Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золочене століття (англ. Gilded Age) — історично короткий період зростання економіки США у 1865—1893, що закінчився економічною депресією. Назва періоду умовна й вельми неточна та охоплює лише тридцять років.
Назва
Назву «Золочене століття» запропонував роман, котрий створили письменники Марк Твен та Чарльз Дадлі Ворнер 1873 року. В романі сатирично обіграні історії тої пори в сенсі категорії «золоте століття». Справжню і повну назву роману можна перекласти як «Золочене століття. Оповіді про сьогодення».
Назву роману перенесли на історичний період зростання економіки та блискучої «піни», пов'язаної зі швидким збагаченням деяких верств населення, не обтяжених культурою чи культурними традиціями. Доба характеризувалась шаленими витратами нуворишів на розкоші, побудову пишних особняків з парками і скульптурами, що і породило уявлення про золоченість і фінансову успішність.
Фінансове піднесення дійсно мало місце, але двічі за тридцятирічний термін закінчувалось економічної депресією, що спричинило паніку у 1873 та у 1893 роках.
В Сполучених Штатах Америки друга промислова революція зазвичай асоціюється з електрифікацією, а насамперед з такими світилами наукової думки, як Нікола Тесла, Томас Алва Едісон та Джордж Вестінгауз та видатним американським інженером, засновником наукової організації праці і менеджменту Фредеріком Уінслоу Тейлором.
Аби задовольнити зростаючі потреби промисловості США в кваліфікованих працівниках, заснували велику кількість інженерно-технічних коледжів. Виникає складний бюрократичний апарат з власною ієрархією та звітністю. Вперше він був створений для управління залізницями США, і як ефективний на той час — перенесений у інші галузі економіки. В доволі великих корпораціях виникає система кар'єрного росту і перспективи на збільшення зарплатні і прибутку. Менеджери (управлінці) і чиновництво на порівняно великих посадах за рівнем прибутків зрівнялись з володарями дрібного бізнесу. Виникли умови для появи і зміцнення среднього класу.
В добу «золочених років» США перехопили у Великої Британії лідерство в Другій промисловій революції. Низка нових технологій, швидко запроваджених в реальність, не оминаючи і електифікацію, та активнсть бізнесових ділків сприяли індустріалізації та промисловому засвоенню природних ресурсів країни. За 1880-і роки валовий внутрішній продукт подвоївся, а національне багатство зростало на 3,8 % на рік.
Історія
За висновками істориків, могутність економіки США була закладена в добу «Золоченого століття». В 1870-і та 1880-і роки як економіка в цілому, так і заробітня платня, збагачення, національний продукт та капітали в США зростали найбільшими темпами в новій історії країни. Панівні позиції в організації бізнесу зайняли корпорації. На цей період прийшлося створення індустріальних гігантів на північному Сході США та використання всіх можливостей технічно-інженерних досягнень. Прибуток на душу населення в США вдвічі перебільшив показник у Німеччині та у Франції, на 50 % він був більшим ніж у Великої Британії.
Політичне життя в країні коливалося між боротьбою великих республіканської та демократичною партій. Лише іноді в ньому брали участь дрібні партії. Саме тоді була закладена двопартійна виборча система. Практично всі впливові особи в американській політиці належали чи то одної, чи то до другої великої партії. Найбільш забезпечений клас американського суспільства почав витрачати велетенські грошові суми на розкішний спосіб життя і розкішні приватні резиденції.
Аби приховувати рівень власного багатства і зменшувати тим соціальну напругу, широко використовують філантропію, давню традицію якої заклали ще в Британії. Отримані велетенські прибутки в руках небагатьох нібито добровільно повертались суспільству у вигляді філантропії. Завдяки цьому фінансово підтримували тисячі навчальних закладів (шкіл і коледжів), лікарень і шпиталів, академій, театрів і театральних шкіл, а також музеїв і бібліотек, оркестрів та благодійних товариств. Розголосу набув приклад Джона Рокфеллера, що на благодійність передав понад 500 мільйонів доларів, що становило половину його прибутків.
Система філантропії стала важливим важелем (разом із прихованим використанням криміналітету і, відкритим, поліції) в системі протидії народним заворушенням і протестам. Виникає і теоретичне підґрунтя системи протидії народним заворушенням і протестам, котру мільйонер Ендрю Карнеґі називав «Євангеліє від багатства».
В архітектурі Сполучених Штатів запанувала архітектура стилів неоренесанс, і неоготика. Була мода на розкішні садиби і резиденції з мармуровими скульптурами, фонтанами і парками. Цей химеричний світ нервовості і бізнесової метушні, швидкого поглинання багатств, гонитви за дворянськими титулами, світ марнославства відображений в картинах низки художників Сполучених Штатів, від … до Джозефа Крістіана Леєндекера (1874—1951).
На цей же період прийшовся і розвиток в живопису Сполучених Штатів імпресіонізму. В невеселому мистецтві протестантської країни американський імпресіонізм відкрив сторінку мистецтва усміхненого, приємного за настроями, нехай обмеженого і поверхневого, неглибокого за змістом.
Кінець «золочених років» збігся з економічною кризою 1893–1897 років. Економічна депресія суттєво вплине на . Країна перевалила в нову добу, що отримала назву прогресивізму.
Хвиля імміграції
На так звану добу Золоченого століття прийшлася велика хвиля імміграції у США. Вона отримала назву «нова» на відміну від «старої імміграції» 1791—1849 років. В країну прибуло близько 10 мільйонів іммігрантів. Аби прийняти, відсортувати здорових від хворих та облаштувати новоприбулих з Європи і Російської імперії, федеральний уряд організував відповідний центр на острові Елліс в Нью-Йорку, там, де 28 жовтня 1886 року встановили статую Свободи.
Лише невелика частка «нових» іммігрантів була економічно успішними фермерами, котрі прагнули отримати більше землі під власні господарства. Серед фермерів США не було надто багатих чи мільйонерів. Тисячі бідних іммігрантів-селян були приваблені американською мрією і прагненням швидко розбагатіти. Але у випадках невдач вони покидали землеробство і влаштовувались на працю до млинів, шахт або малих виробництв чи фабрик, стаючи пролетаріатом. Більшість оселялась в північних штатах. Лише мала частина оселялась в південних штатах, де економічна ситуація погіршилась і не дуже покращувалась після громадянської війни 1861—1865.
Широке коло обмежуючих настанов було використано до китайських іммігрантів. Первісно їх наймали на некваліфіковану працю по створенню Центральної Тихоокеанської залізниці, особливо на ділянці Каліфорнія — штат Юта. За переписом 1870 року в країні нараховували 63.000 китайських іммігрантів. Вже через 10 років їх чисельність збільшилась до 106 000 у 1880 році. Мешканці США негативно реагували на китайських іммігрантів через суттєві відмінності в побуті і соціальній організації з ознаками клановості і феодалізму. В них вбачали небезпечних конкурентів, позаяк вони зголошувались на низьку зарплатню і цим сприяли зниженню зарплатні інших. Негативізм ставлення дійшов до краю, коли голова профспілок Семюел Гомперс категорично відмовив китайським іммігрантам ставати членами профспілок і мати профспілкову допомогу.
Конгрес США заборонив китайську імміграцію в країну законом від 1882 року. Частка іммігрантів повернулась в Китай, але не всі. Створилась китайська діаспора в США. Іммігрантам з Китаю не дозволяли отримувати громадянство до 1950 року.
Зміни в містах
Золочене століття піднесення економіки суттєво змінило низку старих міст, серед яких були Нью-Йорк, Бостон, Філадельфія, Чикаго, декілька інших індустріальних центрів країни. Так, забудова міста Нью-Йорк складалася спочатку нерегулярною. Містобудівного плану в сучасному розумінні не існувало. Район Гринвіч-Віллидж почав забудовуватися в західно-східному напрямку. 1811 року двопалатний законодавчий орган штату Нью-Йорк прийняв «Комісійний» план забудови та продажу землі на території штату від сучасної 14-ї стріт до північного краю Мангеттену. План передбачав суворо ортогональну орієнтацію вулиць по всій незабудованій території острова. Таким чином, місто Нью-Йорк не отримувало одного яскраво вираженого центру і його створенням ніхто не опікувався і надалі. Хоча план піддавався справедливій критиці за монотонність, подальший розвиток містобудування підтвердив його більшу принадність для транспорту: автомобільний рух по регулярно розподіленим вулицям значно менш схильний до дорожніх заторів, ніж у старих європейських містах радіально-кільцевої структури. Проблему дорожніх заторів частково зняло і будівництво метро.
Кількість мешканців кількох міст швидко перетнула межу в один мільйон. Навіть американська будівельна промисловість не була готова до цих процесів. Збільшення мешканців міст потягло за собою зміни в інженерних, будівельних і транспортних галузях, але наражалось на приватну власність земельних ділянок. Піанером в забудові бізнесових центрів міст хмарочосами став архітектор Луїс Генрі Салліван (1856—1924). Візки і коні були витіснені з вузьких вулиць міст і замінені на автівки, трамваї та залізниці. Частка міст отримала метро в естетично спрощених формах. Забудова в містах не була позбавлена хаотичного розпланування, важкої стилістичної неузгодженості, ознак потворного урбанізму.
Розпочалось активне будівництво і в малих містах, де власники дешевого житла здавали його в оренду, маючи стабільний прибуток без участі в промисловому виробництві. Дрібну забудову підживлювала постійна імміграція, що досягла вищого щаблю у 1910 році. Первісно люди оселялись поруч, керуючись спільною неанглійською мовою, національною та релігійною приналежністю, спільними витоками з колишніх батьківщин. Значною була імміграція з Німеччини, що зберігала в діаспорі і німецьку мову і німецькі традиції. Але вже діти іммігрантів були двомовними і налаштованими на постійне поселення в Сполучених Штатах. Мало прив'язаними до США були іммігранти з Італії і Греції, котрі розглядали перебування в країні як тимчасове, як період заробітку при некваліфікованій праці з метою повернення на колишню батьківщину.
Соціальні теорії
Серед наукових теорій, що набули поширення у ХІХ ст., була теорія Чарлза Дарвіна про природний добір. У ній природний відбір був описаний аналогічно до селекції, під час якої селекціонери систематично для розмноження відбирають тварин із рисами, корисними для людини. Теорія Дарвіна вийшла за межі наукових дискусій, позаяк мала атеїстичні аспекти і зачіпала економічні і світоглядні позиції церкви, викликаючи її спротив і спроби заборони. Проте згодом ідеї Дарвіна були перенесені на суспільство, аби виправдати несправедливий устрій суспільств, спробами виправдати експлуатацію народів і гноблення небагатьма багатими і впливовими всіх інших — «виживанням найбільш пристосованих». Ідеї соціального дарвінізму поєднували теорію Дарвіна з теоріями вільного ринку і принципами невтручання держав в економіку. Соціальний дарвінізм був взятий на озброєння у США у справі виправдання соціальної несправедливості.
Філантропія і широка, проте дрібна благодійність запобігали народним заворушенням і революційним спробам змінити існуючий устрій.
Нові ідеї зміцнення існуючих політико-економічних настанов запропонувала низка теоретиків:
- Генрі Джордж в книзі запропонував ввести прогресивний податок для зближення рівня прибутків бідних и багатих;
- Торстейн Веблен в книзі акцентував увагу на надмірному споживанні досягнень колоніалізму і цивілізації лише купкою багатіїв;
- Едвард Белламі вбачав в майбутньому Сполучені Штати як країну соціального раю, не знаючи, однак, конкретного шляху до цього.
Прибічники релігійних настанов на зразок соціального євангелізму перейшли до заснування спілок і товариств на зразок YMCA та Армія порятунку, що за ймалися допомогою бідним та знедоленим. Джейн Аддамс та інші соціальні працівники в той період добровільно взяли на себе клопоти з організації дитячих садків, малих бібліотек, пансіонів для молодих працівниць та старих і немічних, з заснування благодійних закладів для найбідніших мешканців міст. Такі заходи зменшували соціальне невдоволення і соціальну напругу, кардинально не змінюючи ситуації з соціальною нерівністю.
Примітки
- Alfred D. Chandler, Jr., The Railroads: Pioneers in Modern Corporate Management, "" Business History Review Vol. 39, No. 1, Special Transportation Issue (Spring, 1965), pp. 16-40 in JSTOR [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Walter Licht, Working for the Railroad: The Organization of Work in the Nineteenth Century (1983)
- U.S. Bureau of the Census, Historical Statistics of the United States (1976) series F1-F5.
- Milton Friedman, Anna Jacobson Schwartz, A monetary history of the United States, 1867—1960 (1971) p. 93
- Edward C. Kirkland, Industry Comes of Age: Business, Labor, and Public Policy, 1860—1897 (1961) pp 400—405
- Kennedy, The Rise and Fall of the Great Powers (1987) p. 243
- Joel Silbey, The American Political Nation, 1838—1893 (1991)
- Neil Harris, "The Gilded Age Revisited: Boston and the Museum Movement, " American Quarterly Vol. 14, No. 4 (Winter, 1962), pp. 545—566 in JSTOR [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Darwin C (1859) On the Origin of Species by Means of Natural Selection, or the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Life John Murray, London; сучасний репринт Charles Darwin, Julian Huxley (2003). The Origin of Species. Signet Classics. . Опублікована онлайн на The complete work of Charles Darwin online [Архівовано 29 червня 2005 у Wayback Machine.]: On the origin of species by means of natural selection, or the preservation of favoured races in the struggle for life [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.].
- Charles Howard Hopkins. The Rise of the Social Gospel in American Protestantism, 1865—1915. (1940) online edition [Архівовано 29 липня 2012 у Wayback Machine.]
Джерела
- Ashton, Susanna M. «The King's Men, or A Parable of Democratic Authorship.» Chapter 2 of Collaborators in Literary America, 1870—1920. New York: Palgrave Macmillan, 2003.
- Journal of the Gilded Age and Progressive Era[недоступне посилання з квітня 2019], scholarly quarterly
- More general information to the Gilded Age on the Library of Congress site, «America's Library».
- New Spirits: A Web Site on Americans in the Gilded Age, 1865—1905[недоступне посилання з вересня 2019] by Rebecca Edwards, Vassar College
- WWW-VL: History: United States: The Gilded Age, 1876—1900 [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] by Robert Spencer, University of Southern Maine. An extensive collection of materials.
- America's Wealth in the Gilded Age [Архівовано 7 травня 2006 у Wayback Machine.] accessed March 29, 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolochene stolittya angl Gilded Age istorichno korotkij period zrostannya ekonomiki SShA u 1865 1893 sho zakinchivsya ekonomichnoyu depresiyeyu Nazva periodu umovna j velmi netochna ta ohoplyuye lishe tridcyat rokiv Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Hvilya immigraciyi 4 Zmini v mistah 5 Socialni teoriyi 6 Primitki 7 DzherelaNazvared Dokladnishe Druga promislova revolyuciya nbsp Palac rodini miljoneriv Vanderbilt v Nyuporti Rod Ajlend zrazok pishnoyi arhitekturi pozolochenih rokiv Nazvu Zolochene stolittya zaproponuvav roman kotrij stvorili pismenniki Mark Tven ta Charlz Dadli Vorner 1873 roku V romani satirichno obigrani istoriyi toyi pori v sensi kategoriyi zolote stolittya Spravzhnyu i povnu nazvu romanu mozhna pereklasti yak Zolochene stolittya Opovidi pro sogodennya Nazvu romanu perenesli na istorichnij period zrostannya ekonomiki ta bliskuchoyi pini pov yazanoyi zi shvidkim zbagachennyam deyakih verstv naselennya ne obtyazhenih kulturoyu chi kulturnimi tradiciyami Doba harakterizuvalas shalenimi vitratami nuvorishiv na rozkoshi pobudovu pishnih osobnyakiv z parkami i skulpturami sho i porodilo uyavlennya pro zolochenist i finansovu uspishnist Finansove pidnesennya dijsno malo misce ale dvichi za tridcyatirichnij termin zakinchuvalos ekonomichnoyi depresiyeyu sho sprichinilo paniku u 1873 ta u 1893 rokah V Spoluchenih Shtatah Ameriki druga promislova revolyuciya zazvichaj asociyuyetsya z elektrifikaciyeyu a nasampered z takimi svitilami naukovoyi dumki yak Nikola Tesla Tomas Alva Edison ta Dzhordzh Vestingauz ta vidatnim amerikanskim inzhenerom zasnovnikom naukovoyi organizaciyi praci i menedzhmentu Frederikom Uinslou Tejlorom Abi zadovolniti zrostayuchi potrebi promislovosti SShA v kvalifikovanih pracivnikah zasnuvali veliku kilkist inzhenerno tehnichnih koledzhiv Vinikaye skladnij byurokratichnij aparat z vlasnoyu iyerarhiyeyu ta zvitnistyu Vpershe vin buv stvorenij dlya upravlinnya zaliznicyami SShA i yak efektivnij na toj chas perenesenij u inshi galuzi ekonomiki 1 V dovoli velikih korporaciyah vinikaye sistema kar yernogo rostu i perspektivi na zbilshennya zarplatni i pributku Menedzheri upravlinci i chinovnictvo na porivnyano velikih posadah za rivnem pributkiv zrivnyalis z volodaryami dribnogo biznesu Vinikli umovi dlya poyavi i zmicnennya srednogo klasu 2 V dobu zolochenih rokiv SShA perehopili u Velikoyi Britaniyi liderstvo v Drugij promislovij revolyuciyi Nizka novih tehnologij shvidko zaprovadzhenih v realnist ne ominayuchi i elektifikaciyu ta aktivnst biznesovih dilkiv spriyali industrializaciyi ta promislovomu zasvoennyu prirodnih resursiv krayini Za 1880 i roki valovij vnutrishnij produkt podvoyivsya a nacionalne bagatstvo zrostalo na 3 8 na rik 3 4 Istoriyared nbsp Urochistosti z privodu zakinchennya budivnictva transkontinentalnoyi zaliznici u SShA Traven 1869 Svitlina Endryu Rassela Za visnovkami istorikiv mogutnist ekonomiki SShA bula zakladena v dobu Zolochenogo stolittya V 1870 i ta 1880 i roki yak ekonomika v cilomu tak i zarobitnya platnya zbagachennya nacionalnij produkt ta kapitali v SShA zrostali najbilshimi tempami v novij istoriyi krayini 5 Panivni poziciyi v organizaciyi biznesu zajnyali korporaciyi Na cej period prijshlosya stvorennya industrialnih gigantiv na pivnichnomu Shodi SShA ta vikoristannya vsih mozhlivostej tehnichno inzhenernih dosyagnen Pributok na dushu naselennya v SShA vdvichi perebilshiv pokaznik u Nimechchini ta u Franciyi na 50 vin buv bilshim nizh u Velikoyi Britaniyi 6 Politichne zhittya v krayini kolivalosya mizh borotboyu velikih respublikanskoyi ta demokratichnoyu partij Lishe inodi v nomu brali uchast dribni partiyi Same todi bula zakladena dvopartijna viborcha sistema Praktichno vsi vplivovi osobi v amerikanskij politici nalezhali chi to odnoyi chi to do drugoyi velikoyi partiyi 7 Najbilsh zabezpechenij klas amerikanskogo suspilstva pochav vitrachati veletenski groshovi sumi na rozkishnij sposib zhittya i rozkishni privatni rezidenciyi Abi prihovuvati riven vlasnogo bagatstva i zmenshuvati tim socialnu naprugu shiroko vikoristovuyut filantropiyu davnyu tradiciyu yakoyi zaklali she v Britaniyi Otrimani veletenski pributki v rukah nebagatoh nibito dobrovilno povertalis suspilstvu u viglyadi filantropiyi Zavdyaki comu finansovo pidtrimuvali tisyachi navchalnih zakladiv shkil i koledzhiv likaren i shpitaliv akademij teatriv i teatralnih shkil a takozh muzeyiv i bibliotek orkestriv ta blagodijnih tovaristv 8 Rozgolosu nabuv priklad Dzhona Rokfellera sho na blagodijnist peredav ponad 500 miljoniv dolariv sho stanovilo polovinu jogo pributkiv Sistema filantropiyi stala vazhlivim vazhelem razom iz prihovanim vikoristannyam kriminalitetu i vidkritim policiyi v sistemi protidiyi narodnim zavorushennyam i protestam Vinikaye i teoretichne pidgruntya sistemi protidiyi narodnim zavorushennyam i protestam kotru miljoner Endryu Karnegi nazivav Yevangeliye vid bagatstva V arhitekturi Spoluchenih Shtativ zapanuvala arhitektura stiliv neorenesans bozar i neogotika Bula moda na rozkishni sadibi i rezidenciyi z marmurovimi skulpturami fontanami i parkami Cej himerichnij svit nervovosti i biznesovoyi metushni shvidkogo poglinannya bagatstv gonitvi za dvoryanskimi titulami svit marnoslavstva vidobrazhenij v kartinah nizki hudozhnikiv Spoluchenih Shtativ vid do Dzhozefa Kristiana Leyendekera 1874 1951 Na cej zhe period prijshovsya i rozvitok v zhivopisu Spoluchenih Shtativ impresionizmu V neveselomu mistectvi protestantskoyi krayini amerikanskij impresionizm vidkriv storinku mistectva usmihnenogo priyemnogo za nastroyami nehaj obmezhenogo i poverhnevogo neglibokogo za zmistom Kinec zolochenih rokiv zbigsya z ekonomichnoyu krizoyu 1893 1897 rokiv Ekonomichna depresiya suttyevo vpline na prezidentski vibori v SShA 1896 roku Krayina perevalila v novu dobu sho otrimala nazvu progresivizmu Hvilya immigraciyired Na tak zvanu dobu Zolochenogo stolittya prijshlasya velika hvilya immigraciyi u SShA Vona otrimala nazvu nova na vidminu vid staroyi immigraciyi 1791 1849 rokiv V krayinu pribulo blizko 10 miljoniv immigrantiv Abi prijnyati vidsortuvati zdorovih vid hvorih ta oblashtuvati novopribulih z Yevropi i Rosijskoyi imperiyi federalnij uryad organizuvav vidpovidnij centr na ostrovi Ellis v Nyu Jorku tam de 28 zhovtnya 1886 roku vstanovili statuyu Svobodi Lishe nevelika chastka novih immigrantiv bula ekonomichno uspishnimi fermerami kotri pragnuli otrimati bilshe zemli pid vlasni gospodarstva Sered fermeriv SShA ne bulo nadto bagatih chi miljoneriv Tisyachi bidnih immigrantiv selyan buli privableni amerikanskoyu mriyeyu i pragnennyam shvidko rozbagatiti Ale u vipadkah nevdach voni pokidali zemlerobstvo i vlashtovuvalis na pracyu do mliniv shaht abo malih virobnictv chi fabrik stayuchi proletariatom Bilshist oselyalas v pivnichnih shtatah Lishe mala chastina oselyalas v pivdennih shtatah de ekonomichna situaciya pogirshilas i ne duzhe pokrashuvalas pislya gromadyanskoyi vijni 1861 1865 Shiroke kolo obmezhuyuchih nastanov bulo vikoristano do kitajskih immigrantiv Pervisno yih najmali na nekvalifikovanu pracyu po stvorennyu Centralnoyi Tihookeanskoyi zaliznici osoblivo na dilyanci Kaliforniya shtat Yuta Za perepisom 1870 roku v krayini narahovuvali 63 000 kitajskih immigrantiv Vzhe cherez 10 rokiv yih chiselnist zbilshilas do 106 000 u 1880 roci Meshkanci SShA negativno reaguvali na kitajskih immigrantiv cherez suttyevi vidminnosti v pobuti i socialnij organizaciyi z oznakami klanovosti i feodalizmu V nih vbachali nebezpechnih konkurentiv pozayak voni zgoloshuvalis na nizku zarplatnyu i cim spriyali znizhennyu zarplatni inshih Negativizm stavlennya dijshov do krayu koli golova profspilok Semyuel Gompers kategorichno vidmoviv kitajskim immigrantam stavati chlenami profspilok i mati profspilkovu dopomogu Kongres SShA zaboroniv kitajsku immigraciyu v krayinu zakonom vid 1882 roku Chastka immigrantiv povernulas v Kitaj ale ne vsi Stvorilas kitajska diaspora v SShA Immigrantam z Kitayu ne dozvolyali otrimuvati gromadyanstvo do 1950 roku Zmini v mistahred nbsp Panorama centralnoyi zabudovi Nyu Jorka z dahu Rokfeller Centr svitlina 1932 nbsp Potyag nyu jorkskogo metro na poverhni vzimku Zolochene stolittya pidnesennya ekonomiki suttyevo zminilo nizku starih mist sered yakih buli Nyu Jork Boston Filadelfiya Chikago dekilka inshih industrialnih centriv krayini Tak zabudova mista Nyu Jork skladalasya spochatku neregulyarnoyu Mistobudivnogo planu v suchasnomu rozuminni ne isnuvalo Rajon Grinvich Villidzh pochav zabudovuvatisya v zahidno shidnomu napryamku 1811 roku dvopalatnij zakonodavchij organ shtatu Nyu Jork prijnyav Komisijnij plan zabudovi ta prodazhu zemli na teritoriyi shtatu vid suchasnoyi 14 yi strit do pivnichnogo krayu Mangettenu Plan peredbachav suvoro ortogonalnu oriyentaciyu vulic po vsij nezabudovanij teritoriyi ostrova Takim chinom misto Nyu Jork ne otrimuvalo odnogo yaskravo virazhenogo centru i jogo stvorennyam nihto ne opikuvavsya i nadali Hocha plan piddavavsya spravedlivij kritici za monotonnist podalshij rozvitok mistobuduvannya pidtverdiv jogo bilshu prinadnist dlya transportu avtomobilnij ruh po regulyarno rozpodilenim vulicyam znachno mensh shilnij do dorozhnih zatoriv nizh u starih yevropejskih mistah radialno kilcevoyi strukturi Problemu dorozhnih zatoriv chastkovo znyalo i budivnictvo metro Kilkist meshkanciv kilkoh mist shvidko peretnula mezhu v odin miljon Navit amerikanska budivelna promislovist ne bula gotova do cih procesiv Zbilshennya meshkanciv mist potyaglo za soboyu zmini v inzhenernih budivelnih i transportnih galuzyah ale narazhalos na privatnu vlasnist zemelnih dilyanok Pianerom v zabudovi biznesovih centriv mist hmarochosami stav arhitektor Luyis Genri Sallivan 1856 1924 Vizki i koni buli vitisneni z vuzkih vulic mist i zamineni na avtivki tramvayi ta zaliznici Chastka mist otrimala metro v estetichno sproshenih formah Zabudova v mistah ne bula pozbavlena haotichnogo rozplanuvannya vazhkoyi stilistichnoyi neuzgodzhenosti oznak potvornogo urbanizmu Rozpochalos aktivne budivnictvo i v malih mistah de vlasniki deshevogo zhitla zdavali jogo v orendu mayuchi stabilnij pributok bez uchasti v promislovomu virobnictvi Dribnu zabudovu pidzhivlyuvala postijna immigraciya sho dosyagla vishogo shablyu u 1910 roci Pervisno lyudi oselyalis poruch keruyuchis spilnoyu neanglijskoyu movoyu nacionalnoyu ta religijnoyu prinalezhnistyu spilnimi vitokami z kolishnih batkivshin Znachnoyu bula immigraciya z Nimechchini sho zberigala v diaspori i nimecku movu i nimecki tradiciyi Ale vzhe diti immigrantiv buli dvomovnimi i nalashtovanimi na postijne poselennya v Spoluchenih Shtatah Malo priv yazanimi do SShA buli immigranti z Italiyi i Greciyi kotri rozglyadali perebuvannya v krayini yak timchasove yak period zarobitku pri nekvalifikovanij praci z metoyu povernennya na kolishnyu batkivshinu nbsp Immigranti z Norvegiyi pered budinkom z derenu Pivnichna Dakota svitlina 1898 nbsp Pam yatnij znak na chest nimeckih immigrantiv v shtati Kanzas nbsp Svitlina Alfreda Shtiglicya 1892 Nyu Jork P yata avenyu vzimku nbsp Gavan v San Francisko svitlina 1850 nbsp Pershij hmarochos v Chikago vibudovanij u 1885 nbsp Filadelfiya svitlina 1920 nbsp Zaliznicya v ChikagoSocialni teoriyired Sered naukovih teorij sho nabuli poshirennya u HIH st bula teoriya Charlza Darvina pro prirodnij dobir 9 U nij prirodnij vidbir buv opisanij analogichno do selekciyi pid chas yakoyi selekcioneri sistematichno dlya rozmnozhennya vidbirayut tvarin iz risami korisnimi dlya lyudini Teoriya Darvina vijshla za mezhi naukovih diskusij pozayak mala ateyistichni aspekti i zachipala ekonomichni i svitoglyadni poziciyi cerkvi viklikayuchi yiyi sprotiv i sprobi zaboroni Prote zgodom ideyi Darvina buli pereneseni na suspilstvo abi vipravdati nespravedlivij ustrij suspilstv sprobami vipravdati ekspluataciyu narodiv i gnoblennya nebagatma bagatimi i vplivovimi vsih inshih vizhivannyam najbilsh pristosovanih Ideyi socialnogo darvinizmu poyednuvali teoriyu Darvina z teoriyami vilnogo rinku i principami nevtruchannya derzhav v ekonomiku Socialnij darvinizm buv vzyatij na ozbroyennya u SShA u spravi vipravdannya socialnoyi nespravedlivosti Filantropiya i shiroka prote dribna blagodijnist zapobigali narodnim zavorushennyam i revolyucijnim sprobam zminiti isnuyuchij ustrij Novi ideyi zmicnennya isnuyuchih politiko ekonomichnih nastanov zaproponuvala nizka teoretikiv Genri Dzhordzh v knizi Progres i bidnist zaproponuvav vvesti progresivnij podatok dlya zblizhennya rivnya pributkiv bidnih i bagatih Torstejn Veblen v knizi Teoriya bezdiyalnogo klasu akcentuvav uvagu na nadmirnomu spozhivanni dosyagnen kolonializmu i civilizaciyi lishe kupkoyu bagatiyiv Edvard Bellami vbachav v majbutnomu Spolucheni Shtati yak krayinu socialnogo rayu ne znayuchi odnak konkretnogo shlyahu do cogo Pribichniki religijnih nastanov na zrazok socialnogo yevangelizmu perejshli do zasnuvannya spilok i tovaristv na zrazok YMCA ta Armiya poryatunku sho za jmalisya dopomogoyu bidnim ta znedolenim Dzhejn Addams ta inshi socialni pracivniki v toj period dobrovilno vzyali na sebe klopoti z organizaciyi dityachih sadkiv malih bibliotek pansioniv dlya molodih pracivnic ta starih i nemichnih z zasnuvannya blagodijnih zakladiv dlya najbidnishih meshkanciv mist 10 Taki zahodi zmenshuvali socialne nevdovolennya i socialnu naprugu kardinalno ne zminyuyuchi situaciyi z socialnoyu nerivnistyu Primitkired Alfred D Chandler Jr The Railroads Pioneers in Modern Corporate Management Business History ReviewVol 39 No 1 Special Transportation Issue Spring 1965 pp 16 40 in JSTOR Arhivovano 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Walter Licht Working for the Railroad The Organization of Work in the Nineteenth Century 1983 U S Bureau of the Census Historical Statistics of the United States 1976 series F1 F5 Milton Friedman Anna Jacobson Schwartz A monetary history of the United States 1867 1960 1971 p 93 Edward C Kirkland Industry Comes of Age Business Labor and Public Policy 1860 1897 1961 pp 400 405 Kennedy The Rise and Fall of the Great Powers 1987 p 243 Joel Silbey The American Political Nation 1838 1893 1991 Neil Harris The Gilded Age Revisited Boston and the Museum Movement American Quarterly Vol 14 No 4 Winter 1962 pp 545 566 in JSTOR Arhivovano 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Darwin C 1859 On the Origin of Species by Means of Natural Selection or the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Life John Murray London suchasnij reprint Charles Darwin Julian Huxley 2003 The Origin of Species Signet Classics ISBN 0 451 52906 5 Opublikovana onlajn na The complete work of Charles Darwin online Arhivovano 29 chervnya 2005 u Wayback Machine On the origin of species by means of natural selection or the preservation of favoured races in the struggle for life Arhivovano 13 serpnya 2011 u Wayback Machine Charles Howard Hopkins The Rise of the Social Gospel in American Protestantism 1865 1915 1940 online edition Arhivovano 29 lipnya 2012 u Wayback Machine Dzherelared Ashton Susanna M The King s Men or A Parable of Democratic Authorship Chapter 2 of Collaborators in Literary America 1870 1920 New York Palgrave Macmillan 2003 Journal of the Gilded Age and Progressive Era nedostupne posilannya z kvitnya 2019 scholarly quarterly More general information to the Gilded Age on the Library of Congress site America s Library New Spirits A Web Site on Americans in the Gilded Age 1865 1905 nedostupne posilannya z veresnya 2019 by Rebecca Edwards Vassar College WWW VL History United States The Gilded Age 1876 1900 Arhivovano 5 listopada 2013 u Wayback Machine by Robert Spencer University of Southern Maine An extensive collection of materials America s Wealth in the Gilded Age Arhivovano 7 travnya 2006 u Wayback Machine accessed March 29 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zolochene stolittya amp oldid 44132494