Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йорданське нагір'я (араб. المرتفعات الأردنية) — гірський хребет в Йорданії. Він простягається з півночі на південь через західну частину країни, між Йорданською рифтовою долиною на заході та пустельними плато на сході. Тут проживає більшість населення Йорданії та розташовані її найбільші міста.
| Йорданське нагір'я | ||||
 | ||||
| | ||||
| Країна |  Йорданія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
 | ||||
Географія
Йорданське нагір'я простягається приблизно на 300 км з півночі на південь. З півночі воно обмежене глибоко врізаною долиною річки Ярмук, через яку проходить частина кордону між Йорданією та Сирією. На південь нагір'я простягається до кордону з Саудівською Аравією. На сході нагір'я поступово переходить у височини, які мають вигляд ряду пагорбів. На заході нагір'я різко знижується на 1000 м або більше до Йорданської рифтової долини, де протікає річка Йордан та лежить Мертве море, солоне озеро, поверхня якого розташована нижче рівня моря.
На півночі Йорданського нагір'я його вершини досягають висоти 1200 м, а на півдні нагір'я розташована гора Джебель-Мубарак висотою понад 1700 м. Зі сходу на захід нагір'я перетинають кілька ваді (каньйонів), утворених постійними або періодичними потоками води. Північні ваді впадають у річку Йордан, яка тече на південь і впадає у Мертве море. Південні ваді впадають у Ваді-ель-Арабу, яка тече на північ і також впадає у Мертве море.
Нагір'я ділиться на три основні частини. Північна частина, відома як Савад аль-Урдунн, або "Орна земля Йордану", лежить між річкою Ярмук на півночі та річкою Зарка на півдні. Обидві річки є притоками Йордану. Тут розташоване місто Ірбід, друге за розміром місто Йорданії, та місто Аджлун.
Центральна частина, або [en], простягається від річки Зарка на південь до Ваді-ель-Муджиба. який впадає у Мертве море. Тут розташований Амман, столиця Йорданії та найбільше місто Йорданського нагір'я, а також міста Ес-Салт та Мадаба.
Південна частина називається [en] або Джабаль-аш-Шарат. Найбільшим містом тут є Ель-Карак, розташований біля південного краю Мертвого моря. На західних схилах нагір'я, навпроти Ваді-ель-Араби, розташоване стародавнє місто Петра.
Геологія
Нагір'я утворилося в результаті відносно нещодавніх (неоген-четвертинних) тектонічних подій, коли північно-західний край Аравійської плити піднявся, рухаючись на північ за годинниковою стрілкою.
Клімат
Клімат нагір'я змінюється з півночі на південь та з висотою. На півночі і заході, а також на великих висотах переважає середземноморський клімат з м'якою дощовою зимою і спекотним сухим літом. На сході та півдні, а також у низинах переважає пустельний клімат. Сезон дощів триває з жовтня по травень, а більшість опадів випадає з листопада по березень. Середньорічна кількість опадів коливається від 600 мм на півночі нагір'я до 50 мм на крайньому півдні нагір'я та на пустельних плато на схід від нього.
Екологія
Західні схили та найвищі висоти нагір'я характеризуються напівпосушливим кліматом із середньорічною кількістю опадів понад 350 мм. Природний рослинний покрив тут був представлений середземноморськими лісами, рідколіссями та чагарниками, які на північному заході зустрічалися на висоті понад 700 м над рівнем моря, а на південному заході — на висоті від 900 до 1700 м над рівнем моря. Основу лісів на півночі нагір'я складали алепські сосни (Pinus halepensis), вічнозелені дуби (Quercus coccifera, Quercus infectoria і Quercus ithaburensis) та червоні суничники (Arbutus andrachne). На півдні нагір'я в лісах переважали кермесові дуби (Quercus coccifera), вічнозелені кипариси (Cupressus sempervirens) та туполисті фісташки (Pistacia atlantica). На вапнякових ґрунтах в південній частині Йорданського нагір'я росли дубові ліси, а на пісковику — ялівцеві рідколісся. У перехідній зоні між рідколіссями та низинними степами у південній частині регіону росли чагарники плодового глоду (Crataegus azarolus), дикий мигдаль (Prunus amygdalus), фісташки та рідколісся зонтичних акацій (Vachellia tortilis). Площа лісів та рідколісь скоротилася, а самі ліси деградували внаслідок століть вирубки та перевипасу худоби.
На східних схилах гір, на висоті від 600 до 800 м над рівнем моря, де середньорічна кількість опадів становить 200-350 мм, розташована напівпосушлива степова зона. У більш посушливій південній частині нагір'я степова зона простягається на висоту до 1100-1200 м над рівнем моря. Більш вузька степова зона розташована також і на західних схилах Йорданського нагір'я, між поясом середземноморських лісів та пустелями Йорданської долини. В степах нагір'я переважають невисокі чагарники, такі як білий полин (Artemisia herba-alba) і трави.
В Йорданській рифтовій долині, на півдні Йорданського нагір'я та на східних плато, де середньорічна кількість опадів становить 200 мм або менше, поширена пустельна рослинність.
Див. також
Примітки
- Wagner W. (2011) Northwestern Mountain and Rift Zone of the Northern Arabian Platform. In: Groundwater in the Arab Middle East. Springer, Berlin, Heidelberg. DOI:10.1007/978-3-642-19351-4_2
- Shoup, John A. (2007). Culture and Customs of Jordan. Greenwood Press, 2007. , 0313336717
- Abu-Sharar T. (2006) THE CHALLENGES OF LAND AND WATER RESOURCES DEGRADATION IN JORDAN: DIAGNOSIS AND SOLUTIONS. In: Kepner W.G., Rubio J.L., Mouat D.A., Pedrazzini F. (eds) Desertification in the Mediterranean Region. A Security Issue. NATO Security Through Science Series, vol 3. Springer, Dordrecht. DOI:10.1007/1-4020-3760-0_08
- Willimott, S.G., Birch, B.P., McKee, R.F., Atkinson, K., and Nimry, B.S. (1964). "Conservation Survey of the Southern Highlands of Jordan"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jordanske nagir ya arab المرتفعات الأردنية girskij hrebet v Jordaniyi Vin prostyagayetsya z pivnochi na pivden cherez zahidnu chastinu krayini mizh Jordanskoyu riftovoyu dolinoyu na zahodi ta pustelnimi plato na shodi Tut prozhivaye bilshist naselennya Jordaniyi ta roztashovani yiyi najbilshi mista Jordanske nagir yaGora Nevo u Jordanskomu nagir yiGora Nevo u Jordanskomu nagir yiKrayina JordaniyaTip girskij hrebetTopografichna mapa Izrayilyu ta JordaniyiGeografiyaJordanske nagir ya prostyagayetsya priblizno na 300 km z pivnochi na pivden Z pivnochi vono obmezhene gliboko vrizanoyu dolinoyu richki Yarmuk cherez yaku prohodit chastina kordonu mizh Jordaniyeyu ta Siriyeyu Na pivden nagir ya prostyagayetsya do kordonu z Saudivskoyu Araviyeyu Na shodi nagir ya postupovo perehodit u visochini yaki mayut viglyad ryadu pagorbiv Na zahodi nagir ya rizko znizhuyetsya na 1000 m abo bilshe do Jordanskoyi riftovoyi dolini de protikaye richka Jordan ta lezhit Mertve more solone ozero poverhnya yakogo roztashovana nizhche rivnya morya Na pivnochi Jordanskogo nagir ya jogo vershini dosyagayut visoti 1200 m a na pivdni nagir ya roztashovana gora Dzhebel Mubarak visotoyu ponad 1700 m Zi shodu na zahid nagir ya peretinayut kilka vadi kanjoniv utvorenih postijnimi abo periodichnimi potokami vodi Pivnichni vadi vpadayut u richku Jordan yaka teche na pivden i vpadaye u Mertve more Pivdenni vadi vpadayut u Vadi el Arabu yaka teche na pivnich i takozh vpadaye u Mertve more Nagir ya dilitsya na tri osnovni chastini Pivnichna chastina vidoma yak Savad al Urdunn abo Orna zemlya Jordanu lezhit mizh richkoyu Yarmuk na pivnochi ta richkoyu Zarka na pivdni Obidvi richki ye pritokami Jordanu Tut roztashovane misto Irbid druge za rozmirom misto Jordaniyi ta misto Adzhlun Centralna chastina abo en prostyagayetsya vid richki Zarka na pivden do Vadi el Mudzhiba yakij vpadaye u Mertve more Tut roztashovanij Amman stolicya Jordaniyi ta najbilshe misto Jordanskogo nagir ya a takozh mista Es Salt ta Madaba Pivdenna chastina nazivayetsya en abo Dzhabal ash Sharat Najbilshim mistom tut ye El Karak roztashovanij bilya pivdennogo krayu Mertvogo morya Na zahidnih shilah nagir ya navproti Vadi el Arabi roztashovane starodavnye misto Petra GeologiyaNagir ya utvorilosya v rezultati vidnosno neshodavnih neogen chetvertinnih tektonichnih podij koli pivnichno zahidnij kraj Aravijskoyi pliti pidnyavsya ruhayuchis na pivnich za godinnikovoyu strilkoyu KlimatKlimat nagir ya zminyuyetsya z pivnochi na pivden ta z visotoyu Na pivnochi i zahodi a takozh na velikih visotah perevazhaye seredzemnomorskij klimat z m yakoyu doshovoyu zimoyu i spekotnim suhim litom Na shodi ta pivdni a takozh u nizinah perevazhaye pustelnij klimat Sezon doshiv trivaye z zhovtnya po traven a bilshist opadiv vipadaye z listopada po berezen Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 600 mm na pivnochi nagir ya do 50 mm na krajnomu pivdni nagir ya ta na pustelnih plato na shid vid nogo EkologiyaLandshaft biosfernogo zapovidnika Dana Zahidni shili ta najvishi visoti nagir ya harakterizuyutsya napivposushlivim klimatom iz serednorichnoyu kilkistyu opadiv ponad 350 mm Prirodnij roslinnij pokriv tut buv predstavlenij seredzemnomorskimi lisami ridkolissyami ta chagarnikami yaki na pivnichnomu zahodi zustrichalisya na visoti ponad 700 m nad rivnem morya a na pivdennomu zahodi na visoti vid 900 do 1700 m nad rivnem morya Osnovu lisiv na pivnochi nagir ya skladali alepski sosni Pinus halepensis vichnozeleni dubi Quercus coccifera Quercus infectoria i Quercus ithaburensis ta chervoni sunichniki Arbutus andrachne Na pivdni nagir ya v lisah perevazhali kermesovi dubi Quercus coccifera vichnozeleni kiparisi Cupressus sempervirens ta tupolisti fistashki Pistacia atlantica Na vapnyakovih gruntah v pivdennij chastini Jordanskogo nagir ya rosli dubovi lisi a na piskoviku yalivcevi ridkolissya U perehidnij zoni mizh ridkolissyami ta nizinnimi stepami u pivdennij chastini regionu rosli chagarniki plodovogo glodu Crataegus azarolus dikij migdal Prunus amygdalus fistashki ta ridkolissya zontichnih akacij Vachellia tortilis Plosha lisiv ta ridkolis skorotilasya a sami lisi degraduvali vnaslidok stolit virubki ta perevipasu hudobi Na shidnih shilah gir na visoti vid 600 do 800 m nad rivnem morya de serednorichna kilkist opadiv stanovit 200 350 mm roztashovana napivposushliva stepova zona U bilsh posushlivij pivdennij chastini nagir ya stepova zona prostyagayetsya na visotu do 1100 1200 m nad rivnem morya Bilsh vuzka stepova zona roztashovana takozh i na zahidnih shilah Jordanskogo nagir ya mizh poyasom seredzemnomorskih lisiv ta pustelyami Jordanskoyi dolini V stepah nagir ya perevazhayut nevisoki chagarniki taki yak bilij polin Artemisia herba alba i travi V Jordanskij riftovij dolini na pivdni Jordanskogo nagir ya ta na shidnih plato de serednorichna kilkist opadiv stanovit 200 mm abo menshe poshirena pustelna roslinnist Div takozhTransjordaniya region Hvojni ta shirokolistyani lisi Shidnogo Seredzemnomor yaPrimitkiWagner W 2011 Northwestern Mountain and Rift Zone of the Northern Arabian Platform In Groundwater in the Arab Middle East Springer Berlin Heidelberg DOI 10 1007 978 3 642 19351 4 2 Shoup John A 2007 Culture and Customs of Jordan Greenwood Press 2007 ISBN 9780313336713 0313336717 Abu Sharar T 2006 THE CHALLENGES OF LAND AND WATER RESOURCES DEGRADATION IN JORDAN DIAGNOSIS AND SOLUTIONS In Kepner W G Rubio J L Mouat D A Pedrazzini F eds Desertification in the Mediterranean Region A Security Issue NATO Security Through Science Series vol 3 Springer Dordrecht DOI 10 1007 1 4020 3760 0 08 Willimott S G Birch B P McKee R F Atkinson K and Nimry B S 1964 Conservation Survey of the Southern Highlands of Jordan