Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пути́вльський табір військовополонених — табір створений 19 вересня 1939 року радянським керівництвом для утримання польських військовополонених. Проіснував декілька років, остання документальна згадка за липень 1941 року. Путивльський табір військовополонених створений на базі приміщень колишнього Софроніївського монастиря і торфорозробок, на станції Тьоткіне Московсько-Київської залізниці та розрахований на прийом 7 тис. осіб. З доведенням до 25 вересня до 10 тис. осіб.
Причини та умови створення табору
Через декілька днів після вступу Червоної армії до східної Польщі в Радянському Союзі почалася робота зі створення таборів для утримування потенційних військовополонених. На території Радянського Союзу було вісім таборів, два з них на території Української РСР. Один було розміщено на території Сумської області у місті Путивль.
Нормативно-правові акти та керівництво табору
Згідно з наказу НКВС СРСР від 19 вересня 1939 року «Про організацію таборів військовополонених» створювалися 8 таборів, а до кінця цього ж року — ще 2. Серед них — Путивльський, створений на базі приміщень колишнього Софроніївського монастиря і торфорозробок, на станції Тьоткіне Московсько-Київської залізниці та розрахований на прийом 7 тис. осіб. З доведенням до 25 вересня до 10 тис. осіб. Передбачалося затвердити типовий штат таборів для військовополонених; інструкцію про роботу таборів і розпорядок дня таборів військовополонених. Затвердити начальника і комісарів Путивльського табору — майора Смирнова М. М. — начальником, батальйонного комісара Васягин С. П. — комісаром . Директивою НКВС від 3 жовтня 1939 р. (№ 4441/б) Путивльский табір визначався для потреб утримання військовополонених солдатів (жителів воєводств, що відійшли до Німеччини) «до особливих розпоряджень». Путивльський табір був одним з перших у СРСР режимних об'єктів для військовополонених. Старожили села Нова Слобода Путивльського району згадували, що одного вересневого дня 1939 року з території колишнього Софроніївського монастиря «зник» дитячий будинок. Невдовзі там з'явилися нові господарі з НКВС, які почали створювати табір військовополонених. Його формування регулювалось нормативно-правовими актами. У різний час до табору направлялися працівники на різні посади, яких не було у табірному штаті: 9 політкерівників — Путивльським райвійськкоматом, 20 осіб для проведення виховної роботи серед військовополонених, а також 18 осіб для роботи в особовому відділенні — Наркоматом внутрішніх справ УРСР.
Структура та устрій
Центральною частиною табору вважався так званий «Городок», що знаходився безпосередньо на монастирській території. Чотири інші табірні дільниці — робітничі селища торфорозробок ім. ОДПУ Тьоткінського цукрокомбінату ім. Калініна Курської області. Жителі селища терміново були виселялися. Спішно ремонтувалися понад 30 літніх дерев'яних бараків у селищах і під'їзні шляхи до них, виконувався значний обсяг інших господарських робіт, Організаційні питання вирішувалися майже одночасно з прийняттям перших ешелонів з військовополоненими і біженцями . У центральній частині табору знаходилась окрема кухня, без їдальні. На ділянках встановлені окремі кухні для військових частин, де харчувався обслуговчий персонал. Військовополонені харчувались в стандартних кухнях, на всіх ділянках в доповнення до них встановлювали польові кухні. На території табору була організована лікарня на 50 ліжок, на ділянках знаходились приймальні пункти для отримання медичної допомоги хворим військовополоненим. Через нестачу медпрацівників залучали до медобслуговування лікарів з військовополонених.
Контингент полонених
Перша партія військовополонених з 1051 особи прибула на залізничну станцію Тьоткіно 22 вересня 1939 року. Протягом місяця чисельність табірного контингенту послідовно зростала (при періодичному незначному скороченні) і 21 жовтня склала найбільшу за весь час існування табору кількість — 8 753 особи (серед яких налічувалося близько тисячі цивільних осіб). Приміщення табору були переповнені: на одну людину припадало лише 0,6 м2 житлової площі. Путивльський табір виконував роль розподільника, тож надалі кількість військовополонених у ньому почала скорочуватися. З вибуттям 20 листопада 1939 р. останніх його «постояльців» значна кількість працівників була звільнена. Однак невдовзі його знов укомплектовано особовим складом. Путивльський табір, у числі інших 5 таборів НКВС, розгортався для прийняття фінських військовополонених, але наявність полонених фінів у таборі документально не підтверджується. Полоненими табору були лікарі, професори, журналісти, художники та інші спеціалісти, яких призвали до польського війська на початку війни, або ті, що втекли з території зайнятої німцями. Окремі з них настійливо просили дати їм роботу в СРСР.
Умови утримання
Табірне життя вимушені були відчути повні сім'ї. Зокрема дружина і два сини поміщика з Тернопільського воєводства З. Коженевського, дружина і три сини вихідця з польського міста Торунь офіцера Ф. Клемпа.
Військовополоненим категорично заборонялося зберігати всі види зброї, спиртні напої, наркотичні та лікарські засоби, різні документи в тому числі й особисті, гроші, цінні речі.
До порушників цих та інших правил передбачалося покарання: переведення у штрафний барак (до одного місяця) або на гауптвахту(до 20 днів). За скоєні кримінальні злочини, у тому числі за злісну непокору табірній адміністрації, винні могли бути піддані судовому переслідуванню за участю військових трибуналів.
Разом з тим дозволялося носіння форменого одягу, офіцерських відзнак та військових нагород, користування книгами, журналами, газетами, предметами вжитку та туалету, письмовими приладдям, зберігання продуктів харчування, що не швидко псуються. «Положенням» визначений і розпорядок дня: підйом — о 7 годині, відбій — о 23 годині.
Відомі в'язні
Як свідчать документи найстаршим за посадою і військовим званням табірним бранцем у листопаді-жовтні був прокурор Верховного цивільного суду Польщі з дисциплінарних справ, відставний полковник С. Лібкінд-Любодзецький.
Див. також
Посилання
- Путивльський табір військовополонених (вересень 1939 — липень 1941) [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ПУТИВЛЬСЬКИЙ ТАБІР ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Лагерь НКВД в Путивле. Правда и вымысел [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puti vlskij tabir vijskovopolonenih tabir stvorenij 19 veresnya 1939 roku radyanskim kerivnictvom dlya utrimannya polskih vijskovopolonenih Proisnuvav dekilka rokiv ostannya dokumentalna zgadka za lipen 1941 roku Putivlskij tabir vijskovopolonenih stvorenij na bazi primishen kolishnogo Sofroniyivskogo monastirya i torforozrobok na stanciyi Totkine Moskovsko Kiyivskoyi zaliznici ta rozrahovanij na prijom 7 tis osib Z dovedennyam do 25 veresnya do 10 tis osib Prichini ta umovi stvorennya taboruCherez dekilka dniv pislya vstupu Chervonoyi armiyi do shidnoyi Polshi v Radyanskomu Soyuzi pochalasya robota zi stvorennya taboriv dlya utrimuvannya potencijnih vijskovopolonenih Na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu bulo visim taboriv dva z nih na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Odin bulo rozmisheno na teritoriyi Sumskoyi oblasti u misti Putivl Normativno pravovi akti ta kerivnictvo taboruZgidno z nakazu NKVS SRSR vid 19 veresnya 1939 roku Pro organizaciyu taboriv vijskovopolonenih stvoryuvalisya 8 taboriv a do kincya cogo zh roku she 2 Sered nih Putivlskij stvorenij na bazi primishen kolishnogo Sofroniyivskogo monastirya i torforozrobok na stanciyi Totkine Moskovsko Kiyivskoyi zaliznici ta rozrahovanij na prijom 7 tis osib Z dovedennyam do 25 veresnya do 10 tis osib Peredbachalosya zatverditi tipovij shtat taboriv dlya vijskovopolonenih instrukciyu pro robotu taboriv i rozporyadok dnya taboriv vijskovopolonenih Zatverditi nachalnika i komisariv Putivlskogo taboru majora Smirnova M M nachalnikom bataljonnogo komisara Vasyagin S P komisarom Direktivoyu NKVS vid 3 zhovtnya 1939 r 4441 b Putivlskij tabir viznachavsya dlya potreb utrimannya vijskovopolonenih soldativ zhiteliv voyevodstv sho vidijshli do Nimechchini do osoblivih rozporyadzhen Putivlskij tabir buv odnim z pershih u SRSR rezhimnih ob yektiv dlya vijskovopolonenih Starozhili sela Nova Sloboda Putivlskogo rajonu zgaduvali sho odnogo veresnevogo dnya 1939 roku z teritoriyi kolishnogo Sofroniyivskogo monastirya znik dityachij budinok Nevdovzi tam z yavilisya novi gospodari z NKVS yaki pochali stvoryuvati tabir vijskovopolonenih Jogo formuvannya regulyuvalos normativno pravovimi aktami U riznij chas do taboru napravlyalisya pracivniki na rizni posadi yakih ne bulo u tabirnomu shtati 9 politkerivnikiv Putivlskim rajvijskkomatom 20 osib dlya provedennya vihovnoyi roboti sered vijskovopolonenih a takozh 18 osib dlya roboti v osobovomu viddilenni Narkomatom vnutrishnih sprav URSR Struktura ta ustrijCentralnoyu chastinoyu taboru vvazhavsya tak zvanij Gorodok sho znahodivsya bezposeredno na monastirskij teritoriyi Chotiri inshi tabirni dilnici robitnichi selisha torforozrobok im ODPU Totkinskogo cukrokombinatu im Kalinina Kurskoyi oblasti Zhiteli selisha terminovo buli viselyalisya Spishno remontuvalisya ponad 30 litnih derev yanih barakiv u selishah i pid yizni shlyahi do nih vikonuvavsya znachnij obsyag inshih gospodarskih robit Organizacijni pitannya virishuvalisya majzhe odnochasno z prijnyattyam pershih esheloniv z vijskovopolonenimi i bizhencyami U centralnij chastini taboru znahodilas okrema kuhnya bez yidalni Na dilyankah vstanovleni okremi kuhni dlya vijskovih chastin de harchuvavsya obslugovchij personal Vijskovopoloneni harchuvalis v standartnih kuhnyah na vsih dilyankah v dopovnennya do nih vstanovlyuvali polovi kuhni Na teritoriyi taboru bula organizovana likarnya na 50 lizhok na dilyankah znahodilis prijmalni punkti dlya otrimannya medichnoyi dopomogi hvorim vijskovopolonenim Cherez nestachu medpracivnikiv zaluchali do medobslugovuvannya likariv z vijskovopolonenih Kontingent polonenihPersha partiya vijskovopolonenih z 1051 osobi pribula na zaliznichnu stanciyu Totkino 22 veresnya 1939 roku Protyagom misyacya chiselnist tabirnogo kontingentu poslidovno zrostala pri periodichnomu neznachnomu skorochenni i 21 zhovtnya sklala najbilshu za ves chas isnuvannya taboru kilkist 8 753 osobi sered yakih nalichuvalosya blizko tisyachi civilnih osib Primishennya taboru buli perepovneni na odnu lyudinu pripadalo lishe 0 6 m2 zhitlovoyi ploshi Putivlskij tabir vikonuvav rol rozpodilnika tozh nadali kilkist vijskovopolonenih u nomu pochala skorochuvatisya Z vibuttyam 20 listopada 1939 r ostannih jogo postoyalciv znachna kilkist pracivnikiv bula zvilnena Odnak nevdovzi jogo znov ukomplektovano osobovim skladom Putivlskij tabir u chisli inshih 5 taboriv NKVS rozgortavsya dlya prijnyattya finskih vijskovopolonenih ale nayavnist polonenih finiv u tabori dokumentalno ne pidtverdzhuyetsya Polonenimi taboru buli likari profesori zhurnalisti hudozhniki ta inshi specialisti yakih prizvali do polskogo vijska na pochatku vijni abo ti sho vtekli z teritoriyi zajnyatoyi nimcyami Okremi z nih nastijlivo prosili dati yim robotu v SRSR Umovi utrimannyaTabirne zhittya vimusheni buli vidchuti povni sim yi Zokrema druzhina i dva sini pomishika z Ternopilskogo voyevodstva Z Kozhenevskogo druzhina i tri sini vihidcya z polskogo mista Torun oficera F Klempa Vijskovopolonenim kategorichno zaboronyalosya zberigati vsi vidi zbroyi spirtni napoyi narkotichni ta likarski zasobi rizni dokumenti v tomu chisli j osobisti groshi cinni rechi Do porushnikiv cih ta inshih pravil peredbachalosya pokarannya perevedennya u shtrafnij barak do odnogo misyacya abo na gauptvahtu do 20 dniv Za skoyeni kriminalni zlochini u tomu chisli za zlisnu nepokoru tabirnij administraciyi vinni mogli buti piddani sudovomu peresliduvannyu za uchastyu vijskovih tribunaliv Razom z tim dozvolyalosya nosinnya formenogo odyagu oficerskih vidznak ta vijskovih nagorod koristuvannya knigami zhurnalami gazetami predmetami vzhitku ta tualetu pismovimi priladdyam zberigannya produktiv harchuvannya sho ne shvidko psuyutsya Polozhennyam viznachenij i rozporyadok dnya pidjom o 7 godini vidbij o 23 godini Vidomi v yazniYak svidchat dokumenti najstarshim za posadoyu i vijskovim zvannyam tabirnim brancem u listopadi zhovtni buv prokuror Verhovnogo civilnogo sudu Polshi z disciplinarnih sprav vidstavnij polkovnik S Libkind Lyubodzeckij Div takozhTabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenihPosilannyaPutivlskij tabir vijskovopolonenih veresen 1939 lipen 1941 2 chervnya 2016 u Wayback Machine PUTIVLSKIJ TABIR VIJSKOVOPOLONENIH 11 chervnya 2016 u Wayback Machine Lager NKVD v Putivle Pravda i vymysel 2 chervnya 2016 u Wayback Machine