Кеосаян Тигран Едмондовіч

Тигран Едмондович Кеосаян (нар.. 4 січня 1966, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російський пропагандист, шовініст і ведучий расистської програми «Міжнародна пилорама», актор кіно і телебачення, кінорежисер, сценарист, продюсер, кліпмейкер і телеведучий вірменського походження. Син радянського кінорежисера і сценариста Едмонда Кеосаяна та чоловік російської пропагандистки Маргарити Симоньян.

Кеосаян Тигран Едмондовичвірм. Տիգրան ՔեոսայանДата народження4 січня 1966(1966-01-04) (58 років)Місце народженняМосква, СРСРГромадянство СРСР
 РосіяAlma materВсеросійський державний інститут кінематографіїПрофесіякінорежисер, актор, телеведучий, сценарист, ведучий, виробник, театральний режисер, кліпмейкер, кінопродюсерНагороди

IMDbID 0449085  Кеосаян Тигран Едмондович у Вікісховищі

Відомий своїми українофобними, сексистськими, расистськими шовіністькими заявами та пропагандою. Фігурант центру "Миротворець".

З 2022 року Вірменія оголосила його персоною нон грата за пропагандистські висловлювання і йому заборонено в'їзд до Республіки Вірменія.

Біографія

Народився 4 січня 1966 року в Москві, в сім'ї кінематографістів. Батько — кінорежисер Едмонд Кеосаян (1936—1994), мати — актриса Лаура Геворкян (нар.. 1939). За національністю вірменин.

У 1983 році закінчив середню школу і працевлаштувався на кіностудію «Мосфільм».

У 1984 році вступив на режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК), проходив навчання в майстерні професора Ігоря Васильовича Таланкіна. Через деякий час вирішив залишити навчання і пішов по призову на строкову військову службу в лавах Радянської армії. Після демобілізації відновився у виші. З 1987 року знімався в епізодах у кіно.

У 1992 році знімає свій перший повнометражний фільм — «Катька і Шиз».

У 1993 році Тигран Кеосаян разом з братом Давидом створює студію «Gold Vision», де разом зі своїм інститутським товаришем Федором Бондарчуком активно займається виробництвом музичних відеокліпів і рекламних роликів. Співпрацював з такими діячами російського шоу-бізнесу, як Ірина Аллегрова, Михайло Шуфутинський, Ігор Саруханов, Наталя Ветлицька. З часом відходить від кліпмейкерства, все більше переходячи на роботу режисера кіно.

У 1998 році закінчив режисерський факультет Всеросійського державного інституту кінематографії імені С. О. Герасимова (ВДІК) (курс народного артиста СРСР Юрія Миколайовича Озерова). Під час навчання у ВДІКу Тигран поставив свій перший художній фільм «Сонячний берег» тривалістю вісімнадцять хвилин. Драма була присвячена солдату-строковику, який віткає з армії, не витримавши дідівщини. У цій картині знявся Федір Бондарчук.

Широку популярність Кеосаяну принесли такі його режисерські кінороботи, як лірична новорічна комедія «Бідна Саша» (1997) з Олександром Збруєвим і Вірою Глаголєвою в головних ролях, а також пригодницький телесеріал «Чоловіча робота» (2001), що розповідає про військову службу російського спецназу ГРУ в Чечні.

У травні 2000 року «Gold Vision» зливається з продюсерським центром «Відео Інтернешнл», утворивши «Студію 2В». Брати Кеосаяни співпрацювали з цією компанією, знімаючи і продюсуючи різні серіали і фільми, аж до весни 2004 року.

У 2003 і 2004 роках Кеосаян був членом журі телевізійного музичного проекту телеканалу «Росія» «Народний артист».

З 2007 року працює телеведучим. З березня 2007 по листопад 2009 року — ведучим авторського ток-шоу «Вечір з Тиграном Кеосаяном» (пізніше — «…з Тиграном Кеосаяном») на «РЕН ТВ». У грудні 2007 року виступив на тому ж каналі як співведучий (в парі з Евеліною Бледанс) новорічного шоу «Новий рік навпаки». Співпраця телеканалу з Кеосаяном була перерваноа рішенням холдингу «Національна Медіа Група» (НМГ) у зв'язку зі зміною концепції мовлення на «РЕН ТВ».

З 2009 по 2010 рік разом зі своєю дружиною Оленою Хмельницькою вів телешоу «Ти і я» про таємниці сімейного життя зірок на телеканалі «Росія».

З грудня 2009 по грудень 2010 року — виконавчий продюсер телеканалу «ДТВ». З 18 січня по 31 травня 2010 року — ведучий авторського ток-шоу «Гарячий вечір з Тиграном Кеосаяном» на тому ж каналі. За участі Кеосаяна на телеканалі з'явилися програми «Руйнівники прислів'їв», «Департамент власної безпеки», «Дорожні війни» та «Ульотне відео по-російськи», а також серіали «Одного разу в міліції» і «Невидимки».

У 2011 році ненадовго повернувся на «РЕН ТВ». З 7 листопада по 23 грудня 2011 року — ведучий ток-шоу «Досить мовчати!». Після закриття цієї програми протягом наступних п'яти років Кеосаян не з'являвся на екрані в ролі телеведучого, зосередившись на кінобізнесі. В цей час він відновив свій колишній актив — студію «Голд Віжн».

3-4 жовтня 2014 року взяв участь у театралізованих онлайн-читаннях «Кареніна. Живе видання».

З 3 вересня 2016 року — ведучий вечірнього розважального "сатиричного" шоу «Міжнародна пилорама» на телеканалі «НТВ». Заявленою тематикою програми названо освітлення з гумором подій світової політики.. Насправді ж, шоу є розсадником рашистської пропаганди. В шоу всі політики «недружественных стран» та «либерастня» через «смішні» пародії виставляються ідіотами, які не здатні нічого зробити «сильному и справедливому» царю Путлеру. Раніше в шоу також були інтерв'ю з близькими до нео-фюрера політиками (наприклад, Пєсков) та його ручними пропагандистами, які дискутують на тему "Какой же царь хороший, сильний и справедливый".

Тигран Кеосаян переніс два інфаркти міокарда — в 2008 і 2010 роках.

Родина

• Батько — Едмонд Гарегінович Кеосаян (9 жовтня 1936 — 21 квітня 1994), радянський кінорежисер, сценарист, лауреат премії Ленінського комсомолу (1968), заслужений діяч мистецтв РРФСР (1976).
• Мати — Лаура Ашотівна Геворкян (Кеосаян) (нар. 28 січня 1939), і вірменська радянська актриса театру і кіно, заслужена артистка Вірменської РСР (1979).
• Брат — Давид Эдмондович Кеосаян (нар. 10 квітня 1961), радянський і російський кіноактор, кінорежисер, сценарист і продюсер.
• Племінниця — Лаура Давидовна Кеосаян (нар. 8 лютого 1982), російська актриса театру і кіно.
• Перша дружина (з 1993 по 2014 роки) — Альона Олександрівна Хмельницька (нар. 12 січня 1971), російська актриса театру і кіно, телеведуча. Одружилися у 1993 році. У шлюбі, який тривав двадцять один рік, народилися дві доньки. Подружжя офіційно розлучилося у 2014 році.
  • Дочка — Олександра Тигранівна Кеосаян (нар. 1994).
  • Дочка — Ксенія Тигранівна Кеосаян (нар. 7 липня 2010).
• З 2012 року співжиття з Маргаритою Симонівною Симонян (нар. 6 квітня 1980), російською пропагандисткою, головним редактором телеканалу «RT» і МІА «Росія сьогодні». У пари троє дітей.
  • Дочка — Мар'яна (нар. 12 серпня 2013).
  • Син — Баграт (нар. 27 вересня 2014).
  • Дочка — Маро (нар. 19 жовтня 2019).

Акторські роботи

• 1971 — Корона Російської імперії, або Знову невловимі — епізод
• 1989 — Сталінград — радянський солдат
• 1991 — Джокер — Ашир
• 2000 — Конвалія срібляста — відвідувач клубу
• 2002 —  — Микита Бакрадзе
• 2005 —  — Сергей
• 2006 — Коханка — продавець квітів
• 2007 —  — камео
• 2010 — Щасливі разом (серія «Врятуйте нашу Дашу») — режисер серіалу «Любовне кохання»
• 2017 —  — режисер
• 2018 —  — ведучий телеперограми

Участь у відеокліпах

• 1995 — Тигран Кеосаян знявся в кліпі Софії Ротару на пісню «Ночной мотылёк».

Режисерські роботи

Фільми

1. 1992 —
2. 1996 —
3. 1997 —
4. 1999 —
5. 1999 —
6. 2000 — Конвалія срібляста
7. 2001 —
8. 2002 —
9. 2004 —
10. 2006 —
11. 2008 —
12. 2011 — Ялта-45
13. 2012 —
14. 2013 —
15. 2017 —
16. 2018 —

Кліпи

• «Белая песня» — Діана (Ірина Нельсон)
• «Скрипка-лиса» (1997) (первісна назва пісні — «Скрип колеса»; музика — Ігор Саруханов, автор слів — Олександр Новіков).
• «Соседка» — Михайло Шуфутинський
• «Картонные крылья любви» — група «Машина времени»
• «Ты знаешь, мама» — Діана Гурцкая
• «Я тебя отвоюю» — Ірина Аллегрова

Інші роботи

• 2000 — «Новий», вистава
• 2003 — «12 стільців», мюзикл

Сценарні роботи

1. 1996 —
2. 2000 —

Продюсерські роботи

1. 2012 —
2. 2012 —
3. 2013 —

Участь у телепроєктах

• У 1998 році разом з Оленою Хмельницькою взяв участь у телегрі «Вустами дитини» на телеканалі «НТВ».
• В 2006 році взяв участь в 9-му і 15-му випусках шоу «Слава Богу, ти прийшов!» на телеканалі «СТС».
• У жовтні 2007 року разом з дружиною Оленою Хмельницькою і дочкою Олександрою брав участь як гравець 4-го випуску спортивного шоу «Стінка на стінку» на «Першому каналі».
• У 2009 році запрошувався як гість до шоу «Прожекторперісхілтон» на «Першому каналі».
• В 2010 році був у журі «Відеобитви».
• У листопаді 2010 року разом з дружиною Оленою Хмельницької був запрошений вяк гравець на шоу «» на телеканалі «Росія».
• У 2014 році пройшли зйомки шоу «Імперія ілюзій. Брати Сафронови», постійними членами журі стали Тигран Кеосаян і Дмитро Шепелєв, прем'єра відбулася 21 лютого 2015 року на телеканалі «СТС».
• У 2016 році був членом журі четвертого сезону шоу «Один в один!» на телеканалі «Росія-1».
• 31 грудня 2016 року відбувся показ новорічного випуску програми «Своя гра» на телеканалі «НТВ», в якій Кеосаян взяв участь як ведучий каналу і здобув перемогу, обігравши Сергія Малоземова (ведучого програм «Диво техніки» та «Їжа жива і мертва») і Джона Уоррена (ведучого програми «Поїдемо, поїдемо!»).

Критика

Наприкінці 2000-х — початку 2010-х років телевізійні критики досить лояльно відгукувалися про Тиграна Кеосаяна, характеризуючи його як телеведучого, «повністю позбавленого дешевого кокетства і щирого у своєму бажанні розібратися».

З 2016 року роботу Кеосаяна як ведучого розважальної програми «Міжнародна пилорама» на каналі НТВ неодноразово критикувала телекритик і оглядачка «Нової газети» Ірина Петровська:

«Тепер Тигран Кеосаян (а мова саме про нього), відкинувши інтелігентські умовності, впивається можливостями, що відкрилися на старості років, безкарно і відкрито вимовляти слова, за які в колі спілкування він би отримав по губах, і радість від здобутої свободи нашого неофіта буквально розпирає. Сам каже - і сам же щасливо і препохабно хихикає, нагадуючи молодшого школяра, шокуючого батьків зробленими в підворітті лінгвістичними відкриттями".

Тієї ж точки зору дотримується оглядачка і заступник головного редактора тижневика «Співрозмовник» Ольга Сабурова:

«... його остання програма - верх улесливості і вульгарності. До такої ницості не опускався навіть радіоактивний Дмитро Кисельов. Соромно і ніяково за те, що звучить з екрану, стає вже з перших секунд передачі. <...> Ведучий матюкається мало не через слово. Як думає - так і говорить: розв'язно, похабно і без тіні сорому. Він і не підозрює, яке почуття огиди відчувають, дивлячись на нього, глядачі. Кеосаян впевнений: сиплячи ідіотськими жартами, він виглядає крутим, безстрашним і дотепним. Звідки ця впевненість?"

Тележурналіст Володимир Кара-Мурза-старший у своїй статті також розкритикував Кеосаяна, заявивши, що ведучий у програмі «Міжнародна пилорама» «вчергове пробив дно», бо «вимовляти в ефірі такі фрази, які він собі дозволяє, негідно не те що телеведучому, а і будь-якій пристойній людині».

Оглядач (відділ кіно і телебачення) газети «Московський комсомолець» і блогер радіо «Ехо Москви» Олександр Мельман порівняв Кеосаяна з відомим американським теле — і радіоведучим Говардом Стерном:

«Так ось, Кеосаян - це наш Говард Стерн, поспішайте бачити. І не слівця на «г» і на «ж» тут важливі - дурне діло нехитре. Головне - який це гумор. Якщо якісний, тоді все в порядку. А ось цим Тигран може похвалитися далеко не завжди. Але останнім часом у нього щось виходить ... <...> Він просто взяв і поставив нашого улюбленого президента в загальний контекст, тобто створив світ чоловічків із Сонячного міста, де все як б на рівних".

У 2018 році Кеосаян так пояснив свою участь у програмі:

«Слухайте, це чисте хобі і можливість, вдячний хлопцям, каналу, і Тіму Вайнштейну, це можливість говорити те, як я хочу, те, про що я хочу, в більшості своїй, та не в більшості, а загалом, в принципі. І це хобі. Боронь боже мені всерйоз подумати, що це моя професія». Вона була перша, моє пришестя на телебачення мається на увазі, коли на «Рені» я виходив. Це ж різні формати абсолютно, ви ж розумієте. Там суспільно-політична була, на «Рені», а тут це чистий Comedy Channel, Джон Стюарт там і так далі. Це хобі. Моя професія - режисер.

Примітки

1. СІА. Кеосаян Тигран Эдмондович. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 7 березня 2023.
2. Zatulin and Simonyan banned from Armenia. jam-news.net. 10 жовтня 2022.
3. . Сетевое издание «Государственный интернет-канал «Россия» // russia.tv. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
4. (29 грудня 1995). . Газета . Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
5. Юрий Геворкян (27 січня 2011). . Газета // aif.ru. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 9 квітня 2020.
6. Кеосаян Тигран Эдмондович. Биография, фильмография, фотографии актёра и режиссёра. [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
7. Антон Чаркин (24 грудня 1997). . Газета «Коммерсантъ» // kommersant.ru. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
8. . Газета // aif.ru. 17 липня 2001. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
9. . Газета // aif.ru. 21 січня 2002. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
10. . Коммерсантъ. 31 травня 2000. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 9 квітня 2020.
11. В «Студии 2В» все отечественное. . 1 червня 2000.
12. . Эхо Москвы. 20 серпня 2006. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
13. Надежда Прусенкова (31 липня 2003). . «Новая газета» // 2003.novayagazeta.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 червня 2015.
14. . // tv.akado.ru. 11 листопада 2009. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 9 квітня 2020.
15. Михаил Шабашов (27 травня 2007). . Газета // vzglyad.ru. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 9 квітня 2020.
16. Наталия Ростова (20 вересня 2007). . «Новая газета» // novayagazeta.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2020.
17. . Газета // aif.ru. 26 грудня 2007. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 9 квітня 2020.
18. Арина Бородина, Сергей Соболев (11 листопада 2009). . Газета «Коммерсантъ» // kommersant.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
19. Елена Самойлова (1 жовтня 2009). . Газета . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
20. «CTC Media» назначила Кеосаяна генпродюсером «ДТВ». Газета // vz.ru. 3 декабря 2009 года. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 3 грудня 2009.
21. Арина Бородина (31 березня 2010). . Газета «Коммерсантъ» // kommersant.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 9 квітня 2020.
22. . Комсомольская правда. 17 травня 2010. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
23. . Акадо. 16 червня 2010. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
24. . Российская газета. 16 березня 2010. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 9 квітня 2020.
25. Надежда Шульга (28 жовтня 2011). . Газета «Комсомольская правда» в Молдове // kp.md. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 9 квітня 2020.
26. Александр Мельман (8 вересня 2016). . Газета «Московский комсомолец» // mk.ru. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 9 квітня 2020.
27. . Комсомольская правда. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
28. (рос.). Официальный сайт // tolstoymuseum.ru. 3—4 октября 2014 года. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
29. О проекте. Продолжая успешно смешивать политику и юмор, «НТВ» запускает новый сатирический проект «Международная пилорама». — Ведущий вечернего развлекательного шоу — известный кинорежиссёр, актёр и сценарист Тигран Кеосаян. [ 9 квітня 2020 у Wayback Machine.] Телекомпания «НТВ» // ntv.ru (3 сентября 2016 года)
30. (9 вересня 2016). . «Новая газета» // novayagazeta.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 9 квітня 2020.
31. Анна Афанасьева. «Мы никуда не денемся от следователей, полицейских, бандитов». — Гендиректор «НТВ» Алексей Земский об обновлении канала. [ 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] Газета «Коммерсантъ» // kommersant.ru (14 сентября 2016 года)
32. . Газета «Комсомольская правда» // nnov.kp.ru. 16 січня 2008. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2020.
33. Анна Горностай (26 жовтня 2010). . Газета . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2020.
34. Елена Лаптева (27 сентября 2014 года). . Газета «Комсомольская правда». Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 4 жовтня 2014.
35. Милена Жарова. Алёна Хмельницкая, Тигран Кеосаян и его новая жена Маргарита Симоньян устроили переполох в Ницце. [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] Российская электронная газета «» // dni.ru (14 сентября 2016 года)
36. . «РИА Новости» // ria.ru. 7 липня 2010. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
37. . «Марьяна Today». — Маргарита Симоньян родила дочь. [ 1 грудня 2021 у Wayback Machine.] «Российская газета» // rg.ru (12 августа 2013 года)
38. . Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
39.  // Огонёк. — 2004. — Число 10. — 10.
40. . . 25 грудня 2002. Архів оригіналу за 8 травня 2003. Процитовано 9 квітня 2020.
41. . Первый канал. 16 червня 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 9 квітня 2020.
42. . Вокруг ТВ. 20 червня 2014. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
43. Ведущий: ^[ru] — Игорь Саруханов ВИДЕО. Программа «Утро на 5». Рубрика «Закрома Родины». Игорь Саруханов — «Скрипка-лиса». Выпуск 18 апреля 2013 года. «» (Санкт-Петербург) // 5-tv.ru
44.  ВИДЕО. Клип на песню «Скрипка-лиса» — Игорь Саруханов. Режиссёр — Тигран Кеосаян (00:06:35). на YouTube // youtube.com (Игорь Саруханов; 25 августа 2011 года)
45. Стенка на стенку (Первый канал, 27.10.2007). YouTube.
46. . Телепрограмма. 11 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2020.
47. Программа «Своя игра», специальный новогодний выпуск — 31.12.2016: Сергей Малозёмов — Тигран Кеосаян — Джон Уоррен. [ 1 травня 2020 у Wayback Machine.] // svoya-igra.org
48. . . 21 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 9 квітня 2020.
49. . . 21 квітня 2013. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
50. . . 2 лютого 2010. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 9 квітня 2020.
51. . Новая газета. 18 травня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 9 квітня 2020.
52. . . 15 червня 2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 9 квітня 2020.
53. . . 29 травня 2018. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 9 квітня 2020.
54. . Московский комсомолец. 31 травня 2018. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
55. . Эхо Москвы. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 9 квітня 2020.

Посилання

• Офіційний сайт Тиграна Кеосаяна. [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] // keos.a2t.ru
• Ведущая: Ксения Ларина. Программа «Культурный шок». Тема — «Нужна ли новая жизнь старым фильмам». Гости программы — Лариса Малюкова, Арина Бородина и Тигран Кеосаян. [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Радиостанция «Эхо Москвы» // echo.msk.ru (12 января 2008 года)
• Кеосаян Тигран Эдмондович. Биография, фильмография, фотографии актёра и режиссёра. [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ruskino.ru