Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яниця Нестеровичів — житловий будинок на вулиці Івана Федорова у Львові, занесений 6 вересня 1979 року до Реєстру пам'яток архітектури України національного значення з охоронним номером 1275.
| Кам'яниця Нестеровичів | |
|---|---|
| м. Львів, 79008, вулиця Івана Федорова, 8 | |
 | |
| Будинок по вулиці І. Федорова 8 | |
| Замовник | Красовські Михайло Жевуський |
| | |
| Початок будівництва | XVI ст. |
| Реконструйовано | 2-га половина XVIII ст. |
| | |
| Тип споруди | житловий |
| Архітектурні стилі | ренесанс бароко історизм |
Історія
Вулиця Івана Федорова проходить позаду престижного східного приринкового кварталу і на ній у середньовічному місті розміщувалось декілька вулиць, що належали різним національним громадам. На її початку від вулиці Вірменської йшла вулиця Домініканська бічна, за якою лежала невелика площа перед фасадом готичного костелу домініканців. З північної сторони кварталу йшла Дорога до домінікан (нині вулиця Ставропігійська), від якої стояла наріжна кам'яниця Задикевичівська (тепер будинок 6), що виходила на дві приринкові парцелі. Її вузький одновіконний фасад виходив на вулицю Домініканську бічну, а далі простягався межовий мур парцелі до кам'яниці Лискевичівської. Тут формально закінчувалась вулиця Домініканська бічна і розпочиналась Руська бічна, що йшла до вулиці Руської. Тоді напроти розпочинався неіснуючий сьогодні квартал Руської дільниці і від кутової кам'яниці Миколи Стечковича вздовж південного фасаду домініканського костелу до міського Високого муру йшла вулиця Криве Коло, що отримала назву від своєї форми. За Лискевичівською йшла кам'яниця Юстковичівська, що межувала з флігелем палацу Корнякта (нині І. Федорова 10). На основі кам'яниць «Криве Коло» і Юстковичівської після об'єднання, перебудов виникла кам'яниця Нестеровичів. Внаслідок поділів у XV—XVI століттях. Нестеровичівська кам'яниця займала три парцелі — дві тривіконні і одну двовіконну.
Кам'яниця «Криве Коло» — Лискевичівська
У XVI столітті після Великої пожежі Львова була збудована ренесансна кам'яниця вірменина Тороса Лискевича, згодом Григорія Лискевича. Більш популярною була назва кам'яниці «Криве Коло», «На Кривому Колі» від назви вулиці, що розпочиналась напроти неї. З тильної західної сторони її парцела межує з парцелями Чорної кам'яниці (Площа Ринок 4) і кам'яниці Убальдіні (площа Ринок 3). Основним зайняттям власників кам'яниці була торгівля свічками, прянощами. Нею володіли члени українського роду Красовських, члени якого з 1520-х років належали до засновників і провідних діячів Успенського братства. У XVIII столітті до перебудови використовувалась як флігель кам'яниця Убальдіні, що з 1713 року належала Жевуським. На фасаді і у плануванні сучасної будівлі збереглось типове ренесансне несиметричне розміщення вікон 2 великої кімнати і одного малої.
Кам'яниця Юстковичівська
На місці давнішої кам'яниці XVI століття нову кам'яницю збудував 1642 року Юсткович, від якого її відкупив Стефан Нестерович-Красовський, один з найбагатших міщан-українців, від якого кам'яниця отримала другу назву Нестеровичівської. При коронації Яна ІІІ Собеського 1676 він отримав шляхетство, звільнення від податків. Його син Микола († 1697) був писарем, сеньйором Ставропігійського Успенського братства. Після смерті Миколи кам'яницю успадкувала його сестра, яка продала її підляському каштеляну Адаму Жевуському († 1717). Вочевидь задовго до спорудження 1580 флігелю палацу Корнякта відбувся поділ проміжної парцелі, 1/3 якої відійшла до парцелі флігелю, а 2/3 зрештою відійшли до Юстковичівської парцелі, складаючи її двовіконне ліве крило. Юстковичівська кам'яниця формує центральну тривіконну частину сьогоднішньої будівлі, де за вузькою брамою зберігся більш широкий засклеплений проїзд. Варто зауважити, що з 1723 Станіслав Матеуш Жевуський володів колишнім палацом Корнякта, а добудований у дворі флігель приховав вихід на Італійський дворик тилів кам'яниці Нестеровичівської.
Кам'яниця Нестеровичів
Син Адама писар польний коронний Михайло Жевуський докупив сусідню Лискевичівську кам'яницю і у 2-й половині XVIII століття перебудував їх у одну будівлю у стилі ампір, надбудувавши четвертий поверх. Від спадкоємців Михайла Жевуського будівля перейшла на початку XIX століття до нових власників і після декількох перепродажів належала Казимиру Дендору, згодом 1861 року Юліану і Станіславу Папарам, яких магістрат зобов'язав 1866 року відремонтувати будинок через провисання стелі третього поверху і прогнилі димарі. На 1870 рік будинком володіла Маріанна Папара, яка здавала офіцину в оренду Хаїму Крамаревичу і той 1872 року реставрував там опорний стовп. Маріанна Папара 1877 року просила дозволу на покриття даху новим ґонтом, але 1880 року магістрат зобов'язав використати вогнетривке покриття і лише 1884 року власниця спромоглась покрити дах бляхою. На 1889 рік будинком володів Франциск Мозер, від якого його купив артист Львівського міського театру Юзеф Хмелінський. Він вирішив провести відновлення будинку і відразу у світлиці на партері і кімнаті другого поверху під тинком відкрили стелі з модринового дерева з слідами червоної фарби на балках з різьбленими розетками. У світлиці виявили під тинком кам'яні фрамуги вікон з роздільною колоною без різьби, а у кімнаті партеру білокам'яну різьблену колону. У віконних нішах сходової клітки було відкрито рештки розписів релігійного змісту — фреску Богородиця Воплочення. Припускають, що наприкінці XVII століття їх виконав Олександр Ляницький, відомий виготовленням іконостасу Трьохсвятительської каплиці. Оскільки у приміщеннях партеру планували відкрити відділок Ц.к. пошти, то магістрат звернувся до Грона консерваторів, яке 4 лютого 1910 року погодилося на перебудову за проєктом архітектора Людвіка Вельтце за умови відчищення та збереження найдених об'єктів. 1928 року будинок оцінили у 56.000 злотих, після чого 1931 року Авраам Грубер збудували дворові офіцини. Ще через три роки провели модернізацію помешкань 2 поверху з встановленнях лазничок. У 1960-х роках Львівські міжобласні реставраційні майстерні провели ремонт фасадів будинку. При перебудові 2005 року у лівій частині будівлі було знову виявлено різьблені балковані ренесансні стелі XVI—XVII століть, міжвіконну колону з білокам'яною різьбою та у північній стіні аркатуру з трьох арок з готичними різьбленими кам'яними підп'ятниками, рештки готичної арки.
У будинку зберігся з XVIII століття бароковий кам'яний портал вхідної брами з горішнім вікном-світликом, ґратами, ковані полотна дверей. Проїзд перекрито хрестовим склепінням з кам'яними підпятниками. У будівлі збереглись архітектурні елементи кам'яниць XVI—XVII століть, зокрема, білокам'яні обрамування вікон, планування приміщень, кам'яні консолі дворових балконів. Одночасно декор фасаду будинку є типовим для будівель Львова XIX століття.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 31 березня 2015.
Джерела
- Бойко О. Г., Слободян В. М. Кам'яниця на вул. Федорова 8 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — № 15. — Львів: [б.в.], 2005. — С. 82—85. — ISBN 966-95066-4-14.
- Качор І., Качор Л. Середньовічний Львів. Житлова забудова. — Львів : Центр Європи, 2013. — С. 194—195.
- Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Вид. 3-тє, зі змінами. — Львів : Світ, 2006. — С. 196—198. — .
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : Апріорі, 2011. — 320 с. — .
Посилання
- Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 08 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanicya Nesterovichiv zhitlovij budinok na vulici Ivana Fedorova u Lvovi zanesenij 6 veresnya 1979 roku do Reyestru pam yatok arhitekturi Ukrayini nacionalnogo znachennya z ohoronnim nomerom 1275 Kam yanicya Nesterovichivm Lviv 79008 vulicya Ivana Fedorova 8Budinok po vulici I Fedorova 8Zamovnik Krasovski Mihajlo ZhevuskijPochatok budivnictva XVI st Rekonstrujovano 2 ga polovina XVIII st Tip sporudi zhitlovijArhitekturni stili renesans baroko istorizmIstoriyaFragment planu Lvova kincya XVIII st Chervonim poznacheno Nesterovichivsku kam yanicyu k n 181 Pid k n 170 kam yanicya Zadikevichivska k n 173 Chorna kam yanicya k n 175 palac Kornyakta k n 185 kam yanicya Mikoli Stechkovicha Vulicya Ivana Fedorova prohodit pozadu prestizhnogo shidnogo pririnkovogo kvartalu i na nij u serednovichnomu misti rozmishuvalos dekilka vulic sho nalezhali riznim nacionalnim gromadam Na yiyi pochatku vid vulici Virmenskoyi jshla vulicya Dominikanska bichna za yakoyu lezhala nevelika plosha pered fasadom gotichnogo kostelu dominikanciv Z pivnichnoyi storoni kvartalu jshla Doroga do dominikan nini vulicya Stavropigijska vid yakoyi stoyala narizhna kam yanicya Zadikevichivska teper budinok 6 sho vihodila na dvi pririnkovi parceli Yiyi vuzkij odnovikonnij fasad vihodiv na vulicyu Dominikansku bichnu a dali prostyagavsya mezhovij mur parceli do kam yanici Liskevichivskoyi Tut formalno zakinchuvalas vulicya Dominikanska bichna i rozpochinalas Ruska bichna sho jshla do vulici Ruskoyi Todi naproti rozpochinavsya neisnuyuchij sogodni kvartal Ruskoyi dilnici i vid kutovoyi kam yanici Mikoli Stechkovicha vzdovzh pivdennogo fasadu dominikanskogo kostelu do miskogo Visokogo muru jshla vulicya Krive Kolo sho otrimala nazvu vid svoyeyi formi Za Liskevichivskoyu jshla kam yanicya Yustkovichivska sho mezhuvala z fligelem palacu Kornyakta nini I Fedorova 10 Na osnovi kam yanic Krive Kolo i Yustkovichivskoyi pislya ob yednannya perebudov vinikla kam yanicya Nesterovichiv Vnaslidok podiliv u XV XVI stolittyah Nesterovichivska kam yanicya zajmala tri parceli dvi trivikonni i odnu dvovikonnu Kam yanicya Krive Kolo Liskevichivska U XVI stolitti pislya Velikoyi pozhezhi Lvova bula zbudovana renesansna kam yanicya virmenina Torosa Liskevicha zgodom Grigoriya Liskevicha Bilsh populyarnoyu bula nazva kam yanici Krive Kolo Na Krivomu Koli vid nazvi vulici sho rozpochinalas naproti neyi Z tilnoyi zahidnoyi storoni yiyi parcela mezhuye z parcelyami Chornoyi kam yanici Plosha Rinok 4 i kam yanici Ubaldini plosha Rinok 3 Osnovnim zajnyattyam vlasnikiv kam yanici bula torgivlya svichkami pryanoshami Neyu volodili chleni ukrayinskogo rodu Krasovskih chleni yakogo z 1520 h rokiv nalezhali do zasnovnikiv i providnih diyachiv Uspenskogo bratstva U XVIII stolitti do perebudovi vikoristovuvalas yak fligel kam yanicya Ubaldini sho z 1713 roku nalezhala Zhevuskim Na fasadi i u planuvanni suchasnoyi budivli zbereglos tipove renesansne nesimetrichne rozmishennya vikon 2 velikoyi kimnati i odnogo maloyi Kam yanicya Yustkovichivska Portal vhidnoyi brami z XVIII st Na misci davnishoyi kam yanici XVI stolittya novu kam yanicyu zbuduvav 1642 roku Yustkovich vid yakogo yiyi vidkupiv Stefan Nesterovich Krasovskij odin z najbagatshih mishan ukrayinciv vid yakogo kam yanicya otrimala drugu nazvu Nesterovichivskoyi Pri koronaciyi Yana III Sobeskogo 1676 vin otrimav shlyahetstvo zvilnennya vid podatkiv Jogo sin Mikola 1697 buv pisarem senjorom Stavropigijskogo Uspenskogo bratstva Pislya smerti Mikoli kam yanicyu uspadkuvala jogo sestra yaka prodala yiyi pidlyaskomu kashtelyanu Adamu Zhevuskomu 1717 Vochevid zadovgo do sporudzhennya 1580 fligelyu palacu Kornyakta vidbuvsya podil promizhnoyi parceli 1 3 yakoyi vidijshla do parceli fligelyu a 2 3 zreshtoyu vidijshli do Yustkovichivskoyi parceli skladayuchi yiyi dvovikonne live krilo Yustkovichivska kam yanicya formuye centralnu trivikonnu chastinu sogodnishnoyi budivli de za vuzkoyu bramoyu zberigsya bilsh shirokij zaskleplenij proyizd Varto zauvazhiti sho z 1723 Stanislav Mateush Zhevuskij volodiv kolishnim palacom Kornyakta a dobudovanij u dvori fligel prihovav vihid na Italijskij dvorik tiliv kam yanici Nesterovichivskoyi Kam yanicya Nesterovichiv Sklepinnya prohodu vhidnoyi bramiKovane pokrittya dverej brami XVIII st Sin Adama pisar polnij koronnij Mihajlo Zhevuskij dokupiv susidnyu Liskevichivsku kam yanicyu i u 2 j polovini XVIII stolittya perebuduvav yih u odnu budivlyu u stili ampir nadbuduvavshi chetvertij poverh Vid spadkoyemciv Mihajla Zhevuskogo budivlya perejshla na pochatku XIX stolittya do novih vlasnikiv i pislya dekilkoh pereprodazhiv nalezhala Kazimiru Dendoru zgodom 1861 roku Yulianu i Stanislavu Paparam yakih magistrat zobov yazav 1866 roku vidremontuvati budinok cherez provisannya steli tretogo poverhu i prognili dimari Na 1870 rik budinkom volodila Marianna Papara yaka zdavala oficinu v orendu Hayimu Kramarevichu i toj 1872 roku restavruvav tam opornij stovp Marianna Papara 1877 roku prosila dozvolu na pokrittya dahu novim gontom ale 1880 roku magistrat zobov yazav vikoristati vognetrivke pokrittya i lishe 1884 roku vlasnicya spromoglas pokriti dah blyahoyu Na 1889 rik budinkom volodiv Francisk Mozer vid yakogo jogo kupiv artist Lvivskogo miskogo teatru Yuzef Hmelinskij Vin virishiv provesti vidnovlennya budinku i vidrazu u svitlici na parteri i kimnati drugogo poverhu pid tinkom vidkrili steli z modrinovogo dereva z slidami chervonoyi farbi na balkah z rizblenimi rozetkami U svitlici viyavili pid tinkom kam yani framugi vikon z rozdilnoyu kolonoyu bez rizbi a u kimnati parteru bilokam yanu rizblenu kolonu U vikonnih nishah shodovoyi klitki bulo vidkrito reshtki rozpisiv religijnogo zmistu fresku Bogorodicya Voplochennya Pripuskayut sho naprikinci XVII stolittya yih vikonav Oleksandr Lyanickij vidomij vigotovlennyam ikonostasu Trohsvyatitelskoyi kaplici Oskilki u primishennyah parteru planuvali vidkriti viddilok C k poshti to magistrat zvernuvsya do Grona konservatoriv yake 4 lyutogo 1910 roku pogodilosya na perebudovu za proyektom arhitektora Lyudvika Veltce za umovi vidchishennya ta zberezhennya najdenih ob yektiv 1928 roku budinok ocinili u 56 000 zlotih pislya chogo 1931 roku Avraam Gruber zbuduvali dvorovi oficini She cherez tri roki proveli modernizaciyu pomeshkan 2 poverhu z vstanovlennyah laznichok U 1960 h rokah Lvivski mizhoblasni restavracijni majsterni proveli remont fasadiv budinku Pri perebudovi 2005 roku u livij chastini budivli bulo znovu viyavleno rizbleni balkovani renesansni steli XVI XVII stolit mizhvikonnu kolonu z bilokam yanoyu rizboyu ta u pivnichnij stini arkaturu z troh arok z gotichnimi rizblenimi kam yanimi pidp yatnikami reshtki gotichnoyi arki U budinku zberigsya z XVIII stolittya barokovij kam yanij portal vhidnoyi brami z gorishnim viknom svitlikom gratami kovani polotna dverej Proyizd perekrito hrestovim sklepinnyam z kam yanimi pidpyatnikami U budivli zbereglis arhitekturni elementi kam yanic XVI XVII stolit zokrema bilokam yani obramuvannya vikon planuvannya primishen kam yani konsoli dvorovih balkoniv Odnochasno dekor fasadu budinku ye tipovim dlya budivel Lvova XIX stolittya Primitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 31 bereznya 2015 DzherelaBojko O G Slobodyan V M Kam yanicya na vul Fedorova 8 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 15 Lviv b v 2005 S 82 85 ISBN 966 95066 4 14 Kachor I Kachor L Serednovichnij Lviv Zhitlova zabudova Lviv Centr Yevropi 2013 S 194 195 Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova Vid 3 tye zi zminami Lviv Svit 2006 S 196 198 ISBN 966 603 393 3 Melnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici Lviv Apriori 2011 320 s ISBN 978 617 629 032 2 PosilannyaOksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Ivana Fedorova 08 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2021