Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони імені Маршала авіації О І Покришкіна КВІРТУ ППО ви

Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони

Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони

Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони імені Маршала авіації О. І. Покришкіна, КВІРТУ ППО — вищий військовий навчальний заклад, що існував в Києві з 1953 по 1999 рік.

військовий навчальний заклад
Київське вище інженерне радіотехнічне училище противоповітряної оборони імені маршала авіації О. І. Покришкіна
КВІРТУ ППО
image
Емблема
50°28′05″ пн. ш. 30°28′05″ сх. д. / 50.468330000027776805° пн. ш. 30.468330000027780358° сх. д. / 50.468330000027776805; 30.468330000027780358Координати: 50°28′05″ пн. ш. 30°28′05″ сх. д. / 50.468330000027776805° пн. ш. 30.468330000027780358° сх. д. / 50.468330000027776805; 30.468330000027780358
Країна image Україна
Місто Київ
Розташування Київ
Засновано 1953
Випускники

Навчальний заклад був створений 25 квітня 1953 року і готував інженерні військові кадри в галузі радіолокації. Основні корпуси містилися за адресою: вулиця Юрія Іллєнка, 81, також була навчально-практична база біля села Лютіж.

Історія

На початку 50-х років XX століття у Збройних силах Радянського Союзу почав виявлятися дефіцит висококваліфікованих інженерних кадрів. Тому радянське керівництво ухвалило рішення про створення у Збройних силах трьох елітних вишів: КВІРТУ ППО, та .

1 лютого 1953 року Рада Міністрів СРСР видала Постанову № 027 про формування Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО під кодовою назвою — частина 52075. Після ухвалення цього рішення зі всіх академій Радянського Союзу для продовження навчання у КВІРТУ були направлені молоді лейтенанти, що закінчили перший курс своїх академій.

З 1-го по 21 квітня був проведений набір абітурієнтів на перший курс. 25 квітня формування училища було закінчено, що і стало точкою відліку його діяльності та Днем КВІРТУ ППО, а вже 4 травня почався навчальний процес. На той час в колективі професорсько-викладацького складу нараховувалось всього чотири кандидати наук, два доценти, та один професор.

З початку своєї діяльності КВІРТУ ППО стало позиціювати себе в Збройних силах не тільки, як навчальний заклад для готування інженерних кадрів, а і як центр розвитку науки. В березні 1954 року була створена рада училища, а вже в липні — ад'юнктура.

7 квітня училищу від імені Президії Верховної Ради СРСР був вручений Бойовий Червоний Прапор.

Постійно розширювалась і спеціалізація КВІРТУ — з вересня 1955 року в училищі стали працювати три радіотехнічні факультети.

До квітня 1957 року керував вишем генерал-майор артилерії Й. Ф. Короленко. Функціонували два факультети: радіотехнічний і радіолокація, які очолювали генерал-майори артилерії П. З. Париков і А. Е. Кравцов. Перший випуск військових інженерів за фахом інженер-радіотехнік і інженер по радіолокації був здійснений 1 жовтня 1956 року. Закінчили училище з відмінністю 16 осіб, а інженер-лейтенант Г. В. Лавінський був удостоєний золотої медалі. Випускники вишу в основному прямували для продовження служби в Радіотехнічні війська ППО країни. З 1 вересня 1956 року училище перейшло на навчальну програму з п'ятирічним терміном навчання слухачів.

З квітня 1957 року по листопад 1969 року училищем керував генерал-лейтенант артилерії Т. І. Ростунов. У ці роки виш став одним з найкращих закладів вищої освіти МО СРСР. Додатково були створені заочний і іноземний факультети, які очолили відповідно: генерал-майор артилерії А. І. Архипов і інженер-полковник Р. І. Просихин. Іноземний факультет з літа 1963 року готував військових інженерів для 13-ти країн світу, зокрема: НДР, Польщі, Куби, ЧССР, МНР, Болгарії, В'єтнаму та інших країн. Радіотехнічний факультет був перейменований у факультет автоматизованих систем керування, який очолив кандидат технічних наук, доцент, інженер-полковник Р. Д. Хелідзе. Факультет радіолокації став називатися факультетом систем радіолокації, його керівником став досвідчений педагог, інженер-полковник А. М. Педак. В училищі особлива увага приділялася науковим дослідженням і вдосконаленню навчального процесу. Створюються дві науково-дослідні лабораторії (НІЛ-1 і НІЛ-2), могутній обчислювальний центр, встановлюється тісний зв'язок з АН УРСР і її Інститутами. Вперше в країні колектив вишу широко використовує в навчальному процесі ЕОМ і програмований метод навчання.

З грудня 1969 року по липень 1974 вишем керував кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, лауреат Ленінської премії, генерал-лейтенант ІТС М. Г. Трофимчук. Істотно розширюється спектр підготовки фахівців. Створюється факультет радіотехнічних систем, який готує військових інженерів для випробувальних полігонів МО СРСР і Системи попередження ракетного нападу (), начальник факультету інженер-полковник Н. У. Жваво. Споруджується першокласний польовий навчально-дослідницький центр (ПУНІЦ) в районі села Лютіж Київської області, який дозволив істотно підвищити як теоретичну, так і практичну підготовку випускників по дев'яти спеціальностях. Колектив училища вперше нагороджується вищою нагородою УРСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР із золотою медаллю, а також орденом НДР «За заслуги перед Вітчизною» в золоті. Відкривається музей КВІРТУ ППО. Професіоналізм колективу вишу постійно зростає, до цього часу в нім вже працюють: 12 докторів, 158 кандидатів наук, 18 професорів, 142 доценти, два заслужені діячі науки УРСР, три заслужені винахідники УРСР, три заслужені працівники вищої школи УРСР, чотири заслужені раціоналізатори УРСР і 18 відмінних працівників вищої школи СРСР.

З липня 1974 року по червень 1979-го училище очолює генерал-лейтенант О. В. Линник. Виш продовжує розширюватися, відкривається факультет радіотехнічної розвідки, начальник інженер-полковник В. А. Кокорін. Вводяться в експлуатацію нові: навчальний корпус, гуртожиток для курсантів і їдальня на три тисячі місць. Істотно посилюється військово-тактична підготовка випускників. Колектив вишу нагороджується другою Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР із золотою медаллю. З друку виходить історичний нарис «25 років КВІРТУ ППО». Велика група співробітників училища, на чолі з начальником, нагороджується орденами та медалями СРСР.

З червня 1979 року по червень 1989 вишем керує генерал-лейтенант М. К. Поляков. Створюється науковий центр по впровадженню у війська ППО автоматизованих систем управління (начальник кандидат технічних наук, доцент, інженер-полковник В. А. Третяков), розробляється і впроваджується в навчальний процес комплексна система навчання і виховання слухачів і курсантів (автор голова методичної Ради училища, начальник кафедри радіотехнічних інформаційних для вимірника систем, кандидат технічних, доцент, інженер-полковник А. З. Кучеров). Училище стає одним з провідних вишів в країні, про яке часто пише газета МО СРСР «Червона Зірка».

Наприкінці 1985 року міжнародний орган ЮНЕСКО згадав КВІРТУ ППО з-поміж двадцятьох найкращих військових закладів вищої освіти світу, чим за радянських часів, не був удостоєний ні один військово-навчальний заклад.

В березні 1986 року Постановою Ради Міністрів СРСР училищу було надане звання аса німецько-радянської війни, тричі Героя Радянського Союзу маршала авіації Олександра Покришкіна, який довгі роки надавав училищу велику увагу, активно сприяв його розвитку та підвищенню авторитету. На той час в училищі працювало 14 докторів і 159 кандидатів наук.

image
Пам'ятна дошка на вулиці Юрія Іллєнка, 81

З червня 1989 року по червень 1992-го училище очолював генерал-майор . Це були найскладніші роки як для країни, так і училища. Розпався СРСР, і КВІРТУ ППО почало руйнуватися. Виш перейшов під юрисдикцію МО України. Кількість підготовлюваних фахівців щорічно почала зменшуватися. На підставі наказу Міністра оборони України № 057 з 1 вересня 1993 року на базі КВІРТУ ППО і Київського вищого інженерного училища зв'язку був створений Київський військовий інститут управління і зв'язку (), який очолив начальник училища зв'язку, полковник, що став потім генерал-майором, М. В. Гончар. У такому симбіозі колектив КВІРТУ пропрацював шість років. І згідно з Ухвалою Кабінету Міністрів України № 078 від 17 серпня 1999 року виш був ліквідований. Всі п'ять військових містечок колишнього КВІРТУ ППО було передано різним міністерствам і відомствам України.

Нагороди

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2011)

Випускники

Див. також:

Сайти КВІРТУ

  • Клуб выпускников КВИРТУ ПВО [ 4 Травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • http://www.kvirtu-pvo.narod.ru [ 18 Жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  • Ассоциация КВИРТУ ПВО [ 28 Березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • (рос.)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 1 Серпня 2009. Процитовано 14 Жовтня 2009.

Джерела

  • Научно-аналитический журнал «Арсенал XXI века», 2008, спецвыпуск «КВИРТУ 55 лет»(рос.)


image Це незавершена стаття з військової освіти.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kiyivske vishe inzhenerne radiotehnichne uchilishe protipovitryanoyi oboroni imeni Marshala aviaciyi O I Pokrishkina KVIRTU PPO vishij vijskovij navchalnij zaklad sho isnuvav v Kiyevi z 1953 po 1999 rik vijskovij navchalnij zakladKiyivske vishe inzhenerne radiotehnichne uchilishe protivopovitryanoyi oboroni imeni marshala aviaciyi O I PokrishkinaKVIRTU PPOEmblema 50 28 05 pn sh 30 28 05 sh d 50 468330000027776805 pn sh 30 468330000027780358 sh d 50 468330000027776805 30 468330000027780358 Koordinati 50 28 05 pn sh 30 28 05 sh d 50 468330000027776805 pn sh 30 468330000027780358 sh d 50 468330000027776805 30 468330000027780358Krayina UkrayinaMisto KiyivRoztashuvannya KiyivZasnovano 1953Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki KVIRTU PPO Navchalnij zaklad buv stvorenij 25 kvitnya 1953 roku i gotuvav inzhenerni vijskovi kadri v galuzi radiolokaciyi Osnovni korpusi mistilisya za adresoyu vulicya Yuriya Illyenka 81 takozh bula navchalno praktichna baza bilya sela Lyutizh IstoriyaNa pochatku 50 h rokiv XX stolittya u Zbrojnih silah Radyanskogo Soyuzu pochav viyavlyatisya deficit visokokvalifikovanih inzhenernih kadriv Tomu radyanske kerivnictvo uhvalilo rishennya pro stvorennya u Zbrojnih silah troh elitnih vishiv KVIRTU PPO ta 1 lyutogo 1953 roku Rada Ministriv SRSR vidala Postanovu 027 pro formuvannya Kiyivskogo vishogo inzhenernogo radiotehnichnogo uchilisha PPO pid kodovoyu nazvoyu chastina 52075 Pislya uhvalennya cogo rishennya zi vsih akademij Radyanskogo Soyuzu dlya prodovzhennya navchannya u KVIRTU buli napravleni molodi lejtenanti sho zakinchili pershij kurs svoyih akademij Z 1 go po 21 kvitnya buv provedenij nabir abituriyentiv na pershij kurs 25 kvitnya formuvannya uchilisha bulo zakincheno sho i stalo tochkoyu vidliku jogo diyalnosti ta Dnem KVIRTU PPO a vzhe 4 travnya pochavsya navchalnij proces Na toj chas v kolektivi profesorsko vikladackogo skladu narahovuvalos vsogo chotiri kandidati nauk dva docenti ta odin profesor Z pochatku svoyeyi diyalnosti KVIRTU PPO stalo poziciyuvati sebe v Zbrojnih silah ne tilki yak navchalnij zaklad dlya gotuvannya inzhenernih kadriv a i yak centr rozvitku nauki V berezni 1954 roku bula stvorena rada uchilisha a vzhe v lipni ad yunktura 7 kvitnya uchilishu vid imeni Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR buv vruchenij Bojovij Chervonij Prapor Postijno rozshiryuvalas i specializaciya KVIRTU z veresnya 1955 roku v uchilishi stali pracyuvati tri radiotehnichni fakulteti Do kvitnya 1957 roku keruvav vishem general major artileriyi J F Korolenko Funkcionuvali dva fakulteti radiotehnichnij i radiolokaciya yaki ocholyuvali general majori artileriyi P Z Parikov i A E Kravcov Pershij vipusk vijskovih inzheneriv za fahom inzhener radiotehnik i inzhener po radiolokaciyi buv zdijsnenij 1 zhovtnya 1956 roku Zakinchili uchilishe z vidminnistyu 16 osib a inzhener lejtenant G V Lavinskij buv udostoyenij zolotoyi medali Vipuskniki vishu v osnovnomu pryamuvali dlya prodovzhennya sluzhbi v Radiotehnichni vijska PPO krayini Z 1 veresnya 1956 roku uchilishe perejshlo na navchalnu programu z p yatirichnim terminom navchannya sluhachiv Z kvitnya 1957 roku po listopad 1969 roku uchilishem keruvav general lejtenant artileriyi T I Rostunov U ci roki vish stav odnim z najkrashih zakladiv vishoyi osviti MO SRSR Dodatkovo buli stvoreni zaochnij i inozemnij fakulteti yaki ocholili vidpovidno general major artileriyi A I Arhipov i inzhener polkovnik R I Prosihin Inozemnij fakultet z lita 1963 roku gotuvav vijskovih inzheneriv dlya 13 ti krayin svitu zokrema NDR Polshi Kubi ChSSR MNR Bolgariyi V yetnamu ta inshih krayin Radiotehnichnij fakultet buv perejmenovanij u fakultet avtomatizovanih sistem keruvannya yakij ocholiv kandidat tehnichnih nauk docent inzhener polkovnik R D Helidze Fakultet radiolokaciyi stav nazivatisya fakultetom sistem radiolokaciyi jogo kerivnikom stav dosvidchenij pedagog inzhener polkovnik A M Pedak V uchilishi osobliva uvaga pridilyalasya naukovim doslidzhennyam i vdoskonalennyu navchalnogo procesu Stvoryuyutsya dvi naukovo doslidni laboratoriyi NIL 1 i NIL 2 mogutnij obchislyuvalnij centr vstanovlyuyetsya tisnij zv yazok z AN URSR i yiyi Institutami Vpershe v krayini kolektiv vishu shiroko vikoristovuye v navchalnomu procesi EOM i programovanij metod navchannya Z grudnya 1969 roku po lipen 1974 vishem keruvav kandidat tehnichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik laureat Leninskoyi premiyi general lejtenant ITS M G Trofimchuk Istotno rozshiryuyetsya spektr pidgotovki fahivciv Stvoryuyetsya fakultet radiotehnichnih sistem yakij gotuye vijskovih inzheneriv dlya viprobuvalnih poligoniv MO SRSR i Sistemi poperedzhennya raketnogo napadu nachalnik fakultetu inzhener polkovnik N U Zhvavo Sporudzhuyetsya pershoklasnij polovij navchalno doslidnickij centr PUNIC v rajoni sela Lyutizh Kiyivskoyi oblasti yakij dozvoliv istotno pidvishiti yak teoretichnu tak i praktichnu pidgotovku vipusknikiv po dev yati specialnostyah Kolektiv uchilisha vpershe nagorodzhuyetsya vishoyu nagorodoyu URSR Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR iz zolotoyu medallyu a takozh ordenom NDR Za zaslugi pered Vitchiznoyu v zoloti Vidkrivayetsya muzej KVIRTU PPO Profesionalizm kolektivu vishu postijno zrostaye do cogo chasu v nim vzhe pracyuyut 12 doktoriv 158 kandidativ nauk 18 profesoriv 142 docenti dva zasluzheni diyachi nauki URSR tri zasluzheni vinahidniki URSR tri zasluzheni pracivniki vishoyi shkoli URSR chotiri zasluzheni racionalizatori URSR i 18 vidminnih pracivnikiv vishoyi shkoli SRSR Z lipnya 1974 roku po cherven 1979 go uchilishe ocholyuye general lejtenant O V Linnik Vish prodovzhuye rozshiryuvatisya vidkrivayetsya fakultet radiotehnichnoyi rozvidki nachalnik inzhener polkovnik V A Kokorin Vvodyatsya v ekspluataciyu novi navchalnij korpus gurtozhitok dlya kursantiv i yidalnya na tri tisyachi misc Istotno posilyuyetsya vijskovo taktichna pidgotovka vipusknikiv Kolektiv vishu nagorodzhuyetsya drugoyu Pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR iz zolotoyu medallyu Z druku vihodit istorichnij naris 25 rokiv KVIRTU PPO Velika grupa spivrobitnikiv uchilisha na choli z nachalnikom nagorodzhuyetsya ordenami ta medalyami SRSR Z chervnya 1979 roku po cherven 1989 vishem keruye general lejtenant M K Polyakov Stvoryuyetsya naukovij centr po vprovadzhennyu u vijska PPO avtomatizovanih sistem upravlinnya nachalnik kandidat tehnichnih nauk docent inzhener polkovnik V A Tretyakov rozroblyayetsya i vprovadzhuyetsya v navchalnij proces kompleksna sistema navchannya i vihovannya sluhachiv i kursantiv avtor golova metodichnoyi Radi uchilisha nachalnik kafedri radiotehnichnih informacijnih dlya vimirnika sistem kandidat tehnichnih docent inzhener polkovnik A Z Kucherov Uchilishe staye odnim z providnih vishiv v krayini pro yake chasto pishe gazeta MO SRSR Chervona Zirka Naprikinci 1985 roku mizhnarodnij organ YuNESKO zgadav KVIRTU PPO z pomizh dvadcyatoh najkrashih vijskovih zakladiv vishoyi osviti svitu chim za radyanskih chasiv ne buv udostoyenij ni odin vijskovo navchalnij zaklad V berezni 1986 roku Postanovoyu Radi Ministriv SRSR uchilishu bulo nadane zvannya asa nimecko radyanskoyi vijni trichi Geroya Radyanskogo Soyuzu marshala aviaciyi Oleksandra Pokrishkina yakij dovgi roki nadavav uchilishu veliku uvagu aktivno spriyav jogo rozvitku ta pidvishennyu avtoritetu Na toj chas v uchilishi pracyuvalo 14 doktoriv i 159 kandidativ nauk Pam yatna doshka na vulici Yuriya Illyenka 81 Z chervnya 1989 roku po cherven 1992 go uchilishe ocholyuvav general major Ce buli najskladnishi roki yak dlya krayini tak i uchilisha Rozpavsya SRSR i KVIRTU PPO pochalo rujnuvatisya Vish perejshov pid yurisdikciyu MO Ukrayini Kilkist pidgotovlyuvanih fahivciv shorichno pochala zmenshuvatisya Na pidstavi nakazu Ministra oboroni Ukrayini 057 z 1 veresnya 1993 roku na bazi KVIRTU PPO i Kiyivskogo vishogo inzhenernogo uchilisha zv yazku buv stvorenij Kiyivskij vijskovij institut upravlinnya i zv yazku yakij ocholiv nachalnik uchilisha zv yazku polkovnik sho stav potim general majorom M V Gonchar U takomu simbiozi kolektiv KVIRTU propracyuvav shist rokiv I zgidno z Uhvaloyu Kabinetu Ministriv Ukrayini 078 vid 17 serpnya 1999 roku vish buv likvidovanij Vsi p yat vijskovih mistechok kolishnogo KVIRTU PPO bulo peredano riznim ministerstvam i vidomstvam Ukrayini NagorodiOrden NDR Za zaslugi pered narodom i vitchiznoyu v zoloti 1973 Orden SRV Za vijskovi podvigi 1988 Orden PNR Za zaslugi pered Polskoyu narodnoyu respublikoyu 1989 Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2011 VipusknikiDiv takozh Vipuskniki KVIRTU PPO Barabash Oleg Volodimirovich ukrayinskij naukovec doktor tehnichnih nauk profesor Zhukov Sergij Anatolijovich ukrayinskij vijskovosluzhbovec naukovec radiotehnik doktor tehnichnih nauk general lejtenant Zlochevskij Mikola Vladislavovich ukrayinskij politik i pidpriyemec Lisin Mikola Pavlovich ukrayinskij politik i pidpriyemec Matov Oleksandr Yakovich ukrayinskij naukovec u galuzi informatizaciyi vijskovij ta derzhavnij diyach zasnovnik ta zaviduvach kafedri avtomatizaciyi upravlinnya vijskami 1981 1992 Melnichenko Mikola Ivanovich kolishnij major Derzhavnoyi sluzhbi ohoroni Prokof yev Vadim Pavlovich ukrayinskij naukovec doktor tehnichnih nauk profesor Tretyakov Oleksandr Yurijovich ukrayinskij politik i pidpriyemec Sajti KVIRTUKlub vypusknikov KVIRTU PVO 4 Travnya 2008 u Wayback Machine ros http www kvirtu pvo narod ru 18 Zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Associaciya KVIRTU PVO 28 Bereznya 2008 u Wayback Machine ros ros Primitki Arhiv originalu za 1 Serpnya 2009 Procitovano 14 Zhovtnya 2009 DzherelaNauchno analiticheskij zhurnal Arsenal XXI veka 2008 specvypusk KVIRTU 55 let ros Ce nezavershena stattya z vijskovoyi osviti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ