Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн Якоб Фрідріх Вільгельм Паррот нім Johann Jacob Friedrich Wilhelm Parrot 14 жовтня 1791 15 січня 1841 балтійський

Йоганн Фрідріх Паррот

Йоганн Фрідріх Паррот

Йоганн Якоб Фрідріх Вільгельм Паррот (нім. Johann Jacob Friedrich Wilhelm Parrot; 14 жовтня 1791 — 15 січня 1841) — балтійський німецький натураліст, дослідник і альпініст, який жив і працював у Дерпті (сьогодні Тарту, Естонія) у тодішній Ліфляндській губернії Російської імперії. Піонер російського та естонського наукового альпінізму, Паррот відомий тим, що очолив першу в історії експедицію на вершину гори Арарат.

Фрідріх Паррот
нім. Johann Jakob Friedrich Wilhelm Parrot
image
Народився14 жовтня 1791(1791-10-14)[3][2]
Карлсруе, Маркграфство Баден, Священна Римська імперія
Помер15 (27) січня 1841[1] (49 років) або 15 січня 1841(1841-01-15)[2] (49 років)
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Похованняцвинтар Рааді
Країнаimage Російська імперія
Місце проживанняНімеччина
Діяльністьмандрівник-дослідник, фізик, викладач університету, лікар, альпініст, ботанік, біолог, натураліст
Галузьприроднича історія
Alma materd і d
Науковий ступіньдоктор наук
Знання мовнімецька[1]
Закладd
ЧленствоПетербурзька академія наук
Посадаректор
Батькоd
Дітиd, d і d

Рання кар'єра

Народився в Карлсруе у маркграфстві Баден. Він був сином , першого ректора Дерптського університету (сьогодні Тартуський університет). Він вивчав медицину та природничі науки в Дерпті, а в 1811 році разом з здійснив експедицію до Криму та Кавказу. Там він за допомогою барометра виміряв різницю в рівні Каспійського і Чорного морів. Після повернення був призначений помічником лікаря, а в 1815 році — хірургом російської імператорської армії. У 1816 і 1817 роках відвідав Альпи і Піренеї. 1821 року він став професором фізіології та патології, потім у 1826 році професором фізики Дерптського університету.

Підкорення Арарату

Після російсько-перської війни 1826—1828 років гора Арарат перейшла під контроль Росії за умовами Туркманчайського договору. Паррот зрозумів, що тепер створені умови для того, щоб підкорити вершину гори. З командою студентів Паррот покинув Дерпт у квітні 1829 року і вирушив на південь до російського Закавказзя та Вірменії, щоб піднятися на Арарат. Проєкт отримав повне схвалення царя Миколи I, який надав експедиції військовий супровід.

По дорозі до окупованої Вірменії Паррот і його команда розділилися на дві частини. Більша частина команди вирушила до Моздока, тоді як Паррот, Максиміліан Бехагель фон Адлерскрон і військовий ескорт Шютц вирушили до річки Манич і Калмицького степу, щоб провести подальші дослідження рівнів між Чорним і Каспійським морями. Обидві команди возз'єдналися в Моздоку і рушили на південь, спочатку до Грузії, потім до . Спалах чуми на околицях Єревана затримав експедицію, і команда відвідала східну грузинську провінцію Кахетія, поки епідемія не вщухла. Потім вони поїхали з Тифліса до Ечмайдзина, де Паррот познайомився з Хачатуром Абовяном, майбутнім вірменським письменником і національним громадським діячем. Для експедиції Парроту потрібен був місцевий гід і перекладач. Вірменський Католікос доручив Абовяну виконувати ці завдання.

У супроводі Абовяна Паррот і його команда перетнули річку Аракс в і попрямували до вірменського села Ахурі (сучасний ), розташованого на північному схилі Арарату на висоті 1200 м над рівнем моря. Дотримуючись поради Арутюна Аламдаряна з Тифлісу, вони стали базовим табором у на висоті 1943 м. Паррот і Абовян були одними з останніх мандрівників, які відвідали Ахурі та монастир перед тим, як катастрофічний землетрус повністю зруйнував обох у травні 1840 року Їх перша спроба піднятися на гору північно-східним схилом зазнала невдачі через відсутність теплого одягу.

Через шість днів за порадою Степана Ходжіанца, старости села Ахурі, спробували піднятися з північно-західного боку. Після досягнення висоти 4885 м вони повернули назад, тому що не досягли вершини до заходу сонця. У супроводі Абовяна, двох російських солдатів і двох вірменських селян Паррот піднявся на вершину з третьої спроби о 3:15 вечора 9 жовтня 1829 року. Абовян викопав ополонку в льоду і поставив дерев'яний хрест. Він підійняв шматок льоду з вершини і поніс його з собою в пляшці, вважаючи воду святою. 8 листопада Паррот і Абовян піднялися на Малий Арарат. Паррот після експедиції організував надання Абовяну російської державної стипендії для навчання в Дерптському університеті в 1830 році.

Подальше життя

У 1837 році Парро вирушив до Торніо в північній частині Великого князівства Фінляндського, щоб спостерігати коливання маятника і земний магнетизм. Він винайшов газометр і баротермометр. У Лівонії він популяризував каталонський сонячний годинник, невеликий циліндричний інструмент кишенькового розміру приблизно 8 см в довжину і 1,5 см в діаметрі. 

Паррот помер у Дерпті в січні 1841 року й похований на цвинтарі Рааді. У нього залишилася донька Анна Магарета Паррот, яка вийшла заміж за Конрада Якоба Штрауха. Їхні нащадки зараз проживають в Австралії.

Почесті та спадщина

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. National Library of Israel Names and Subjects Authority File
    d:Track:Q106509962
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #100240445 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Troelstra, Anne S. (17 січня 2017). Bibliography of Natural History Travel Narratives. BRILL. с. 332. ISBN .
  5. (рос.). . 2 грудня 2002 http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-51670.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  6. Randveer, Lauri. . University of Tartu. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 1 грудня 2022.
  7. Giles, Thomas (27 квітня 2016). Friedrich Parrot: The man who became the 'father of Russian mountaineering'. .
  8. Ketchian, Philip P. (13 жовтня 2011). Ararat Redux: Abovian, Prof. Parrot and First Ascent. .
  9. Parrot, Friedrich (2016). Journey to Ararat. London: . с. vii. ISBN .
  10. Parrot, p. viii.
  11. Parrot, p. 14.
  12. Parrot, p. x.
  13. Parrot, pp. 19—30.
  14. Parrot, pp. 52—66.
  15. Parrot, p. 93.
  16. Parrot, p. 103.
  17. Ketchian, Philip K. (24 грудня 2005). . . 71 (52). Архів оригіналу за 8 вересня 2009.
  18. Parrot, p. 139.
  19. Parrot, pp. 141—142.
  20. Parrot, pp. 183—184.
  21. Parrot, p. xxi.
  22. Coombes, Allen J. (2012). The A to Z of plant names. USA: Timber Press. с. 312. ISBN .
  23. Peck, Edward (2002). Ararat: Another Controversial First Ascent (PDF). : 207. Процитовано 22 жовтня 2019.
  24. Külmoja, Inga (24 серпня 2012). Remote Peak Named after Tartu Conquered Again. University of Tartu Blog. Процитовано 22 жовтня 2019.
  25. Фрідріх Паррот. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
  26. . Looduskalender.ee. 29 березня 2014. Архів оригіналу за 11 October 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
  27. Ter-Sahakian, Karine (29 березня 2014). Armenian community of Estonia: A look into the future. . Процитовано 11 жовтня 2017.
  28. . . July 2013. Архів оригіналу за 4 August 2017. Процитовано 24 вересня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jogann Yakob Fridrih Vilgelm Parrot nim Johann Jacob Friedrich Wilhelm Parrot 14 zhovtnya 1791 15 sichnya 1841 baltijskij nimeckij naturalist doslidnik i alpinist yakij zhiv i pracyuvav u Derpti sogodni Tartu Estoniya u todishnij Liflyandskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi Pioner rosijskogo ta estonskogo naukovogo alpinizmu Parrot vidomij tim sho ocholiv pershu v istoriyi ekspediciyu na vershinu gori Ararat Fridrih Parrotnim Johann Jakob Friedrich Wilhelm ParrotNarodivsya14 zhovtnya 1791 1791 10 14 3 2 Karlsrue Markgrafstvo Baden Svyashenna Rimska imperiyaPomer15 27 sichnya 1841 1 49 rokiv abo 15 sichnya 1841 1841 01 15 2 49 rokiv Tartu Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyacvintar RaadiKrayina Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaNimechchinaDiyalnistmandrivnik doslidnik fizik vikladach universitetu likar alpinist botanik biolog naturalistGaluzprirodnicha istoriyaAlma materd i dNaukovij stupindoktor naukZnannya movnimecka 1 ZakladdChlenstvoPeterburzka akademiya naukPosadarektorBatkodDitid d i d Mediafajli u VikishovishiRannya kar yeraNarodivsya v Karlsrue u markgrafstvi Baden Vin buv sinom pershogo rektora Derptskogo universitetu sogodni Tartuskij universitet Vin vivchav medicinu ta prirodnichi nauki v Derpti a v 1811 roci razom z zdijsniv ekspediciyu do Krimu ta Kavkazu Tam vin za dopomogoyu barometra vimiryav riznicyu v rivni Kaspijskogo i Chornogo moriv Pislya povernennya buv priznachenij pomichnikom likarya a v 1815 roci hirurgom rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U 1816 i 1817 rokah vidvidav Alpi i Pireneyi 1821 roku vin stav profesorom fiziologiyi ta patologiyi potim u 1826 roci profesorom fiziki Derptskogo universitetu Pidkorennya AraratuPislya rosijsko perskoyi vijni 1826 1828 rokiv gora Ararat perejshla pid kontrol Rosiyi za umovami Turkmanchajskogo dogovoru Parrot zrozumiv sho teper stvoreni umovi dlya togo shob pidkoriti vershinu gori Z komandoyu studentiv Parrot pokinuv Derpt u kvitni 1829 roku i virushiv na pivden do rosijskogo Zakavkazzya ta Virmeniyi shob pidnyatisya na Ararat Proyekt otrimav povne shvalennya carya Mikoli I yakij nadav ekspediciyi vijskovij suprovid Po dorozi do okupovanoyi Virmeniyi Parrot i jogo komanda rozdililisya na dvi chastini Bilsha chastina komandi virushila do Mozdoka todi yak Parrot Maksimilian Behagel fon Adlerskron i vijskovij eskort Shyutc virushili do richki Manich i Kalmickogo stepu shob provesti podalshi doslidzhennya rivniv mizh Chornim i Kaspijskim moryami Obidvi komandi vozz yednalisya v Mozdoku i rushili na pivden spochatku do Gruziyi potim do Spalah chumi na okolicyah Yerevana zatrimav ekspediciyu i komanda vidvidala shidnu gruzinsku provinciyu Kahetiya poki epidemiya ne vshuhla Potim voni poyihali z Tiflisa do Echmajdzina de Parrot poznajomivsya z Hachaturom Abovyanom majbutnim virmenskim pismennikom i nacionalnim gromadskim diyachem Dlya ekspediciyi Parrotu potriben buv miscevij gid i perekladach Virmenskij Katolikos doruchiv Abovyanu vikonuvati ci zavdannya U suprovodi Abovyana Parrot i jogo komanda peretnuli richku Araks v i popryamuvali do virmenskogo sela Ahuri suchasnij roztashovanogo na pivnichnomu shili Araratu na visoti 1200 m nad rivnem morya Dotrimuyuchis poradi Arutyuna Alamdaryana z Tiflisu voni stali bazovim taborom u na visoti 1943 m Parrot i Abovyan buli odnimi z ostannih mandrivnikiv yaki vidvidali Ahuri ta monastir pered tim yak katastrofichnij zemletrus povnistyu zrujnuvav oboh u travni 1840 roku Yih persha sproba pidnyatisya na goru pivnichno shidnim shilom zaznala nevdachi cherez vidsutnist teplogo odyagu Cherez shist dniv za poradoyu Stepana Hodzhianca starosti sela Ahuri sprobuvali pidnyatisya z pivnichno zahidnogo boku Pislya dosyagnennya visoti 4885 m voni povernuli nazad tomu sho ne dosyagli vershini do zahodu soncya U suprovodi Abovyana dvoh rosijskih soldativ i dvoh virmenskih selyan Parrot pidnyavsya na vershinu z tretoyi sprobi o 3 15 vechora 9 zhovtnya 1829 roku Abovyan vikopav opolonku v lodu i postaviv derev yanij hrest Vin pidijnyav shmatok lodu z vershini i ponis jogo z soboyu v plyashci vvazhayuchi vodu svyatoyu 8 listopada Parrot i Abovyan pidnyalisya na Malij Ararat Parrot pislya ekspediciyi organizuvav nadannya Abovyanu rosijskoyi derzhavnoyi stipendiyi dlya navchannya v Derptskomu universiteti v 1830 roci Podalshe zhittyaU 1837 roci Parro virushiv do Tornio v pivnichnij chastini Velikogo knyazivstva Finlyandskogo shob sposterigati kolivannya mayatnika i zemnij magnetizm Vin vinajshov gazometr i barotermometr U Livoniyi vin populyarizuvav katalonskij sonyachnij godinnik nevelikij cilindrichnij instrument kishenkovogo rozmiru priblizno 8 sm v dovzhinu i 1 5 sm v diametri Parrot pomer u Derpti v sichni 1841 roku j pohovanij na cvintari Raadi U nogo zalishilasya donka Anna Magareta Parrot yaka vijshla zamizh za Konrada Yakoba Shtrauha Yihni nashadki zaraz prozhivayut v Avstraliyi Pochesti ta spadshinaListyane derevo Parrotia nazvano na chest Parrota Pik v Penninskih Alpah nazvanij na chest Parrota Na jogo chest nazvano pik Parrota poblizu Tartu Ulikool 350 u gorah Pamiru v Tadzhikistani U 1935 roci Mizhnarodnij astronomichnij soyuz nazvav na vidimomu boci Misyacya na chest Parrota Dokumentalnij film 2011 roku pro ekspediciyu Parrota j Abovyana na goru Ararat znyav v Estoniyi rezhiser Jogo pokazali na v Yerevani v 2013 rociPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 National Library of Israel Names and Subjects Authority File d Track Q106509962 Deutsche Nationalbibliothek Record 100240445 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Troelstra Anne S 17 sichnya 2017 Bibliography of Natural History Travel Narratives BRILL s 332 ISBN 9789004343788 ros 2 grudnya 2002 http www ras ru win db show per asp P id 51670 ln ru dl pr inf uk 12 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Randveer Lauri University of Tartu Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 1 grudnya 2022 Giles Thomas 27 kvitnya 2016 Friedrich Parrot The man who became the father of Russian mountaineering Ketchian Philip P 13 zhovtnya 2011 Ararat Redux Abovian Prof Parrot and First Ascent Parrot Friedrich 2016 Journey to Ararat London s vii ISBN 978 1909382244 Parrot p viii Parrot p 14 Parrot p x Parrot pp 19 30 Parrot pp 52 66 Parrot p 93 Parrot p 103 Ketchian Philip K 24 grudnya 2005 71 52 Arhiv originalu za 8 veresnya 2009 Parrot p 139 Parrot pp 141 142 Parrot pp 183 184 Parrot p xxi Coombes Allen J 2012 The A to Z of plant names USA Timber Press s 312 ISBN 9781604691962 Peck Edward 2002 Ararat Another Controversial First Ascent PDF 207 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Kulmoja Inga 24 serpnya 2012 Remote Peak Named after Tartu Conquered Again University of Tartu Blog Procitovano 22 zhovtnya 2019 Fridrih Parrot Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Astrogeology Research Program Looduskalender ee 29 bereznya 2014 Arhiv originalu za 11 October 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2017 Ter Sahakian Karine 29 bereznya 2014 Armenian community of Estonia A look into the future Procitovano 11 zhovtnya 2017 July 2013 Arhiv originalu za 4 August 2017 Procitovano 24 veresnya 2016

Дата публікації:
Топ