitnih podatkovih i t d Bagato etnichnih krimskih tatar zajmali posadi gubernatoriv bejlerbej vali riznih provincij eyalet i velikih oblastej sandzhakiv Osmanskoyi imperiyi Vihidci z Krimu v riznij chas keruvali bilsh nizh tridcyatma osmanskimi provinciyami Kefe Tunis Ochakiv Bosniya Saloniki Skop ye Prizren Krit Adana Trabzon Hidzhaz Tirhala Kastamonu Ankara Rumeliya Marash Sharazor Silistra Kars Nish Kyustendil Vidin Dzhanik Izmit Nigbolu Kajseri i inshimi Sered krimskih tatar glavi riznih osmanskih predstavnickih organiv zokrema Vishoyi radi yusticiyi Medzhlis i vala Derzhavnoyi radi Shura ji Devlet Vijskovoyi radi Seraskeriatu Dar i shura ji askeri i in a takozh posli i posolski sluzhbovci Osmanskoyi imperiyi v Avstro Ugorshini Nimechchini Greciyi Italiyi Britaniyi Franciyi Rosiyi Krimski tatari sered vishogo osmanskogo duhivnictva Krimski tatari v Osmanskij imperiyi buli shiroko predstavleni i sered sered vishogo musulmanskogo duhovenstva Sered nih glava usih osmanskih ulemiv i vishij avtoritet v pitannyah bogoslov ya i islamskogo prava shejh ul islam 1758 1759 Salih Mehmed efendi kadiaskeri Anatoliyi i Rumeliyi muftiyi riznih rangiv Sered krimskih tatar buv i nakib ol eshraf glava seyidiv Fazil Mehmed pasha bagato mudarrisiv vikladachiv osmanskih medrese v tomu chisli najprestizhnishih navit odin reis ul upem pochesnij golova usih ulemiv Ahmed Kyamil Vnesok krimskih tatar v nauku i mistectvo Osmanskoyi imperiyi Krimski tatari vnesli znachnij vnesok v istoriyu rozvitku osmanskoyi nauki matematiki himiyi vijskovoyi spravi medicini tak zvanih musulmanskih nauk zokrema musulmanskogo prava fikh Ne menshij yih vnesok v rozvitok mistectva muziki literaturi kaligrafiyi Sered nih bulo bagato pismennikiv poetiv istorikiv yaki posili gidne misce v istoriyi Turechchini Velikij vnesok vihidciv z Krimskogo hanstva v stanovlenni tureckoyi osviti yevropejskogo zrazka Istoriyi reform v sferi osvitnogo procesu v Turechchini tisno pov yazana z imenem vidatnogo uchenogo matematika kincya XVIII pochatku XIX stolittya derzhavnogo diyacha Osmanskoyi imperiyi v period reformi Nizam i Dzhedid Huseyina Rifki Krimskogo Ne menshij vnesok i sina Huseyina Rifki Emin pashi yakij prodovzhiv spravu vidatnogo batka i stav odnim z najyaskravishih predstavnikiv novoyi intelektualnoyi eliti Osmanskoyi imperiyi pershoyi polovini XIX stolittya Immigraciya krimskih tatar v Turecku respubliku XX stolittya Iz zanepadom Osmanskoyi imperiyi v ostannij chverti XIX stolittya bilshist krimskih tatar z Dobrudzhi migruvali do Anatoliyi Zgodom migraciya vidbuvalasya u mezhah Anatoliyi Cya model migraciyi spriyala rozrivu rodinnih zv yazkiv otzhe zv yazku z batkivshinoyu a takozh zmishannyu riznih subetnosiv krimskih tatar Krimski tatari vzyali uchast u rozbudovi novoyi Tureckoyi Respubliki a takozh u formuvanni tureckoyi identichnosti Nevelika kilkist krimskotatarskih vtikachiv z SRSR popovnila diasporu v Turechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni insha chastina migruvala do Turechchini z Socialistichnoyi Respubliki Rumuniya ta Narodnoyi Respubliki Bolgariya pislya vstanovlennya tam komunistichnogo rezhimu SogodennyaZa riznimi ocinkami na sogodni v Turechchini prozhivaye vid 1 do 7 mln osib krimskotatarskoyi diaspori Tut diye kilka etnichnih ob yednan U toj zhe chas velika chastina danogo naselennya vvazhaye sebe ne krimskimi tatarami a turkami krimskogo pohodzhennya Osnovnimi oseredkami krimskotatarskoyi obshini v Turechchini ye Krimskotatarske tovaristvo kulturi i vzayemodopomogi Turechchini v Ankari i Fond Emel u Stambuli Stoliceyu krimskotatarskoyi diaspori v Turechchini vvazhayetsya misto Eskishehir roztashovane za chotiri godini yizdi vid Stambulu Z pochatku aneksiyi Krimu Rosiyeyu krimskotatarska diaspora v Turechchini aktivno dopomagaye krimskim tataram v Ukrayini Tut zbirayut groshi dlya simej politv yazniv gumanitarnu dopomogu provodyat mitingi pid posolstvom Rosiyi poshiryuyut informaciyu pro represiyi v Krimu Cim zajmayutsya perevazhno lyudi ob yednani v derneki Tovaristva kulturi i vzayemodopomogi krimskih tatar Vsogo v Turechchini yih blizko pivsotni Doslidzhennya krimskotatarskoyi immigraciyi ta diaspori U Turechchini istoriyu krimskotatarskoyi immigraciyi ta diaspori doslidzhuvali i doslidzhuyut krimskotatarski istoriki i filologi Hakan Kirimli ta inshi U Krimu i Ukrayini aktivno pracyuvali nad temoyu tatarskoyi emigraciyi v Turechchinu Ablyakim Ilmij Amet Ozenbashli Ablyaziz Veliyev tosho Materiali publikuvalis i publikuyutsya v mizhnarodnih naukovih zhurnalah zokrema v takih yak en i naukovih zbirkah v Turechchini i Ukrayini Vidatni predstavnikiAhmed Tevfik Okdaj Adnan Menderes Ibragim Melih Gokchek Murat UlkerDiv takozhKrimskotatarska diasporaPrimitkiAndrews Benninghaus 1989 s 87 Andrews 1992 s 116 118 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 20 kvitnya 2017 17 lipnya 2009 Arhiv originalu za 17 lipnya 2009 Procitovano 27 lyutogo 2017 tur Oficijnij sajt Medzhlisu krimskotatarskogo narodu Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 7 05 2017 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2017 Procitovano 20 kvitnya 2017 DzherelaNariman Abdulvaap 10 07 2016 Avdet avdet org Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 6 05 2017 ros Peter Alford Andrews Rudiger Benninghaus Ethnic groups in the Republic of Turkey Wiesbaden Dr Ludwig Reichert Verlag 1989 T 2 ISBN 3 88226 418 7 Peter Alford Andrews Turkiye de Etnik Gruplar Aralik ANT Yayinlari 1992 ISBN 975 7350 03 6 PosilannyaFatima Osmanova 27 08 2015 Islam v Ukrayini islam in ua Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 6 05 2017