Калмицькі козаки — різні групи калмицького народу, які входили до складу козацьких військ.
Історія
В XVII—XVIII ст. в процесі розпаду Зюнгарського ханства і поглинення його Китайською імперією, частина його жителів переселилася на Захід, у степи поблизу Волги і Дона, а з часом навіть Дніпра (південної України). Один з перших українських козацьких отаманів, хто залучав калмиків до своїх походів і захисту українських земель був Іван Сірко.
Калмики це чи не перші буддисти, що з'явилися на землях України.
У часи Російської імперії калмицькі козаки відігравали, зокрема, помітну роль у житті Донського і Астраханського козацьких військ. У часи громадянської війни у козацьких військах були утворені повністю калмицькі частини — [ru] у війську Донському і калмицькі полки у астраханців. Вони мали особливий статус.
Чугуївські калмики
У подальшому ці люди переважно буддійської віри, разом з українськими і донськими козаками, не раз брали участь у захисті кордонів Російської імперії і України від військ Османської імперії, часом беручи участь у повстаннях проти царського режиму. Траплялися і конфлікти як напр. під час отаманування Леська Шкури. Основна їх частина жила поза межами України, хоч на землях Слобожанщини і зафіксовані окремі калмицькі поселення і громади. Одна з таких громад відома у місті Чугуїв, що знайшло відображення навіть у його гербі: «Населені сюди з калмицької орди козаки були одягнені в калмицькі чуги, через що місто почали називати Чугуїв». Якби там не було, а ці калмики прийняли загальну самоназву «козаки», були прийняті до козацького стану і особового складу Військ Запорізького і Донського і змішались з місцевим населенням настільки, що їх нащадки нині ідентифікують себе українцями і росіянами. З іншого боку, там де громади калмицьких козаків були чисельніші (переважно на землях Війська Донського) їм в багатьох випадках вдалося до нинішнього часу зберегти свою самобутність, зокрема пам'ять про походження, мову і буддійську віру.
Ставропольське калмицьке військо
З калмиків, які служили на Оренбурзькій лінії, у 1745 році було сформоване Ставропольське калмицьке військо, назване за тодішнім ім'ям міста Тольятті на Волзі. Військо проіснувало до середини ХІХ століття.
Бузави — донські козаки
Так само, як і у складі інших вір і народів Російської імперії (українського, російського, татарського) реєстрові козаки утворили у складі калмицького народу і буддійської спільноти окрему групу, навіть субетнос, відомий як бузави («вояки», «люди з рушницями»). У житті калмиків так само як і інших народів Азії до XX ст. цей поділ мав велике значення. Бузави були переважно з роду ходжеут улуса Зед, на відміну від інших груп калмиків — [ru] і [ru], пам'ять про існування цього родового поділу зберігається у калмицькому середовищі досі. Бузави населяли Салькський округ Області війська донського та входили до складу Донського козацького війська.
Калмицький рух за покозачення
Перехід калмиків до козацького стану у Російській імперії був ідеєю, яку наприкінці XIX — на початку XX століть розвивали калмицькі князі Тундутови. Ця ідея була реалізована під час Російської революції влітку — восени 1917 року. Восени 1917 калмицький народ був прийнятий до складу астраханського козацтва, був створений Калмицький військовий уряд. У січні 1918 року відбулося повстання астраханських козаків та калмиків проти більшовиків, яке зазнало поразки після двох тижнів вуличних боїв. Калмицька пореволюційна та повоєнна еміграція зберігала тісні зв'язки з козацькою діаспорою у Європі та Америці.
Відомі особистості
Одним з найвідоміших калмицьких козаків є Городовиков Ока Іванович, один з творців Червоного козацтва, в подальшому — командир Червоної Армії.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 19 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2009. Процитовано 13 січня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.sinologist.com.ua/ukr/East_West/http://www.sinologist.com.ua/ukr/East_West/Матеріальні_свідчення.pdf[недоступне посилання з липня 2019]
- Калмыки в составе Донского казачества [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Донские калмыки [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Калмыцкие казаки [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 13 січня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 13 січня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 13 січня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Спогади О. І. Городовикова [ 18 січня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalmicki kozaki rizni grupi kalmickogo narodu yaki vhodili do skladu kozackih vijsk IstoriyaV XVII XVIII st v procesi rozpadu Zyungarskogo hanstva i poglinennya jogo Kitajskoyu imperiyeyu chastina jogo zhiteliv pereselilasya na Zahid u stepi poblizu Volgi i Dona a z chasom navit Dnipra pivdennoyi Ukrayini Odin z pershih ukrayinskih kozackih otamaniv hto zaluchav kalmikiv do svoyih pohodiv i zahistu ukrayinskih zemel buv Ivan Sirko Kalmiki ce chi ne pershi buddisti sho z yavilisya na zemlyah Ukrayini U chasi Rosijskoyi imperiyi kalmicki kozaki vidigravali zokrema pomitnu rol u zhitti Donskogo i Astrahanskogo kozackih vijsk U chasi gromadyanskoyi vijni u kozackih vijskah buli utvoreni povnistyu kalmicki chastini ru u vijsku Donskomu i kalmicki polki u astrahanciv Voni mali osoblivij status Chuguyivski kalmikiU podalshomu ci lyudi perevazhno buddijskoyi viri razom z ukrayinskimi i donskimi kozakami ne raz brali uchast u zahisti kordoniv Rosijskoyi imperiyi i Ukrayini vid vijsk Osmanskoyi imperiyi chasom beruchi uchast u povstannyah proti carskogo rezhimu Traplyalisya i konflikti yak napr pid chas otamanuvannya Leska Shkuri Osnovna yih chastina zhila poza mezhami Ukrayini hoch na zemlyah Slobozhanshini i zafiksovani okremi kalmicki poselennya i gromadi Odna z takih gromad vidoma u misti Chuguyiv sho znajshlo vidobrazhennya navit u jogo gerbi Naseleni syudi z kalmickoyi ordi kozaki buli odyagneni v kalmicki chugi cherez sho misto pochali nazivati Chuguyiv Yakbi tam ne bulo a ci kalmiki prijnyali zagalnu samonazvu kozaki buli prijnyati do kozackogo stanu i osobovogo skladu Vijsk Zaporizkogo i Donskogo i zmishalis z miscevim naselennyam nastilki sho yih nashadki nini identifikuyut sebe ukrayincyami i rosiyanami Z inshogo boku tam de gromadi kalmickih kozakiv buli chiselnishi perevazhno na zemlyah Vijska Donskogo yim v bagatoh vipadkah vdalosya do ninishnogo chasu zberegti svoyu samobutnist zokrema pam yat pro pohodzhennya movu i buddijsku viru Stavropolske kalmicke vijskoZ kalmikiv yaki sluzhili na Orenburzkij liniyi u 1745 roci bulo sformovane Stavropolske kalmicke vijsko nazvane za todishnim im yam mista Tolyatti na Volzi Vijsko proisnuvalo do seredini HIH stolittya Buzavi donski kozakiTak samo yak i u skladi inshih vir i narodiv Rosijskoyi imperiyi ukrayinskogo rosijskogo tatarskogo reyestrovi kozaki utvorili u skladi kalmickogo narodu i buddijskoyi spilnoti okremu grupu navit subetnos vidomij yak buzavi voyaki lyudi z rushnicyami U zhitti kalmikiv tak samo yak i inshih narodiv Aziyi do XX st cej podil mav velike znachennya Buzavi buli perevazhno z rodu hodzheut ulusa Zed na vidminu vid inshih grup kalmikiv ru i ru pam yat pro isnuvannya cogo rodovogo podilu zberigayetsya u kalmickomu seredovishi dosi Buzavi naselyali Salkskij okrug Oblasti vijska donskogo ta vhodili do skladu Donskogo kozackogo vijska Kalmickij ruh za pokozachennyaPerehid kalmikiv do kozackogo stanu u Rosijskij imperiyi buv ideyeyu yaku naprikinci XIX na pochatku XX stolit rozvivali kalmicki knyazi Tundutovi Cya ideya bula realizovana pid chas Rosijskoyi revolyuciyi vlitku voseni 1917 roku Voseni 1917 kalmickij narod buv prijnyatij do skladu astrahanskogo kozactva buv stvorenij Kalmickij vijskovij uryad U sichni 1918 roku vidbulosya povstannya astrahanskih kozakiv ta kalmikiv proti bilshovikiv yake zaznalo porazki pislya dvoh tizhniv vulichnih boyiv Kalmicka porevolyucijna ta povoyenna emigraciya zberigala tisni zv yazki z kozackoyu diasporoyu u Yevropi ta Americi Vidomi osobistostiOdnim z najvidomishih kalmickih kozakiv ye Gorodovikov Oka Ivanovich odin z tvorciv Chervonogo kozactva v podalshomu komandir Chervonoyi Armiyi Div takozhKalmickij vijskovij uryad Chuguyivski kozakiPrimitki Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 19 lipnya 2011 Arhiv originalu za 3 listopada 2009 Procitovano 13 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www sinologist com ua ukr East West http www sinologist com ua ukr East West Materialni svidchennya pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kalmyki v sostave Donskogo kazachestva 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Donskie kalmyki 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine ros Kalmyckie kazaki 21 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 1 listopada 2012 Procitovano 13 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaSpogadi O I Gorodovikova 18 sichnya 2011 u Wayback Machine