Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Аркадійович Кочубей (17 (29) червня 1825, Москва — 22 грудня 1892 (3 січня 1893), Згурівка, Полтавська губернія, Російська імперія) — учений хімік, історик техніки, голова Російського технічного товариства.
| Кочубей Петро Аркадійович | |
|---|---|
 Портрет роботи М. Ґе (1873) | |
| Народився | 17 (29) червня 1825 Москва, Російська імперія |
| Помер | 22 грудня 1892 (3 січня 1893) (67 років) Згурівка, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | науковець |
| Заклад | Михайлівська військова артилерійська академія |
| Рід | Кочубеї |
| Батько | Кочубей Аркадій Васильович |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |  |
| |
Життєпис
Походить з козацького роду Кочубеїв. Народився у Москві, навчався у Михайлівському артилерійському училищі (закінчив у 1845 році) та за кордоном — Бельгії та Франції. Після повернення з-за кордону закінчив Офіцерські класи Михайлівської артилерійської академії і був призначений у ній на посаду викладача хімії і практичної механіки. Невдовзі став ординарцем імператора Олександра ІІ, а згодом флігель-ад'ютантом.
14 січня 1851 року одружився з Варварою, донькою графа Олександра Григоровича Кушельова-Безбородька.
У 1855 році, за дорученням Олександра ІІ, здійснив перевірку крадіжок пороху та патронів в особливо великих розмірах у фортеці Нарва. На її основі подав імператору пропозиції про недопущенню подібних порушень. Але ці пропозиції залишилися на папері, тому в 1857 році П. Кочубей пішов у відставку і разом з родиною переїхав до с. Згурівки (тепер Київщина).
З 1859 року займається науковими дослідженнями та громадськими справами. Його діяльність була спрямована на розвиток промисловості, мистецтва, історії, музейної справи та іншого.
У 1859 році він замовив у Т. Г. Шевченка портрет генерального судді В. Л. Кочубея, нащадком якого він був. Шевченко виконав цей портрет олійними фарбами. Також для нього написав чотири картини.
У Згурівці він значно розширив парк закладений його батьком. Зараз це Згурівський дендропарк. У цьому ж парку він і був похований.
Наукова та громадська діяльність
Ще з юних років П. Кочубей зацікавився мінералами. Почав збирати, а згодом купувати і обмінювати різні зразки. Йому вдалося зібрати понад 3000 зразків мінералів. Цю діяльність він вважав найважливішою справою свого життя. 2424 зразки, що збереглися, є важливою складовою колекції мінералогічного музею ім. О. Є. Ферсмана. За цю діяльність він 25 1972 року січня він обраний почесним членом Мінералогічного товариства, а 29 грудня 1879 — почесним членом Академії. На його честь був названий мінерал Кочубеіт, а також друза кристалів олександриту друза Кочубея.
Товаришував з Д. Менделєєвим. Найсучаснішу хімічну лабораторію, яку він створив у себе дома, надавав студентам і викладачам для хімічних досліджень.
П. Кочубей був віцепрезидентом департаменту наділів, сприяв розвитку гірничої промисловості, контролював роботу гранувальних фабрик. Разом з професором медичної академії М. Ф. Здекауером та лікарем-токсикологом Є. В. Пеміканом добився створення комісії з проблем народної гігієни та якості харчових продуктів.
У 1866 році за його ініціативою було створене Російське технічне товариство, у якому він став головою першого відділу хімічного виробництва та металургії. У 1870 році його обрали головою організації. Завдяки йому при товаристві були відкриті нові відділи з різних галузей науки і техніки. Під його керівництвом товариство проводило з'їзди, читалися лекції з технічних новацій на фабриках і заводах, направляло за кордон студентів для навчання. Сам він був учасником міжнародних з'їздів, конгресів, виставок.
За його активною участі та грошового внеску в 1872 році були відкриті у Санкт-Петербурзі Музей прикладних знань і Педагогічний музей.
Джерела
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Реброва Н. Петро Аркадійович Кочубей і заснування Музею прикладних знань / Н. Реброва // Сіверянський літопис. — 2014. — № 5. — С. 329–332.
- Дробязко Н. В. Життєвий шлях господаря батуринської садиби П. А. Кочубея [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] / Н. В. Дробязко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2013. С. 327–330
- Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 314–333
Посилання
- Дробязко Н. В. Невтомний громадський діяч П. А. Кочубей [ 1 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Згурівський парк [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kochubej Petro Arkadijovich Kochubej 17 29 chervnya 1825 Moskva 22 grudnya 1892 3 sichnya 1893 Zgurivka Poltavska guberniya Rosijska imperiya uchenij himik istorik tehniki golova Rosijskogo tehnichnogo tovaristva Kochubej Petro ArkadijovichPortret roboti M Ge 1873 Narodivsya17 29 chervnya 1825 Moskva Rosijska imperiyaPomer22 grudnya 1892 3 sichnya 1893 67 rokiv Zgurivka Poltavska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistnaukovecZakladMihajlivska vijskova artilerijska akademiyaRidKochubeyiBatkoKochubej Arkadij VasilovichMatidBrati sestrid i dU shlyubi zdNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodit z kozackogo rodu Kochubeyiv Narodivsya u Moskvi navchavsya u Mihajlivskomu artilerijskomu uchilishi zakinchiv u 1845 roci ta za kordonom Belgiyi ta Franciyi Pislya povernennya z za kordonu zakinchiv Oficerski klasi Mihajlivskoyi artilerijskoyi akademiyi i buv priznachenij u nij na posadu vikladacha himiyi i praktichnoyi mehaniki Nevdovzi stav ordinarcem imperatora Oleksandra II a zgodom fligel ad yutantom 14 sichnya 1851 roku odruzhivsya z Varvaroyu donkoyu grafa Oleksandra Grigorovicha Kushelova Bezborodka U 1855 roci za doruchennyam Oleksandra II zdijsniv perevirku kradizhok porohu ta patroniv v osoblivo velikih rozmirah u forteci Narva Na yiyi osnovi podav imperatoru propoziciyi pro nedopushennyu podibnih porushen Ale ci propoziciyi zalishilisya na paperi tomu v 1857 roci P Kochubej pishov u vidstavku i razom z rodinoyu pereyihav do s Zgurivki teper Kiyivshina Z 1859 roku zajmayetsya naukovimi doslidzhennyami ta gromadskimi spravami Jogo diyalnist bula spryamovana na rozvitok promislovosti mistectva istoriyi muzejnoyi spravi ta inshogo U 1859 roci vin zamoviv u T G Shevchenka portret generalnogo suddi V L Kochubeya nashadkom yakogo vin buv Shevchenko vikonav cej portret olijnimi farbami Takozh dlya nogo napisav chotiri kartini U Zgurivci vin znachno rozshiriv park zakladenij jogo batkom Zaraz ce Zgurivskij dendropark U comu zh parku vin i buv pohovanij Naukova ta gromadska diyalnistShe z yunih rokiv P Kochubej zacikavivsya mineralami Pochav zbirati a zgodom kupuvati i obminyuvati rizni zrazki Jomu vdalosya zibrati ponad 3000 zrazkiv mineraliv Cyu diyalnist vin vvazhav najvazhlivishoyu spravoyu svogo zhittya 2424 zrazki sho zbereglisya ye vazhlivoyu skladovoyu kolekciyi mineralogichnogo muzeyu im O Ye Fersmana Za cyu diyalnist vin 25 1972 roku sichnya vin obranij pochesnim chlenom Mineralogichnogo tovaristva a 29 grudnya 1879 pochesnim chlenom Akademiyi Na jogo chest buv nazvanij mineral Kochubeit a takozh druza kristaliv oleksandritu druza Kochubeya Tovarishuvav z D Mendelyeyevim Najsuchasnishu himichnu laboratoriyu yaku vin stvoriv u sebe doma nadavav studentam i vikladacham dlya himichnih doslidzhen P Kochubej buv viceprezidentom departamentu nadiliv spriyav rozvitku girnichoyi promislovosti kontrolyuvav robotu granuvalnih fabrik Razom z profesorom medichnoyi akademiyi M F Zdekauerom ta likarem toksikologom Ye V Pemikanom dobivsya stvorennya komisiyi z problem narodnoyi gigiyeni ta yakosti harchovih produktiv U 1866 roci za jogo iniciativoyu bulo stvorene Rosijske tehnichne tovaristvo u yakomu vin stav golovoyu pershogo viddilu himichnogo virobnictva ta metalurgiyi U 1870 roci jogo obrali golovoyu organizaciyi Zavdyaki jomu pri tovaristvi buli vidkriti novi viddili z riznih galuzej nauki i tehniki Pid jogo kerivnictvom tovaristvo provodilo z yizdi chitalisya lekciyi z tehnichnih novacij na fabrikah i zavodah napravlyalo za kordon studentiv dlya navchannya Sam vin buv uchasnikom mizhnarodnih z yizdiv kongresiv vistavok Za jogo aktivnoyu uchasti ta groshovogo vnesku v 1872 roci buli vidkriti u Sankt Peterburzi Muzej prikladnih znan i Pedagogichnij muzej DzherelaVolodimir Ivanovich Vernadskij i Ukrayina T 1 kn 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Vibrani praci K 2011 584 s Rebrova N Petro Arkadijovich Kochubej i zasnuvannya Muzeyu prikladnih znan N Rebrova Siveryanskij litopis 2014 5 S 329 332 Drobyazko N V Zhittyevij shlyah gospodarya baturinskoyi sadibi P A Kochubeya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine N V Drobyazko Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2013 S 327 330 Shevchenkivskij slovnik U dvoh tomah K 1976 T 1 S 314 333PosilannyaDrobyazko N V Nevtomnij gromadskij diyach P A Kochubej 1 kvitnya 2014 u Wayback Machine Zgurivskij park 4 bereznya 2016 u Wayback Machine