«Quo vadis» (дослівно з лат. Куди ідеш) — історичний роман польського письменника Генрика Сенкевича. У деяких українських перекладах називається «Quo vadis» та «Куди ідеш, Господи», в екранізаціях «Камо грядеши».
Автор | Генрик Сенкевич |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Quo Vadis |
Мова | польська |
Жанр | історична белетристика |
Видано | 1896 |
Перекладач(і) | Н. Лесик (1913) В. Бойко (2004) О. Бурячківський (2007) |
У «Гутенберзі» | 2853 |
|
Створення роману та його переклади
Роман писався з 1894 по 1896 рік, періодично деякі його частини публікувалися в пресі. У 1896 році роман побачив світ окремим виданням.
Здобувши популярність, роман став перекладеним на всі основні європейські мови і приніс письменникові світову славу. Величезний успіх роману багато в чому сприяв присудженню Сенкевичу в 1905 році Нобелівської премії з літератури. Всього роман був перекладений більш ніж на 50 мов, у тому числі на арабську та японську. Для багатьох мов роман «Quo vadis» залишається єдиним перекладеним твором Сенкевича.
Екранізації
Роман багаторазово екранізувався. Перша екранізація була зроблена вже в 1902 році. Найбільшу популярність здобули три фільми:
- Екранізація 1951 року, США. Режисер Мервін Лерой. Головні ролі — Роберт Тейлор (Вініцій), Дебора Керр (Лігія), (Петроній), Пітер Устинов (Нерон).
- . Режисер Франко Россі. Головні ролі — Клаус Марія Брандауер, .
- . Режисер Єжи Кавалерович. Головні ролі — Павло Делонг (Вініцій), Магдалена Мельцаж (Лігія), Богуслав Лінда (Петроній).
Зміст
«Камо грядеши» — єдиний з історичних романів Сенкевича, не присвячений історії Польщі. Дія роману розвивається в Римської імперії під час правління імператора Нерона й охоплює період 64-68 рр..
Основна тема твору — життя перших християн римської громади і перші гоніння християн у Римській імперії.
Сенкевич писав:
Вчитуючись в «Аннали», я не раз відчував, що в мені зріє думка дати художнє протиставлення цих двох світів, один з яких являв собою всемогутню правлячу силу адміністративної машини, а інший представляв виключно духовну силу.
Сенкевич зумів відтворити картину Риму 60-х років I століття з великою історичною достовірністю. Крім «Анналів» Тацита, джерелами йому послужили твори інших античних авторів, а також праці істориків. За словами письменника, при написанні жодного іншого роману він стільки не працював з історичними документами.
Майже вся дія роману проходить в Римі та його околицях. Детально описана відома римська пожежа, яку, за переказами, Нерон організував сам, щоб викликати поетичне натхнення. Під час правління Нерона християни вперше зазнали масштабного гоніння, на них імператор поклав провину за пожежу.
У цей час гоніння мучениками стали апостоли Петро та Павло, їх смерть також описана в книзі. Назву роману письменнику підказав старовинний переказ: апостол Петро після знищення майже всіх християн Риму таємно покидає місто, за містом він зустрічає Христа і запитує в нього: «Куди йдеш, Господи?». Христос відповідає: «Оскільки ти залишаєш народ Мій, Я йду в Рим на нове розп'яття». Після цього Петро повернувся в Рим і прийняв мученицьку смерть. Цій події присвячена збереглася до наших днів церква «Quo vadis» на Віа Аппіа в Римі. У церкві є бюст Сенкевича, поставлений польськими емігрантами.
Головні персонажі
Історичні
- Гай Петроній, письменник, придворний Нерона
- Нерон, римський імператор
- Апостол Петро
- Апостол Павло
- Поппея Сабіна, друга дружина Нерона
- Авл Плавцій, заслужений воєначальник
- Помпонія Грецина, дружина Плавція, в романі представлена як християнка (історично це не підтверджено)
Вигадані
- Марк Вініцій, молодий римський патрицій, племінник Петронія
- Лігія, кохана Вініція, дочка царя язичницького племені лігійців
Переклади українською
1) Переклад Н. Лесик
- Генрік Сенкевич. Quo vadis: Куди ідеш, Господи. Оповіданнє з часів переслідування християн за пановання Нерона. Уложив: Н. Лесик; ілюстрації: М. Артвинської. Вінніпеґ, Манітоба: Накладом рускої книгарні, 1913. 174 с.
- (перевидання) * Генрік Сенкевич. Quo vadis: Куди ідеш, Господи. Оповіданнє з часів переслідування християн за пановання Нерона. За виправленим текстом Н. Лесика; Вест Айслип — Торонто. 1982. 148 стор.
2) Переклад Віктора Бойка
- Генрік Сенкевич. Quo vadis. Переклад з польської: Віктор Бойко. Харків: Фоліо, 2004. 412 с. (Бібліотека світової літератури / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України). , 978-966-03-4296-5 (передрук 2008, 2017)
3) Переклад Олега Бурячківського
- Генрік Сенкевич. Quo vadis. Переклад з польської: Олег Бурячківський. Львів: Свічадо, 2007, 2010. 564 с.
Примітки
Посилання
У Вікіджерелах є Quo vadis (роман) |
- Роман «Quo vadis» українською [ 1 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Романи Генрика Сенкевича | |
---|---|
Вогнем і мечем | Потоп | Пан Володийовський | Без догмата | Камо грядеши | |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Quo vadis doslivno z lat Kudi idesh istorichnij roman polskogo pismennika Genrika Senkevicha U deyakih ukrayinskih perekladah nazivayetsya Quo vadis ta Kudi idesh Gospodi v ekranizaciyah Kamo gryadeshi Kamo gryadeshi AvtorGenrik SenkevichNazva movoyu originaluQuo VadisMovapolskaZhanristorichna beletristikaVidano1896Perekladach i N Lesik 1913 V Bojko 2004 O Buryachkivskij 2007 U Gutenberzi 2853 Quo vadis u VikishovishiStvorennya romanu ta jogo perekladiRoman pisavsya z 1894 po 1896 rik periodichno deyaki jogo chastini publikuvalisya v presi U 1896 roci roman pobachiv svit okremim vidannyam Zdobuvshi populyarnist roman stav perekladenim na vsi osnovni yevropejski movi i prinis pismennikovi svitovu slavu Velicheznij uspih romanu bagato v chomu spriyav prisudzhennyu Senkevichu v 1905 roci Nobelivskoyi premiyi z literaturi Vsogo roman buv perekladenij bilsh nizh na 50 mov u tomu chisli na arabsku ta yaponsku Dlya bagatoh mov roman Quo vadis zalishayetsya yedinim perekladenim tvorom Senkevicha EkranizaciyiRoman bagatorazovo ekranizuvavsya Persha ekranizaciya bula zroblena vzhe v 1902 roci Najbilshu populyarnist zdobuli tri filmi Ekranizaciya 1951 roku SShA Rezhiser Mervin Leroj Golovni roli Robert Tejlor Vinicij Debora Kerr Ligiya Petronij Piter Ustinov Neron Rezhiser Franko Rossi Golovni roli Klaus Mariya Brandauer Rezhiser Yezhi Kavalerovich Golovni roli Pavlo Delong Vinicij Magdalena Melcazh Ligiya Boguslav Linda Petronij ZmistKartina Smert Petroniya napisana Kostyantinom Makovskim v 1904 roci pid vplivom romanu Kamo gryadeshi Kamo gryadeshi yedinij z istorichnih romaniv Senkevicha ne prisvyachenij istoriyi Polshi Diya romanu rozvivayetsya v Rimskoyi imperiyi pid chas pravlinnya imperatora Nerona j ohoplyuye period 64 68 rr Osnovna tema tvoru zhittya pershih hristiyan rimskoyi gromadi i pershi goninnya hristiyan u Rimskij imperiyi Senkevich pisav Vchituyuchis v Annali ya ne raz vidchuvav sho v meni zriye dumka dati hudozhnye protistavlennya cih dvoh svitiv odin z yakih yavlyav soboyu vsemogutnyu pravlyachu silu administrativnoyi mashini a inshij predstavlyav viklyuchno duhovnu silu Senkevich zumiv vidtvoriti kartinu Rimu 60 h rokiv I stolittya z velikoyu istorichnoyu dostovirnistyu Krim Annaliv Tacita dzherelami jomu posluzhili tvori inshih antichnih avtoriv a takozh praci istorikiv Za slovami pismennika pri napisanni zhodnogo inshogo romanu vin stilki ne pracyuvav z istorichnimi dokumentami Majzhe vsya diya romanu prohodit v Rimi ta jogo okolicyah Detalno opisana vidoma rimska pozhezha yaku za perekazami Neron organizuvav sam shob viklikati poetichne nathnennya Pid chas pravlinnya Nerona hristiyani vpershe zaznali masshtabnogo goninnya na nih imperator poklav provinu za pozhezhu Neron sposterigaye pozhezhu u Rimi M de Lipman 1897 U cej chas goninnya muchenikami stali apostoli Petro ta Pavlo yih smert takozh opisana v knizi Nazvu romanu pismenniku pidkazav starovinnij perekaz apostol Petro pislya znishennya majzhe vsih hristiyan Rimu tayemno pokidaye misto za mistom vin zustrichaye Hrista i zapituye v nogo Kudi jdesh Gospodi Hristos vidpovidaye Oskilki ti zalishayesh narod Mij Ya jdu v Rim na nove rozp yattya Pislya cogo Petro povernuvsya v Rim i prijnyav muchenicku smert Cij podiyi prisvyachena zbereglasya do nashih dniv cerkva Quo vadis na Via Appia v Rimi U cerkvi ye byust Senkevicha postavlenij polskimi emigrantami Golovni personazhiIstorichni Gaj Petronij pismennik pridvornij Nerona Neron rimskij imperator Apostol Petro Apostol Pavlo Poppeya Sabina druga druzhina Nerona Avl Plavcij zasluzhenij voyenachalnik Pomponiya Grecina druzhina Plavciya v romani predstavlena yak hristiyanka istorichno ce ne pidtverdzheno Vigadani Mark Vinicij molodij rimskij patricij pleminnik Petroniya Ligiya kohana Viniciya dochka carya yazichnickogo plemeni ligijcivPerekladi ukrayinskoyu1 Pereklad N Lesik Genrik Senkevich Quo vadis Kudi idesh Gospodi Opovidannye z chasiv peresliduvannya hristiyan za panovannya Nerona Ulozhiv N Lesik ilyustraciyi M Artvinskoyi Vinnipeg Manitoba Nakladom ruskoyi knigarni 1913 174 s perevidannya Genrik Senkevich Quo vadis Kudi idesh Gospodi Opovidannye z chasiv peresliduvannya hristiyan za panovannya Nerona Za vipravlenim tekstom N Lesika Vest Ajslip Toronto 1982 148 stor 2 Pereklad Viktora Bojka Genrik Senkevich Quo vadis Pereklad z polskoyi Viktor Bojko Harkiv Folio 2004 412 s Biblioteka svitovoyi literaturi Institut literaturi imeni T G Shevchenka NAN Ukrayini ISBN 978 966 03 4295 8 978 966 03 4296 5 peredruk 2008 2017 3 Pereklad Olega Buryachkivskogo Genrik Senkevich Quo vadis Pereklad z polskoyi Oleg Buryachkivskij Lviv Svichado 2007 2010 564 s ISBN 978 966 395 088 4PrimitkiPosilannyaU Vikidzherelah ye Quo vadis roman Roman Quo vadis ukrayinskoyu 1 lyutogo 2016 u Wayback Machine Romani Genrika SenkevichaVognem i mechem Potop Pan Volodijovskij Bez dogmata Kamo gryadeshi