Ваді-ель-Муджиб (араб. وادي الموجب) — ваді (річковий каньйон) в Йорданії, що впадає у Мертве море на висоті 420 м нижче рівня моря. Утворює найнижчий у світі природний заповідник, Ель-Муджиб, який входить до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Згадується в Біблії під назвою Арнон.
Ваді-ель-Муджиб | |
---|---|
31°27′56″ пн. ш. 35°34′23″ сх. д. / 31.465833000028° пн. ш. 35.57333300002777321° сх. д. | |
Витік | |
Гирло | Мертве море |
Країни: | Йорданія |
Довжина | 72 км |
Медіафайли у Вікісховищі |
31°27′56″ пн. ш. 35°34′23″ сх. д. / 31.465833000028° пн. ш. 35.57333300002777321° сх. д.Координати: 31°27′56″ пн. ш. 35°34′23″ сх. д. / 31.465833000028° пн. ш. 35.57333300002777321° сх. д. | |
Країна | Йорданія |
---|---|
Площа | 212 км2 (81,9 кв. миль) |
Засновано | 1987 |
Оператор | |
Ваді-ель-Муджиб (Йорданія) | |
Ваді-ель-Муджиб у Вікісховищі |
Географія
Ваді
Упродовж останнього льодовикового періоду рівень води в Мертвому морі перебував на висоті 180 м нижче рівня моря (приблизно на 240 м вище, ніж сьогодні). Внаслідок цього вода почала затоплювати нижні ділянки каньйонів уздовж берегів, які ставали затоками та накопичували відкладення. Зі зміною кліматичних умов приблизно 20 тис. років тому рівень води в озері впав, спричинивши блокаду каньйонів озерним мергелем. Ваді-ель-Муджибу, на відміну від решти каньйонів, не вдалося відновити свої нижні течії. Натомість він утворив маленькі щілини в пісковику, які згодом були розмиті під тиском величезного стоку водозбора.
Заповідник
Заповідник Ель-Муджиб розташований посеред гір у південній частині долини Йордану, приблизно в 90 км на південь від Амману. Охоронна зона площею 212 км² була створена в 1987 році Королівським товариством охорони природи. У 2011 році ЮНЕСКО оголосило Ель-Муджиб біосферним заповідником. Він простягається до гір Ель-Караку та Мадаби, досягаючи деінде висоти 900 м над рівнем моря. Завдяки значному перепаду висот (1300 м між найвищою та найнижчими точками), а також наявності семи приток, заповідник містить багате видове різноманіття. Рельєф Ель-Муджибу на висоті до 800 м є переважно скелястим та пустельним, зі скелями та ущелинами, що прорізають плато. Численні джерела заповідника впадають до Мертвого моря.
Поруч з Ель-Муджибом також розташовані термальні джерела Мааїн, що широко використовуються відвідувачами для туризму та відпочинку.
була споруджена в 2004 році на дні ваді, в місці перетину річки та сучасної дороги. Внаслідок цього на місці утворилося велике озеро. Сьогодні Ваді-ель-Муджиб живиться сімома притоками.
Флора
Заповідник містить понад 300 видів рослин, 10 видів хижих звірів, а також багато осілих та перелітних птахів. До того ж, деякі рідкісні види котів, кози та інші гірськи тварини мешкають у важкодоступних і віддалених гірських та долинних районах.
Рослинність на плато є степовою за типом, а на гірських схилах вона майже відсутня. Просочування підземних вод трапляється в деяких місцевостях уздовж берегів Мертвого моря, наприклад, у термальних джерелах Зари, де ростуть акації, тамарикс, фінік, олеандр та є невелике болото. Деякі зі схилів заповідника використовуються скотарями для випасу кіз та овець.
Фауна
Окрім великої кількості осілих птахів, заповідник є важливим місцем зупинки для величезної кількості перелітних птахів, які щорічно мігрують уздовж Великої рифтової долини між Африкою та північно-східною Європою. В Ель-Муджибі зустрічаються:
- Ягнятник (Gypaetus barbatus)
- Стерв'ятник (Neophron percnopterus)
- Сип білоголовий (Gyps fulvus)
- Яструб коротконогий (Accipiter brevipes)
- Боривітер степовий (Falco naumanni)
- Підсоколик сірий (Falco concolor)
- Куріпка аравійська (Ammoperdix heyi)
- Сова аравійська (Strix butleri)
- Кам'янка білогруда (Oenanthe monacha)
- (Cercomela melanura)
- Кратеропа аравійська (Turdoides squamiceps)
- Вівсянка строкатоголова (Emberiza striolata)
- (Bucanetes githagineus)
- Горобець месопотамський (Passer moabiticus)
- Моріо аравійський (Onychognathus tristramii).
До того ж, в Ель-Муджабі присутньо чимало хижих тварин, наприклад гієна смугаста та . Однією з найважливіших тварин заповіднику є козел нубійський, який перебував під загрозою знищення внаслідок надмірного полювання.
Біблійна історія
Ваді-ель-Муджиб, що згадується в Біблії під назвою Арнон, споконвіку служив природним кордоном. Згідно з П'ятикнижжям (4 М. 21:13-26 ; 5 М. 3:8 ; Суд. 11:18), ця річка колись відділяла землі моавітів від земель амореїв.
В Книзі повторення закону (3:12-16) також йдеться, що під час перебування євреїв на цих землях, Арнон розділяв Моав між племенами Рувима та Гада.
Згідно з написом на Стелі Меша, плем'я Гада (а не Рувима) раніше жило в , звідки Меша, зі свого боку, вигнав ізраїльтян. Про давнє значення річки та поселень, що стояли на ній, свідчать численні руїни мостів, фортів та будівель, знайдені в навколишній місцевості. Броди Арнону згадуються в Книзі Ісаї (16:2). Про «арнонські висоти», увінчані замками вождів, йдеться також і в Книзі Чисел (21:28).
Примітки
- . UNESCO. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 8 травня 2016.
- Bruce Routledge (28 червня 2004). . University of Pennsylvania Press. с. 45. ISBN . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 8 травня 2021.
- . Royal Society for the Conservation of Nature. Архів оригіналу за 24 June 2008. Процитовано 7 травня 2016.
- Jordan Eco & Nature. Jordan Tourism Board, 2006.
- Jordan Leisure & Wellness. Jordan Tourism Board, 2006.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 червня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vadi el Mudzhib arab وادي الموجب vadi richkovij kanjon v Jordaniyi sho vpadaye u Mertve more na visoti 420 m nizhche rivnya morya Utvoryuye najnizhchij u sviti prirodnij zapovidnik El Mudzhib yakij vhodit do poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Zgaduyetsya v Bibliyi pid nazvoyu Arnon Vadi el Mudzhib31 27 56 pn sh 35 34 23 sh d 31 465833000028 pn sh 35 57333300002777321 sh d 31 465833000028 35 57333300002777321VitikGirloMertve moreKrayini JordaniyaDovzhina72 km Mediafajli u VikishovishiWadi Mujib31 27 56 pn sh 35 34 23 sh d 31 465833000028 pn sh 35 57333300002777321 sh d 31 465833000028 35 57333300002777321 Koordinati 31 27 56 pn sh 35 34 23 sh d 31 465833000028 pn sh 35 57333300002777321 sh d 31 465833000028 35 57333300002777321Krayina JordaniyaPlosha212 km2 81 9 kv mil Zasnovano1987OperatorVadi el Mudzhib Jordaniya Vadi el Mudzhib u VikishovishiGeografiyaVadi Uprodovzh ostannogo lodovikovogo periodu riven vodi v Mertvomu mori perebuvav na visoti 180 m nizhche rivnya morya priblizno na 240 m vishe nizh sogodni Vnaslidok cogo voda pochala zatoplyuvati nizhni dilyanki kanjoniv uzdovzh beregiv yaki stavali zatokami ta nakopichuvali vidkladennya Zi zminoyu klimatichnih umov priblizno 20 tis rokiv tomu riven vodi v ozeri vpav sprichinivshi blokadu kanjoniv ozernim mergelem Vadi el Mudzhibu na vidminu vid reshti kanjoniv ne vdalosya vidnoviti svoyi nizhni techiyi Natomist vin utvoriv malenki shilini v piskoviku yaki zgodom buli rozmiti pid tiskom velicheznogo stoku vodozbora Zapovidnik Zapovidnik El Mudzhib roztashovanij posered gir u pivdennij chastini dolini Jordanu priblizno v 90 km na pivden vid Ammanu Ohoronna zona plosheyu 212 km bula stvorena v 1987 roci Korolivskim tovaristvom ohoroni prirodi U 2011 roci YuNESKO ogolosilo El Mudzhib biosfernim zapovidnikom Vin prostyagayetsya do gir El Karaku ta Madabi dosyagayuchi deinde visoti 900 m nad rivnem morya Zavdyaki znachnomu perepadu visot 1300 m mizh najvishoyu ta najnizhchimi tochkami a takozh nayavnosti semi pritok zapovidnik mistit bagate vidove riznomanittya Relyef El Mudzhibu na visoti do 800 m ye perevazhno skelyastim ta pustelnim zi skelyami ta ushelinami sho prorizayut plato Chislenni dzherela zapovidnika vpadayut do Mertvogo morya Poruch z El Mudzhibom takozh roztashovani termalni dzherela Maayin sho shiroko vikoristovuyutsya vidviduvachami dlya turizmu ta vidpochinku bula sporudzhena v 2004 roci na dni vadi v misci peretinu richki ta suchasnoyi dorogi Vnaslidok cogo na misci utvorilosya velike ozero Sogodni Vadi el Mudzhib zhivitsya simoma pritokami FloraZapovidnik mistit ponad 300 vidiv roslin 10 vidiv hizhih zviriv a takozh bagato osilih ta perelitnih ptahiv Do togo zh deyaki ridkisni vidi kotiv kozi ta inshi girski tvarini meshkayut u vazhkodostupnih i viddalenih girskih ta dolinnih rajonah Roslinnist na plato ye stepovoyu za tipom a na girskih shilah vona majzhe vidsutnya Prosochuvannya pidzemnih vod traplyayetsya v deyakih miscevostyah uzdovzh beregiv Mertvogo morya napriklad u termalnih dzherelah Zari de rostut akaciyi tamariks finik oleandr ta ye nevelike boloto Deyaki zi shiliv zapovidnika vikoristovuyutsya skotaryami dlya vipasu kiz ta ovec FaunaOkrim velikoyi kilkosti osilih ptahiv zapovidnik ye vazhlivim miscem zupinki dlya velicheznoyi kilkosti perelitnih ptahiv yaki shorichno migruyut uzdovzh Velikoyi riftovoyi dolini mizh Afrikoyu ta pivnichno shidnoyu Yevropoyu V El Mudzhibi zustrichayutsya Yagnyatnik Gypaetus barbatus Sterv yatnik Neophron percnopterus Sip bilogolovij Gyps fulvus Yastrub korotkonogij Accipiter brevipes Boriviter stepovij Falco naumanni Pidsokolik sirij Falco concolor Kuripka aravijska Ammoperdix heyi Sova aravijska Strix butleri Kam yanka bilogruda Oenanthe monacha Cercomela melanura Krateropa aravijska Turdoides squamiceps Vivsyanka strokatogolova Emberiza striolata Bucanetes githagineus Gorobec mesopotamskij Passer moabiticus Morio aravijskij Onychognathus tristramii Do togo zh v El Mudzhabi prisutno chimalo hizhih tvarin napriklad giyena smugasta ta Odniyeyu z najvazhlivishih tvarin zapovidniku ye kozel nubijskij yakij perebuvav pid zagrozoyu znishennya vnaslidok nadmirnogo polyuvannya Panorama Vadi el MudzhibuBiblijna istoriyaUshelina richki Arnon bilya yiyi girla Stade Geschichte des Volkes Israel Vadi el Mudzhib sho zgaduyetsya v Bibliyi pid nazvoyu Arnon spokonviku sluzhiv prirodnim kordonom Zgidno z P yatiknizhzhyam 4 M 21 13 26 5 M 3 8 Sud 11 18 cya richka kolis viddilyala zemli moavitiv vid zemel amoreyiv V Knizi povtorennya zakonu 3 12 16 takozh jdetsya sho pid chas perebuvannya yevreyiv na cih zemlyah Arnon rozdilyav Moav mizh plemenami Ruvima ta Gada Zgidno z napisom na Steli Mesha plem ya Gada a ne Ruvima ranishe zhilo v zvidki Mesha zi svogo boku vignav izrayiltyan Pro davnye znachennya richki ta poselen sho stoyali na nij svidchat chislenni ruyini mostiv fortiv ta budivel znajdeni v navkolishnij miscevosti Brodi Arnonu zgaduyutsya v Knizi Isayi 16 2 Pro arnonski visoti uvinchani zamkami vozhdiv jdetsya takozh i v Knizi Chisel 21 28 Primitki UNESCO Arhiv originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 8 travnya 2016 Bruce Routledge 28 chervnya 2004 University of Pennsylvania Press s 45 ISBN 0 8122 3801 X Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 8 travnya 2021 Royal Society for the Conservation of Nature Arhiv originalu za 24 June 2008 Procitovano 7 travnya 2016 Jordan Eco amp Nature Jordan Tourism Board 2006 Jordan Leisure amp Wellness Jordan Tourism Board 2006 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 23 chervnya 2008