Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кизилординська область каз Қызылорда облысы рос Кызылординская область адміністративна одиниця Казахстану центр місто Ки

Кизил-Ординська область

Кизил-Ординська область

Кизилординська область (каз. Қызылорда облысы; рос. Кызылординская область) — адміністративна одиниця Казахстану, центр — місто Кизилорда (інші назви: Акмешет, Ак-Мечеть). Утворена 15 січня 1938 року. Розташована в південній частині Казахстану. На заході області Аральське море. Площа 226 тис. км². Населення 596 344 осіб (перепис 1999).

Кизилординська область

(каз. Қызылорда облысы)

image
 image
Герб Прапор
image
Адм. центр Кизилорда
Країна image Казахстан
Регіон Південний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Карагандинська область, Актюбінська область, Туркестанська область ?
Номерний знак N,11
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▲ 740 389 (2014)  ()
 - густота 3,28 осіб/км² ()
Етнікон казахи — 95,7 %
росіяни — 2,0 %
корейці — 1,2 %
Площа
 - повна 226 019 км² ()
Висота
 - максимальна 1419 м
(відроги Каратау)
Часовий пояс
Дата заснування 15 січня 1938
Аким Кримбек Кушербаєв
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-43
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кизил-Ординська область

Природа

Область розташована на схід від Аральського моря в нижній течії річки Сирдар'ї, переважно в межах Туранської низовини (висота 50-200 м). По лівобережжю Сирдар'ї — широкі простори горбисто-пасмових пісків Кизилкумів, що прорізаються сухими руслами Жанадар'ї і ; по правобережжю зустрічаються височини (, 288 м), ділянки пісків ( тощо), неглибокі улоговини, зайняті солончаками. На півночі — масиви горбистих пісків (Малі Борсуки і Приаральські Каракуми). На крайньому південному сході в межах Кизилордінськой області заходять північно-західні відроги хребта Каратау (висота до 1419 м).

Клімат різко континентальний і украй посушливий з тривалим спекотним і сухим літом і з порівняно теплою, короткою і малосніжною зимою. Середня температура липня на північному заході 25,9 °С, на південному сході 28,2 °С, січня відповідно — 3,5 °С і — 19,8 °С. Кількість опадів на північному заході біля берегів Аральського моря близько 100 мм (найменше в Казахстані), на південному сході в передгір'ях Каратау до 175 мм.

В межі Кизилординської області входить північно-східна половина Аральського моря. Єдина велика річка — Сирдар'я, що протікає через центральну частину області з південного сходу на північний захід впродовж близько 1 тис. км, з сильно звивистим руслом, безліччю проток і рукавів і широкою заболоченою дельтою. Для захисту від паводків уздовж берегів річки побудовані греблі; у 1956 на річці Сирдар'я споруджена ; у 1958 по руслу Жанадар'ї пропущені води річки для зрошування полів і обводнення пасовищ. Багато солоних озер (, , і ін.); у озерах і  — лікувальні грязі. На північному сході в межі Кизилординської області заходять пониззя річки Сарису.

Значна частина території зайнята пісками, майже позбавленими рослинності; на закріплених пісках полинно-тіпчакова, солянкова рослинність, а навесні і ефемерова на бурих і сіроземних супіщаних і солонцюватих ґрунтах; у пониззі серед пісків виростають астрагали, , види пирію. Горбисті піски закріплені , тамариксом, , , полином. У заплаві Сирдар'ї — алювіально-лукові, часто засолені ґрунти, покриті луковою рослинністю з рідкими тугайними лісами й чагарниками (верби, і лох), в дельті й уздовж берегів — просторі чагарники очерету. У пустелі багато хижих (лис корсак, вовк тощо) і копитних (сайгак) тварин, а також гризунів, птиць (рябки та ін.) в дельті Сирдар'ї акліматизована ондатра.

Адміністративний поділ

№ Район Площа,
км² 		Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Центр АО НП
1 Аральський район 55545,74 71533 68382 70562 Аральськ 24 50
2 Жалагаський район 28736,40 39847 39553 35695 Жалагаш 15 17
3 Жанакорганський район 15433,69 62459 67563 70128 Жанакорган 26 34
4 Казалінський район 37597,06 70129 68777 72315 Айтеке-бі 21 42
5 Кармакшинський район 26755,80 40688 45355 50106 Жосали 14 22
6 Сирдар'їнський район 42606,35 36252 39100 38085 Теренозек 14 14
7 Чиїлійський район 32394,28 72180 73896 75306 Шиєлі 23 38
1 Байконирська м.а. - н/д 28776 36175 Байконир - 1
2 Кизилординська м.а. 1151,64 183299 193589 230422 Кизилорда 9 16

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009)
1 Кизилорда 151 791 157 364 188 682
2 Айтеке-бі 32 059 33 441 38 046
3 Байконир н/д 28 776 36 175
4 Аральськ 30 801 30 347 29 987
5 Шиєлі 28 484 28 621 29 632
6 Жанакорган 18 939 20 708 22 716
7 Жосали 19 509 18 997 18 983
8 Тасбугет 15 369 16 922 18 875
9 Жалагаш 12 726 14 486 13 479

Населення

Станом на 2016 рік населення області становить 765058 осіб.

Національний склад (станом на 2016 рік):

Зміна чисельності населення:
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 603 804 ▲607 491 ▲612 048 ▲618 249 ▲625 070 ▲632 234
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▲677 732 ▲689 038 ▲700 578 ▲712 992 ▲726 781

Примітки

  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. Чисельність населення по областях, містах і районах, статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на 1 січня 2010 року[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
  3. Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
  4. . Архів оригіналу за 30 Січня 2014. Процитовано 29 Січня 2013.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кизил-Ординська область
  • Карта Кизилординської області [ 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Відродженний Арал-2006 [ 11 Жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  • Погода у Кизилординській області. Казахстан [ 26 Березня 2022 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kizilordinska oblast kaz Қyzylorda oblysy ros Kyzylordinskaya oblast administrativna odinicya Kazahstanu centr misto Kizilorda inshi nazvi Akmeshet Ak Mechet Utvorena 15 sichnya 1938 roku Roztashovana v pivdennij chastini Kazahstanu Na zahodi oblasti Aralske more Plosha 226 tis km Naselennya 596 344 osib perepis 1999 Kizilordinska oblast kaz Қyzylorda oblysy Gerb Prapor Adm centr Kizilorda Krayina Kazahstan Region Pivdennij Kazahstan Mezhuye z susidni adminodiniciKaragandinska oblast Aktyubinska oblast Turkestanska oblast Nomernij znak N 11 Oficijna mova kazahska Naselennya povne 740 389 2014 gustota 3 28 osib km Etnikon kazahi 95 7 rosiyani 2 0 korejci 1 2 Plosha povna 226 019 km Visota maksimalna 1419 m vidrogi Karatau Chasovij poyas UTC 5 Data zasnuvannya 15 sichnya 1938 Akim Krimbek Kusherbayev Vebsajt oficijnij sajt Kod ISO 3166 2 KZ 43 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kizil Ordinska oblastPrirodaOblast roztashovana na shid vid Aralskogo morya v nizhnij techiyi richki Sirdar yi perevazhno v mezhah Turanskoyi nizovini visota 50 200 m Po livoberezhzhyu Sirdar yi shiroki prostori gorbisto pasmovih piskiv Kizilkumiv sho prorizayutsya suhimi ruslami Zhanadar yi i po pravoberezhzhyu zustrichayutsya visochini 288 m dilyanki piskiv tosho negliboki ulogovini zajnyati solonchakami Na pivnochi masivi gorbistih piskiv Mali Borsuki i Priaralski Karakumi Na krajnomu pivdennomu shodi v mezhah Kizilordinskoj oblasti zahodyat pivnichno zahidni vidrogi hrebta Karatau visota do 1419 m Klimat rizko kontinentalnij i ukraj posushlivij z trivalim spekotnim i suhim litom i z porivnyano teployu korotkoyu i malosnizhnoyu zimoyu Serednya temperatura lipnya na pivnichnomu zahodi 25 9 S na pivdennomu shodi 28 2 S sichnya vidpovidno 3 5 S i 19 8 S Kilkist opadiv na pivnichnomu zahodi bilya beregiv Aralskogo morya blizko 100 mm najmenshe v Kazahstani na pivdennomu shodi v peredgir yah Karatau do 175 mm V mezhi Kizilordinskoyi oblasti vhodit pivnichno shidna polovina Aralskogo morya Yedina velika richka Sirdar ya sho protikaye cherez centralnu chastinu oblasti z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid vprodovzh blizko 1 tis km z silno zvivistim ruslom bezlichchyu protok i rukaviv i shirokoyu zabolochenoyu deltoyu Dlya zahistu vid pavodkiv uzdovzh beregiv richki pobudovani grebli u 1956 na richci Sirdar ya sporudzhena u 1958 po ruslu Zhanadar yi propusheni vodi richki dlya zroshuvannya poliv i obvodnennya pasovish Bagato solonih ozer i in u ozerah i likuvalni gryazi Na pivnichnomu shodi v mezhi Kizilordinskoyi oblasti zahodyat ponizzya richki Sarisu Znachna chastina teritoriyi zajnyata piskami majzhe pozbavlenimi roslinnosti na zakriplenih piskah polinno tipchakova solyankova roslinnist a navesni i efemerova na burih i sirozemnih supishanih i soloncyuvatih gruntah u ponizzi sered piskiv virostayut astragali vidi piriyu Gorbisti piski zakripleni tamariksom polinom U zaplavi Sirdar yi alyuvialno lukovi chasto zasoleni grunti pokriti lukovoyu roslinnistyu z ridkimi tugajnimi lisami j chagarnikami verbi i loh v delti j uzdovzh beregiv prostori chagarniki ocheretu U pusteli bagato hizhih lis korsak vovk tosho i kopitnih sajgak tvarin a takozh grizuniv ptic ryabki ta in v delti Sirdar yi aklimatizovana ondatra Administrativnij podil Rajon Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr AO NP 1 Aralskij rajon 55545 74 71533 68382 70562 Aralsk 24 50 2 Zhalagaskij rajon 28736 40 39847 39553 35695 Zhalagash 15 17 3 Zhanakorganskij rajon 15433 69 62459 67563 70128 Zhanakorgan 26 34 4 Kazalinskij rajon 37597 06 70129 68777 72315 Ajteke bi 21 42 5 Karmakshinskij rajon 26755 80 40688 45355 50106 Zhosali 14 22 6 Sirdar yinskij rajon 42606 35 36252 39100 38085 Terenozek 14 14 7 Chiyilijskij rajon 32394 28 72180 73896 75306 Shiyeli 23 38 1 Bajkonirska m a n d 28776 36175 Bajkonir 1 2 Kizilordinska m a 1151 64 183299 193589 230422 Kizilorda 9 16Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Kizilorda 151 791 157 364 188 682 2 Ajteke bi 32 059 33 441 38 046 3 Bajkonir n d 28 776 36 175 4 Aralsk 30 801 30 347 29 987 5 Shiyeli 28 484 28 621 29 632 6 Zhanakorgan 18 939 20 708 22 716 7 Zhosali 19 509 18 997 18 983 8 Tasbuget 15 369 16 922 18 875 9 Zhalagash 12 726 14 486 13 479NaselennyaStanom na 2016 rik naselennya oblasti stanovit 765058 osib Nacionalnij sklad stanom na 2016 rik kazahi 734254 osobi 95 97 rosiyani 15166 osib korejci 7773 osobi turki 1642 osobi tatari 1632 osobi uzbeki 1496 osib chechenci 793 osobi ukrayinci 318 osib azerbajdzhanci 253 osobi kirgizi 223 osobi bashkiri 174 osobi ujguri 164 osobi nimci 161 osoba greki 133 osobi moldovani 103 osobi marijci 96 osib bilorusi 91 osoba inshi 586 osib Zmina chiselnosti naselennya Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Naselennya 603 804 607 491 612 048 618 249 625 070 632 234 Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Naselennya 677 732 689 038 700 578 712 992 726 781PrimitkiChiselnist naselennya RK po oblastyah mistah ta rajonah na 1 sichnya 2014 kazah ros Chiselnist naselennya po oblastyah mistah i rajonah stattyu ta okremimi vikovimi grupami okremimi etnosam na 1 sichnya 2010 roku nedostupne posilannya kazah ros Chislennost naseleniya Atyrauskoj oblasti po otdelnym etnosam na nachalo 2016 goda kazah ros Arhiv originalu za 30 Sichnya 2014 Procitovano 29 Sichnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kizil Ordinska oblast Karta Kizilordinskoyi oblasti 30 Veresnya 2007 u Wayback Machine Vidrodzhennij Aral 2006 11 Zhovtnya 2008 u Wayback Machine Pogoda u Kizilordinskij oblasti Kazahstan 26 Bereznya 2022 u Wayback Machine Aktyubinska oblast Ulitauska oblast Pn Turkestanska oblast Zh Kizilordinska oblast Sh Pd Karakalpakstan Uzbekistan Navoyijska oblast Uzbekistan Turkestanska oblast Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ