Аркадій Васильович Кочубей (20 лютого 1790 — 16 березня 1878) — державний діяч Російської імперії українського походження, чиновник і мемуарист з роду Кочубеїв: камергер (1827), орловський губернатор (1830–1837), сенатор (з 1842), дійсний таємний радник (1856).
Кочубей Аркадій Васильович | |
---|---|
Нині на посаді | |
Народився | 20 лютого 1790 Чернігівська губернія |
Помер | 16 березня 1878 (88 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Похований | Новодівочий цвинтар |
Відомий як | офіцер |
Країна | Російська імперія |
Батько | Q123557695? |
Мати | Q123557733? |
У шлюбі з | d |
Діти | Кочубей Петро Аркадійович, d і d |
Нагороди | |
[[Зображення:Портрет роботи |128px]] | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Аркадій Кочубей був молодшим сином генерал-майора Василя Кочубея (1756—1800) і Олени Туманської (пом. 1836).
Подружжя мало ще доньку Олену (1793-1863) і трьох синів: Василя (1784-1844), Дем'яна (1786-1859) і Олександра (1788-1866). У віці 10 років втратив батька.
У 1794 у віці чотирьох років визначений гефрейт-капралом в лейб-гвардії Кінного полку. До 12 років разом з братом Олександром виховувався вдома під керівництвом спочатку швейцарця Дорньє, а потім абата Фромана.
З 1802 по 1807 продовжив освіту в Петербурзі в аристократичному пансіоні Ніколя, куди був відправлений за бажанням дядька Віктора Кочубея разом з братом.
З 25 січня 1802 числився в Колегії іноземних справюнкером, з 2 січня 1806 — перекладачем.
12 вересня 1809 разом з братом Дем'яном почав службу в канцелярії принца Георгія Ольденбурзького під керівництвом Ф. П. Луб'яновського і в Головному управлінні водяних і сухопутних шляхів сполучення (з 1811 — Головне управління шляхів сполучення) .
20 грудня 1810 — помічник столоначальника.
30 липня 1811 — титулярний радник, 15 жовтня 1811 — отримав придворне звання камер-юнкера.
З початком Французько-російської війни залишив цивільну службу і 13 жовтня 1812 вступив до Гродненського гусарського полку, з яким брав участь у багатьох боях в Російській імперії і в закордонному поході: за Бій під Чашниками отримав орден Святого Володимира 4-го ступеня з бантом, брав участь в боях під Борисовим, при Люцині, Бауцені та інших, у взятті Тильзіта, Кенігсберга, Берліна і Парижа. 13 жовтня 1812 — поручик, 18 серпня 1813 — штабс-ротмістр, 14 вересня 1814 — ротмістр, 10 жовтня 1814 по клопотанню Віктора Кочубея перейшов до лейб-гвардії Гусарського полку з тим же чином. Через конфлікти з командиром полку графом Левашовим за рекомендацією князя Васильчикова перейшов до Тверського драгунського полку, який складався в корпусі графа Воронцова.
10 березня 1824 — полковник у відставці.
30 листопада 1824 перейшов на службу чиновником з особливих доручень до начальника поштового департаменту; 7 січня 1824 — надвірний радник, 30 вересня 1825 — колезький радник, з 9 січня 1828 по 1830 роки був київським віце-губернатором, 2 жовтня 1827 — камергер, з 21 квітня 1830 — виконувач посаду орловського губернатора, 6 грудня 1831 — дійсний статський радник 1 січня 1832 затверджений на посаді.
4 травня 1837 — таємний радник.
30 червня 1842 призначений сенатором, з 1847 — почесний опікун Санкт-Петербурзької присутності Опікунської ради установ імператриці Марії, в 1847–1868 керував лікарнею Всіх скорботних. Як сенатор був присутній в 1-му відділенні 5-го департаменту Сенату, а з 1 січня 1851 року по 1 січня 1865 — першоприсутній 2-го відділення того ж департаменту.
З 1 січня 1865 до кінця життя був присутнім на Загальних зборах перших трьох департаментів і Департаменту герольдії Сенату.
Кочубей у своєму маєтку в селі Згурівка Прилуцького повіту зібрав бібліотеку близько 10000 томів, що складалася з праць з історії.
Аркадій Кочубей помер 16 березня 1878. Похований в Петербурзі на Новодівичому цвинтарі поруч з братами Дем'яном і Олександром.
Творчість
Ще в пансіоні разом зі своїм другом, графом Сергієм Потьомкіним, склав за поемою Богдановича оперу «Душенька», яка була тоді ж розкішно видана з гравюрами. Аркадій писав:
Більше за інших я був дружній з графом Самойловим і з графом Сергієм Потьомкіним, з останнім ми перекладали Расіна, писали вірші і навіть видали «Душеньку», — оперу у віршах, взяту з поеми Богдановича, яка потім була надрукована і вилаяна в журналах, що назавжди вилікувало нас від бажання бути авторами. Видання було зроблене за рахунок Потьомкіна найкращим чином, з гравюрами. |
У 1890 були опубліковані записки Кочубея — «Сімейна хроніка. Записки Аркадія Васильовича Кочубея. 1790—1873.» [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] — СПб.: Тип. братів Пантелєєвих, 1890. — 314 с.
Родина
Дружина (з 15 вересня 1824) — княжна Софія Вяземська (15.06.1798 —20.05.1834), хрещениця Павла I, фрейліна двору, донька сенатора князя Миколи Вяземського (1769–1846) від шлюбу з Катериною Васильчиковою (1773/1774 — 1816). По лінії матері Софія була онукою Анни Розумовської і рідною племінницею княгині Марії Василівни Кочубей. Весілля було в домашній церкві в селі Диканьки. За словами Кочубея, його дружина «була дуже хороша собою і дуже добра. Отримавши хороший стан від діда свого Розумовського, вона негайно стала думати як допомогти своїм бідним родичам і знайомим». Проживши в шлюбі десять років, майже нерозлучно. Між ними не було ніяких сварок, мало того, вони знали всі думки одне одного, тому що нічого ніколи не приховували один від одного. Померла в Орлі від горлових сухот. У шлюбі народилися
- Петро (1825—1892) — таємний радник, з 1851 одружений з графинею Варварою Кушелєвою-Безбородько (1829-1894), донькою Олександра Кушелєва-Безбородька;
- Василь (1826—1897) — дійсний статський радник, з 30 квітня 1852 одружений з княжною Наталією Салтиковою, з 1878 з графинею Марією Капніст (1848—1925), донькою Олексія Капніста. Двоє з його синів, Петро-молодший і Василь були повітовими маршалками шляхти в Полтавській губернії; Петро-старший (18.04.1857-13.11.1879), помер раптово від паралічу легенів в Неаполі.
- Микола (27.10.1827-1865) — хрещений 20 листопада 1827 в Придворному соборі Зимового палацу при Миколі I та імператриці Марії Федорівні; надвірний радник, з 1849 одружений з Катериною Столипіною (1824—1852), донькою Аркадія Столипіна; 1 жовтня 1858 в Парижі одружився з Оленою Молчановою (1835—1916), донькою декабриста Сергія Волконського. Тургенєв, що бачив їх в Парижі в 1860, писав графині Ламберт:
«Я тут майже нікого не бачу, французів я, Ви знаєте, не люблю, а приємних росіян мало. Тут є граф Кочубей, одружений з донькою Волконського. І він, і вона милі люди і так люблять один одного, що весело дивитися на них».
За словами сучасниці, Олена була чарівною не правильністю обличчя, а невимовною грацією всього стрункого єства, освітленого виразними великими чорними очима. Вона володіла дивовижним голосом і співала з братом прекрасні дуети. Добре освічена, вона мала світський лоск, тримала себе вільно і з гідністю в середовищі вищого суспільства.
- Петро, син
- Варвара, невістка
- Микола, син
- Олена, невістка
- Перша дружина Миколи
Нагороди
- Орден Святої Анни 4 ступеня
- Орден Святого Володимира 4 ступеня з бантом (30 жовтня 1812);
- Прусський орден Pour le Mérite (11 червня 1813);
- Золота шабля з написом «За хоробрість» (31 липня 1813);
- Орден Святої Анни 2 ступеня (31 грудня 1813); (діамантові знаки 15 лютого 1814);
- Пруський орден Червоного орла 3 ступеня (30 травня 1814);
- Орден Святого Володимира 3 ступеня (4 жовтня 1829);
- Орден Святого Станіслава 1 ступеня (6 жовтня 1833);
- Орден Святої Анни 1 ступеня (26 вересня 1844);
- Орден Святого Володимира 2 ступеня (30 серпня 1848);
- Орден Білого Орла (1 липня 1851)
- Орден Святого Олександра Невського (17 квітня 1855) (діамантові знаки цього ордена подаровані 23 квітня 1859)
- Орден Святого Володимира 1 ступеня (19 квітня 1864).
- Медаль «В пам'ять про Вітчизняну війну 1812 року»
- Медаль «За взяття Парижа»
- Відзнака за XX років бездоганої служби.
Коментарі
Примітки
- Петров П.Н. История родов русского дворянства.Князья и дворяне Кочубеи // История российской геральдики. — М : Эксмо, 2010. — С. 549. — (Российская императорская библиотека) — 3000 прим. — .
- Кочубеи //Малороссийский родословник Т.2 — С. 524—570.
- Семейная хроника. Записки Аркадия Васильевича Кочубея. 1790—1873.//С.-Петербург. — Типография брат. Пантелеевых. Казанская № 33. — 1890.
- Кочубеи // Большая российская энциклопедия / С.Л. Кравец. — М : Большая Российская энциклопедия, 2010. — Т. 15. — С. 534. — 60 000 прим. — .
- Кочубеи //Малороссийский родословник Т.2 — С. 524—570.
- Кочубей, Аркадий Васильевич // Петербургский некрополь / Сост. В. И. Саитов. — СПб. : Типография М. М. Стасюлевича, 1912. — Т. 2 (Д—Л). — С. 502.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2020.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.124-1. с.109.
Джерела
- Кочубей Аркадий Васильевич // Список гражданским чинам первых трех классов. Исправлен по 1-е октября 1877 года. — СПб. : Типография Правительствующего сената, 1877. — С. 7—8.
- Список сенаторов по старшинству чинов. Исправлен по 17 апреля 1866 года. СПб., 1866. С. 14.
- Месяцослов и общий штат Российской империи на 1837 год. Часть 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arkadij Vasilovich Kochubej 20 lyutogo 1790 16 bereznya 1878 derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi ukrayinskogo pohodzhennya chinovnik i memuarist z rodu Kochubeyiv kamerger 1827 orlovskij gubernator 1830 1837 senator z 1842 dijsnij tayemnij radnik 1856 Kochubej Arkadij VasilovichKochubej Arkadij VasilovichNini na posadiNarodivsya20 lyutogo 1790 1790 02 20 Chernigivska guberniyaPomer16 bereznya 1878 1878 03 16 88 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovanijNovodivochij cvintarVidomij yakoficerKrayinaRosijska imperiyaBatkoQ123557695 MatiQ123557733 U shlyubi zdDitiKochubej Petro Arkadijovich d i dNagorodi Zobrazhennya Portret roboti 128px Mediafajli u VikishovishiZhittyepisArkadij Kochubej buv molodshim sinom general majora Vasilya Kochubeya 1756 1800 i Oleni Tumanskoyi pom 1836 Podruzhzhya malo she donku Olenu 1793 1863 i troh siniv Vasilya 1784 1844 Dem yana 1786 1859 i Oleksandra 1788 1866 U vici 10 rokiv vtrativ batka U 1794 u vici chotiroh rokiv viznachenij gefrejt kapralom v lejb gvardiyi Kinnogo polku Do 12 rokiv razom z bratom Oleksandrom vihovuvavsya vdoma pid kerivnictvom spochatku shvejcarcya Dornye a potim abata Fromana Z 1802 po 1807 prodovzhiv osvitu v Peterburzi v aristokratichnomu pansioni Nikolya kudi buv vidpravlenij za bazhannyam dyadka Viktora Kochubeya razom z bratom Z 25 sichnya 1802 chislivsya v Kolegiyi inozemnih spravyunkerom z 2 sichnya 1806 perekladachem 25 serpnya 1809 zvilnenij 12 veresnya 1809 razom z bratom Dem yanom pochav sluzhbu v kancelyariyi princa Georgiya Oldenburzkogo pid kerivnictvom F P Lub yanovskogo i v Golovnomu upravlinni vodyanih i suhoputnih shlyahiv spoluchennya z 1811 Golovne upravlinnya shlyahiv spoluchennya 20 grudnya 1810 pomichnik stolonachalnika 30 lipnya 1811 titulyarnij radnik 15 zhovtnya 1811 otrimav pridvorne zvannya kamer yunkera Z pochatkom Francuzko rosijskoyi vijni zalishiv civilnu sluzhbu i 13 zhovtnya 1812 vstupiv do Grodnenskogo gusarskogo polku z yakim brav uchast u bagatoh boyah v Rosijskij imperiyi i v zakordonnomu pohodi za Bij pid Chashnikami otrimav orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z bantom brav uchast v boyah pid Borisovim pri Lyucini Bauceni ta inshih u vzyatti Tilzita Kenigsberga Berlina i Parizha 13 zhovtnya 1812 poruchik 18 serpnya 1813 shtabs rotmistr 14 veresnya 1814 rotmistr 10 zhovtnya 1814 po klopotannyu Viktora Kochubeya perejshov do lejb gvardiyi Gusarskogo polku z tim zhe chinom Cherez konflikti z komandirom polku grafom Levashovim za rekomendaciyeyu knyazya Vasilchikova perejshov do Tverskogo dragunskogo polku yakij skladavsya v korpusi grafa Voroncova 9 travnya 1816 pidpolkovnik 10 bereznya 1824 polkovnik u vidstavci Sofiya Kochubej druzhina 30 listopada 1824 perejshov na sluzhbu chinovnikom z osoblivih doruchen do nachalnika poshtovogo departamentu 7 sichnya 1824 nadvirnij radnik 30 veresnya 1825 kolezkij radnik z 9 sichnya 1828 po 1830 roki buv kiyivskim vice gubernatorom 2 zhovtnya 1827 kamerger z 21 kvitnya 1830 vikonuvach posadu orlovskogo gubernatora 6 grudnya 1831 dijsnij statskij radnik 1 sichnya 1832 zatverdzhenij na posadi 4 travnya 1837 tayemnij radnik 30 chervnya 1842 priznachenij senatorom z 1847 pochesnij opikun Sankt Peterburzkoyi prisutnosti Opikunskoyi radi ustanov imperatrici Mariyi v 1847 1868 keruvav likarneyu Vsih skorbotnih Yak senator buv prisutnij v 1 mu viddilenni 5 go departamentu Senatu a z 1 sichnya 1851 roku po 1 sichnya 1865 pershoprisutnij 2 go viddilennya togo zh departamentu Z 1 sichnya 1865 do kincya zhittya buv prisutnim na Zagalnih zborah pershih troh departamentiv i Departamentu geroldiyi Senatu Kochubej u svoyemu mayetku v seli Zgurivka Priluckogo povitu zibrav biblioteku blizko 10000 tomiv sho skladalasya z prac z istoriyi Arkadij Kochubej pomer 16 bereznya 1878 Pohovanij v Peterburzi na Novodivichomu cvintari poruch z bratami Dem yanom i Oleksandrom TvorchistShe v pansioni razom zi svoyim drugom grafom Sergiyem Potomkinim sklav za poemoyu Bogdanovicha operu Dushenka yaka bula todi zh rozkishno vidana z gravyurami Arkadij pisav Bilshe za inshih ya buv druzhnij z grafom Samojlovim i z grafom Sergiyem Potomkinim z ostannim mi perekladali Rasina pisali virshi i navit vidali Dushenku operu u virshah vzyatu z poemi Bogdanovicha yaka potim bula nadrukovana i vilayana v zhurnalah sho nazavzhdi vilikuvalo nas vid bazhannya buti avtorami Vidannya bulo zroblene za rahunok Potomkina najkrashim chinom z gravyurami U 1890 buli opublikovani zapiski Kochubeya Simejna hronika Zapiski Arkadiya Vasilovicha Kochubeya 1790 1873 29 listopada 2020 u Wayback Machine SPb Tip brativ Pantelyeyevih 1890 314 s RodinaDruzhina z 15 veresnya 1824 knyazhna Sofiya Vyazemska 15 06 1798 20 05 1834 hreshenicya Pavla I frejlina dvoru donka senatora knyazya Mikoli Vyazemskogo 1769 1846 vid shlyubu z Katerinoyu Vasilchikovoyu 1773 1774 1816 Po liniyi materi Sofiya bula onukoyu Anni Rozumovskoyi i ridnoyu pleminniceyu knyagini Mariyi Vasilivni Kochubej Vesillya bulo v domashnij cerkvi v seli Dikanki Za slovami Kochubeya jogo druzhina bula duzhe horosha soboyu i duzhe dobra Otrimavshi horoshij stan vid dida svogo Rozumovskogo vona negajno stala dumati yak dopomogti svoyim bidnim rodicham i znajomim Prozhivshi v shlyubi desyat rokiv majzhe nerozluchno Mizh nimi ne bulo niyakih svarok malo togo voni znali vsi dumki odne odnogo tomu sho nichogo nikoli ne prihovuvali odin vid odnogo Pomerla v Orli vid gorlovih suhot U shlyubi narodilisya Petro 1825 1892 tayemnij radnik z 1851 odruzhenij z grafineyu Varvaroyu Kushelyevoyu Bezborodko 1829 1894 donkoyu Oleksandra Kushelyeva Bezborodka Vasil 1826 1897 dijsnij statskij radnik z 30 kvitnya 1852 odruzhenij z knyazhnoyu Nataliyeyu Saltikovoyu z 1878 z grafineyu Mariyeyu Kapnist 1848 1925 donkoyu Oleksiya Kapnista Dvoye z jogo siniv Petro molodshij i Vasil buli povitovimi marshalkami shlyahti v Poltavskij guberniyi Petro starshij 18 04 1857 13 11 1879 pomer raptovo vid paralichu legeniv v Neapoli Mikola 27 10 1827 1865 hreshenij 20 listopada 1827 v Pridvornomu sobori Zimovogo palacu pri Mikoli I ta imperatrici Mariyi Fedorivni nadvirnij radnik z 1849 odruzhenij z Katerinoyu Stolipinoyu 1824 1852 donkoyu Arkadiya Stolipina 1 zhovtnya 1858 v Parizhi odruzhivsya z Olenoyu Molchanovoyu 1835 1916 donkoyu dekabrista Sergiya Volkonskogo Turgenyev sho bachiv yih v Parizhi v 1860 pisav grafini Lambert Ya tut majzhe nikogo ne bachu francuziv ya Vi znayete ne lyublyu a priyemnih rosiyan malo Tut ye graf Kochubej odruzhenij z donkoyu Volkonskogo I vin i vona mili lyudi i tak lyublyat odin odnogo sho veselo divitisya na nih Za slovami suchasnici Olena bula charivnoyu ne pravilnistyu oblichchya a nevimovnoyu graciyeyu vsogo strunkogo yestva osvitlenogo viraznimi velikimi chornimi ochima Vona volodila divovizhnim golosom i spivala z bratom prekrasni dueti Dobre osvichena vona mala svitskij losk trimala sebe vilno i z gidnistyu v seredovishi vishogo suspilstva Viktor 1828 Leontij pom bl 1830 v ditinstvi Petro sin Varvara nevistka Mikola sin Olena nevistka Persha druzhina MikoliNagorodiOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya z bantom 30 zhovtnya 1812 Prusskij orden Pour le Merite 11 chervnya 1813 Zolota shablya z napisom Za horobrist 31 lipnya 1813 Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya 31 grudnya 1813 diamantovi znaki 15 lyutogo 1814 Pruskij orden Chervonogo orla 3 stupenya 30 travnya 1814 Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya 4 zhovtnya 1829 Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya 6 zhovtnya 1833 Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya 26 veresnya 1844 Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya 30 serpnya 1848 Orden Bilogo Orla 1 lipnya 1851 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 17 kvitnya 1855 diamantovi znaki cogo ordena podarovani 23 kvitnya 1859 Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya 19 kvitnya 1864 Medal V pam yat pro Vitchiznyanu vijnu 1812 roku Medal Za vzyattya Parizha Vidznaka za XX rokiv bezdoganoyi sluzhbi KomentariPrimitkiPetrov P N Istoriya rodov russkogo dvoryanstva Knyazya i dvoryane Kochubei Istoriya rossijskoj geraldiki M Eksmo 2010 S 549 Rossijskaya imperatorskaya biblioteka 3000 prim ISBN 978 5 699 33485 8 Kochubei Malorossijskij rodoslovnik T 2 S 524 570 Semejnaya hronika Zapiski Arkadiya Vasilevicha Kochubeya 1790 1873 S Peterburg Tipografiya brat Panteleevyh Kazanskaya 33 1890 Kochubei Bolshaya rossijskaya enciklopediya S L Kravec M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2010 T 15 S 534 60 000 prim ISBN 978 5 85270 346 0 Kochubei Malorossijskij rodoslovnik T 2 S 524 570 Kochubej Arkadij Vasilevich Peterburgskij nekropol Sost V I Saitov SPb Tipografiya M M Stasyulevicha 1912 T 2 D L S 502 Arhiv originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 2 veresnya 2020 CGIA SPb f 19 op 111 d 124 1 s 109 DzherelaKochubej Arkadij Vasilevich Spisok grazhdanskim chinam pervyh treh klassov Ispravlen po 1 e oktyabrya 1877 goda SPb Tipografiya Pravitelstvuyushego senata 1877 S 7 8 Spisok senatorov po starshinstvu chinov Ispravlen po 17 aprelya 1866 goda SPb 1866 S 14 Mesyacoslov i obshij shtat Rossijskoj imperii na 1837 god Chast 2