Концентраці́йний та́бір (концта́бір) — спеціально обладнаний центр масового примусового ув'язнення та утримання таких категорій громадян різних країн:
- військовополонених та інтернованих під час війни;
- політичних в'язнів у деяких авторитарних і тоталітарних режимах у позасудовому порядку;
- осіб, позбавлених волі за національною, релігійною, расовою, ідеологічною чи будь-якою іншою ознакою;
- заручників, зазвичай під час громадянських воєн або окупації;
- осіб, призначених до ліквідації у таборах смерті у нацистській Німеччині і окупованих територіях під час Другої світової війни.
Концентраційний табір | |
Концентраційний табір у Вікісховищі |
Більшість істориків вважає, що перші концентраційні табори створили британці для африканерів під час Другої англо-бурської війни в Південній Африці у 1899 році.
Радянська Росія та СРСР
У Радянській Росії перші концентраційні табори були створені за наказом Троцького наприкінці травня 1918 року, коли передбачалося роззброювання чехословацького корпусу. Ці перші табори створювалися на місці таборів, що звільнилися після обміну військовополоненими у 1-й світовій війні, і ув'язнення у них було покаранням більш м'яким у порівнянні з тюремним. Як правило, застосовували ув'язнення у концентраційний табір не за конкретну «провину» перед новою владою, а за тим же принципом, за яким у роки 1-й світової війни інтернували осіб, що не були військовополоненими, а просто колишніми громадянами ворожої держави, що мали родичів за лінією фронту й т.п., — тобто до осіб, потенційно небезпечних через свої родинні та інші зв'язки. У роки Громадянської війни нерідко застосовувалася така міра, як ув'язнення у концентраційний табір не на певний термін, а «до закінчення громадянської війни».
23 липня 1918 року Петроградський комітет РКП(б), затвердивши рішення щодо червоного терору, ухвалив зокрема узяття заручників й «облаштування трудових (концентраційних) таборів». 15 квітня 1919 року був опублікований декрет ВЦИКА «Про табори примусових робіт», що припускав створення мінімум одного табору на 300 чоловік при кожному губернському місті. До кінця 1919 року існував вже 21 табір.
До кінця 1921 р. у РРФСР було вже 122 табори. При цьому у 117 таборах НКВС перебувало 60 457 ув'язнених, у таборах ВЧК понад 25 000 — разом близько 100 000.
Восени 1923 року було вже 315 таборів, з яких найвідоміший СЛОН (Соловецький табір особливого призначення) — послужив основою виниклої згодом системи трудових таборів ГУЛАГу. Інший відомий концтабір Береговий, який дислокувався в Магаданській області в період з 26 серпня 1948 року по червень 1954 року, де знайшли свою холодну і голодну смерть тисячі політичних в'язнів із Західної України та Білорусі, Прибалтики та інших частин СРСР.
У розпал нацистсько-радянської військової агресії проти Польщі 19 вересня 1939 Лаврентій Берія видав таємний наказ про утворення восьми концтаборів для військовополонених поляків (до 10 тисяч кожний), серед яких — у Осташкові, Юхновську, Козельську, Путивлі, Старобільську. Згодом за наказом з Москви більше 20 тисяч полонених польських офіцерів і представників інтелігенції з цих концтаборів перевели в табори під Катинь і розстріляли.
Поняття «Концентраційний табір» офіційно застосовувалося в радянському кримінальному праві (п. 2 ч. ІІІ Закону про п'ять колосків. Цей нормативний акт був скасований 1947 року).
Нацистська Німеччина
Юридичної санкцією масових арештів після приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині став прийнятий у лютому 1933 року «Надзвичайний декрет рейхспрезидента про охорону народу та держави», на підставі якого особи, підозрювані у ворожості до режиму, могли піддаватися превентивному арешту на невизначений термін. Щоб надати цій практиці подобу законності, у квітні 1934 року було видано постанову, згідно з якою для превентивного арешту був потрібний письмовий ордер.
Введення надзвичайного стану у лютому 1933 року супроводжувалося масовими арештами комуністів, яких нацисти звинуватили у підпалі рейхстагу. У березні 1933 року був прийнятий закон про надання нацистському уряду надзвичайних повноважень, на підставі яких були проведені арешти керівників «старих» політичних партій (соціал-демократичної та інших), профспілкових діячів, а також євреїв — письменників, журналістів та юристів. У липні 1933 року число «превентивно» заарештованих досягло в Пруссії 14,906 чол., а по всьому Рейху — 26,789 чол.. Штурмовими загонами (СА), СС та поліцією було створено близько 50 таборів масового ув'язнення, в тому числі Дахау, Ораніенбург, Естервеген та .
Після втручання Германа Герінга більшість «диких концентраційних таборів», що перебували у віданні СА і СС, були розформовані. Табори Ораніенбург, і , у кожному з яких перебувало близько тисячі в'язнів, продовжували існувати. Незабаром, однак, число в'язнів концентраційних таборів знову збільшилося за рахунок осіб, що слухали іноземні радіопередачі, «розповсюджувачів чуток», членів релігійних організацій (Свідків Єгови) і гомосексуалів. У квітні 1934 року керівництво гестапо зосередилося в руках Генріха Гіммлера: концентраційні табори перейшли повністю під контроль СС, судова влада втратили будь-яку можливість втручатися у справи гестапо.
У лютому 1936 року Гітлер наділив гестапо правом проводити арешти і розслідувати всі види антидержавній діяльності в межах Рейху; арешти гестапо не підлягали судовому розслідуванню; адміністрація концентраційних таборів була підпорядкована гестапо. Ордер на арешт пред'являвся затриманим лише після арешту (або не пред'являвся взагалі); у в'язниці після тривалих катувань їх змушували підписувати ордер на арешт, який потім пересилали в концтабір як супровідний документ. Малі концентраційні табори були ліквідовані, а в'язні переведені до більших таборів — Дахау, Заксенгаузен і Бухенвальд.
Чисельність політичних в'язнів збільшилася після анексії Німеччиною Австрії і Судетської області (1938). Табори переповнилися, особливо у зв'язку з арештом після «Кришталевої ночі» близько 35 тис. євреїв. Загальне число ув'язнених збільшилося в 1938 року з 24 тис. до 60 тис.
З початком воєнних дій у системі концентраційних таборів відбулися значні зміни: збільшилася кількість ув'язнених, розширилася мережа концентраційних таборів як на території Німеччини, так і за її межами; змінилися функції таборів. «Превентивне ув'язнення» було підпорядковане завданням економічної експлуатації та масового винищення в'язнів.
До числа таборів додалися Аушвіц-Біркенау (травень 1940 року), (травень 1940 року) і Гросс-Розен (серпень 1940 року).
У роках (1933—1945) приблизно 5 тисяч [] концентраційних таборів створено нацистами в Німеччині й в окупованій ними Європі. За канцлерства Гітлера у 1933 серед найбільш сумнозвісних німецьких таборів існували такі:
Інші концтабори були так званими «трудовими таборами» (нім. Arbeitslager). У них також здійснювалася програма «Знищення через працю» (нім. Vernichtung durch Arbeit).
Польща
Деякі історики впевнені, що саме Польща часів диктатури генерала Пілсудського перша використала табори у такому вигляді, які пізніше були застосовані Німеччиною.
Австрія
Найперший концентраційний табір у 20 столітті використала Австро-Угорщина: ним став «Талергоф».
Канада
Перша світова війна (1914—1918 рр.), Також відома як Велика війна, почалася 4 серпня 1914 р. З оголошенням війни британським і французьким урядами проти імперської німецької імперії і Австро-Угорської імперії. Британське оголошення війни було зроблено від імені Британії та її домініонів. Таким чином, Канада була негайно задіяна. Канадський уряд з самого початку прийняв ряд наказів Радою щодо реагування на нові виклики війни, включаючи обмеження деяких громадянських свобод. Канадській владі було надано право заарештовувати, затримувати, цензувати, виключати, депортувати, контролювати або захоплювати всіх осіб і майно, які вважаються потенційною загрозою для Канади. Будь-який резидент, який не є натуралістом і який був громадянином нинішніх ворожих держав, фактично вважався «нелегальними ворогами». Деякі з цих осіб були, зрештою, піддані ув'язненню в таборах. Згодом Закон про військові заходи був схвалений парламентом. Закон, крім надання дозволів на майбутні дії, також легітимізував рішення, вжиті в перші дні війни Таємною радою (Кабінетом). Гаазька конвенція, підписана в 1907 році, гарантувала права військовополонених, які проходили в таборах. Правила Конвенції не завжди або повністю поважала Канада під час Першої світової війни. Конвенція проводила відмінність між військовополоненими і цивільними особами, але канадська влада значною мірою ігнорувала це розмежування. 24 табори, де розміщувалися інтерновані люди, в основному розташовували далеко від міст, зокрема у віддалених районах у Скелястих горах.
Більшість цивільних інтернованих були русинського, галицького і буковинського походження. Їх вважали ворогами, тому що Західна Україна була тоді частиною Австро-Угорської імперії. Інші інтерновані були німецькими або австрійськими жителями Канади. У таборах, переведених з Англії, були також деякі німецькі військовополонені. У Канаді не було турецьких військовополонених. Через ці табори пройшло близько 115 000 українців. Концентраційні табори Канади [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- Дроговоз, И. Г. (2004). Англо-бурская война 1899—1902 гг (рос.). Минск: Харвест. ISBN .
- [1][недоступне посилання з липня 2019]
- Козлов А. Г. Наречённый Берлаг // Матеріали сайту «Колыма.ru» [ 2013-06-12 у Wayback Machine.] Дата звернення: 23 грудня 2010 р.
- Сигачёв Сергей История ДАЛЬСТРОЯ // Матеріали сайту «Колыма.ru» [ 2014-12-10 у Wayback Machine.] Дата звернення: 21 грудня 2010 г.
- [2] [ 5 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 7 серпня 2015.
- Wolfgang Sofsky The Order of Terror: The Concentration Camp ст. 28
- Wolfgang Sofsky The Order of Terror: The Concentration Camp ст. 29
- Wolfgang Sofsky The Order of Terror: The Concentration Camp ст. 30
- Gilbert Martin (2006). Kristallnacht: Prelude to destruction. Hammersmith, London: Harper Collins. ст. 23
- . Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 27 листопада 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела та література
- В. Ю. Васильєв. Концентраційні табори більшовицького та нацистського тоталітарних режимів на території УСРР—УРСР [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 113. — .
- Simon Webb. British Concentration Camps: A Brief History from 1900—1975. — Pen & Sword Books Limited, 2016. — 192 p.
- Німецькі табори для військовополонених під час Другої Світової війни [ 1 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
Посилання
- Концентраційні табори [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Концентрак, концентраційний табор [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 713-715. — 1000 екз.
- Невільничі табори // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1109. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koncentraci jnij ta bir koncta bir specialno obladnanij centr masovogo primusovogo uv yaznennya ta utrimannya takih kategorij gromadyan riznih krayin vijskovopolonenih ta internovanih pid chas vijni politichnih v yazniv u deyakih avtoritarnih i totalitarnih rezhimah u pozasudovomu poryadku osib pozbavlenih voli za nacionalnoyu religijnoyu rasovoyu ideologichnoyu chi bud yakoyu inshoyu oznakoyu zaruchnikiv zazvichaj pid chas gromadyanskih voyen abo okupaciyi osib priznachenih do likvidaciyi u taborah smerti u nacistskij Nimechchini i okupovanih teritoriyah pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Koncentracijnij tabir Koncentracijnij tabir u VikishovishiDrotyana ogorozha konctaboru Aushvic 2 Birkenau Bilshist istorikiv vvazhaye sho pershi koncentracijni tabori stvorili britanci dlya afrikaneriv pid chas Drugoyi anglo burskoyi vijni v Pivdennij Africi u 1899 roci Radyanska Rosiya ta SRSRMuri Soloveckogo monastirya sho vikoristovuvavsya bilshovikami yak konctabir SLON Dokladnishe GULAG U Radyanskij Rosiyi pershi koncentracijni tabori buli stvoreni za nakazom Trockogo naprikinci travnya 1918 roku koli peredbachalosya rozzbroyuvannya chehoslovackogo korpusu Ci pershi tabori stvoryuvalisya na misci taboriv sho zvilnilisya pislya obminu vijskovopolonenimi u 1 j svitovij vijni i uv yaznennya u nih bulo pokarannyam bilsh m yakim u porivnyanni z tyuremnim Yak pravilo zastosovuvali uv yaznennya u koncentracijnij tabir ne za konkretnu provinu pered novoyu vladoyu a za tim zhe principom za yakim u roki 1 j svitovoyi vijni internuvali osib sho ne buli vijskovopolonenimi a prosto kolishnimi gromadyanami vorozhoyi derzhavi sho mali rodichiv za liniyeyu frontu j t p tobto do osib potencijno nebezpechnih cherez svoyi rodinni ta inshi zv yazki U roki Gromadyanskoyi vijni neridko zastosovuvalasya taka mira yak uv yaznennya u koncentracijnij tabir ne na pevnij termin a do zakinchennya gromadyanskoyi vijni 23 lipnya 1918 roku Petrogradskij komitet RKP b zatverdivshi rishennya shodo chervonogo teroru uhvaliv zokrema uzyattya zaruchnikiv j oblashtuvannya trudovih koncentracijnih taboriv 15 kvitnya 1919 roku buv opublikovanij dekret VCIKA Pro tabori primusovih robit sho pripuskav stvorennya minimum odnogo taboru na 300 cholovik pri kozhnomu gubernskomu misti Do kincya 1919 roku isnuvav vzhe 21 tabir Do kincya 1921 r u RRFSR bulo vzhe 122 tabori Pri comu u 117 taborah NKVS perebuvalo 60 457 uv yaznenih u taborah VChK ponad 25 000 razom blizko 100 000 Voseni 1923 roku bulo vzhe 315 taboriv z yakih najvidomishij SLON Soloveckij tabir osoblivogo priznachennya posluzhiv osnovoyu vinikloyi zgodom sistemi trudovih taboriv GULAGu Inshij vidomij konctabir Beregovij yakij dislokuvavsya v Magadanskij oblasti v period z 26 serpnya 1948 roku po cherven 1954 roku de znajshli svoyu holodnu i golodnu smert tisyachi politichnih v yazniv iz Zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi Pribaltiki ta inshih chastin SRSR U rozpal nacistsko radyanskoyi vijskovoyi agresiyi proti Polshi 19 veresnya 1939 Lavrentij Beriya vidav tayemnij nakaz pro utvorennya vosmi konctaboriv dlya vijskovopolonenih polyakiv do 10 tisyach kozhnij sered yakih u Ostashkovi Yuhnovsku Kozelsku Putivli Starobilsku Zgodom za nakazom z Moskvi bilshe 20 tisyach polonenih polskih oficeriv i predstavnikiv inteligenciyi z cih konctaboriv pereveli v tabori pid Katin i rozstrilyali Ponyattya Koncentracijnij tabir oficijno zastosovuvalosya v radyanskomu kriminalnomu pravi p 2 ch III Zakonu pro p yat koloskiv Cej normativnij akt buv skasovanij 1947 roku Nacistska NimechchinaYuridichnoyi sankciyeyu masovih areshtiv pislya prihodu nacional socialistiv do vladi v Nimechchini stav prijnyatij u lyutomu 1933 roku Nadzvichajnij dekret rejhsprezidenta pro ohoronu narodu ta derzhavi na pidstavi yakogo osobi pidozryuvani u vorozhosti do rezhimu mogli piddavatisya preventivnomu areshtu na neviznachenij termin Shob nadati cij praktici podobu zakonnosti u kvitni 1934 roku bulo vidano postanovu zgidno z yakoyu dlya preventivnogo areshtu buv potribnij pismovij order Vvedennya nadzvichajnogo stanu u lyutomu 1933 roku suprovodzhuvalosya masovimi areshtami komunistiv yakih nacisti zvinuvatili u pidpali rejhstagu U berezni 1933 roku buv prijnyatij zakon pro nadannya nacistskomu uryadu nadzvichajnih povnovazhen na pidstavi yakih buli provedeni areshti kerivnikiv starih politichnih partij social demokratichnoyi ta inshih profspilkovih diyachiv a takozh yevreyiv pismennikiv zhurnalistiv ta yuristiv U lipni 1933 roku chislo preventivno zaareshtovanih dosyaglo v Prussiyi 14 906 chol a po vsomu Rejhu 26 789 chol Shturmovimi zagonami SA SS ta policiyeyu bulo stvoreno blizko 50 taboriv masovogo uv yaznennya v tomu chisli Dahau Oranienburg Estervegen ta Pislya vtruchannya Germana Geringa bilshist dikih koncentracijnih taboriv sho perebuvali u vidanni SA i SS buli rozformovani Tabori Oranienburg i u kozhnomu z yakih perebuvalo blizko tisyachi v yazniv prodovzhuvali isnuvati Nezabarom odnak chislo v yazniv koncentracijnih taboriv znovu zbilshilosya za rahunok osib sho sluhali inozemni radioperedachi rozpovsyudzhuvachiv chutok chleniv religijnih organizacij Svidkiv Yegovi i gomoseksualiv U kvitni 1934 roku kerivnictvo gestapo zoseredilosya v rukah Genriha Gimmlera koncentracijni tabori perejshli povnistyu pid kontrol SS sudova vlada vtratili bud yaku mozhlivist vtruchatisya u spravi gestapo Tabori smerti na teritoriyi Ukrayini U lyutomu 1936 roku Gitler nadiliv gestapo pravom provoditi areshti i rozsliduvati vsi vidi antiderzhavnij diyalnosti v mezhah Rejhu areshti gestapo ne pidlyagali sudovomu rozsliduvannyu administraciya koncentracijnih taboriv bula pidporyadkovana gestapo Order na aresht pred yavlyavsya zatrimanim lishe pislya areshtu abo ne pred yavlyavsya vzagali u v yaznici pislya trivalih katuvan yih zmushuvali pidpisuvati order na aresht yakij potim peresilali v konctabir yak suprovidnij dokument Mali koncentracijni tabori buli likvidovani a v yazni perevedeni do bilshih taboriv Dahau Zaksengauzen i Buhenvald Chiselnist politichnih v yazniv zbilshilasya pislya aneksiyi Nimechchinoyu Avstriyi i Sudetskoyi oblasti 1938 Tabori perepovnilisya osoblivo u zv yazku z areshtom pislya Krishtalevoyi nochi blizko 35 tis yevreyiv Zagalne chislo uv yaznenih zbilshilosya v 1938 roku z 24 tis do 60 tis Z pochatkom voyennih dij u sistemi koncentracijnih taboriv vidbulisya znachni zmini zbilshilasya kilkist uv yaznenih rozshirilasya merezha koncentracijnih taboriv yak na teritoriyi Nimechchini tak i za yiyi mezhami zminilisya funkciyi taboriv Preventivne uv yaznennya bulo pidporyadkovane zavdannyam ekonomichnoyi ekspluataciyi ta masovogo vinishennya v yazniv Do chisla taboriv dodalisya Aushvic Birkenau traven 1940 roku traven 1940 roku i Gross Rozen serpen 1940 roku U rokah 1933 1945 priblizno 5 tisyach dzherelo koncentracijnih taboriv stvoreno nacistami v Nimechchini j v okupovanij nimi Yevropi Za kanclerstva Gitlera u 1933 sered najbilsh sumnozvisnih nimeckih taboriv isnuvali taki Belzen Buhenvald Dahau Majdanek Sobibor Treblinka Inshi konctabori buli tak zvanimi trudovimi taborami nim Arbeitslager U nih takozh zdijsnyuvalasya programa Znishennya cherez pracyu nim Vernichtung durch Arbeit PolshaDokladnishe Bereza Kartuzka konctabir Dokladnishe Vadovici tabir Dokladnishe Koncentracijnij tabir u Yavozhni Deyaki istoriki vpevneni sho same Polsha chasiv diktaturi generala Pilsudskogo persha vikoristala tabori u takomu viglyadi yaki piznishe buli zastosovani Nimechchinoyu AvstriyaDokladnishe Talergof Najpershij koncentracijnij tabir u 20 stolitti vikoristala Avstro Ugorshina nim stav Talergof KanadaPersha svitova vijna 1914 1918 rr Takozh vidoma yak Velika vijna pochalasya 4 serpnya 1914 r Z ogoloshennyam vijni britanskim i francuzkim uryadami proti imperskoyi nimeckoyi imperiyi i Avstro Ugorskoyi imperiyi Britanske ogoloshennya vijni bulo zrobleno vid imeni Britaniyi ta yiyi dominioniv Takim chinom Kanada bula negajno zadiyana Kanadskij uryad z samogo pochatku prijnyav ryad nakaziv Radoyu shodo reaguvannya na novi vikliki vijni vklyuchayuchi obmezhennya deyakih gromadyanskih svobod Kanadskij vladi bulo nadano pravo zaareshtovuvati zatrimuvati cenzuvati viklyuchati deportuvati kontrolyuvati abo zahoplyuvati vsih osib i majno yaki vvazhayutsya potencijnoyu zagrozoyu dlya Kanadi Bud yakij rezident yakij ne ye naturalistom i yakij buv gromadyaninom ninishnih vorozhih derzhav faktichno vvazhavsya nelegalnimi vorogami Deyaki z cih osib buli zreshtoyu piddani uv yaznennyu v taborah Zgodom Zakon pro vijskovi zahodi buv shvalenij parlamentom Zakon krim nadannya dozvoliv na majbutni diyi takozh legitimizuvav rishennya vzhiti v pershi dni vijni Tayemnoyu radoyu Kabinetom Gaazka konvenciya pidpisana v 1907 roci garantuvala prava vijskovopolonenih yaki prohodili v taborah Pravila Konvenciyi ne zavzhdi abo povnistyu povazhala Kanada pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Konvenciya provodila vidminnist mizh vijskovopolonenimi i civilnimi osobami ale kanadska vlada znachnoyu miroyu ignoruvala ce rozmezhuvannya 24 tabori de rozmishuvalisya internovani lyudi v osnovnomu roztashovuvali daleko vid mist zokrema u viddalenih rajonah u Skelyastih gorah Bilshist civilnih internovanih buli rusinskogo galickogo i bukovinskogo pohodzhennya Yih vvazhali vorogami tomu sho Zahidna Ukrayina bula todi chastinoyu Avstro Ugorskoyi imperiyi Inshi internovani buli nimeckimi abo avstrijskimi zhitelyami Kanadi U taborah perevedenih z Angliyi buli takozh deyaki nimecki vijskovopoloneni U Kanadi ne bulo tureckih vijskovopolonenih Cherez ci tabori projshlo blizko 115 000 ukrayinciv Koncentracijni tabori Kanadi 9 lipnya 2019 u Wayback Machine Div takozhTabir smerti Tabori GULAGu Radyanski tabori dlya vijskovopolonenih Soloveckij tabir osoblivogo priznachennya Sistema filtracijnih taboriv pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Yavozhno koncentracijnij tabir PrimitkiDrogovoz I G 2004 Anglo burskaya vojna 1899 1902 gg ros Minsk Harvest ISBN 985 13 1817 5 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kozlov A G Narechyonnyj Berlag Materiali sajtu Kolyma ru 2013 06 12 u Wayback Machine Data zvernennya 23 grudnya 2010 r Sigachyov Sergej Istoriya DALSTROYa Materiali sajtu Kolyma ru 2014 12 10 u Wayback Machine Data zvernennya 21 grudnya 2010 g 2 5 kvitnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 11 kvitnya 2016 Procitovano 7 serpnya 2015 Wolfgang Sofsky The Order of Terror The Concentration Camp st 28 Wolfgang Sofsky The Order of Terror The Concentration Camp st 29 Wolfgang Sofsky The Order of Terror The Concentration Camp st 30 Gilbert Martin 2006 Kristallnacht Prelude to destruction Hammersmith London Harper Collins st 23 Arhiv originalu za 21 sichnya 2013 Procitovano 27 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela ta literaturaV Yu Vasilyev Koncentracijni tabori bilshovickogo ta nacistskogo totalitarnih rezhimiv na teritoriyi USRR URSR 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 113 ISBN 978 966 00 0855 4 Simon Webb British Concentration Camps A Brief History from 1900 1975 Pen amp Sword Books Limited 2016 192 p Nimecki tabori dlya vijskovopolonenih pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni 1 sichnya 2019 u Wayback Machine nim PosilannyaKoncentracijni tabori 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Koncentrak koncentracijnij tabor 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 713 715 1000 ekz Nevilnichi tabori Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1109 1000 ekz