Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свята Катерина (287, Александрія — 305, Александрія) — християнська свята, великомучениця, дочка знатного правителя міста Александрії. Прообразом святої Катерини була Гіпатія.
| Катерина Александрійська | |
|---|---|
 Караваджо, Свята Катерина Александрійська, 1598-99, Музей Тіссен-Борнеміса | |
| грец. Αίκατερίνη означає "чиста" | |
| Народилася | 287 Александрія, Римська провінція Єгипет |
| Померла | 305 Александрія, Римська провінція Єгипет ·обезголовлення |
| Шанується | християнами |
| У лику | великомученик |
| День пам'яті | 24 листопада |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Життєпис
Краса, вченість, слава, багатство манили до неї багатьох залицяльників, але праведна, вона прагнула пошуків Істини буття світу. Знайти її для праведниці допоміг святий муж-відлюдник, до якого Катерину відвела мати, будучи таємною християнкою. Він розповів, що є Небесний Жених — Христос, до якого повинна полум'яніти душа, що шукає Істини і відкидає всі примари світу цього тимчасового. На прощання старець вручив святій Катерині ікону Богоматері з Немовлям Христом. Усю ніч діва молилась перед цією іконою, але Богомладенець відвертав від неї свій Лик. Вона знову звернулась до старця і той порадив їй зберігати чистоту і охрестив святу. Після хрещення до неї з'явилась Богоматір з Немовлям, Яке благістно поглянуло на Катерину і простягнуло їй перстень в ознаменування духовних заручин. У ці дні в Александрії відбувалися бурхливі язичницькі гульбища, на які прибув сам імператор Максиміан. У жертву язичницьким богам приносили не тільки тварин, але й сповідників християнства.
Свята Катерина, користуючись своїм знатним походженням, звернулась до імператора, заступаючись за них. Щоб переконати знатну римлянку та інших християн, імператор наказав скликати п'ятдесят найдосвідченіших мужів імперії. Свята відвертістю своїх переконань і доказів навернула їх у християнство. Всі вчені за наказом імператора були вкинуті у вогнище. Сама ж свята Катерина була піддана страшним мукам — колесування. Коли вона спокійно підійшла до знаряддя страти, ангел розбив його на друзки. Тоді Катерина, підійшовши до місця страти, з глибокою вірою в Бога, сама поклала голову під меч ката, молячись за всіх людей:
«Господи Ісусе Христе, Боже мій! Дякую Тобі за те, що Ти поставив на камені терпіння ноги мої і направив стопи мої… Поглянь з висоти Твоєї, Господи, і на цих людей, що тут стоять, і настанови їх світлом Твого пізнання; і прохання тих, хто буде призивати ім'я Твоє святеє через мене, сповни на користь, щоб усіма оспівувалась велич Твоя на віки».
Із рани її замість крові витекло молоко.
Перекази
Мала 17 років від роду. Була дуже вродлива, високоосвічена і багата. У 304 році вона прийняла християнську віру і відтоді проповідувала Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміана, який переслідував християн, була замучена за віру Христову. Після тривалих умовлянь відректися від Христа і перейти до язичників кати роздягли її і били воловими жилами дві години по плечах і животу.
Її дівоче тіло стало суцільною раною. Кров мучениці струменіла і обагрила землю. Її було кинуто до в'язниці, де Катерину тримали без їжі і води, та кати на цьому не вгамувалися. Вони вдалися до нових тортур — поклали дівчину поміж чотирьох коліс з гострими зубцями і, обертаючи колеса два праворуч, два ліворуч, почали шматувати її тіло. Та ось Ангел Господній зійшов з неба і зробив так, що великомучениця лишилась цілою і неушкодженою, а колеса розлетілись на друзки. Тоді кати відрубали їй голову мечем.
Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них — царицю Августіну, дружину Максиміана, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, котрі спостерігали її страшні муки.
Місце страти великомучениці Катерини і сьогодні показують в Александрії туристам. Жителі Александрії, які вірили в розп'ятого Господа, встановили мармурову колону, на якій висікли голову св. Великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі св. Сави.
Як свідчать перекази, св. мощі великомучениці були далеко на Синайській горі. У піснях співається: радуйся, всеславна Великомученице Катерино: на горі-бо Синайській, де бачив Мойсей терновий кущ неспалимий, Сам Христос зберігає чесне тіло твоє нетлінним аж до другого пришестя Свого.
На високу гору Синай ці мощі могли покласти тільки Ангели. У храмі на горі Синай знаходяться мощі голови і лівої руки св. Катерини. Невелика мармурова рама стоїть у храмі праворуч престолу. Святую голову нареченої Христової покриває нині золотий вінець, а рука її прикрашена коштовними перснями.
У IX ст. і невідомий монах Вавіль написали багато пісень на честь великомучениці Катерини, які і сьогодні співаються православною церквою в день її пам'яті.
Церква в день пам'яті Великомучениці говорить: «Радуйся ти, бо, посоромивши зухвальство заблудлих красномовців, несвідомістю сповнених, до віри істинної направила; радуйся, бо тіло твоє на муки великі віддавши за любов до Бога, ти, як діва непохитна, не подолана була; радуйся, бо в нагороду за муки небесних осель сподобилася ти й славою вічною втішаєшся. В надії на неї, Великомученице, подвигом твоїм і нас, твоїх співців, стверди».
Пам'ять
Мощі святої Катерини спочивають в монастирі її імені на горі Синай в Єгипті. Сьогодні монастир це великий духовний центр, в якому знаходиться стародавній архів і велика бібліотека стародруків та церковних раритетів. Вважається, що Свята Катерина є покровителькою вчителів, освічених людей та науковців.
Пам'ять святої великомучениці шанується в православному світі. На честь святої Катерини будуються храми, багато монастирів називають її іменем.
День великомучениці Катерини в Україні
Свято шанували великомученицю і в Київській Русі-Україні. Так відомо, що благовірним великим князем Ярославом Мудрим поруч із двома відомими храмами збудованими після святої Софії — Георгієвським та Ірининським, було зведено ще й храм святої Катерини на сучасній вул. Стрілецькій, який входив до Ярославового Київського Дитинця. На думку дослідника старовини, археолога І. Іванцова, це була та сама Катерининська церква, руїни якої посол німецького імператора Еріх Лясота бачив у 1594 році біля Софії. Ймовірно, що її збудували візантійсько-грецькі майстри, які принесли в столицю Руси-України традицію пошанування святої Катерини.
Велика колонія грецьких купців постійно була у Києві. Особливо це стало помітним у XVII столітті. У 1738 році, не зважаючи на спротив Магістрату, грецька громада збудувала поруч із Магістерською площею, на землі, що належала грецькому купцеві Астаматісові Стіматі, дерев'яну каплицю. У 1739–1741 замість каплиці збудували цегляну церкву, а років через сім при ній заснували грецький монастир святої Катерини. Спочатку церква цього монастиря мала типово українські риси, була тричасна, з трьома верхами. Наприкінці XIX століття її перебудовано так, що лишився лише один центральний верх барокової будівлі. Всередині грецька церква мала дуже гарний іконостас у стилі рококо. На початку 1920-х, коли монастир було закрито, його великі будівлі використовувалися як виставочні зали для показу продуктів промисловості УРСР. У 1929 році церкву грецького монастиря було розібрано, бо її баня почала давати тріщини.
Ще значно раніше до появи окремого монастиря на честь святої великомучениці Катерини в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі до головного його храму коштом Петра I та імператриці Катерини з півдня прибудували симетричній до бічного вівтаря святої великомучениці Варвари, бічний вівтар святої великомучениці Катерини. При цьому між давнім собором архистратига Михаїла та бічними вівтарями було прорізано широкі арки. Догляд за цими роботами цар доручив надісланому з Москви князю Олексію Черкаському, який доклав чимало і своїх коштів. Дружина князя пожертвувала до Катерининського бічного вівтаря багату ризницю, чимало грошей надала також і їхня дочка Варвара. За монастирським переказом, Петро І заснував Катерининський бічний вівтар у пам'ять про своє, разом з армією, врятування під час невдалого Прутського походу 1711 року.
З відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору, було відроджено і два його бічних вівтарі на честь святої Варвари і другий на честь святої великомучениці Катерини, які були окремо освяченні у грудні 2000 року.
Свята Катерина є покровителькою міста Одеса, де на честь святої названо площу в центрі міста. Там встановлено пам'ятну дошку.
Патрон
Примітки
- [ru] Вступление. // Кингсли Ч., Маутнер Ф. Ипатия. — Харьков: ИКП «Паритет» ЛТД, 1994.
- Катерина Александрійська // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- Jameson, Anna. «Sacred and Legendary Art», 1857. pp 84.
Джерела
- Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. Черкаси: Вертикаль, 2009.
- Маковій Г. П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. — К., 1993. — 205 с.
Посилання
- Катерина св. [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 612. — 1000 екз.
- Вшанування великомучениці Катерини [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Традиції Катерини — свято дівочої долі [ 18 грудня 2007 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катерина Александрійська
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyata Katerina 287 Aleksandriya 305 Aleksandriya hristiyanska svyata velikomuchenicya dochka znatnogo pravitelya mista Aleksandriyi Proobrazom svyatoyi Katerini bula Gipatiya Katerina AleksandrijskaKaravadzho Svyata Katerina Aleksandrijska 1598 99 Muzej Tissen Bornemisagrec Aikaterinh oznachaye chista Narodilasya 287 0287 Aleksandriya Rimska provinciya YegipetPomerla 305 0305 Aleksandriya Rimska provinciya Yegipet obezgolovlennyaShanuyetsya hristiyanamiU liku velikomuchenikDen pam yati 24 listopadaMediafajli na VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Katerina ZhittyepisKrasa vchenist slava bagatstvo manili do neyi bagatoh zalicyalnikiv ale pravedna vona pragnula poshukiv Istini buttya svitu Znajti yiyi dlya pravednici dopomig svyatij muzh vidlyudnik do yakogo Katerinu vidvela mati buduchi tayemnoyu hristiyankoyu Vin rozpoviv sho ye Nebesnij Zhenih Hristos do yakogo povinna polum yaniti dusha sho shukaye Istini i vidkidaye vsi primari svitu cogo timchasovogo Na proshannya starec vruchiv svyatij Katerini ikonu Bogomateri z Nemovlyam Hristom Usyu nich diva molilas pered ciyeyu ikonoyu ale Bogomladenec vidvertav vid neyi svij Lik Vona znovu zvernulas do starcya i toj poradiv yij zberigati chistotu i ohrestiv svyatu Pislya hreshennya do neyi z yavilas Bogomatir z Nemovlyam Yake blagistno poglyanulo na Katerinu i prostyagnulo yij persten v oznamenuvannya duhovnih zaruchin U ci dni v Aleksandriyi vidbuvalisya burhlivi yazichnicki gulbisha na yaki pribuv sam imperator Maksimian U zhertvu yazichnickim bogam prinosili ne tilki tvarin ale j spovidnikiv hristiyanstva Svyata Katerina koristuyuchis svoyim znatnim pohodzhennyam zvernulas do imperatora zastupayuchis za nih Shob perekonati znatnu rimlyanku ta inshih hristiyan imperator nakazav sklikati p yatdesyat najdosvidchenishih muzhiv imperiyi Svyata vidvertistyu svoyih perekonan i dokaziv navernula yih u hristiyanstvo Vsi vcheni za nakazom imperatora buli vkinuti u vognishe Sama zh svyata Katerina bula piddana strashnim mukam kolesuvannya Koli vona spokijno pidijshla do znaryaddya strati angel rozbiv jogo na druzki Todi Katerina pidijshovshi do miscya strati z glibokoyu viroyu v Boga sama poklala golovu pid mech kata molyachis za vsih lyudej Gospodi Isuse Hriste Bozhe mij Dyakuyu Tobi za te sho Ti postaviv na kameni terpinnya nogi moyi i napraviv stopi moyi Poglyan z visoti Tvoyeyi Gospodi i na cih lyudej sho tut stoyat i nastanovi yih svitlom Tvogo piznannya i prohannya tih hto bude prizivati im ya Tvoye svyateye cherez mene spovni na korist shob usima ospivuvalas velich Tvoya na viki Iz rani yiyi zamist krovi viteklo moloko PerekaziPaolo Veroneze Mistichne zaruchennya svyatoyi Katerini bl 1575 Galereya Akademiyi Veneciya Mala 17 rokiv vid rodu Bula duzhe vrodliva visokoosvichena i bagata U 304 roci vona prijnyala hristiyansku viru i vidtodi propoviduvala Isusa Hrista Za nakazom imperatora Maksimiana yakij peresliduvav hristiyan bula zamuchena za viru Hristovu Pislya trivalih umovlyan vidrektisya vid Hrista i perejti do yazichnikiv kati rozdyagli yiyi i bili volovimi zhilami dvi godini po plechah i zhivotu Yiyi divoche tilo stalo sucilnoyu ranoyu Krov muchenici strumenila i obagrila zemlyu Yiyi bulo kinuto do v yaznici de Katerinu trimali bez yizhi i vodi ta kati na comu ne vgamuvalisya Voni vdalisya do novih tortur poklali divchinu pomizh chotiroh kolis z gostrimi zubcyami i obertayuchi kolesa dva pravoruch dva livoruch pochali shmatuvati yiyi tilo Ta os Angel Gospodnij zijshov z neba i zrobiv tak sho velikomuchenicya lishilas ciloyu i neushkodzhenoyu a kolesa rozletilis na druzki Todi kati vidrubali yij golovu mechem Veliki strazhdannya sv Katerini navernuli bagatoh yazichnikiv do viri Hristovoyi Sered nih caricyu Avgustinu druzhinu Maksimiana Porfiriya Stratilata i 200 voyiniv kotri sposterigali yiyi strashni muki Misce strati velikomuchenici Katerini i sogodni pokazuyut v Aleksandriyi turistam Zhiteli Aleksandriyi yaki virili v rozp yatogo Gospoda vstanovili marmurovu kolonu na yakij visikli golovu sv Velikomuchenici Cya kolona j zaraz stoyit u hrami sv Savi Yak svidchat perekazi sv moshi velikomuchenici buli daleko na Sinajskij gori U pisnyah spivayetsya radujsya vseslavna Velikomuchenice Katerino na gori bo Sinajskij de bachiv Mojsej ternovij kush nespalimij Sam Hristos zberigaye chesne tilo tvoye netlinnim azh do drugogo prishestya Svogo Na visoku goru Sinaj ci moshi mogli poklasti tilki Angeli U hrami na gori Sinaj znahodyatsya moshi golovi i livoyi ruki sv Katerini Nevelika marmurova rama stoyit u hrami pravoruch prestolu Svyatuyu golovu narechenoyi Hristovoyi pokrivaye nini zolotij vinec a ruka yiyi prikrashena koshtovnimi persnyami U IX st i nevidomij monah Vavil napisali bagato pisen na chest velikomuchenici Katerini yaki i sogodni spivayutsya pravoslavnoyu cerkvoyu v den yiyi pam yati Cerkva v den pam yati Velikomuchenici govorit Radujsya ti bo posoromivshi zuhvalstvo zabludlih krasnomovciv nesvidomistyu spovnenih do viri istinnoyi napravila radujsya bo tilo tvoye na muki veliki viddavshi za lyubov do Boga ti yak diva nepohitna ne podolana bula radujsya bo v nagorodu za muki nebesnih osel spodobilasya ti j slavoyu vichnoyu vtishayeshsya V nadiyi na neyi Velikomuchenice podvigom tvoyim i nas tvoyih spivciv stverdi Pam yatMoshi svyatoyi Katerini spochivayut v monastiri yiyi imeni na gori Sinaj v Yegipti Sogodni monastir ce velikij duhovnij centr v yakomu znahoditsya starodavnij arhiv i velika biblioteka starodrukiv ta cerkovnih raritetiv Vvazhayetsya sho Svyata Katerina ye pokrovitelkoyu vchiteliv osvichenih lyudej ta naukovciv Pam yat svyatoyi velikomuchenici shanuyetsya v pravoslavnomu sviti Na chest svyatoyi Katerini buduyutsya hrami bagato monastiriv nazivayut yiyi imenem Den velikomuchenici Katerini v UkrayiniSvyato shanuvali velikomuchenicyu i v Kiyivskij Rusi Ukrayini Tak vidomo sho blagovirnim velikim knyazem Yaroslavom Mudrim poruch iz dvoma vidomimi hramami zbudovanimi pislya svyatoyi Sofiyi Georgiyevskim ta Irininskim bulo zvedeno she j hram svyatoyi Katerini na suchasnij vul Strileckij yakij vhodiv do Yaroslavovogo Kiyivskogo Ditincya Na dumku doslidnika starovini arheologa I Ivancova ce bula ta sama Katerininska cerkva ruyini yakoyi posol nimeckogo imperatora Erih Lyasota bachiv u 1594 roci bilya Sofiyi Jmovirno sho yiyi zbuduvali vizantijsko grecki majstri yaki prinesli v stolicyu Rusi Ukrayini tradiciyu poshanuvannya svyatoyi Katerini Velika koloniya greckih kupciv postijno bula u Kiyevi Osoblivo ce stalo pomitnim u XVII stolitti U 1738 roci ne zvazhayuchi na sprotiv Magistratu grecka gromada zbuduvala poruch iz Magisterskoyu plosheyu na zemli sho nalezhala greckomu kupcevi Astamatisovi Stimati derev yanu kaplicyu U 1739 1741 zamist kaplici zbuduvali ceglyanu cerkvu a rokiv cherez sim pri nij zasnuvali greckij monastir svyatoyi Katerini Spochatku cerkva cogo monastirya mala tipovo ukrayinski risi bula trichasna z troma verhami Naprikinci XIX stolittya yiyi perebudovano tak sho lishivsya lishe odin centralnij verh barokovoyi budivli Vseredini grecka cerkva mala duzhe garnij ikonostas u stili rokoko Na pochatku 1920 h koli monastir bulo zakrito jogo veliki budivli vikoristovuvalisya yak vistavochni zali dlya pokazu produktiv promislovosti URSR U 1929 roci cerkvu greckogo monastirya bulo rozibrano bo yiyi banya pochala davati trishini She znachno ranishe do poyavi okremogo monastirya na chest svyatoyi velikomuchenici Katerini v Svyato Mihajlivskomu Zolotoverhomu monastiri do golovnogo jogo hramu koshtom Petra I ta imperatrici Katerini z pivdnya pribuduvali simetrichnij do bichnogo vivtarya svyatoyi velikomuchenici Varvari bichnij vivtar svyatoyi velikomuchenici Katerini Pri comu mizh davnim soborom arhistratiga Mihayila ta bichnimi vivtaryami bulo prorizano shiroki arki Doglyad za cimi robotami car doruchiv nadislanomu z Moskvi knyazyu Oleksiyu Cherkaskomu yakij doklav chimalo i svoyih koshtiv Druzhina knyazya pozhertvuvala do Katerininskogo bichnogo vivtarya bagatu riznicyu chimalo groshej nadala takozh i yihnya dochka Varvara Za monastirskim perekazom Petro I zasnuvav Katerininskij bichnij vivtar u pam yat pro svoye razom z armiyeyu vryatuvannya pid chas nevdalogo Prutskogo pohodu 1711 roku Z vidnovlennya Svyato Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru bulo vidrodzheno i dva jogo bichnih vivtari na chest svyatoyi Varvari i drugij na chest svyatoyi velikomuchenici Katerini yaki buli okremo osvyachenni u grudni 2000 roku Svyata Katerina ye pokrovitelkoyu mista Odesa de na chest svyatoyi nazvano ploshu v centri mista Tam vstanovleno pam yatnu doshku PatronLatviya Kuldiga Portugaliya Kalyeta KuldigaPrimitki ru Vstuplenie Kingsli Ch Mautner F Ipatiya Harkov IKP Paritet LTD 1994 Katerina Aleksandrijska Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1913 angl Jameson Anna Sacred and Legendary Art 1857 pp 84 DzherelaBurij V M Narodno pravoslavnij kalendar Valerij Burij Cherkasi Vertikal 2009 Makovij G P Zatoptanij cvit Narodoznavchi opovidki K 1993 205 s PosilannyaKaterina sv 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 612 1000 ekz Vshanuvannya velikomuchenici Katerini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Tradiciyi Katerini svyato divochoyi doli 18 grudnya 2007 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Katerina Aleksandrijska