Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радянські табори для військовополонених на території України спеціально обладнані місця для примусового утримання полоне

Радянські табори для військовополонених

Радянські табори для військовополонених

Радянські табори для військовополонених на території України — спеціально обладнані місця для примусового утримання полонених військовослужбовців, які існували на території України під час і після Другої світової війни.

На початку II світової війни єдиним чинним документом, що стосувався військового полону в СРСР, залишалося «Положення про військовополонених» 1931. Як і раніше, радянський уряд відмовлявся приєднуватися до чинної Женевської конвенції «Про утримання військовополонених» 1929.

Створення апарату, який би опікувався полоненими, та організація таборів для їхнього утримання почалися ще до вторгнення на територію західних регіонів України. Уже 15 вересня 1939 Генеральний штаб РСЧА віддав розпорядження про організацію у смузі Українського фронту пунктів для прийому військовополонених на залізничних станціях Ірша, Погребище, Хирівка і Хоробичі, а також табору-розподільника для прийому бранців у Путивлі. Згодом в УРСР було створено ще 5 приймальних пунктів (станції Олевськ, Шепетівка, Прикордонна, Волочиськ, Ярмолинці). Станом на 27 вересня 1939 через такі пункти на території УРСР пройшло понад 44 тис. осіб. За наказом наркома внутрішніх справ СРСР Л.Берії від 19 вересня 1939 було створено 8 стаціонарних таборів для військовополонених, із них 3 — на території УРСР — у Путивлі, Козельщині та Старобільську. Загалом утримання польських громадян у таборах для військовополонених на території СРСР як військовополонених не мало правових підстав, оскільки Польща і СРСР не оголошували один одному війну. Після завершення активних бойових дій було проведено фільтрацію бранців, зі звільненням більшості, однак 25 тис. продовжували використовувати на будівництві, підприємствах вугільної та металургійної промисловості. Є дані, що офіцерів зі Старобільського табору військовополонених розстріляли в Харкові. Протягом 1939—41 на території УРСР були облаштовані і діяли 9 стаціонарних приймально-пересильних і виробничих таборів для військовополонених та інтернованих, цей період був часом початку формування підвалин системи військового полону в СРСР.

На першому етапі війни з Німеччиною та її союзниками кількість військовополонених була незначною, вони переміщувалися одразу в глибокий тил.

Протягом 1943—45 на території УРСР було організовано 37 стаціонарних таборів для військовополонених, на початку 1946 існували 26 таких таборів, у складі котрих перебувало 263 табірні відділення з лімітною наповненістю понад 320 тис. військовополонених, на 1 січня 1948 реальна чисельність їхнього контингенту становила 201,5 тис. бранців військового полону (німців, громадян Австрії, угорців, румунів, японців та бранців інших національностей). Упродовж 1949 проводилася масова репатріація військовополонених та інтернованих, табірну мережу на території України було відчутно скорочено. Станом на 1 січня 1950 на території УРСР продовжували існувати 10 стаціонарних таборів для військовополонених, у складі 67-ми табірних відділень з лімітом понад 56 тис. осіб. Незважаючи на публікацію від 5 травня 1950 офіційного повідомлення ТАРС про те, що СРСР повністю завершив репатріацію військовополонених, близько 20 тис. осіб були затримані, піддані суду військового трибуналу за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів, шпигунстві, бандитизмі та залишені відбувати покарання в таборах до закінчення терміну, визначеного судом. Таким чином, формально військовополонених уже не було, лишалися тільки засуджені воєнні злочинці, колишні бранці війни. На початку 1951 в Україні ще діяли 3 режимні табори для засуджених військовополонених та інтернованих загальною чисельністю близько 4,5 тис. осіб. Наприкінці 1953 — на початку 1954 єдиною функцією цих таборів було забезпечення транзитного утримання репатрійованих контингентів.

Див. також

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Radyanski tabori dlya vijskovopolonenih na teritoriyi Ukrayini specialno obladnani miscya dlya primusovogo utrimannya polonenih vijskovosluzhbovciv yaki isnuvali na teritoriyi Ukrayini pid chas i pislya Drugoyi svitovoyi vijni Na pochatku II svitovoyi vijni yedinim chinnim dokumentom sho stosuvavsya vijskovogo polonu v SRSR zalishalosya Polozhennya pro vijskovopolonenih 1931 Yak i ranishe radyanskij uryad vidmovlyavsya priyednuvatisya do chinnoyi Zhenevskoyi konvenciyi Pro utrimannya vijskovopolonenih 1929 Stvorennya aparatu yakij bi opikuvavsya polonenimi ta organizaciya taboriv dlya yihnogo utrimannya pochalisya she do vtorgnennya na teritoriyu zahidnih regioniv Ukrayini Uzhe 15 veresnya 1939 Generalnij shtab RSChA viddav rozporyadzhennya pro organizaciyu u smuzi Ukrayinskogo frontu punktiv dlya prijomu vijskovopolonenih na zaliznichnih stanciyah Irsha Pogrebishe Hirivka i Horobichi a takozh taboru rozpodilnika dlya prijomu branciv u Putivli Zgodom v URSR bulo stvoreno she 5 prijmalnih punktiv stanciyi Olevsk Shepetivka Prikordonna Volochisk Yarmolinci Stanom na 27 veresnya 1939 cherez taki punkti na teritoriyi URSR projshlo ponad 44 tis osib Za nakazom narkoma vnutrishnih sprav SRSR L Beriyi vid 19 veresnya 1939 bulo stvoreno 8 stacionarnih taboriv dlya vijskovopolonenih iz nih 3 na teritoriyi URSR u Putivli Kozelshini ta Starobilsku Zagalom utrimannya polskih gromadyan u taborah dlya vijskovopolonenih na teritoriyi SRSR yak vijskovopolonenih ne malo pravovih pidstav oskilki Polsha i SRSR ne ogoloshuvali odin odnomu vijnu Pislya zavershennya aktivnih bojovih dij bulo provedeno filtraciyu branciv zi zvilnennyam bilshosti odnak 25 tis prodovzhuvali vikoristovuvati na budivnictvi pidpriyemstvah vugilnoyi ta metalurgijnoyi promislovosti Ye dani sho oficeriv zi Starobilskogo taboru vijskovopolonenih rozstrilyali v Harkovi Protyagom 1939 41 na teritoriyi URSR buli oblashtovani i diyali 9 stacionarnih prijmalno peresilnih i virobnichih taboriv dlya vijskovopolonenih ta internovanih cej period buv chasom pochatku formuvannya pidvalin sistemi vijskovogo polonu v SRSR Na pershomu etapi vijni z Nimechchinoyu ta yiyi soyuznikami kilkist vijskovopolonenih bula neznachnoyu voni peremishuvalisya odrazu v glibokij til Protyagom 1943 45 na teritoriyi URSR bulo organizovano 37 stacionarnih taboriv dlya vijskovopolonenih na pochatku 1946 isnuvali 26 takih taboriv u skladi kotrih perebuvalo 263 tabirni viddilennya z limitnoyu napovnenistyu ponad 320 tis vijskovopolonenih na 1 sichnya 1948 realna chiselnist yihnogo kontingentu stanovila 201 5 tis branciv vijskovogo polonu nimciv gromadyan Avstriyi ugorciv rumuniv yaponciv ta branciv inshih nacionalnostej Uprodovzh 1949 provodilasya masova repatriaciya vijskovopolonenih ta internovanih tabirnu merezhu na teritoriyi Ukrayini bulo vidchutno skorocheno Stanom na 1 sichnya 1950 na teritoriyi URSR prodovzhuvali isnuvati 10 stacionarnih taboriv dlya vijskovopolonenih u skladi 67 mi tabirnih viddilen z limitom ponad 56 tis osib Nezvazhayuchi na publikaciyu vid 5 travnya 1950 oficijnogo povidomlennya TARS pro te sho SRSR povnistyu zavershiv repatriaciyu vijskovopolonenih blizko 20 tis osib buli zatrimani piddani sudu vijskovogo tribunalu za zvinuvachennyam u skoyenni voyennih zlochiniv shpigunstvi banditizmi ta zalisheni vidbuvati pokarannya v taborah do zakinchennya terminu viznachenogo sudom Takim chinom formalno vijskovopolonenih uzhe ne bulo lishalisya tilki zasudzheni voyenni zlochinci kolishni branci vijni Na pochatku 1951 v Ukrayini she diyali 3 rezhimni tabori dlya zasudzhenih vijskovopolonenih ta internovanih zagalnoyu chiselnistyu blizko 4 5 tis osib Naprikinci 1953 na pochatku 1954 yedinoyu funkciyeyu cih taboriv bulo zabezpechennya tranzitnogo utrimannya repatrijovanih kontingentiv Div takozhRadyanski represiyi gromadyan dovoyennoyi Polshi 1939 1946 Tabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenihDzherela ta literaturaDubik M G Tabori dlya vijskovopolonenih na teritoriyi Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 11 ISBN 978 966 00 1359 9

Дата публікації:
Топ