Кагана т хаканат хаганат або каганство хаканство хаганство тип ранньосередньовічної монархії історичного суспільно політ

Кагана́т (хаканат, хаганат) або каганство (хаканство, хаганство) — тип ранньосередньовічної монархії, історичного суспільно-політичного і військового утворення, поширений на рівнинах Євразії від Алтайських гір до Карпат правителем якого був каган (хакан, хаган). Назва походить від тюркського хакан (хаган, каган) — «великий хан» («великий кан»). Хакан, це титул на зразок царя, до певної міри аналог імператорського, і має означати правителя могутнішого за простого хана. Відповідно каганат, це не просто кочове політичне утворення, це конгломерат псевдодержавних утворень (ханств), яке претендує на гегемонію у своєму регіоні, кочова імперія.

Тюркські каганати

Монгольські каганати

Перед тим, як Чингіз-хан помер, він розділив свою імперію на чотири секції для кожного з його синів та онуків, що суттєво ознаменувало кінець єдиної імперії і появу чотирьох окремих ханств, якими були:

Постмонгольські ханства

Казанське ханство
Сибірське ханство (отримало назву Сибір в перші значні завоювання в роки Великої східної експансії Росії через Уральський хребет)
Астраханське ханство
Кримське ханство

Приклади інших династій:

Касимовське ханство (звідси сучасний Касимов, названий на честь його засновника), кочове політичне утворення, засноване в 1801 році між річками Волга і Яїк (Урал).
Калмицьке ханство
Ногайське ханство
ханство Тува недалеко Зовнішньої Монголії.
в сучасному Азербайджані.

Ойратське ханство («чотири конфедерати») Ханство сформоване в 1626 році, охоплює регіони Китаю (Синьцзян), Киргизстану, Східний Казахстан і західної Монголії.
Ханство Кашгарії

Див. також

Посилання

Каганат [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .