Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трансйорданія або Зайордання — історичний регіон Близького сходу між Йорданською западиною на заході і Сирійською пустелею на сході. На півночі межує з підніжжям гори Гермон, на півдні з Акабською затокою. Ширина від 110 до 30 кілометрів, довжина понад 400 кілометрів, площа близько 28 тисяч квадратних кілометрів. Станом на початок XXI ст. Трансйорданія належить кільком країнам — Сирії (Башан) близько 10 тисяч квадратних кілометрів, Йорданії — 17 тисяч квадратних кілометрів, складаючи власне оброблювану та заселену частину країни, 1,2 тисячі кілометрів (Голанські висоти) контролює Ізраїль.
| Трансйорданія | |
| Країна |  Йорданія |
|---|---|
| У межах природно-географічного об'єкта | Левант |
| Напрямок відносно місця | схід |
Географія
Основна частина Трансйорданії зайнята гірським плато, що тягнеться з півночі на південь і в середньому має висоту близько 800 метрів над рівнем моря. Над ним височать гори такі як Джабал-ал-Дуруз (1839 метрів) та окремі вершини Голанських висот, Гіладу, Моаву (до 1250 метрів), Едому (до 1727 метрів). На північному сході плато відділяється від пустелі масивом Хаурану. Західні схили плато круто спускаються в Йорданську западину, місцями на 400 метрів нижче рівня моря. Річки та струмки впадають до Йордану чи Мертвого моря і течуть глибокими ущелинами які поділяють Трансйорданію на історичні регіони. Голан, Башан і частково Хауран між Гермоном і Ярмуком. Гілад — між Ярмуком і струмком Хешбон. Моав — між струмками Хешбон і Зеред. Едом — між Зередом та Акабською затокою. Плато Трансйорданії дещо вище за територію Ізраїлю на захід від річки Йордан, його клімат кращий, а опадів більше. Геологічна структура, ґрунти, рослинність обох цих регіонів схожі.
Історія
Люди селилися в Трансйорданії з часів палеоліту. Починаючи з епохи ранньої бронзи осіле населення регіону кілька разів змінювалося кочівниками, які приходили з пустелі. Перший період осілості тривав приблизно з XXIII то XIX століття до нашої ери. В XIX—XIV століття поселення занепадають. За винятком міст Башану та декількох поселень в долині Йордану єгипетські тексти цього періоду не згадують міст Зайордання. Згадки про міста в Моаві з'являються лише в XIII столітті до нашої ери.
З біблійного опису меж Ханаану випливає, що Зайордання не вважалося його частиною. До приходу євреїв його заселяли семітські племена амонітян, моавитян та едомітян. Внаслідок перемоги над царем амореїв Сихоном ізраїльські племена заволоділи долиною Йордану, Гілеадом та частиною Моава. Ці землі були віддані колінам Рувима, Гада та половині коліна Манассії. Пізніше ці племена часом потрапляли під владу царів Аммона чи Моава, аж доки Давид не завоював усе Зайордання аж до Акабської затоки. Після розпаду давидового царства Гілеад, Аммо та Моав відійшли до Ізраїльського царства, а Едом до Юдеї. Надалі Башан та Голан потрапили під вплив сирійського Араму зі столицею в Дпамаску, а Гілеад майже безперервно залишався під владою ізраїльських царів. Аммон, Моав та Едом то ставали незалежними, то знову підкорювалися Ізраїлем чи Юдеєю, а після падіння Ізраїльського царства у 722 році до нашої ери продовжували існувати як васальні держави Ассирії. Депортація населення з Зайордання, головно з Гілеаду, ассирійцями відкрило шлях для вторгнень кочівників. Ця тенденція посилилася зі зруйнуванням Юдеї в 586 році до нашої ери. В роки перського панування (539—330 роки до нашої ери) кочівники остаточно витісняють в Негев та на південь Юдеї жителів Едому, асимілюють моавитян та амонітян і засновують власну набатейську державу. Єврейське населення зберігається чи знову з'являється в цей час в Гілеаді і в західному Аммоні, де в V-ІІ століттях до нашої ери править єврейська родина Тобіадів.
В часи еллінізму розпочався новий розквіт Трансйорданії, що тривав аж до арабського завоювання. Птолемеї та Селевкіди заснували на руїнах поселень часів ізраїльського царства кілька грецьких міст — Гадара, Абіла, Пелла, Гераса, та перетворили Раббат-Аммон на грецьке місто Філадельфію. В 198 році до нашої ери Зайордання остаточно перейшло від Птолемеїв до Селевкідів. В період Хасмонеїв Йонатан, Йоханан Гіркан та Александр Яннай підкорили значну частину Зайордання — Башан, Гілеад, Перею (західний Аммон і північний Моав) та північний Едом. В 63 році до нашої ери Помпей відновив автономію грецьких міст залишивши євреям лише Перею. Прагнучи створити основу римського панування в регіоні він заснував Декаполіс — спілку грецьких міст Зайордання куди входила також Філадельфія. З часів Ірода І і до падіння Юдеї в 70 році нашої ери Трансйорданія, окрім Декаполісу, входило до її складу чи до складу сусідніх територій.
Під час Юдейської війни місцеве єврейське населення активно брало участь в боротьбі з римлянами і довго тримало фортеці Гамалу (Гамлу)в Голані та Махерус (Міхру) в Переї. В 106 році до нашої ери Траян приєднав до імперії Набатейське царство. Міста Медва (Медаба), Хешбон (Есбус), Раббат-Моав (Ареополіс), Кір-Харесет (Харахмоба), Філадельфія, Гераса і Петра стали частиною нової римської провінції Аравія. У ІІ століття нашої ери за правління Антонінів була прокладена дорога (Віа-Нова) від Ейлату до Басри, а міста Зайордання досягли вершини свого добробуту.
З 70 років нашої ери в Трансйорданії з'являються перші християни — в цей час християнська громада Єрусалима переселяється в Пеллу. У візантійські часи в усіх великих містах регіону будуються церкви та монастирі, а єпископи Зайордання беруть участь в церковних соборах. Наприкінці візантійських часів сюди починає посилюватися арабський вплив. В 630—636 роках Зайордання підкорили араби. Це завоювання поклало початок новому скороченню населення Трансйорданії. В епоху хрестових походів хрестоносцям вдалося підкорити Зайордання і навіть утворити тут власне князівство, влада якого поширювалася на деякі райони на схід від Йордану. За турків чисельність населення скоротилася до історичного мінімуму за усю цивілізовану історію регіону Більшу частину регіону населяли лише бедуїни, а влада султана була майже номінальною аж до XIX століття, коли турки заселили ці райони. Серед поселенців було багато біженців черкесів, які покинули батьківщину після російського завоювання. Черкесів поселили в районі Амману та в Джераші (Герасі).
Примітки
- Масові депортації населення з завойованих територій були звичною практикою ассирійців у той час.
- За даними Йосипа Флавія викладеними в «Юдейській війні».
- Тобто з бронзової доби. В Єгипті до речі теж саме було — у XVIII столітті населення було менше ніж в часи перших фараонів.
Посилання
- Трансйорданія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transjordaniya abo Zajordannya istorichnij region Blizkogo shodu mizh Jordanskoyu zapadinoyu na zahodi i Sirijskoyu pusteleyu na shodi Na pivnochi mezhuye z pidnizhzhyam gori Germon na pivdni z Akabskoyu zatokoyu Shirina vid 110 do 30 kilometriv dovzhina ponad 400 kilometriv plosha blizko 28 tisyach kvadratnih kilometriv Stanom na pochatok XXI st Transjordaniya nalezhit kilkom krayinam Siriyi Bashan blizko 10 tisyach kvadratnih kilometriv Jordaniyi 17 tisyach kvadratnih kilometriv skladayuchi vlasne obroblyuvanu ta zaselenu chastinu krayini 1 2 tisyachi kilometriv Golanski visoti kontrolyuye Izrayil Transjordaniya Krayina Jordaniya U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaLevant Napryamok vidnosno miscyashid Ne plutati z Transjordaniya GeografiyaOsnovna chastina Transjordaniyi zajnyata girskim plato sho tyagnetsya z pivnochi na pivden i v serednomu maye visotu blizko 800 metriv nad rivnem morya Nad nim visochat gori taki yak Dzhabal al Duruz 1839 metriv ta okremi vershini Golanskih visot Giladu Moavu do 1250 metriv Edomu do 1727 metriv Na pivnichnomu shodi plato viddilyayetsya vid pusteli masivom Hauranu Zahidni shili plato kruto spuskayutsya v Jordansku zapadinu miscyami na 400 metriv nizhche rivnya morya Richki ta strumki vpadayut do Jordanu chi Mertvogo morya i techut glibokimi ushelinami yaki podilyayut Transjordaniyu na istorichni regioni Golan Bashan i chastkovo Hauran mizh Germonom i Yarmukom Gilad mizh Yarmukom i strumkom Heshbon Moav mizh strumkami Heshbon i Zered Edom mizh Zeredom ta Akabskoyu zatokoyu Plato Transjordaniyi desho vishe za teritoriyu Izrayilyu na zahid vid richki Jordan jogo klimat krashij a opadiv bilshe Geologichna struktura grunti roslinnist oboh cih regioniv shozhi IstoriyaLyudi selilisya v Transjordaniyi z chasiv paleolitu Pochinayuchi z epohi rannoyi bronzi osile naselennya regionu kilka raziv zminyuvalosya kochivnikami yaki prihodili z pusteli Pershij period osilosti trivav priblizno z XXIII to XIX stolittya do nashoyi eri V XIX XIV stolittya poselennya zanepadayut Za vinyatkom mist Bashanu ta dekilkoh poselen v dolini Jordanu yegipetski teksti cogo periodu ne zgaduyut mist Zajordannya Zgadki pro mista v Moavi z yavlyayutsya lishe v XIII stolitti do nashoyi eri Z biblijnogo opisu mezh Hanaanu viplivaye sho Zajordannya ne vvazhalosya jogo chastinoyu Do prihodu yevreyiv jogo zaselyali semitski plemena amonityan moavityan ta edomityan Vnaslidok peremogi nad carem amoreyiv Sihonom izrayilski plemena zavolodili dolinoyu Jordanu Gileadom ta chastinoyu Moava Ci zemli buli viddani kolinam Ruvima Gada ta polovini kolina Manassiyi Piznishe ci plemena chasom potraplyali pid vladu cariv Ammona chi Moava azh doki David ne zavoyuvav use Zajordannya azh do Akabskoyi zatoki Pislya rozpadu davidovogo carstva Gilead Ammo ta Moav vidijshli do Izrayilskogo carstva a Edom do Yudeyi Nadali Bashan ta Golan potrapili pid vpliv sirijskogo Aramu zi stoliceyu v Dpamasku a Gilead majzhe bezperervno zalishavsya pid vladoyu izrayilskih cariv Ammon Moav ta Edom to stavali nezalezhnimi to znovu pidkoryuvalisya Izrayilem chi Yudeyeyu a pislya padinnya Izrayilskogo carstva u 722 roci do nashoyi eri prodovzhuvali isnuvati yak vasalni derzhavi Assiriyi Deportaciya naselennya z Zajordannya golovno z Gileadu assirijcyami vidkrilo shlyah dlya vtorgnen kochivnikiv Cya tendenciya posililasya zi zrujnuvannyam Yudeyi v 586 roci do nashoyi eri V roki perskogo panuvannya 539 330 roki do nashoyi eri kochivniki ostatochno vitisnyayut v Negev ta na pivden Yudeyi zhiteliv Edomu asimilyuyut moavityan ta amonityan i zasnovuyut vlasnu nabatejsku derzhavu Yevrejske naselennya zberigayetsya chi znovu z yavlyayetsya v cej chas v Gileadi i v zahidnomu Ammoni de v V II stolittyah do nashoyi eri pravit yevrejska rodina Tobiadiv V chasi ellinizmu rozpochavsya novij rozkvit Transjordaniyi sho trivav azh do arabskogo zavoyuvannya Ptolemeyi ta Selevkidi zasnuvali na ruyinah poselen chasiv izrayilskogo carstva kilka greckih mist Gadara Abila Pella Gerasa ta peretvorili Rabbat Ammon na grecke misto Filadelfiyu V 198 roci do nashoyi eri Zajordannya ostatochno perejshlo vid Ptolemeyiv do Selevkidiv V period Hasmoneyiv Jonatan Johanan Girkan ta Aleksandr Yannaj pidkorili znachnu chastinu Zajordannya Bashan Gilead Pereyu zahidnij Ammon i pivnichnij Moav ta pivnichnij Edom V 63 roci do nashoyi eri Pompej vidnoviv avtonomiyu greckih mist zalishivshi yevreyam lishe Pereyu Pragnuchi stvoriti osnovu rimskogo panuvannya v regioni vin zasnuvav Dekapolis spilku greckih mist Zajordannya kudi vhodila takozh Filadelfiya Z chasiv Iroda I i do padinnya Yudeyi v 70 roci nashoyi eri Transjordaniya okrim Dekapolisu vhodilo do yiyi skladu chi do skladu susidnih teritorij Pid chas Yudejskoyi vijni misceve yevrejske naselennya aktivno bralo uchast v borotbi z rimlyanami i dovgo trimalo forteci Gamalu Gamlu v Golani ta Maherus Mihru v Pereyi V 106 roci do nashoyi eri Trayan priyednav do imperiyi Nabatejske carstvo Mista Medva Medaba Heshbon Esbus Rabbat Moav Areopolis Kir Hareset Harahmoba Filadelfiya Gerasa i Petra stali chastinoyu novoyi rimskoyi provinciyi Araviya U II stolittya nashoyi eri za pravlinnya Antoniniv bula prokladena doroga Via Nova vid Ejlatu do Basri a mista Zajordannya dosyagli vershini svogo dobrobutu Z 70 rokiv nashoyi eri v Transjordaniyi z yavlyayutsya pershi hristiyani v cej chas hristiyanska gromada Yerusalima pereselyayetsya v Pellu U vizantijski chasi v usih velikih mistah regionu buduyutsya cerkvi ta monastiri a yepiskopi Zajordannya berut uchast v cerkovnih soborah Naprikinci vizantijskih chasiv syudi pochinaye posilyuvatisya arabskij vpliv V 630 636 rokah Zajordannya pidkorili arabi Ce zavoyuvannya poklalo pochatok novomu skorochennyu naselennya Transjordaniyi V epohu hrestovih pohodiv hrestonoscyam vdalosya pidkoriti Zajordannya i navit utvoriti tut vlasne knyazivstvo vlada yakogo poshiryuvalasya na deyaki rajoni na shid vid Jordanu Za turkiv chiselnist naselennya skorotilasya do istorichnogo minimumu za usyu civilizovanu istoriyu regionu Bilshu chastinu regionu naselyali lishe beduyini a vlada sultana bula majzhe nominalnoyu azh do XIX stolittya koli turki zaselili ci rajoni Sered poselenciv bulo bagato bizhenciv cherkesiv yaki pokinuli batkivshinu pislya rosijskogo zavoyuvannya Cherkesiv poselili v rajoni Ammanu ta v Dzherashi Gerasi PrimitkiMasovi deportaciyi naselennya z zavojovanih teritorij buli zvichnoyu praktikoyu assirijciv u toj chas Za danimi Josipa Flaviya vikladenimi v Yudejskij vijni Tobto z bronzovoyi dobi V Yegipti do rechi tezh same bulo u XVIII stolitti naselennya bulo menshe nizh v chasi pershih faraoniv PosilannyaTransjordaniya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006