Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей Володислава Федоровича у Вікні у 2007 2022 Музéй Незабýтні іменá історико краєзнавчий музей села Вікно Чортківсько

Краєзнавчий музей (Вікно)

Краєзнавчий музей (Вікно)

Музей Володислава Федоровича у Вікні (у 2007—2022 — Музéй «Незабýтні іменá») — історико-краєзнавчий музей села Вікно Чортківського району Тернопільської області, заснований 2007 року.

Музей Володислава Федоровича у Вікні
image
Вхід до музею49°19′59″ пн. ш. 26°04′00″ сх. д. / 49.33333333002777721° пн. ш. 26.06666667002777870720820° сх. д. / 49.33333333002777721; 26.06666667002777870720820Координати: 49°19′59″ пн. ш. 26°04′00″ сх. д. / 49.33333333002777721° пн. ш. 26.06666667002777870720820° сх. д. / 49.33333333002777721; 26.06666667002777870720820ТипмузейКраїнаimage УкраїнаРозташуванняс. Вікно, Гримайлівська громада, Чортківський район, Тернопільська областьЗасновано2007Фонд1000 експонатівДиректор
image
image
Музей Володислава Федоровича (Вікно) (Тернопільська область)
image Музей Володислава Федоровича у Вікісховищі

Історія створення

Ініціатором і засновником музею є громадсько-культурна діячка села Вікно , яка працювала фельдшером та акушером у Вікні протягом 40 років. Приїжджаючи на виклики, вона завжди звертала речі на унікальні старожитності у селянських хатах. Після виходу на пенсію, Ганна Чемера зайнялася краєзнавчою діяльністю. Написала і видала книжки «Село Вікно: історія та сьогодення» і «Мелодії Бузкових скель», а потім почала збирати експонати. Протягом двох років вона збирала світлини, документи, роботи вікнянських майстрів та інші побутові та історичні речі. Класифікувати експонати допомагла вчитель історії Людмила Збожик.

У 2007 році у приміщенні будинку культури було відкрито лише дві кімнати музею через брак коштів. Згодом унікальними експонатами було наповнено ще п'ять кімнат.

2022 року на базі музею села створено музей Володислава Федоровича.

Експонати

У музеї зберігається тисяча експонатів, які розміщені у восьми тематичних залах. Серед експонатів є багато унікальних старожитностей.

Тематичні зали

«Історія села»

Кімната присвячена історії села та опису місцевості.Ганна Чемера зібрала історичні відомості про перше поселення Вікна під назвою Зелена Грушка. У залі є стенд, де вписано найвизначніші дати з історії села і розміщено фотографії відомих жителів Вікна.

«Селянська хата»

Інтер’єр зроблений у вигляді простої селянської хати XIX століття. Тут зібрано всі меблі, які були у кожній хаті, а саме: бамбетель, лава, скриня, колиска з лози та дерев’яні крісла. На стінах висять рушники, ікони, вишиті картини і килими. У кімнаті є портрет Шевченка Тараса Григоровича, що був обов'язковим елементом інтер’єру кожної селянської хати. Столи застелені обрусами, на яких вишито слова: "У своїй хаті своя правда, і сила, і воля". У музеї зберігся також рушник-оберіг з вишитим привітанням: "Добрий добрий".

"Історія церкви»

Третя кімната музею присвячена релігії вікнян. У ній знаходяться старовинні ікони, хрести та інші церковні речі. У залі зібрано також різні фелони священиків. Особливістю цієї кімнати є полотно-плащаниця, яке збереглося від 1968 року.

«Родина Федоровичів»

У залі зібрано матеріали про панську родину, яка проживала у селі Вікно. Засновницею музею було створено родовідне дерево Федоровичів. Цей рід має королівський корінь. Серед них були єпископи, дипломати, посли, козацькі полковники, генерали та землевласники.

Федорович Іван Андрійович.Безпосереднє відношення до села Вікно має Іван Федорович, адже саме він викупив у Вікні землю. Він був польським патріотом, брав участь у польському підпіллі, боронив Варшаву від російських військ у 1831 році, входив до пропольського кола в австрійському Райхстазі у 1848 році. Іван Федорович писав польською мовою. Він є автором наукових праць, а також збірки афоризмів (яку сформував, на доручення Володислава Федоровича Терлецький Остап Степанович).

Федорович Володислав Іванович. Син Івана Федоровича Володислав був відомим політичним діячем на Поділлі, меценатом української культури, третім головою товариства "Просвіта", входив до пропольського кола в австрійському Райхсраті у 1879–1882 роках; від 1902 року він був обраний довічним членом Палати панів (Палати вельмож, верхньої палати віденського Райхсрату).Володислав заснував у селі ґуральню та килимарську майстерню. Згодом справа килимарства досягла високого мистецького рівня. У 1873 році на Віденській виставці вироби вікнянських килимарів користувалися великим успіхом і здобули загальне визнання. У Вікні, крім місцевих майстрів, працював відомий килимар з Кобилля на Збаражчині . Він виткав понад шістсот килимів. Самобутнє народне мистецтво килимарства не знайшло продовження у селі, а сама килимарня була знищена під час Першої світової війни.

Дарія Віконська. Цікавою є також історія Кароліни Федорович, внучки Івана та доньки Володислава Федоровича. Майбутня письменниця й мистецтвознавеця народилася у Вюрцбург у Баварії. Мовою її матері була німецька, вона навчалася в Англії. Та приїхавши до Вікна у маєток дідуся, дівчина починає вивчати українську мову. Її вчителем був , з яким згодом вона одружилася. Батько був проти цього шлюбу, тому Кароліна зі своїм чоловіком жила в маєтку у Шляхтинцях. Та наше село їй дуже сподобалося, саме тому вона обрала собі псевдонім Дарія Віконська. Зараз у музеї зберігаються деякі творчі доробки поетеси.

З маєтків роду Федоровичів залишилися статуетки, горнятко і підсвічник, які зараз зберігаються у музеї. У залі є родовий герб панської родини. Також тут розміщено стенд з фотографіями пам’ятників панам на віконському цвинтарі та церков і лікарень, які було збудовано коштом Федоровичів. У музеї є й гончарні вироби, які вироблялися в майстерні Федоровичів у сусідньому селі Товсте.

"Кімната Івана Франка»

У музеї є кімната пам’яті Івана Франка, який тричі побував у селі. У 1883 р. Франко Іван Якович одержав замовлення від поміщика Володислава Федоровича написати біографію його батька. Франко з перервами працював у Вікні в 1883–1884 рр. майже сто днів. Його перу належить праця "Життя Івана Федоровича і його часи", яка була знайдена аж у 1985 році та вперше опублікована у 46 томі 50-томного видання творів письменника й громадського діяча. Матеріали з архіву Федоровичів Іван Франко використав також у працях «Земельна власність у Галичині», «Гримайлівський ключ в році 1800», «Лук’ян Кобилиця. Епізод з історії Гуцульщини в першій половині 19 ст.» У Вікні він працював над великою розвідкою «Жіноча неволя в руських піснях народних», де використав пісню «Ой, у місті Гусятині сталася причина…». І. Франко спостерігав за життям селян, записував старі розповіді та легенди. Зібрані факти і враження послужили згодом письменнику епізодами поеми «Панські жарти». Тут він також написав кілька художніх творів: "Vivere memento", «Журавлі», "Беркут", «Різуни» та інші. У залі є багато портретів Івана Франка, а також деякі твори видатного українського діяча.

"Виставка робіт вікнянських майстрів"

В історико-краєзнавчому музеї є окрема кімната, присвячена роботам вікнянських художників. На стінах тут розміщено ікони, намальовані та , роботи , а також картини та малюнки .

"Наші обереги"

У залі «Наші обереги» зібрано вишиті сорочки. Найдавніша вишиванка у музеї має понад 150 років. Саме вона потрапила на виставку у Київ. На стінах тут розміщені ікони Матері Божої та Ісуса, а над образами вишиті рушники. Є також образ Успіння Богородиці,таку назву має і сільська церква. На лаві тут застелений обрус з вишитими портретами Тараса Шевченка та Івана Франка. У кутку кімнати є муляж криниці і лелечого гнізда.

"Етнографічний зал"

В етнографічному залі є фотографії селянських хат. Тут зібрані речі побуту віконців: праски, макітри, качалки, солом’яні кошики, різні глечики, маснички, горнятка, сита і дерев’яні ложки.

Екскурсії

Історико-краєзнавчий музей періодично відвідують жителі села та області. Сюди на екскурсію приїжджають учні з сусідніх сіл. За існування музею тут побували екскурсанти з різних куточків України, а також з інших країн. Найчастіше тут бувають польські туристи.

Примітки

  1. . Музейний простір. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.
  2. . www.i-franko.name. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  3. . Збруч (укр.). 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  4. . Чтиво. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  5. . Чтиво. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  6. . www.i-franko.name. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  7. Франко, Іван. Панські жарти (1919) — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  8. . www.i-franko.name. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  9. . Збруч (укр.). 30 листопада 2014. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  10. Музей у селі Вікно. Літопис України. ч.3. Цикл Гартовані ч.193 (укр.), процитовано 31 грудня 2023

Джерела

Посилання

  • Франко І. Гримайлівський ключ в р. 1800 // Зібрання творів у 50-ти томах. — К: Наукова думка. — 1985. — Т. 44. — кн. 2.
  • Карстові озера на Тернопільщині ніколи не замерзають


image Це незавершена стаття про Тернопільську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muzej Volodislava Fedorovicha u Vikni u 2007 2022 Muzej Nezabytni imena istoriko krayeznavchij muzej sela Vikno Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti zasnovanij 2007 roku Muzej Volodislava Fedorovicha u VikniVhid do muzeyu49 19 59 pn sh 26 04 00 sh d 49 33333333002777721 pn sh 26 06666667002777870720820 sh d 49 33333333002777721 26 06666667002777870720820 Koordinati 49 19 59 pn sh 26 04 00 sh d 49 33333333002777721 pn sh 26 06666667002777870720820 sh d 49 33333333002777721 26 06666667002777870720820TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannyas Vikno Grimajlivska gromada Chortkivskij rajon Ternopilska oblastZasnovano2007Fond1000 eksponativDirektorMuzej Volodislava Fedorovicha Vikno Ternopilska oblast Muzej Volodislava Fedorovicha u VikishovishiIstoriya stvorennyaIniciatorom i zasnovnikom muzeyu ye gromadsko kulturna diyachka sela Vikno yaka pracyuvala feldsherom ta akusherom u Vikni protyagom 40 rokiv Priyizhdzhayuchi na vikliki vona zavzhdi zvertala rechi na unikalni starozhitnosti u selyanskih hatah Pislya vihodu na pensiyu Ganna Chemera zajnyalasya krayeznavchoyu diyalnistyu Napisala i vidala knizhki Selo Vikno istoriya ta sogodennya i Melodiyi Buzkovih skel a potim pochala zbirati eksponati Protyagom dvoh rokiv vona zbirala svitlini dokumenti roboti viknyanskih majstriv ta inshi pobutovi ta istorichni rechi Klasifikuvati eksponati dopomagla vchitel istoriyi Lyudmila Zbozhik U 2007 roci u primishenni budinku kulturi bulo vidkrito lishe dvi kimnati muzeyu cherez brak koshtiv Zgodom unikalnimi eksponatami bulo napovneno she p yat kimnat 2022 roku na bazi muzeyu sela stvoreno muzej Volodislava Fedorovicha EksponatiU muzeyi zberigayetsya tisyacha eksponativ yaki rozmisheni u vosmi tematichnih zalah Sered eksponativ ye bagato unikalnih starozhitnostej Tematichni zali Istoriya sela Kimnata prisvyachena istoriyi sela ta opisu miscevosti Ganna Chemera zibrala istorichni vidomosti pro pershe poselennya Vikna pid nazvoyu Zelena Grushka U zali ye stend de vpisano najviznachnishi dati z istoriyi sela i rozmisheno fotografiyi vidomih zhiteliv Vikna Selyanska hata Inter yer zroblenij u viglyadi prostoyi selyanskoyi hati XIX stolittya Tut zibrano vsi mebli yaki buli u kozhnij hati a same bambetel lava skrinya koliska z lozi ta derev yani krisla Na stinah visyat rushniki ikoni vishiti kartini i kilimi U kimnati ye portret Shevchenka Tarasa Grigorovicha sho buv obov yazkovim elementom inter yeru kozhnoyi selyanskoyi hati Stoli zasteleni obrusami na yakih vishito slova U svoyij hati svoya pravda i sila i volya U muzeyi zberigsya takozh rushnik oberig z vishitim privitannyam Dobrij dobrij Istoriya cerkvi Tretya kimnata muzeyu prisvyachena religiyi viknyan U nij znahodyatsya starovinni ikoni hresti ta inshi cerkovni rechi U zali zibrano takozh rizni feloni svyashenikiv Osoblivistyu ciyeyi kimnati ye polotno plashanicya yake zbereglosya vid 1968 roku Rodina Fedorovichiv U zali zibrano materiali pro pansku rodinu yaka prozhivala u seli Vikno Zasnovniceyu muzeyu bulo stvoreno rodovidne derevo Fedorovichiv Cej rid maye korolivskij korin Sered nih buli yepiskopi diplomati posli kozacki polkovniki generali ta zemlevlasniki Fedorovich Ivan Andrijovich Bezposerednye vidnoshennya do sela Vikno maye Ivan Fedorovich adzhe same vin vikupiv u Vikni zemlyu Vin buv polskim patriotom brav uchast u polskomu pidpilli boroniv Varshavu vid rosijskih vijsk u 1831 roci vhodiv do propolskogo kola v avstrijskomu Rajhstazi u 1848 roci Ivan Fedorovich pisav polskoyu movoyu Vin ye avtorom naukovih prac a takozh zbirki aforizmiv yaku sformuvav na doruchennya Volodislava Fedorovicha Terleckij Ostap Stepanovich Fedorovich Volodislav Ivanovich Sin Ivana Fedorovicha Volodislav buv vidomim politichnim diyachem na Podilli mecenatom ukrayinskoyi kulturi tretim golovoyu tovaristva Prosvita vhodiv do propolskogo kola v avstrijskomu Rajhsrati u 1879 1882 rokah vid 1902 roku vin buv obranij dovichnim chlenom Palati paniv Palati velmozh verhnoyi palati videnskogo Rajhsratu Volodislav zasnuvav u seli guralnyu ta kilimarsku majsternyu Zgodom sprava kilimarstva dosyagla visokogo misteckogo rivnya U 1873 roci na Videnskij vistavci virobi viknyanskih kilimariv koristuvalisya velikim uspihom i zdobuli zagalne viznannya U Vikni krim miscevih majstriv pracyuvav vidomij kilimar z Kobillya na Zbarazhchini Vin vitkav ponad shistsot kilimiv Samobutnye narodne mistectvo kilimarstva ne znajshlo prodovzhennya u seli a sama kilimarnya bula znishena pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Dariya Vikonska Cikavoyu ye takozh istoriya Karolini Fedorovich vnuchki Ivana ta donki Volodislava Fedorovicha Majbutnya pismennicya j mistectvoznavecya narodilasya u Vyurcburg u Bavariyi Movoyu yiyi materi bula nimecka vona navchalasya v Angliyi Ta priyihavshi do Vikna u mayetok didusya divchina pochinaye vivchati ukrayinsku movu Yiyi vchitelem buv z yakim zgodom vona odruzhilasya Batko buv proti cogo shlyubu tomu Karolina zi svoyim cholovikom zhila v mayetku u Shlyahtincyah Ta nashe selo yij duzhe spodobalosya same tomu vona obrala sobi psevdonim Dariya Vikonska Zaraz u muzeyi zberigayutsya deyaki tvorchi dorobki poetesi Z mayetkiv rodu Fedorovichiv zalishilisya statuetki gornyatko i pidsvichnik yaki zaraz zberigayutsya u muzeyi U zali ye rodovij gerb panskoyi rodini Takozh tut rozmisheno stend z fotografiyami pam yatnikiv panam na vikonskomu cvintari ta cerkov i likaren yaki bulo zbudovano koshtom Fedorovichiv U muzeyi ye j goncharni virobi yaki viroblyalisya v majsterni Fedorovichiv u susidnomu seli Tovste Kimnata Ivana Franka U muzeyi ye kimnata pam yati Ivana Franka yakij trichi pobuvav u seli U 1883 r Franko Ivan Yakovich oderzhav zamovlennya vid pomishika Volodislava Fedorovicha napisati biografiyu jogo batka Franko z perervami pracyuvav u Vikni v 1883 1884 rr majzhe sto dniv Jogo peru nalezhit pracya Zhittya Ivana Fedorovicha i jogo chasi yaka bula znajdena azh u 1985 roci ta vpershe opublikovana u 46 tomi 50 tomnogo vidannya tvoriv pismennika j gromadskogo diyacha Materiali z arhivu Fedorovichiv Ivan Franko vikoristav takozh u pracyah Zemelna vlasnist u Galichini Grimajlivskij klyuch v roci 1800 Luk yan Kobilicya Epizod z istoriyi Guculshini v pershij polovini 19 st U Vikni vin pracyuvav nad velikoyu rozvidkoyu Zhinocha nevolya v ruskih pisnyah narodnih de vikoristav pisnyu Oj u misti Gusyatini stalasya prichina I Franko sposterigav za zhittyam selyan zapisuvav stari rozpovidi ta legendi Zibrani fakti i vrazhennya posluzhili zgodom pismenniku epizodami poemi Panski zharti Tut vin takozh napisav kilka hudozhnih tvoriv Vivere memento Zhuravli Berkut Rizuni ta inshi U zali ye bagato portretiv Ivana Franka a takozh deyaki tvori vidatnogo ukrayinskogo diyacha Vistavka robit viknyanskih majstriv V istoriko krayeznavchomu muzeyi ye okrema kimnata prisvyachena robotam viknyanskih hudozhnikiv Na stinah tut rozmisheno ikoni namalovani ta roboti a takozh kartini ta malyunki Nashi oberegi U zali Nashi oberegi zibrano vishiti sorochki Najdavnisha vishivanka u muzeyi maye ponad 150 rokiv Same vona potrapila na vistavku u Kiyiv Na stinah tut rozmisheni ikoni Materi Bozhoyi ta Isusa a nad obrazami vishiti rushniki Ye takozh obraz Uspinnya Bogorodici taku nazvu maye i silska cerkva Na lavi tut zastelenij obrus z vishitimi portretami Tarasa Shevchenka ta Ivana Franka U kutku kimnati ye mulyazh krinici i lelechogo gnizda Etnografichnij zal V etnografichnomu zali ye fotografiyi selyanskih hat Tut zibrani rechi pobutu vikonciv praski makitri kachalki solom yani koshiki rizni glechiki masnichki gornyatka sita i derev yani lozhki EkskursiyiIstoriko krayeznavchij muzej periodichno vidviduyut zhiteli sela ta oblasti Syudi na ekskursiyu priyizhdzhayut uchni z susidnih sil Za isnuvannya muzeyu tut pobuvali ekskursanti z riznih kutochkiv Ukrayini a takozh z inshih krayin Najchastishe tut buvayut polski turisti Primitki Muzejnij prostir Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 16 listopada 2014 www i franko name Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Zbruch ukr 9 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Chtivo Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Chtivo Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 www i franko name Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Franko Ivan Panski zharti 1919 Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 www i franko name Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Zbruch ukr 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Muzej u seli Vikno Litopis Ukrayini ch 3 Cikl Gartovani ch 193 ukr procitovano 31 grudnya 2023DzherelaBodenchuk B Na Ternopilshini stvorili muzej Volodislava Fedorovicha Suspilne Novini 2022 12 sichnya Shot M V ekspoziciyi necki dlya zakvaski Uryadovij kur yer 2016 18 travnya Gulej I Ivancova G Tut naciya piznaye sebe Vilne zhittya plyus 2014 21 listop S 4 5 PosilannyaPortal Ukrayina Portal Muzeyi Franko I Grimajlivskij klyuch v r 1800 Zibrannya tvoriv u 50 ti tomah K Naukova dumka 1985 T 44 kn 2 Karstovi ozera na Ternopilshini nikoli ne zamerzayut Ce nezavershena stattya pro Ternopilsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ