Володисла́в Валентин Федоро́вич гербу Огінець (26 травня 1845, с. Білітівка, нині Білинівка — 22 грудня 1917, Київ / 21 січня 1918, Вікно) — український галицький земельний магнат, публіцист, культурно-просвітницький, громадсько-політичний діяч, меценат. Дійсний член НТШ.
Володислав Федорович | |
---|---|
Народився | 26 травня 1845 с. Білітівка, нині Білинівка |
Помер | 22 грудня 1917 / 21 січня 1918 Київ або Вікно |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Національність | українець |
Діяльність | земельний магнат, публіцист, культурно-просвітницький, громадсько-політичний діяч |
Відомий завдяки | меценат |
Alma mater | Віденський університет, Сорбонна, Колеж де Франс |
Посада | d і член Палати панів Імперської Ради[d][1] |
Партія | d |
Рід | Федоровичі[d] |
Батько | Федорович Іван Андрійович |
Діти | Дарія Віконська |
Брама (Огінець) | |
|
Життєпис
Народився 26 травня 1845 року в с. Білітівка (пізніше — Скалатського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Білинівка Гусятинського району Тернопільської області, Україна). Син дідича-народовця Івана Федоровича з села Вікно (Тернопільщина) та його дружини Кароліни з Наг(х)ліків (пол. Karolina Nahlik, померла передчасно), вихований батьком в українському патріотичному дусі. Власник земельного маєтку в с. Вікно. Охрещений за унійним обрядом. Мав сестру Людмилу (?—1849).
Закінчив Першу класичну гімназію в Тернополі в 1864 році. Під час повстання 1863 року мав намір взяти в ньому участь, але цьому різко спротивився батько — противник будь-яких повстань. Під впливом директора гімназії о. Василя Ільницького зацікавився філософсько-історичними науками й мистецтвом. Після закінчення гімназії продовжував за кордоном у товаристві о. В. Ільницького. У Відні заприязнився з Артуром Ґроттґером, який учив його рисунку.
Два роки вчився у Віденському університеті (право) (1866—1868). Закінчив право у Львові. У 1868—1870 р. навчався в Сорбонні, Колєж де Франс (Париж), пізніше подорожував майже всією Європою (Англія, Франція, Швейцарія, Італія, Німеччина), Росією.
Успадкувавши маєток батька 1871 р., швидко потроїв його. За даними Адама Бонецького, йому належали маєтки у селах Вікно, Товсте, Шляхтинці та інших. Запровадив зразкове хліборобське господарство, ткацьку майстерню (працювали майстри А. Івахів, А. Турик) у Вікні, в Товстому — боднарсько-ковальсько-гончарську школу.
У 1873—1877 роках — голова товариства «Просвіта» у Львові, його почесний член (дав товариству на видавництво шкільних книжок 12 000 ґульденів), фінансував археологічні розкопи в Галичі й археологічну виставку у Львові. 1873—1874 років у його маєтку у с. Вікно проживав український маляр Корни́ло Устияно́вич (малював портрети, пейзажі).
1879—1882 — посол до австрійського парламенту (Палата послів, посол від українців за сприяння польського комітету; обраний від курії сільських громад в окрузі Жовква — Сокаль — Рава-Руська в 2-му турі після гострої боротьби з кандидатом старорусинів). Згодом досмертний член з 1902 року, відстоював інтереси українців. Домігся від цісаря Австро-Угорщини ухвали про викладання українською мовою в старших класах академічної гімназії у Львові.
У 1885 р. брав участь в складі депутації, яка протестувала в цісаря Франца Йозефа проти реформу ордену Василіян.
Зібрав у Вікні скарби народного мистецтва, заснував там школу і виробництво килимів. З нагоди відвідин Тернополя 1887 року наступником престолу архикнязем Рудольфом влаштував там українську етнографічну виставку — єдину в Галичині своїми розмірами й багатством (секретарем і кореспондентом працював Іван Франко).
22—23 листопада 1884 року (за іншою версією у квітні 1883 року) відвідав разом з Іваном Франком Яблунів (побували у маєтку графа Р.Чарторийського; «силуваний візит» для І. Франка). Після написання І.Франком половини біографії батька наполягав, щоб той «прикрасив» дещо з минулого І.Федоровича, тому співпраця завершилась.
У 1894 р. брав участь у фундуванні українського етнопавільйону Виставки у Львові. Сприяв спробам українців зблизитись з австрійцями, поляками, зокрема, ініціативам Куліша, Барвінського. Через це мав складні стосунки з поляками, на нього писали пасквілі. Стоячи поміж таборами, не міг стати послом Галицького сейму ні як поляк, ні як українець. Засідав у Скалатській повітовій раді 1876—1882 років. Був куратором крайової колодійсько-ковальсько-гончарської школи в Товстому; заснував школу килимарства у Вікні.
27 липня 1917 року його маєток пограбували, підпалили збільшовичені російські солдати під час відступу війська з Галичини і знищили архів, велику бібліотеку, збірку старих українських килимів та ґалерію картин (всього бл. 300 штук, зокрема, одне полотно, певне, було роботи Кранаха-старшого, також їх авторами Шимон Чеховіч, Юліуш Коссак та інші).
Видав спогади про мандрівки Європою «Studya artystyczne, literaskie i spolecznie», праці батька; зібрав матеріяли для великої історичної праці про події 1809 року, опублікував I-й том французькою мовою.
У 2021 році в селі Вікно Гримайлівської громади Тернопільської області розпочався процес створення музею Володислава Федоровича.
На базі історико-краєзнавчого музею у с.Вікно, започаткованого в 2007 році Ганною Чемерою, планують організувати виставкові зали зі зразками унікальних килимів, предметів побуту, експозиціями світлин та архівних матеріалів.
Сім'я
Донька — письменниця Іванна Кароліна, відома як Дарія Віконська.
Примітки
- https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Fedorowicz_1.shtml
- Останній галицький боярин
- Kiwniewicz S. Fedorowicz Władysław Walenty (1845—1918)… — S. 391.
- Kiwniewicz S. Fedorowicz Władysław Walenty (1845—1918)… — S. 390.
- Волинський Б., Головин Б., Пиндус Б., Ханас В., Чемера Г. Федорович Володислав Іванович… — С. 511.
- Волинський Б., Головин Б., Пиндус Б., Ханас В., Чемера Г. Федорович Володислав Іванович… — С. 512.
- Дуда І., Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Устиянович Корнило Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 500. — .
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 269.
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 12.
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 26.
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 28.
- #khanasv (пʼятниця, 22 жовтня 2021 р.). Тернопіль сьогодні: Як меценати з Тернопілля вводили моду на українське. Тернопіль сьогодні. Процитовано 24 жовтня 2021.
- Бубній П. Мельничук Б. Віконська Дарія // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 279. — .
Джерела
- Волинський Б., Головин Б., Пиндус Б., Ханас В., Чемера Г. Федорович Володислав Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 511–512. — .
- Гулей І. За силу й перемогу. Про Дарію Віконську та її книжку // Вільне життя плюс. — Тернопіль, 2016. — № 38 (15774) (18 трав.). — С. 4.
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — .
- Федорович Володислав // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Федорович Володислав // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1978. — 1000 екз.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. Cz. 1. — T. 5. — S. 269. (пол.)
- Kieniewicz S. Fedorowicz Władysław Walenty (1845—1918) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 390—391. (пол.)
Посилання
- Władysław Walenty Fedorowicz (пол.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedorovich Volodisla v Valentin Fedoro vich gerbu Oginec 26 travnya 1845 s Bilitivka nini Bilinivka 22 grudnya 1917 Kiyiv 21 sichnya 1918 Vikno ukrayinskij galickij zemelnij magnat publicist kulturno prosvitnickij gromadsko politichnij diyach mecenat Dijsnij chlen NTSh Volodislav FedorovichNarodivsya26 travnya 1845 1845 05 26 s Bilitivka nini BilinivkaPomer22 grudnya 1917 21 sichnya 1918 Kiyiv abo ViknoGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistzemelnij magnat publicist kulturno prosvitnickij gromadsko politichnij diyachVidomij zavdyakimecenatAlma materVidenskij universitet Sorbonna Kolezh de FransPosadad i chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d 1 PartiyadRidFedorovichi d BatkoFedorovich Ivan AndrijovichDitiDariya VikonskaGerb Brama Oginec Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 26 travnya 1845 roku v s Bilitivka piznishe Skalatskogo povitu Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya nini Bilinivka Gusyatinskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Sin didicha narodovcya Ivana Fedorovicha z sela Vikno Ternopilshina ta jogo druzhini Karolini z Nag h likiv pol Karolina Nahlik pomerla peredchasno vihovanij batkom v ukrayinskomu patriotichnomu dusi Vlasnik zemelnogo mayetku v s Vikno Ohreshenij za unijnim obryadom Mav sestru Lyudmilu 1849 Zakinchiv Pershu klasichnu gimnaziyu v Ternopoli v 1864 roci Pid chas povstannya 1863 roku mav namir vzyati v nomu uchast ale comu rizko sprotivivsya batko protivnik bud yakih povstan Pid vplivom direktora gimnaziyi o Vasilya Ilnickogo zacikavivsya filosofsko istorichnimi naukami j mistectvom Pislya zakinchennya gimnaziyi prodovzhuvav za kordonom u tovaristvi o V Ilnickogo U Vidni zapriyaznivsya z Arturom Grottgerom yakij uchiv jogo risunku Dva roki vchivsya u Videnskomu universiteti pravo 1866 1868 Zakinchiv pravo u Lvovi U 1868 1870 r navchavsya v Sorbonni Kolyezh de Frans Parizh piznishe podorozhuvav majzhe vsiyeyu Yevropoyu Angliya Franciya Shvejcariya Italiya Nimechchina Rosiyeyu Uspadkuvavshi mayetok batka 1871 r shvidko potroyiv jogo Za danimi Adama Boneckogo jomu nalezhali mayetki u selah Vikno Tovste Shlyahtinci ta inshih Zaprovadiv zrazkove hliborobske gospodarstvo tkacku majsternyu pracyuvali majstri A Ivahiv A Turik u Vikni v Tovstomu bodnarsko kovalsko goncharsku shkolu U 1873 1877 rokah golova tovaristva Prosvita u Lvovi jogo pochesnij chlen dav tovaristvu na vidavnictvo shkilnih knizhok 12 000 guldeniv finansuvav arheologichni rozkopi v Galichi j arheologichnu vistavku u Lvovi 1873 1874 rokiv u jogo mayetku u s Vikno prozhivav ukrayinskij malyar Korni lo Ustiyano vich malyuvav portreti pejzazhi 1879 1882 posol do avstrijskogo parlamentu Palata posliv posol vid ukrayinciv za spriyannya polskogo komitetu obranij vid kuriyi silskih gromad v okruzi Zhovkva Sokal Rava Ruska v 2 mu turi pislya gostroyi borotbi z kandidatom starorusiniv Zgodom dosmertnij chlen z 1902 roku vidstoyuvav interesi ukrayinciv Domigsya vid cisarya Avstro Ugorshini uhvali pro vikladannya ukrayinskoyu movoyu v starshih klasah akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi U 1885 r brav uchast v skladi deputaciyi yaka protestuvala v cisarya Franca Jozefa proti reformu ordenu Vasiliyan Zibrav u Vikni skarbi narodnogo mistectva zasnuvav tam shkolu i virobnictvo kilimiv Z nagodi vidvidin Ternopolya 1887 roku nastupnikom prestolu arhiknyazem Rudolfom vlashtuvav tam ukrayinsku etnografichnu vistavku yedinu v Galichini svoyimi rozmirami j bagatstvom sekretarem i korespondentom pracyuvav Ivan Franko 22 23 listopada 1884 roku za inshoyu versiyeyu u kvitni 1883 roku vidvidav razom z Ivanom Frankom Yabluniv pobuvali u mayetku grafa R Chartorijskogo siluvanij vizit dlya I Franka Pislya napisannya I Frankom polovini biografiyi batka napolyagav shob toj prikrasiv desho z minulogo I Fedorovicha tomu spivpracya zavershilas U 1894 r brav uchast u funduvanni ukrayinskogo etnopaviljonu Vistavki u Lvovi Spriyav sprobam ukrayinciv zblizitis z avstrijcyami polyakami zokrema iniciativam Kulisha Barvinskogo Cherez ce mav skladni stosunki z polyakami na nogo pisali paskvili Stoyachi pomizh taborami ne mig stati poslom Galickogo sejmu ni yak polyak ni yak ukrayinec Zasidav u Skalatskij povitovij radi 1876 1882 rokiv Buv kuratorom krajovoyi kolodijsko kovalsko goncharskoyi shkoli v Tovstomu zasnuvav shkolu kilimarstva u Vikni 27 lipnya 1917 roku jogo mayetok pograbuvali pidpalili zbilshovicheni rosijski soldati pid chas vidstupu vijska z Galichini i znishili arhiv veliku biblioteku zbirku starih ukrayinskih kilimiv ta galeriyu kartin vsogo bl 300 shtuk zokrema odne polotno pevne bulo roboti Kranaha starshogo takozh yih avtorami Shimon Chehovich Yuliush Kossak ta inshi Vidav spogadi pro mandrivki Yevropoyu Studya artystyczne literaskie i spolecznie praci batka zibrav materiyali dlya velikoyi istorichnoyi praci pro podiyi 1809 roku opublikuvav I j tom francuzkoyu movoyu U 2021 roci v seli Vikno Grimajlivskoyi gromadi Ternopilskoyi oblasti rozpochavsya proces stvorennya muzeyu Volodislava Fedorovicha Na bazi istoriko krayeznavchogo muzeyu u s Vikno zapochatkovanogo v 2007 roci Gannoyu Chemeroyu planuyut organizuvati vistavkovi zali zi zrazkami unikalnih kilimiv predmetiv pobutu ekspoziciyami svitlin ta arhivnih materialiv Sim ya Donka pismennicya Ivanna Karolina vidoma yak Dariya Vikonska Primitkihttps www parlament gv at WWER PARL J1848 Fedorowicz 1 shtml Ostannij galickij boyarin Kiwniewicz S Fedorowicz Wladyslaw Walenty 1845 1918 S 391 Kiwniewicz S Fedorowicz Wladyslaw Walenty 1845 1918 S 390 Volinskij B Golovin B Pindus B Hanas V Chemera G Fedorovich Volodislav Ivanovich S 511 Volinskij B Golovin B Pindus B Hanas V Chemera G Fedorovich Volodislav Ivanovich S 512 Duda I Melnichuk B Pindus B Sherbak L Ustiyanovich Kornilo Mikolajovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 500 ISBN 978 966 528 279 2 Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 5 S 269 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina S 12 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina S 26 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina S 28 khanasv pʼyatnicya 22 zhovtnya 2021 r Ternopil sogodni Yak mecenati z Ternopillya vvodili modu na ukrayinske Ternopil sogodni Procitovano 24 zhovtnya 2021 Bubnij P Melnichuk B Vikonska Dariya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 279 ISBN 966 528 197 6 DzherelaVolinskij B Golovin B Pindus B Hanas V Chemera G Fedorovich Volodislav Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 511 512 ISBN 978 966 528 279 2 Gulej I Za silu j peremogu Pro Dariyu Vikonsku ta yiyi knizhku Vilne zhittya plyus Ternopil 2016 38 15774 18 trav S 4 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina Ternopil Ternograf 2012 280 s ISBN 978 966 457 087 6 Fedorovich Volodislav Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Fedorovich Volodislav Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 1978 1000 ekz Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1902 Cz 1 T 5 S 269 pol Kieniewicz S Fedorowicz Wladyslaw Walenty 1845 1918 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1948 T VI 5 zeszyt 30 S 390 391 pol PosilannyaWladyslaw Walenty Fedorowicz pol Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi