Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кри́мський приро́дний запові́дник — природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Це один з найбільших та один з найстарших в Україні заповідників. У заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові й кримськососнові ліси, унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно-болотних птахів.
 гора Чатир-Даг | |
| 44°40′00″ пн. ш. 34°21′00″ сх. д. / 44.66666667002777302286631° пн. ш. 34.350000000027776536626334° сх. д.Координати: 44°40′00″ пн. ш. 34°21′00″ сх. д. / 44.66666667002777302286631° пн. ш. 34.350000000027776536626334° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Крим |
| Найближче місто | Алушта |
| Площа | 44 175 га |
| Засновано | 1923 року |
| Оператор | Державне управління справами |
| Країна: | Україна |
| Вебсторінка | zapovednik-crimea.udprf-crimea.com |
  Кримський природний заповідник (Автономна Республіка Крим) | |
 Кримський природний заповідник у Вікісховищі | |
Історія
Історія заповідання території, що входить нині до Кримського природного заповідника, починається з організації у 1913 році в малодоступній частині гірського Криму — Центральній котловині «Заказника императорских охот» на площі 3705 га. Тут була організована єгерська служба, а на горі Великій Чучелі виділено певну площу лісу для демонстрації завезених до Криму диких тварин: оленів, дагестанських турів та безоарових козлів з Кавказу, корсиканських гірських баранів муфлонів із «Асканії-Нова», європейських зубрів із Біловезької Пущі.
У 1917 році з ініціативи Кримського товариства натуралістів та природолюбів цю територію було оголошено Національним заповідником. Проте справжнім «днем народження» заповідника можна вважати 30 липня 1923 року, коли на площі 16 350 га Декретом Ради Народних Комісарів РСФСР було створено Кримський державний заповідник. У 1925 році його площа розширюється до 23 тис. га. З цього часу розпочинається науково-дослідна робота, обладнуються метеостанція, лабораторія, музей природи, таксодермічна майстерня. У 1957 році заповідник було реорганізовано у Кримське державне заповідно-мисливське господарство, і тільки у 1991 році постановою Ради Міністрів УРСР від 29 червня № 64 цій території повернено статус заповідника.
4 червня 2014 року Радмін самопроголошеної «Республіки Крим» видав розпорядження № 464-р «Про передачу об'єктів нерухомості в безоплатне користування управлінню справами президента РФ». У списку перераховані різноманітні санаторії, резиденції, пансіонати, а в самому кінці — Кримський природний заповідник. У жовтні 2014 року Кримський природний заповідник переданий до Федеральної бюджетної установи «Комплекс Крим», що входить до складу управління справами президента РФ.
Клімат
Середня річна температура: січня — + 4 °C, червня — + 22 °C.
Річна сума опадів: на вершинах — 1000—1100 мм, в низинах — 430—470 мм.
Загальна характеристика
До складу заповідника входять 5 лісництв та Роздольненська орнітологічна філія «Лебедині острови». Загальна площа заповідника становить 44 175 га, з яких 9 612 га — водна акваторія Каркінітської затоки Чорного моря, в тому числі острови — 52 га, що безпосередньо прилягають до орнітологічної філії «Лебедині острови». Під охороною Кримського природного заповідника перебуває Каркінітський орнітологічний заказник водно-болотних угідь загальнодержавного значення площею акваторії 24 646 га.
За схемою фізико-географічного районування гірсько-лісова частина території заповідника належить до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а «Лебедині острови» — до Кримського степового краю Південно-степової підзони Степової зони.
На території заповідника знаходяться вершини Чатирдаг (1527 м), Кемаль-Егерек (1529 м), Демір-Капу (1542 м) і найвища гора Криму Роман-Кош (1545 м). Гірські породи, з яких складена ця територія, належать до відкладів юрського періоду і мають вік більше 180 млн років. Вони представлені глинистими сланцями, пісковиками, вапняками та конгломератами, обкатаними уламками різних гірських порід і мінералів, зцементованих між собою глинистими розчинами. Найвищі гори складені ясно-сірими, сірими і темними щільними вапняками. У вапняках та пісковиках зустрічаються скам'янілі рештки тварин, що збереглися з юрського періоду. Наявність вапнякових порід зі значною тріщинуватістю, розчленованість рельєфу, значна кількість атмосферних опадів сприяли розвитку і розповсюдженню різноманітних форм карсту: понорів, колодязів, шахт, гротів, печер тощо.
У заповіднику налічується 300 водних джерел, найзнаменитіший з яких — Савлух-су. Витікаюча з великих глибин вода протягом всього року має постійну температуру 6-7°С. У ній міститься багато мікроелементів, особливо срібло, дякуючи чому вона у відкритому вигляді зберігає свої властивості протягом багатьох місяців.
На території заповідника були зроблені цінні археологічні знахідки, тут є більше 80 історичних і культурних пам'ятників.
Флора і фауна
Флора
На порівняно невеликій площі заповідника розташовані декілька природно-кліматичних зон. Більше половини лісових угідь (53 %) займає дубовий ліс, 23 % — бук і 12 % — сосновий.
На території заповідника зареєстровано 1180 видів рослин, серед яких 90 видів ендеміків, 137 видів рослин і грибів занесено до Червоної книги України, 26 видів — до . Відмічено 11 рослинних угруповань із занесених до Зеленої книги України.
Рослинність заповідника розміщується поясами залежно від висоти ділянок над рівнем моря. Нижній пояс до висоти 450 м сформований дубом пухнастим з підліском із граба східного, а на ділянках північної експозиції — дерну справжнього. До висоти 700—750 м над рівнем моря простягається пояс лісів дуба скельного, звичайними супутниками якого є граб звичайний та ясен звичайний. Вище, до самої яйли, або до вузької смуги лісів із , лежить пояс букових, грабово-букових та грабових лісів (780—1200 м над рівнем моря). Звичайним супутником бука біля верхньої межі цих лісів є ендемічний для Криму вид — клен Стевена.
На висоті 1200 м над рівнем моря лісова рослинність поступається місцем степам і лукам. Навесні тут квітують шафран кримський, сон кримський, пізніше — , первоцвіт звичайний. Домінують у степу костриця борозниста та осока низька.
Фауна
Тут зустрічається понад 200 видів хребетних тварин, у тому числі 37 видів ссавців, 160 — птахів, 10 — плазунів, 4 — земноводних і 6 аборигенних видів риб.
До Червоної книги України занесені 17 видів звірів, 31 вид птахів, 3 види риб, 8 видів рептилій з числа зареєстрованих у заповіднику. Серед них — скорпіон кримський, сольпуга звичайна, емпуза кримська, дибка степова, слимакоїд кримський, розалія альпійська, поліксена, бражник мертва голова, сколія степова, сколія-гігант, марена кримська, жовтопуз, полози жовточеревий та чотирисмугий, лелека чорний, журавель сірий, дрофа, хохітва, лежень, пугач, королик червоноголовий, шпак рожевий, підковики малий та великий, вечірниці велетенська і мала, нетопири гірський та білосмугий, широковух європейський, борсук та ін.
Основні представники фауни серед звірів (ссавців): олень благородний, сарна європейська, свиня дика, муфлон, куниця кам'яна, лисиця руда, вивірка телеутка, ласка, заєць сірий.
В орнітологічній філії заповідника — «Лебедині острови» — зустрічається 20 видів ссавців, 250 видів птахів, 4 види плазунів. До Червоної книги України занесено 40 видів птахів.
У гірських річках водиться 5 аборигенних видів прісноводних риб.
Неподалік від галасливої гірської річки Альми знаходяться форелеві ставки.
Стан охорони біорізноманіття
Закритим Указом Президента України Л. Кучми № 278 від 25.02.2000 р. Кримський заповідник був виведений із підпорядкування Міністерства лісового господарства України і переданий в для організації там «царських полювань». Уже в 2003 р. тут незаконно полювали Президенти України і Росії — Л. Кучма і В. Путін. Для організації «царських полювань» в заповіднику було споруджено кілька вертолітних майданчиків, побудовані сауни, готельні комплекси, встановлені десятки мисливських вишок для індивідуального та облавного полювання, пастки для відлову тварин, годівниці, споруджено 89 доріг з твердим покриттям, організовано штат мисливствознавців та єгерів. Мінприроди України щорічно незаконно затверджувало ліміти для ведення полювання в заповіднику, напр., в 2012 р. для ведення полювань були затверджені ліміти на відстріл 15 оленів, 10 кабанів, 2 козуль, 3 муфлонів.
В порушення закону в заповіднику відбувається комерційне розведення форелі, а також рибна ловля, для чого влаштовано , в ньому 18 ставків і ). У заповіднику активно ведуться широкомасштабні санітарні рубки з перевищенням лімітів в 15 разів (у 2008 р. площа санітарних рубок склала 203 га), містяться пасіки, організовано відвідування печер, випалюють і продають деревне вугілля, сіно, воду «Савлук-Су», заготовляють і продають камку, відстрілюють так званих тварин-«шкідників».
У заповіднику, в порушення закону організований туризм та стаціонарні місця для відпочинку — «Поляна таврів», «Пролісок», «Курінь», «Партизанська поляна», «Монастирська поляна» та ін. Керівництвом Кримського заповідника затверджений незаконний прейскурант цін на платні послуги, серед яких такі незаконні дії як туризм, рибна ловля, полювання, спуск гірськими річками, продаж тварин. У заповіднику незаконно процвітає спелеотуризм, спелеотуристи варварськи знищують тендітну природу печер Сива, Голубина-2, Партизанська, Артюч-Коба, Холодна, Бездонна, Тисячоголова, Чортова, відбивають шматки порід, палять багаття, залишають сміття.
У березні 2014 року, після анексії Криму РФ так звана «Державна Рада Республіки Крим» і її «Президія» прийняли незаконі постанови про націоналізацію заповідника. Заповідник був спочатку віднесений до відання Державного комітету з лісового та мисливського господарства «Республіки Крим», а потім переданий у відання Управління справами Президента РФ. У 2018 році територія заповідника була розділена на Кримський Національний парк і державний природний заповідник «Лебедині острови».
Наукова та освітня діяльність
Кримський природний заповідник веде широку природоохоронну та освітню роботу. У музеї природи та дендрозоопарку експонуються найтиповіші представники рослинного і тваринного світу Криму. Екскурсантів знайомлять з типовими і унікальними гірсько-лісовими природними комплексами, рідкісними видами флори і фауни, а також з основами природоохоронного законодавства України. З метою екологічного виховання населення в заповіднику обладнані для організованого відвідування рекреаційні ділянки та екскурсійні маршрути, багатьох відвідувачів приваблює печера Мармурова на нижньому плато Чатир-Дагу.
У заповіднику проведена інвентаризація вищих судинних рослин та хребетних тварин. Велика увага в дослідженнях приділяється вивченню структури фітоценозів та їх стійкості, а також впливу господарської діяльності на динаміку природного середовища. Ведеться «Літопис природи», який охоплює комплекс спостережень за змінами природного середовища під дією природних та антропогенних чинників. Моніторинг за станом та змінами екосистем заповідника, накопичені відомості про їх структурно функціональну організацію мають велике значення для розробки заходів щодо раціонального використання рослинного і тваринного світу Криму за різних режимів впливу на природне середовище.
Галерея
-
![image]()
"Укоопспілка", паркова зона -
![image]()
Демір-Капу -
![image]()
Гурзуф-яйла -
![image]()
Роман-Кош -
![image]()
Бабуган-яйла -
![image]()
Буковий ліс в Кримському заповіднику -
![image]()
Гора Кемаль-Егерек (передній план) та гора Басман (дальній план) -
![image]()
Гірська річка -
![image]()
Гірський водоспад -
![image]()
Долина блакитних холмів -
![image]()
Долина світла -
![image]()
Плато Чатир-Даг -
![image]()
Форелевий ставок -
![image]()
Чатирдаг. Вид з гори Демерджі -
![image]()
Захід сонця
Відомі дослідники заповідника
- Альфред Дулицький (зоолог)
- Акімов Михайло Павлович
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 16 січня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 січня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 жовтня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
- Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003—2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
- Борейко В. Е. «Царские охоты» — от Мономаха до Путина и Кучмы. — К.: КЭКЦ, 2005. — 80 с.
- Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
Література
- Крымский природный заповедник (90 лет). 2013. 190 с.
Ресурси Інтернету
- Про Кримський природний заповідник на сайті Україна інкогніта [ 8 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Заповідники України [ 29 червня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kri mskij priro dnij zapovi dnik prirodoohoronna naukovo doslidna ustanova zagalnoderzhavnogo znachennya Ce odin z najbilshih ta odin z najstarshih v Ukrayini zapovidnikiv U zapovidniku ohoronyayutsya najcinnishi v Krimu dubovi bukovi j krimskososnovi lisi unikalni reliktovi ugrupovannya tisa yagidnogo yalivcyu visokogo a takozh miscya oselennya vodoplavnih i vodno bolotnih ptahiv Krimskij prirodnij zapovidnikgora Chatir Daggora Chatir Dag44 40 00 pn sh 34 21 00 sh d 44 66666667002777302286631 pn sh 34 350000000027776536626334 sh d 44 66666667002777302286631 34 350000000027776536626334 Koordinati 44 40 00 pn sh 34 21 00 sh d 44 66666667002777302286631 pn sh 34 350000000027776536626334 sh d 44 66666667002777302286631 34 350000000027776536626334Krayina UkrayinaRoztashuvannya KrimNajblizhche misto AlushtaPlosha 44 175 gaZasnovano 1923 rokuOperator Derzhavne upravlinnya spravamiKrayina UkrayinaVebstorinka zapovednik crimea udprf crimea comKrimskij prirodnij zapovidnik Avtonomna Respublika Krim Krimskij prirodnij zapovidnik u VikishovishiIstoriyaIstoriya zapovidannya teritoriyi sho vhodit nini do Krimskogo prirodnogo zapovidnika pochinayetsya z organizaciyi u 1913 roci v malodostupnij chastini girskogo Krimu Centralnij kotlovini Zakaznika imperatorskih ohot na ploshi 3705 ga Tut bula organizovana yegerska sluzhba a na gori Velikij Chucheli vidileno pevnu ploshu lisu dlya demonstraciyi zavezenih do Krimu dikih tvarin oleniv dagestanskih turiv ta bezoarovih kozliv z Kavkazu korsikanskih girskih baraniv mufloniv iz Askaniyi Nova yevropejskih zubriv iz Bilovezkoyi Pushi U 1917 roci z iniciativi Krimskogo tovaristva naturalistiv ta prirodolyubiv cyu teritoriyu bulo ogolosheno Nacionalnim zapovidnikom Prote spravzhnim dnem narodzhennya zapovidnika mozhna vvazhati 30 lipnya 1923 roku koli na ploshi 16 350 ga Dekretom Radi Narodnih Komisariv RSFSR bulo stvoreno Krimskij derzhavnij zapovidnik U 1925 roci jogo plosha rozshiryuyetsya do 23 tis ga Z cogo chasu rozpochinayetsya naukovo doslidna robota obladnuyutsya meteostanciya laboratoriya muzej prirodi taksodermichna majsternya U 1957 roci zapovidnik bulo reorganizovano u Krimske derzhavne zapovidno mislivske gospodarstvo i tilki u 1991 roci postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 29 chervnya 64 cij teritoriyi poverneno status zapovidnika 4 chervnya 2014 roku Radmin samoprogoloshenoyi Respubliki Krim vidav rozporyadzhennya 464 r Pro peredachu ob yektiv neruhomosti v bezoplatne koristuvannya upravlinnyu spravami prezidenta RF U spisku pererahovani riznomanitni sanatoriyi rezidenciyi pansionati a v samomu kinci Krimskij prirodnij zapovidnik U zhovtni 2014 roku Krimskij prirodnij zapovidnik peredanij do Federalnoyi byudzhetnoyi ustanovi Kompleks Krim sho vhodit do skladu upravlinnya spravami prezidenta RF KlimatSerednya richna temperatura sichnya 4 C chervnya 22 C Richna suma opadiv na vershinah 1000 1100 mm v nizinah 430 470 mm Zagalna harakteristikaDo skladu zapovidnika vhodyat 5 lisnictv ta Rozdolnenska ornitologichna filiya Lebedini ostrovi Zagalna plosha zapovidnika stanovit 44 175 ga z yakih 9 612 ga vodna akvatoriya Karkinitskoyi zatoki Chornogo morya v tomu chisli ostrovi 52 ga sho bezposeredno prilyagayut do ornitologichnoyi filiyi Lebedini ostrovi Pid ohoronoyu Krimskogo prirodnogo zapovidnika perebuvaye Karkinitskij ornitologichnij zakaznik vodno bolotnih ugid zagalnoderzhavnogo znachennya plosheyu akvatoriyi 24 646 ga Za shemoyu fiziko geografichnogo rajonuvannya girsko lisova chastina teritoriyi zapovidnika nalezhit do Krimskogo girsko lisovogo krayu Krimskoyi girskoyi landshaftnoyi krayini a Lebedini ostrovi do Krimskogo stepovogo krayu Pivdenno stepovoyi pidzoni Stepovoyi zoni Na teritoriyi zapovidnika znahodyatsya vershini Chatirdag 1527 m Kemal Egerek 1529 m Demir Kapu 1542 m i najvisha gora Krimu Roman Kosh 1545 m Girski porodi z yakih skladena cya teritoriya nalezhat do vidkladiv yurskogo periodu i mayut vik bilshe 180 mln rokiv Voni predstavleni glinistimi slancyami piskovikami vapnyakami ta konglomeratami obkatanimi ulamkami riznih girskih porid i mineraliv zcementovanih mizh soboyu glinistimi rozchinami Najvishi gori skladeni yasno sirimi sirimi i temnimi shilnimi vapnyakami U vapnyakah ta piskovikah zustrichayutsya skam yanili reshtki tvarin sho zbereglisya z yurskogo periodu Nayavnist vapnyakovih porid zi znachnoyu trishinuvatistyu rozchlenovanist relyefu znachna kilkist atmosfernih opadiv spriyali rozvitku i rozpovsyudzhennyu riznomanitnih form karstu ponoriv kolodyaziv shaht grotiv pecher tosho U zapovidniku nalichuyetsya 300 vodnih dzherel najznamenitishij z yakih Savluh su Vitikayucha z velikih glibin voda protyagom vsogo roku maye postijnu temperaturu 6 7 S U nij mistitsya bagato mikroelementiv osoblivo sriblo dyakuyuchi chomu vona u vidkritomu viglyadi zberigaye svoyi vlastivosti protyagom bagatoh misyaciv Na teritoriyi zapovidnika buli zrobleni cinni arheologichni znahidki tut ye bilshe 80 istorichnih i kulturnih pam yatnikiv Flora i faunaPriroda zapovidnika grif chornij lebedi olen blagorodnij Malij arkush poshta Ukrayini 2008 r Flora Na porivnyano nevelikij ploshi zapovidnika roztashovani dekilka prirodno klimatichnih zon Bilshe polovini lisovih ugid 53 zajmaye dubovij lis 23 buk i 12 sosnovij Na teritoriyi zapovidnika zareyestrovano 1180 vidiv roslin sered yakih 90 vidiv endemikiv 137 vidiv roslin i gribiv zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini 26 vidiv do Vidmicheno 11 roslinnih ugrupovan iz zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini Roslinnist zapovidnika rozmishuyetsya poyasami zalezhno vid visoti dilyanok nad rivnem morya Nizhnij poyas do visoti 450 m sformovanij dubom puhnastim z pidliskom iz graba shidnogo a na dilyankah pivnichnoyi ekspoziciyi dernu spravzhnogo Do visoti 700 750 m nad rivnem morya prostyagayetsya poyas lisiv duba skelnogo zvichajnimi suputnikami yakogo ye grab zvichajnij ta yasen zvichajnij Vishe do samoyi yajli abo do vuzkoyi smugi lisiv iz lezhit poyas bukovih grabovo bukovih ta grabovih lisiv 780 1200 m nad rivnem morya Zvichajnim suputnikom buka bilya verhnoyi mezhi cih lisiv ye endemichnij dlya Krimu vid klen Stevena Na visoti 1200 m nad rivnem morya lisova roslinnist postupayetsya miscem stepam i lukam Navesni tut kvituyut shafran krimskij son krimskij piznishe pervocvit zvichajnij Dominuyut u stepu kostricya boroznista ta osoka nizka Fauna Tut zustrichayetsya ponad 200 vidiv hrebetnih tvarin u tomu chisli 37 vidiv ssavciv 160 ptahiv 10 plazuniv 4 zemnovodnih i 6 aborigennih vidiv rib Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseni 17 vidiv zviriv 31 vid ptahiv 3 vidi rib 8 vidiv reptilij z chisla zareyestrovanih u zapovidniku Sered nih skorpion krimskij solpuga zvichajna empuza krimska dibka stepova slimakoyid krimskij rozaliya alpijska poliksena brazhnik mertva golova skoliya stepova skoliya gigant marena krimska zhovtopuz polozi zhovtocherevij ta chotirismugij leleka chornij zhuravel sirij drofa hohitva lezhen pugach korolik chervonogolovij shpak rozhevij pidkoviki malij ta velikij vechirnici veletenska i mala netopiri girskij ta bilosmugij shirokovuh yevropejskij borsuk ta in Osnovni predstavniki fauni sered zviriv ssavciv olen blagorodnij sarna yevropejska svinya dika muflon kunicya kam yana lisicya ruda vivirka teleutka laska zayec sirij V ornitologichnij filiyi zapovidnika Lebedini ostrovi zustrichayetsya 20 vidiv ssavciv 250 vidiv ptahiv 4 vidi plazuniv Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 40 vidiv ptahiv U girskih richkah voditsya 5 aborigennih vidiv prisnovodnih rib Nepodalik vid galaslivoyi girskoyi richki Almi znahodyatsya forelevi stavki Stan ohoroni bioriznomanittyaZakritim Ukazom Prezidenta Ukrayini L Kuchmi 278 vid 25 02 2000 r Krimskij zapovidnik buv vivedenij iz pidporyadkuvannya Ministerstva lisovogo gospodarstva Ukrayini i peredanij v dlya organizaciyi tam carskih polyuvan Uzhe v 2003 r tut nezakonno polyuvali Prezidenti Ukrayini i Rosiyi L Kuchma i V Putin Dlya organizaciyi carskih polyuvan v zapovidniku bulo sporudzheno kilka vertolitnih majdanchikiv pobudovani sauni gotelni kompleksi vstanovleni desyatki mislivskih vishok dlya individualnogo ta oblavnogo polyuvannya pastki dlya vidlovu tvarin godivnici sporudzheno 89 dorig z tverdim pokrittyam organizovano shtat mislivstvoznavciv ta yegeriv Minprirodi Ukrayini shorichno nezakonno zatverdzhuvalo limiti dlya vedennya polyuvannya v zapovidniku napr v 2012 r dlya vedennya polyuvan buli zatverdzheni limiti na vidstril 15 oleniv 10 kabaniv 2 kozul 3 mufloniv V porushennya zakonu v zapovidniku vidbuvayetsya komercijne rozvedennya foreli a takozh ribna lovlya dlya chogo vlashtovano v nomu 18 stavkiv i U zapovidniku aktivno vedutsya shirokomasshtabni sanitarni rubki z perevishennyam limitiv v 15 raziv u 2008 r plosha sanitarnih rubok sklala 203 ga mistyatsya pasiki organizovano vidviduvannya pecher vipalyuyut i prodayut derevne vugillya sino vodu Savluk Su zagotovlyayut i prodayut kamku vidstrilyuyut tak zvanih tvarin shkidnikiv U zapovidniku v porushennya zakonu organizovanij turizm ta stacionarni miscya dlya vidpochinku Polyana tavriv Prolisok Kurin Partizanska polyana Monastirska polyana ta in Kerivnictvom Krimskogo zapovidnika zatverdzhenij nezakonnij prejskurant cin na platni poslugi sered yakih taki nezakonni diyi yak turizm ribna lovlya polyuvannya spusk girskimi richkami prodazh tvarin U zapovidniku nezakonno procvitaye speleoturizm speleoturisti varvarski znishuyut tenditnu prirodu pecher Siva Golubina 2 Partizanska Artyuch Koba Holodna Bezdonna Tisyachogolova Chortova vidbivayut shmatki porid palyat bagattya zalishayut smittya U berezni 2014 roku pislya aneksiyi Krimu RF tak zvana Derzhavna Rada Respubliki Krim i yiyi Prezidiya prijnyali nezakoni postanovi pro nacionalizaciyu zapovidnika Zapovidnik buv spochatku vidnesenij do vidannya Derzhavnogo komitetu z lisovogo ta mislivskogo gospodarstva Respubliki Krim a potim peredanij u vidannya Upravlinnya spravami Prezidenta RF U 2018 roci teritoriya zapovidnika bula rozdilena na Krimskij Nacionalnij park i derzhavnij prirodnij zapovidnik Lebedini ostrovi Naukova ta osvitnya diyalnistKrimskij prirodnij zapovidnik vede shiroku prirodoohoronnu ta osvitnyu robotu U muzeyi prirodi ta dendrozooparku eksponuyutsya najtipovishi predstavniki roslinnogo i tvarinnogo svitu Krimu Ekskursantiv znajomlyat z tipovimi i unikalnimi girsko lisovimi prirodnimi kompleksami ridkisnimi vidami flori i fauni a takozh z osnovami prirodoohoronnogo zakonodavstva Ukrayini Z metoyu ekologichnogo vihovannya naselennya v zapovidniku obladnani dlya organizovanogo vidviduvannya rekreacijni dilyanki ta ekskursijni marshruti bagatoh vidviduvachiv privablyuye pechera Marmurova na nizhnomu plato Chatir Dagu U zapovidniku provedena inventarizaciya vishih sudinnih roslin ta hrebetnih tvarin Velika uvaga v doslidzhennyah pridilyayetsya vivchennyu strukturi fitocenoziv ta yih stijkosti a takozh vplivu gospodarskoyi diyalnosti na dinamiku prirodnogo seredovisha Vedetsya Litopis prirodi yakij ohoplyuye kompleks sposterezhen za zminami prirodnogo seredovisha pid diyeyu prirodnih ta antropogennih chinnikiv Monitoring za stanom ta zminami ekosistem zapovidnika nakopicheni vidomosti pro yih strukturno funkcionalnu organizaciyu mayut velike znachennya dlya rozrobki zahodiv shodo racionalnogo vikoristannya roslinnogo i tvarinnogo svitu Krimu za riznih rezhimiv vplivu na prirodne seredovishe Galereya Ukoopspilka parkova zona Demir Kapu Gurzuf yajla Roman Kosh Babugan yajla Bukovij lis v Krimskomu zapovidniku Gora Kemal Egerek perednij plan ta gora Basman dalnij plan Girska richka Girskij vodospad Dolina blakitnih holmiv Dolina svitla Plato Chatir Dag Forelevij stavok Chatirdag Vid z gori Demerdzhi Zahid soncyaVidomi doslidniki zapovidnikaAlfred Dulickij zoolog Akimov Mihajlo PavlovichDiv takozhFiliya zapovidnika Lebedini ostrovi Krimski gori Zejtin Kosh Roman Kosh fauna KrimuPrimitki Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 16 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 16 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2010 Procitovano 2 grudnya 2010 Borejko V E Palamarchuk A O Zapovedniki Ukrainy bez glamura Monitoring narushenij zapovednogo rezhima 2003 2013 Mat nezavisimogo rassledovaniya K KEKC 2014 128 s Borejko V E Carskie ohoty ot Monomaha do Putina i Kuchmy K KEKC 2005 80 s Zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini LiteraturaKrymskij prirodnyj zapovednik 90 let 2013 190 s ISBN 978 966 8643 13 2Resursi InternetuPro Krimskij prirodnij zapovidnik na sajti Ukrayina inkognita 8 grudnya 2010 u Wayback Machine Zapovidniki Ukrayini 29 chervnya 2006 u Wayback Machine